Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історичний центр Бродів (також Старе або Нове місто) — історично, — перший район Бродів, де було засновано місто, яким воно тривалий час обмежувалося, і звідки розвивалося. Місто було повністю оточене земляним валом, а міські квартали були побудовані за правилом ренесансного ідеального міста.
Локалізація
Міські квартали, які колись були оточені валами і ровом, складають так зване середмістя. Міські укріплення Бродів складалися з бастіонних фортифікацій композиційно пов'язаних з Бродівським замком. В оборонне кільце входило десять бастіонів, сполучених куртинами та можливо лінія передової оборони. Ескарпи земляного валу і бастіонів були облицьовані ламаним каменем та цеглою. Відстань між бастіонами сягала 150 метрів, а загальна довжина валу понад 4000 м. До міста провадили дві брами: Львівська з південного сходу (між 6 та 7 бастіонами) та Луцька з півночі (між 2 та 3). Львівська брама, як випливає з плану 1816 року, Загальна територія оборонної системи міста становила 85 га. У другій половині XVIII століття було розібрано більшу частину міських валів. На думку дослідника історії архітектури С. Кравцова, це було спричинено появою нових міських кварталів, у зв'язку з ростом юдейської громади.
Сьогодні в північно-східній частині Бродів добре збереглося близько 700 метрів міського валу (дві куртини та два бастіони) (вулиці Валова, Галицька, Юридика, М.Коцюбинського), ще близько 2800 метрів валу чітко читаються в нарисі ряду вулиць (вул. Руська, Сонячна, Млинська, Польна, Р. Шухевича, І. Франка, Дружби, Енергетична, Б. Хмельницького, І. Мазепи, Залізнична, Пекарська, Джерельна, Шевська, Гончарська).
Історія формування
Воєвода Станіслав Жолкевський придбав село Броди у 1580 році і, отримавши від короля Стефана Баторія 1584 року магдебурзьке право та видавши локаційну грамоту 1586 року, заклав місто Любич, яке назвав на честь свого родинного герба. Вважається, що саме за Станіслава Жолкевського були закладені основи так званого «ідеального міста», яке вдалося розбудувати великому коронному гетьману Речі Посполитої Станіславу Конєцпольському — власником Бродів у 1629—1646 роках. Для фортифікації міста було запрошено відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана, котрий, втілюючи в життя ренесансний ідеал міста-зірки та врахувавши географічні особливості місцевості, перетворив Броди у місто-фортецю. П'ятикутний замок, збудований на західній околиці Бродів, був частиною загальної фортифікації міста. Забудова міських кварталів здійснювалась регулярно (вулиці перетиналися під прямими кутами) і була «вписана» в овал земляних бастіонних укріплень. Над втіленням проекту «ідеального міста» у 1630–1650 роках працювали італійські архітектори Андре дель Аква та Дзіяні Спінета.
Старе і Нове місто
Топонімічно центр старого міста ділиться на Старе і Нове місто. «Старе» місто було розташоване при замку на Брідському «Острові» і переплановане у 30-х роках XVII століття шляхом побудови модульної сітки з кроком 225 хелмських ліктів. Межа між Старим і Новим містом знаходилася на схід від парафіяльного костелу. В центрі композиції Старого міста лежить Площа Ринок розмірами 225×275 ліктів. Бродівський ринок, як і ринкові площі інших середньовічних міст, мав посеред площі блок будівель. Тут були склади і торгові ряди. З 1640 року на площі починають будувати муровані кам'яниці. Проживали тут представники різних національностей: русини, поляки, шотландці, євреї, вірмени. В середині XIX століття на площі нараховувалося близько 200 мурованих купецьких будинків, частина яких була покрита мідною бляхою, а частина черепицею.
Представники різних релігійних конфесій проживали переважно біля своїх храмів довкола ринку. На півночі знаходилися церкви святого Юра та Різдва Пресвятої Богородиці. точний час їх побудови не відомий, однак є деякі дані, що це середина XVII століття. Тут проживала громада русинів.
Латинська парохія в Бродах була заснована ще 1594 року Миколою Жолкевським, який наділив її маєтком в Язлівчику. Парохіяльний костел Воздвиження Чесного Хреста, який знаходиться на схід від площі Ринок, збудували пізніше. Тут проживала польська громада Бродів.
На Площі Ринок був також кляштор отців Домініканців 1618 року. Кляштор проіснував до його закриття у 1784 році.
Південні квартали від площі Ринок заселяли переважно євреї. Єврейська громада міста у XVII—XIX століттях була одна з найбільших в Галичині. Так, наприклад у 1879 році вона нараховувала 18516 євреїв. Центральними будівлями південної частини міста були Велика та мала синагоги. Синагога виконувала сторожові функції, так само, як і інші культові споруди середмістя. Єврейські квартали швидко розбудовувалися і на початку XIX століття переселилися за межі міських украплень, які на той час почали розбирати. У 1820 році брідським євреям належало 1108 будинків.
Під час другої світової війни єврейські квартали сильно потерпіли — більшість будинків було зруйновано. У повоєнний час їх частково або повністю перепланували. Західна від Площі Ринок частина називалась «парканом». Вулиці тут були орієнтовані на замкову браму. Заселяли цей район «парканці», тобто піддані власника міста, а згодом і інші міщани, які були за борги виселені з кращих ділянок міста.
Від замку на схід, через площу Ринок, проходила головна осьова лінія міста, яка поєднувала Старе і Нове місто. Обабіч від неї знаходилась головна вулиця середмістя — Золота. Здавна тут мешкали найзаможніші громадяни міста.
Нове місто. Так називали у XVII столітті незабудовані ділянки вздовж валу від Луцької до Львівської брами. У XIX столітті ця топоніміка була збережена: площа, розташована у східній частині передмістя називалася Новоміською. Квартали Нового міста були розташовані подібно до кварталів Старого міста, хоча з невеликою відмінністю.
Див. також
Примітки
- Замок. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
- Василь Стрільчук. Майже тисячолітнє місто. Штрихи до історичного портрету. ji.lviv.ua. Ї. оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
- Броди і Брідщина_2, 1998.
Джерела
- Броди і Брідщина: Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо : Наукове Товариство імені Шевченка, 1988. — 671 с.
- Броди і Брідщина: Історично-мемуарний збірник / ред. Б. Зробок. — вид. 2. — Броди : Місіонер, 1998. — 690 с.
Посилання
- Brody Town Cadastral Map 1844. geshergalicia.org (англ.). оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
 | Це незавершена стаття про Броди. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichnij centr Brodiv takozh Stare abo Nove misto istorichno pershij rajon Brodiv de bulo zasnovano misto yakim vono trivalij chas obmezhuvalosya i zvidki rozvivalosya Misto bulo povnistyu otochene zemlyanim valom a miski kvartali buli pobudovani za pravilom renesansnogo idealnogo mista LokalizaciyaBastion miskogo valu na vul Valovij Miski kvartali yaki kolis buli otocheni valami i rovom skladayut tak zvane seredmistya Miski ukriplennya Brodiv skladalisya z bastionnih fortifikacij kompozicijno pov yazanih z Brodivskim zamkom V oboronne kilce vhodilo desyat bastioniv spoluchenih kurtinami ta mozhlivo liniya peredovoyi oboroni Eskarpi zemlyanogo valu i bastioniv buli oblicovani lamanim kamenem ta cegloyu Vidstan mizh bastionami syagala 150 metriv a zagalna dovzhina valu ponad 4000 m Do mista provadili dvi brami Lvivska z pivdennogo shodu mizh 6 ta 7 bastionami ta Lucka z pivnochi mizh 2 ta 3 Lvivska brama yak viplivaye z planu 1816 roku Zagalna teritoriya oboronnoyi sistemi mista stanovila 85 ga U drugij polovini XVIII stolittya bulo rozibrano bilshu chastinu miskih valiv Na dumku doslidnika istoriyi arhitekturi S Kravcova ce bulo sprichineno poyavoyu novih miskih kvartaliv u zv yazku z rostom yudejskoyi gromadi Sogodni v pivnichno shidnij chastini Brodiv dobre zbereglosya blizko 700 metriv miskogo valu dvi kurtini ta dva bastioni vulici Valova Galicka Yuridika M Kocyubinskogo she blizko 2800 metriv valu chitko chitayutsya v narisi ryadu vulic vul Ruska Sonyachna Mlinska Polna R Shuhevicha I Franka Druzhbi Energetichna B Hmelnickogo I Mazepi Zaliznichna Pekarska Dzherelna Shevska Goncharska Istoriya formuvannyaKarta Brodiv z okolicyami kincya XVIII stolittya vikonana lejtenantom Luyi de Zhannom Voyevoda Stanislav Zholkevskij pridbav selo Brodi u 1580 roci i otrimavshi vid korolya Stefana Batoriya 1584 roku magdeburzke pravo ta vidavshi lokacijnu gramotu 1586 roku zaklav misto Lyubich yake nazvav na chest svogo rodinnogo gerba Vvazhayetsya sho same za Stanislava Zholkevskogo buli zakladeni osnovi tak zvanogo idealnogo mista yake vdalosya rozbuduvati velikomu koronnomu getmanu Rechi Pospolitoyi Stanislavu Konyecpolskomu vlasnikom Brodiv u 1629 1646 rokah Dlya fortifikaciyi mista bulo zaprosheno vidomogo francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana kotrij vtilyuyuchi v zhittya renesansnij ideal mista zirki ta vrahuvavshi geografichni osoblivosti miscevosti peretvoriv Brodi u misto fortecyu P yatikutnij zamok zbudovanij na zahidnij okolici Brodiv buv chastinoyu zagalnoyi fortifikaciyi mista Zabudova miskih kvartaliv zdijsnyuvalas regulyarno vulici peretinalisya pid pryamimi kutami i bula vpisana v oval zemlyanih bastionnih ukriplen Nad vtilennyam proektu idealnogo mista u 1630 1650 rokah pracyuvali italijski arhitektori Andre del Akva ta Dziyani Spineta Stare i Nove mistoToponimichno centr starogo mista dilitsya na Stare i Nove misto Stare misto bulo roztashovane pri zamku na Bridskomu Ostrovi i pereplanovane u 30 h rokah XVII stolittya shlyahom pobudovi modulnoyi sitki z krokom 225 helmskih liktiv Mezha mizh Starim i Novim mistom znahodilasya na shid vid parafiyalnogo kostelu V centri kompoziciyi Starogo mista lezhit Plosha Rinok rozmirami 225 275 liktiv Brodivskij rinok yak i rinkovi ploshi inshih serednovichnih mist mav posered ploshi blok budivel Tut buli skladi i torgovi ryadi Z 1640 roku na ploshi pochinayut buduvati murovani kam yanici Prozhivali tut predstavniki riznih nacionalnostej rusini polyaki shotlandci yevreyi virmeni V seredini XIX stolittya na ploshi narahovuvalosya blizko 200 murovanih kupeckih budinkiv chastina yakih bula pokrita midnoyu blyahoyu a chastina cherepiceyu Vnutrishnij dvir budinku na vulici Yevrejskij Predstavniki riznih religijnih konfesij prozhivali perevazhno bilya svoyih hramiv dovkola rinku Na pivnochi znahodilisya cerkvi svyatogo Yura ta Rizdva Presvyatoyi Bogorodici tochnij chas yih pobudovi ne vidomij odnak ye deyaki dani sho ce seredina XVII stolittya Tut prozhivala gromada rusiniv Latinska parohiya v Brodah bula zasnovana she 1594 roku Mikoloyu Zholkevskim yakij nadiliv yiyi mayetkom v Yazlivchiku Parohiyalnij kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta yakij znahoditsya na shid vid ploshi Rinok zbuduvali piznishe Tut prozhivala polska gromada Brodiv Na Ploshi Rinok buv takozh klyashtor otciv Dominikanciv 1618 roku Klyashtor proisnuvav do jogo zakrittya u 1784 roci Pivdenni kvartali vid ploshi Rinok zaselyali perevazhno yevreyi Yevrejska gromada mista u XVII XIX stolittyah bula odna z najbilshih v Galichini Tak napriklad u 1879 roci vona narahovuvala 18516 yevreyiv Centralnimi budivlyami pivdennoyi chastini mista buli Velika ta mala sinagogi Sinagoga vikonuvala storozhovi funkciyi tak samo yak i inshi kultovi sporudi seredmistya Yevrejski kvartali shvidko rozbudovuvalisya i na pochatku XIX stolittya pereselilisya za mezhi miskih ukraplen yaki na toj chas pochali rozbirati U 1820 roci bridskim yevreyam nalezhalo 1108 budinkiv Pid chas drugoyi svitovoyi vijni yevrejski kvartali silno poterpili bilshist budinkiv bulo zrujnovano U povoyennij chas yih chastkovo abo povnistyu pereplanuvali Zahidna vid Ploshi Rinok chastina nazivalas parkanom Vulici tut buli oriyentovani na zamkovu bramu Zaselyali cej rajon parkanci tobto piddani vlasnika mista a zgodom i inshi mishani yaki buli za borgi viseleni z krashih dilyanok mista Vid zamku na shid cherez ploshu Rinok prohodila golovna osova liniya mista yaka poyednuvala Stare i Nove misto Obabich vid neyi znahodilas golovna vulicya seredmistya Zolota Zdavna tut meshkali najzamozhnishi gromadyani mista Nove misto Tak nazivali u XVII stolitti nezabudovani dilyanki vzdovzh valu vid Luckoyi do Lvivskoyi brami U XIX stolitti cya toponimika bula zberezhena plosha roztashovana u shidnij chastini peredmistya nazivalasya Novomiskoyu Kvartali Novogo mista buli roztashovani podibno do kvartaliv Starogo mista hocha z nevelikoyu vidminnistyu Div takozhBili Kazarmi Veliki Filvarki Mali Filvarki Stari Brodi Chervoni Kazarmi Shvabi OstrovchikPrimitkiZamok brodyhistory org ua Istorichna spadshina Brodiv originalu za 1 lipnya 2023 Procitovano 8 grudnya 2023 Vasil Strilchuk Majzhe tisyacholitnye misto Shtrihi do istorichnogo portretu ji lviv ua Yi originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Brodi i Bridshina 2 1998 DzherelaBrodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario Naukove Tovaristvo imeni Shevchenka 1988 671 s Brodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik red B Zrobok vid 2 Brodi Misioner 1998 690 s PosilannyaBrody Town Cadastral Map 1844 geshergalicia org angl originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Ce nezavershena stattya pro Brodi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi