Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Че́рвоні Ка́зарми — неофіційна назва південної частини міста Броди на Львівщині, пов'язана з розміщенням на їхній території військових казарм. Колись належала громаді приміського села Старі Броди.
| Червоні Казарми Броди | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°04′06″ пн. ш. 25°08′58″ сх. д. / 50.06833° пн. ш. 25.14944° сх. д. | ||||
| Адмінодиниця | Броди | |||
| Поштовий індекс | 80600 | |||
| Телефонний код | +380 3266 | |||
| Головні вулиці | ||||
| Парки | Зелений Гай | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Броди | |||
Історія
У другій половині XIX століття, територія, де у майбутньому мали спорудити «Червоні Казарми», являла собою ділянку в межах підміського села Старі Броди з величезними піщаними пагорбами порослих лісом. Розвиток промисловості у місті дав поштовх до розбудови цього району. Так, неподалік, у посадці «Топольки» 1864 року було збудоване велике лікеро-горілчане підприємство Капелюшів, що 1915 року було зруйноване та пограбоване російськими вояками. До початку першої світової війни на території масиву перебувала австрійська військова кіннота. Можливо, там було й декілька одноповерхових барачного типу будинків, що використовувалися у якості військових казарм та стаєнь для коней.
У 1920-х роках в місті перебувала польська Кресова бригада кавалерії (за часів польсько-радянської війни — «II самостійна бригада кавалерії «Броди»), а в казармах на Старих Бродах були розташовані 6-й полк кінної артилерії та 13-й дивізіон кінної артилерії цієї бригади.
У міжвоєнний період, а саме у 1932—1933 роках, розпочинається забудова сучасних Червоних казарм, зокрема збудовані приміщення казарми. Для чого використано червону цеглу, яку виготовляли зі спеціальної глини привезеної з-за кордону. При побудові до цементного розчину, що скріплював цеглу, додавали яєчні жовтки, для міцності стін споруди, а дах був перекритий очеретом. Пізніше, були споруджені й інші будівлі комплексу казарм, зокрема, конюшня, господарські та інші будівлі. Завдяки кольору комплексу військових будівель цей район Старих Бродів отримав назву — «Червоні Казарми». У другій половині 1930-х років тут базувався польський 13-й дивізіон кінної артилерії.
24 серпня 1939 року був підписаний славнозвісний договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа), який гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією в Першій світовій війні територій. Німеччина розпочала польську компанію, а саме вже 1 вересня 1939 року напала на Польщу таким чином розв'язавши другу світову війну. 22 вересня того ж року відбулася зустріч двох армій поки ще союзних держав, а ось Польща як держава припинила своє існування. Відповідно до умов таємного протоколу німецькі окупаційні війська відійшли за Сян та Західний Буг, а на території східної Галичини, у тому числі й на території колишнього Тернопільського воєводства, куди входили й Броди, була встановлена радянська влада. Так, під час нетривалого перебування перших Совітів у Бродах, «Червоні Казарми» використовувалися як табір для полонених поляків. Беручи до уваги ступінь та характер руйнувань комплексу військових будівель, то можна припустити, що під час німецької окупації 1941—1944 років тут дислокувався якийсь підрозділ чи військова частина окупаційних військ.
Після закінчення другої світової війни розпочався радянський період розвитку масиву Червоні Казарми. Спочатку були відновлені перекриття дахів та споруджено декілька нових будівель, а вже у липні 1945 року в Броди передислоковано 807-й штурмовий авіаційний Севастопольський полк 206-ї штурмової авіаційної Мелітопольської дивізії 7-го штурмового авіаційного корпусу 14-ї повітряної армії. Штаб військового формування містився в п-подібному будинку, що знаходився на ділянці у центральній частині Бродів, обмежену сучасними вулицями , , Коцюбинського та майданом Свободи, а казарма — у приміщенні колишньої бурси імені Маркіяна Шашкевича, що знаходилася на Валах Вольності, 8 (нині — Бродівська СЗОШ № 2 на вул. Коцюбинського, 8). Пізніше у будівлі штабу містився гуртожиток для сімей льотного складу та їдальня авіаційного полку. Нині цієї будівлі не існує, а на її місці знаходиться ринок. Полковий аеродром знаходився на полі за бродівської СШ № 2, що поблизу села Дітківці. Наприкінці 1950-х років полк передислокувався у військове містечко на Червоних казармах, аеродром перенесли на територію недалеко від села Клекотова, а приміщення казарми у 1958 році передали Бродівській загальноосвітній трудовій політехнічній школі № 2, у якому після ремонту стали навчатися учні початкових класів цієї школи.
У червня 1961 році відбулася заміна штурмових літаків на вертольоти та формування і створення 55-го окремого вертолітного Севастопольського полку 57-ї повітряної армії Прикарпатського військового округу. У січні 1968 року 55-й ОВП входить до складу 68-го окремого бойового вертолітного полку передислокований на аеродром у місті Налайх з метою вирішення бойових задач у МНР. До грудня 1979 року особовий склад полку перебував на Червоних казармах. Упродовж грудня 1979 — січня 1980 років, після включення полку до складу 4-ї повітряної армії Північної групи військ, перебазовується до польського міста Бжеґ. Протягом 1981 року на основі директив ГШ ЗС СРСР від 17 травня 1981 року та командувача Прикарпатського військового округу від 30 травня 1981 року на базі військового містечка Червоні Казарми був сформований 119-й окремий бойовий вертолітний полк Прикарпатського військового округу з базуванням на аеродромі міста [Броди]], а 6 серпня того ж року вертольоти полку виконали перші польоти. Особовий склад полку упродовж 1983—1988 років брав активну участь у бойових діях у афганській війні.
У 1992 році полк увійшов до складу Збройних Сил України. 1 листопада 1995 року на підставі Директиви Міністра оборони України № 185/065 від 15 лютого 1995 року сформовано 3 бригаду армійської авіації (бойову) 38 АК. 26 квітня 2005 року 3-й окремий полк армійської авіації перепідпорядковується командуванню 8 АК. Нині на території казарм розташована 16-та окрема бригада армійської авіації, підпорядкована безпосередньо командуванню Сухопутних військ ЗС України.
Забудова
Після передислокації 807-го ШАПу у 1945 році до Бродів повстала проблема з розквартируванням його особового складу на території міста. На початках військовики мешкали у міських готелях, дехто в п-подібному будинку у біля міського парку.
Будівництво перших житлових будинків на території прилеглій до Червоних Казарм розпочалося лише наприкінці 1950-х років. Перша черга будівництва, що складалася з 16 одноповерхових будинків барачного типу, розрахованих на 4 сім'ї, протягом 1957—1958 років була здана в експлуатацію. У 1971 році поруч з військовою частиною був збудований гуртожиток для офіцерського складу цього військового формування. Протягом 1972—1982 років військові будівельні бригади споруджують перших вісім панельних п'ятиповерхівок, розрахованих на 60 квартир кожна та один двоповерховий — на 8 квартир. Фундамент під будівництво дев'ятого багатоквартирного будинку закладено у 1990 році, але через розпад СРСР він опинився в статусі довгобуду та був зданий в експлуатацію лише у 2008 році і це був перший будинок у Бродах для військовослужбовців, збудований за часів незалежної України.
1974 року колишнє приміське село Старі Броди увійшло до складу Бродів, а разом із ними й Червоні Казарми. До 1980-х років цей масив називали «Військове містечко Червоні Казарми», а у 1986 році було закладено вулицю та названо її на честь Григорія Храпая — радянського військового льотчика, який одним з перших здійснив таран по наземній цілі у перші дні німецько-радянської війни. 24 червня 1986 року, з нагоди 45-ї річниці від дня здійснення тарану наземної цілі екіпажем літака Г. Храпая та їх трагічної загибелі, відбулося урочисте відкриття пам'ятної таблиці, встановленої на фасаді будинку на , 6.
5 травня 2015 року на території 16-ї ОБрАА, що на «Червоних Казармах» відбулося відкриття та освячення пам'ятної стели Алеї Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Релігійне життя
На території житлового масиву «Червоні Казарми» функціонує дві церкви.
Громада УГКЦ офіційно зареєстрована 7 липня 1995 року. Парафіяни власного храму не мали і тому тривалий час відвідували церкву Собору Пресвятої Богородиці та Святої Теклі, що на Старих Бродах. 2004 року громада звернулася до Міністерства оборони України з проханням виділення землі під будівництво свого храму. На початку 2005 року поблизу військової частини була виділена земельна ділянка під майбутній храм й туди була перенесена тимчасова капличка, що на початку 1990-х років виконувала функцію церкви на Старих Бродах. 6 листопада 2005 року єпископ Сокальський Михайло Колтун здійснив чин освячення каплиці на честь Пресвятої Богородиці Владичиці України. Парохом церкви є отець Богдан Вихор. При церкві діють «Молитовне братство святої Вервиці», «Харитативне братство», «Хлопці Вівтарної дружини».
Громада УПЦ КП на Червоних Казармах зародилась на початку 2000-х років і так, як й греко-католики прагнули мати свій храм. 2003 року громада звернулася до міської влади з проханням виділення землі під будівництво свого храму. У 2009 році протоієрей Степан Шира (пізніше — парох цього храму) освятив хрест на місці будівництва майбутньої церкви, що у посадці Топольки (лісопарк «Зелений Гай»), а 2010 року нарешті отримала земельну ділянку при та дозвіл на будівництво храму. Спочатку була споруджена тимчасова дерев'яна капличка, що була освячена 12 липня 2010 року на честь Святих апостолів Петра і Павла.
-
![image]()
Церква-каплиця Пресвятої Богородиці Владичиці України -
![image]()
Церква-каплиця Святих Первоверховних апостолів Петра та Павла
Див. також
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2022.
- . namezhi.com.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
- . mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 5 травня 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
Джерела
- Гілевич Т. // Незалежний український культурологічний часопис «Ї». — № 69. — 2012.
- Ковальчук Г. // Незалежний український культурологічний часопис «Ї». — № 69. — 2012.
- Офіційний сайт бродівської СЗОШ І—ІІІ ступенів № 2. brody2.com. оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervoni Kazarmi znachennya Che rvoni Ka zarmi neoficijna nazva pivdennoyi chastini mista Brodi na Lvivshini pov yazana z rozmishennyam na yihnij teritoriyi vijskovih kazarm Kolis nalezhala gromadi primiskogo sela Stari Brodi Chervoni Kazarmi Brodi Zagalna informaciya 50 04 06 pn sh 25 08 58 sh d 50 06833 pn sh 25 14944 sh d 50 06833 25 14944Adminodinicya BrodiPoshtovij indeks 80600Telefonnij kod 380 3266Golovni vuliciParki Zelenij Gaj Transport Zaliznichna infrastruktura BrodiIstoriyaU drugij polovini XIX stolittya teritoriya de u majbutnomu mali sporuditi Chervoni Kazarmi yavlyala soboyu dilyanku v mezhah pidmiskogo sela Stari Brodi z velicheznimi pishanimi pagorbami poroslih lisom Rozvitok promislovosti u misti dav poshtovh do rozbudovi cogo rajonu Tak nepodalik u posadci Topolki 1864 roku bulo zbudovane velike likero gorilchane pidpriyemstvo Kapelyushiv sho 1915 roku bulo zrujnovane ta pograbovane rosijskimi voyakami Do pochatku pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi masivu perebuvala avstrijska vijskova kinnota Mozhlivo tam bulo j dekilka odnopoverhovih barachnogo tipu budinkiv sho vikoristovuvalisya u yakosti vijskovih kazarm ta stayen dlya konej U 1920 h rokah v misti perebuvala polska Kresova brigada kavaleriyi za chasiv polsko radyanskoyi vijni II samostijna brigada kavaleriyi Brodi a v kazarmah na Starih Brodah buli roztashovani 6 j polk kinnoyi artileriyi ta 13 j divizion kinnoyi artileriyi ciyeyi brigadi U mizhvoyennij period a same u 1932 1933 rokah rozpochinayetsya zabudova suchasnih Chervonih kazarm zokrema zbudovani primishennya kazarmi Dlya chogo vikoristano chervonu ceglu yaku vigotovlyali zi specialnoyi glini privezenoyi z za kordonu Pri pobudovi do cementnogo rozchinu sho skriplyuvav ceglu dodavali yayechni zhovtki dlya micnosti stin sporudi a dah buv perekritij ocheretom Piznishe buli sporudzheni j inshi budivli kompleksu kazarm zokrema konyushnya gospodarski ta inshi budivli Zavdyaki koloru kompleksu vijskovih budivel cej rajon Starih Brodiv otrimav nazvu Chervoni Kazarmi U drugij polovini 1930 h rokiv tut bazuvavsya polskij 13 j divizion kinnoyi artileriyi 24 serpnya 1939 roku buv pidpisanij slavnozvisnij dogovir pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom Pakt Molotova Ribbentropa yakij garantuvav nejtralitet Radyanskogo Soyuzu v konflikti Tretogo Rejhu z Polsheyu ta krayinami Zahodu ta davav mozhlivist povernennya Radyanskim Soyuzom vtrachenih Rosiyeyu v Pershij svitovij vijni teritorij Nimechchina rozpochala polsku kompaniyu a same vzhe 1 veresnya 1939 roku napala na Polshu takim chinom rozv yazavshi drugu svitovu vijnu 22 veresnya togo zh roku vidbulasya zustrich dvoh armij poki she soyuznih derzhav a os Polsha yak derzhava pripinila svoye isnuvannya Vidpovidno do umov tayemnogo protokolu nimecki okupacijni vijska vidijshli za Syan ta Zahidnij Bug a na teritoriyi shidnoyi Galichini u tomu chisli j na teritoriyi kolishnogo Ternopilskogo voyevodstva kudi vhodili j Brodi bula vstanovlena radyanska vlada Tak pid chas netrivalogo perebuvannya pershih Sovitiv u Brodah Chervoni Kazarmi vikoristovuvalisya yak tabir dlya polonenih polyakiv Beruchi do uvagi stupin ta harakter rujnuvan kompleksu vijskovih budivel to mozhna pripustiti sho pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rokiv tut dislokuvavsya yakijs pidrozdil chi vijskova chastina okupacijnih vijsk Pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni rozpochavsya radyanskij period rozvitku masivu Chervoni Kazarmi Spochatku buli vidnovleni perekrittya dahiv ta sporudzheno dekilka novih budivel a vzhe u lipni 1945 roku v Brodi peredislokovano 807 j shturmovij aviacijnij Sevastopolskij polk 206 yi shturmovoyi aviacijnoyi Melitopolskoyi diviziyi 7 go shturmovogo aviacijnogo korpusu 14 yi povitryanoyi armiyi Shtab vijskovogo formuvannya mistivsya v p podibnomu budinku sho znahodivsya na dilyanci u centralnij chastini Brodiv obmezhenu suchasnimi vulicyami Kocyubinskogo ta majdanom Svobodi a kazarma u primishenni kolishnoyi bursi imeni Markiyana Shashkevicha sho znahodilasya na Valah Volnosti 8 nini Brodivska SZOSh 2 na vul Kocyubinskogo 8 Piznishe u budivli shtabu mistivsya gurtozhitok dlya simej lotnogo skladu ta yidalnya aviacijnogo polku Nini ciyeyi budivli ne isnuye a na yiyi misci znahoditsya rinok Polkovij aerodrom znahodivsya na poli za brodivskoyi SSh 2 sho poblizu sela Ditkivci Naprikinci 1950 h rokiv polk peredislokuvavsya u vijskove mistechko na Chervonih kazarmah aerodrom perenesli na teritoriyu nedaleko vid sela Klekotova a primishennya kazarmi u 1958 roci peredali Brodivskij zagalnoosvitnij trudovij politehnichnij shkoli 2 u yakomu pislya remontu stali navchatisya uchni pochatkovih klasiv ciyeyi shkoli U chervnya 1961 roci vidbulasya zamina shturmovih litakiv na vertoloti ta formuvannya i stvorennya 55 go okremogo vertolitnogo Sevastopolskogo polku 57 yi povitryanoyi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U sichni 1968 roku 55 j OVP vhodit do skladu 68 go okremogo bojovogo vertolitnogo polku peredislokovanij na aerodrom u misti Nalajh z metoyu virishennya bojovih zadach u MNR Do grudnya 1979 roku osobovij sklad polku perebuvav na Chervonih kazarmah Uprodovzh grudnya 1979 sichnya 1980 rokiv pislya vklyuchennya polku do skladu 4 yi povitryanoyi armiyi Pivnichnoyi grupi vijsk perebazovuyetsya do polskogo mista Bzheg Protyagom 1981 roku na osnovi direktiv GSh ZS SRSR vid 17 travnya 1981 roku ta komanduvacha Prikarpatskogo vijskovogo okrugu vid 30 travnya 1981 roku na bazi vijskovogo mistechka Chervoni Kazarmi buv sformovanij 119 j okremij bojovij vertolitnij polk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu z bazuvannyam na aerodromi mista Brodi a 6 serpnya togo zh roku vertoloti polku vikonali pershi poloti Osobovij sklad polku uprodovzh 1983 1988 rokiv brav aktivnu uchast u bojovih diyah u afganskij vijni U 1992 roci polk uvijshov do skladu Zbrojnih Sil Ukrayini 1 listopada 1995 roku na pidstavi Direktivi Ministra oboroni Ukrayini 185 065 vid 15 lyutogo 1995 roku sformovano 3 brigadu armijskoyi aviaciyi bojovu 38 AK 26 kvitnya 2005 roku 3 j okremij polk armijskoyi aviaciyi perepidporyadkovuyetsya komanduvannyu 8 AK Nini na teritoriyi kazarm roztashovana 16 ta okrema brigada armijskoyi aviaciyi pidporyadkovana bezposeredno komanduvannyu Suhoputnih vijsk ZS Ukrayini ZabudovaPislya peredislokaciyi 807 go ShAPu u 1945 roci do Brodiv povstala problema z rozkvartiruvannyam jogo osobovogo skladu na teritoriyi mista Na pochatkah vijskoviki meshkali u miskih gotelyah dehto v p podibnomu budinku u bilya miskogo parku Budivnictvo pershih zhitlovih budinkiv na teritoriyi prileglij do Chervonih Kazarm rozpochalosya lishe naprikinci 1950 h rokiv Persha cherga budivnictva sho skladalasya z 16 odnopoverhovih budinkiv barachnogo tipu rozrahovanih na 4 sim yi protyagom 1957 1958 rokiv bula zdana v ekspluataciyu U 1971 roci poruch z vijskovoyu chastinoyu buv zbudovanij gurtozhitok dlya oficerskogo skladu cogo vijskovogo formuvannya Protyagom 1972 1982 rokiv vijskovi budivelni brigadi sporudzhuyut pershih visim panelnih p yatipoverhivok rozrahovanih na 60 kvartir kozhna ta odin dvopoverhovij na 8 kvartir Fundament pid budivnictvo dev yatogo bagatokvartirnogo budinku zakladeno u 1990 roci ale cherez rozpad SRSR vin opinivsya v statusi dovgobudu ta buv zdanij v ekspluataciyu lishe u 2008 roci i ce buv pershij budinok u Brodah dlya vijskovosluzhbovciv zbudovanij za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini 1974 roku kolishnye primiske selo Stari Brodi uvijshlo do skladu Brodiv a razom iz nimi j Chervoni Kazarmi Do 1980 h rokiv cej masiv nazivali Vijskove mistechko Chervoni Kazarmi a u 1986 roci bulo zakladeno vulicyu ta nazvano yiyi na chest Grigoriya Hrapaya radyanskogo vijskovogo lotchika yakij odnim z pershih zdijsniv taran po nazemnij cili u pershi dni nimecko radyanskoyi vijni 24 chervnya 1986 roku z nagodi 45 yi richnici vid dnya zdijsnennya taranu nazemnoyi cili ekipazhem litaka G Hrapaya ta yih tragichnoyi zagibeli vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnoyi tablici vstanovlenoyi na fasadi budinku na 6 5 travnya 2015 roku na teritoriyi 16 yi OBrAA sho na Chervonih Kazarmah vidbulosya vidkrittya ta osvyachennya pam yatnoyi steli Aleyi Slavi vijskovih lotchikiv yaki zaginuli na Donbasi zahishayuchi nezalezhnist ta teritorialnu cilisnist Ukrayini Religijne zhittyaNa teritoriyi zhitlovogo masivu Chervoni Kazarmi funkcionuye dvi cerkvi Gromada UGKC oficijno zareyestrovana 7 lipnya 1995 roku Parafiyani vlasnogo hramu ne mali i tomu trivalij chas vidviduvali cerkvu Soboru Presvyatoyi Bogorodici ta Svyatoyi Tekli sho na Starih Brodah 2004 roku gromada zvernulasya do Ministerstva oboroni Ukrayini z prohannyam vidilennya zemli pid budivnictvo svogo hramu Na pochatku 2005 roku poblizu vijskovoyi chastini bula vidilena zemelna dilyanka pid majbutnij hram j tudi bula perenesena timchasova kaplichka sho na pochatku 1990 h rokiv vikonuvala funkciyu cerkvi na Starih Brodah 6 listopada 2005 roku yepiskop Sokalskij Mihajlo Koltun zdijsniv chin osvyachennya kaplici na chest Presvyatoyi Bogorodici Vladichici Ukrayini Parohom cerkvi ye otec Bogdan Vihor Pri cerkvi diyut Molitovne bratstvo svyatoyi Vervici Haritativne bratstvo Hlopci Vivtarnoyi druzhini Gromada UPC KP na Chervonih Kazarmah zarodilas na pochatku 2000 h rokiv i tak yak j greko katoliki pragnuli mati svij hram 2003 roku gromada zvernulasya do miskoyi vladi z prohannyam vidilennya zemli pid budivnictvo svogo hramu U 2009 roci protoiyerej Stepan Shira piznishe paroh cogo hramu osvyativ hrest na misci budivnictva majbutnoyi cerkvi sho u posadci Topolki lisopark Zelenij Gaj a 2010 roku nareshti otrimala zemelnu dilyanku pri ta dozvil na budivnictvo hramu Spochatku bula sporudzhena timchasova derev yana kaplichka sho bula osvyachena 12 lipnya 2010 roku na chest Svyatih apostoliv Petra i Pavla Cerkva kaplicya Presvyatoyi Bogorodici Vladichici Ukrayini Cerkva kaplicya Svyatih Pervoverhovnih apostoliv Petra ta PavlaDiv takozhBili Kazarmi Veliki Filvarki Mali Filvarki Misto Stari Brodi Shvabi OstrovchikPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 20 veresnya 2022 namezhi com ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 21 chervnya 2018 mil gov ua Ministerstvo oboroni Ukrayini 5 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 15 lipnya 2018 DzherelaGilevich T Nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 69 2012 Kovalchuk G Nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 69 2012 Oficijnij sajt brodivskoyi SZOSh I III stupeniv 2 brody2 com originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 15 lipnya 2018