Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця За́лізнична — одна з найдовших вулиць міста Броди, Львівської області. Починається від стику площі Ринок та вулиці Стуса і прямує у бік міського залізничного вокзалу до , де закінчується символічною брамою міста та сполучається з , на своєму шляху утворюючи перехрестя з вулицями — , та .
| Вулиця Залізнична Броди | |
|---|---|
 Вулиця Залізнична | |
| Місцевість | Шваби, Островчик, Місто |
| Колишні назви | |
| Кляшторна; Львівська (част.), Постля-Колійова, Колійова, Пілсудського-Колійова, Дзержинського, Залізнична | |
| австрійського періоду (українською) | Клостерґассе; Лембергґассе (част.) |
| австрійського періоду (німецькою) | Klostergasse, Lembergergasse |
| польського періоду (польською) | Klasztorna; Postla (cz.), Kolejowa (cz.); Piłsudskiego (cz.), Kolejowa (cz.) |
| радянського періоду (українською) | Дзержинського, Залізнична |
| радянського періоду (російською) | Дзержинского, Железнодорожная |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1142 м. |
| Координати початку | 50°04′58″ пн. ш. 25°08′38″ сх. д. / 50.0829361° пн. ш. 25.1439389° сх. д.Координати: 50°04′58″ пн. ш. 25°08′38″ сх. д. / 50.0829361° пн. ш. 25.1439389° сх. д. |
| Координати кінця | 50°04′29″ пн. ш. 25°08′26″ сх. д. / 50.0747639° пн. ш. 25.1408111° сх. д. |
| поштові індекси | 80601 |
| Транспорт | |
| Найближчі залізничні станції | Броди |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Костел Воздвиження Хреста Господнього |
| Державні установи | Бродівський РВВ Львівської РФ «Центру ДЗК», ДЗ «Бродівська районна СЕС», Бродівське відділення Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області |
| Поштові відділення | МВПЗ «Броди» (пл. Ринок, 15) |
| Аптеки | ветеринарна аптека |
| Комерція | готель «Центральний» |
| Підприємства | КП «Броди», Бродівське районне міжгосподарське ВЕП по енергетиці «Агропроменерго» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Залізнична у Вікісховищі | |
Прилучаються вулиці , , , , , , , , .
Історія та назва
Історично сучасна вулиця Залізнична складалася з кількох ділянок.
Перша ділянка — шлях від Ринку й до перехрестя сучасних вулиць Гончарської, Шевченка та Залізничної — вулиця Кляшторна, що утворилася там ще наприкінці XVII століття, а називалася так, через те, що проходила попід стінами так званого «Червоного кляштору», що знаходився на тому місці від 1674 року, а 1784 року був ліквідований. Монастиря вже не було, але вуличка зберігала свою назву ще тривалий час і лише у другій половині XIX століття вул. Кляшторна стала частиною вулиці Львівської, що тоді починалася від Ринку, повертала сучасною вул. Шевченка та нею прямувала до Львівської брами.
Друга ділянка — шлях від перехрестя сучасних вулиць Гончарської, Шевченка та Залізничної до містка або ж до так званої «Бродівської рогатки» («Старої рогатки»), по якому наприкінці XVIII—XIX століття проходила межа міста. До 1920-х роках ця ділянка мала назву вулиця Постля, на честь Алоїза Постля фон Леопольдського, бурґомістра Бродів (1868—1871), під час правління якого до міста було прокладено залізничне сполучення та споруджено приміщення вокзалу. Пізніше перейменована на вулицю Колійову. 12—14 травня 1926 року під керівництвом Юзефа Пілсудського відбувся військовий переворот, в результаті якого до влади у Польській державі прийшли прибічники Пілсудського. В ознаменування цієї події близько 1930 року ділянку від Ринку до містка перейменовано на вулицю Пілсудського, на честь організатора цього перевороту — польського політичного і державного діяча, першого голови відродженої польської держави та засновника польської армії Юзефа Пілсудського і мала цю назву до початку Другої світової війни.
Третя й остання ділянка — шлях від міської рогатки й до будівлі вокзалу був споруджений наприкінці ХІХ століття у вигляді насипної греблі через болотисту місцевість. Ця ділянка від часу створення й до початку Другої світової війни мала назву вулиця Колійова, оскільки закінчувалася перед будівлею Бродівського вокзалу.
Близько 1945 року три вулиці — Львівську (частково), Пілсудського та Колійову було об'єднано в одну — вулицю Дзержинського, названу так на честь радянського політичного діяча, одного із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» Фелікса Дзержинського. Сучасну, історичну назву — вулиця Залізнична було повернено 1991 року рішенням VII сесії ХХІ демократичного скликання Бродівської міської ради.
Забудова
Будівля Бродівського залізничного вокзалу, що в усі часи була й залишається головною спорудою вулиці, споруджена 1869 року і нині належить до , 1. На своїх початках, а це кінець XIX століття територія довкола вокзалу не була достатньо обжитою. З прибуттям до цієї місцевості, наприкінці XIX—початку XX століть, поселенців-колонізаторів з австрійських та німецьких земель, іншими словами «швабів», як їх називали місцеві мешканці, то розпочався стрімкий розвиток ряду промислових об’єктів у південній частині міста, зокрема завдяки близькому розташуванню Швабів до залізниці. У двоповерховій споруді вокзалу з критим пероном, у якій до початку першої світової війни містилися офіси цісарсько-королівських чиновників (адміністрація залізниці, митний, почтовий і телеграфічний уряди, представництво комісаріату поліції). Під час першої світової війни будівля вокзалу зазнала значних руйнувань, але у міжвоєнний період було проведено масштабну реконструкцію вокзалу. Наприкінці 1920-их років у приміщенні вокзалу містилася залізнична книгарня «Рух», телефонний пункт тощо. У вересні 1939 року та червні 1941 року вокзал був бомбардований німецькою авіацією, а під час бойових дій у березні-липні 1944 року споруда старого бродівського вокзалу була остаточно знищена. Вже по війні, 1954 року будівлю вокзалу було відбудовано на старому місці і у такому вигляді вона дійшла до наших днів. За радянських часів перед будівлею вокзалу знаходилися платформи автостанції «Броди». Наприкінці 2000-х років поряд з вокзалом — при сучасній , 2, було споруджено комплекс будівель нової автостанції, яка тут функціонує й донині.
На вулиці також є багато будинків, які своєю оригінальністю привертають увагу не лише туристів, які прибувають через головну транспортну «браму» міста — бродівський вокзал, але й у корінних брідщан, які тут мешкають не одне століття. Серед них варто відзначити двоповерхову будівлю колишнього готелю «Ґранд», що знаходиться на розі сучасних вул. Залізничної, 17 та . Готель мав кутовий парадний вхід, над яким за Польщі містилося архітектурне зображення тодішного гербу Бродів «Пиляви» та був розрахований на 18 місць. У 1920—1930-х роках власником готелю був єврей Макс Зальц. За радянських часів споруда не змінила свого профілю — тут містився готель «Колос». У наш час міститься готель «Центральний» (вхід з вул. Шевченка), а приміщення першого поверху (колишній кутовий парадний вхід готелю) нині займає офіс Бродівської філії ПАТ «Укрексімбанк».
Вздовж непарної частини вулиці, на ділянці від вокзалу до готелю «Центральний», збереглося декілька одноповерхових садиб, збудованих переважно у першій половині XX століття. Також, по обидва боки вулиці знаходиться багато будинків — представників давньої забудови однієї з найголовніших вулиць Бродів, що мають певну історико-культурну цінність. Так, зокрема, будинок на вул. Залізничній, 21, за радянських часів у ньому містився дитячий садок № 2 «Зірочка», де після проведеної на початку 2000-х років реконструкції будинку міститься Бродівське відділення Буської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області. Варті уваги також «представники» забудови кінця XIX—початку XX століття — житлова кам'яниця (вул. Залізнична, 29), на першому поверсі якої 19 серпня 2016 року відкрився фірмовий магазин-салон «Viknar'off»; адміністративна будівля (вул. Залізнична, 32), де у 1945-1998 роках містився гуртожиток Бродівського педагогічного училища, а нині його займає Бродівська районна санітарно-епідеміологічна станція. Також сюди можна віднести й одноповерховий будинок з кутовим входом та аттиком при вул. Залізничній, 34, де нині містяться ветеринарна аптека (ріг сучасних вул. Залізничної та ) та Бродівський районний виробничий відділ Львівської регіональної філії «Центру державного земельного кадастру» (вхід з вул. Залізничної). Крім вище перерахованих підприємств і організацій тут також розташовані Бродівська райспоживспілка (вул. Залізнична, 40А), Бродівське районне міжгосподарське ВЕП по енергетиці «Агропроменерго» (вул. Залізнична, 42), комунальне підприємство «Броди» (вул. Залізнична, 44), а також багато інших підприємств та закладів торгівлі, громадського харчування та сфери обслуговування населення. На земельній ділянці при вул. Залізничній, 40 триває будівництво сучасного багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення та закритим подвір'ям з дитячим майданчиком, велодоріжками та паркінгом.
Сакральна архітектура
- Червоний кляштор — комплекс будівель колишнього домініканського монастиря з костелом, що розташовувався у 1674—1784 роках південніше площі Ринок, поблизу перехрестя сучасних вулиць Залізничної, , . Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVIII століття, а саме у 1784 році монастир було ліквідовано. Про те, що тут колись розташовувався домініканський монастир ще до початку другої світової війни нагадувала назва невеличкої вулички Кляшторної, що проходила попід стінами колишнього кляштору, остаточно знищеного саме під час цієї війни. За радянських часів на місці монастиря спорудили будівлю «Універмагу» (вул. Залізнична, 6).
- Костел Воздвиження Хреста Господнього (вул. Залізнична, 46). Історія будівництва цього храму є дуже цікавою. Розпочалося усе 1989 року, коли місцевій римо-католицькій громаді було повернуто костел Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, що знаходиться на сучасній вул. Стуса, але за три роки його віддали греко-католицькій громаді. Саме тоді було вирішено будувати новий новий мурований храм, але за частково зміненим проєктом архітектора Я. Столярова. 19 вересня 1999 року архієпископ-митрополит Львівський Мар'ян Яворський освятив місце під будову костелу, а 22 травня 2010 року архієпископ-митрополит Львівський Мечислав Мокшицький посвятив новозбудований храм. 15 серпня 2014 року освячено пам'ятну таблицю, встановлену на фасаді костелу, на честь 22 полку уланів Підкарпатських, які мали постійне місце дислокації на Білих казармах у Бродах. У серпні 2016 року на огорожі костелу подвір’я костелу встановлено польського срібного орла. Така ситуація викликала здивування у брідщан. Проте, настоятель польської релігійної громади у Бродах отець Анатолій Шпак у коментарі сказав, що сталося непорозуміння і орла буде знято, а на його місці обов’язково буде встановлено об'єднувальний атрибут для християн усіх конфесій — Господній Хрест.
Галерея
-
![image]()
Універмаг (вул. Залінична, 6) -
![image]()
Будівля колишнього готелю «Ґранд» (ріг сучасних вул. Залізничної та Шевченка) -
![image]()
Адміністративна будівля (вул. Залінична, 32) -
![image]()
Ветеринарка аптека (вул. Залінична, 34) -
![image]()
Перспектива вул. Залізничної -
![image]()
Будівля Бродівського залізничного вокзалу
Примітки
- Міське відділення поштового зв'язку (МВПЗ) «Броди». ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 березня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Василь Стрільчук Вулиця Залізнична в історії Бродів // Незалежний український культурологічний часопис «Ї». — № 69. — 2012.
- . viknaroff.com. Леополіс. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- . coop-lviv.com. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- . leopolis.news. Леополіс. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- . brody-rda.gov.ua. Бродівська РДА. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
- Костели і каплиці України: Броди. Костел Воздвиження Хреста Господнього. rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 21 травня 2020. Процитовано 11 червня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Костели і каплиці України: Броди. Костел Воздвиження Хреста Господнього (новий). rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 21 травня 2020. Процитовано 11 червня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Костели і каплиці України: У Бродах на Львівщині освятили пам'ятну дошку 22 полку підкарпатських уланів. rkc.in.ua. Римсько-католицька церква в Україні. 17 серпня 2014. Процитовано 11 червня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - У Бродах на огорожі римо-католицького костелу встановили герб Польщі. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 8 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
- Дослідження полікультурної історичної спадщини міста Броди (потенціал, проблеми, перспективи) / Корчак А. — Броди, 2016. — 81 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Zaliznichna Vu licya Za liznichna odna z najdovshih vulic mista Brodi Lvivskoyi oblasti Pochinayetsya vid stiku ploshi Rinok ta vulici Stusa i pryamuye u bik miskogo zaliznichnogo vokzalu do de zakinchuyetsya simvolichnoyu bramoyu mista ta spoluchayetsya z na svoyemu shlyahu utvoryuyuchi perehrestya z vulicyami ta Vulicya Zaliznichna BrodiVulicya ZaliznichnaVulicya ZaliznichnaMiscevist Shvabi Ostrovchik MistoKolishni nazviKlyashtorna Lvivska chast Postlya Kolijova Kolijova Pilsudskogo Kolijova Dzerzhinskogo Zaliznichnaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Klostergasse Lemberggasse chast avstrijskogo periodu nimeckoyu Klostergasse Lembergergassepolskogo periodu polskoyu Klasztorna Postla cz Kolejowa cz Pilsudskiego cz Kolejowa cz radyanskogo periodu ukrayinskoyu Dzerzhinskogo Zaliznichnaradyanskogo periodu rosijskoyu Dzerzhinskogo ZheleznodorozhnayaZagalni vidomostiProtyazhnist 1142 m Koordinati pochatku 50 04 58 pn sh 25 08 38 sh d 50 0829361 pn sh 25 1439389 sh d 50 0829361 25 1439389 Koordinati 50 04 58 pn sh 25 08 38 sh d 50 0829361 pn sh 25 1439389 sh d 50 0829361 25 1439389Koordinati kincya 50 04 29 pn sh 25 08 26 sh d 50 0747639 pn sh 25 1408111 sh d 50 0747639 25 1408111poshtovi indeksi 80601TransportNajblizhchi zaliznichni stanciyi BrodiRuh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaHrami Kostel Vozdvizhennya Hresta GospodnogoDerzhavni ustanovi Brodivskij RVV Lvivskoyi RF Centru DZK DZ Brodivska rajonna SES Brodivske viddilennya Buskoyi ODPI GU DFS u Lvivskij oblastiPoshtovi viddilennya MVPZ Brodi pl Rinok 15 Apteki veterinarna aptekaKomerciya gotel Centralnij Pidpriyemstva KP Brodi Brodivske rajonne mizhgospodarske VEP po energetici Agropromenergo Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Zaliznichna u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Istoriya ta nazvaIstorichno suchasna vulicya Zaliznichna skladalasya z kilkoh dilyanok Persha dilyanka shlyah vid Rinku j do perehrestya suchasnih vulic Goncharskoyi Shevchenka ta Zaliznichnoyi vulicya Klyashtorna sho utvorilasya tam she naprikinci XVII stolittya a nazivalasya tak cherez te sho prohodila popid stinami tak zvanogo Chervonogo klyashtoru sho znahodivsya na tomu misci vid 1674 roku a 1784 roku buv likvidovanij Monastirya vzhe ne bulo ale vulichka zberigala svoyu nazvu she trivalij chas i lishe u drugij polovini XIX stolittya vul Klyashtorna stala chastinoyu vulici Lvivskoyi sho todi pochinalasya vid Rinku povertala suchasnoyu vul Shevchenka ta neyu pryamuvala do Lvivskoyi brami Zaliznichna viglyad na misto Pochatok XX stolittya Druga dilyanka shlyah vid perehrestya suchasnih vulic Goncharskoyi Shevchenka ta Zaliznichnoyi do mistka abo zh do tak zvanoyi Brodivskoyi rogatki Staroyi rogatki po yakomu naprikinci XVIII XIX stolittya prohodila mezha mista Do 1920 h rokah cya dilyanka mala nazvu vulicya Postlya na chest Aloyiza Postlya fon Leopoldskogo burgomistra Brodiv 1868 1871 pid chas pravlinnya yakogo do mista bulo prokladeno zaliznichne spoluchennya ta sporudzheno primishennya vokzalu Piznishe perejmenovana na vulicyu Kolijovu 12 14 travnya 1926 roku pid kerivnictvom Yuzefa Pilsudskogo vidbuvsya vijskovij perevorot v rezultati yakogo do vladi u Polskij derzhavi prijshli pribichniki Pilsudskogo V oznamenuvannya ciyeyi podiyi blizko 1930 roku dilyanku vid Rinku do mistka perejmenovano na vulicyu Pilsudskogo na chest organizatora cogo perevorotu polskogo politichnogo i derzhavnogo diyacha pershogo golovi vidrodzhenoyi polskoyi derzhavi ta zasnovnika polskoyi armiyi Yuzefa Pilsudskogo i mala cyu nazvu do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Tretya j ostannya dilyanka shlyah vid miskoyi rogatki j do budivli vokzalu buv sporudzhenij naprikinci HIH stolittya u viglyadi nasipnoyi grebli cherez bolotistu miscevist Cya dilyanka vid chasu stvorennya j do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni mala nazvu vulicya Kolijova oskilki zakinchuvalasya pered budivleyu Brodivskogo vokzalu Blizko 1945 roku tri vulici Lvivsku chastkovo Pilsudskogo ta Kolijovu bulo ob yednano v odnu vulicyu Dzerzhinskogo nazvanu tak na chest radyanskogo politichnogo diyacha odnogo iz zasnovnikiv VChK ta organizatoriv chervonogo teroru Feliksa Dzerzhinskogo Suchasnu istorichnu nazvu vulicya Zaliznichna bulo poverneno 1991 roku rishennyam VII sesiyi HHI demokratichnogo sklikannya Brodivskoyi miskoyi radi ZabudovaBudivlya Brodivskogo zaliznichnogo vokzalu sho v usi chasi bula j zalishayetsya golovnoyu sporudoyu vulici sporudzhena 1869 roku i nini nalezhit do 1 Na svoyih pochatkah a ce kinec XIX stolittya teritoriya dovkola vokzalu ne bula dostatno obzhitoyu Z pributtyam do ciyeyi miscevosti naprikinci XIX pochatku XX stolit poselenciv kolonizatoriv z avstrijskih ta nimeckih zemel inshimi slovami shvabiv yak yih nazivali miscevi meshkanci to rozpochavsya strimkij rozvitok ryadu promislovih ob yektiv u pivdennij chastini mista zokrema zavdyaki blizkomu roztashuvannyu Shvabiv do zaliznici U dvopoverhovij sporudi vokzalu z kritim peronom u yakij do pochatku pershoyi svitovoyi vijni mistilisya ofisi cisarsko korolivskih chinovnikiv administraciya zaliznici mitnij pochtovij i telegrafichnij uryadi predstavnictvo komisariatu policiyi Pid chas pershoyi svitovoyi vijni budivlya vokzalu zaznala znachnih rujnuvan ale u mizhvoyennij period bulo provedeno masshtabnu rekonstrukciyu vokzalu Naprikinci 1920 ih rokiv u primishenni vokzalu mistilasya zaliznichna knigarnya Ruh telefonnij punkt tosho U veresni 1939 roku ta chervni 1941 roku vokzal buv bombardovanij nimeckoyu aviaciyeyu a pid chas bojovih dij u berezni lipni 1944 roku sporuda starogo brodivskogo vokzalu bula ostatochno znishena Vzhe po vijni 1954 roku budivlyu vokzalu bulo vidbudovano na staromu misci i u takomu viglyadi vona dijshla do nashih dniv Za radyanskih chasiv pered budivleyu vokzalu znahodilisya platformi avtostanciyi Brodi Naprikinci 2000 h rokiv poryad z vokzalom pri suchasnij 2 bulo sporudzheno kompleks budivel novoyi avtostanciyi yaka tut funkcionuye j donini Na vulici takozh ye bagato budinkiv yaki svoyeyu originalnistyu privertayut uvagu ne lishe turistiv yaki pribuvayut cherez golovnu transportnu bramu mista brodivskij vokzal ale j u korinnih bridshan yaki tut meshkayut ne odne stolittya Sered nih varto vidznachiti dvopoverhovu budivlyu kolishnogo gotelyu Grand sho znahoditsya na rozi suchasnih vul Zaliznichnoyi 17 ta Gotel mav kutovij paradnij vhid nad yakim za Polshi mistilosya arhitekturne zobrazhennya todishnogo gerbu Brodiv Pilyavi ta buv rozrahovanij na 18 misc U 1920 1930 h rokah vlasnikom gotelyu buv yevrej Maks Zalc Za radyanskih chasiv sporuda ne zminila svogo profilyu tut mistivsya gotel Kolos U nash chas mistitsya gotel Centralnij vhid z vul Shevchenka a primishennya pershogo poverhu kolishnij kutovij paradnij vhid gotelyu nini zajmaye ofis Brodivskoyi filiyi PAT Ukreksimbank Vzdovzh neparnoyi chastini vulici na dilyanci vid vokzalu do gotelyu Centralnij zbereglosya dekilka odnopoverhovih sadib zbudovanih perevazhno u pershij polovini XX stolittya Takozh po obidva boki vulici znahoditsya bagato budinkiv predstavnikiv davnoyi zabudovi odniyeyi z najgolovnishih vulic Brodiv sho mayut pevnu istoriko kulturnu cinnist Tak zokrema budinok na vul Zaliznichnij 21 za radyanskih chasiv u nomu mistivsya dityachij sadok 2 Zirochka de pislya provedenoyi na pochatku 2000 h rokiv rekonstrukciyi budinku mistitsya Brodivske viddilennya Buskoyi ODPI Golovnogo upravlinnya DFS u Lvivskij oblasti Varti uvagi takozh predstavniki zabudovi kincya XIX pochatku XX stolittya zhitlova kam yanicya vul Zaliznichna 29 na pershomu poversi yakoyi 19 serpnya 2016 roku vidkrivsya firmovij magazin salon Viknar off administrativna budivlya vul Zaliznichna 32 de u 1945 1998 rokah mistivsya gurtozhitok Brodivskogo pedagogichnogo uchilisha a nini jogo zajmaye Brodivska rajonna sanitarno epidemiologichna stanciya Takozh syudi mozhna vidnesti j odnopoverhovij budinok z kutovim vhodom ta attikom pri vul Zaliznichnij 34 de nini mistyatsya veterinarna apteka rig suchasnih vul Zaliznichnoyi ta ta Brodivskij rajonnij virobnichij viddil Lvivskoyi regionalnoyi filiyi Centru derzhavnogo zemelnogo kadastru vhid z vul Zaliznichnoyi Krim vishe pererahovanih pidpriyemstv i organizacij tut takozh roztashovani Brodivska rajspozhivspilka vul Zaliznichna 40A Brodivske rajonne mizhgospodarske VEP po energetici Agropromenergo vul Zaliznichna 42 komunalne pidpriyemstvo Brodi vul Zaliznichna 44 a takozh bagato inshih pidpriyemstv ta zakladiv torgivli gromadskogo harchuvannya ta sferi obslugovuvannya naselennya Na zemelnij dilyanci pri vul Zaliznichnij 40 trivaye budivnictvo suchasnogo bagatokvartirnogo zhitlovogo budinku z vbudovanimi primishennyami nezhitlovogo priznachennya ta zakritim podvir yam z dityachim majdanchikom velodorizhkami ta parkingom Sakralna arhitekturaKostel Vozdvizhennya Chesnogo Zhivotvoryashogo Hresta Chervonij klyashtor kompleks budivel kolishnogo dominikanskogo monastirya z kostelom sho roztashovuvavsya u 1674 1784 rokah pivdennishe ploshi Rinok poblizu perehrestya suchasnih vulic Zaliznichnoyi Pid chas kasacijnih reform avstrijskogo uryadu kincya XVIII stolittya a same u 1784 roci monastir bulo likvidovano Pro te sho tut kolis roztashovuvavsya dominikanskij monastir she do pochatku drugoyi svitovoyi vijni nagaduvala nazva nevelichkoyi vulichki Klyashtornoyi sho prohodila popid stinami kolishnogo klyashtoru ostatochno znishenogo same pid chas ciyeyi vijni Za radyanskih chasiv na misci monastirya sporudili budivlyu Univermagu vul Zaliznichna 6 Kostel Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo vul Zaliznichna 46 Istoriya budivnictva cogo hramu ye duzhe cikavoyu Rozpochalosya use 1989 roku koli miscevij rimo katolickij gromadi bulo povernuto kostel Vozdvizhennya Chesnogo Zhivotvoryashogo Hresta sho znahoditsya na suchasnij vul Stusa ale za tri roki jogo viddali greko katolickij gromadi Same todi bulo virisheno buduvati novij novij murovanij hram ale za chastkovo zminenim proyektom arhitektora Ya Stolyarova 19 veresnya 1999 roku arhiyepiskop mitropolit Lvivskij Mar yan Yavorskij osvyativ misce pid budovu kostelu a 22 travnya 2010 roku arhiyepiskop mitropolit Lvivskij Mechislav Mokshickij posvyativ novozbudovanij hram 15 serpnya 2014 roku osvyacheno pam yatnu tablicyu vstanovlenu na fasadi kostelu na chest 22 polku ulaniv Pidkarpatskih yaki mali postijne misce dislokaciyi na Bilih kazarmah u Brodah U serpni 2016 roku na ogorozhi kostelu podvir ya kostelu vstanovleno polskogo sribnogo orla Taka situaciya viklikala zdivuvannya u bridshan Prote nastoyatel polskoyi religijnoyi gromadi u Brodah otec Anatolij Shpak u komentari skazav sho stalosya neporozuminnya i orla bude znyato a na jogo misci obov yazkovo bude vstanovleno ob yednuvalnij atribut dlya hristiyan usih konfesij Gospodnij Hrest GalereyaUnivermag vul Zalinichna 6 Budivlya kolishnogo gotelyu Grand rig suchasnih vul Zaliznichnoyi ta Shevchenka Administrativna budivlya vul Zalinichna 32 Veterinarka apteka vul Zalinichna 34 Perspektiva vul Zaliznichnoyi Budivlya Brodivskogo zaliznichnogo vokzaluPrimitkiMiske viddilennya poshtovogo zv yazku MVPZ Brodi ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 5 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vasil Strilchuk Vulicya Zaliznichna v istoriyi Brodiv Nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 69 2012 viknaroff com Leopolis Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 coop lviv com Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 leopolis news Leopolis Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 brody rda gov ua Brodivska RDA Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 Kosteli i kaplici Ukrayini Brodi Kostel Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo rkc in ua Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini 21 travnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kosteli i kaplici Ukrayini Brodi Kostel Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo novij rkc in ua Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini 21 travnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kosteli i kaplici Ukrayini U Brodah na Lvivshini osvyatili pam yatnu doshku 22 polku pidkarpatskih ulaniv rkc in ua Rimsko katolicka cerkva v Ukrayini 17 serpnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya U Brodah na ogorozhi rimo katolickogo kostelu vstanovili gerb Polshi risu ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 8 serpnya 2016 Procitovano 5 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaBrodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 671 s Doslidzhennya polikulturnoyi istorichnoyi spadshini mista Brodi potencial problemi perspektivi Korchak A Brodi 2016 81 s