Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сублітора́ль — частина Світового океану, яка простягається від рівня максимального відпливу до 200 м глибини. Ширина її може досягати декількох десятків кілометрів — залежить від ширини шельфу.
Загальна характеристика
Між сублітораллю і батіаллю виділяється перехідний горизонт, що охоплює в різних районах океану глибину від 200 до 500—1000 м, де спостерігається змішування фаун (відповідає псевдоабісалі, профундалі і архібенталі у різних авторів). Часто С. обмежують тільки зоною поширення донних рослин до 40-150 м; ширина С. залежить від ширини шельфу і коливається від декілька км до багатьох сотень км. Сублітораль — найбільш продуктивна зона моря з надзвичайно багатоманітним живим світом, здатним створювати біомасу в сотні і тисячі г живої речовини на 1 м2. до верхнього горизонту С. звичайно приурочені значні скупчення водоростей і, частково, квіткових рослин, в тропіках також коралів; глибше переважають тварини. Особливо численні голкошкірні, молюски, черв'яки, ракоподібні. У С. зосереджені основні промислові запаси морських придонних риб, безхребетних тварин і рослин.
Опис
Сублітораль — зона найсприятливіша для життя і тому заселена надзвичайною різноманітністю тваринних і рослинних форм. У верхній її частині (умовно до 100 м) серед переважають піски, алеврити, глини. З тут формуються вапняки, боксити, фосфорити, залізні і марганцеві осадові руди.
Вапняки часто з оолітовою будовою, що вказує на неспокійне, рухливе середовище. У цілому зберігається закономірність зменшення розмірів уламків порід при віддаленні від берега і нарощуванні глибини. Грубоуламкові породи літоралі можуть змінюватись піщаними, глинистими, карбонатними, як правило, з горизонтальною верствуватістю. До верхньої частини субліторалі приурочена і більша частина органогенних карбонатних порід: в таких умовах відкладались форамініферові вапняки (фузулінові, швагеринові, нумулітові), губкові, археоціатові, водоростеві, коралові, брахіоподові, пелециподові і гастроподові. На таких глибинах у крейдовому періоді відкладались потужні товщі крейди (з домішками уламкового матеріалу), чисті різновидності якої формувались дещо глибше (декілька сотень метрів). Для нижньої частини субліторалі типовими є глини, з органогенних утворень відомі діатоміти, трепели, радіолярити, спонголіти. Бентосні організми представлені , і хижаками. Черепашки крихкі, тонкостінні. Характерна тонка горизонтальна верствуватість. Батіальні фації у викопному стані зустрічаються рідко. В сучасних морях вони представлені глинистими, кремнистими, вапнистими мулами з бідною фауною планктонних форамініфер і радіолярій.
Фації субліторалі
Абісальні фації у викопному стані не відомі, сучасні представлені червоною океанічною глиною, карбонатними мулами. З червоною глиною звичайно пов'язані залізомарганцеві конкреції, які місцями покривають 70—90 % поверхні дна. В перехідній зоні від океану до континенту формуються фації лагун, дельт, естуаріїв, лиманів, прибережних озер тощо.
Лагунні фації утворюються в напівізольованих басейнах, які, залежно від розміщення у певній кліматичній зоні, можуть бути опрісненими чи засоленими. Саме тому реконструкція умов осадонагромадження в лагунах є важливою для пізнання давніх кліматів. В лагунах гумідних областей відкладаються переважно алеврито-глинисті осади з погано вираженою верствуватістю, відсутні глауконіт та фосфатні мінерали (на відміну від морських фацій). Можуть утворюватись і органогенні породи — прибережні черепашники, водоростеві вапняки. При значній швидкості нагромадження теригенного матеріалу лагуна може перетворитись в болото, де накопичується торф, осадові залізні руди. В лагунах інтенсивне випаровування призводить до зростання концентрації солей у воді, утворення розсолів і в кінцевому наслідку осадженню солей. При цьому хімічні осади, а також пеліти, алеврити, відкладаються в центральній частині водойми, піщані — по периферії. Із зростанням солоності басейну спостерігається така послідовність випадання в осад мінералів: кальцит, доломіт, гіпс (131,4), галіт (275,2), сильвін (327,6), карналіт (345,5), бішофіт (371,5). В дужках показана необхідна мінімальна солоність.
по мірі засолення лагуни вимирає і у відкладах солей органічні рештки уже відсутні. Для засолених лагун типовими є строкатоколірність, а також наявність концентрацій мінералів міді, свинцю і цинку в прибережних осадах. Фації дельт, естуаріїв, лиманів відкладаються при постійному чергуванні прісноводних і морських умов і представлені головним чином піщаними та глинистими осадами, часто лінзовидними, з косою та горизонтальною верствуватістю.
Фації дельт відрізняються великою різноманітністю: тут можуть формуватися озерні, болотні, річкові осади. Типовими є наявність змішаного комплексу фауни: як наземних, так і морських організмів, а також багатий рослинний детрит. В естуаріях літораль звичайно складена мулами, а сублітораль — піщаними осадами з косою верствуватістю. В лиманах можуть зустрічатись і залізні руди.
Континентальні фації формуються на суші під впливом різноманітних екзогенних факторів — текучих вод, вітру, льодовиків тощо і значною мірою залежать від кліматичних умов, рельєфу місцевості, тектонічних рухів. Значні території континентів постійно є областями розмиву і вивітрювання, тому інформацію про них дістають за вивченням кор вивітрювання та при дослідженнях суміжних територій з пониженим рельєфом, де проходили процеси акумуляції.
Серед континентальних виділяють фації елювіальні, делювіальні, колювіальні, алювіальні, еолові, озерні, болотні, льодовикові і ін.
Фауна
Фауна шельфу (субліторальна) — донна фауна материкової мілини. Біомаса та видове різноманіття Ф.ш. значно більші і багатші, ніж інших областей. На широких пологих шельфах переважають біоценози детритоїдів; біоценози сестоноїдів розвинені переважно в прибережних частинах і на зовнішній кромці таких шельфів, на більш крутих і вузьких шельфах вони домінують.
Характерні особливості
Характерними особливостями фацій, утворених на континентах є їх невитриманість за складом як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках, значно менші площі поширення в порівнянні з морськими, збідненість органічними рештками, серед яких переважають кості хребетних, пилок і спори рослин. Континентальні фації переважно представлені , часто забарвленими оксидами заліза у червоно-бурі кольори.
Див. також
Література
- Константинов А. С. Общая гидробиология. — 4-е изд.. — М.: Высшая школа, 1986. — 472 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Сублітораль // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 168.
Посилання
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sublitora l chastina Svitovogo okeanu yaka prostyagayetsya vid rivnya maksimalnogo vidplivu do 200 m glibini Shirina yiyi mozhe dosyagati dekilkoh desyatkiv kilometriv zalezhit vid shirini shelfu Zoni okeanichnogo dna ta vidkritih vodZagalna harakteristikaMizh sublitorallyu i batiallyu vidilyayetsya perehidnij gorizont sho ohoplyuye v riznih rajonah okeanu glibinu vid 200 do 500 1000 m de sposterigayetsya zmishuvannya faun vidpovidaye psevdoabisali profundali i arhibentali u riznih avtoriv Chasto S obmezhuyut tilki zonoyu poshirennya donnih roslin do 40 150 m shirina S zalezhit vid shirini shelfu i kolivayetsya vid dekilka km do bagatoh soten km Sublitoral najbilsh produktivna zona morya z nadzvichajno bagatomanitnim zhivim svitom zdatnim stvoryuvati biomasu v sotni i tisyachi g zhivoyi rechovini na 1 m2 do verhnogo gorizontu S zvichajno priurocheni znachni skupchennya vodorostej i chastkovo kvitkovih roslin v tropikah takozh koraliv glibshe perevazhayut tvarini Osoblivo chislenni golkoshkirni molyuski cherv yaki rakopodibni U S zoseredzheni osnovni promislovi zapasi morskih pridonnih rib bezhrebetnih tvarin i roslin OpisSublitoral zona najspriyatlivisha dlya zhittya i tomu zaselena nadzvichajnoyu riznomanitnistyu tvarinnih i roslinnih form U verhnij yiyi chastini umovno do 100 m sered perevazhayut piski alevriti glini Z tut formuyutsya vapnyaki boksiti fosforiti zalizni i margancevi osadovi rudi Vapnyaki chasto z oolitovoyu budovoyu sho vkazuye na nespokijne ruhlive seredovishe U cilomu zberigayetsya zakonomirnist zmenshennya rozmiriv ulamkiv porid pri viddalenni vid berega i naroshuvanni glibini Gruboulamkovi porodi litorali mozhut zminyuvatis pishanimi glinistimi karbonatnimi yak pravilo z gorizontalnoyu verstvuvatistyu Do verhnoyi chastini sublitorali priurochena i bilsha chastina organogennih karbonatnih porid v takih umovah vidkladalis foraminiferovi vapnyaki fuzulinovi shvagerinovi numulitovi gubkovi arheociatovi vodorostevi koralovi brahiopodovi pelecipodovi i gastropodovi Na takih glibinah u krejdovomu periodi vidkladalis potuzhni tovshi krejdi z domishkami ulamkovogo materialu chisti riznovidnosti yakoyi formuvalis desho glibshe dekilka soten metriv Dlya nizhnoyi chastini sublitorali tipovimi ye glini z organogennih utvoren vidomi diatomiti trepeli radiolyariti spongoliti Bentosni organizmi predstavleni i hizhakami Cherepashki krihki tonkostinni Harakterna tonka gorizontalna verstvuvatist Batialni faciyi u vikopnomu stani zustrichayutsya ridko V suchasnih moryah voni predstavleni glinistimi kremnistimi vapnistimi mulami z bidnoyu faunoyu planktonnih foraminifer i radiolyarij Faciyi sublitorali Abisalni faciyi u vikopnomu stani ne vidomi suchasni predstavleni chervonoyu okeanichnoyu glinoyu karbonatnimi mulami Z chervonoyu glinoyu zvichajno pov yazani zalizomargancevi konkreciyi yaki miscyami pokrivayut 70 90 poverhni dna V perehidnij zoni vid okeanu do kontinentu formuyutsya faciyi lagun delt estuariyiv limaniv priberezhnih ozer tosho Lagunni faciyi utvoryuyutsya v napivizolovanih basejnah yaki zalezhno vid rozmishennya u pevnij klimatichnij zoni mozhut buti oprisnenimi chi zasolenimi Same tomu rekonstrukciya umov osadonagromadzhennya v lagunah ye vazhlivoyu dlya piznannya davnih klimativ V lagunah gumidnih oblastej vidkladayutsya perevazhno alevrito glinisti osadi z pogano virazhenoyu verstvuvatistyu vidsutni glaukonit ta fosfatni minerali na vidminu vid morskih facij Mozhut utvoryuvatis i organogenni porodi priberezhni cherepashniki vodorostevi vapnyaki Pri znachnij shvidkosti nagromadzhennya terigennogo materialu laguna mozhe peretvoritis v boloto de nakopichuyetsya torf osadovi zalizni rudi V lagunah intensivne viparovuvannya prizvodit do zrostannya koncentraciyi solej u vodi utvorennya rozsoliv i v kincevomu naslidku osadzhennyu solej Pri comu himichni osadi a takozh peliti alevriti vidkladayutsya v centralnij chastini vodojmi pishani po periferiyi Iz zrostannyam solonosti basejnu sposterigayetsya taka poslidovnist vipadannya v osad mineraliv kalcit dolomit gips 131 4 galit 275 2 silvin 327 6 karnalit 345 5 bishofit 371 5 V duzhkah pokazana neobhidna minimalna solonist po miri zasolennya laguni vimiraye i u vidkladah solej organichni reshtki uzhe vidsutni Dlya zasolenih lagun tipovimi ye strokatokolirnist a takozh nayavnist koncentracij mineraliv midi svincyu i cinku v priberezhnih osadah Faciyi delt estuariyiv limaniv vidkladayutsya pri postijnomu cherguvanni prisnovodnih i morskih umov i predstavleni golovnim chinom pishanimi ta glinistimi osadami chasto linzovidnimi z kosoyu ta gorizontalnoyu verstvuvatistyu Faciyi delt vidriznyayutsya velikoyu riznomanitnistyu tut mozhut formuvatisya ozerni bolotni richkovi osadi Tipovimi ye nayavnist zmishanogo kompleksu fauni yak nazemnih tak i morskih organizmiv a takozh bagatij roslinnij detrit V estuariyah litoral zvichajno skladena mulami a sublitoral pishanimi osadami z kosoyu verstvuvatistyu V limanah mozhut zustrichatis i zalizni rudi Kontinentalni faciyi formuyutsya na sushi pid vplivom riznomanitnih ekzogennih faktoriv tekuchih vod vitru lodovikiv tosho i znachnoyu miroyu zalezhat vid klimatichnih umov relyefu miscevosti tektonichnih ruhiv Znachni teritoriyi kontinentiv postijno ye oblastyami rozmivu i vivitryuvannya tomu informaciyu pro nih distayut za vivchennyam kor vivitryuvannya ta pri doslidzhennyah sumizhnih teritorij z ponizhenim relyefom de prohodili procesi akumulyaciyi Sered kontinentalnih vidilyayut faciyi elyuvialni delyuvialni kolyuvialni alyuvialni eolovi ozerni bolotni lodovikovi i in Fauna Fauna shelfu sublitoralna donna fauna materikovoyi milini Biomasa ta vidove riznomanittya F sh znachno bilshi i bagatshi nizh inshih oblastej Na shirokih pologih shelfah perevazhayut biocenozi detritoyidiv biocenozi sestonoyidiv rozvineni perevazhno v priberezhnih chastinah i na zovnishnij kromci takih shelfiv na bilsh krutih i vuzkih shelfah voni dominuyut Harakterni osoblivosti Harakternimi osoblivostyami facij utvorenih na kontinentah ye yih nevitrimanist za skladom yak v gorizontalnomu tak i v vertikalnomu napryamkah znachno menshi ploshi poshirennya v porivnyanni z morskimi zbidnenist organichnimi reshtkami sered yakih perevazhayut kosti hrebetnih pilok i spori roslin Kontinentalni faciyi perevazhno predstavleni chasto zabarvlenimi oksidami zaliza u chervono buri kolori Div takozhSvitovij okeanLiteraturaKonstantinov A S Obshaya gidrobiologiya 4 e izd M Vysshaya shkola 1986 472 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Sublitoral navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 168 PosilannyaCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno