Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мексика́нська експеди́ція (англ. Mexican Expedition) або Експедиція Панчо Вілья (англ. Pancho Villa Expedition) — військова операція, що проводилася американськими експедиційними силами проти нерегулярних військ повстанців Панчо Вілья, в роки Мексиканської революції 1910—1920 років. Вторгнення збройних сил США на територію Мексики сталося 1916—1917 роках і носило характер пошуково-каральної операції, спрямованої проти свавілля повстанців на прикордонних американських землях.
| Мексиканська експедиція Mexican Expedition | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мексиканська революція Прикордонна війна | |||||||||
 Американська піхота повертається на батьківщину. Січень 1917 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 США |  Мексика | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Джон Першинг | Панчо Вілья Альваро Обрегон | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| ~10 000 | * ~500 (банда Вільї) *22 000 (урядові війська Венустіано Карранси) | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Військові втрати: 65 загиблих 67 поранених у бою 3 зниклих безвісти 24 потрапили в полон | Військові втрати: Банда Вільї: 169 загиблих 115+ поранених 19 взято в полон Урядові війська: 82 загиблих 51+ поранений | ||||||||
Приводом для проведення військового рейду американської армії став напад мексиканських партизан Вільї у березні 1916 року на місто Коламбус, у штаті Нью-Мексико. Офіційно метою військової операції американський уряд визначив захоплення Панчо Вільї. Бойові дії, що мали характер рейдових дій, завершилися успішним знищенням нерегулярного угруповання мексиканських повстанців, але головної мети каральної операції — узяття Панчо Вільї в полон досягти не вдалося.
Активні військові дії на мексиканській території тривали близько місяця, доки голова мексиканської революційної конституційної фракції й одночасно голова мексиканського уряду Венустіано Карранса не відрядив військові сили для протидії американському вторгненню. 12 квітня 1916 року поблизу міста між американськими та мексиканськими військами. Місія американського контингенту була змінена, щоб не допустити подальших нападів на неї з боку мексиканських військ і переростання конфронтації у війну. Коли збройний конфлікт був врегульований дипломатичним шляхом, експедиція генерала Першинга залишалася в Мексиці ще до лютого 1917 року, щоб надати підтримку уряду Карранси в ліквідації загонів Вільї та запобігти подальшим набігам через кордон.
Історія
Передумови
З жовтня 1915 року ситуація на американо-мексиканському кордоні загострилася, коли уряд Сполучених Штатів офіційно визнав суперника та колишнього союзника Вільї Венустіано Каррансу главою уряду Мексики. Відчувши себе зрадженим, Вілья почав атакувати громадян США та їх власність на півночі Мексики. 26 листопада 1915 року Вілья направив свої війська для нападу на місто Ногалес і з американськими силами біля цього містечка. 11 січня 1916 року поблизу , штат Чіуауа, шістнадцять американських цивільних працівників були зняті з потяга і розстріляні мексиканськими бандитами.
Близько 4:00 ранку 9 березня 1916 року війська Вільї напали на Коламбус, Нью-Мексико та Кемп Фурлонг, де був розташований пост армії США, і з вересня 1912 року в ньому дислокувалось близько 240 солдатів 13-го кавалерійського полку. В результаті нападу загинули десять мирних жителів та вісім солдатів, двоє цивільних та шість солдатів поранені. Мексиканські бандити спалили місто, вкрали коней і мулів, забрали кулемети, боєприпаси та товари, і втекли назад до Мексики. Втім, мексиканці зазнали колосальних втрат при нальоті, щонайменше 67 чоловіків було вбито і декілька десятків поранено. В першу чергу це було пов'язано з тим, що кулеметний підрозділ другого лейтенанта впритул відкрив вогонь з кулеметів , спричинивши величезних втрат кінноті Вільї. З числа поранених бандитів ще 13 померло від поранень, а п'ятьох, взятих у полон допитали та повісили за бандитизм і вбивства.
 |
Лідер мексиканських повстанців Панчо Вілья |
 |
Наступного дня Президент США Вудро Вільсон надав дозвіл своїм військовим на проведення операції для покарання мексиканського бандитського угруповання та взяття під варту Панчо Вільї.
Експедиція
Керівником операції з ловіння мексиканського лідера повстанців було визначено командира 8-ї піхотної бригади, що дислокувалася у Форт Блісс, бригадного генерала Джона Першинга.
15 березня 1916 року зведена експедиційна дивізія генерала Першинга, що складалася з трьох бригад (загалом 6 600 осіб у чотирьох полках кавалерії та двох полках піхоти), двома колонами перетнула американо-мексиканський кордон і увійшла на територію суміжної держави. Вперше в американській історії з повітря угруповання підтримувала 1-ша ескадрилья, озброєна 8 аеропланами JN-3, які забезпечували Першингу повітряну розвідку над районом проведення операції.
18 березня 7-й кавалерійський полк розпочав пошуки у південному напрямку, одночасно до району операції залізницею прибули підрозділи 10-го кавалерійського полку. Проведення операції в переважно гірській місцевості ускладнювалося зимовою погодою, що протрималася до початку квітня.
При проведенні рейдової операції генерал Першинг використовував новітні на той час розробки та методи ведення війни. Так, для постачання військ використовувалися вантажні автомобілі, що здійснювали перевезення продовольства, боєприпасів, майна до польових таборів. Це було перше використання конвоїв з вантажних автомобілів у військовій історії США, що дало корисний досвід при проведенні Першої світової війни. також встановив бездротовий телеграфний зв'язок між постами на кордоні та штабом Першинга. Більш того на цьому етапі кампанії Першинг розгорнув невеликий передовий мобільний штаб з 30 осіб, який переміщався на автомобілях Dodge. Завдяки автомобільному транспорту командир дивізії постійно був у курсі просування своїх маневрених кінних колон, міг контролювати їх маневр, використовуючи літаки 1-ї ескадрильї в ролі літаків зв'язку для передачі розпоряджень та наказів.
Передова штабна група генерала Першинга заглибилася в Мексику аж до містечка Сатево, на південному сході від міста Чіуауа, після чого наприкінці квітня повернула назад.
29 березня 1916 року між американськими експедиційними військами та повстанцями Панчо Вільї. Передовий загін полковника Джордж Додда з 370 кавалеристів 7-го полку, здійснив багатокілометровий марш через снігову Західну Сьєрра-Мадре, і несподівано для бандитів з ходу їх атакував. В результаті кавалерійської атаки на місто та п'ятигодинної гонитви за втікачами групи Вільї понад 75 мексиканців були вбиті або поранені, і він особисто був змушений відступити в гори.
Лише п'ятеро американців дістали поранень, жоден з них смертельного. Бій вважається найбільш успішною частиною експедиції.
1 квітня сталася сутичка між однією з відступаючих груп Вільї під командуванням Франциско Бельтраном, чисельністю близько 150 людей, з американським підрозділом від 10-го кавалерійського полку на ранчо поблизу Агуа Каліенте.
Колони американських військ просувалися все глибше в Мексику, посилюючи напругу між США та урядом Карранси.
12 квітня 1916 року американський підрозділ, що нараховував 128 кавалеристів, на чолі з майором Френком Томпкінсом 500 мексиканських військовослужбовців поблизу міста . Томпкінсу було особисто наказано уникати прямого зіткнення урядовими військами для запобігання війни між країнами. Однак, у ході зіткнення двоє американців загинули, один зник безвісти, а ще шістьох поранено, в той час як мексиканські регулярні війська, за суперечливими даними, втратили від чотирнадцяти до сімдесяти чоловіків.
Зіткнення між американською та мексиканською армією стало переломним моментом в операції. Обидві країни розпочали дипломатичні переговори, щоб уникнути війни. Тим часом, начальник штабу армії генерал-майор Г'ю Ленокс Скотт висловив військовому секретарю Бейкеру, що Першинг практично виконав свою місію і що «негідно, щоб США полювали на одного чоловіка в іншій країні». Проте, президент не погодився з пропозиціями завершити операцію, не бажаючи, щоб під час виборчого року таки дії були сприйняті як поступка на тиск мексиканців.
Натомість 21 квітня Першинг наказав своїм військам відійти до . За тиждень він визначив командирам кавалерійських полків, зокрема щойно прибулому 5-му, п'ять районів у центральній частині Чіуауа, в яких влаштувати систему патрулювання та ліквідації невеликих груп бандитів.
29 квітня військами 10-го, 13-го, 7-го, 11-го та 5-го кавалерійських полків були зайняті визначені Першингом зони відповідальності. З цього часу американські підрозділи здійснювали періодичне прочісування навколишніх територій у пошуках бандформувань. Іноді траплялися сутички та невеликі за розмахом бої. У травні 1916 року в одному з таких боїв відзначився другий лейтенант Джордж Сміт Паттон, який переслідував на автомобілях групу мексиканців і в стрілянині знищили одного з ватажків Панчо Вільї — Хуліо Карденаса. За зухвалі дії молодого офіцера генерал Першинг прозвав Паттона «бандіто».
Завершення активної фази
9 травня в Ель-Пасо, штат Техас, відбулася зустріч військового міністра генерала Альваро Обрегона та американського генерала Фунстона. Мексиканський воєначальник пригрозив американському колезі направити величезні сили проти ліній поставок експедиції та насильно вигнати її з Мексики. Не бажаючи нагнітати обстановку та провокувати конфлікт, американське командування віддало наказ Першингу вивести всі свої війська з Сан-Антоніо-де-Лос-Ареналес до Колонії Дублан.
З цього часу експедиційні війська генерала Першинга поступово згортали свою діяльність та висувалися на північ. 29 червня американські війська зосередилися на головній базі в Ель-Валлі в 60 милях на південь від кордону.
21 червня 1916 року стався у Мексиканській експедиції, коли невеликий загін 10-го полку наразився на мексиканський підрозділ (близько 300 чоловіків), і прийняв бій. У цій сутичці поблизу американці зазнали поразки, втративши загиблими офіцерів і 10 солдатів, ще 10 осіб дістали поранень, а решта, 24 чоловіки, були взяті в полон противником. Мексиканці втратили 24 особи вбитими та 43 пораненими; загинув їхній командир генерал Фелікс Гомес.
поставив країни на межу війни і змусив обидва уряди вжити негайних заходів, чітко показуючи свій намір уникнути міждержавного конфлікту. США розмістили на кордоні 100 000 військовослужбовців, але завдяки дипломатичним крокам до 4 липня велика криза війни промайнула. За обопільним рішенням, американська армія залишалася в Колонії Дублан на невизначений термін, з базуванням в одному місці, для стимулювання уряду Карранси серйозно сприймати зобов'язання піймати Вілью. Уряд Карранси не зміг впоратися з цим завданням та ліквідувати бандитське угруповання Вільї, тим не менш, операції американських військ у Мексиці протягом наступних шести місяців практично припинилися.
18 січня 1917 року Першингу було наказано підготувати експедицію до повернення до США, що було проведено з 28 січня до 5 лютого.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мексиканська експедиція |
- On the Mexican Border, 1914 and 1916 [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Mexican Expedition [ 17 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- PP.85-88 battles and skirmishes of the 1916 expedition [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
- In Pursuit of Pancho Villa 1916—1917 [ 16 червня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksika nska ekspedi ciya angl Mexican Expedition abo Ekspediciya Pancho Vilya angl Pancho Villa Expedition vijskova operaciya sho provodilasya amerikanskimi ekspedicijnimi silami proti neregulyarnih vijsk povstanciv Pancho Vilya v roki Meksikanskoyi revolyuciyi 1910 1920 rokiv Vtorgnennya zbrojnih sil SShA na teritoriyu Meksiki stalosya 1916 1917 rokah i nosilo harakter poshukovo karalnoyi operaciyi spryamovanoyi proti svavillya povstanciv na prikordonnih amerikanskih zemlyah Meksikanska ekspediciya Mexican Expedition Meksikanska revolyuciya Prikordonna vijna Amerikanska pihota povertayetsya na batkivshinu Sichen 1917 Amerikanska pihota povertayetsya na batkivshinu Sichen 1917 Data 14 bereznya 1916 7 lyutogo 1917 Misce Chiuaua Meksika Privid vtorgnennya meksikanskih povstanciv na amerikansku zemlyu Rezultat nepovna politichna ta vijskova peremoga SShA meta operaciyi ne dosyagnuta banditske formuvannya Vilyi rozgromleno Pancho Vilyi ne buv zahoplenij amerikanskij kontingent vivedenij z Meksiki Storoni SShA Meksika Komanduvachi Dzhon Pershing Pancho Vilya Alvaro Obregon Vijskovi sili 10 000 500 banda Vilyi 22 000 uryadovi vijska Venustiano Karransi Vtrati Vijskovi vtrati 65 zagiblih 67 poranenih u boyu 3 zniklih bezvisti 24 potrapili v polon Vijskovi vtrati Banda Vilyi 169 zagiblih 115 poranenih 19 vzyato v polon Uryadovi vijska 82 zagiblih 51 poranenij Privodom dlya provedennya vijskovogo rejdu amerikanskoyi armiyi stav napad meksikanskih partizan Vilyi u berezni 1916 roku na misto Kolambus u shtati Nyu Meksiko Oficijno metoyu vijskovoyi operaciyi amerikanskij uryad viznachiv zahoplennya Pancho Vilyi Bojovi diyi sho mali harakter rejdovih dij zavershilisya uspishnim znishennyam neregulyarnogo ugrupovannya meksikanskih povstanciv ale golovnoyi meti karalnoyi operaciyi uzyattya Pancho Vilyi v polon dosyagti ne vdalosya Aktivni vijskovi diyi na meksikanskij teritoriyi trivali blizko misyacya doki golova meksikanskoyi revolyucijnoyi konstitucijnoyi frakciyi j odnochasno golova meksikanskogo uryadu Venustiano Karransa ne vidryadiv vijskovi sili dlya protidiyi amerikanskomu vtorgnennyu 12 kvitnya 1916 roku poblizu mista mizh amerikanskimi ta meksikanskimi vijskami Misiya amerikanskogo kontingentu bula zminena shob ne dopustiti podalshih napadiv na neyi z boku meksikanskih vijsk i pererostannya konfrontaciyi u vijnu Koli zbrojnij konflikt buv vregulovanij diplomatichnim shlyahom ekspediciya generala Pershinga zalishalasya v Meksici she do lyutogo 1917 roku shob nadati pidtrimku uryadu Karransi v likvidaciyi zagoniv Vilyi ta zapobigti podalshim nabigam cherez kordon IstoriyaPeredumovi Z zhovtnya 1915 roku situaciya na amerikano meksikanskomu kordoni zagostrilasya koli uryad Spoluchenih Shtativ oficijno viznav supernika ta kolishnogo soyuznika Vilyi Venustiano Karransu glavoyu uryadu Meksiki Vidchuvshi sebe zradzhenim Vilya pochav atakuvati gromadyan SShA ta yih vlasnist na pivnochi Meksiki 26 listopada 1915 roku Vilya napraviv svoyi vijska dlya napadu na misto Nogales i z amerikanskimi silami bilya cogo mistechka 11 sichnya 1916 roku poblizu shtat Chiuaua shistnadcyat amerikanskih civilnih pracivnikiv buli znyati z potyaga i rozstrilyani meksikanskimi banditami Blizko 4 00 ranku 9 bereznya 1916 roku vijska Vilyi napali na Kolambus Nyu Meksiko ta Kemp Furlong de buv roztashovanij post armiyi SShA i z veresnya 1912 roku v nomu dislokuvalos blizko 240 soldativ 13 go kavalerijskogo polku V rezultati napadu zaginuli desyat mirnih zhiteliv ta visim soldativ dvoye civilnih ta shist soldativ poraneni Meksikanski banditi spalili misto vkrali konej i muliv zabrali kulemeti boyepripasi ta tovari i vtekli nazad do Meksiki Vtim meksikanci zaznali kolosalnih vtrat pri naloti shonajmenshe 67 cholovikiv bulo vbito i dekilka desyatkiv poraneno V pershu chergu ce bulo pov yazano z tim sho kulemetnij pidrozdil drugogo lejtenanta vpritul vidkriv vogon z kulemetiv sprichinivshi velicheznih vtrat kinnoti Vilyi Z chisla poranenih banditiv she 13 pomerlo vid poranen a p yatoh vzyatih u polon dopitali ta povisili za banditizm i vbivstva Lider meksikanskih povstanciv Pancho Vilya Brigadnij general Dzhon Pershing Nastupnogo dnya Prezident SShA Vudro Vilson nadav dozvil svoyim vijskovim na provedennya operaciyi dlya pokarannya meksikanskogo banditskogo ugrupovannya ta vzyattya pid vartu Pancho Vilyi Vatazhok meksikanskih povstanciv Pancho Vilya z svoyimi zagonami Ekspediciya Kerivnikom operaciyi z lovinnya meksikanskogo lidera povstanciv bulo viznacheno komandira 8 yi pihotnoyi brigadi sho dislokuvalasya u Fort Bliss brigadnogo generala Dzhona Pershinga 15 bereznya 1916 roku zvedena ekspedicijna diviziya generala Pershinga sho skladalasya z troh brigad zagalom 6 600 osib u chotiroh polkah kavaleriyi ta dvoh polkah pihoti dvoma kolonami peretnula amerikano meksikanskij kordon i uvijshla na teritoriyu sumizhnoyi derzhavi Vpershe v amerikanskij istoriyi z povitrya ugrupovannya pidtrimuvala 1 sha eskadrilya ozbroyena 8 aeroplanami JN 3 yaki zabezpechuvali Pershingu povitryanu rozvidku nad rajonom provedennya operaciyi 18 bereznya 7 j kavalerijskij polk rozpochav poshuki u pivdennomu napryamku odnochasno do rajonu operaciyi zalizniceyu pribuli pidrozdili 10 go kavalerijskogo polku Provedennya operaciyi v perevazhno girskij miscevosti uskladnyuvalosya zimovoyu pogodoyu sho protrimalasya do pochatku kvitnya Amerikanski soldati ohoronyayut meksikanskih banditiv yaki brali uchast u vtorgnenni v SShA 27 kvitnya 1916 Pri provedenni rejdovoyi operaciyi general Pershing vikoristovuvav novitni na toj chas rozrobki ta metodi vedennya vijni Tak dlya postachannya vijsk vikoristovuvalisya vantazhni avtomobili sho zdijsnyuvali perevezennya prodovolstva boyepripasiv majna do polovih taboriv Ce bulo pershe vikoristannya konvoyiv z vantazhnih avtomobiliv u vijskovij istoriyi SShA sho dalo korisnij dosvid pri provedenni Pershoyi svitovoyi vijni takozh vstanoviv bezdrotovij telegrafnij zv yazok mizh postami na kordoni ta shtabom Pershinga Bilsh togo na comu etapi kampaniyi Pershing rozgornuv nevelikij peredovij mobilnij shtab z 30 osib yakij peremishavsya na avtomobilyah Dodge Zavdyaki avtomobilnomu transportu komandir diviziyi postijno buv u kursi prosuvannya svoyih manevrenih kinnih kolon mig kontrolyuvati yih manevr vikoristovuyuchi litaki 1 yi eskadrilyi v roli litakiv zv yazku dlya peredachi rozporyadzhen ta nakaziv Aeroplan Curtiss JN 3 sho diyav razom z vijskami Pershinga v Kasas Grandes Meksika Peredova shtabna grupa generala Pershinga zaglibilasya v Meksiku azh do mistechka Satevo na pivdennomu shodi vid mista Chiuaua pislya chogo naprikinci kvitnya povernula nazad 29 bereznya 1916 roku mizh amerikanskimi ekspedicijnimi vijskami ta povstancyami Pancho Vilyi Peredovij zagin polkovnika Dzhordzh Dodda z 370 kavaleristiv 7 go polku zdijsniv bagatokilometrovij marsh cherez snigovu Zahidnu Syerra Madre i nespodivano dlya banditiv z hodu yih atakuvav V rezultati kavalerijskoyi ataki na misto ta p yatigodinnoyi gonitvi za vtikachami grupi Vilyi ponad 75 meksikanciv buli vbiti abo poraneni i vin osobisto buv zmushenij vidstupiti v gori Lishe p yatero amerikanciv distali poranen zhoden z nih smertelnogo Bij vvazhayetsya najbilsh uspishnoyu chastinoyu ekspediciyi 1 kvitnya stalasya sutichka mizh odniyeyu z vidstupayuchih grup Vilyi pid komanduvannyam Francisko Beltranom chiselnistyu blizko 150 lyudej z amerikanskim pidrozdilom vid 10 go kavalerijskogo polku na rancho poblizu Agua Kaliente Koloni amerikanskih vijsk prosuvalisya vse glibshe v Meksiku posilyuyuchi naprugu mizh SShA ta uryadom Karransi 12 kvitnya 1916 roku amerikanskij pidrozdil sho narahovuvav 128 kavaleristiv na choli z majorom Frenkom Tompkinsom 500 meksikanskih vijskovosluzhbovciv poblizu mista Tompkinsu bulo osobisto nakazano unikati pryamogo zitknennya uryadovimi vijskami dlya zapobigannya vijni mizh krayinami Odnak u hodi zitknennya dvoye amerikanciv zaginuli odin znik bezvisti a she shistoh poraneno v toj chas yak meksikanski regulyarni vijska za superechlivimi danimi vtratili vid chotirnadcyati do simdesyati cholovikiv Zitknennya mizh amerikanskoyu ta meksikanskoyu armiyeyu stalo perelomnim momentom v operaciyi Obidvi krayini rozpochali diplomatichni peregovori shob uniknuti vijni Tim chasom nachalnik shtabu armiyi general major G yu Lenoks Skott visloviv vijskovomu sekretaryu Bejkeru sho Pershing praktichno vikonav svoyu misiyu i sho negidno shob SShA polyuvali na odnogo cholovika v inshij krayini Prote prezident ne pogodivsya z propoziciyami zavershiti operaciyu ne bazhayuchi shob pid chas viborchogo roku taki diyi buli sprijnyati yak postupka na tisk meksikanciv Natomist 21 kvitnya Pershing nakazav svoyim vijskam vidijti do Za tizhden vin viznachiv komandiram kavalerijskih polkiv zokrema shojno pribulomu 5 mu p yat rajoniv u centralnij chastini Chiuaua v yakih vlashtuvati sistemu patrulyuvannya ta likvidaciyi nevelikih grup banditiv 29 kvitnya vijskami 10 go 13 go 7 go 11 go ta 5 go kavalerijskih polkiv buli zajnyati viznacheni Pershingom zoni vidpovidalnosti Z cogo chasu amerikanski pidrozdili zdijsnyuvali periodichne prochisuvannya navkolishnih teritorij u poshukah bandformuvan Inodi traplyalisya sutichki ta neveliki za rozmahom boyi U travni 1916 roku v odnomu z takih boyiv vidznachivsya drugij lejtenant Dzhordzh Smit Patton yakij peresliduvav na avtomobilyah grupu meksikanciv i v strilyanini znishili odnogo z vatazhkiv Pancho Vilyi Hulio Kardenasa Za zuhvali diyi molodogo oficera general Pershing prozvav Pattona bandito Zavershennya aktivnoyi fazi 9 travnya v El Paso shtat Tehas vidbulasya zustrich vijskovogo ministra generala Alvaro Obregona ta amerikanskogo generala Funstona Meksikanskij voyenachalnik prigroziv amerikanskomu kolezi napraviti velichezni sili proti linij postavok ekspediciyi ta nasilno vignati yiyi z Meksiki Ne bazhayuchi nagnitati obstanovku ta provokuvati konflikt amerikanske komanduvannya viddalo nakaz Pershingu vivesti vsi svoyi vijska z San Antonio de Los Arenales do Koloniyi Dublan Z cogo chasu ekspedicijni vijska generala Pershinga postupovo zgortali svoyu diyalnist ta visuvalisya na pivnich 29 chervnya amerikanski vijska zoseredilisya na golovnij bazi v El Valli v 60 milyah na pivden vid kordonu 21 chervnya 1916 roku stavsya u Meksikanskij ekspediciyi koli nevelikij zagin 10 go polku narazivsya na meksikanskij pidrozdil blizko 300 cholovikiv i prijnyav bij U cij sutichci poblizu amerikanci zaznali porazki vtrativshi zagiblimi oficeriv i 10 soldativ she 10 osib distali poranen a reshta 24 choloviki buli vzyati v polon protivnikom Meksikanci vtratili 24 osobi vbitimi ta 43 poranenimi zaginuv yihnij komandir general Feliks Gomes postaviv krayini na mezhu vijni i zmusiv obidva uryadi vzhiti negajnih zahodiv chitko pokazuyuchi svij namir uniknuti mizhderzhavnogo konfliktu SShA rozmistili na kordoni 100 000 vijskovosluzhbovciv ale zavdyaki diplomatichnim krokam do 4 lipnya velika kriza vijni promajnula Za obopilnim rishennyam amerikanska armiya zalishalasya v Koloniyi Dublan na neviznachenij termin z bazuvannyam v odnomu misci dlya stimulyuvannya uryadu Karransi serjozno sprijmati zobov yazannya pijmati Vilyu Uryad Karransi ne zmig vporatisya z cim zavdannyam ta likviduvati banditske ugrupovannya Vilyi tim ne mensh operaciyi amerikanskih vijsk u Meksici protyagom nastupnih shesti misyaciv praktichno pripinilisya 18 sichnya 1917 roku Pershingu bulo nakazano pidgotuvati ekspediciyu do povernennya do SShA sho bulo provedeno z 28 sichnya do 5 lyutogo Div takozhPolitika velikogo kijka Ispansko amerikanska vijna Amerikano meksikanska vijna Spisok vijskovih kampanij bitv ta operacij SShAPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meksikanska ekspediciya On the Mexican Border 1914 and 1916 13 chervnya 2010 u Wayback Machine Mexican Expedition 17 listopada 2010 u Wayback Machine PP 85 88 battles and skirmishes of the 1916 expedition 8 sichnya 2014 u Wayback Machine In Pursuit of Pancho Villa 1916 1917 16 chervnya 2018 u Wayback Machine Primitki