Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Національний університет Києво Могилянська академія Ки єво Могиля нський колегіум навчальний заклад який іс

Києво-Могилянська академія (1632—1817)

Києво-Могилянська академія (1632—1817)
Не плутати з Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Ки́єво-Могиля́нський колегіум — навчальний заклад, який існував у Києві з 1632 по 1817 рр. Першопочатково заснована митрополитом Петром Могилою як Києво-Братська колегія, в другій половині XVII ст. отримала статус академії. За часи існування була одним з найбільших та найвидатніших навчальних осередків у Східній Європі.

Києво-Могилянська академія
КМА
image
image
Проєкт надбудови Академії або "Абрис" Старого академічного корпусу, який митрополит Рафаїл (Заборовський) відіслав до Синоду.
Архітектор Йоган-Ґотфрід Шедель. 1731 р.
Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. / 50.464443° пн. ш. 30.519816° сх. д. / 50.464443; 30.519816
Назва латиною Academia Kiioviensis Mohileana
Тип навчальний заклад
Країна image Річ Посполита, image Гетьманщина, image Московське царство і image Російська імперія
Розташування Київ
Засновано 1632
Закрито 1817
Випускники
image National University of "Kyiv-Mohyla Academy" у Вікісховищі
Запит «КМА» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Києво-Могилянська академія (значення).

Невдовзі після проголошення незалежності, давня академія була відновлена розпорядженням голови Верховної Ради на теренах її історичної території як Університет Києво-Могилянська Академія. Крім університету, правонаступниками себе також вважають Київська духовна академія і семінарія та Київська православна богословська академія.

Історія

image
Петро Могила

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від волинської шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Сагайдачного.

У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та латини (мова викладання). Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна. Рівень навчання — академічний.

Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після входження українських земель у склад Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року.

За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. Варто додати, що майже всі майбутні гетьмани України — Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Яким Сомко, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем'ян Многогрішний, Михайло Ханенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, переважна більшість полкової, сотенної старшини, провідники Запорожжя — Кость Гордієнко, Іван Глоба, Володимир Сокальський і багато-багато інших — вихованці Києво-Могилянської академії.

Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось латиною.

Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито. Натомість у 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія.

Назви академії

image
Києво-Могилянська академія та її вихованці. Гравюра XVIII ст.

Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Польщі Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили, сина Яреми, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: «Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи».

За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь Петра Могили, її називали також Могило-Заборовською, на честь Рафаїла Заборовського. За часів гетьмана Івана Мазепи академію також називали Могилянсько-Мазепинською.

Навчальний процес

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Викладова мова — латинська.

Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою.

Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.

Традиції в академії

В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з декламації віршів відомих поетів, а також власних віршів. Найбільш вправних віршотворців вшановували лавровими вінками та присвоювали звання «лавроносного поета» (лауреата).

Згадування в культурі

image
Банкнота 500 гривень, 2015
image
Поштова марка присвячена Києво-Могилянській академії, 1992 рік.

Києво-Могилянська академія та заклади-наступники згадуються в творах художньої літератури. В повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» сини Тараса Бульби були студентами академії. Київська академія згадується в двох романах Павла Загребельного, «Я, Богдан» та «Південний комфорт». Київська духовна академія фігурує в творах «Хмари» Івана Нечуй-Левицького та «Печерські антіки» Миколи Лєскова. В поемі «Бояриня» Лесі Українки один з головних дійових осіб — Степан — випускник Київської академії.

В 1992 р. було випущено поштову марку з зображенням Києво-Могилянської академії. Староакадемічний корпус академії зображено на купюрі в 500 гривень, а також на логотипах Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Видатні особистості

Докладніше: Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії
Докладніше: Список керівників Києво-Могилянської академії

Випускники та професори старої Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Протягом 17 та 18 ст. КМА була колискою культурного життя України та Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів, музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Після перетворення в Київську духовну академію навчальний заклад зберіг свою міжнародну репутацію як центр православної релігійної освіти.

Див. також

Примітки

  1. 25 років тому була відроджена Києво-Могилянська академія
  2. . Архів оригіналу за 5 Лютого 2012. Процитовано 17 Квітня 2008.
  3. . Архів оригіналу за 17 квітня 2008. Процитовано 5 березня 2008.
  4. . Архів оригіналу за 11 Березня 2008. Процитовано 5 Березня 2008.
  5. (англ.)
  6. Києво-Могилянська Академія… — С. 996.
  7. Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. (рос.)
  8. Яким Сомко: на шляху до гетьманської булави (політичний портрет діяча періоду руїни Української козацької держави) // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки / ред. кол.: В. С. Степанков (відп. ред.), Л. В. Баженов, В. П. Газін та ін.. — Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2008. — Вип. 1. — С. 44—54. (укр.)
  9. На шляхах історії // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Вид. «Києво-Могилянська академія», 2001. — C. 15. — 736 c. — .
  10. В. М. Нічик, З. І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000
  11. З. І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.
  12. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 63.
  13. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 65.
  14. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 74.
  15. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 76.
  16. . Архів оригіналу за 16 Листопада 2015. Процитовано 10 Жовтня 2015.
  17. . Архів оригіналу за 5 серпня 2008. Процитовано 1 серпня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()
  18. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 17 серпня 2007.
  19. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2007. Процитовано 17 серпня 2007.
  20. . Архів оригіналу за 21 квітня 2010. Процитовано 24 жовтня 2008.
  21. Лесков Николай Семенович, Печерские антики. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 серпня 2007.
  22. . Архів оригіналу за 2 Січня 2010. Процитовано 22 Квітня 2010.
  23. . Архів оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 9 грудня 2007.

Література

  • М. В. Яременко. Києво-Могилянська академія, Київська братська школа, Київський колегіум, Київська академія, Київська духовна академія, Національний університет «Києво-Могилянська академія» [ 6 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 183. — .
  • Києво-Могилянська Академія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 3. — С. 996—997.
  • Києво-Могилянська академія в іменах. XVII—XVIII ст. (1500 імен). — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — 736 с.
  • З. І. Хижняк, В. К. Маньківський. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003.
  • Яременко М. В. (рецензія [ 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.])
  • В.Микитась. Давньо-українські студенти і професори — К., 1994.
  • В. Аскоченский.
  • М. Берлинский.
  • Сильвестр.
  • Ісидор Іван Патрило.
  • С. Т. Голубев. Кіевскій митрополитъ Петръ Могила и его сподвижники : (опытъ историческаго изследованія) [факсимільна репродукція] / С. Голубев. - Київ : Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкаго : 1883-1898. Типографія С.В. Кульженко, - 2 т.
  • Н. Мухин. Кієво-братскій училищный монастырь: историческій очеркь (писано на Евгеніе-Румянцевскую премію) / Н. Мухинь. — К. : Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкаго, 1893. — 407 с. : ил.
  • Кудрявцев, Петро Павлович. Освітні мандрівки вихованців Київської академії за кордон у XVIII ст. : [окрема відбитка] / Петро Кудрявцев. - [Київ : б. в., 1914?]. - С. [286]-294. -  Окрема відбитка.
  • В. М. Нічик, З. І. Хижняк. Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.
  • Ф.Корчмарик. Духовні впливи Києва на Московщину в добу Гетьманської України — Нью-Йорк, 1964.
  • К.Харлампович. Малороссийские влияния на великорусскую церковную жизнь [ 11 Лютого 2022 у Wayback Machine.], 1914.
  • В. Русанівський.  (редактор). Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов'янських народів: збірник наукових праць.-К. : Наукова думка, 1988. — 183 с. — .
  • М.Андрущенко. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес XVIII ст. / НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — К. : Українська книга, 1999. — 208с. — .
  • Sydorenko, Alexander (1977). The Kievan Academy in the Seventeenth Century. Ottawa: University Of Ottawa Press. .
  • Kortschmaryk, Frank B. The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century [ 1 Грудня 2020 у Wayback Machine.]. New York, Shevchenko Scientific Society, 1976. 96 p. (English Section Vol. 13)
  • S.M.Horak. The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century .- East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
  • В. П. Шульга  (укладач). Києво-Могилянська академія: матеріали до бібліографічного покажчика літератури з фондів Наукової бібліотеки НаУКМА / Вип. 1. — К.: Видавничий дім «КМ Академія» 2002.[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Хижняк З. И. Киево-Могилянская академия. — Киев, 1988.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Києво-Могилянська академія (1632—1817)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Києво-Могилянська академія (1632—1817)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Ki yevo Mogilya nskij kolegium navchalnij zaklad yakij isnuvav u Kiyevi z 1632 po 1817 rr Pershopochatkovo zasnovana mitropolitom Petrom Mogiloyu yak Kiyevo Bratska kolegiya v drugij polovini XVII st otrimala status akademiyi Za chasi isnuvannya bula odnim z najbilshih ta najvidatnishih navchalnih oseredkiv u Shidnij Yevropi Kiyevo Mogilyanska akademiyaKMA riven akreditaciyiProyekt nadbudovi Akademiyi abo Abris Starogo akademichnogo korpusu yakij mitropolit Rafayil Zaborovskij vidislav do Sinodu Arhitektor Jogan Gotfrid Shedel 1731 r Koordinati 50 27 52 pn sh 30 31 11 sh d 50 464443 pn sh 30 519816 sh d 50 464443 30 519816Nazva latinoyu Academia Kiioviensis MohileanaTip navchalnij zakladKrayina Rich Pospolita Getmanshina Moskovske carstvo i Rosijska imperiyaRoztashuvannya KiyivZasnovano 1632Zakrito 1817Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi National University of Kyiv Mohyla Academy u Vikishovishi Zapit KMA perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyevo Mogilyanska akademiya znachennya Nevdovzi pislya progoloshennya nezalezhnosti davnya akademiya bula vidnovlena rozporyadzhennyam golovi Verhovnoyi Radi na terenah yiyi istorichnoyi teritoriyi yak Universitet Kiyevo Mogilyanska Akademiya Krim universitetu pravonastupnikami sebe takozh vvazhayut Kiyivska duhovna akademiya i seminariya ta Kiyivska pravoslavna bogoslovska akademiya IstoriyaPetro Mogila Kiyevo Mogilyanska akademiya bula zasnovana na bazi Kiyivskoyi bratskoyi shkoli yaka 1615 roku otrimala primishennya vid volinskoyi shlyahtyanki Galshki Gulevichivni Deyaki vchiteli Lvivskoyi ta Luckoyi bratskih shkil pereyihali vikladati do Kiyeva Shkola mala pidtrimku Vijska Zaporozkogo i zokrema getmana Sagajdachnogo U veresni 1632 roku ob yednalisya Kiyivska bratska i Lavrska shkoli U rezultati bulo stvoreno Kiyevo Bratsku kolegiyu Kiyivskij mitropolit Petro Mogila pobuduvav v nij sistemu osviti za zrazkom yezuyitskih navchalnih zakladiv Velika uvaga v kolegiyi pridilyalasya vivchennyu mov zokrema polskoyi ta latini mova vikladannya Stanovih obmezhen dlya otrimannya osviti ne bulo Zgodom kolegiya imenuvalasya Kiyevo Mogilyanskoyu na chest svogo blagodijnika ta opikuna Riven navchannya akademichnij Zgidno z Gadyackim traktatom 1658 roku mizh Richchyu Pospolitoyu i Getmanshinoyu kolegiyi nadavavsya status akademiyi i vona otrimuvala rivni prava z Yagellonskim universitetom Pislya vhodzhennya ukrayinskih zemel u sklad Moskovskogo carstva status akademiyi buv pidtverdzhenij u gramotah rosijskih cariv Ivana V 1694 roku ta Petra I 1701 roku Za chas isnuvannya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi z yiyi stin vijshlo bagato vidomih vipusknikiv Varto dodati sho majzhe vsi majbutni getmani Ukrayini Ivan Vigovskij Yurij Hmelnickij Pavlo Teterya Yakim Somko Ivan Bryuhoveckij Petro Doroshenko Dem yan Mnogogrishnij Mihajlo Hanenko Ivan Samojlovich Ivan Mazepa Pilip Orlik Ivan Skoropadskij Pavlo Polubotok Danilo Apostol perevazhna bilshist polkovoyi sotennoyi starshini providniki Zaporozhzhya Kost Gordiyenko Ivan Globa Volodimir Sokalskij i bagato bagato inshih vihovanci Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Tut navchalisya arhitektor Ivan Grigorovich Barskij kompozitori Artemij Vedel ta Maksim Berezovskij filosof Grigorij Skovoroda ta naukovec Mihajlo Lomonosov Avtoritet ta yakist osviti v akademiyi takozh privodili syudi inozemnih studentiv rosiyan i bilorusiv volohiv moldavan serbiv bosnijciv chornogorciv bolgar grekiv ta italijciv Vihovanci akademiyi chasto prodovzhuvali osvitu v universitetah Yevropi oskilki zgidno z yevropejskoyu tradiciyeyu vikladannya provodilos latinoyu Nezvazhayuchi na namagannya vipusknikiv peretvoriti akademiyu na suchasnij universitet za rozporyadzhennyam uryadu ukazom Sinodu vid 14 serpnya 1817 roku Akademiyu bulo zakrito Natomist u 1819 roci v primishennyah Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi bula stvorena Kiyivska duhovna akademiya Nazvi akademiyiKiyevo Mogilyanska akademiya ta yiyi vihovanci Gravyura XVIII st Nihto za zhittya Petra Mogili ne nazivav kolegiyu akademiyu Mogilyanskoyu ni polski koroli ni moskovski cari Ce stalosya vzhe ponad dvadcyat rokiv pislya jogo smerti Vpershe cyu nazvu znahodimo v gramoti korolya Polshi Mihayila Koributa Vishneveckogo vnuchatogo nebozha Petra Mogili sina Yaremi onuka Rayini Mogilyanki v 1670 roci Mi nashoyu korolivskoyu vladoyu dozvolili pislya takogo tyazhkogo rujnuvannya i spustoshennya vidnoviti pomyanutu Kiyevo Mogilyansku kolegiyu i v nij shkoli Za chasiv svogo isnuvannya Kiyivsku akademiyu nazivali na chest svoyih blagodijnikiv Krim Kiyevo Mogilyanskoyi na chest Petra Mogili yiyi nazivali takozh Mogilo Zaborovskoyu na chest Rafayila Zaborovskogo Za chasiv getmana Ivana Mazepi akademiyu takozh nazivali Mogilyansko Mazepinskoyu Navchalnij procesNavchannya v akademiyi bulo vidkritim dlya vsih staniv suspilstva Rik pochinavsya 1 veresnya ale studentiv prijmali takozh piznishe protyagom roku Vikladova mova latinska Proces navchannya v Kiyivskij Akademiyi trivav dvanadcyat rokiv Predmeti podilyalisya na tak zvani ordinarni ta neordinarni klasi Do ordinarnih nalezhali fara infima gramatika sintaksima poetika ritorika filosofiya ta bogoslov ya V neordinarnih klasah vikladalis grecka polska nimecka francuzka yevrejska ta rosijska movi istoriya geografiya matematika kursi vklyuchali algebru geometriyu optiku dioptriku fiziku gidrostatiku gidravliku arhitekturu mehaniku matematichnu hronologiyu muzika notnij spiv malyuvannya vishe krasnomovstvo medicina silska ta domashnya ekonomika V 1751 r v akademiyi pochali vikladati rosijsku movu ta poeziyu v 1784 r bulo zaboroneno chitati lekciyi ukrayinskoyu movoyu Vipusknikam akademiyi nadavavsya sertifikat z pidpisami rektora ta prefekta Tradiciyi v akademiyiV akademiyi vidbuvalisya regulyarni poetichni zmagannya z deklamaciyi virshiv vidomih poetiv a takozh vlasnih virshiv Najbilsh vpravnih virshotvorciv vshanovuvali lavrovimi vinkami ta prisvoyuvali zvannya lavronosnogo poeta laureata Zgaduvannya v kulturiBanknota 500 griven 2015 Poshtova marka prisvyachena Kiyevo Mogilyanskij akademiyi 1992 rik Kiyevo Mogilyanska akademiya ta zakladi nastupniki zgaduyutsya v tvorah hudozhnoyi literaturi V povisti Mikoli Gogolya Taras Bulba sini Tarasa Bulbi buli studentami akademiyi Kiyivska akademiya zgaduyetsya v dvoh romanah Pavla Zagrebelnogo Ya Bogdan ta Pivdennij komfort Kiyivska duhovna akademiya figuruye v tvorah Hmari Ivana Nechuj Levickogo ta Pecherski antiki Mikoli Lyeskova V poemi Boyarinya Lesi Ukrayinki odin z golovnih dijovih osib Stepan vipusknik Kiyivskoyi akademiyi V 1992 r bulo vipusheno poshtovu marku z zobrazhennyam Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Staroakademichnij korpus akademiyi zobrazheno na kupyuri v 500 griven a takozh na logotipah Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu ta Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini Vidatni osobistosti1575 rik priblizno narodzhennya Galshki Gulevichivni Yelizaveti Vasilivni Gulevich pom u 1642 Luck Volin ukrayinskoyi shlyahtichki starovinnogo ukrayinskogo rodu Gulevichiv mecenatka fundatorka Kiyevo Bratskogo monastirya Kiyivskogo Bogoyavlenskogo bratstva ta Kiyivskoyi bratskoyi shkoli vid yakoyi vede istoriyu Kiyevo Mogilyanska akademiya Zapovidala takozh groshi Luckomu Hresto Vozdvizhenskomu bratstvu Opikuvalas rozvitkom duhovnosti ta osviti Dokladnishe Spisok vidomih osobistostej Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Dokladnishe Spisok kerivnikiv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Vipuskniki ta profesori staroyi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi vidigrali vazhlivu rol v osvitnomu ta profesijnomu zhitti Ukrayini Bagato hto z kozackoyi starshini ta getmaniv Zaporizkogo kozactva navchalisya tut Do vipusknikiv zokrema nalezhali Ivan Mazepa Pilip Orlik Pavlo Polubotok Ivan Skoropadskij ta Ivan Samojlovich Universitet dovgij chas buv takozh vazhlivoyu religijnoyu shkoloyu zvidsi vijshli taki vidomi hristiyanski diyachi yak Stepan Yavorskij Feofan Prokopovich i Dmitro Rostovskij Protyagom 17 ta 18 st KMA bula koliskoyu kulturnogo zhittya Ukrayini ta Rosijskoyi imperiyi Dekilka pokolin hudozhnikiv arhitektoriv muzikantiv ta naukovciv buli vihovani v nij napriklad arhitektor Ivan Grigorovich Barskij kompozitor Artemij Vedel filosof Grigorij Skovoroda ta naukovec Mihajlo Lomonosov Pislya peretvorennya v Kiyivsku duhovnu akademiyu navchalnij zaklad zberig svoyu mizhnarodnu reputaciyu yak centr pravoslavnoyi religijnoyi osviti Ivan Stepanovich Mazepa Grigorij Savich Skovoroda Mihajlo Vasilovich Lomonosov Petro Petrovich Gulak ArtemovskijDiv takozhPortal Istoriya Portal Osvita Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Duhovni navchalni zakladi Vihovanci Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi 1659 1817 Arhitekturni pam yatki Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyiPrimitki25 rokiv tomu bula vidrodzhena Kiyevo Mogilyanska akademiya Arhiv originalu za 5 Lyutogo 2012 Procitovano 17 Kvitnya 2008 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2008 Procitovano 5 bereznya 2008 Arhiv originalu za 11 Bereznya 2008 Procitovano 5 Bereznya 2008 angl Kiyevo Mogilyanska Akademiya S 996 Dekrety carej Ivana i Petra datirovannyj 11 yanvarya 1694 dekret carya Petra datirovannyj 26 sentyabrya 1701 Pamyatniki izdannye Kievskoj vremennoj komissiej 2 488 97 ros Yakim Somko na shlyahu do getmanskoyi bulavi politichnij portret diyacha periodu ruyini Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi Visnik Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki red kol V S Stepankov vidp red L V Bazhenov V P Gazin ta in Kam yanec Podilskij Kam yanec Podil nac un t im I Ogiyenka 2008 Vip 1 S 44 54 ukr Na shlyahah istoriyi Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Enciklopedichne vidannya vidp red V S Bryuhoveckij nauk red uporyad Z I Hizhnyak Kiyiv Vid Kiyevo Mogilyanska akademiya 2001 C 15 736 c ISBN 966 518 132 7 V M Nichik Z I Hizhnyak Kiyevo Mogilyanska akademiya ta ukrayinsko nimecki kulturni zv yazki K Vid dim KM Akademiya 2000 Z I Hizhnyak V K Mankivskij Istoriya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi K Vid dim KM Akademiya 2003 Hizhnyak Z I Mankivskij V K S 63 Hizhnyak Z I Mankivskij V K S 65 Hizhnyak Z I Mankivskij V K S 74 Hizhnyak Z I Mankivskij V K S 76 Arhiv originalu za 16 Listopada 2015 Procitovano 10 Zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 serpnya 2008 Procitovano 1 serpnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2007 Procitovano 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2007 Procitovano 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2010 Procitovano 24 zhovtnya 2008 Leskov Nikolaj Semenovich Pecherskie antiki Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 2 Sichnya 2010 Procitovano 22 Kvitnya 2010 Arhiv originalu za 2 sichnya 2008 Procitovano 9 grudnya 2007 LiteraturaM V Yaremenko Kiyevo Mogilyanska akademiya Kiyivska bratska shkola Kiyivskij kolegium Kiyivska akademiya Kiyivska duhovna akademiya Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya 6 Zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 183 ISBN 978 966 00 0692 8 Kiyevo Mogilyanska Akademiya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 996 997 Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st 1500 imen K Vid dim KM Akademiya 2001 736 s Z I Hizhnyak V K Mankivskij Istoriya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi K Vidavnichij dim KM Akademiya 2003 Yaremenko M V recenziya 2 Kvitnya 2015 u Wayback Machine V Mikitas Davno ukrayinski studenti i profesori K 1994 V Askochenskij M Berlinskij Silvestr Isidor Ivan Patrilo S T Golubev Kievskij mitropolit Petr Mogila i ego spodvizhniki opyt istoricheskago izsledovaniya faksimilna reprodukciya S Golubev Kiyiv Tipografiya G T Korchak Novickago 1883 1898 Tipografiya S V Kulzhenko 2 t N Muhin Kiyevo bratskij uchilishnyj monastyr istoricheskij ocherk pisano na Evgenie Rumyancevskuyu premiyu N Muhin K Tipografiya G T Korchak Novickago 1893 407 s il Kudryavcev Petro Pavlovich Osvitni mandrivki vihovanciv Kiyivskoyi akademiyi za kordon u XVIII st okrema vidbitka Petro Kudryavcev Kiyiv b v 1914 S 286 294 Okrema vidbitka V M Nichik Z I Hizhnyak Kiyevo Mogilyanska akademiya ta ukrayinsko nimecki kulturni zv yazki K Vid dim KM Akademiya 2000 F Korchmarik Duhovni vplivi Kiyeva na Moskovshinu v dobu Getmanskoyi Ukrayini Nyu Jork 1964 K Harlampovich Malorossijskie vliyaniya na velikorusskuyu cerkovnuyu zhizn 11 Lyutogo 2022 u Wayback Machine 1914 V Rusanivskij redaktor Rol Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi v kulturnomu yednanni slov yanskih narodiv zbirnik naukovih prac K Naukova dumka 1988 183 s ISBN 5 12 000143 2 M Andrushenko Parnas virshotvornij Kiyevo Mogilyanska akademiya i ukrayinskij literaturnij proces XVIII st NAN Ukrayini Institut literaturi im T G Shevchenka K Ukrayinska kniga 1999 208s ISBN 966 7219 07 0 Sydorenko Alexander 1977 The Kievan Academy in the Seventeenth Century Ottawa University Of Ottawa Press ISBN 0 7766 0901 7 Kortschmaryk Frank B The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century 1 Grudnya 2020 u Wayback Machine New York Shevchenko Scientific Society 1976 96 p English Section Vol 13 S M Horak The Kiev Academy A Bridge to Europe in the 17th Century East European Quarterly vol 2 2 1968 V P Shulga ukladach Kiyevo Mogilyanska akademiya materiali do bibliografichnogo pokazhchika literaturi z fondiv Naukovoyi biblioteki NaUKMA Vip 1 K Vidavnichij dim KM Akademiya 2002 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Hizhnyak Z I Kievo Mogilyanskaya akademiya Kiev 1988 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kiyevo Mogilyanska akademiya 1632 1817 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyevo Mogilyanska akademiya 1632 1817 Kiyevo Mogilyanska akademiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 628 1000 ekz Kiyevo Mogilyanska akademiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 472

Дата публікації:
Топ