Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карача єво Черке ська Респу бліка Карача єво Черке сія рос Карача ево Черке сская Респу блика карач Къарачай Черкес Респ

Карачаєво-Черкеська Республіка

Карачаєво-Черкеська Республіка

Карача́єво-Черке́ська Респу́бліка (Карача́єво-Черке́сія; рос. Карача́ево-Черке́сская Респу́блика; карач. Къарачай-Черкес Республика; кабард. Къэрэшей-Шэрджэс Республикэ) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Карачаєво-Черкеська Республіка
рос. рос. Карачаево-Черкесская Республика
карач.-балк. Къарачай-Черкес Республика
кабард. Къэрэшей-Шэрджэс Республикэ абаз. Къарча-Черкес Республика
ног. Карашай-Шеркеш Республика
image
image   image
Країна image Росія
Фед. округ Північно-Кавказький
Адмін. центр Черкеськ
Глава d
Дата утворення 16 травня 1992
Оф. вебсайт kchr.info​(рос.)
Географія
Координати 43°55′ пн. ш. 41°47′ сх. д. / 43.917° пн. ш. 41.783° сх. д. / 43.917; 41.783
Площа 14 100 км² ()
  • внутр. вод 0,6 %
Часовий пояс MSK ()
Населення
Чисельність 478059 (01.01.2011) (75-а) (2011)
Густота 34 осіб/км²
Оф. мови абазинська, карачаївська, ногайська, російська1 і черке́ська
Економіка
Економ. район Північно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2 RU-KC
ЗКАТО 91
Суб'єкта РФ 09
Телефонний (+7)
Карти

image

image Карачаєво-Черкесія у Вікісховищі

Столиця — м. Черкеськ.

Межує на заході з Краснодарським краєм, на півночі з Ставропольским краєм, на сході — з Кабардино-Балкарією, на півдні уздовж Головного Кавказького хребта — з Грузією.

Утворено 12 січня 1922.

Географія й природа

image
Карачаєво-Черкесія

Більша частина (близько 80 %) Карачаєво-Черкеської Республіки розташована в гірській місцевості. У межах республіки виділяються 3 зони: передгірна рівнина, передгір'я й гори Кавказу. На півночі простягнулися Передові хребти Великого Кавказу, на півдні — Водораздільний та Боковий, їхня висота досягає 4000 м. До узбережжя Чорного моря ведуть і Клухорський перевали. На межі з Кабардино-Балкарією розташована гора Ельбрус, найвища вершина Кавказу.

У республіці є достаток водних ресурсів: близько 130 високогірних озер, безліч гірських водоспадів. Протікають 172 річки, з яких найбільші — Кубань, та , Уруп, Лаба; є . Діюча в республіці система Великого Ставропольського каналу є джерелом водопостачання для Ставропольського краю.

Надра багаті природними копалинами: кам'яне вугілля, граніт, мармур, різні руди й глини. У більших запасах — лікувальні мінеральні води, є безліч термальних джерел.

Карачаєво-Черкесія розташована в зоні гірських степів і широколистих лісів. У лісах і високогір'ї збереглася багата флора і фауна. На території республіки перебувають Тебердинський заповідник і частина Кавказького заповідника.

Історія

Територія Карачаєво-Черкесії наприкінці першого тисячоліття нашої ери входила в державу аланів, збереглися окремі архітектурні пам'ятки тієї пори: , , християнські храми, городища. В XVI—XVIII століття територія піддавалася вторгненням кримсько-османських військ, була під владою князівств Кабарди. З першої половини XIX століття (по російсько-турецькому Адріанопольському миру 1828) Карачаєво-Черкесія входить до складу Росії як .

З 1918 тут установлюється радянська влада. З 1 квітня 1918 територія була частиною Кубанської Радянської Республіки, з 28 травня 1918 — частиною Кубано-Чорноморської Радянської Республіки, з 5 липня 1918 по грудень 1918 — частиною Північно-Кавказької Радянської Республіки, з 20 січня 1921 — частиною Горської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.

12 січня 1922 утворена Карачаєво-Черкеська автономна область у складі Південно-Східного (з 1924 — Північно-Кавказького) краю, із центром у станиці Баталпашинської (перейменованої потім у місто Сулимов, Єжово-Черкеськ і, що нарешті одержало сучасну назву Черкеськ). 26 квітня 1926 постановою ВЦВК КЧАО розділена на Карачаєвську автономну область, Черкеський національний округ, Баталпашинський і Зеленчуцький райони.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Карачаєвська автономна область ліквідовано 12 жовтня 1943 року, а черкеси (адиги) були оголошені пособниками фашистських військ і 2 листопада 1943 депортовані в Середню Азію й Казахстан. Південна частина Карачаю відійшла до Грузії (як ), а більша частина була приєднана до Ставропольського краю.

9 січня 1957 року, у зв'язку з реабілітацією карачаївців і дозволом на їхнє повернення в рідні краї, була відтворена КЧАО в межах 1943 у складі Ставропольського краю.

image
Самопроголошені республіки у Карачаєво-Черкесії у 1991 році: Черкесія, Карачай, Абазинія, Козацька Верхня Кубань

30 листопада 1990 КЧАО вийшла зі складу Ставропольського краю й була проголошена Карачаєво-Черкеською Радянською Соціалістичною Республікою (КЧРСР) у складі РРФСР, що було затверджено постановою Верховної Ради РРФСР від 3 липня 1991.

В 1989—1991 скликані національними рухами з'їзди окремих народів Карачаєво-Черкесії стали звертатися до керівництва РРФСР із проханням про відновлення або створення окремих автономій.

На з'їздах депутатів усіх рівнів були проголошені:

Після багатоденних багатотисячних мітингів 3 грудня 1991 постановою Верховної Ради Карачаєво-Черкесії було прийняте звертання до федерального центру про визнання окремих республік.

У січні 1992 Президент Росії Борис Єльцин був готовий визнати поділ Карачаєво-Черкесії й вніс на розгляд у Верховну Раду РРФСР проекти законів «Про відновлення Карачаївської автономної області й Черкеської автономной області в складі Російської Федерації». Була створена комісія Верховної Ради по утворенню трьох автономних областей — Карачаївської, Черкеської, Баталпашинської.

28 березня 1992 відбувся референдум, на якім (згідно з офіційними результатами, які небезпідставно оскаржуються багатьма) більшість населення Карачаєво-Черкесії (крім козачих районів) висловилося проти поділу. Поділ узаконено не було, і залишилася єдина Карачаєво-Черкесія, що з 16 жовтня 1992 стала Карачаєво-Черкеською Республікою.

11 лютого 1995 об'єднаний з'їзд черкесів, абазин і росіян ухвалив рішення щодо відновленні Черкеської автономної області в складі Ставропольського краю, що знову не було затверджено.

Крім вимог про створення окремих автономій, в останні роки Міжнародна Черкеська Асоціація виступає за возз'єднання по суті єдиниого адигейського, кабардинського та черкеського народів у єдиній Адигській Республіці, а карачаєво-балкарські рухи — за возз'єднання Карачая й Балкарії в Карачаєво-Балкарській федерації або республіці.

Населення

image
Етнічна мапа Карачаево-Черкесії (2010)

Карачаєво-Черкесія — багатонаціональна республіка: на її території проживають представники понад 80 національностей. Загальна чисельність населення становить 434,5 тис. осіб (2005). Щільність населення — 30,8 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 44,1 % (2005).

Народ Чисельність, 2002, тис. (* [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.])
Карачаївці 194 324 (41,0 %)
Росіяни 150 025 (31,6 %)
Черкеси 56 466 (11,9 %)
Абазини 36 919 (7,8 %)
Ногайці 15 654 (3,3 %)
Осетини 3 142
Вірмени 2 737
Українці 1 990
Татари 1 696
Чеченці 1,8
Греки 1 276
Азербайджанці 1,0
показані народи c чисельністю понад 1000 осіб

Згідно з підсумками перепису, наголошується скорочення частки росіян в загальній чисельності населення, що пов'язане як з міграцією, так і природним спадом. Збільшення етнічної російської міграції — результат як загальної нестабільності на Північному Кавказі, так і загострення політичної обстановки.

Іншою причиною різких демографічних змін став економічний спад 1990-х років, що привів до безробіття серед значної частини працездатного населення.

Ще один факт, відмічений в ході перепису, — значний природний приріст числа карачаївців в порівнянні з іншими національностями, що спостерігалося і раніше.

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2010
Черкеськ 126,206 Теберда 8,825
Усть-Джегута 29,953 Псиж 8,229
Зеленчуцька 19,449 Преградна 7,466
Карачаєвськ 20,316 [ru] 6,3 (2002)
Учкекен 16,512 Хабез 6,237
[ru] 9,952 [ru] 5,961
[ru] 6,929 [ru] 5,360

Мови

Адміністративний поділ

image

Республіка розділена на 10 районів; налічується 144 населених пункту, з них — 4 великих міста (Черкеськ, Карачаєвськ, Усть-Джегута й Теберда).

Райони (чисельність населення на 1 січня 2007):

Згідно з позитивними підсумками відповідних референдумів в 2005 і 2006 5 населених абазинами муніципальних утворень вийшли із Прикубанського, Усть-Джегутінського й Хабезького районів і утворювали Абазинський район, а ще 5 населених ногайцями муніципальних утворень вийшли з Адиге-Хабльського району й утворювали Ногайський район.

Економіка

Карачаєво-Черкесія — промислова й аграрна республіка. Територію можна розділити на 2 області. На півночі більше розвинене хімічне виробництво, машинобудування, легка промисловість і тваринництво. На півдні більше характерні добувна й деревообробна промисловість і вівчарство. Велике значення для регіону має також туризм, альпінізм (південь республіки) і курортна діяльність (курорти , , Теберда й інші).

Політичний устрій

Орган законодавчої влади — Народні Збори (Парламент), які обираються на основі всезагального рівного й прямого виборчого права при таємному голосуванні. Чисельність 73 людини, обираються раз у чотири роки.

Орган виконавчої влади — Уряд, складається з Голови Уряду, заступників Голови Уряду, міністрів, голів Державних комітетів і комітетів. Голова Уряду призначається на посаду Президентом Республіки за згодою Народних Зборів.

Одноособовий орган виконавчої влади — , призначуваний на посаду Народними Зборами (Парламентом) КЧР по представництву Президента РФ.

Політична ситуація

Карачаєво-Черкесія — одна з найнестабільніших кавказьких республік, тут за останнє десятиліття неодноразово мінялася влада і відбувалася ротація правлячої еліти. Для республіки характерна наявність давніх конфліктів на етнічному і релігійному ґрунті, які регулярно загострюються, — зазвичай в періоди кампаній по виборах президента республіки.

Перш за все ці конфлікти пов'язані з боротьбою за контроль над основними економічними активами республіки — будівельною галуззю (підприємство «Кавказцемент»), хімічною (лакофарбний завод і «Химоб'єдіненіє»), переробкою і експортом деревини, і розливом мінеральної води. Республіка бідна, тому політичне життя, по суті, є боротьбою за дуже обмежені економічні ресурси. При цьому стабільність в регіоні залежить від балансу сил між окремими кланами.

Останні президентські вибори пройшли без ексцесів, і на пост президента був вибраний колишній голова Нацбанку Мустафа Батдиєв (карачаївець). Самоусунення черкесів від боротьби за владу одночасно привело до того, що з політичної боротьби опинилися повністю виведені політичні еліти і їх колишніх союзників — абазин, росіян і козаків.

Новий клан, що прийшов до влади, затіяв міжусобний переділ власності, який призвів до масштабного кровопролиття в жовтні 2004 року через контроль над хімічною галуззю республіки. Розгляд зажадав присутності в цьому регіоні повноважного представника президента Російської Федерації по Південному федеральному округу.

9 листопада справа дійшла до того, що натовп громадян, обурених бездіяльністю влади, узяв штурмом Будинок уряду в столиці Карачаєво-Черкесії і розгромив кабінет президента республіки Мустафи Батдиєва. Самому Батдиєву вдалося сховатися від народного гніву. Лише через добу втручання повноважного представника президента РФ в Південному федеральному окрузі Дмитра Козака переконало людей покинути будівлю.

18 листопада Президент РФ Володимир Путін оцінив події в Карачаєво-Черкесії таким чином: «Там, по суті справи, криза влади, замішана на кримінальних подіях, пов'язаних з переділом власності». «Йдеться про економічну боротьбу місцевих регіональних кланів за сфери впливу і за спроби використовувати важелі влади й управління для вирішення економічних завдань та переділу власності».

У республіку для підтримки порядку були перекинуті додаткові підрозділи внутрішніх військ з сусідніх регіонів. До жителів республіки звернувся президент сусідньої Чечні Алу Алханов, який застеріг їх про небезпеку того, що розвиток ситуації може піти за «чеченським сценарієм». Сам Батдиєв натякає на те, що його відставки нібито добиваються міжнародні терористичні організації, а протестні настрої в республіці підігріває його суперник на президентських виборах, колишній президент республіки Володимир Семенов. Батдиєв вважає, що положення в республіці загострилося у зв'язку з успішними діями федеральних сил проти бойовиків на території Чечні і Інгушетії.

На цьому фоні опинилися тимчасово забуті інші проблеми республіки, які, проте, не втратили гостроти, — «витискування» російського населення за межі республіки, релігійна боротьба між офіційним ісламським духівництвом і ваххабізмом, охорона державного кордону і недопущення проникнення озброєних загонів, боротьба з використанням території республіки як притулок чеченськими сепаратистськими лідерами і бойовиками.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
  2. Abaza [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Ethnologue (2015)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Karachay-Cherkessia
  • Офіційний сайт Карачаево-Черкеської Республіки [ 19 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Карачаєво-Черкесія у фотографіях [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Усесвітні Абаза-адигські (Черкеські) сайти [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
image Ставропольський край
image Краснодарський край image image Кабардино-Балкарія
image Грузія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karacha yevo Cherke ska Respu blika Karacha yevo Cherke siya ros Karacha evo Cherke sskaya Respu blika karach Karachaj Cherkes Respublika kabard Kereshej Sherdzhes Respublike sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Pivnichno Kavkazkogo federalnogo okrugu Karachayevo Cherkeska Respublikaros ros Karachaevo Cherkesskaya Respublika karach balk Karachaj Cherkes Respublika kabard Kereshej Sherdzhes Respublike abaz Karcha Cherkes Respublika nog Karashaj Sherkesh Respublika Prapor Karachayevo Cherkesiyi Gerb Karachayevo CherkesiyiKrayina RosiyaFed okrug Pivnichno KavkazkijAdmin centr CherkeskGlava dData utvorennya 16 travnya 1992Of vebsajt kchr info ros GeografiyaKoordinati 43 55 pn sh 41 47 sh d 43 917 pn sh 41 783 sh d 43 917 41 783Plosha 14 100 km vnutr vod 0 6 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 478059 01 01 2011 75 a 2011 Gustota 34 osib km Of movi abazinska karachayivska nogajska rosijska1 i cherke skaEkonomikaEkonom rajon Pivnichno KavkazkijKodiISO 3166 2 RU KCZKATO 91Sub yekta RF 09Telefonnij 7 Karti Karachayevo Cherkesiya u Vikishovishi Stolicya m Cherkesk Mezhuye na zahodi z Krasnodarskim krayem na pivnochi z Stavropolskim krayem na shodi z Kabardino Balkariyeyu na pivdni uzdovzh Golovnogo Kavkazkogo hrebta z Gruziyeyu Utvoreno 12 sichnya 1922 Geografiya j prirodaKarachayevo Cherkesiya Bilsha chastina blizko 80 Karachayevo Cherkeskoyi Respubliki roztashovana v girskij miscevosti U mezhah respubliki vidilyayutsya 3 zoni peredgirna rivnina peredgir ya j gori Kavkazu Na pivnochi prostyagnulisya Peredovi hrebti Velikogo Kavkazu na pivdni Vodorazdilnij ta Bokovij yihnya visota dosyagaye 4000 m Do uzberezhzhya Chornogo morya vedut i Kluhorskij perevali Na mezhi z Kabardino Balkariyeyu roztashovana gora Elbrus najvisha vershina Kavkazu U respublici ye dostatok vodnih resursiv blizko 130 visokogirnih ozer bezlich girskih vodospadiv Protikayut 172 richki z yakih najbilshi Kuban ta Urup Laba ye Diyucha v respublici sistema Velikogo Stavropolskogo kanalu ye dzherelom vodopostachannya dlya Stavropolskogo krayu Nadra bagati prirodnimi kopalinami kam yane vugillya granit marmur rizni rudi j glini U bilshih zapasah likuvalni mineralni vodi ye bezlich termalnih dzherel Karachayevo Cherkesiya roztashovana v zoni girskih stepiv i shirokolistih lisiv U lisah i visokogir yi zbereglasya bagata flora i fauna Na teritoriyi respubliki perebuvayut Teberdinskij zapovidnik i chastina Kavkazkogo zapovidnika IstoriyaTeritoriya Karachayevo Cherkesiyi naprikinci pershogo tisyacholittya nashoyi eri vhodila v derzhavu alaniv zbereglisya okremi arhitekturni pam yatki tiyeyi pori hristiyanski hrami gorodisha V XVI XVIII stolittya teritoriya piddavalasya vtorgnennyam krimsko osmanskih vijsk bula pid vladoyu knyazivstv Kabardi Z pershoyi polovini XIX stolittya po rosijsko tureckomu Adrianopolskomu miru 1828 Karachayevo Cherkesiya vhodit do skladu Rosiyi yak Z 1918 tut ustanovlyuyetsya radyanska vlada Z 1 kvitnya 1918 teritoriya bula chastinoyu Kubanskoyi Radyanskoyi Respubliki z 28 travnya 1918 chastinoyu Kubano Chornomorskoyi Radyanskoyi Respubliki z 5 lipnya 1918 po gruden 1918 chastinoyu Pivnichno Kavkazkoyi Radyanskoyi Respubliki z 20 sichnya 1921 chastinoyu Gorskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 12 sichnya 1922 utvorena Karachayevo Cherkeska avtonomna oblast u skladi Pivdenno Shidnogo z 1924 Pivnichno Kavkazkogo krayu iz centrom u stanici Batalpashinskoyi perejmenovanoyi potim u misto Sulimov Yezhovo Cherkesk i sho nareshti oderzhalo suchasnu nazvu Cherkesk 26 kvitnya 1926 postanovoyu VCVK KChAO rozdilena na Karachayevsku avtonomnu oblast Cherkeskij nacionalnij okrug Batalpashinskij i Zelenchuckij rajoni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Karachayevska avtonomna oblast likvidovano 12 zhovtnya 1943 roku a cherkesi adigi buli ogolosheni posobnikami fashistskih vijsk i 2 listopada 1943 deportovani v Serednyu Aziyu j Kazahstan Pivdenna chastina Karachayu vidijshla do Gruziyi yak a bilsha chastina bula priyednana do Stavropolskogo krayu 9 sichnya 1957 roku u zv yazku z reabilitaciyeyu karachayivciv i dozvolom na yihnye povernennya v ridni krayi bula vidtvorena KChAO v mezhah 1943 u skladi Stavropolskogo krayu Samoprogolosheni respubliki u Karachayevo Cherkesiyi u 1991 roci Cherkesiya Karachaj Abaziniya Kozacka Verhnya Kuban 30 listopada 1990 KChAO vijshla zi skladu Stavropolskogo krayu j bula progoloshena Karachayevo Cherkeskoyu Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu KChRSR u skladi RRFSR sho bulo zatverdzheno postanovoyu Verhovnoyi Radi RRFSR vid 3 lipnya 1991 V 1989 1991 sklikani nacionalnimi ruhami z yizdi okremih narodiv Karachayevo Cherkesiyi stali zvertatisya do kerivnictva RRFSR iz prohannyam pro vidnovlennya abo stvorennya okremih avtonomij Na z yizdah deputativ usih rivniv buli progolosheni 18 listopada 1990 17 zhovtnya 1991 Karachayevska Respublika 27 zhovtnya 1991 Respublika Cherkesiya u listopadi 1991 19 serpnya 1991 j 30 listopada 1991 ob yednalisya u Pislya bagatodennih bagatotisyachnih mitingiv 3 grudnya 1991 postanovoyu Verhovnoyi Radi Karachayevo Cherkesiyi bulo prijnyate zvertannya do federalnogo centru pro viznannya okremih respublik U sichni 1992 Prezident Rosiyi Boris Yelcin buv gotovij viznati podil Karachayevo Cherkesiyi j vnis na rozglyad u Verhovnu Radu RRFSR proekti zakoniv Pro vidnovlennya Karachayivskoyi avtonomnoyi oblasti j Cherkeskoyi avtonomnoj oblasti v skladi Rosijskoyi Federaciyi Bula stvorena komisiya Verhovnoyi Radi po utvorennyu troh avtonomnih oblastej Karachayivskoyi Cherkeskoyi Batalpashinskoyi 28 bereznya 1992 vidbuvsya referendum na yakim zgidno z oficijnimi rezultatami yaki nebezpidstavno oskarzhuyutsya bagatma bilshist naselennya Karachayevo Cherkesiyi krim kozachih rajoniv vislovilosya proti podilu Podil uzakoneno ne bulo i zalishilasya yedina Karachayevo Cherkesiya sho z 16 zhovtnya 1992 stala Karachayevo Cherkeskoyu Respublikoyu 11 lyutogo 1995 ob yednanij z yizd cherkesiv abazin i rosiyan uhvaliv rishennya shodo vidnovlenni Cherkeskoyi avtonomnoyi oblasti v skladi Stavropolskogo krayu sho znovu ne bulo zatverdzheno Krim vimog pro stvorennya okremih avtonomij v ostanni roki Mizhnarodna Cherkeska Asociaciya vistupaye za vozz yednannya po suti yediniogo adigejskogo kabardinskogo ta cherkeskogo narodiv u yedinij Adigskij Respublici a karachayevo balkarski ruhi za vozz yednannya Karachaya j Balkariyi v Karachayevo Balkarskij federaciyi abo respublici NaselennyaEtnichna mapa Karachaevo Cherkesiyi 2010 Karachayevo Cherkesiya bagatonacionalna respublika na yiyi teritoriyi prozhivayut predstavniki ponad 80 nacionalnostej Zagalna chiselnist naselennya stanovit 434 5 tis osib 2005 Shilnist naselennya 30 8 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 44 1 2005 Narod Chiselnist 2002 tis 7 sichnya 2019 u Wayback Machine Karachayivci 194 324 41 0 Rosiyani 150 025 31 6 Cherkesi 56 466 11 9 Abazini 36 919 7 8 Nogajci 15 654 3 3 Osetini 3 142 Virmeni 2 737 Ukrayinci 1 990 Tatari 1 696 Chechenci 1 8 Greki 1 276 Azerbajdzhanci 1 0 pokazani narodi c chiselnistyu ponad 1000 osib Zgidno z pidsumkami perepisu nagoloshuyetsya skorochennya chastki rosiyan v zagalnij chiselnosti naselennya sho pov yazane yak z migraciyeyu tak i prirodnim spadom Zbilshennya etnichnoyi rosijskoyi migraciyi rezultat yak zagalnoyi nestabilnosti na Pivnichnomu Kavkazi tak i zagostrennya politichnoyi obstanovki Inshoyu prichinoyu rizkih demografichnih zmin stav ekonomichnij spad 1990 h rokiv sho priviv do bezrobittya sered znachnoyi chastini pracezdatnogo naselennya She odin fakt vidmichenij v hodi perepisu znachnij prirodnij pririst chisla karachayivciv v porivnyanni z inshimi nacionalnostyami sho sposterigalosya i ranishe Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2010 Cherkesk 126 206 Teberda 8 825 Ust Dzheguta 29 953 Psizh 8 229 Zelenchucka 19 449 Pregradna 7 466 Karachayevsk 20 316 ru 6 3 2002 Uchkeken 16 512 Habez 6 237 ru 9 952 ru 5 961 ru 6 929 ru 5 360 Movi Abazinska mova blizko 30 tisyach nosiyiv 2010 Administrativnij podilRespublika rozdilena na 10 rajoniv nalichuyetsya 144 naselenih punktu z nih 4 velikih mista Cherkesk Karachayevsk Ust Dzheguta j Teberda Rajoni chiselnist naselennya na 1 sichnya 2007 Ust Dzhegutinskij rajon 48 927 Zelenchuckij rajon 50 493 Malokarachayevskij rajon 39 787 Habezkij rajon 28 118 Prikubanskij rajon 27 654 Adige Hablskij rajon 26 223 Karachayevskij rajon 24 693 Urupskij rajon 17 858 Abazinskij rajon 13 835 Nogajskij rajon Zgidno z pozitivnimi pidsumkami vidpovidnih referendumiv v 2005 i 2006 5 naselenih abazinami municipalnih utvoren vijshli iz Prikubanskogo Ust Dzhegutinskogo j Habezkogo rajoniv i utvoryuvali Abazinskij rajon a she 5 naselenih nogajcyami municipalnih utvoren vijshli z Adige Hablskogo rajonu j utvoryuvali Nogajskij rajon EkonomikaKarachayevo Cherkesiya promislova j agrarna respublika Teritoriyu mozhna rozdiliti na 2 oblasti Na pivnochi bilshe rozvinene himichne virobnictvo mashinobuduvannya legka promislovist i tvarinnictvo Na pivdni bilshe harakterni dobuvna j derevoobrobna promislovist i vivcharstvo Velike znachennya dlya regionu maye takozh turizm alpinizm pivden respubliki i kurortna diyalnist kurorti Teberda j inshi Politichnij ustrijOrgan zakonodavchoyi vladi Narodni Zbori Parlament yaki obirayutsya na osnovi vsezagalnogo rivnogo j pryamogo viborchogo prava pri tayemnomu golosuvanni Chiselnist 73 lyudini obirayutsya raz u chotiri roki Organ vikonavchoyi vladi Uryad skladayetsya z Golovi Uryadu zastupnikiv Golovi Uryadu ministriv goliv Derzhavnih komitetiv i komitetiv Golova Uryadu priznachayetsya na posadu Prezidentom Respubliki za zgodoyu Narodnih Zboriv Odnoosobovij organ vikonavchoyi vladi priznachuvanij na posadu Narodnimi Zborami Parlamentom KChR po predstavnictvu Prezidenta RF Politichna situaciyaKarachayevo Cherkesiya odna z najnestabilnishih kavkazkih respublik tut za ostannye desyatilittya neodnorazovo minyalasya vlada i vidbuvalasya rotaciya pravlyachoyi eliti Dlya respubliki harakterna nayavnist davnih konfliktiv na etnichnomu i religijnomu grunti yaki regulyarno zagostryuyutsya zazvichaj v periodi kampanij po viborah prezidenta respubliki Persh za vse ci konflikti pov yazani z borotboyu za kontrol nad osnovnimi ekonomichnimi aktivami respubliki budivelnoyu galuzzyu pidpriyemstvo Kavkazcement himichnoyu lakofarbnij zavod i Himob yedineniye pererobkoyu i eksportom derevini i rozlivom mineralnoyi vodi Respublika bidna tomu politichne zhittya po suti ye borotboyu za duzhe obmezheni ekonomichni resursi Pri comu stabilnist v regioni zalezhit vid balansu sil mizh okremimi klanami Ostanni prezidentski vibori projshli bez ekscesiv i na post prezidenta buv vibranij kolishnij golova Nacbanku Mustafa Batdiyev karachayivec Samousunennya cherkesiv vid borotbi za vladu odnochasno privelo do togo sho z politichnoyi borotbi opinilisya povnistyu vivedeni politichni eliti i yih kolishnih soyuznikiv abazin rosiyan i kozakiv Novij klan sho prijshov do vladi zatiyav mizhusobnij peredil vlasnosti yakij prizviv do masshtabnogo krovoprolittya v zhovtni 2004 roku cherez kontrol nad himichnoyu galuzzyu respubliki Rozglyad zazhadav prisutnosti v comu regioni povnovazhnogo predstavnika prezidenta Rosijskoyi Federaciyi po Pivdennomu federalnomu okrugu 9 listopada sprava dijshla do togo sho natovp gromadyan oburenih bezdiyalnistyu vladi uzyav shturmom Budinok uryadu v stolici Karachayevo Cherkesiyi i rozgromiv kabinet prezidenta respubliki Mustafi Batdiyeva Samomu Batdiyevu vdalosya shovatisya vid narodnogo gnivu Lishe cherez dobu vtruchannya povnovazhnogo predstavnika prezidenta RF v Pivdennomu federalnomu okruzi Dmitra Kozaka perekonalo lyudej pokinuti budivlyu 18 listopada Prezident RF Volodimir Putin ociniv podiyi v Karachayevo Cherkesiyi takim chinom Tam po suti spravi kriza vladi zamishana na kriminalnih podiyah pov yazanih z peredilom vlasnosti Jdetsya pro ekonomichnu borotbu miscevih regionalnih klaniv za sferi vplivu i za sprobi vikoristovuvati vazheli vladi j upravlinnya dlya virishennya ekonomichnih zavdan ta peredilu vlasnosti U respubliku dlya pidtrimki poryadku buli perekinuti dodatkovi pidrozdili vnutrishnih vijsk z susidnih regioniv Do zhiteliv respubliki zvernuvsya prezident susidnoyi Chechni Alu Alhanov yakij zasterig yih pro nebezpeku togo sho rozvitok situaciyi mozhe piti za chechenskim scenariyem Sam Batdiyev natyakaye na te sho jogo vidstavki nibito dobivayutsya mizhnarodni teroristichni organizaciyi a protestni nastroyi v respublici pidigrivaye jogo supernik na prezidentskih viborah kolishnij prezident respubliki Volodimir Semenov Batdiyev vvazhaye sho polozhennya v respublici zagostrilosya u zv yazku z uspishnimi diyami federalnih sil proti bojovikiv na teritoriyi Chechni i Ingushetiyi Na comu foni opinilisya timchasovo zabuti inshi problemi respubliki yaki prote ne vtratili gostroti vitiskuvannya rosijskogo naselennya za mezhi respubliki religijna borotba mizh oficijnim islamskim duhivnictvom i vahhabizmom ohorona derzhavnogo kordonu i nedopushennya proniknennya ozbroyenih zagoniv borotba z vikoristannyam teritoriyi respubliki yak pritulok chechenskimi separatistskimi liderami i bojovikami Primitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Abaza 14 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Karachay Cherkessia Oficijnij sajt Karachaevo Cherkeskoyi Respubliki 19 sichnya 2013 u Wayback Machine ros ros Karachayevo Cherkesiya u fotografiyah 20 serpnya 2020 u Wayback Machine ros ros Usesvitni Abaza adigski Cherkeski sajti 13 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Stavropolskij kraj Krasnodarskij kraj Kabardino Balkariya Gruziya

Дата публікації:
Топ