Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавка́зький держа́вний приро́дний біосфе́рний запові́дник (рос. Кавказский государственный природный биосферный заповедник) — Російський державний природний заповідник, об'єкт Всесвітньої Природної Спадщини.
| рос. Кавказский заповедник | |
|---|---|
 | |
| Назва на честь | Кавказькі гори і d |
| 43°40′12″ пн. ш. 39°57′00″ сх. д. / 43.67000000002777682° пн. ш. 39.9500000000277779577118054° сх. д.Координати: 43°40′12″ пн. ш. 39°57′00″ сх. д. / 43.67000000002777682° пн. ш. 39.9500000000277779577118054° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1] |
| Розташування |  Росія |
| Площа | понад 280 тисяч га |
| Засновано | 12 травня 1924 |
| Оператор | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Об'єкт №: | 900-001 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вебсторінка | kgpbz.ru |
 | |
  Кавказький заповідник (Росія) | |
 Кавказький заповідник у Вікісховищі | |
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №900-001900 (англ.) |
Заповідник є правонаступником Кавказького зубрового заповідника, створеного 12 травня 1924, розташовується на Західному Кавказі, на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Загальна площа заповідника — понад 280 тис. га, з них в Краснодарському краї — 177,3 тис. га.
Огляд
Кавказький заповідник є найбільшим гірничо-лісовим заповідником Європи і одним із старіших заповідників Росії. Заснований 12 травня 1924 року. Велика роль в організації Кавказького заповідника належить Христофору Георгійовичу Шапошникову, колишньому лісничому Білореченського лісництва Кубанського полювання.
Заповідник займає землі Краснодарського краю, Республіки Адигея і Карачаєво-Черкеської Республіки РФ, впритул примикає до державного кордону з Грузією. У відриві від основної території, в Хостинському районі Сочі, розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника — 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає Сочинський національний парк.
Клімат
Заповідник розташувався на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700—1200 мм, максимум припадає на раннє літо.
Гірський рельєф викликає висотну поясність клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів, — ґрунтів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Ґрунти міняються від субтропічних жовтоземів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні ґрунти заповідника — бурі гірсько-лісові і гірсько-лучні.
Ландшафт
Особливу неповторність додають гірському ландшафту заповідника численні озера. Їх налічується більше 120. Вони невеликі за площею і часто повністю звільняються від льоду тільки у середині літа. Найбільше озеро заповідника — озеро Безмовності, з площею водного дзеркала 200 тисяч квадратних метрів.
Деякі райони заповідника (Лагонакське нагір'я, гори Фішт, Оштен, Пше-Ха-Су, Ачешбок, Трю, Ахун і інші) являють собою карстові ландшафти з дуже великою кількістю печер. Так, на Лагонакському нагір'ї їх налічується понад 130.
Не є рідкістю в заповіднику і льодовики. Всього їх близько 60, а загальна площа — 18,2 квадратних кілометра.
Флора
Рослинність налічує 3000 видів, з яких більше половини, — судинні рослини. Найчисельнішими родинами є Айстрові (223 види), Тонконогові (114), Бобові (82) тощо. Лісова флора включає більше 900 видів, частина яких зустрічається також в гірсько-лучному поясі. Загальне число високогірних рослин перевищує 800 видів. Дерева і чагарники становлять 165 видів, зокрема 142 — листопадних, 16 — вічнозеленому листяних і 7 — хвойних.
Для флори заповідника характерна наявність реліктових видів і представників, що мають обмежене розповсюдження. Кожна п'ята рослина заповідника є ендеміком або реліктом.
Своєрідність флори заповідника додають папороті (близько 40 видів), орхідеї (більше 30 видів), вічнозелені і зимозелені види, велике число декоративних рослин.
Велика частина території заповідника покрита лісовою рослинністю, і лише у високогір'ї розвинені субальпійські і альпійські луки. У Червону книгу Росії занесено 55 видів рослин, що зростають на території Кавказького заповідника.
Фауна
Тваринний світ налічує 89 видів ссавців, 248 — птахів, зокрема 112 що гніздяться, 15 видів плазунів, 9 — земноводних, 21 — риб, 1 — круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.
Представництво ссавців заповідника за родинами: їжакові, кротові та мідицеві з комахоїдних, підковоносові та лиликові з кажанів, зайцеві, вивіркові, вовчкові, тушканові, бабакові, мишеві з гризунів, псові, ведмедеві, ракунові, мустелові, котові з хижих, свиневі, оленеві та бикові з унгулят.
З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, олень благородний, ведмідь бурий, козел кавказький, сарна, рись, скельниця і свиня дика.
Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти). Особливо багато їх серед безхребетних тварин, а також риб, амфібій і плазунів.
У заповідних урочищах знайшли останній притулок зникаючі види нашої планети. З хребетних тварин заповідника в Червону книгу МСОП занесено 8 видів, в Червону книгу РФ — 25 видів. А разом з безхребетними тваринами в державні і регіональні Червоні книги занесено 71 вид.
Тваринний світ заповідника неоднорідний, зустрічаються представники середземноморської, кавказької, колхидської і європейської фауни.
Статус
Кавказький заповідник є основною частиною, ядром, території Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Номінація «Західний Кавказ» прийнята 30 листопада 1999 на XXIII Сесії Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО. Заповідник став п'ятим об'єктом Росії, яким присвоєний подібний статус (Сертифікат Світової природної спадщини ЮНЕСКО від 4 грудня 1999).
Оцінка ЮНЕСКО
19 лютого 1979 рішенням ЮНЕСКО Кавказькому заповіднику надано статус біосферного, а в січні 2008 року названо іменем Х. Г. Шапошнікова.
У квітні 2008 відбувся візит до Росії сумісної місії ЮНЕСКО і МСОП. У опублікованому звіті мовиться:
«Місія дуже стурбована вирубками лісу в пам'ятниках природи „Верхів'я річки Цице“ і „Верхів'я річок Пшеха і Пшехашха“, розташованих в північно-західній частині Спадщини. Увага російських властей була привернута до несприятливих впливів цієї діяльності на видатну універсальну цінність і цілісність об'єкта. Місія вважає, що ця діяльність, якщо вона буде продовжена, поставить Спадщину під загрозу».
Виноски
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+01&mode=all
- «Заповеднику присвоили имя». Сочи (російською) . Деловой Петербург ISSN 1606-1829 (Online). 11:01; 21 січня 2008. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 21 січня 2008.
- Експерти ЮНЕСКО і МСОП настійно закликають Росію до вживання реальних заходів з забезпечення збереження «Західного Кавказу»[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Офіційний сайт Кавказького державного природного біосферного заповідника [ 2 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavka zkij derzha vnij priro dnij biosfe rnij zapovi dnik ros Kavkazskij gosudarstvennyj prirodnyj biosfernyj zapovednik Rosijskij derzhavnij prirodnij zapovidnik ob yekt Vsesvitnoyi Prirodnoyi Spadshini Kavkazkij derzhavnij prirodnij biosfernij zapovidnikros Kavkazskij zapovednikNazva na chest Kavkazki gori i d43 40 12 pn sh 39 57 00 sh d 43 67000000002777682 pn sh 39 9500000000277779577118054 sh d 43 67000000002777682 39 9500000000277779577118054 Koordinati 43 40 12 pn sh 39 57 00 sh d 43 67000000002777682 pn sh 39 9500000000277779577118054 sh d 43 67000000002777682 39 9500000000277779577118054Krayina Rosiya 1 Roztashuvannya RosiyaPlosha ponad 280 tisyach gaZasnovano 12 travnya 1924Operator Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaOb yekt 900 001Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vebstorinka kgpbz ruKavkazkij zapovidnik Rosiya Kavkazkij zapovidnik u Vikishovishi Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 900 001900 angl Zapovidnik ye pravonastupnikom Kavkazkogo zubrovogo zapovidnika stvorenogo 12 travnya 1924 roztashovuyetsya na Zahidnomu Kavkazi na mezhi pomirnogo i subtropichnogo klimatichnih poyasiv Zagalna plosha zapovidnika ponad 280 tis ga z nih v Krasnodarskomu krayi 177 3 tis ga OglyadKavkazkij zapovidnik ye najbilshim girnicho lisovim zapovidnikom Yevropi i odnim iz starishih zapovidnikiv Rosiyi Zasnovanij 12 travnya 1924 roku Velika rol v organizaciyi Kavkazkogo zapovidnika nalezhit Hristoforu Georgijovichu Shaposhnikovu kolishnomu lisnichomu Bilorechenskogo lisnictva Kubanskogo polyuvannya Zapovidnik zajmaye zemli Krasnodarskogo krayu Respubliki Adigeya i Karachayevo Cherkeskoyi Respubliki RF vpritul primikaye do derzhavnogo kordonu z Gruziyeyu U vidrivi vid osnovnoyi teritoriyi v Hostinskomu rajoni Sochi roztashovanij subtropichnij Hostinskij viddil zapovidnika vidomij tiso samshitovij gaj plosheyu 302 gektari Zagalna plosha zapovidnika 280 335 gektariv Vin otochenij ohoronnoyu zonoyu chislennimi zapovidnikami i pam yatnikami prirodi a do jogo pivdennoyi mezhi primikaye Sochinskij nacionalnij park KlimatZapovidnik roztashuvavsya na mezhi pomirnogo i subtropichnogo klimatichnih poyasiv Teplij i vologij klimat v nizkogir yi maye subtropichnij harakter z pozitivnimi serednimi temperaturami sichnya 4 2 i visokimi serednimi temperaturami lipnya i serpnya 20 i 21 U gorah snizhnij pokriv trimayetsya p yat i bilshe misyaciv Lito pomirne teple seredni temperaturi lipnya vid 16 do 22 richna suma opadiv 700 1200 mm maksimum pripadaye na rannye lito Girskij relyef viklikaye visotnu poyasnist klimatu sho obumovlyuye poyasnij rozpodil landshaftiv i yihnih nevid yemnih komponentiv gruntiv i roslinnosti Na kozhni 100 metriv pidnyattya nad rivnem morya temperatura padaye na 0 5 S Grunti minyayutsya vid subtropichnih zhovtozemiv v peredgir yah do primitivnih girskih u visokogir yi Osnovni grunti zapovidnika buri girsko lisovi i girsko luchni LandshaftOsoblivu nepovtornist dodayut girskomu landshaftu zapovidnika chislenni ozera Yih nalichuyetsya bilshe 120 Voni neveliki za plosheyu i chasto povnistyu zvilnyayutsya vid lodu tilki u seredini lita Najbilshe ozero zapovidnika ozero Bezmovnosti z plosheyu vodnogo dzerkala 200 tisyach kvadratnih metriv Deyaki rajoni zapovidnika Lagonakske nagir ya gori Fisht Oshten Pshe Ha Su Acheshbok Tryu Ahun i inshi yavlyayut soboyu karstovi landshafti z duzhe velikoyu kilkistyu pecher Tak na Lagonakskomu nagir yi yih nalichuyetsya ponad 130 Ne ye ridkistyu v zapovidniku i lodoviki Vsogo yih blizko 60 a zagalna plosha 18 2 kvadratnih kilometra FloraRoslinnist nalichuye 3000 vidiv z yakih bilshe polovini sudinni roslini Najchiselnishimi rodinami ye Ajstrovi 223 vidi Tonkonogovi 114 Bobovi 82 tosho Lisova flora vklyuchaye bilshe 900 vidiv chastina yakih zustrichayetsya takozh v girsko luchnomu poyasi Zagalne chislo visokogirnih roslin perevishuye 800 vidiv Dereva i chagarniki stanovlyat 165 vidiv zokrema 142 listopadnih 16 vichnozelenomu listyanih i 7 hvojnih Dlya flori zapovidnika harakterna nayavnist reliktovih vidiv i predstavnikiv sho mayut obmezhene rozpovsyudzhennya Kozhna p yata roslina zapovidnika ye endemikom abo reliktom Svoyeridnist flori zapovidnika dodayut paporoti blizko 40 vidiv orhideyi bilshe 30 vidiv vichnozeleni i zimozeleni vidi velike chislo dekorativnih roslin Velika chastina teritoriyi zapovidnika pokrita lisovoyu roslinnistyu i lishe u visokogir yi rozvineni subalpijski i alpijski luki U Chervonu knigu Rosiyi zaneseno 55 vidiv roslin sho zrostayut na teritoriyi Kavkazkogo zapovidnika FaunaTvarinnij svit nalichuye 89 vidiv ssavciv 248 ptahiv zokrema 112 sho gnizdyatsya 15 vidiv plazuniv 9 zemnovodnih 21 rib 1 kruglorotih bilshe 100 vidiv molyuskiv i blizko 10 000 vidiv komah Tochne chislo cherv yakiv rakopodibnih pavukopodibnih i bagatoh inshih grup bezhrebetnih tvarin zalishayetsya nez yasovanim Predstavnictvo ssavciv zapovidnika za rodinami yizhakovi krotovi ta midicevi z komahoyidnih pidkovonosovi ta lilikovi z kazhaniv zajcevi vivirkovi vovchkovi tushkanovi babakovi mishevi z grizuniv psovi vedmedevi rakunovi mustelovi kotovi z hizhih svinevi olenevi ta bikovi z ungulyat Z velikih ssavciv v zapovidniku predstavleni zubr olen blagorodnij vedmid burij kozel kavkazkij sarna ris skelnicya i svinya dika Bagato tvarin zapovidnika mayut obmezhene rozpovsyudzhennya endemiki abo ye zhivimi svidkami minulih geologichnih epoh relikti Osoblivo bagato yih sered bezhrebetnih tvarin a takozh rib amfibij i plazuniv U zapovidnih urochishah znajshli ostannij pritulok znikayuchi vidi nashoyi planeti Z hrebetnih tvarin zapovidnika v Chervonu knigu MSOP zaneseno 8 vidiv v Chervonu knigu RF 25 vidiv A razom z bezhrebetnimi tvarinami v derzhavni i regionalni Chervoni knigi zaneseno 71 vid Tvarinnij svit zapovidnika neodnoridnij zustrichayutsya predstavniki seredzemnomorskoyi kavkazkoyi kolhidskoyi i yevropejskoyi fauni StatusKavkazkij zapovidnik ye osnovnoyu chastinoyu yadrom teritoriyi Svitovoyi prirodnoyi spadshini YuNESKO Nominaciya Zahidnij Kavkaz prijnyata 30 listopada 1999 na XXIII Sesiyi Komitetu Svitovoyi Spadshini YuNESKO Zapovidnik stav p yatim ob yektom Rosiyi yakim prisvoyenij podibnij status Sertifikat Svitovoyi prirodnoyi spadshini YuNESKO vid 4 grudnya 1999 Ocinka YuNESKO 19 lyutogo 1979 rishennyam YuNESKO Kavkazkomu zapovidniku nadano status biosfernogo a v sichni 2008 roku nazvano imenem H G Shaposhnikova U kvitni 2008 vidbuvsya vizit do Rosiyi sumisnoyi misiyi YuNESKO i MSOP U opublikovanomu zviti movitsya Misiya duzhe sturbovana virubkami lisu v pam yatnikah prirodi Verhiv ya richki Cice i Verhiv ya richok Psheha i Pshehashha roztashovanih v pivnichno zahidnij chastini Spadshini Uvaga rosijskih vlastej bula privernuta do nespriyatlivih vpliviv ciyeyi diyalnosti na vidatnu universalnu cinnist i cilisnist ob yekta Misiya vvazhaye sho cya diyalnist yaksho vona bude prodovzhena postavit Spadshinu pid zagrozu Vinoskihttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 01 amp mode all Zapovedniku prisvoili imya Sochi rosijskoyu Delovoj Peterburg ISSN 1606 1829 Online 11 01 21 sichnya 2008 Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2008 Eksperti YuNESKO i MSOP nastijno zaklikayut Rosiyu do vzhivannya realnih zahodiv z zabezpechennya zberezhennya Zahidnogo Kavkazu nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt Kavkazkogo derzhavnogo prirodnogo biosfernogo zapovidnika 2 chervnya 2011 u Wayback Machine ros