Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Телецькі (пол. Teleccy, Telecki, біл. Цялецкія, також писались як Розволич Телецькі) — зем'янський та шляхетський рід Великого князівства Литовського з волинського Полісся відомий з XVI сторіччя. Прізвище взяли від села Тельчі. З роду походить кілька католицьких священників, що служили на теренах Червоної Русі та Підляшшя, зокрема у Тикоцині, Білостоці, Красноставі, Парчеві, Тичині. Займали невисокі посади в урядах: войський дерптський, підстолій пінський, бурґрабій кременецький, бурґрабій кричевський.
Не варто плутати з галицькими шляхтичами Терлецькими з Терла, моравською шляхтою, які носили прізвище Telecký z Adlersberka, польським родом Zaremba Cielecki z Cielczy та мадярськими родами Telegdi та Teleszky, яких іноді записують як Telecki.
Етимологія прізвища та історичний контекст
Розволич — патронім прізвиськового типу (пор. прізвисько галицького боярина XIV—XV ст.: Преслужич-Рогатинський).
Простий патронімічний суфікс -ич творить патроніми переважно від апелятивних назв на -а. Відповідно прізвище Розволич було утворене від прізвиська Розвола. Рідко творяться патроніми на -ич від християнських імен.
Прізвисько Розвола могло бути утворене на Волині в середині XVI ст. від вживаного в тогочасній польщизні слова Rozwołać (розволати), що значило «розголосити певну інформацію, урядову постанову». Такий обов'язок мали шляхтичі, що заступали на уряд возного. Саме возний «волав» звинувачуваних до суду, тобто на прохання суду сповіщав людей про судовий позов і був зв'язковою ланкою між судовою установою та простими людьми. Уряд возного був запроваджений у Великому Князівстві Литовському внаслідок адміністративно-судової реформи 1564—1566 рр. Коло вознівських обов'язків було визначене ІІ Литовським Статутом. Що означає, що Телецькі могли отримати таке прізвисько не раніше вищезгаданого часу, за умови, що воно означає «возний». Возними могли ставати лише шляхтичі, додатковою і обов'язковою умовою була також їхня осілість у тому повіті, де вони виконували свої обов'язки возного. Варто зазначити, що Чорторийська волость і село Тельчі відносились до Луцького повіту з повітовим судом у Луцьку. В іноземних середньовічних суспільствах таку функцію виконував герольд.
В такому разі прізвисько Розвола можна тлумачити як вісник; герольд; возний; той, хто розголошує народу послання правителя.
Телецькі успадковували прізвище Розволич як придомок щонайменше протягом трьох поколінь (від 1589 до 1695), при цьому спорадично записувались просто Телецькими. Після 1695 року прізвище Розволич як придомок Телецьких не фіксується.
В інакшому разі, прізвисько Розвола є значно давнішим і походить від російського діалектного Розволять — дозволяти (пор. українське і польське діалектне зволити, zwolić — дозволити). Могло бути утворене в XV ст. в Трубчевському князівстві (терени побутування російських діалектів), яке з 1452 року належало Івану Васильовичу князю чорторийському, правнуку Коріата Гедиміновича, (з 1499 князівство перейшло від Чорторийських до Трубецьких), де в передмісті центру князівства, Трубецька, лежало село Телець, подібно як під Чорторийськом на Волині лежали село Тельчі та неіснуюче нині село Воля Телецька. Це також може бути однією з версій походження назви цих сіл, проте важко встановити, котре від котрого походить, а також може вказувати на те, що Телецькі належали до числа найближчої військової дружини Гедиміновичів.
Востаннє Телецькі фіксуються як слуги Чарторийських у 1810 році в маєтку Юзефа Клеменса Чарторийського Городниці. Юзеф Клеменс був останнім чоловічим представником корецької гілки Чарторийських. Ця гілка Чарторийських походить від Миколая-Юрія Чарторийського князя на Клевані, з яким пов'язане започаткування олицької гілки Телецьких, що пізніше перейшли на службу до князів Любомирських.
В такому випадку прізвисько Розвола і патронім Розволич можуть бути буквально потлумачені як Дозволич; той, хто дозволяє.
Прізвище Телецький вочевидь походить або від назви села Тельчі коло Чорторийська або від назви села Телець коло Трубецька і є класичним середньовічним відтопонімічним прізвищем. Доволі пізня перша згадка про Тельчі на Волині, що датована 1577 роком, а про Телець в Трубчевському князівстві 1634 роком, не дозволяють встановити безпосереднього зв'язку з родом, котрий найпевніше був власником щонайменше волинського або й обох цих маєтків.
Історія
Перші письмові згадки про рід Телецьких датуються XVI сторіччя. У другій половині XVI ст. в накопиченні маєтків діяли спільно з Горайнами. Перші представники роду були пов'язані з чотирма дітьми двох синів князя Федора Чарторийського (пом. 1542 р.). Саме з цього кореня пов'язаного із князем Федором розпочинаються всі відомі на сьогодні гілки Телецьких. Стрий князя Федора князь Іоанн Чарторийський близько 1452 року отримав від князя Свидригайла Ольгердовича половину Трубчевського князівства, в передмістях столиці якого лежить сьогодні село Телець. Перша згадка про Телець доволі пізня, датується 1634 роком. Чарторийські втрачають Трубчевськ в результаті литовсько-московської війни 1500-1503 рр. Батько ж Федора князь Михайло Чарторийський отримує від кн. Свидригайла Клевань, в околицях якої виринають перші згадки про Телецьких.
Село Тєльче (нині Тельчі) під Чорторийськом вперше згадується 1577 року і належить тоді онукові князя Федора кн. Михайлові Чарторийському. Від слуг двоюрідного брата Михайла князя Юрія Чарторийського та його сестер походять головні гілки Телецьких: клевансько-корецька (власне чорторийська), олицько-полонська (радзивілівсько-любомирська) та кременецька. Пізніше в XVII ст. біля Тельчів виник присілок Воля Телецька, назва якого підтверджує здатність творення таких форм як Телецький від назви села Тельчі.
Імена
XVI ст. Іван, Януш, Софія, Барбара, Ярош, Павло, Далмація.
XVII ст. Лукаш, Ян, Александер, Казимир, Полонія, Акилина, Стефан, Гелена, Самуель, Андрій, Костянтин, Устимія, Олімпія, Яків, Парфен, Миколай, Марія, Григорій, Василь, Юстиніан, Агрефіна, Катерина, Прокоп, Зофія, Раїна, Пйотр.
XVIII ст. Казимир, Антоній, Феліціан, Амброжи, Юліанна, Аполонія, Маріанна, Базилі, Валенти, Войчєх, Павел.
Трансформації прізвища
Прізвище подане в тих варіантах написання, в яких воно зафіксоване в історичних джерелах.
- XVI ст. Rozwialicz Telecki
- 1590 р. Barbara Rozwoliczówna Tilecka
- 1622 р. Іван Розволич Телецький
- 1635 р. Prokop Rozwolicz
- 1648 р. Зофия Розваличовна Телецкая
- 1651 р. Prokop Telecki
- 1679 р. Justyan Rozwalicz Telecki
- 1695 р. Justynian Rozwolicz Terlecki
- 1704 р. Kazimierz Telecki
Відомі представники
- 1589 рік Іван Розволич Телецький — бурґрабій Кременецького замку у 1607 році, кременецький підстароста з 1604 року (намісник Кременецького підстароства), врядник кременецький, слуга Януша Збаразького та Криштофа Збаразького. Чоловік Овдотії Ясениницької (1589 р.; в першому шлюбі Янова Ярошевичова 1584 р.) доньки Євфемії Кошки Макотерської та Ярмогена Ясениницького (Гермогена Ясенецького) власника частини Ясининичів, що під Оликою, друга жінка (шлюб 1590 р.) Оксимія Лешницька з Лішні, донька Опанаса Микитовича Лешницького та Параски Іванівни Бережецької. Перша нині відома згадка про Телецьких пов'язана з селами Ясининичі, Макотерти та Тушебин, що знаходяться в безпосередній близькості до Старожукова, Клевані — головних тогочасних резиденцій Чарторийських, та Олики Радзивіллів.
- 1590 рік Барбара Розволич Телецька — дружина Якуба Гарабурди, пана на Шпиколосах, котрий за одними даними був племінником Михайла Гарабурди та онуком писара королеви Бони Богдана Гарабурди, за іншими ж походив з дерманських Гарабурд, зв'язок яких із родом Гарабурд гербу Абданк не підтверджений.
- 1591 рік Софія Телецька володіла палацом у Кременці на Запоточчі.
- 1635 рік Йоанн Телецький — препозит (прелат) хелмської дієцезії: голова хелмської катедральної капітули в Красномуставі при катедральному костелі Всіх Святих, на урочистій події в красноставському замку під час фундації Собеськими вотивної Меси.
- 1637 рік Александер Телецький — один із авторів жалобного панегірика присвяченого померлій на той час в Олиці Реґіні Айзенрайх, дружині Альбрехта Станіслава Радзивілла, князя на Олиці. Александер написав «менші вірші» латиною. Автори панегірика були студентами новозаснованого князем Радзивіллом олицького колеґіуму, при чому в перші роки колеґіум мав бути чимось на кшталт школи для дітей придворних слуг князя. Князь Альбрехт — це те, що пов'язує Телецьких із Любомирськими, оскільки після смерті дружини князь Радзивілл одружився вдруге із Кристиною Анною Любомирською, яка була рідною сестрою Єжи Себастіана Любомирського. Після цього зустрічаємо численні згадки про зв'язки Телецьких з гілкою Єжи Любомирського. В 1632 році князь Альбрехт став старостою пінським, після цього Розволичі Телецькі з'являються в Пінську і згадуються там в 1657, 1790 та 1914 роках. В Олиці Телецькі згадуються ще в ХІХ та на початку ХХ сторіччя. Цікавим є той факт, що в період між 1621—1654 роками Телецькі тримають Прихабське староство в Полоцькому воєводстві перебираючи його від родини Радзивіллів роду Немировичів-Щиттів і передають родині Радзивіллів роду Кішок. Від Кішок Радзивілли отримали Олику як материзну по шлюбі. На сучасній мапі латифундій Радзивіллів землі на північ від Полоцька, де знаходяться Прихаби, позначені як власність Радзивіллів, біля Прихабського староства є село з назвою Альбрехтове, на старій мапі неподалік є також неіснуюче нині село Оликівка.
- 1647 рік Григорій Телецький в'їхав до Московського царства.
- 1648 рік козаками замордовано пані Телецьку з Мильчі, за що ватажка козаків після суду страчено в місті Дубно.
- 1650—1670 роки Ян Телецький — настоятель католицької парафії в Парчеві.
- 1656 рік пан Ян Телецький з Волинського воєводства — хорунжий хоругви полку Єжи Себастіана Любомирського бере участь в облозі Кракова, зайнятого шведськими військами під час шведського потопу. В 1657 бере участь у війні проти наїзду Ракоці у битвах під Шатмаром та Золотою Банею. В 1660 році поручник в полку Єжи Себастіана Любомирського бере участь у Чуднівській битві.
- 1657 рік Казимир Розволич Телецький на сеймику шляхти пінського повіту в пінському замку.
- 1679 рік Юстиніан Розвалич Телецький з Кременецького повіту обраний в Луцькому замку для комісії, яка би вдовольнила волинських обивателів з приводу збитків завданих литовськими військами. У 1695 році войський дорпатський (нині місто Тарту в Естонії).
- 1682 рік Александер Казимир Телецький «польський лицар з люблінського воєводства, дієцезії луцької, народжений 6 III 1647, прибув 7 жовтня після численних подорожей по землі і морю по Німеччині, Франції, Італії, Англії, Данії, Брабантії і Голландії, клірик Хелмінської духовної семінарії, 35 років, отримавши посвячення, став настоятелем і деканом бродницьким, каплан». 1686 рік — настоятель католицької парафії в Тикоцині. В 1701 році настоятель парафії в Білостоці, канонік хелмінський, ксьондз, на особистій зустрічі в палаці Браницьких в Білостоці з князем Стефаном Миколаєм Браницьким. В 1703 році настоятель в Тичині.
- 1691 рік пан Пйотр Телецький в Овручі.
- 1704 рік пан Казимир Телецький — уповноважена особа князя Франциска Любомирського в Луцькому замку у справі баранівського маєтку князя Любомирського.
- 1707 рік панцирний товариш Антоній Телецький на прохання Єжи Домініка Любомирського врегульовує справу в Летичеві, пише польською та латиною.
- 1781 рік Антоній Телецький в місті-резиденції Любомирських Віснічі подає справу до суду.
- 1790 рік Юзеф Телецький — пінський підстолій.
- бл. 1790 року Ян Телецький — один з чотирьох учнів в друкарні Павла Ґольчевського у Варшаві.
- Після французько-російської війни 1812 року Шимон Телецький, який воював у складі армії Наполеона проти Росії, взятий в російський полон і засланий до Сибіру в Омськ, де змушений був відбувати службу у Сибірському козацькому війську.
- В першій половині XIX ст. Францішка Телецька живе в маєтку Міхала Ґедеона Радзивілла Шпанові.
- 1920-ті донька відомого генерала Бориса Телецького Ксенія бере шлюб із сином Євгена Чикаленка.
Маєтки
На початку XVII сторіччя володіли частинами сіл Перенятин, Минківці, Великі Бережці, Шпиколоси в повіті Луцькому, Волиця, Івання, Онишківці, Перекалі, Княгинине в повіті Луцькому. В негродовому прихабському старостві полоцького воєводства селами Прихаби, Чемьоси, Янковичі, Балкерин, Озерці, Круповщизна та частиною села Паршини.
У творчості
Павел Телецький «губернатор кричевського староства» призначений Гієронімом Флоріаном Радзивіллом є героєм п'єси білоруського письменника Володимира Короткевича «Мати урагану» (біл. Маці ўрагану), яка описує кричевське повстання.
Примітки
- Aleksander, Semkowicz Władysław (1913), Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. R.6 1913 nr1-2, Towarzystwo Heraldyczne, процитовано 8 серпня 2019 с. 5.
- Mikulski, Krzysztof (1960-) (1994), Inflanty, Biblioteka Kórnicka, процитовано 9 серпня 2019 с.55
- Dwutygodnik krajoznawczy ilustrowany 1927 R.12 nr.21 (Польська) . с. 437.
- Кременецький земський суд. Описи актових книг XVI–XVII ст. (1601–1614) (PDF). с. 199.
- (PDF) (Білоруська.) . с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2019.
- Мяцельскі, А. (2003). Старадаўні Крычаў (PDF) (Білоруська) . Мінськ: Беларуская навука. с. 52, 117.
- Dzieje seminarium chełmińskiego (PDF) (Польська.) . с. 167.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Telecki pol Teleccy Telecki bil Cyaleckiya takozh pisalis yak Rozvolich Telecki zem yanskij ta shlyahetskij rid Velikogo knyazivstva Litovskogo z volinskogo Polissya vidomij z XVI storichchya Prizvishe vzyali vid sela Telchi Z rodu pohodit kilka katolickih svyashennikiv sho sluzhili na terenah Chervonoyi Rusi ta Pidlyashshya zokrema u Tikocini Bilostoci Krasnostavi Parchevi Tichini Zajmali nevisoki posadi v uryadah vojskij derptskij pidstolij pinskij burgrabij kremeneckij burgrabij krichevskij Ne varto plutati z galickimi shlyahtichami Terleckimi z Terla moravskoyu shlyahtoyu yaki nosili prizvishe Telecky z Adlersberka polskim rodom Zaremba Cielecki z Cielczy ta madyarskimi rodami Telegdi ta Teleszky yakih inodi zapisuyut yak Telecki Etimologiya prizvisha ta istorichnij kontekstRozvolich patronim prizviskovogo tipu por prizvisko galickogo boyarina XIV XV st Presluzhich Rogatinskij Prostij patronimichnij sufiks ich tvorit patronimi perevazhno vid apelyativnih nazv na a Vidpovidno prizvishe Rozvolich bulo utvorene vid prizviska Rozvola Ridko tvoryatsya patronimi na ich vid hristiyanskih imen Prizvisko Rozvola moglo buti utvorene na Volini v seredini XVI st vid vzhivanogo v togochasnij polshizni slova Rozwolac rozvolati sho znachilo rozgolositi pevnu informaciyu uryadovu postanovu Takij obov yazok mali shlyahtichi sho zastupali na uryad voznogo Same voznij volav zvinuvachuvanih do sudu tobto na prohannya sudu spovishav lyudej pro sudovij pozov i buv zv yazkovoyu lankoyu mizh sudovoyu ustanovoyu ta prostimi lyudmi Uryad voznogo buv zaprovadzhenij u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu vnaslidok administrativno sudovoyi reformi 1564 1566 rr Kolo voznivskih obov yazkiv bulo viznachene II Litovskim Statutom Sho oznachaye sho Telecki mogli otrimati take prizvisko ne ranishe vishezgadanogo chasu za umovi sho vono oznachaye voznij Voznimi mogli stavati lishe shlyahtichi dodatkovoyu i obov yazkovoyu umovoyu bula takozh yihnya osilist u tomu poviti de voni vikonuvali svoyi obov yazki voznogo Varto zaznachiti sho Chortorijska volost i selo Telchi vidnosilis do Luckogo povitu z povitovim sudom u Lucku V inozemnih serednovichnih suspilstvah taku funkciyu vikonuvav gerold V takomu razi prizvisko Rozvola mozhna tlumachiti yak visnik gerold voznij toj hto rozgoloshuye narodu poslannya pravitelya Telecki uspadkovuvali prizvishe Rozvolich yak pridomok shonajmenshe protyagom troh pokolin vid 1589 do 1695 pri comu sporadichno zapisuvalis prosto Teleckimi Pislya 1695 roku prizvishe Rozvolich yak pridomok Teleckih ne fiksuyetsya V inakshomu razi prizvisko Rozvola ye znachno davnishim i pohodit vid rosijskogo dialektnogo Rozvolyat dozvolyati por ukrayinske i polske dialektne zvoliti zwolic dozvoliti Moglo buti utvorene v XV st v Trubchevskomu knyazivstvi tereni pobutuvannya rosijskih dialektiv yake z 1452 roku nalezhalo Ivanu Vasilovichu knyazyu chortorijskomu pravnuku Koriata Gediminovicha z 1499 knyazivstvo perejshlo vid Chortorijskih do Trubeckih de v peredmisti centru knyazivstva Trubecka lezhalo selo Telec podibno yak pid Chortorijskom na Volini lezhali selo Telchi ta neisnuyuche nini selo Volya Telecka Ce takozh mozhe buti odniyeyu z versij pohodzhennya nazvi cih sil prote vazhko vstanoviti kotre vid kotrogo pohodit a takozh mozhe vkazuvati na te sho Telecki nalezhali do chisla najblizhchoyi vijskovoyi druzhini Gediminovichiv Vostannye Telecki fiksuyutsya yak slugi Chartorijskih u 1810 roci v mayetku Yuzefa Klemensa Chartorijskogo Gorodnici Yuzef Klemens buv ostannim cholovichim predstavnikom koreckoyi gilki Chartorijskih Cya gilka Chartorijskih pohodit vid Mikolaya Yuriya Chartorijskogo knyazya na Klevani z yakim pov yazane zapochatkuvannya olickoyi gilki Teleckih sho piznishe perejshli na sluzhbu do knyaziv Lyubomirskih V takomu vipadku prizvisko Rozvola i patronim Rozvolich mozhut buti bukvalno potlumacheni yak Dozvolich toj hto dozvolyaye Prizvishe Teleckij vochevid pohodit abo vid nazvi sela Telchi kolo Chortorijska abo vid nazvi sela Telec kolo Trubecka i ye klasichnim serednovichnim vidtoponimichnim prizvishem Dovoli piznya persha zgadka pro Telchi na Volini sho datovana 1577 rokom a pro Telec v Trubchevskomu knyazivstvi 1634 rokom ne dozvolyayut vstanoviti bezposerednogo zv yazku z rodom kotrij najpevnishe buv vlasnikom shonajmenshe volinskogo abo j oboh cih mayetkiv IstoriyaPershi pismovi zgadki pro rid Teleckih datuyutsya XVI storichchya U drugij polovini XVI st v nakopichenni mayetkiv diyali spilno z Gorajnami Pershi predstavniki rodu buli pov yazani z chotirma ditmi dvoh siniv knyazya Fedora Chartorijskogo pom 1542 r Same z cogo korenya pov yazanogo iz knyazem Fedorom rozpochinayutsya vsi vidomi na sogodni gilki Teleckih Strij knyazya Fedora knyaz Ioann Chartorijskij blizko 1452 roku otrimav vid knyazya Svidrigajla Olgerdovicha polovinu Trubchevskogo knyazivstva v peredmistyah stolici yakogo lezhit sogodni selo Telec Persha zgadka pro Telec dovoli piznya datuyetsya 1634 rokom Chartorijski vtrachayut Trubchevsk v rezultati litovsko moskovskoyi vijni 1500 1503 rr Batko zh Fedora knyaz Mihajlo Chartorijskij otrimuye vid kn Svidrigajla Klevan v okolicyah yakoyi virinayut pershi zgadki pro Teleckih Selo Tyelche nini Telchi pid Chortorijskom vpershe zgaduyetsya 1577 roku i nalezhit todi onukovi knyazya Fedora kn Mihajlovi Chartorijskomu Vid slug dvoyuridnogo brata Mihajla knyazya Yuriya Chartorijskogo ta jogo sester pohodyat golovni gilki Teleckih klevansko korecka vlasne chortorijska olicko polonska radzivilivsko lyubomirska ta kremenecka Piznishe v XVII st bilya Telchiv vinik prisilok Volya Telecka nazva yakogo pidtverdzhuye zdatnist tvorennya takih form yak Teleckij vid nazvi sela Telchi ImenaXVI st Ivan Yanush Sofiya Barbara Yarosh Pavlo Dalmaciya XVII st Lukash Yan Aleksander Kazimir Poloniya Akilina Stefan Gelena Samuel Andrij Kostyantin Ustimiya Olimpiya Yakiv Parfen Mikolaj Mariya Grigorij Vasil Yustinian Agrefina Katerina Prokop Zofiya Rayina Pjotr XVIII st Kazimir Antonij Felician Ambrozhi Yulianna Apoloniya Marianna Bazili Valenti Vojchyeh Pavel Transformaciyi prizvishaPrizvishe podane v tih variantah napisannya v yakih vono zafiksovane v istorichnih dzherelah XVI st Rozwialicz Telecki 1590 r Barbara Rozwoliczowna Tilecka 1622 r Ivan Rozvolich Teleckij 1635 r Prokop Rozwolicz 1648 r Zofiya Rozvalichovna Teleckaya 1651 r Prokop Telecki 1679 r Justyan Rozwalicz Telecki 1695 r Justynian Rozwolicz Terlecki 1704 r Kazimierz TeleckiVidomi predstavniki1589 rik Ivan Rozvolich Teleckij burgrabij Kremeneckogo zamku u 1607 roci kremeneckij pidstarosta z 1604 roku namisnik Kremeneckogo pidstarostva vryadnik kremeneckij sluga Yanusha Zbarazkogo ta Krishtofa Zbarazkogo Cholovik Ovdotiyi Yaseninickoyi 1589 r v pershomu shlyubi Yanova Yaroshevichova 1584 r donki Yevfemiyi Koshki Makoterskoyi ta Yarmogena Yaseninickogo Germogena Yaseneckogo vlasnika chastini Yasininichiv sho pid Olikoyu druga zhinka shlyub 1590 r Oksimiya Leshnicka z Lishni donka Opanasa Mikitovicha Leshnickogo ta Paraski Ivanivni Berezheckoyi Persha nini vidoma zgadka pro Teleckih pov yazana z selami Yasininichi Makoterti ta Tushebin sho znahodyatsya v bezposerednij blizkosti do Starozhukova Klevani golovnih togochasnih rezidencij Chartorijskih ta Oliki Radzivilliv 1590 rik Barbara Rozvolich Telecka druzhina Yakuba Garaburdi pana na Shpikolosah kotrij za odnimi danimi buv pleminnikom Mihajla Garaburdi ta onukom pisara korolevi Boni Bogdana Garaburdi za inshimi zh pohodiv z dermanskih Garaburd zv yazok yakih iz rodom Garaburd gerbu Abdank ne pidtverdzhenij 1591 rik Sofiya Telecka volodila palacom u Kremenci na Zapotochchi 1635 rik Joann Teleckij prepozit prelat helmskoyi diyeceziyi golova helmskoyi katedralnoyi kapituli v Krasnomustavi pri katedralnomu kosteli Vsih Svyatih na urochistij podiyi v krasnostavskomu zamku pid chas fundaciyi Sobeskimi votivnoyi Mesi 1637 rik Aleksander Teleckij odin iz avtoriv zhalobnogo panegirika prisvyachenogo pomerlij na toj chas v Olici Regini Ajzenrajh druzhini Albrehta Stanislava Radzivilla knyazya na Olici Aleksander napisav menshi virshi latinoyu Avtori panegirika buli studentami novozasnovanogo knyazem Radzivillom olickogo kolegiumu pri chomu v pershi roki kolegium mav buti chimos na kshtalt shkoli dlya ditej pridvornih slug knyazya Knyaz Albreht ce te sho pov yazuye Teleckih iz Lyubomirskimi oskilki pislya smerti druzhini knyaz Radzivill odruzhivsya vdruge iz Kristinoyu Annoyu Lyubomirskoyu yaka bula ridnoyu sestroyu Yezhi Sebastiana Lyubomirskogo Pislya cogo zustrichayemo chislenni zgadki pro zv yazki Teleckih z gilkoyu Yezhi Lyubomirskogo V 1632 roci knyaz Albreht stav starostoyu pinskim pislya cogo Rozvolichi Telecki z yavlyayutsya v Pinsku i zgaduyutsya tam v 1657 1790 ta 1914 rokah V Olici Telecki zgaduyutsya she v HIH ta na pochatku HH storichchya Cikavim ye toj fakt sho v period mizh 1621 1654 rokami Telecki trimayut Prihabske starostvo v Polockomu voyevodstvi perebirayuchi jogo vid rodini Radzivilliv rodu Nemirovichiv Shittiv i peredayut rodini Radzivilliv rodu Kishok Vid Kishok Radzivilli otrimali Oliku yak materiznu po shlyubi Na suchasnij mapi latifundij Radzivilliv zemli na pivnich vid Polocka de znahodyatsya Prihabi poznacheni yak vlasnist Radzivilliv bilya Prihabskogo starostva ye selo z nazvoyu Albrehtove na starij mapi nepodalik ye takozh neisnuyuche nini selo Olikivka 1647 rik Grigorij Teleckij v yihav do Moskovskogo carstva 1648 rik kozakami zamordovano pani Telecku z Milchi za sho vatazhka kozakiv pislya sudu stracheno v misti Dubno 1650 1670 roki Yan Teleckij nastoyatel katolickoyi parafiyi v Parchevi 1656 rik pan Yan Teleckij z Volinskogo voyevodstva horunzhij horugvi polku Yezhi Sebastiana Lyubomirskogo bere uchast v oblozi Krakova zajnyatogo shvedskimi vijskami pid chas shvedskogo potopu V 1657 bere uchast u vijni proti nayizdu Rakoci u bitvah pid Shatmarom ta Zolotoyu Baneyu V 1660 roci poruchnik v polku Yezhi Sebastiana Lyubomirskogo bere uchast u Chudnivskij bitvi 1657 rik Kazimir Rozvolich Teleckij na sejmiku shlyahti pinskogo povitu v pinskomu zamku 1679 rik Yustinian Rozvalich Teleckij z Kremeneckogo povitu obranij v Luckomu zamku dlya komisiyi yaka bi vdovolnila volinskih obivateliv z privodu zbitkiv zavdanih litovskimi vijskami U 1695 roci vojskij dorpatskij nini misto Tartu v Estoniyi 1682 rik Aleksander Kazimir Teleckij polskij licar z lyublinskogo voyevodstva diyeceziyi luckoyi narodzhenij 6 III 1647 pribuv 7 zhovtnya pislya chislennih podorozhej po zemli i moryu po Nimechchini Franciyi Italiyi Angliyi Daniyi Brabantiyi i Gollandiyi klirik Helminskoyi duhovnoyi seminariyi 35 rokiv otrimavshi posvyachennya stav nastoyatelem i dekanom brodnickim kaplan 1686 rik nastoyatel katolickoyi parafiyi v Tikocini V 1701 roci nastoyatel parafiyi v Bilostoci kanonik helminskij ksondz na osobistij zustrichi v palaci Branickih v Bilostoci z knyazem Stefanom Mikolayem Branickim V 1703 roci nastoyatel v Tichini 1691 rik pan Pjotr Teleckij v Ovruchi 1704 rik pan Kazimir Teleckij upovnovazhena osoba knyazya Franciska Lyubomirskogo v Luckomu zamku u spravi baranivskogo mayetku knyazya Lyubomirskogo 1707 rik pancirnij tovarish Antonij Teleckij na prohannya Yezhi Dominika Lyubomirskogo vregulovuye spravu v Letichevi pishe polskoyu ta latinoyu 1781 rik Antonij Teleckij v misti rezidenciyi Lyubomirskih Visnichi podaye spravu do sudu 1790 rik Yuzef Teleckij pinskij pidstolij bl 1790 roku Yan Teleckij odin z chotiroh uchniv v drukarni Pavla Golchevskogo u Varshavi Pislya francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku Shimon Teleckij yakij voyuvav u skladi armiyi Napoleona proti Rosiyi vzyatij v rosijskij polon i zaslanij do Sibiru v Omsk de zmushenij buv vidbuvati sluzhbu u Sibirskomu kozackomu vijsku V pershij polovini XIX st Francishka Telecka zhive v mayetku Mihala Gedeona Radzivilla Shpanovi 1920 ti donka vidomogo generala Borisa Teleckogo Kseniya bere shlyub iz sinom Yevgena Chikalenka MayetkiNa pochatku XVII storichchya volodili chastinami sil Perenyatin Minkivci Veliki Berezhci Shpikolosi v poviti Luckomu Volicya Ivannya Onishkivci Perekali Knyaginine v poviti Luckomu V negrodovomu prihabskomu starostvi polockogo voyevodstva selami Prihabi Chemosi Yankovichi Balkerin Ozerci Krupovshizna ta chastinoyu sela Parshini U tvorchostiPavel Teleckij gubernator krichevskogo starostva priznachenij Giyeronimom Florianom Radzivillom ye geroyem p yesi biloruskogo pismennika Volodimira Korotkevicha Mati uraganu bil Maci yraganu yaka opisuye krichevske povstannya PrimitkiAleksander Semkowicz Wladyslaw 1913 Miesiecznik Heraldyczny Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie R 6 1913 nr1 2 Towarzystwo Heraldyczne procitovano 8 serpnya 2019 s 5 Mikulski Krzysztof 1960 1994 Inflanty Biblioteka Kornicka procitovano 9 serpnya 2019 s 55 Dwutygodnik krajoznawczy ilustrowany 1927 R 12 nr 21 Polska s 437 Kremeneckij zemskij sud Opisi aktovih knig XVI XVII st 1601 1614 PDF s 199 PDF Biloruska s 5 Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2019 Myacelski A 2003 Staradayni Krychay PDF Biloruska Minsk Belaruskaya navuka s 52 117 Dzieje seminarium chelminskiego PDF Polska s 167