Облога Кракова була однією із битв Північної війни під час шведського вторгнення до Речі Посполитої. Вона розпочалася 25 вересня і закінчилася 13 жовтня 1655. Капітуляція була підписана за чотири дні. Польські війська капітулювали 19 жовтня.
Облога Кракова | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Шведський потоп | |||||||
План облоги Кракова, Эрик Ёнссон Дальберг 1655 | |||||||
Координати: 50°03′41″ пн. ш. 19°56′14″ сх. д. / 50.06138888891677396° пн. ш. 19.93722222224977969° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Командувачі | |||||||
Карл Х Густав Арвід Віттенберг | Стефан Чарнецький | ||||||
Військові сили | |||||||
13-14 тисяч солдат (у відсутність Карл Густав 8000), десятки гармат | 2200 солдатів, 2300 громадян і студентів, 160 гармат |
Оборону міста очолив Київський каштелян Стефан Чарнецький.
Передісторія
2 серпня 1655 року, коли до міста дійшла звістка про перемоги шведів, бургомістр Кракова Анджей Ценович закликав мешканців організувати оборону стародавньої польської столиці. Він також зібрав податки для утримання 1000-тисячного піхотного підрозділу. Гарнізону Кракова було наказано пильнувати міські мури та контролювати іноземців, особливо німців, які проживали в місті. Крім того, були розпочаті роботи з укріплення міста під керівництвом міського інженера Ізидора Аффайта та місцевого шляхтича Кшиштофа Мерошевського. Для покриття вартості робіт королева Марія Луїза Гонзага передала частину своїх коштовностей.
27 серпня краківський єпископ Петро Гембіцький закликав мешканців присягнути на вірність королю і стати на захист міста. Єпископ оплатив 300 жовнірів, які посилили гарнізон, а міська рада створила озброєне ополчення, яке складалося зі студентів та інших мешканців міста.
19 вересня до Кракова, після програної битви під Зарновом, прибув король Ян Казимир. Король привів з собою кілька тисяч вояків і масово стягував податки, але моральний дух його війська був низьким. Кілька представників шляхти залишили короля, а військо, зосереджене під Прадником, організувалося в конфедерацію, вимагаючи грошей і відрікаючись від гетьмана Станіслава Ланцкоронського. 20 вересня відбулося засідання Ради Сенату, на якому було підтверджено вірність королю. Невдовзі після засідання королева разом з примасом Анджеєм Лещинським залишила місто.
24 вересня Ян Казимир, який спочатку планував залишитися у Кракові, також вирішив залишити місто. Разом з єпископом Гембіцьким король спочатку попрямував на схід, до Войнича. Потім він повернув на південь, до Нового Вишніча, Нового Сонча та польського кордону.
Облога
Гарнізон Кракова під командуванням каштеляна Стефана Чарнецького та полковника піхоти Фромгольда Вольфа налічував близько 5 000 чоловік - солдатів регулярного війська, а також міське ополчення. Щоб підготувати оборону, Чарнецький спалив передмістя Клепарів, Біскуп'є та Гарбарів, а також збудував систему земляних укріплень.
25 вересня шведи напали на Казімєж, пограбувавши його після захоплення. Того ж дня вони спробували увійти до самого Кракова, але польська контратака змусила їх відступити. Наступного дня Карл Густав наказав розпочати артилерійський обстріл, залишивши Арвіда Віттенберга з 8 тисячами вояків. Сам шведський король з меншим військом попрямував до Войнича, де в черговий раз розгромив поляків у битві під Войничем (3 жовтня). Звістка про цю битву швидко дійшла до Кракова, разом із шведськими вимогами капітуляції. Оскільки підрозділи польської королівської армії, розкидані навколо міста, не вступали в жодні сутички зі шведами, захисники Кракова відчували себе покинутими, без надії на будь-яку підтримку. Тим не менш, вони продовжували боротися.
6 жовтня Карл Густав повернувся до Кракова, і під час огляду шведських позицій його кінь загинув від польської кулі біля брами св. Флоріана. З продовженням облоги моральний дух захисників падав ще нижче. Чарнецький, добре розуміючи це, 12 жовтня ініціював переговори. Подальший опір означав знищення Кракова та голодну смерть його мешканців, тому наступного дня Чарнецький погодився на капітуляцію.
Капітуляція
17 жовтня було підписано перемир'я зі шведами. Воно гарантувало свободу віросповідання, безпеку римо-католицького духовенства, державних службовців та мешканців, збереження всіх привілеїв міста та його університету, обмін військовополоненими. Шведи дозволили польським частинам залишити Краків і відійти на зимові квартири в західній частині Малопольщі, поблизу Освенцима, Затора, Славкова і Севєжа. До 18 листопада ці сили повинні були зберігати нейтралітет. Після цієї дати вони повинні були вирішити, до кого приєднатися — до шведського чи польського короля.
19 жовтня війська Чарнецького зібралися на головній площі Кракова. Близько 1800 чоловік з 12 гарматами залишили місто, в той час як Чарнецький був запрошений Карлом Густавом на бенкет. Незабаром після цього до Кракова увійшли 2 500 шведських піхотинців та 500 рейтарів. Шведський король прибув до міста 19 жовтня у другій половині дня. Після зустрічі з міською радою Карл Густав відвідав Вавель з його Кафедральним костелом. Шведи одразу ж порушили угоду, наклавши високі податки і пограбувавши костели. Загалом награбована шведами здобич оцінювалася у 5 мільйонів злотих.
Посилання
- Szwedzi w Krakowie. Onet Wiadomości (пол.). 8 червня 2007. Процитовано 4 січня 2023.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Облога Кракова (1655)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Krakova bula odniyeyu iz bitv Pivnichnoyi vijni pid chas shvedskogo vtorgnennya do Rechi Pospolitoyi Vona rozpochalasya 25 veresnya i zakinchilasya 13 zhovtnya 1655 Kapitulyaciya bula pidpisana za chotiri dni Polski vijska kapitulyuvali 19 zhovtnya Obloga KrakovaShvedskij potopPlan oblogi Krakova Erik Yonsson Dalberg 1655 Plan oblogi Krakova Erik Yonsson Dalberg 1655Koordinati 50 03 41 pn sh 19 56 14 sh d 50 06138888891677396 pn sh 19 93722222224977969 sh d 50 06138888891677396 19 93722222224977969Data 25 veresnya 13 zhovtnya 1655Misce Krakov Rich PospolitaRezultat peremoga shvedskogo vijskaStoroniShvedska imperiya Rich PospolitaKomanduvachiKarl H Gustav Arvid Vittenberg Stefan CharneckijVijskovi sili13 14 tisyach soldat u vidsutnist Karl Gustav 8000 desyatki garmat 2200 soldativ 2300 gromadyan i studentiv 160 garmat Oboronu mista ocholiv Kiyivskij kashtelyan Stefan Charneckij Peredistoriya2 serpnya 1655 roku koli do mista dijshla zvistka pro peremogi shvediv burgomistr Krakova Andzhej Cenovich zaklikav meshkanciv organizuvati oboronu starodavnoyi polskoyi stolici Vin takozh zibrav podatki dlya utrimannya 1000 tisyachnogo pihotnogo pidrozdilu Garnizonu Krakova bulo nakazano pilnuvati miski muri ta kontrolyuvati inozemciv osoblivo nimciv yaki prozhivali v misti Krim togo buli rozpochati roboti z ukriplennya mista pid kerivnictvom miskogo inzhenera Izidora Affajta ta miscevogo shlyahticha Kshishtofa Meroshevskogo Dlya pokrittya vartosti robit koroleva Mariya Luyiza Gonzaga peredala chastinu svoyih koshtovnostej 27 serpnya krakivskij yepiskop Petro Gembickij zaklikav meshkanciv prisyagnuti na virnist korolyu i stati na zahist mista Yepiskop oplativ 300 zhovniriv yaki posilili garnizon a miska rada stvorila ozbroyene opolchennya yake skladalosya zi studentiv ta inshih meshkanciv mista 19 veresnya do Krakova pislya progranoyi bitvi pid Zarnovom pribuv korol Yan Kazimir Korol priviv z soboyu kilka tisyach voyakiv i masovo styaguvav podatki ale moralnij duh jogo vijska buv nizkim Kilka predstavnikiv shlyahti zalishili korolya a vijsko zoseredzhene pid Pradnikom organizuvalosya v konfederaciyu vimagayuchi groshej i vidrikayuchis vid getmana Stanislava Lanckoronskogo 20 veresnya vidbulosya zasidannya Radi Senatu na yakomu bulo pidtverdzheno virnist korolyu Nevdovzi pislya zasidannya koroleva razom z primasom Andzheyem Leshinskim zalishila misto 24 veresnya Yan Kazimir yakij spochatku planuvav zalishitisya u Krakovi takozh virishiv zalishiti misto Razom z yepiskopom Gembickim korol spochatku popryamuvav na shid do Vojnicha Potim vin povernuv na pivden do Novogo Vishnicha Novogo Soncha ta polskogo kordonu OblogaGarnizon Krakova pid komanduvannyam kashtelyana Stefana Charneckogo ta polkovnika pihoti Fromgolda Volfa nalichuvav blizko 5 000 cholovik soldativ regulyarnogo vijska a takozh miske opolchennya Shob pidgotuvati oboronu Charneckij spaliv peredmistya Klepariv Biskup ye ta Garbariv a takozh zbuduvav sistemu zemlyanih ukriplen 25 veresnya shvedi napali na Kazimyezh pograbuvavshi jogo pislya zahoplennya Togo zh dnya voni sprobuvali uvijti do samogo Krakova ale polska kontrataka zmusila yih vidstupiti Nastupnogo dnya Karl Gustav nakazav rozpochati artilerijskij obstril zalishivshi Arvida Vittenberga z 8 tisyachami voyakiv Sam shvedskij korol z menshim vijskom popryamuvav do Vojnicha de v chergovij raz rozgromiv polyakiv u bitvi pid Vojnichem 3 zhovtnya Zvistka pro cyu bitvu shvidko dijshla do Krakova razom iz shvedskimi vimogami kapitulyaciyi Oskilki pidrozdili polskoyi korolivskoyi armiyi rozkidani navkolo mista ne vstupali v zhodni sutichki zi shvedami zahisniki Krakova vidchuvali sebe pokinutimi bez nadiyi na bud yaku pidtrimku Tim ne mensh voni prodovzhuvali borotisya 6 zhovtnya Karl Gustav povernuvsya do Krakova i pid chas oglyadu shvedskih pozicij jogo kin zaginuv vid polskoyi kuli bilya brami sv Floriana Z prodovzhennyam oblogi moralnij duh zahisnikiv padav she nizhche Charneckij dobre rozumiyuchi ce 12 zhovtnya iniciyuvav peregovori Podalshij opir oznachav znishennya Krakova ta golodnu smert jogo meshkanciv tomu nastupnogo dnya Charneckij pogodivsya na kapitulyaciyu Kapitulyaciya17 zhovtnya bulo pidpisano peremir ya zi shvedami Vono garantuvalo svobodu virospovidannya bezpeku rimo katolickogo duhovenstva derzhavnih sluzhbovciv ta meshkanciv zberezhennya vsih privileyiv mista ta jogo universitetu obmin vijskovopolonenimi Shvedi dozvolili polskim chastinam zalishiti Krakiv i vidijti na zimovi kvartiri v zahidnij chastini Malopolshi poblizu Osvencima Zatora Slavkova i Sevyezha Do 18 listopada ci sili povinni buli zberigati nejtralitet Pislya ciyeyi dati voni povinni buli virishiti do kogo priyednatisya do shvedskogo chi polskogo korolya 19 zhovtnya vijska Charneckogo zibralisya na golovnij ploshi Krakova Blizko 1800 cholovik z 12 garmatami zalishili misto v toj chas yak Charneckij buv zaproshenij Karlom Gustavom na benket Nezabarom pislya cogo do Krakova uvijshli 2 500 shvedskih pihotinciv ta 500 rejtariv Shvedskij korol pribuv do mista 19 zhovtnya u drugij polovini dnya Pislya zustrichi z miskoyu radoyu Karl Gustav vidvidav Vavel z jogo Kafedralnim kostelom Shvedi odrazu zh porushili ugodu naklavshi visoki podatki i pograbuvavshi kosteli Zagalom nagrabovana shvedami zdobich ocinyuvalasya u 5 miljoniv zlotih PosilannyaSzwedzi w Krakowie Onet Wiadomosci pol 8 chervnya 2007 Procitovano 4 sichnya 2023 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Obloga Krakova 1655