Джакомо Лаурі-Вольпі (італ. Giacomo Lauri-Volpi; 11 грудня 1892, Ланувіо, Італія — 17 березня 1979, Бурхасот, Італія) — італійський співак, лірико-драматичний тенор з винятковим діапазоном голосу та видатною співочою технікою. При розквіті творчості співав по всій Європі й Америці. Кар'єра тривала 40 років.
Джакомо Лаурі-Вольпі | |
---|---|
Giacomo Lauri-Volpi | |
Основна інформація | |
Дата народження | 11 грудня 1892 |
Місце народження | Ланувіо, Провінція Рим, Лаціо, Італія[1] |
Дата смерті | 17 березня 1979 (86 років) |
Місце смерті | Валенсія, Іспанія[2] або Бурджасот, d, Валенсія, Валенсія, Іспанія[1] |
Громадянство | Італія |
Професія | співак |
Освіта | Римський університет ла Сапієнца і Національна академія Санта-Чечілія |
Співацький голос | лірико-драматичний тенор |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Лейбли | Fonotipia Records |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Кар'єра й оцінка
Джакомо Лаурі-Вольпі народився в Ланувіо, Італія, осиротів в 11 років. Здобувши середню освіту в семінарії в Альбано й закінчивши Римський університет ла Сапієнца почав працювати над своїм вокалом під керівництвом великого баритона XIX століття Антоніо Котоньї в національній академії Санта-Чечілія в Римі.
Джакомо вимушений був відкласти свою співочу кар'єру, що тільки почалася, в зв'язку з початком 1914 року Першої світової війни протягом якої він служив в Італійських збройних силах. По закінченні війни він успішно дебютував на оперній сцені в ролі Артуро в опері Вінченцо Белліні в місті Вітербо в Італії 2 вересня 1919 року під іменем Джакомо Рубіні, на честь улюбленого тенора Белліні, Джованні Батіста Рубіні. Чотири місяці по тому 3 січня 1920 року він знов успішно виступив у Римському оперному театрі, цього разу зігравши під своїм ім'ям разом із та Еціо Пінца в опері Манон Жуля Массне.
Лаурі-Вольпі набув широку відомість завдяки своїм виступам у найзнаменитішому оперному театрі Італії, міланському Ла Скала, в міжвоєнний період. Вершина його кар'єри припала на 1929 рік, коли йому запропонували заспівати партію Арнольдо в Ла Скала в постановці на честь столітнього ювілею опери Россіні Вільгельм Телль.
Він був також одним з провідних тенорів нью-йоркської Метрополітен-опера з 1923 по 1933 рік давши там у цілому 232 виступи. Упродовж цих десяти років Лаурі-Вольпі співав з Марією Єріца в американській прем'єрі опери Турандот Пуччіні і з у нью-йоркській прем'єрі опери Верді. Проте його кар'єра в Метрополітен-опера була достроково припинена через суперечку з керівництвом театру. Керівництво хотіло скоротити зарплату тенора, щоби допомогти театру впоратись з економічними труднощами, що їх спричинила Велика депресія, але Лаурі-Вольпі відмовився співпрацювати, покинув Нью-Йорк і повернувся в Італію.
З-поміж найбільш уславлених виступів Лаурі-Вольпі за межами Італії зокрема є два сезони в Королівському театрі в Ковент-Гардені у 1925 й 1936 роках. До останньої дати співак значно розширив свій репертуар, поступово перейшовши від ліричних ролей до більш напружених драматичних партій. Проте в наступному десятилітті його голос став проявляти перші ознаки зносу, втрачаючи однорідність. На щастя, його захопливі верхні ноти залишались недоторканими аж до початку 1950-х.
Під час Другої світової війни, Лаурі-Вольпі заснувався в Італії, його співом захоплювався диктатор Беніто Муссоліні. Його останній публічний виступ відбувся 1959 року, в ролі Манріко, в опері Верді Трубадур у Римі.
У розпал своєї слави, коли його голос, яскравий, гнучкий і дзвінкий, був бездоганним інструментом, Лаурі-Вольпі записав певну кількість оперних арій і дуетів для європейських та американських грамофонних компаній. Він мав легкі й проникні високі ноти та мерехтливе вібрато, завдяки чому його голос став пізнаваним як у запису так і на сцені.
Лаурі-Вольпі зіграв у багатьох ролях, зокрема Артуро (в опері Белліні Пуритане) і Отелло (в однойменній опері Джузеппе Верді). Отак, він зміцнив свої позиції як одного з найбільших оперних співаків 20-го століття, зазнаючи попри це серйозної конкуренції з боку уславлених на той час середземноморських тенорів, серед яких Беньяміно Джильї, Джованні Мартінеллі, , , , Тіто Скіпа, і .
Лаурі-Вольпі був культурною, інтелігентною людиною з вогненним темпераментом і твердими переконаннями. Після Другої світової війни він переїхав до Іспанії й помер 17 березня 1979 року в Бурхасоті, неподалік від Валенсії, у віці 86 років.
Записи і твори
У 1920—1930-х роках Джакомо Лаурі-Вольпі зробив низку записів оперних арій на грамофонні платівки для таких компаній: Fonotipia, Brunswick, Victor і HMV. Вважається, що найкращі записи були зроблені для компаній Victor і HMV, тепер вони легко доступні на перевиданнях CD. 1947 року він записав в Італії серію розширених сцен з Ріголетто . Згодом, у 1950 році він брав участь у записі деяких повних опер. Серед них:
1974 року у 81-річному віці, Лаурі-Вольпі випустив останній сольний запис. Збереглися кадри його виступу на кінохроніці, також він зіграв самого себе в італійському фільмі «Пісня сонця» (La Canzone del Sole).
Лаурі-Вольпі написав кілька книг. Найбільш відома з них «Вокальні паралелі» — де показує аналіз багатьох співаків та їхніх вокальних технік.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120421747 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Giacomo Lauri-Volpi (Grandi Tenori.com) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- (італ.)
- (англ.)
- Биография Джакомо Лаури-Вольпи [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Илка Попова. Джакомо Лаури-Вольпи./ Встречи на оперной сцене.с.41-58.Электронная версия, исправленная и дополненная (пер. с болг. М. Малькова). СПб.2015 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Джакомо Лаури-Вольпи на сайте М.Малькова . [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhakomo Lauri Volpi ital Giacomo Lauri Volpi 11 grudnya 1892 Lanuvio Italiya 17 bereznya 1979 Burhasot Italiya italijskij spivak liriko dramatichnij tenor z vinyatkovim diapazonom golosu ta vidatnoyu spivochoyu tehnikoyu Pri rozkviti tvorchosti spivav po vsij Yevropi j Americi Kar yera trivala 40 rokiv Dzhakomo Lauri VolpiGiacomo Lauri VolpiOsnovna informaciyaData narodzhennya11 grudnya 1892 1892 12 11 Misce narodzhennyaLanuvio Provinciya Rim Lacio Italiya 1 Data smerti17 bereznya 1979 1979 03 17 86 rokiv Misce smertiValensiya Ispaniya 2 abo Burdzhasot d Valensiya Valensiya Ispaniya 1 Gromadyanstvo ItaliyaProfesiyaspivakOsvitaRimskij universitet la Sapiyenca i Nacionalna akademiya Santa ChechiliyaSpivackij golosliriko dramatichnij tenorInstrumentivokal d ZhanrioperaLejbliFonotipia RecordsAvtograf Fajli u VikishovishiKar yera j ocinkaDzhakomo Lauri Volpi narodivsya v Lanuvio Italiya osirotiv v 11 rokiv Zdobuvshi serednyu osvitu v seminariyi v Albano j zakinchivshi Rimskij universitet la Sapiyenca pochav pracyuvati nad svoyim vokalom pid kerivnictvom velikogo baritona XIX stolittya Antonio Kotonyi v nacionalnij akademiyi Santa Chechiliya v Rimi Dzhakomo vimushenij buv vidklasti svoyu spivochu kar yeru sho tilki pochalasya v zv yazku z pochatkom 1914 roku Pershoyi svitovoyi vijni protyagom yakoyi vin sluzhiv v Italijskih zbrojnih silah Po zakinchenni vijni vin uspishno debyutuvav na opernij sceni v roli Arturo v operi Vinchenco Bellini v misti Viterbo v Italiyi 2 veresnya 1919 roku pid imenem Dzhakomo Rubini na chest ulyublenogo tenora Bellini Dzhovanni Batista Rubini Chotiri misyaci po tomu 3 sichnya 1920 roku vin znov uspishno vistupiv u Rimskomu opernomu teatri cogo razu zigravshi pid svoyim im yam razom iz ta Ecio Pinca v operi Manon Zhulya Massne Lauri Volpi nabuv shiroku vidomist zavdyaki svoyim vistupam u najznamenitishomu opernomu teatri Italiyi milanskomu La Skala v mizhvoyennij period Vershina jogo kar yeri pripala na 1929 rik koli jomu zaproponuvali zaspivati partiyu Arnoldo v La Skala v postanovci na chest stolitnogo yuvileyu operi Rossini Vilgelm Tell Vin buv takozh odnim z providnih tenoriv nyu jorkskoyi Metropoliten opera z 1923 po 1933 rik davshi tam u cilomu 232 vistupi Uprodovzh cih desyati rokiv Lauri Volpi spivav z Mariyeyu Yerica v amerikanskij prem yeri operi Turandot Puchchini i z u nyu jorkskij prem yeri operi Verdi Prote jogo kar yera v Metropoliten opera bula dostrokovo pripinena cherez superechku z kerivnictvom teatru Kerivnictvo hotilo skorotiti zarplatu tenora shobi dopomogti teatru vporatis z ekonomichnimi trudnoshami sho yih sprichinila Velika depresiya ale Lauri Volpi vidmovivsya spivpracyuvati pokinuv Nyu Jork i povernuvsya v Italiyu Z pomizh najbilsh uslavlenih vistupiv Lauri Volpi za mezhami Italiyi zokrema ye dva sezoni v Korolivskomu teatri v Kovent Gardeni u 1925 j 1936 rokah Do ostannoyi dati spivak znachno rozshiriv svij repertuar postupovo perejshovshi vid lirichnih rolej do bilsh napruzhenih dramatichnih partij Prote v nastupnomu desyatilitti jogo golos stav proyavlyati pershi oznaki znosu vtrachayuchi odnoridnist Na shastya jogo zahoplivi verhni noti zalishalis nedotorkanimi azh do pochatku 1950 h Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Lauri Volpi zasnuvavsya v Italiyi jogo spivom zahoplyuvavsya diktator Benito Mussolini Jogo ostannij publichnij vistup vidbuvsya 1959 roku v roli Manriko v operi Verdi Trubadur u Rimi U rozpal svoyeyi slavi koli jogo golos yaskravij gnuchkij i dzvinkij buv bezdogannim instrumentom Lauri Volpi zapisav pevnu kilkist opernih arij i duetiv dlya yevropejskih ta amerikanskih gramofonnih kompanij Vin mav legki j pronikni visoki noti ta merehtlive vibrato zavdyaki chomu jogo golos stav piznavanim yak u zapisu tak i na sceni Lauri Volpi zigrav u bagatoh rolyah zokrema Arturo v operi Bellini Puritane i Otello v odnojmennij operi Dzhuzeppe Verdi Otak vin zmicniv svoyi poziciyi yak odnogo z najbilshih opernih spivakiv 20 go stolittya zaznayuchi popri ce serjoznoyi konkurenciyi z boku uslavlenih na toj chas seredzemnomorskih tenoriv sered yakih Benyamino Dzhilyi Dzhovanni Martinelli Tito Skipa i Lauri Volpi buv kulturnoyu inteligentnoyu lyudinoyu z vognennim temperamentom i tverdimi perekonannyami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin pereyihav do Ispaniyi j pomer 17 bereznya 1979 roku v Burhasoti nepodalik vid Valensiyi u vici 86 rokiv Zapisi i tvoriU 1920 1930 h rokah Dzhakomo Lauri Volpi zrobiv nizku zapisiv opernih arij na gramofonni plativki dlya takih kompanij Fonotipia Brunswick Victor i HMV Vvazhayetsya sho najkrashi zapisi buli zrobleni dlya kompanij Victor i HMV teper voni legko dostupni na perevidannyah CD 1947 roku vin zapisav v Italiyi seriyu rozshirenih scen z Rigoletto Zgodom u 1950 roci vin brav uchast u zapisi deyakih povnih oper Sered nih Bogema i zapisano 1951 roku Trubadur i Favoritka 1954 Gugenoti 1974 roku u 81 richnomu vici Lauri Volpi vipustiv ostannij solnij zapis Zbereglisya kadri jogo vistupu na kinohronici takozh vin zigrav samogo sebe v italijskomu filmi Pisnya soncya La Canzone del Sole Lauri Volpi napisav kilka knig Najbilsh vidoma z nih Vokalni paraleli de pokazuye analiz bagatoh spivakiv ta yihnih vokalnih tehnik PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 120421747 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaGiacomo Lauri Volpi Grandi Tenori com 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl ital angl Biografiya Dzhakomo Lauri Volpi 25 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Ilka Popova Dzhakomo Lauri Volpi Vstrechi na opernoj scene s 41 58 Elektronnaya versiya ispravlennaya i dopolnennaya per s bolg M Malkova SPb 2015 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dzhakomo Lauri Volpi na sajte M Malkova 7 travnya 2019 u Wayback Machine ros