Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська спільнота в Австралії посідає особливе місце в українській діаспорі. Складаючись лише з 38 тисяч осіб українського походження, вона у другій половині 20 століття добилася настільки значних успіхів у громадському та культурному житті, що їх можна порівняти лише з досягненнями багатомільйонної північноамериканської української діаспори, яка нещодавно відсвяткувала столітній рубіж на тому континенті.
Перші українські поселенці
Австралія, як країна імміґрантів, була насамперед такою для мешканців Великої Британії та Ірландії — і згодом для колоній і домініонів імперії. З кінця 19 століття зі Західної Європи лише частково й нечисленно прибували німецькі, французькі — пізніше італійські та грецькі — імміґранти, серед яких було чимало євреїв. З українців приїжджали тільки одиниці, та про цих перших поселенців або тимчасових відвідувачів є лише скупі відомості. Взагалі складно встановити етнічність та національність прибульців зі Східної Європи, оскільки українців включали в число російських та польських поселенців і мандрівників.
У 1820 до Сіднея прибув російський корабель «Открытие»; з цієї експедиції залишився тут хворий матрос Федір Зубенко, уродженець Полтавщини, подальші сліди якого губляться. За деякими даними, українцями були емігранти зі Львова: лікар Джон Луцький (або Лоцький), що прибув до Австралії 1832 р. і займав посаду державного ботаніка; також в Тасманії проживали Казимир Кабат та Володимир Коссак, які працювали згодом у поліції. 1854 осів у Джилонгу (штат Вікторія) 16-річний юнак із Шотландії, син спольонізованого українця, Юрко Горецький.
-
![image]()
Поштова марка України 1998 р., присвячена 50-річчю української діаспори в Австралії -
![image]()
Українська церква в м. Ґренвіл, околиці Сіднея -
![image]()
Бандурист Віктор Мішалов, уродженець Сіднея у супроводі Сіднейської симфонічної оркестри
У 1850-х рр. до Австралії приїхав український вояк Михайло Гриб з австрійської армії, поселився в Квінсленді і тут доробився до значного майна на фермі; до нього приїхав 1860 р. селянин Яцко Пелєвський, який успадкував майно Гриба. Інший український юнак І. Займак прибув 1869 р. до Брисбену, а потім поселився в Новому Південному Уельсі (НПВ), де займався вирощуванням устриць.
Видатною постаттю в українсько-австралійських взаєминах лишається Микола Миклуха-Маклай, визначний мандрівник, океанограф та етнолог, що у 1870-х роках досліджував Нову Ґвінею, острови Малайського архіпелагу, перебував у Сіднеї, де одружився з австралійкою та зробив великий внесок у вивчення тубільних культур та географії Австралії.
Перед Першою світовою війною прибули вже більші групи емігрантів з Російської імперії, які працювали в її далекосхідних регіонах та в Китаї. Серед них були й українці, переважно робітники залізничних і корабельних компаній. Вони поселилися в штаті Квінсленді, зокрема в столиці Брисбені, і працювали в промисловості та сільському господарстві. Ці емігранти заснували російські клуби, навіть виходила газета «Австралийское Эхо». Саме в такому спільному культурному клубі у Брисбені на початку 20 ст. виник етнічний конфлікт між українцями і росіянами (російське керівництво клубу відмовилося передплатити українську пресу з Європи й Америки). Тоді створено окрему організацію — Український Робітничий Клуб в Квінсленді. Є відомості, що один з діячів клубу, В. Харченко, організував театр, трупу, яка поставила першу українську виставу в Австралії — «Назар Стодоля». Виглядає, що це було нечисленне земляцьке об'єднання, яке згодом знову влилося в російське культурне і релігійне життя, бо окремих українських організацій вже не зареєстровано. Більша частина їх швидко асимілювалася. Про цих українців у Квінсленді пише журналіст Григорій Піддубний з Полтавщини: «чи не єдиний інтеліґент серед цих українських емігрантів» в журналі «Західня Україна» (1930). Сам Піддубний перебував в Австралії у 1913—1917 рр., потім повернувся в Україну й помер на засланні.
1912 до Австралії прибув лікар і журналіст, мандрівник і любитель пригод С. Барчинський. Він тричі повертався до Австралії, найдовше жив і працював у Сіднеї і помер у Західній Австралії. Барчинський популяризував відомості про Австралію в галицькій пресі між двома війнами, а по Другій світовій війні був одним з небагатьох, хто ділився досвідом і порадами з новими іммігрантами. Після закінчення подій 1917—1920 в Росії до Австралії прибув українець із Сибіру Іван Іванець, який став власником і розбудував велику ферму в околиці м. Дарвін (Північна Територія). Серед міжвоєнних емігрантів був і Є. Антонишин, який 1932 року приїхав до Сіднея, а згодом поселився в Квінсленді. У 1920-х роках прибуло ще кілька українців з Далекого Сходу й Китаю; їх значно більше втекло з Китаю перед комуністами у 1940-х роках. Вони були активними в українському культурному і громадському житті (М. Мережаний, Микола Пирогів, Григорій Дончак й інші). Водночас чимало українців, що перебували серед російської білої еміґрації в Китаї і Японії, після Другої світової війни приєдналися до російської церкви й російської національній еміґрації в Австралії.
Головна еміграція
Масова еміграція в Австралію розпочалася наприкінці 1940-х років, а найбільшого розмаху набула 1949 року — з Німеччини, з так званих таборів переміщених осіб («Ді-Пі»).
Відразу після прибуття до Австралії українці згуртувалися, розпочалося громадське і церковне життя. У столицях всіх шести штатів утворилися об'єднання, які називалися українськими громадами Вікторії, Тасманії тощо. Для координації дій і співпраці всі громади об'єдналися в Союз Українських Організацій в Австралії. Окрім того, розпочав діяльність Союз Українок Австралії, молодіжні організації «Пласт» і «СУМ», утворилися спортивні товариства «Копаного м'яча» i «Відбиванки». Ветерани двох світових воєн, колишні вояки УПА також створили свої організації.
Місцями розселення українців є штати Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна Австралія в околицях найбільших індустріальних міст Австралії, біля Сіднею, Мельбурну та Аделаїди. Менші скупчення виникли в Перті, Брисбені, Окслі, Нюкастлі, Волонґонзі, Джилонгу, Саншайні та невеличка громада в столиці Австралії Канбері й її околицях Квінбієну. Живуть поодинокі родини в місті Кернс та в Аліс-Спрингс. Невеличка громада українців живе в Тасманії.
В багатьох місцевостях діє українська громада, Спілка Української Молоді (СУМ), Пласт, Союз Українок, українська школа, кредитівка та ряд суспільно-політичних організацій, мішані хори, танцювальні групи, ансамблі бандуристів, театральні гуртки, літературні клюби, товариства професіоналів та підприємців, спортові клуби копаного м'яча, відбиванки та ґольфу.
Сьогодення
Сьогодні старша генерація, яку можна назвати будівничими українського життя в Австралії, поступово вимирає, а покоління, народжене в цій країні, має інші інтереси. Тепер в Австралії немає жодного українського театру, а громади в деяких провінційних містах перестали взагалі існувати. За останніх 40 років тут не було жодного припливу свіжої крові — еміграції з України. Лише незначна частина теперішніх емігрантів долучається до старої української громади. Українська громада має хороші стосунки із Посольством України в Австралії (м. Канберра).
Культурно-мистецька діяльність
У більшості місцевостей, де існували українські громади, діяли хори і театри, в яких, окрім одного-двох професійних акторів, брали участь аматори. Жінки вишивали, різьбили і навчали молодь цим ремеслам. Діяли суботні школи, де діти навчалися українознавчих предметів. Греко-католики, протестанти і православні утворили свої церковні громади. Були побудовані народні доми, часто з приміщеннями для суботніх шкіл. Церкви споруджувалися на кошти українців без допомоги держави. Деякі з тих громад, які будували храми, мали усього близько 200 активних членів. Українці в Австралії організовували концерти, театральні вистави, відзначали історичні дати, проводили літературні вечори, спортивні змагання, дискусії, семінари. Усе це можна назвати святами, які йшли в ногу із приватним життям. Цей період можна назвати «золотим віком» української спільноти в Австралії.
1951 року в місті Перт був заснований українськими мігрантами «Футбольний клуб Київ» (Kiev Soccer Club), який згодом іменувався «Інглвуд Київ», «Інглвуд Сокіл», а з 1978 року — «Інглвуд Юнайтед» СК, кольори — жовто-блакитні. За участі української громади 1976 року побудований клубний стадіон.
Українські громадські та мистецькі організації Австралії
- Союз Українських Організацій в Австралії (СУОА)
- Об'єднання Українських Громад Нової Південної Валії
- Союз Українок Австралії
- Союз Українок Вікторії
- Союз Українок ім. кн. Ольги
- Союз Українок ім. Лесі Українки
- Союз Українок ім. Оксани Мешко
- Союз Українок ім. Ольги Басараб
- Організація української молоді «Пласт»
- Спілка Української Молоді в Австралії (СУМ).
- Спілка українських образотворчих митців Австралії (СУОМА)
- Українське мистецьке товариство (Сідней)
Українські газети та часописи Австралії
- Вільна думка — перший український часопис в Австралії, видається у Сіднеї
- Церква і Життя — українська католицька газета в Австралії
- Українець в Австралії — двотижневик в Австралії від 1957—1985
- Новий обрій — ілюстрований альманах української діаспори в Австралії
- Наш фронт — видання Ліґи Визволення України в Австралії
Радіо
- Радіо SBS щотижня транслює програми українською мовою у FM діапазоні в усіх великих містах країни. Вони також доступні на як подкасти
- Радіо 4EB (Брисбен) транслює українську програму
Літературне життя
1951 року опубліковано першу українську художню книжку в Австралії — збірку імпресіоністичних новел «Після облоги міста» В. Русальського. До 1990 року вийшло вже 166 українських книжок (разом з деякими місцевими англомовними перекладами). Творці української літератури в Австралії — Дмитро Нитченко (Чуб), Ярослав Масляк, 3оя Когут, О. Ткач (Леся Богуславець), Василь Онуфрієнко, Пилип Вакуленко, Богдан Подолянко, Г. Чорнобицька, Євген Зозе, М. Гойя, Боженна Сірко, Микола Лазорський, І. Стоцький, Лідія Гаєвська-Денис, Марія Дейко, Т. Волошка та ін.
Юрко Ткач (у його англомовному перекладацькому доробку — «За ширмою» Б. Антоненка-Давидовича, «Собор» О. Гончара, «Побратими» В. Шевчука, твори Остапа Вишні, О. Бердника, А. Дімарова, І. Качуровського) популяризує українське художнє слово. 1977 він заснував власне видавництво «Bayda Books», що публікує українські й англомовні (переважно переклади) книжки. Дмитро Нитченко (Чуб) створив видавництво «Ластівка», М. Цюрак — «Книга». Протягом багатьох років в Аделаїді діяло Товариство ім. М. Зерова, що випустило декілька книжок неокласиків, збірку спогадів про них та поезію Євгена Плужника.
З 10 липня 1949 виходить у Сіднеї часопис «Вільна думка», з 1960 у Мельбурні — «Церква і Життя». У 1956—1990 видавався у Мельбурні часопис «Українець в Австралії»; 1949 в Аделаїді виходила газета «Єдність». Дмитро Нитченко (Чуб) видавав альманах «Новий обрій». Видано СУОА два томи «Українці в Австралії».
В Австралії є чимало українських літературно-мистецьких клубів, зокрема заснований Дмитром Нитченком у Мельбурні 1966 року Літературно-мистецький клуб ім. В. Симоненка, який періодично влаштовує літературні конкурси для української молоді. Розвитку та плеканню української мови сприяють хори — «Боян» (Сідней), «Чайка» (Мельбурн), «Гомін», жіночий «Ластівка», дитячий «Сестри» (Аделаїда). Всесвітню славу здобув австралійський бандурист Віктор Мішалов.
З квітня 2023 року, у Мельбурні, завдяки спільним зусиллям "Союзу Українок Вікторії" та "Відділу Мальви Союз Українок Австралії", розпочинає свою літературно-просвітницьку діяльність "Літературний клуб Мальви, Австралія".
Українська освіта
У 1950 році з'явилися перші народні суботні українознавчі школи (де вчать українську мову і літературу, географію та історію України). 1951 року у Сіднеї функціонувала перша українська школа з двома вчителями та 20 учнями. 1952 було організовано українські шкільні ради в Новому Південному Уельсі та Вікторії, щоб координувати діяльність суботніх шкіл. На 1-му Всеавстралійському з'їзді вчителів українських суботніх шкіл (Мельбурн, 1956) утворено Українську центральну шкільну раду з осередками в Мельбурні та Аделаїді. При великих школах є дошкільні заклади та 1—2-річні вчительські курси. Найбільше шкіл було у 1959 (39 із загальною кількістю учнів — 2072), на 1990 рік їх стало менше (12 шкіл, 412 учнів). Учні 1-4 класів вивчають усі предмети за австралійськими підручниками (автор — Марія Дейко).
Коли постала Фундація Українознавчих Студій в Австралії — діє Лекторат Українознавства в Макворі Університеті (Сідней) та в Мельбурнському Монаш Університеті. Сьогодні учнів в школах не так вже й багато — в 2013 році навчалися до 300 учнів.
У деяких штатах Австралійський Уряд визнав українську мову як предмет до матуральних іспитів.
Зв'язки з Україною
Зв'язок з Україною розпочався в 1989 році коли до Австралії приїхав народний депутат, поет Дмитро Павличко, тоді голова Товариства Української мови ім. Т. Шевченка.
Після нього Австралію відвідало багато політиків, письменників, артистів, співаків, ансамблів, професори, вчені різних галузей, між ними екс-президент Леонід Кравчук, народний депутат-поет Іван Драч, голова Всесвітньої Координаційної Ради Українців в світі, колишні в'язні концтаборів СССР Богдан Горинь, Левко Лук'яненко, Владика Павло Василик, Президент Києво-Могилянської Академії В'ячеслав Брюховецький, бізнесові делегації, спортовців, ціла Олімпійська команда в 2000 році, та багато різних мистців.
З сторони Австралії в культурницьку подорож в Україну їздили бандурист Віктор Мішалов, танцювальна група «Веселка», Ансамбль ім. Володимира Івасюка, ансамбль бандуристок «Ластівка», діти української школи ім. св. Андрія, всі з Сіднею, Танцювальний ансамбль СУМ «Верховина» з Мельбурну, ансамбль «Каштан» з Аделаїди, діти української школи з Саншайну, діти української школи і СУМ-у з Перту, як і рівно ж Сумівці і Пластуни з приводу З'їздів і Світових Злетів, які відбувалися в Україні.
Офіційні зв'язки з Україною розпочалися в грудні 1991 року коли Австралія визнала незалежну Україну, а відтак Україна визначила своє представництво в Австралії.
16.1.2000 року, до Австралії приїхав перший консул України Вадим Пристайко, а генеральний консул Василь Корзаченко прибув в травні місяці того ж року. До того часу ролю Почесного Конусла України бл. пам. Зіна Ботте з Мельбурну. Після її смерті її чоловік Валерій перебрав цю ролю.
14.4.2003 року Генеральне Консульство України перетворено на дипломатичну установу, тобто амбасаду — посольство. Консули та посли України Олександер Міщенко, Валентин Адомайтіс, і тимчасові представники у Посольстві Микола Джиджора, Станіслав Сташевський та консул Олександер Фоменко, тісно співпрацювали і співпрацюють з Управою СУОА.
Політична діяльність
Українська спільнота Австралії визначила себе своєю політичною діяльністю. До часу проголошення Незалежності України в 1991 року українська громада в Австралії проводила величезні демонстрації в справах Голодомору 1932—1933, в обороні людських та національних прав, проти сов'єтьско-комуністичного знущання над українським народом. Виступи проти Червоно-Армійського хору та інших владних структур. В 1991 році відбувалися маніфестації вимагаючи від Австралійського уряду визнання Української Самостійної Держави та за нав'язування дипломатичних зв'язків. У 2003 році проведено по всій Австралії акції на підтримку демократизації України в рамках Помаранчевої Революції.
Акція, «Смолоскип-Незгасима свічка» — розпочалася в Австралії в Канберрі 6.4.2008 року, щоби перевезти Смолоскип по цілому світі з Україною включно, демонстрації в 2009 роках в річниці Голодомору 1932—1933 в Канберрі, зокрема були дуже успішними.
Визнання Австралійським урядом Голодомору геноцидом також велике досягнення СУОА.
Хоч Австралія далеко від інших континентів де поселені українці, представники української спільноти Австралії брали та далі беруть активну участь в Конґресах та праці Світового Конґресу Українців, політичних угрупувань, молодіжних організацій та злетів.
Див. також
- Українське образотворче мистецтво в Австралії
- Українська діаспора
- Українська еміграція
- Інглвуд Юнайтед (футбольний клуб, створений українцями Австралії)
Примітки
<ref> з назвою "Думанський", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Література
- // Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — .
- Єкельчик С. Зберігаючи спадщину: нарис історії української спільноти в Австралії // Альманах українського життя в Австралії / Упоряд. Володимир Шумський. — Сідней : «Вільна думка» та , 1994. — 936 с. — .
- Будівничі Катедри Українознавства в Австралії: Пропам'ятна книга. — Сідней : , 1984. — 80 с.
- Зарубіжні українці: Довідник. — К., 1991.
- Зберігаючи українську самобутність. — К., 1992.
- Історія українського поселення в Австралії // Доповіді з другої конференції. Мельбурн. 5–7 квіт. — Мельбурн, 1985.
- Мельников Ф. До історії української еміграції в Австралії // Українці у вільному світі. — Джерсі-Сіті, 1954.
- Микитович Р. Українці в науці п'ятого континенту // . — 1994. — № 5.
- Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. — К., 1999.
- Українці в Австралії: Матеріали до історії поселення українців в Австралії / Наукове товариство імені Шевченка. — Мельборн : Союз українських організацій Австралії, 1966. — 862 с. — (Бібліотека українознавства)
- Українці Австралії: Енциклопедичний довідник / ред. В. Шумський, М. Шумський. — Сідней : Вільна думка , 2001. — 672 с. — ISBN 0-908168-11-Х.
- Українці: Історико-етнографічна монографія. — Опішне, 1999. — Т. 1.
Посилання
- Громадський хор Української громади Квінсленду // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 539.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українці в Австралії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska spilnota v Avstraliyi posidaye osoblive misce v ukrayinskij diaspori Skladayuchis lishe z 38 tisyach osib ukrayinskogo pohodzhennya vona u drugij polovini 20 stolittya dobilasya nastilki znachnih uspihiv u gromadskomu ta kulturnomu zhitti sho yih mozhna porivnyati lishe z dosyagnennyami bagatomiljonnoyi pivnichnoamerikanskoyi ukrayinskoyi diaspori yaka neshodavno vidsvyatkuvala stolitnij rubizh na tomu kontinenti Pershi ukrayinski poselenciAvstraliya yak krayina immigrantiv bula nasampered takoyu dlya meshkanciv Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi i zgodom dlya kolonij i dominioniv imperiyi Z kincya 19 stolittya zi Zahidnoyi Yevropi lishe chastkovo j nechislenno pribuvali nimecki francuzki piznishe italijski ta grecki immigranti sered yakih bulo chimalo yevreyiv Z ukrayinciv priyizhdzhali tilki odinici ta pro cih pershih poselenciv abo timchasovih vidviduvachiv ye lishe skupi vidomosti Vzagali skladno vstanoviti etnichnist ta nacionalnist pribulciv zi Shidnoyi Yevropi oskilki ukrayinciv vklyuchali v chislo rosijskih ta polskih poselenciv i mandrivnikiv U 1820 do Sidneya pribuv rosijskij korabel Otkrytie z ciyeyi ekspediciyi zalishivsya tut hvorij matros Fedir Zubenko urodzhenec Poltavshini podalshi slidi yakogo gublyatsya Za deyakimi danimi ukrayincyami buli emigranti zi Lvova likar Dzhon Luckij abo Lockij sho pribuv do Avstraliyi 1832 r i zajmav posadu derzhavnogo botanika takozh v Tasmaniyi prozhivali Kazimir Kabat ta Volodimir Kossak yaki pracyuvali zgodom u policiyi 1854 osiv u Dzhilongu shtat Viktoriya 16 richnij yunak iz Shotlandiyi sin spolonizovanogo ukrayincya Yurko Goreckij Poshtova marka Ukrayini 1998 r prisvyachena 50 richchyu ukrayinskoyi diaspori v Avstraliyi Ukrayinska cerkva v m Grenvil okolici Sidneya Bandurist Viktor Mishalov urodzhenec Sidneya u suprovodi Sidnejskoyi simfonichnoyi orkestri U 1850 h rr do Avstraliyi priyihav ukrayinskij voyak Mihajlo Grib z avstrijskoyi armiyi poselivsya v Kvinslendi i tut dorobivsya do znachnogo majna na fermi do nogo priyihav 1860 r selyanin Yacko Pelyevskij yakij uspadkuvav majno Griba Inshij ukrayinskij yunak I Zajmak pribuv 1869 r do Brisbenu a potim poselivsya v Novomu Pivdennomu Uelsi NPV de zajmavsya viroshuvannyam ustric Vidatnoyu postattyu v ukrayinsko avstralijskih vzayeminah lishayetsya Mikola Mikluha Maklaj viznachnij mandrivnik okeanograf ta etnolog sho u 1870 h rokah doslidzhuvav Novu Gvineyu ostrovi Malajskogo arhipelagu perebuvav u Sidneyi de odruzhivsya z avstralijkoyu ta zrobiv velikij vnesok u vivchennya tubilnih kultur ta geografiyi Avstraliyi Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu pribuli vzhe bilshi grupi emigrantiv z Rosijskoyi imperiyi yaki pracyuvali v yiyi dalekoshidnih regionah ta v Kitayi Sered nih buli j ukrayinci perevazhno robitniki zaliznichnih i korabelnih kompanij Voni poselilisya v shtati Kvinslendi zokrema v stolici Brisbeni i pracyuvali v promislovosti ta silskomu gospodarstvi Ci emigranti zasnuvali rosijski klubi navit vihodila gazeta Avstralijskoe Eho Same v takomu spilnomu kulturnomu klubi u Brisbeni na pochatku 20 st vinik etnichnij konflikt mizh ukrayincyami i rosiyanami rosijske kerivnictvo klubu vidmovilosya peredplatiti ukrayinsku presu z Yevropi j Ameriki Todi stvoreno okremu organizaciyu Ukrayinskij Robitnichij Klub v Kvinslendi Ye vidomosti sho odin z diyachiv klubu V Harchenko organizuvav teatr trupu yaka postavila pershu ukrayinsku vistavu v Avstraliyi Nazar Stodolya Viglyadaye sho ce bulo nechislenne zemlyacke ob yednannya yake zgodom znovu vlilosya v rosijske kulturne i religijne zhittya bo okremih ukrayinskih organizacij vzhe ne zareyestrovano Bilsha chastina yih shvidko asimilyuvalasya Pro cih ukrayinciv u Kvinslendi pishe zhurnalist Grigorij Piddubnij z Poltavshini chi ne yedinij inteligent sered cih ukrayinskih emigrantiv v zhurnali Zahidnya Ukrayina 1930 Sam Piddubnij perebuvav v Avstraliyi u 1913 1917 rr potim povernuvsya v Ukrayinu j pomer na zaslanni 1912 do Avstraliyi pribuv likar i zhurnalist mandrivnik i lyubitel prigod S Barchinskij Vin trichi povertavsya do Avstraliyi najdovshe zhiv i pracyuvav u Sidneyi i pomer u Zahidnij Avstraliyi Barchinskij populyarizuvav vidomosti pro Avstraliyu v galickij presi mizh dvoma vijnami a po Drugij svitovij vijni buv odnim z nebagatoh hto dilivsya dosvidom i poradami z novimi immigrantami Pislya zakinchennya podij 1917 1920 v Rosiyi do Avstraliyi pribuv ukrayinec iz Sibiru Ivan Ivanec yakij stav vlasnikom i rozbuduvav veliku fermu v okolici m Darvin Pivnichna Teritoriya Sered mizhvoyennih emigrantiv buv i Ye Antonishin yakij 1932 roku priyihav do Sidneya a zgodom poselivsya v Kvinslendi U 1920 h rokah pribulo she kilka ukrayinciv z Dalekogo Shodu j Kitayu yih znachno bilshe vteklo z Kitayu pered komunistami u 1940 h rokah Voni buli aktivnimi v ukrayinskomu kulturnomu i gromadskomu zhitti M Merezhanij Mikola Pirogiv Grigorij Donchak j inshi Vodnochas chimalo ukrayinciv sho perebuvali sered rosijskoyi biloyi emigraciyi v Kitayi i Yaponiyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni priyednalisya do rosijskoyi cerkvi j rosijskoyi nacionalnij emigraciyi v Avstraliyi Golovna emigraciyaMasova emigraciya v Avstraliyu rozpochalasya naprikinci 1940 h rokiv a najbilshogo rozmahu nabula 1949 roku z Nimechchini z tak zvanih taboriv peremishenih osib Di Pi Vidrazu pislya pributtya do Avstraliyi ukrayinci zgurtuvalisya rozpochalosya gromadske i cerkovne zhittya U stolicyah vsih shesti shtativ utvorilisya ob yednannya yaki nazivalisya ukrayinskimi gromadami Viktoriyi Tasmaniyi tosho Dlya koordinaciyi dij i spivpraci vsi gromadi ob yednalisya v Soyuz Ukrayinskih Organizacij v Avstraliyi Okrim togo rozpochav diyalnist Soyuz Ukrayinok Avstraliyi molodizhni organizaciyi Plast i SUM utvorilisya sportivni tovaristva Kopanogo m yacha i Vidbivanki Veterani dvoh svitovih voyen kolishni voyaki UPA takozh stvorili svoyi organizaciyi Miscyami rozselennya ukrayinciv ye shtati Novij Pivdennij Uels Viktoriya Pivdenna Avstraliya v okolicyah najbilshih industrialnih mist Avstraliyi bilya Sidneyu Melburnu ta Adelayidi Menshi skupchennya vinikli v Perti Brisbeni Oksli Nyukastli Volongonzi Dzhilongu Sanshajni ta nevelichka gromada v stolici Avstraliyi Kanberi j yiyi okolicyah Kvinbiyenu Zhivut poodinoki rodini v misti Kerns ta v Alis Springs Nevelichka gromada ukrayinciv zhive v Tasmaniyi V bagatoh miscevostyah diye ukrayinska gromada Spilka Ukrayinskoyi Molodi SUM Plast Soyuz Ukrayinok ukrayinska shkola kreditivka ta ryad suspilno politichnih organizacij mishani hori tancyuvalni grupi ansambli banduristiv teatralni gurtki literaturni klyubi tovaristva profesionaliv ta pidpriyemciv sportovi klubi kopanogo m yacha vidbivanki ta golfu SogodennyaSogodni starsha generaciya yaku mozhna nazvati budivnichimi ukrayinskogo zhittya v Avstraliyi postupovo vimiraye a pokolinnya narodzhene v cij krayini maye inshi interesi Teper v Avstraliyi nemaye zhodnogo ukrayinskogo teatru a gromadi v deyakih provincijnih mistah perestali vzagali isnuvati Za ostannih 40 rokiv tut ne bulo zhodnogo priplivu svizhoyi krovi emigraciyi z Ukrayini Lishe neznachna chastina teperishnih emigrantiv doluchayetsya do staroyi ukrayinskoyi gromadi Ukrayinska gromada maye horoshi stosunki iz Posolstvom Ukrayini v Avstraliyi m Kanberra Kulturno mistecka diyalnistU bilshosti miscevostej de isnuvali ukrayinski gromadi diyali hori i teatri v yakih okrim odnogo dvoh profesijnih aktoriv brali uchast amatori Zhinki vishivali rizbili i navchali molod cim remeslam Diyali subotni shkoli de diti navchalisya ukrayinoznavchih predmetiv Greko katoliki protestanti i pravoslavni utvorili svoyi cerkovni gromadi Buli pobudovani narodni domi chasto z primishennyami dlya subotnih shkil Cerkvi sporudzhuvalisya na koshti ukrayinciv bez dopomogi derzhavi Deyaki z tih gromad yaki buduvali hrami mali usogo blizko 200 aktivnih chleniv Ukrayinci v Avstraliyi organizovuvali koncerti teatralni vistavi vidznachali istorichni dati provodili literaturni vechori sportivni zmagannya diskusiyi seminari Use ce mozhna nazvati svyatami yaki jshli v nogu iz privatnim zhittyam Cej period mozhna nazvati zolotim vikom ukrayinskoyi spilnoti v Avstraliyi 1951 roku v misti Pert buv zasnovanij ukrayinskimi migrantami Futbolnij klub Kiyiv Kiev Soccer Club yakij zgodom imenuvavsya Inglvud Kiyiv Inglvud Sokil a z 1978 roku Inglvud Yunajted SK kolori zhovto blakitni Za uchasti ukrayinskoyi gromadi 1976 roku pobudovanij klubnij stadion Hor Boyan pid kerivnictvom Vasilya Matiyasha i Ukrayinskij Narodnij Balet misteckij kerivnik i horeograf Natalya Tiravska Foto pochatok 1970 h rr SidnejUkrayinski gromadski ta mistecki organizaciyi AvstraliyiSoyuz Ukrayinskih Organizacij v Avstraliyi SUOA Ob yednannya Ukrayinskih Gromad Novoyi Pivdennoyi Valiyi Soyuz Ukrayinok Avstraliyi Soyuz Ukrayinok Viktoriyi Soyuz Ukrayinok im kn Olgi Soyuz Ukrayinok im Lesi Ukrayinki Soyuz Ukrayinok im Oksani Meshko Soyuz Ukrayinok im Olgi Basarab Organizaciya ukrayinskoyi molodi Plast Spilka Ukrayinskoyi Molodi v Avstraliyi SUM Spilka ukrayinskih obrazotvorchih mitciv Avstraliyi SUOMA Ukrayinske mistecke tovaristvo Sidnej Ukrayinski gazeti ta chasopisi AvstraliyiVilna dumka pershij ukrayinskij chasopis v Avstraliyi vidayetsya u Sidneyi Cerkva i Zhittya ukrayinska katolicka gazeta v Avstraliyi Ukrayinec v Avstraliyi dvotizhnevik v Avstraliyi vid 1957 1985 Novij obrij ilyustrovanij almanah ukrayinskoyi diaspori v Avstraliyi Nash front vidannya Ligi Vizvolennya Ukrayini v AvstraliyiRadioRadio SBS shotizhnya translyuye programi ukrayinskoyu movoyu u FM diapazoni v usih velikih mistah krayini Voni takozh dostupni na yak podkasti Radio 4EB Brisben translyuye ukrayinsku programuLiteraturne zhittya1951 roku opublikovano pershu ukrayinsku hudozhnyu knizhku v Avstraliyi zbirku impresionistichnih novel Pislya oblogi mista V Rusalskogo Do 1990 roku vijshlo vzhe 166 ukrayinskih knizhok razom z deyakimi miscevimi anglomovnimi perekladami Tvorci ukrayinskoyi literaturi v Avstraliyi Dmitro Nitchenko Chub Yaroslav Maslyak 3oya Kogut O Tkach Lesya Boguslavec Vasil Onufriyenko Pilip Vakulenko Bogdan Podolyanko G Chornobicka Yevgen Zoze M Gojya Bozhenna Sirko Mikola Lazorskij I Stockij Lidiya Gayevska Denis Mariya Dejko T Voloshka ta in Yurko Tkach u jogo anglomovnomu perekladackomu dorobku Za shirmoyu B Antonenka Davidovicha Sobor O Gonchara Pobratimi V Shevchuka tvori Ostapa Vishni O Berdnika A Dimarova I Kachurovskogo populyarizuye ukrayinske hudozhnye slovo 1977 vin zasnuvav vlasne vidavnictvo Bayda Books sho publikuye ukrayinski j anglomovni perevazhno perekladi knizhki Dmitro Nitchenko Chub stvoriv vidavnictvo Lastivka M Cyurak Kniga Protyagom bagatoh rokiv v Adelayidi diyalo Tovaristvo im M Zerova sho vipustilo dekilka knizhok neoklasikiv zbirku spogadiv pro nih ta poeziyu Yevgena Pluzhnika Z 10 lipnya 1949 vihodit u Sidneyi chasopis Vilna dumka z 1960 u Melburni Cerkva i Zhittya U 1956 1990 vidavavsya u Melburni chasopis Ukrayinec v Avstraliyi 1949 v Adelayidi vihodila gazeta Yednist Dmitro Nitchenko Chub vidavav almanah Novij obrij Vidano SUOA dva tomi Ukrayinci v Avstraliyi V Avstraliyi ye chimalo ukrayinskih literaturno misteckih klubiv zokrema zasnovanij Dmitrom Nitchenkom u Melburni 1966 roku Literaturno misteckij klub im V Simonenka yakij periodichno vlashtovuye literaturni konkursi dlya ukrayinskoyi molodi Rozvitku ta plekannyu ukrayinskoyi movi spriyayut hori Boyan Sidnej Chajka Melburn Gomin zhinochij Lastivka dityachij Sestri Adelayida Vsesvitnyu slavu zdobuv avstralijskij bandurist Viktor Mishalov Z kvitnya 2023 roku u Melburni zavdyaki spilnim zusillyam Soyuzu Ukrayinok Viktoriyi ta Viddilu Malvi Soyuz Ukrayinok Avstraliyi rozpochinaye svoyu literaturno prosvitnicku diyalnist Literaturnij klub Malvi Avstraliya Ukrayinska osvitaU 1950 roci z yavilisya pershi narodni subotni ukrayinoznavchi shkoli de vchat ukrayinsku movu i literaturu geografiyu ta istoriyu Ukrayini 1951 roku u Sidneyi funkcionuvala persha ukrayinska shkola z dvoma vchitelyami ta 20 uchnyami 1952 bulo organizovano ukrayinski shkilni radi v Novomu Pivdennomu Uelsi ta Viktoriyi shob koordinuvati diyalnist subotnih shkil Na 1 mu Vseavstralijskomu z yizdi vchiteliv ukrayinskih subotnih shkil Melburn 1956 utvoreno Ukrayinsku centralnu shkilnu radu z oseredkami v Melburni ta Adelayidi Pri velikih shkolah ye doshkilni zakladi ta 1 2 richni vchitelski kursi Najbilshe shkil bulo u 1959 39 iz zagalnoyu kilkistyu uchniv 2072 na 1990 rik yih stalo menshe 12 shkil 412 uchniv Uchni 1 4 klasiv vivchayut usi predmeti za avstralijskimi pidruchnikami avtor Mariya Dejko Koli postala Fundaciya Ukrayinoznavchih Studij v Avstraliyi diye Lektorat Ukrayinoznavstva v Makvori Universiteti Sidnej ta v Melburnskomu Monash Universiteti Sogodni uchniv v shkolah ne tak vzhe j bagato v 2013 roci navchalisya do 300 uchniv U deyakih shtatah Avstralijskij Uryad viznav ukrayinsku movu yak predmet do maturalnih ispitiv Zv yazki z UkrayinoyuMitci z Ukrayini Volodimir Garbuz livoruch i Nina Sayenko pravoruch razom z merom Paramatti David Borzher pid chas vistavki organizovano Spilkoyu ukrayinskih obrazotvorchih mitciv Avstraliyi kviten 2000 r Zv yazok z Ukrayinoyu rozpochavsya v 1989 roci koli do Avstraliyi priyihav narodnij deputat poet Dmitro Pavlichko todi golova Tovaristva Ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Pislya nogo Avstraliyu vidvidalo bagato politikiv pismennikiv artistiv spivakiv ansambliv profesori vcheni riznih galuzej mizh nimi eks prezident Leonid Kravchuk narodnij deputat poet Ivan Drach golova Vsesvitnoyi Koordinacijnoyi Radi Ukrayinciv v sviti kolishni v yazni konctaboriv SSSR Bogdan Gorin Levko Luk yanenko Vladika Pavlo Vasilik Prezident Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi V yacheslav Bryuhoveckij biznesovi delegaciyi sportovciv cila Olimpijska komanda v 2000 roci ta bagato riznih mistciv Z storoni Avstraliyi v kulturnicku podorozh v Ukrayinu yizdili bandurist Viktor Mishalov tancyuvalna grupa Veselka Ansambl im Volodimira Ivasyuka ansambl banduristok Lastivka diti ukrayinskoyi shkoli im sv Andriya vsi z Sidneyu Tancyuvalnij ansambl SUM Verhovina z Melburnu ansambl Kashtan z Adelayidi diti ukrayinskoyi shkoli z Sanshajnu diti ukrayinskoyi shkoli i SUM u z Pertu yak i rivno zh Sumivci i Plastuni z privodu Z yizdiv i Svitovih Zletiv yaki vidbuvalisya v Ukrayini Oficijni zv yazki z Ukrayinoyu rozpochalisya v grudni 1991 roku koli Avstraliya viznala nezalezhnu Ukrayinu a vidtak Ukrayina viznachila svoye predstavnictvo v Avstraliyi 16 1 2000 roku do Avstraliyi priyihav pershij konsul Ukrayini Vadim Pristajko a generalnij konsul Vasil Korzachenko pribuv v travni misyaci togo zh roku Do togo chasu rolyu Pochesnogo Konusla Ukrayini bl pam Zina Botte z Melburnu Pislya yiyi smerti yiyi cholovik Valerij perebrav cyu rolyu 14 4 2003 roku Generalne Konsulstvo Ukrayini peretvoreno na diplomatichnu ustanovu tobto ambasadu posolstvo Konsuli ta posli Ukrayini Oleksander Mishenko Valentin Adomajtis i timchasovi predstavniki u Posolstvi Mikola Dzhidzhora Stanislav Stashevskij ta konsul Oleksander Fomenko tisno spivpracyuvali i spivpracyuyut z Upravoyu SUOA Politichna diyalnistUkrayinci Sidneyu demonstruyut proti Rosijskogo komunizmu i Golodomoru 28 chervnya 1953 r Pam yatnik Golodomoru v Ukrayinskomu Pravoslavnomu Centri Kanberra Avstraliya Ukrayinska spilnota Avstraliyi viznachila sebe svoyeyu politichnoyu diyalnistyu Do chasu progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roku ukrayinska gromada v Avstraliyi provodila velichezni demonstraciyi v spravah Golodomoru 1932 1933 v oboroni lyudskih ta nacionalnih prav proti sov yetsko komunistichnogo znushannya nad ukrayinskim narodom Vistupi proti Chervono Armijskogo horu ta inshih vladnih struktur V 1991 roci vidbuvalisya manifestaciyi vimagayuchi vid Avstralijskogo uryadu viznannya Ukrayinskoyi Samostijnoyi Derzhavi ta za nav yazuvannya diplomatichnih zv yazkiv U 2003 roci provedeno po vsij Avstraliyi akciyi na pidtrimku demokratizaciyi Ukrayini v ramkah Pomaranchevoyi Revolyuciyi Akciya Smoloskip Nezgasima svichka rozpochalasya v Avstraliyi v Kanberri 6 4 2008 roku shobi perevezti Smoloskip po cilomu sviti z Ukrayinoyu vklyuchno demonstraciyi v 2009 rokah v richnici Golodomoru 1932 1933 v Kanberri zokrema buli duzhe uspishnimi Viznannya Avstralijskim uryadom Golodomoru genocidom takozh velike dosyagnennya SUOA Hoch Avstraliya daleko vid inshih kontinentiv de poseleni ukrayinci predstavniki ukrayinskoyi spilnoti Avstraliyi brali ta dali berut aktivnu uchast v Kongresah ta praci Svitovogo Kongresu Ukrayinciv politichnih ugrupuvan molodizhnih organizacij ta zletiv Div takozhKategoriya Ukrayinci Avstraliyi Ukrayinske obrazotvorche mistectvo v Avstraliyi Ukrayinska diaspora Ukrayinska emigraciya Inglvud Yunajted futbolnij klub stvorenij ukrayincyami Avstraliyi PrimitkiYekelchik S 1994 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Dumanskij viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Literatura Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori gol red Vasil Markus Naukove Tovaristvo im Shevchenka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini K INTEL 1995 T 4 Avstraliya Aziya Afrika ISBN 978 5 7702 1069 9 Yekelchik S Zberigayuchi spadshinu naris istoriyi ukrayinskoyi spilnoti v Avstraliyi Almanah ukrayinskogo zhittya v Avstraliyi Uporyad Volodimir Shumskij Sidnej Vilna dumka ta 1994 936 s ISBN 0 908168 04 7 Budivnichi Katedri Ukrayinoznavstva v Avstraliyi Propam yatna kniga Sidnej 1984 80 s Zarubizhni ukrayinci Dovidnik K 1991 Zberigayuchi ukrayinsku samobutnist K 1992 Istoriya ukrayinskogo poselennya v Avstraliyi Dopovidi z drugoyi konferenciyi Melburn 5 7 kvit Melburn 1985 Melnikov F Do istoriyi ukrayinskoyi emigraciyi v Avstraliyi Ukrayinci u vilnomu sviti Dzhersi Siti 1954 Mikitovich R Ukrayinci v nauci p yatogo kontinentu 1994 5 Troshinskij V P Shevchenko A A Ukrayinci v sviti K 1999 Ukrayinci v Avstraliyi Materiali do istoriyi poselennya ukrayinciv v Avstraliyi Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Melborn Soyuz ukrayinskih organizacij Avstraliyi 1966 862 s Biblioteka ukrayinoznavstva Ukrayinci Avstraliyi Enciklopedichnij dovidnik red V Shumskij M Shumskij Sidnej Vilna dumka 2001 672 s ISBN 0 908168 11 H Ukrayinci Istoriko etnografichna monografiya Opishne 1999 T 1 PosilannyaGromadskij hor Ukrayinskoyi gromadi Kvinslendu Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 539 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinci v Avstraliyi