Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дю ссельдорф ˈdʏsl ˌdɔɐ f досл Село на Дюсселі місто на заході Німеччини у Рейнсько Рурському регіоні адміністративний і

Дюсельдорф

Дюсельдорф

Дю́ссельдорф ( [ˈdʏsl̩ˌdɔɐ̯f], досл. «Село на Дюсселі») — місто на заході Німеччини, у Рейнсько-Рурському регіоні, адміністративний і культурний центр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія і резиденція земельного уряду округу Дюссельдорф. Населення — 642,304 осіб (2018) . Уперше згадується в 1135 року, статус міста — з 1288 року.

Місто
Дюссельдорф
нім. Düsseldorf
image
Прапор d
image image

Координати H G O

Країна image Німеччина
Земля Північний Рейн-Вестфалія
Округ Дюссельдорф
Межує з
сусідні нас. пункти
Нойс, Меттман, Ратінген, Гільден, Еркрат, Лангенфельд, Дуйсбурґ, Мербуш, Рейн-Нойс, Меттман ?
Внутрішній поділ
  • d, d, d, d, d, d, d, d, d, d
    • d d[2]
    Перша згадка 1135
    Місто з 1288
    Площа 217,41 км²[3]
    Висота центру 38  м
    Найвища точка d
    Географічна зона Нижньорейнська рівнина
    Водойма Рейн, Дюссель
    Офіційна мова німецька
    Населення 593 682  (2012)
    Густота населення 2 736  осіб/км²
    Агломерація 11 300 000 (Рейнсько-Рурський регіон)
    Катойконім нім. Düsseldorfer
    нім. Düsseldorferin
    нім. Düsseldorferinnen
    фр. Dusseldorfoise[4]
    фр. Dusseldorfois[4]
    Міста-побратими Хемніц (1988)[5], Редінг (1988)[6], Хайфа (1988)[7], Варшава (1989)[8], Чунцін (2004)[9], Палермо (березень 2016)[10], Чіба (2019)[11], Чернівці (2022)[12], Москва (1992)[13]
    Часовий пояс d
    Телефонний код 02104, 0211 і 0203
    Поштовий індекс 40001-40629
    Автомобільний код D
    GeoNames 2934246, 3231903, 6553022
    OSM r62539  ·R
    Офіційний сайт duesseldorf.de/de/
    image
    image
    Дюссельдорф
    Дюссельдорф (Німеччина)
    image
    image
    Дюссельдорф
    Дюссельдорф (Північний Рейн-Вестфалія)
    image Дюссельдорф у Вікісховищі d
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дюссельдорф (значення).

    Розташований у центрі Рейнсько-Рурського та європейського економічного регіонів, Дюссельдорф — поряд з Берліном, Франкфуртом-на-Майні, Мюнхеном і Гамбургом — входить до п'ятірки найбільших економічних, транспортних, культурних та політичних центрів Німеччини. У ньому знаходяться штаб-квартири великої кількості великих компаній, у тому числі E.ON і Henkel Group. Міський аеропорт є міжнародним хабом. У Дюсельдорфі розташовані дві гавані, а також численні вищі навчальні заклади, зокрема Дюссельдорфська академія мистецтв та Дюссельдорфський університет.

    Історія

    image
    Дюссельдорф в 1647 році

    Перші поселення германців поблизу гирла річки Дюссель на східному березі Рейну існували ще до 500 року по Р. Х.. Перша писемна згадка про село під назвою Дуссельдорп відноситься до 1135 року.

    14 серпня 1288 року граф [en] надав Дюссельдорфу статус міста. Цьому передувала кровопролитна боротьба за владу між архієпископом Кельнським з одного боку та графом фон Бергом та жителями Кельна з іншого. Вирішальною битвою стала [en] 5 червня 1288, в якій архієпископ Кельнський, який протестував проти видачі Дюссельдорфу цього статусу, зазнав поразки.

    Після того, як в 1380 граф Вільгельм II отримав від короля Венцеля титул імперського князя, він вирішив перенести свою резиденцію з віддаленого замку Бург на Вуппері. Нова столиця графства Берзького була укріплена, а з 1386 сам Вільгельм і його дружина Ганна переїхали в новий замок на рейнській набережній. У 1385 році Дюссельдорф став резиденцією [en].

    У 1384—1395 роках місто суттєво розширилося, було закладено [de] .

    При [en] місто стало регіональним центром гуманітарних наук та [en]. Після того, як у 1609 році в юліхсько-берзькій гілки не залишилося спадкоємців та через [de] між Бранденбургом і [en], містом став правити від імені імператора іспанський генерал Амброзіо Спінола.

    Після закінчення війни за клевську спадщину Дюссельдорф перейшов під владу Нойбурзьких пфальцграфів.

    Курфюрст Йоган Вільгельм фон Пфальц, після руйнування резиденції в Гейдельберзі під час війни Аугсбурзької ліги обрав Дюссельдорф своєю головною резиденцією. Цей період відзначений значною містобудівною активністю.

    Будівельний бум продовжився і за його спадкоємця курфюрста Карла Теодора, який заснував багато замків та інститутів Дюссельдорфа, започаткував багато колекцій. На його честь був названий один із центральних районів міста — Карлштадт.

    Попри систему укріплень, споруджену навколо міста в 1732 році, під час Семирічної війни місто було захоплено французами в 1757, а потім капітулювало перед герцогом Фердинандом Брауншвейзьким (1758).

    Під час наполеонівських воєн Дюссельдорф був знову захоплений французами в 1795 році та був окупований ними до 1801 року, коли за умовами Люневільського мирного договору його повернули Баварії. За умовами договору фортифікаційні укріплення були демонтовані. Північна сторона укріплень була перетворена на [de].

    За Шонбрунським договором Дюссельдорф знову потрапив під французький вплив і в 1806 році став столицею великого герцогства Берг — васальної держави Франції, заснованого Наполеоном I після його перемоги під Аустерліцом в 1805 році на землях між територіями Французької імперії на Рейні та королівством Вестфалія. Великими герцогами були до 1808 року — Йоахім Мюрат, потім — сам імператор і, нарешті, з 1809 — його неповнолітній племінник Наполеон Луї Бонапарт. У 1810 році Наполеон запровадив свій цивільний кодекс, який привів, зокрема, до емансипації євреїв у великому герцогстві. Саме місто продовжувало зростати — в ньому з'явилися перші еспланади — Нова алея (нині [en]) і бульвар Наполеона (нині [de]) .

    Після поразки Наполеона залишене французькими військами герцогство Берг було окуповано армією Прусського королівства. За підсумками Віденського конгресу Дюссельдорф у 1815 році разом із усім великим герцогством остаточно перейшов до Пруссії.

    У 1816 році місто стало самостійною адміністративною одиницею — столицею округу, проте вже в 1820 році місто і округ були знову об'єднані. Після створення в 1822 році Рейнської провінції в Дюссельдорфі розмістилися її ландтаг та [en]. У 1872 році Дюссельдорф знову став автономним.

    У цей час почалося стрімке зростання міста. Вже в 1880 році в Дюссельдорфі було шість районів: [en] (початковий Дюссельдорф), на північному березі Дюсселя, [de] (заснований в 1767 році) на півдні, побудований в 1690-1716 роках на деякому віддаленні Нойштадт, Фрідріхштадт на південному сході, а також Кенігштадт та Пемпельфорт на сході.

    Відразу після півдня 8 березня 1921 року над містом з'явилися французькі розвідувальні літаки. Трохи згодом до міста увійшли французькі та бельгійські війська. Два роки по тому Дюссельдорф і Дуйсбург, що розташований північніше, послужили плацдармами для окупації військами Антанти Рурського басейну. Після прийняття німецьким урядом плану Дауеса окупація Рурського регіону та Дюссельдорфа була припинена 1 вересня 1925 року.

    У 1929 році округ Дюссельдорф увійшов до складу нового району Дюссельдорф-Меттманн, який був перейменований на район Меттман під час реформи 1975 року.

    Після приходу до влади в Німеччині НСДАП 11 квітня 1933 року в Дюссельдорфі гітлерюгендом було проведено масове спалення «небажаної літератури» (серед іншого були спалені книги Генріха Гейне). 10 листопада 1938 року під час «кришталевої ночі» було спалено синагоги на вулиці Казеренштрассе та в районі Бенрат. 27 жовтня 1941 з вантажної станції в районі Дерендорф були відправлені перші ув'язнені в концентраційні табори в Польщі. На околиці Дюссельдорфа в роки Другої світової війни розташовувалися концтабори «Берта» та «Дюссельдорф-Лохаузен», філії «Бухенвальда».

    Перші бомбардування Дюссельдорфа у Другій світовій війні розпочалися 1940 року. На момент їх закінчення 1945 року під бомбами загинуло понад 5000 цивільних жителів міста, понад половина будинків було зруйновано, 90% — пошкоджено. Усі мости через Рейн, більшість вулиць, захисні греблі, підземні та надземні переходи були знищені. У квітні 1945 року, незадовго до кінця війни, група городян спробувала позбавити владу націонал-соціалістичну партію, що правила у місті, і без бою перейти на бік союзників. Спробу було придушено, а деякі з її організаторів — розстріляно. Однак бойовий дух був підірваний і 17 квітня 1945 американські війська практично без бою захопили місто.

    У 1946 році Дюссельдорф став адміністративним центром землі Північний Рейн-Вестфалія. Хоча у місті і з'являлися заводи та фабрики, воно розвиловся переважно як адміністративний центр. Про це свідчить і дане в ті роки Дюссельдорфу прізвисько «Письмовий стіл Рурського басейну». Це призвело до того, що місто стало великим економічним, торговим (особливо після будівництва виставкового комплексу Düsseldorfer Messe у 1971 р.) та культурним (оперний театр — 1970, філармонія — 1978, колекція творів мистецтва Північного Рейну–Вестфалії у 1986). У 1965 році був відкритий Дюссельдорфський університет.

    Релігія

    image
    Базиліка Св. Ламберта . Рака з реліквіями св. Аполінарія
    image
    Неандеркірхе

    Християнство

    Католицизм

    З моменту заснування Дюссельдорф входив до Кельнського курфюрства. Попри сильний вплив Реформації, у місті проживало чимало католиків. Вони належали спочатку до Нойського деканату, а з 28 липня 1621 — окремому деканату з центром в Дюссельдорфі. Наполеон планував створення окремого Дюссельдорфського єпископства, проте через скасування Великого герцогства Берг в 1813 плани не здійснилися.

    У місті проживає близько 195 тисяч католиків (2009), що становить близько 33% населення міста . Вони об'єднані в 5 деканатів: північний, центральний, південний, східний та Бенрат. Провідними католицькими храмами Дюссельдорфа є [de], [en], [de] та [de].

    Святим покровителем міста вважається [en], чиї реліквії зберігаються в базиліці Святого Ламберта.

    Протестантизм

    Вперше вплив Реформації у Дюссельдорфі з'явився в 1527 році, коли завдяки реформістським настроям герцога Вільгельма V Баварського було засновано лютеранську громаду при церкві св. Ламберта . Після зміни ставлення церковної влади до протестантизму в 1571 почався утиск протестантів. Лютеранська громада і утворена в 1573 році реформістська громада змушені були до закінчення гонінь в 1590 проводити зустрічі і богослужіння в будинках своїх членів. У 1609—1614 роках протестантам було дозволено проводити відкриті служби (лютеранська громада вела їх у приміщенні на Берегерштрасе, реформісти — у домі молитви на Андреаштрасе). Після приходу до влади в 1614 радикально налаштованого Вольфганга Вільгельма фон Рфальц-Нойбурга і до середини XVII століття відкриті служби були знову заборонені, а громади повернулися до домашніх зустрічей. У 1651 році в рамках права на свободу віросповідання служби було відновлено в молитовному будинку на Болькерштрасе. У 1683 році громада зуміла побудувати свою власну церкву в центрі міста, проте вона була збудована в глибині кварталу, оскільки не повинна мати виходу на вулицю. У 1916 році вона отримала назву Неандеркірхе на честь пастора [en].

    З того часу протестантська громада в місті постійно зростала і розвивалася і 1 жовтня 1934 управління протестантськими церквами у Прирейнському регіоні було перенесено з Кобленца до Дюссельдорфу.

    Наразі в Дюссельдорфі існують 4 церковні округи: північний, східний, південний і Меттман, при цьому останній об'єднує в основному парафії в передмістях міста. У місті проживає близько 116 тисяч протестантів (2009), що становить близько 20 % населення міста.

    Православ'я та автокефальні церкви

    Поряд із двома великими конфесіями, у Дюссельдорфі також існує велика кількість православних та автокефальних церков. Об'єднані спільною комісією православних церков, в Дюссельдорфі існують греко-православна (вулиця Ам=Шененкамп), російсько-православна (храм Покрова Пресвятої Богородиці на Еллерштрасе 213), румунсько-православська та українсько-православна церква.

    Інші християнські церкви

    Біля північного парку знаходиться велика англіканська церква; на Кантадорштрассе — будівля центральної німецької апостольської церкви; на Брухштрассе — дюссельдорфський християнський центр (п'ятидесятників); баптистські громади на Акер-, Луїзен- та Кантадорштрасе; методистська церква на Гогенцоллернштрассе; громада старокатоликів на Ашаффенбургерштрассе у районі Райсхольц.

    image
    «Нова синагога»

    У Дюссельдорфі також є 5 громад новоапостольської церкви: Бенрат, Дерендорф, Еллер, Флінгер та Герресuайм; Мормонська церква і кілька зборів свідків Єгови.

    Юдаїзм

    Єврейська громада Дюссельдорфа, що налічує близько 7400 членів, є третьою за величиною Німеччини. Замість старої синагоги на Казеренштрассе, знищеної під час «Кришталевої ночі» 1938 р., в 1958 р. було збудовано нову на Цітенштрассе в районі Дерендорф. Громаді належать дитячий садок, початкова школа ім. Іцхака Рабина, гімназія та будинок для літніх людей. Майже 90% членів громади – емігранти із країн колишнього СРСР.

    Буддизм

    image
    Буддійський храм

    На лівому березі Рейну в районі Нідеркассель на території японської громади знаходиться єдиний у Європі буддійський храм школи дедо-сінсю. Він споруджений у класичному японському стилі з бетону та оточений японським садом. Поруч із ним знаходяться приміщення для чайних церемоній та бібліотека.

    Крім того, в Дюссельдорфі є центри більшості буддійських течій: рігпа, амітабха, кандзеон сангха (дзен-буддизм), "алмазний шлях" лами Оле Нідал, а також безлічі інших груп.

    Іслам

    У Дюссельдорфі є кілька мусульманських громад, однак вони не об'єднані якимсь єдиним центром, а утворюються за принципом національної приналежності (турки, марокканці, іранці) їхніх членів.

    Економіка

    Дюссельдорф є одним із провідних телекомунікаційних центрів Німеччини. Тут міститься штаб-квартира компанії E-Plus — третього за величиною оператора мобільного зв'язку у країні, штаб-квартира компанії «Vodafone — Німеччина» — другого за величиною оператора мобільного зв'язку в Німеччині. У місті також багато іноземних компаній, які спеціалізуються в області інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема Huawei, Nippon Telegraph and Telephone, Ericsson, Nokia і GTS. 18 компаній, розташованих в столиці землі Північний Рейн-Вестфалія, є провайдерами Інтернет-послуг. Дві авіакомпанії, Eurowings і раніше незалежна LTU International, мають штаб-квартири у Дюссельдорфі.

    Багато інтернет-компаній Дюссельдорфа мають своє коріння у світі реклами: тут знаходиться 400 рекламних агентств, серед яких три є найбільшими в Німеччині: BBDO Group і Publicis. У місті також представлений ряд філій іноземних агентств, у тому числі Ogilvy & Mather, Dentsu, Hakuhodo і DDB. У місті знаходиться одна з восьми фондових бірж Німеччини, близько 200 видавництв, а також близько 170 національних і міжнародних фінансових інститутів і 130 страхових компаній. Кілька інших великих компаній мають свої штаб-квартири в місті: Peek & Cloppenburg (мода), «L'Oréal — Німеччина» (косметика і парфумерія); Henkel (товари народного споживання і промислові технології); Metro AG (опт, роздріб); Ergo (страхування), Esprit Holdings (мода, штаб-квартира у Ратінгені недалеко від Дюссельдорфа), Cognis (хімічні речовини, головний офіс у Монгаймі поблизу Дюссельдорфа, але виробництво в основному в Дюссельдорфі).

    Daimler AG збирає в Дюссельдорфі Mercedes-Benz Sprinter. З 1960-х років спостерігається тісний зв'язок між містом і Японією. Багато японських банків і корпорацій мають свої європейські штаб-квартири у Дюссельдорфі.

    Наука і освіта

    У Дюссельдорфі щорічно проводиться міжнародна виставка і конгрес з медицини MEDICA.

    Транспорт

    Авіаційний

    Докладніше: Дюссельдорф (аеропорт)
    image
    Аеровокзал Дюссельдорфу

    Аеропорт Дюссельдорфа, який також називають аеропортом Рейн-Рур, розташований за 8 км на північ від центру міста, і до нього можна легко дістатися поїздом або міською залізницею S -Bahn. Залізнична станція далекого прямування, що обслуговується регіональними та національними службами та сполучається з аеропортом [en], автоматичним транспортним засобом для перевезення людей. Інша станція S -Bahn (S11), розташована під будівлею термінала, звідки потяги прямують до Дюссельдорф-Головний та Кельна, а також має кілька нічних маршрутів. Після Франкфурта, Мюнхена та Берліна аеропорт Дюссельдорфа є третім за пасажирообігом комерційним аеропортом Німеччини, з 25,5 мільйонами пасажирів щорічно (2019). Аеропорт пропонує 180 напрямків на 4 континентах і обслуговується 70 авіакомпаніями. Будівлі аеропорту були частково знищені руйнівною пожежею, спричиненою зварювальними роботами в 1996 році, внаслідок якої загинуло 17 людей. Його було повністю перебудовано та встановлено Skytrain.

    Колійний

    Докладніше: Дюссельдорф-Головний, Дюссельдорфський штадтбан та Дюссельдорфський трамвай

    Місто є головним вузлом залізничної мережі Deutsche Bahn (DB). Щодня в Дюссельдорфі зупиняється понад 1000 поїздів. Центральний вокзал Дюссельдорфа на Конрад-Аденауер-плац розташований у Дюссельдорф-Штадтмітте. Кілька ліній S-Bahn Рейн-Рур сполучають Дюссельдорф з іншими містами регіону Рейн-Рур. Місцевий колійний транспорт представлено Дштадтбаном і трамваєм.

    Мости

    image
    [en]

    У Дюссельдорфі через Рейн прокладено 7 мостів (перераховані в порядку з півночі на південь):

    • [de]
    • [en]
    • [de]
    • [en]
    • [en]
    • [de]
    • [de]

    Географія

    Розташування

    image
    Рейн у Дюссельдорфі

    Місто розташоване на правому березі Рейну в його нижній течії, у місці впадіння в нього річки Дюссель. Нині ряд районів Дюссельдорфа (Оберкассель, Нідеркассель, Геєрдт та Лерік) розташовані на лівому березі Рейну.

    Місто знаходиться трохи південніше Рурської області, в агломерації Рейн-Рур, що є однією з найбільших у Європі та найбільшою в Німеччині. У 20 містах та 14 районах на території понад 10000 км² проживає понад 11 мільйонів осіб .

    Найвища точка міста — Зандберг у районі Гюббельрат на сході сягає 165,20 м, найнижчою є місце впадіння річки Шварцбах до Рейну на півночі — 28,23 м над рівнем моря . Географічний центр міста знаходиться в [en].

    Сусідні міста

    Дюссельдорф межує на півночі з Дуйсбургом, Ратінгеном і Мюльгаймом, на сході — з Меттманом, Еркратом і Гільденом, на півдні — з Лангенфельдом, на заході — з Нойсом, Мербушем і Дормагеном. Через розростання міст часто межі між ними є виключно юридичним поняттям і проходить однією з вулиць (особливо це стосується західних меж міста).

    Клімат

    Клімат Дюссельдорфа переважно океанічний, що зумовлено відкритим у напрямку Північного моря рельєфом (Нижньорейнська рівнина). Домінуючі західні вітри приносять із собою вологі повітряні маси. В результаті для міста характерні м'яка, безсніжна зима та помірно тепле та вологе літо. Загалом погода мінлива. При середньорічній температурі 10,6 ° C в Дюссельдорфі за рік випадає близько 800 мм опадів. Місто є одним із регіонів із найм'якшою зимою в Німеччині — сніг тут буває в середньому лише одинадцяти днів на рік. Згідно з дослідженнями з 1504 року, за сонячним сяйвом на рік, Дюссельдорф займає в списку сонячних міст Німеччини одне з останніх місць ..

    Клімат Дюссельдорфа
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 5,5 6,9 10,9 15,2 19,4 22,1 24,3 24,0 19,8 15,0 9,5 5,7 14,9
    Середня температура, °C 3,4 4,1 7,1 10,4 14,3 17,0 19,3 19,0 15,5 11,5 7,0 3,7 11,1
    Середній мінімум, °C 1,2 1,3 3,3 5,5 9,3 12,0 14,4 14,1 11,2 8,1 4,6 1,7 7,3
    Норма опадів, мм 61.1 55.7 54.6 50.8 57.6 71.5 77.0 74.5 100.5 65.3 66.1 71.1 805.8
    Вологість повітря, % 82 77 75 70 67 70 69 70 76 78 81 82 74.7
    Джерело: Weather Online — Düsseldorf Flughafen

    Культура та освіта

    Театри

    Класичний та сучасний театр

    image
    Дюссельдорфський театр
    image
    Велика зала філармонії

    Перші театральні вистави у Дюссельдорфі датуються 1585 роком. Будівництво Дюссельдорфського театру у його нинішній формі, із сучасною архітектурою та вигнутими контурами завершено в 1970 році. Він розташований на Густаф Грюндгенс-плац, названої на честь його колишнього художнього керівника Густафа Грюндгенса і широко відомий у всій Німеччині.

    Іншими великими театрами рейнської метрополії є «Forum Freies Theater», що складається з молодіжного театру «Juta» та «Kammerspielen»; класичний бульварний театр «Komödie Düsseldorf» і очолюваний відомою театральною родиною Гайнерсдорф «Theater an der Kö», що спеціалізується на комедіях і сучасних постановках.

    Найбільший дитячий театр міста Театральне ательє «Takelgarn» поряд з традиційними комедіями та дивертисментами містить і «Kinderteather», де в постановках беруть участь діти та молодь. Розташований на Гельмхольцштрассе ляльковий театр, а також театр маріонеток, що знаходиться неподалік від нього у палаці Віттгеншайн, орієнтовані як на дітей, так і на дорослих.

    Див. також

    Галерея

    Відомі люди

    Посилання

    Примітки

    1. IT.NRW. (German) . Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 30 червня 2009.
    2. https://www1.wdr.de/nachrichten/rheinland/amtszeit-von-koelner-stadtdirektor-keller-endet-100.html
    3. https://www.destatis.de/DE/ZahlenFakten/LaenderRegionen/Regionales/Gemeindeverzeichnis/Administrativ/Aktuell/05Staedte.html
    4. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    5. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/chemnitz.html
    6. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/reading.html
    7. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/haifa.html
    8. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/warschau.html
    9. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/chongqing.html
    10. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/palermo.html
    11. https://www.duesseldorf.de/internationales/freundschaften-kooperationen/chiba.html
    12. https://www.duesseldorf.de/aktuelles/news/detailansicht/newsdetail/rat-beschliesst-partnerschaft-mit-der-ukrainischen-stadt-czernowitz.html
    13. https://www.duesseldorf.de/internationales/partnerschaften/moskau.html
    14. (нім.). Information und Technik Nordrhein-Westfalen (IT.NRW). Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 29 січня 2013.
    15. GaWC: Classification of cities 2010. Globalization and World Cities Research Network. 2010. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    16. Standortprofil Düsseldorf (PDF) (нім.). Landshauptstadt Düsseldorf. 04.07.2012. (PDF) оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 29 січня 2013.
    17. Brockerhoff, Michael (16.07.2012). Germanen lebten an der Düssel. Rheinische Post (нім.). Rheinische Post Verlagsgesellschaft mbH. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
    18. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Vom Dorf zur Residenzstadt (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    19. Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993. — P. 46. — 288 p.
    20. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Aufschwung als Residenzstadt (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    21. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Vom Dorf zur Residenzstadt, S.2 (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    22. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Von der Hauptstadt eines Großherzogtums zur Industriestadt (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    23. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    24. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg S.2 (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    25. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg S.3 (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    26. von Looz-Corswarem, Clemens. Stadtgeschichte: Der Neubau der Stadt Düsseldorf nach dem Zweiten Weltkrieg (нім.). Stadtarchiv Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    27. Düsseldorfer Zeitleiste (нім.). Landeshauptstadt Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    28. Georg von Viebahn. Statistik und Topographie des Regierungs-Bezirks Düsseldorf. — Schreiner, 1836. — P. 39. — 304 p.
    29. Weidenhaupt, 1979, с. 88—89.
    30. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2013. Процитовано 23 липня 2023.
    31. Gay, 2006, с. 38.
    32. Stadtmuseum: Handlung und Disputacion. оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 18 червня 2007.
    33. Boigrafish-bibliogrfishe Kirchenlexikon. PFALZ-NEUBURG, Wolfgang Wilhelm von,. оригіналу за 17 вересня 2007. Процитовано 18 червня 2007.
    34. Stadtmuseum: Die Bolkerstraße. оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 12 лютого 2013.
    35. Findbuch des Konsistoriums der EKiR. оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 12 лютого 2013.
    36. Reinhard Thöle. Orthodoxe Kirchen in Deutschland. — Vandenhoeck & Ruprecht, 1997. — 112 p. — (Bensheimer Hefte). — .
    37. Gemeinden im Bezirk Düsseldorf (нім.). Neuapostolische Kirche — Bezirk Düsseldorf. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2013.
    38. Geschichte der Jüdischen Gemeinde Düsseldorf (нім.). Jüdische Gemeinde Düsseldorf. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2013.
    39. Wir über uns (нім.). EKŌ-Haus der Japanischen Kultur e.V. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2013.
    40. Moscheen in Düsseldorf (нім.). moscheesuche.de. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 18 лютого 2013.
    41. derwesten.de, DerWesten- (8 вересня 2021). Größte Flughäfen in Deutschland: DAS sind die Airports mit den meisten Passagieren in der Bundesrepublik. www.derwesten.de (нім.). Процитовано 27 липня 2022.
    42. Charles H. Grier. Analyse geeigneter Vergleichsregionen für die Metropolregion Rhein-Ruhr : ( )[нім.]. — Düsseldorf : Bezirksregierung Düsseldorf.
    43. Düsseldorf — die wichtigsten Zahlen und Fakten (нім.). Landeshauptstadt Düsseldorf. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
    44. Die 30 sonnigsten Städte Deutschlands. Rheinische Post. Rheinische Post Verlagsgesellschaft mbH. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013.
    45. SchauPlätze — Theater in der Stadt. Landeshauptstadt Düsseldorf. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 8 лютого 2013.


    image Це незавершена стаття з географії Німеччини.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Dyu sseldorf ˈdʏsl ˌdɔɐ f dosl Selo na Dyusseli misto na zahodi Nimechchini u Rejnsko Rurskomu regioni administrativnij i kulturnij centr federalnoyi zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya i rezidenciya zemelnogo uryadu okrugu Dyusseldorf Naselennya 642 304 osib 2018 Upershe zgaduyetsya v 1135 roku status mista z 1288 roku Misto Dyusseldorf nim Dusseldorf Prapor d Koordinati 51 13 pn sh 6 49 sh d H G O Krayina Nimechchina NimechchinaZemlya Pivnichnij Rejn VestfaliyaOkrug DyusseldorfMezhuye z susidni nas punktiNojs Mettman Ratingen Gilden Erkrat Langenfeld Dujsburg Merbush Rejn Nojs Mettman Vnutrishnij podil d d d d d d d d d dd d 2 Persha zgadka 1135Misto z 1288Plosha 217 41 km 3 Visota centru 38 mNajvisha tochka dGeografichna zona Nizhnorejnska rivninaVodojma Rejn DyusselOficijna mova nimeckaNaselennya 593 682 2012 Gustota naselennya 2 736 osib km Aglomeraciya 11 300 000 Rejnsko Rurskij region Katojkonim nim Dusseldorfer nim Dusseldorferin nim Dusseldorferinnen fr Dusseldorfoise 4 fr Dusseldorfois 4 Mista pobratimi Hemnic 1988 5 Reding 1988 6 Hajfa 1988 7 Varshava 1989 8 Chuncin 2004 9 Palermo berezen 2016 10 Chiba 2019 11 Chernivci 2022 12 Moskva 1992 13 Chasovij poyas dTelefonnij kod 02104 0211 i 0203Poshtovij indeks 40001 40629Avtomobilnij kod DGeoNames 2934246 3231903 6553022OSM r62539 ROficijnij sajt duesseldorf de de DyusseldorfDyusseldorf Nimechchina DyusseldorfDyusseldorf Pivnichnij Rejn Vestfaliya Dyusseldorf u Vikishovishi d U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dyusseldorf znachennya Roztashovanij u centri Rejnsko Rurskogo ta yevropejskogo ekonomichnogo regioniv Dyusseldorf poryad z Berlinom Frankfurtom na Majni Myunhenom i Gamburgom vhodit do p yatirki najbilshih ekonomichnih transportnih kulturnih ta politichnih centriv Nimechchini U nomu znahodyatsya shtab kvartiri velikoyi kilkosti velikih kompanij u tomu chisli E ON i Henkel Group Miskij aeroport ye mizhnarodnim habom U Dyuseldorfi roztashovani dvi gavani a takozh chislenni vishi navchalni zakladi zokrema Dyusseldorfska akademiya mistectv ta Dyusseldorfskij universitet IstoriyaDyusseldorf v 1647 roci Pershi poselennya germanciv poblizu girla richki Dyussel na shidnomu berezi Rejnu isnuvali she do 500 roku po R H Persha pisemna zgadka pro selo pid nazvoyu Dusseldorp vidnositsya do 1135 roku 14 serpnya 1288 roku graf en nadav Dyusseldorfu status mista Comu pereduvala krovoprolitna borotba za vladu mizh arhiyepiskopom Kelnskim z odnogo boku ta grafom fon Bergom ta zhitelyami Kelna z inshogo Virishalnoyu bitvoyu stala en 5 chervnya 1288 v yakij arhiyepiskop Kelnskij yakij protestuvav proti vidachi Dyusseldorfu cogo statusu zaznav porazki Pislya togo yak v 1380 graf Vilgelm II otrimav vid korolya Vencelya titul imperskogo knyazya vin virishiv perenesti svoyu rezidenciyu z viddalenogo zamku Burg na Vupperi Nova stolicya grafstva Berzkogo bula ukriplena a z 1386 sam Vilgelm i jogo druzhina Ganna pereyihali v novij zamok na rejnskij naberezhnij U 1385 roci Dyusseldorf stav rezidenciyeyu en U 1384 1395 rokah misto suttyevo rozshirilosya bulo zakladeno de Pri en misto stalo regionalnim centrom gumanitarnih nauk ta en Pislya togo yak u 1609 roci v yulihsko berzkij gilki ne zalishilosya spadkoyemciv ta cherez de mizh Brandenburgom i en mistom stav praviti vid imeni imperatora ispanskij general Ambrozio Spinola Pislya zakinchennya vijni za klevsku spadshinu Dyusseldorf perejshov pid vladu Nojburzkih pfalcgrafiv Kurfyurst Jogan Vilgelm fon Pfalc pislya rujnuvannya rezidenciyi v Gejdelberzi pid chas vijni Augsburzkoyi ligi obrav Dyusseldorf svoyeyu golovnoyu rezidenciyeyu Cej period vidznachenij znachnoyu mistobudivnoyu aktivnistyu Budivelnij bum prodovzhivsya i za jogo spadkoyemcya kurfyursta Karla Teodora yakij zasnuvav bagato zamkiv ta institutiv Dyusseldorfa zapochatkuvav bagato kolekcij Na jogo chest buv nazvanij odin iz centralnih rajoniv mista Karlshtadt Popri sistemu ukriplen sporudzhenu navkolo mista v 1732 roci pid chas Semirichnoyi vijni misto bulo zahopleno francuzami v 1757 a potim kapitulyuvalo pered gercogom Ferdinandom Braunshvejzkim 1758 Pid chas napoleonivskih voyen Dyusseldorf buv znovu zahoplenij francuzami v 1795 roci ta buv okupovanij nimi do 1801 roku koli za umovami Lyunevilskogo mirnogo dogovoru jogo povernuli Bavariyi Za umovami dogovoru fortifikacijni ukriplennya buli demontovani Pivnichna storona ukriplen bula peretvorena na de Za Shonbrunskim dogovorom Dyusseldorf znovu potrapiv pid francuzkij vpliv i v 1806 roci stav stoliceyu velikogo gercogstva Berg vasalnoyi derzhavi Franciyi zasnovanogo Napoleonom I pislya jogo peremogi pid Austerlicom v 1805 roci na zemlyah mizh teritoriyami Francuzkoyi imperiyi na Rejni ta korolivstvom Vestfaliya Velikimi gercogami buli do 1808 roku Joahim Myurat potim sam imperator i nareshti z 1809 jogo nepovnolitnij pleminnik Napoleon Luyi Bonapart U 1810 roci Napoleon zaprovadiv svij civilnij kodeks yakij priviv zokrema do emansipaciyi yevreyiv u velikomu gercogstvi Same misto prodovzhuvalo zrostati v nomu z yavilisya pershi esplanadi Nova aleya nini en i bulvar Napoleona nini de Pislya porazki Napoleona zalishene francuzkimi vijskami gercogstvo Berg bulo okupovano armiyeyu Prusskogo korolivstva Za pidsumkami Videnskogo kongresu Dyusseldorf u 1815 roci razom iz usim velikim gercogstvom ostatochno perejshov do Prussiyi U 1816 roci misto stalo samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu stoliceyu okrugu prote vzhe v 1820 roci misto i okrug buli znovu ob yednani Pislya stvorennya v 1822 roci Rejnskoyi provinciyi v Dyusseldorfi rozmistilisya yiyi landtag ta en U 1872 roci Dyusseldorf znovu stav avtonomnim U cej chas pochalosya strimke zrostannya mista Vzhe v 1880 roci v Dyusseldorfi bulo shist rajoniv en pochatkovij Dyusseldorf na pivnichnomu berezi Dyusselya de zasnovanij v 1767 roci na pivdni pobudovanij v 1690 1716 rokah na deyakomu viddalenni Nojshtadt Fridrihshtadt na pivdennomu shodi a takozh Kenigshtadt ta Pempelfort na shodi Vidrazu pislya pivdnya 8 bereznya 1921 roku nad mistom z yavilisya francuzki rozviduvalni litaki Trohi zgodom do mista uvijshli francuzki ta belgijski vijska Dva roki po tomu Dyusseldorf i Dujsburg sho roztashovanij pivnichnishe posluzhili placdarmami dlya okupaciyi vijskami Antanti Rurskogo basejnu Pislya prijnyattya nimeckim uryadom planu Dauesa okupaciya Rurskogo regionu ta Dyusseldorfa bula pripinena 1 veresnya 1925 roku U 1929 roci okrug Dyusseldorf uvijshov do skladu novogo rajonu Dyusseldorf Mettmann yakij buv perejmenovanij na rajon Mettman pid chas reformi 1975 roku Pislya prihodu do vladi v Nimechchini NSDAP 11 kvitnya 1933 roku v Dyusseldorfi gitleryugendom bulo provedeno masove spalennya nebazhanoyi literaturi sered inshogo buli spaleni knigi Genriha Gejne 10 listopada 1938 roku pid chas krishtalevoyi nochi bulo spaleno sinagogi na vulici Kazerenshtrasse ta v rajoni Benrat 27 zhovtnya 1941 z vantazhnoyi stanciyi v rajoni Derendorf buli vidpravleni pershi uv yazneni v koncentracijni tabori v Polshi Na okolici Dyusseldorfa v roki Drugoyi svitovoyi vijni roztashovuvalisya konctabori Berta ta Dyusseldorf Lohauzen filiyi Buhenvalda Pershi bombarduvannya Dyusseldorfa u Drugij svitovij vijni rozpochalisya 1940 roku Na moment yih zakinchennya 1945 roku pid bombami zaginulo ponad 5000 civilnih zhiteliv mista ponad polovina budinkiv bulo zrujnovano 90 poshkodzheno Usi mosti cherez Rejn bilshist vulic zahisni grebli pidzemni ta nadzemni perehodi buli znisheni U kvitni 1945 roku nezadovgo do kincya vijni grupa gorodyan sprobuvala pozbaviti vladu nacional socialistichnu partiyu sho pravila u misti i bez boyu perejti na bik soyuznikiv Sprobu bulo pridusheno a deyaki z yiyi organizatoriv rozstrilyano Odnak bojovij duh buv pidirvanij i 17 kvitnya 1945 amerikanski vijska praktichno bez boyu zahopili misto U 1946 roci Dyusseldorf stav administrativnim centrom zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Hocha u misti i z yavlyalisya zavodi ta fabriki vono rozvilovsya perevazhno yak administrativnij centr Pro ce svidchit i dane v ti roki Dyusseldorfu prizvisko Pismovij stil Rurskogo basejnu Ce prizvelo do togo sho misto stalo velikim ekonomichnim torgovim osoblivo pislya budivnictva vistavkovogo kompleksu Dusseldorfer Messe u 1971 r ta kulturnim opernij teatr 1970 filarmoniya 1978 kolekciya tvoriv mistectva Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi u 1986 U 1965 roci buv vidkritij Dyusseldorfskij universitet ReligiyaBazilika Sv Lamberta Raka z relikviyami sv Apolinariya Neanderkirhe Hristiyanstvo Katolicizm Z momentu zasnuvannya Dyusseldorf vhodiv do Kelnskogo kurfyurstva Popri silnij vpliv Reformaciyi u misti prozhivalo chimalo katolikiv Voni nalezhali spochatku do Nojskogo dekanatu a z 28 lipnya 1621 okremomu dekanatu z centrom v Dyusseldorfi Napoleon planuvav stvorennya okremogo Dyusseldorfskogo yepiskopstva prote cherez skasuvannya Velikogo gercogstva Berg v 1813 plani ne zdijsnilisya U misti prozhivaye blizko 195 tisyach katolikiv 2009 sho stanovit blizko 33 naselennya mista Voni ob yednani v 5 dekanativ pivnichnij centralnij pivdennij shidnij ta Benrat Providnimi katolickimi hramami Dyusseldorfa ye de en de ta de Svyatim pokrovitelem mista vvazhayetsya en chiyi relikviyi zberigayutsya v bazilici Svyatogo Lamberta Protestantizm Vpershe vpliv Reformaciyi u Dyusseldorfi z yavivsya v 1527 roci koli zavdyaki reformistskim nastroyam gercoga Vilgelma V Bavarskogo bulo zasnovano lyuteransku gromadu pri cerkvi sv Lamberta Pislya zmini stavlennya cerkovnoyi vladi do protestantizmu v 1571 pochavsya utisk protestantiv Lyuteranska gromada i utvorena v 1573 roci reformistska gromada zmusheni buli do zakinchennya gonin v 1590 provoditi zustrichi i bogosluzhinnya v budinkah svoyih chleniv U 1609 1614 rokah protestantam bulo dozvoleno provoditi vidkriti sluzhbi lyuteranska gromada vela yih u primishenni na Beregershtrase reformisti u domi molitvi na Andreashtrase Pislya prihodu do vladi v 1614 radikalno nalashtovanogo Volfganga Vilgelma fon Rfalc Nojburga i do seredini XVII stolittya vidkriti sluzhbi buli znovu zaboroneni a gromadi povernulisya do domashnih zustrichej U 1651 roci v ramkah prava na svobodu virospovidannya sluzhbi bulo vidnovleno v molitovnomu budinku na Bolkershtrase U 1683 roci gromada zumila pobuduvati svoyu vlasnu cerkvu v centri mista prote vona bula zbudovana v glibini kvartalu oskilki ne povinna mati vihodu na vulicyu U 1916 roci vona otrimala nazvu Neanderkirhe na chest pastora en Z togo chasu protestantska gromada v misti postijno zrostala i rozvivalasya i 1 zhovtnya 1934 upravlinnya protestantskimi cerkvami u Prirejnskomu regioni bulo pereneseno z Koblenca do Dyusseldorfu Narazi v Dyusseldorfi isnuyut 4 cerkovni okrugi pivnichnij shidnij pivdennij i Mettman pri comu ostannij ob yednuye v osnovnomu parafiyi v peredmistyah mista U misti prozhivaye blizko 116 tisyach protestantiv 2009 sho stanovit blizko 20 naselennya mista Pravoslav ya ta avtokefalni cerkvi Poryad iz dvoma velikimi konfesiyami u Dyusseldorfi takozh isnuye velika kilkist pravoslavnih ta avtokefalnih cerkov Ob yednani spilnoyu komisiyeyu pravoslavnih cerkov v Dyusseldorfi isnuyut greko pravoslavna vulicya Am Shenenkamp rosijsko pravoslavna hram Pokrova Presvyatoyi Bogorodici na Ellershtrase 213 rumunsko pravoslavska ta ukrayinsko pravoslavna cerkva Inshi hristiyanski cerkvi Bilya pivnichnogo parku znahoditsya velika anglikanska cerkva na Kantadorshtrasse budivlya centralnoyi nimeckoyi apostolskoyi cerkvi na Bruhshtrasse dyusseldorfskij hristiyanskij centr p yatidesyatnikiv baptistski gromadi na Aker Luyizen ta Kantadorshtrase metodistska cerkva na Gogencollernshtrasse gromada starokatolikiv na Ashaffenburgershtrasse u rajoni Rajsholc Nova sinagoga U Dyusseldorfi takozh ye 5 gromad novoapostolskoyi cerkvi Benrat Derendorf Eller Flinger ta Gerresuajm Mormonska cerkva i kilka zboriv svidkiv Yegovi Yudayizm Yevrejska gromada Dyusseldorfa sho nalichuye blizko 7400 chleniv ye tretoyu za velichinoyu Nimechchini Zamist staroyi sinagogi na Kazerenshtrasse znishenoyi pid chas Krishtalevoyi nochi 1938 r v 1958 r bulo zbudovano novu na Citenshtrasse v rajoni Derendorf Gromadi nalezhat dityachij sadok pochatkova shkola im Ichaka Rabina gimnaziya ta budinok dlya litnih lyudej Majzhe 90 chleniv gromadi emigranti iz krayin kolishnogo SRSR Buddizm Buddijskij hram Na livomu berezi Rejnu v rajoni Niderkassel na teritoriyi yaponskoyi gromadi znahoditsya yedinij u Yevropi buddijskij hram shkoli dedo sinsyu Vin sporudzhenij u klasichnomu yaponskomu stili z betonu ta otochenij yaponskim sadom Poruch iz nim znahodyatsya primishennya dlya chajnih ceremonij ta biblioteka Krim togo v Dyusseldorfi ye centri bilshosti buddijskih techij rigpa amitabha kandzeon sangha dzen buddizm almaznij shlyah lami Ole Nidal a takozh bezlichi inshih grup Islam U Dyusseldorfi ye kilka musulmanskih gromad odnak voni ne ob yednani yakims yedinim centrom a utvoryuyutsya za principom nacionalnoyi prinalezhnosti turki marokkanci iranci yihnih chleniv EkonomikaDyusseldorf ye odnim iz providnih telekomunikacijnih centriv Nimechchini Tut mistitsya shtab kvartira kompaniyi E Plus tretogo za velichinoyu operatora mobilnogo zv yazku u krayini shtab kvartira kompaniyi Vodafone Nimechchina drugogo za velichinoyu operatora mobilnogo zv yazku v Nimechchini U misti takozh bagato inozemnih kompanij yaki specializuyutsya v oblasti informacijnih i komunikacijnih tehnologij zokrema Huawei Nippon Telegraph and Telephone Ericsson Nokia i GTS 18 kompanij roztashovanih v stolici zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya ye provajderami Internet poslug Dvi aviakompaniyi Eurowings i ranishe nezalezhna LTU International mayut shtab kvartiri u Dyusseldorfi Bagato internet kompanij Dyusseldorfa mayut svoye korinnya u sviti reklami tut znahoditsya 400 reklamnih agentstv sered yakih tri ye najbilshimi v Nimechchini BBDO Group i Publicis U misti takozh predstavlenij ryad filij inozemnih agentstv u tomu chisli Ogilvy amp Mather Dentsu Hakuhodo i DDB U misti znahoditsya odna z vosmi fondovih birzh Nimechchini blizko 200 vidavnictv a takozh blizko 170 nacionalnih i mizhnarodnih finansovih institutiv i 130 strahovih kompanij Kilka inshih velikih kompanij mayut svoyi shtab kvartiri v misti Peek amp Cloppenburg moda L Oreal Nimechchina kosmetika i parfumeriya Henkel tovari narodnogo spozhivannya i promislovi tehnologiyi Metro AG opt rozdrib Ergo strahuvannya Esprit Holdings moda shtab kvartira u Ratingeni nedaleko vid Dyusseldorfa Cognis himichni rechovini golovnij ofis u Mongajmi poblizu Dyusseldorfa ale virobnictvo v osnovnomu v Dyusseldorfi Daimler AG zbiraye v Dyusseldorfi Mercedes Benz Sprinter Z 1960 h rokiv sposterigayetsya tisnij zv yazok mizh mistom i Yaponiyeyu Bagato yaponskih bankiv i korporacij mayut svoyi yevropejski shtab kvartiri u Dyusseldorfi Nauka i osvitaDyusseldorfskij universitet zasnovanij u 1965 roci Dyusseldorfska akademiya mistectv zasnovana u 1773 roci U Dyusseldorfi shorichno provoditsya mizhnarodna vistavka i kongres z medicini MEDICA TransportAviacijnij Dokladnishe Dyusseldorf aeroport Aerovokzal Dyusseldorfu Aeroport Dyusseldorfa yakij takozh nazivayut aeroportom Rejn Rur roztashovanij za 8 km na pivnich vid centru mista i do nogo mozhna legko distatisya poyizdom abo miskoyu zalizniceyu S Bahn Zaliznichna stanciya dalekogo pryamuvannya sho obslugovuyetsya regionalnimi ta nacionalnimi sluzhbami ta spoluchayetsya z aeroportom en avtomatichnim transportnim zasobom dlya perevezennya lyudej Insha stanciya S Bahn S11 roztashovana pid budivleyu terminala zvidki potyagi pryamuyut do Dyusseldorf Golovnij ta Kelna a takozh maye kilka nichnih marshrutiv Pislya Frankfurta Myunhena ta Berlina aeroport Dyusseldorfa ye tretim za pasazhiroobigom komercijnim aeroportom Nimechchini z 25 5 miljonami pasazhiriv shorichno 2019 Aeroport proponuye 180 napryamkiv na 4 kontinentah i obslugovuyetsya 70 aviakompaniyami Budivli aeroportu buli chastkovo znisheni rujnivnoyu pozhezheyu sprichinenoyu zvaryuvalnimi robotami v 1996 roci vnaslidok yakoyi zaginulo 17 lyudej Jogo bulo povnistyu perebudovano ta vstanovleno Skytrain Kolijnij Dokladnishe Dyusseldorf Golovnij Dyusseldorfskij shtadtban ta Dyusseldorfskij tramvaj Misto ye golovnim vuzlom zaliznichnoyi merezhi Deutsche Bahn DB Shodnya v Dyusseldorfi zupinyayetsya ponad 1000 poyizdiv Centralnij vokzal Dyusseldorfa na Konrad Adenauer plac roztashovanij u Dyusseldorf Shtadtmitte Kilka linij S Bahn Rejn Rur spoluchayut Dyusseldorf z inshimi mistami regionu Rejn Rur Miscevij kolijnij transport predstavleno Dshtadtbanom i tramvayem Mosti en U Dyusseldorfi cherez Rejn prokladeno 7 mostiv pererahovani v poryadku z pivnochi na pivden de en de en en de de GeografiyaRoztashuvannya Rejn u Dyusseldorfi Misto roztashovane na pravomu berezi Rejnu v jogo nizhnij techiyi u misci vpadinnya v nogo richki Dyussel Nini ryad rajoniv Dyusseldorfa Oberkassel Niderkassel Geyerdt ta Lerik roztashovani na livomu berezi Rejnu Misto znahoditsya trohi pivdennishe Rurskoyi oblasti v aglomeraciyi Rejn Rur sho ye odniyeyu z najbilshih u Yevropi ta najbilshoyu v Nimechchini U 20 mistah ta 14 rajonah na teritoriyi ponad 10000 km prozhivaye ponad 11 miljoniv osib Najvisha tochka mista Zandberg u rajoni Gyubbelrat na shodi syagaye 165 20 m najnizhchoyu ye misce vpadinnya richki Shvarcbah do Rejnu na pivnochi 28 23 m nad rivnem morya Geografichnij centr mista znahoditsya v en Susidni mista Dyusseldorf mezhuye na pivnochi z Dujsburgom Ratingenom i Myulgajmom na shodi z Mettmanom Erkratom i Gildenom na pivdni z Langenfeldom na zahodi z Nojsom Merbushem i Dormagenom Cherez rozrostannya mist chasto mezhi mizh nimi ye viklyuchno yuridichnim ponyattyam i prohodit odniyeyu z vulic osoblivo ce stosuyetsya zahidnih mezh mista Klimat Klimat Dyusseldorfa perevazhno okeanichnij sho zumovleno vidkritim u napryamku Pivnichnogo morya relyefom Nizhnorejnska rivnina Dominuyuchi zahidni vitri prinosyat iz soboyu vologi povitryani masi V rezultati dlya mista harakterni m yaka bezsnizhna zima ta pomirno teple ta vologe lito Zagalom pogoda minliva Pri serednorichnij temperaturi 10 6 C v Dyusseldorfi za rik vipadaye blizko 800 mm opadiv Misto ye odnim iz regioniv iz najm yakshoyu zimoyu v Nimechchini snig tut buvaye v serednomu lishe odinadcyati dniv na rik Zgidno z doslidzhennyami z 1504 roku za sonyachnim syajvom na rik Dyusseldorf zajmaye v spisku sonyachnih mist Nimechchini odne z ostannih misc Klimat Dyusseldorfa Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 5 5 6 9 10 9 15 2 19 4 22 1 24 3 24 0 19 8 15 0 9 5 5 7 14 9 Serednya temperatura C 3 4 4 1 7 1 10 4 14 3 17 0 19 3 19 0 15 5 11 5 7 0 3 7 11 1 Serednij minimum C 1 2 1 3 3 3 5 5 9 3 12 0 14 4 14 1 11 2 8 1 4 6 1 7 7 3 Norma opadiv mm 61 1 55 7 54 6 50 8 57 6 71 5 77 0 74 5 100 5 65 3 66 1 71 1 805 8 Vologist povitrya 82 77 75 70 67 70 69 70 76 78 81 82 74 7 Dzherelo Weather Online Dusseldorf FlughafenKultura ta osvitaTeatri Klasichnij ta suchasnij teatr Dyusseldorfskij teatr Velika zala filarmoniyi Pershi teatralni vistavi u Dyusseldorfi datuyutsya 1585 rokom Budivnictvo Dyusseldorfskogo teatru u jogo ninishnij formi iz suchasnoyu arhitekturoyu ta vignutimi konturami zaversheno v 1970 roci Vin roztashovanij na Gustaf Gryundgens plac nazvanoyi na chest jogo kolishnogo hudozhnogo kerivnika Gustafa Gryundgensa i shiroko vidomij u vsij Nimechchini Inshimi velikimi teatrami rejnskoyi metropoliyi ye Forum Freies Theater sho skladayetsya z molodizhnogo teatru Juta ta Kammerspielen klasichnij bulvarnij teatr Komodie Dusseldorf i ocholyuvanij vidomoyu teatralnoyu rodinoyu Gajnersdorf Theater an der Ko sho specializuyetsya na komediyah i suchasnih postanovkah Najbilshij dityachij teatr mista Teatralne atelye Takelgarn poryad z tradicijnimi komediyami ta divertismentami mistit i Kinderteather de v postanovkah berut uchast diti ta molod Roztashovanij na Gelmholcshtrasse lyalkovij teatr a takozh teatr marionetok sho znahoditsya nepodalik vid nogo u palaci Vittgenshajn oriyentovani yak na ditej tak i na doroslih Div takozhTES Lausvard FGalereyaDyusseldorf vnochi Landtag zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Universitetska i derzhavna biblioteka Dyusseldorfa Dyusseldorfska akademiya mistectv Dyusseldorfskij teatr Velika zala filarmoniyi Korolivska aleya odna z najvidomishih vulic Dyusseldorfa Zaliznichnij vokzal Terminal V aeroportu Dyusseldorfa Neanderkirhe Muzej Gete Muzej Kunstpalast Nova SinagogaVidomi lyudiFridrih Genrih Yakobi 1743 1819 nimeckij filosof Peter Jozef fon Kornelius 1783 1867 nimeckij hudozhnik predstavnik nimeckogo romantizmu Genrih Gejne 1797 1856 nimeckij poet i zhurnalist Feliks Klyajn 1849 1925 nimeckij matematik Paul Natorp 1854 1924 nimeckij pedagog ta filosof Gans Gajnc Evers 1871 1943 nimeckij pismennik i poet Vim Venders 1945 nimeckij kinorezhiser fotograf scenarist i prodyuser Mihael Pretc 1967 kolishnij nimeckij futbolist Antonis Remos 1970 greckij popspivak biznesmen Benyamin Klejbrink 1985 nimeckij fehtuvalnik olimpijskij chempion PosilannyaDyusseldorf Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt mista Encyclopedia Britannica Dusseldorf Germany 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiIT NRW German Arhiv originalu za 21 sichnya 2010 Procitovano 30 chervnya 2009 https www1 wdr de nachrichten rheinland amtszeit von koelner stadtdirektor keller endet 100 html https www destatis de DE ZahlenFakten LaenderRegionen Regionales Gemeindeverzeichnis Administrativ Aktuell 05Staedte html http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www duesseldorf de internationales partnerschaften chemnitz html https www duesseldorf de internationales partnerschaften reading html https www duesseldorf de internationales partnerschaften haifa html https www duesseldorf de internationales partnerschaften warschau html https www duesseldorf de internationales partnerschaften chongqing html https www duesseldorf de internationales partnerschaften palermo html https www duesseldorf de internationales freundschaften kooperationen chiba html https www duesseldorf de aktuelles news detailansicht newsdetail rat beschliesst partnerschaft mit der ukrainischen stadt czernowitz html https www duesseldorf de internationales partnerschaften moskau html nim Information und Technik Nordrhein Westfalen IT NRW Arhiv originalu za 15 listopada 2012 Procitovano 29 sichnya 2013 GaWC Classification of cities 2010 Globalization and World Cities Research Network 2010 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Standortprofil Dusseldorf PDF nim Landshauptstadt Dusseldorf 04 07 2012 PDF originalu za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 29 sichnya 2013 Brockerhoff Michael 16 07 2012 Germanen lebten an der Dussel Rheinische Post nim Rheinische Post Verlagsgesellschaft mbH Arhiv originalu za 7 lyutogo 2013 Procitovano 1 lyutogo 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Vom Dorf zur Residenzstadt nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Hugo Weidenhaupt Kleine Geschichte der Stadt Dusseldorf 10 Dus Triltsch 1993 P 46 288 p von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Aufschwung als Residenzstadt nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Vom Dorf zur Residenzstadt S 2 nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Von der Hauptstadt eines Grossherzogtums zur Industriestadt nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg S 2 nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Vom Ersten zum Zweiten Weltkrieg S 3 nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 von Looz Corswarem Clemens Stadtgeschichte Der Neubau der Stadt Dusseldorf nach dem Zweiten Weltkrieg nim Stadtarchiv Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Dusseldorfer Zeitleiste nim Landeshauptstadt Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Georg von Viebahn Statistik und Topographie des Regierungs Bezirks Dusseldorf Schreiner 1836 P 39 304 p Weidenhaupt 1979 s 88 89 PDF Arhiv originalu PDF za 26 sichnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2023 Gay 2006 s 38 Stadtmuseum Handlung und Disputacion originalu za 10 zhovtnya 2007 Procitovano 18 chervnya 2007 Boigrafish bibliogrfishe Kirchenlexikon PFALZ NEUBURG Wolfgang Wilhelm von originalu za 17 veresnya 2007 Procitovano 18 chervnya 2007 Stadtmuseum Die Bolkerstrasse originalu za 25 listopada 2012 Procitovano 12 lyutogo 2013 Findbuch des Konsistoriums der EKiR originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 12 lyutogo 2013 Reinhard Thole Orthodoxe Kirchen in Deutschland Vandenhoeck amp Ruprecht 1997 112 p Bensheimer Hefte ISBN 9783525871744 Gemeinden im Bezirk Dusseldorf nim Neuapostolische Kirche Bezirk Dusseldorf Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 18 lyutogo 2013 Geschichte der Judischen Gemeinde Dusseldorf nim Judische Gemeinde Dusseldorf Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 18 lyutogo 2013 Wir uber uns nim EKŌ Haus der Japanischen Kultur e V Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 18 lyutogo 2013 Moscheen in Dusseldorf nim moscheesuche de Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 18 lyutogo 2013 derwesten de DerWesten 8 veresnya 2021 Grosste Flughafen in Deutschland DAS sind die Airports mit den meisten Passagieren in der Bundesrepublik www derwesten de nim Procitovano 27 lipnya 2022 Charles H Grier Analyse geeigneter Vergleichsregionen fur die Metropolregion Rhein Ruhr nim Dusseldorf Bezirksregierung Dusseldorf Dusseldorf die wichtigsten Zahlen und Fakten nim Landeshauptstadt Dusseldorf Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Die 30 sonnigsten Stadte Deutschlands Rheinische Post Rheinische Post Verlagsgesellschaft mbH Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 8 lyutogo 2013 SchauPlatze Theater in der Stadt Landeshauptstadt Dusseldorf Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 8 lyutogo 2013 Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ