Дюссельдорф-Головний

Дюссельдорф-Головний (нім. Düsseldorf Hauptbahnhof) — провідна залізнична станція у місті Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.

Дюссельдорф-Головний
Дата створення / заснування	1891
Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Дюссельдорф
Власник	Deutsche Bahn
Час/дата початку	1 жовтня 1891
Оператор	^d
Архітектурний стиль	Нова речевість
Дата офіційного відкриття	1891
Сусідня станція	Кельн-Головний, (Кельн — Мессе/Дойц), Аеропорт Дюссельдорф, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Аеропорт Дюссельдорф, ^d, Кельн-Головний і ^d
Обслуговується маршрутом	Thalys, Intercity-Express, TGV, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і FlixTrain
Залізнична лінія	^d, ^d і ^d
Кількість колій обслуговування	16
Щоденний пасажиропотік	250 000
Wi-Fi	^d
Статус спадщини	^d
Адреса	Konrad-Adenauer-Platz 14
Станція пересадки	^d
Категорія станції	^d
Стан використання	використовується^[d]
Код IATA аеропорту	QDU
Категорія для екстер'єру елемента	^d
Офіційний сайт
Дюссельдорф-Головний у Вікісховищі

Координати: 51°13′13″ пн. ш. 6°47′34″ сх. д. / 51.22027777780577651° пн. ш. 6.79277777780557734° сх. д. / 51.22027777780577651; 6.79277777780557734

Загальна характеристика

Будівля вокзалу розташована на південно-східній межі центральної частини міста, між привокзальними площами Конрад-Аденауер-Плац (нім. Konrad-Adenauer-Platz, площа Конрада Аденауера) та Берта-фон-Зутнер-Плац (нім. Bertha-von-Suttner-Platz, площа фон Зутнер ).

Дюссельдорф-Головний є однією з найважливіших залізничних станцій Північного Рейну-Вестфалії та Німеччини. Щоденний пасажирообіг станції — 250 тисяч пасажирів. Згідно з німецькою системою класифікації, Дюссельдорф-Головний належить до категорії 1.

З 12 лютого 1985 дюссельдорфський вокзал знаходиться під охороною держави як пам'ятка технічної архітектури . Він складається із трьох поверхів. Верхній служить пероном для пасажирських поїздів далекого прямування, міжрегіонального та приміського сполучення. Середній поверх виконує функції коридорів та приміщень, що обслуговують вокзал, місце масового пасажиропотоку. Нижній (підземний) поверх є пероном для штадтбану.

Історія

Вокзали-попередники

До будівництва головного залізничного вокзалу, йому передували три вокзали, що належали різним залізничним компаніям, збудованим у різних частинах міста.

• Бергіш-Меркішський вокзал (нім. Bergisch-Märkischen Bahnhof), побудований в 1838 Дюссельдорф-Ельберфельдською залізничною компанією. Його привокзальною площею була сучасна площа Граф-Адольф-Плац (нім. Graf-Adolf-Platz, площа Графа Адольфа ).

Ця станція була наскрізною і пасажири могли прямувати через нього з Ельберфельда (нині район Вупперталя) до станції Рейнкні (нині станції немає, вона розташовувалася на території сучасної Медіа-Гавані Дюссельдорфа). Після будівництва капітального мосту через Рейн в Гамі у 1870 році, транзитні поїзди пішли через Рейнкні до Нойсу та Менгенгладбаху. На самому початку XX століття Бергіш-Меркішський вокзал був знесений через непотрібність.

• З історії Бергіш-Меркішського вокзалу
• Дев'яності роки ХІХ століття..
• Знесення вокзалу на початку ХХ століття.
• Пам'ятна дошка на сучасному залізничному вокзалі.

• Кельн-Мінденський вокзал (Köln-Mindener Bahnhof), побудований в 1845 Кельн-Мінденською залізничною компанією. Він розташовувався в безпосередній близькості від Бергіш-Меркішського вокзалу, на південний схід від нього і був глухим. Основна лінія залізниці Кельн - Мінден проходила осторонь. Через цю незручність згодом і цей вокзал було знесено.
• Рейнський вокзал (нім. Rheinischen Bahnhof), збудований у 1877 році Рейнською залізничною компанією в Пемпельфорті на закінчення однієї з дистанцій залізниці Тройсдорф — Мюльгайм-Шпельдорф. Через два роки тут було закінчено будівництво залізничної лінії Дюссельдорф – Меттман – Вупперталь – Дортмунд .

Два перші вокзали, побудовані всередині міста, що розширював свої межі, заважали будівництву нового міського району Фрідріхштадт. Наступна конкуренція приватних акціонерних залізничних компаній усередині Дюссельдорфа, великий терен, зайняте рейками під їх практично паралельними коліями і невдоволення міста призвело до того, що протягом 1879—1892 роках Прусська держава націоналізувала ці компанії та постало питання про будівництво єдиного центрального вокзалу.

Старий центральний вокзал (1891)

Дюссельдорфський вокзал у 1900 році

Урочисте відкриття центрального вокзалу відбулося 1 жовтня 1891 . Проте, через три десятки років цей вокзал вже не справлявся з різко зрослим пасажиропотоком і перестав відповідати смаку епохи, що знову зумовило необхідність будівництва нового вокзалу.

Новий вокзал (1936)

Нова будівля вокзалу, побудована в 1932-1936 роках.

У листопаді 1930 року на суд громадськості було винесено 8 архітектурних проектів нового вокзалу, розроблених різними архітектурними бюро наприкінці 20-х. Переміг проект архітекторів Крюгера та Едуарда Бене з Вупперталя. У 1932-36 роках будівлю вокзалу було збудовано у стилі архітектурного модернізму та його напряму «нового об'єктивізму». Цей стиль зазнавав гонінь у нацистській Німеччині як «дегенеративний», тому архітектори, а разом з ними і директор імперської залізниці у Вупперталі, де вони служили, втратили роботу. Характерною особливістю споруди є монолітні стіни, складені з порожнистої обпаленої цегли з роздільними елементами, виконаними з природного каменю. Над будинком височить велична башта для годинника, яка одночасно служила в ті роки водонапірною баштою для заправки паровозів.

Під час численних бомбардувань британської авіації під час Другої світової війни будівля вокзалу була сильно пошкоджена і відновлювальні роботи тривали до 1959 року.

Перебудова (1980-1985)

Головний хол вокзалу вночі

Станція штадтбану «Дюссельдорф-Головний»

Через двадцять років, через прокладання дюссельдорфського тунелю для штадтбану і запуском в експлуатацію нової приміської електрички «Гаген — Менхенгладбах», було прийнято рішення про проведення масштабної реконструкції всього вокзального комплексу. Крім того, закриття сталеплавильного заводу, що розташовувався на східній стороні вокзалу, створило можливість відкрити другий вихід із вокзалу у бік Обербілька. Реконструкція вокзалу розпочалася у 1979 році і тривала майже десять років. Останні роботи з прокладання тунелю для штадтбану під вокзалом було завершено 16 грудня 1985 року. Після упорядкування та випробувань інфраструктури тунелю та обробки його станцій рух дистанцією штадтбану між Альтштадтом та Дюссельдорф-Головний було урочисто відкрито 7 травня 1988 року. Повне завершення реконструкції святкувалося 29 травня 1988 року, коли почався рух потягів S-bahn S8 та S11.

Сервіс

Станція має 20 магістральних колій (наразі використовуються 16 платформ), де зупиняються поїзди Intercity-Express, InterCity, EuroCity далекого прямування, нічні поїзди ÖBB Nightjet, які експлуатуються в Австрії, автомобілевози, а також Regional-Express, RegionalBahn і S-Bahn. Станція інтегрована в мережу S-Bahn Рейн-Рур, а місцевий рух працює під управлінням транспортної асоціації ^[en]. Підземна станція, експлуатується ^[en], має 4 колії, які є частиною ліній Дюссельдорфського штадтбану. Зупинка із 6 трамвайними коліями перед станцією обслуговує станцію Дюссельдорф-Головний.

Далеке прямування

Лінія	Маршрут	Інтервал
ICE 10	Берлін-Східний – Берлін-Головний – ( –) – – – Дортмунд-Головний – Бохум-Головний – – – Аеропорт Дюссельдорф – Дюссельдорф (– Кельн-Головний – )	Щогодини
ICE 39	Кельн – Дюссельдорф – Дуйсбург – Ессен – Мюнстер – Гамбург-Головний – Гамбург-Альтона	Декілька потягів
ICE 41	(Дортмунд –) Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – (Кельн-Мессе/Дойц) – Аеропорт Франкфурт-на-Майні – Франкфурт-на-Майні-Головний – – – Мюнхен-Головний	Щогодини
ICE 42	(Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен-Головний – –) Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – – Аеропорт Франкфурт-на-Майні – – Штутгарт-Головний – Мюнхен	Що 2 години
ICE 43	Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен – – Мюнстер – Дортмунд – Ессен – Дюссельдорф – Кельн – Зігбург/Бонн – Аеропорт Франкфурт – Мангейм – Карлсруе-Головний – – Базель SBB	Декілька потягів
ICE 47	Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – (Кельн-Мессе/Дойц) – Аеропорт Франкфурт – Мангайм – Штутгарт	Що 2 години
ICE 78	Амстердам – Утрехт – Арнем – Обергаузен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт	Що 2 години
ICE 91	Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Вюрцбург – Нюрнберг – – Відень-Головний – Аеропорт Відень	Декілька потягів
IC 32	(Берлін – Ганновер – Білефельд –) Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Бонн-Головний – – – Мангайм – – Штутгарт – (– /)	Що 2 години
IC 35	– Емден – Мюнстер – – – Обергаузен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц	Що 2 години
IC 37	Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц – – – Люксембург	1 пара потягів
EC 43	Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен – Оснабрюк – Мюнстер – Дортмунд – Бохум – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц – Майнц – Мангайм – Карлсруе – Баден-Баден – Фрайбург – Базель – Цюрих/Інтерлакен -Східний	2 пари потягів на день
IC 51	– – – – – – Дортмунд – Дюссельдорф (– Кельн)	2 пари потягів на день
Thalys 9400	Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – (Аеропорт Дюссельдорфа –) Дюссельдорф – Кельн – Аахен – – Брюссель-Південний – Париж-Північний	Декілька потягів
FLX 20	Гамбург-Головний – Гамбург-Гарбург – – – – – – Дюссельдорф – Кельн-Головний	1-3 пара потягів
FLX 30	– – Берлін-Зюдкройц – Берлін – – – – Дортмунд-Головний – – – Дюссельдорф – Кельн-Головний –	1-2 пара потягів
NJ	ÖBB Nightjet Амстердам – Утрехт – Арнем – Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц – Майнц – Франкфуртський аеропорт – Франкфурт-на-Майні – Нюрнберг – Регенсбург – Пассау – Вельс – Лінц – Амштеттен – Санкт-Пельтен – Відень-Майдлінг – Відень (автопоїзд)	1 пара потягів
NJ	ÖBB Nightjet Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц – Майнц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт-на-Майні – Нюрнберг – Аугсбург – Мюнхен – Куфштайн – Вергль – Єнбах –	1 пара потягів

Регіональні служби

Лінія	Маршрут	Інтервал
RE 1 ^[en]	– – – – Кельн-Головний – Дюссельдорф – Аеропорт Дюссельдорф – – – – Бохум-Головний – Дортмунд-Головний –	60 хв
RE 2 ^[en]	Дюссельдорф – Аеропорт Дюссельдорфа – Дуйсбург – Мюльгайм – Ессен – – –	60 хв
RE 3 ^[en]	Дюссельдорф – Дуйсбург – – – Гельзенкірхен – – Дортмунд – Хамм	60 хв
RE 4 ^[en]	Аахен – – Дюссельдорф – – – Дортмунд	60 хв
RE 5 ^[en]	– Дуйсбург – Аеропорт Дюссельдорфа – Дюссельдорф – Кельн – Бонн-Головний – – – [Кобленц-Головний]	60 хв
RE 6 ^[en]	– – – Гамм – Дортмунд – Ессен – Мюльгайм – Дуйсбург – Аеропорт Дюссельдорфа – Дюссельдорф – Нойс – Кельн – (Аеропорт Кельн/Бонн)	60 хв
RE 10 ^[en]	Дюссельдорф – – Гелдерн –	30 хв
RE 11 ^[en]	Дюссельдорф – Аеропорт Дюссельдорфа – Дуйсбург – Мюльгайм – Ессен – Дортмунд – Гамм – (– Кассель-Вільгельмсгее )	60 хв
RE 13 ^[en]	– Менхенгладбах – Дюссельдорф – Вупперталь – Гаген – Гамм	60 хв
RE 19 ^[en]	– – Везель – Обергаузен – Дуйсбург – Аеропорт Дюссельдорфа – Дюссельдорф	60 хв
RB 39 Düssel-Erft-Bahn	(Дюссельдорф (1) –) Неусс-Головний(2) – (3) (– (4))	60 хв (1–2), 30 хв (2–3), 60 хв (3–4)
RE 47 Дюссель-Вуппер-Експрес	Дюссельдорф – – Гільден – Золінген – – –	60 хв
S1	Дортмунд (1) – Бохум – Ессен (2) – Мюльгайм – Дуйсбург – Аеропорт Дюссельдорфа – Дюссельдорф (1) – – Золінген-Головний (4)	15 хв (1–2), 30 хв (2–3), 20 хв (3–4)
S6	– Кельн – – Дюссельдорф – – Ессен	20 хв
S8	Менхенгладбах – Нойс – Дюссельдорф – Вупперталь – – – Гаген	20 хв
S11	Термінал аеропорту Дюссельдорф — Дюссельдорф – Нойсс – – Кельн - Бергіш-Гладбах	20 хв
S28	– Нойсс – Дюссельдорф – (– Вупперталь)	20 хв
S68	Лангенфельд – Дюссельдорф –	Працює у годину пік

Муніципальний транспорт

На станції зупиняються маршрути штадтбана: U70, U74, U75, U76, U77, U78, U79

Крім того, Дюссельдорфського трамвая: 704, 707, 708 і 709.

Примітки

1. Офіційний сайт пам'яток архітектури Дюссельдорфа^{[недоступне посилання]}(нім.)
2. Офіційний сайт Дюссельдорфа [ 2010-10-20 у Wayback Machine.](нім.)
3. Timetables for Düsseldorf Hbf station
4. Joost, André. Düsseldorf Hauptbahnhof. NRW rail archive (нім.). Процитовано 14 May 2020.