Фердинанд Брауншвейг-Вольфенбюттельський (нім. Ferdinand von Braunschweig-Wolfenbüttel; 12 січня 1721 — 3 липня 1792) — німецький військовий діяч королівства Пруссія, генерал-фельдмаршал (1758).
Фердинанд Брауншвейг-Вольфенбюттельський | |
---|---|
нім. Ferdinand von Braunschweig | |
Народився | 12 січня 1721[1][2] Брауншвейг, Священна Римська імперія |
Помер | 3 липня 1792[1][2](71 рік) Брауншвейг, Священна Римська імперія ·пневмонія |
Поховання | Брауншвейгський собор |
Країна | d |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша Сілезька війна |
Членство | Ілюмінати |
Роки активності | з 1740 |
Титул | герцог |
Військове звання | фельдмаршал |
Рід | Вельфи |
Батько | Фердінанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський |
Мати | Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська |
Брати, сестри | Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Єлизавета Крістіна Ульріка Брауншвейг-Люнебурзька, Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Софія Антонія Брауншвейг-Вольфенбюттельська, Тереза Брауншвейг-Вольфенбюттельська, d, d, Антон Ульріх Брауншвейзький, Людовік-Ернст Брауншвейг-Вольфенбюттельський і d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з однієї з гілок династії Вельфів — Молодшого Брауншвейзького дому. Четвертий син Фердинанда Альбрехта II, князя Брауншвейг-Вольфенбюттель, та Антуанетти Амалії Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Народився 1721 року в Брауншвейгу.
У 1740 році вступає на службу до прусського короля, отримавши чин полковника Прусського стрілецького полку. Брав участь у Війні за австрійську спадщину. Тут відзначився в битвах біля Мольвіца 1741 року, Хотузіца 1742 року. З 1744 року на полі Першого батальйону королівської гвардії брав участь у Другій сілезькій війні під орудою Леопольда I, князя Ангальт-Дессау. Відзначився у битвах біля Гогенфрідбергу і Соорі в 1745 році. За це отримує звання генерал-майора інфантерії.
У 1750 році отримав звання генерал-лейтенанта. У 1752 році стає губернатором фортеці Пайц у лужицькій марці. 1755 року стає військовим губернатором Магдебургу і шефом П'ятого піхотного полку.
У 1756 року з початком Семирічної війни очолив одну з трьох колон прусського війська, що йшла на Лейпциг. Здобувши Лейпциг, направляється 13 вересня до Богемії, де в битві біля Лобозіца керував правим крилом пруссаків. Відзначився в битві під Прагою 1757 року, пізніше очолив замість Моріца фон Ангальт-Дессау облогу цього міста. У битві при Росбасі (тут французи зазнали цілковитої поразки) того ж року знову командував правим крилом прусського війська.
Після втрати посади герцогом Вільгельмом Августом Камберлендом, очолив Союзні війська в Німеччині. У 1758 році в битві біля Крефельда завдав поразки французькому генералу Людовику Бурбон-Конде. 1759 року принц Фердинанд здобув важливу перемогу біля Міндену над франко-саксонським військом на чолі із Луї-Жорж де Контадом. Повній перемозі завадив саботаж командувача англійського підрозділу. Проте завдяки перемозі зникла загроза для Ганновера, а французи вимушені були відступити до Рейну, залишивши Вестфалію і Гессен. Але того ж року зазнав поразки в битві біля Бергена від маршала Віктор-Франсуа де Брольї. Наслідком цього була французька окупація гессен-Касселя.
1760 року здобув нову перемогу над французами у битві біля Варбурга, зумівши вирватися з оточення. В подальшому завдав низку поразок французькому маршалу Шарлю де Роган-Субізу — біля Фелінггаузена 1761 року та Вільгельмшталя 1762 року. 21 вересня 1762 року не дозволив французькому війську прорватися до Гессену у битві при Брюкермюле, проте не здобув повної перемоги. 15 листопада того ж року уклав з супротивником перемир'я.
1763 року по закінченню війни отримав чин генерал-фельдмаршала й знову повернувся на посаду губернатора Магдебурга. У 1766 року через конфлікт з прусським королем пішов у відставку, перебравшися до Брауншвейга, значний час проводив у маєтку Фехельде. Лише 1772 року стосунки з королем налагодилися.
З 1782 року тяжко хворів. Помер 1792 року в Фехельде.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Encyclopædia Britannica
Джерела
- Walther Mediger, Thomas Klingebiel: Herzog Ferdinand von Braunschweig-Lüneburg und die alliierte Armee im Siebenjährigen Krieg (1757—1762). Hannover 2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Braunshvejg Volfenbyuttelskij nim Ferdinand von Braunschweig Wolfenbuttel 12 sichnya 1721 3 lipnya 1792 nimeckij vijskovij diyach korolivstva Prussiya general feldmarshal 1758 Ferdinand Braunshvejg Volfenbyuttelskijnim Ferdinand von BraunschweigNarodivsya12 sichnya 1721 1721 01 12 1 2 Braunshvejg Svyashenna Rimska imperiyaPomer3 lipnya 1792 1792 07 03 1 2 71 rik Braunshvejg Svyashenna Rimska imperiya pnevmoniyaPohovannyaBraunshvejgskij soborKrayinadDiyalnistoficerZnannya movnimeckaUchasnikPersha Silezka vijnaChlenstvoIlyuminatiRoki aktivnostiz 1740TitulgercogVijskove zvannyafeldmarshalRidVelfiBatkoFerdinand Albreht II Braunshvejg VolfenbyuttelskijMatiAntuanetta Amaliya Braunshvejg VolfenbyuttelskaBrati sestriYuliana Mariya Braunshvejg Volfenbyuttelska Yelizaveta Kristina Ulrika Braunshvejg Lyuneburzka Luyiza Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska Sofiya Antoniya Braunshvejg Volfenbyuttelska Tereza Braunshvejg Volfenbyuttelska d d Anton Ulrih Braunshvejzkij Lyudovik Ernst Braunshvejg Volfenbyuttelskij i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z odniyeyi z gilok dinastiyi Velfiv Molodshogo Braunshvejzkogo domu Chetvertij sin Ferdinanda Albrehta II knyazya Braunshvejg Volfenbyuttel ta Antuanetti Amaliyi Braunshvejg Volfenbyuttelskoyi Narodivsya 1721 roku v Braunshvejgu U 1740 roci vstupaye na sluzhbu do prusskogo korolya otrimavshi chin polkovnika Prusskogo strileckogo polku Brav uchast u Vijni za avstrijsku spadshinu Tut vidznachivsya v bitvah bilya Molvica 1741 roku Hotuzica 1742 roku Z 1744 roku na poli Pershogo bataljonu korolivskoyi gvardiyi brav uchast u Drugij silezkij vijni pid orudoyu Leopolda I knyazya Angalt Dessau Vidznachivsya u bitvah bilya Gogenfridbergu i Soori v 1745 roci Za ce otrimuye zvannya general majora infanteriyi U 1750 roci otrimav zvannya general lejtenanta U 1752 roci staye gubernatorom forteci Pajc u luzhickij marci 1755 roku staye vijskovim gubernatorom Magdeburgu i shefom P yatogo pihotnogo polku U 1756 roku z pochatkom Semirichnoyi vijni ocholiv odnu z troh kolon prusskogo vijska sho jshla na Lejpcig Zdobuvshi Lejpcig napravlyayetsya 13 veresnya do Bogemiyi de v bitvi bilya Lobozica keruvav pravim krilom prussakiv Vidznachivsya v bitvi pid Pragoyu 1757 roku piznishe ocholiv zamist Morica fon Angalt Dessau oblogu cogo mista U bitvi pri Rosbasi tut francuzi zaznali cilkovitoyi porazki togo zh roku znovu komanduvav pravim krilom prusskogo vijska Pislya vtrati posadi gercogom Vilgelmom Avgustom Kamberlendom ocholiv Soyuzni vijska v Nimechchini U 1758 roci v bitvi bilya Krefelda zavdav porazki francuzkomu generalu Lyudoviku Burbon Konde 1759 roku princ Ferdinand zdobuv vazhlivu peremogu bilya Mindenu nad franko saksonskim vijskom na choli iz Luyi Zhorzh de Kontadom Povnij peremozi zavadiv sabotazh komanduvacha anglijskogo pidrozdilu Prote zavdyaki peremozi znikla zagroza dlya Gannovera a francuzi vimusheni buli vidstupiti do Rejnu zalishivshi Vestfaliyu i Gessen Ale togo zh roku zaznav porazki v bitvi bilya Bergena vid marshala Viktor Fransua de Brolyi Naslidkom cogo bula francuzka okupaciya gessen Kasselya 1760 roku zdobuv novu peremogu nad francuzami u bitvi bilya Varburga zumivshi virvatisya z otochennya V podalshomu zavdav nizku porazok francuzkomu marshalu Sharlyu de Rogan Subizu bilya Felinggauzena 1761 roku ta Vilgelmshtalya 1762 roku 21 veresnya 1762 roku ne dozvoliv francuzkomu vijsku prorvatisya do Gessenu u bitvi pri Bryukermyule prote ne zdobuv povnoyi peremogi 15 listopada togo zh roku uklav z suprotivnikom peremir ya 1763 roku po zakinchennyu vijni otrimav chin general feldmarshala j znovu povernuvsya na posadu gubernatora Magdeburga U 1766 roku cherez konflikt z prusskim korolem pishov u vidstavku perebravshisya do Braunshvejga znachnij chas provodiv u mayetku Fehelde Lishe 1772 roku stosunki z korolem nalagodilisya Z 1782 roku tyazhko hvoriv Pomer 1792 roku v Fehelde PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaWalther Mediger Thomas Klingebiel Herzog Ferdinand von Braunschweig Luneburg und die alliierte Armee im Siebenjahrigen Krieg 1757 1762 Hannover 2011