Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Juliane Marie von Braunschweig-Wolfenbüttel, дан. Juliane Marie af Braunschweig-Wolfenbüttel, 4 вересня 1729 — 10 жовтня 1796) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з роду Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля Фердинанда Альбрехта II та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттеля Антуанетти Амалії, дружина короля Данії та Норвегії Фредеріка V. Була фактичним правителем країни у 1772—1784 роках за правління божевільного Крістіана VII, у той час як офіційним регентом виступав її син Фредерік. Її володарювання припало на часи економічного розквіту держави.
| Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | |
|---|---|
| нім. Juliane Marie von Braunschweig-Wolfenbüttel | |
 Портрет Юліани Марії пензля невідомого художника | |
| королева-консорт Данії та Норвегії | |
| Початок правління: | 8 липня 1752 |
| Кінець правління: | 14 січня 1766 |
| Коронація: | 8 липня 1752 |
| Попередник: | Луїза Великобританська |
| Наступник: | Кароліна Матильда Великобританська |
| Дата народження: | 4 вересня 1729 |
| Місце народження: | Брауншвейг-Вольфенбюттель |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 10 жовтня 1796 (67 років) |
| Місце смерті: | Фреденсборг |
| Поховання | Собор Роскілле |
| Чоловік: | Фредерік V |
| Діти: | Фредерік |
| Династія: | Вельфи, Ольденбурги |
| Батько: | Фердинанд Альбрехт II |
| Мати: | Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська |
Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська у Вікісховищі | |
Листувалася із королем Пруссії Фрідріхом II (від 1772) та російською імператрицею Катериною II.
Біографія
Юліана Марія народилася 4 вересня 1729 року у Вольфенбюттелі. Вона була дванадцятою дитиною та шостою донькою в родині герцога Брауншвейг-Беверну Фердинанда Альбрехта II та його дружини Антуанетти Амалії Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Дівчинка мала старших братів Карла, Антона Ульріха, Людвіга Ернста, Фердинанда та Альбрехта й сестер Єлизавету Крістіну, Луїзу, Софію Антонію, Шарлотту та Терезу Наталію. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом у неї з'явилися два молодші брати, з яких вижив лише Фрідріх Франц.
У березні 1735 року її батько став герцогом Брауншвейг-Вольфенбюттеля, але за півроку помер. Матір більше не одружувалася. Правителем став 22-річний брат Юліани, Карл, який вже мав власну родину і очікував на первістка.
Юліана отримала просте суворе виховання як було прийнято в той час у німецьких княжих родинах. Є відомості, що в дитинстві вона заїкалася.
У 1752 році до неї посватався король Данії та Норвегії Фредеріка V, чию увагу на брауншвейзьку принцесу звернув таємний радник Адам Готлоб Мольтке, показавши її портрет володареві.
У 22 років вона була видана заміж за 29-річного скандинавського правителя. Вінчання відбулося в Данії у замку Фреденсборг 8 липня 1752 року. Монарх овідовів лише за півроку до цього, тому народ країни від початку недовірливо ставився до нової королеви, не зважаючи на її особисті якості та приємну зовнішність.
Від першого шлюбу Фредеріка залишилося четверо малолітніх дітей, а наступного року у подружжя народився єдиний спільний син:
- Фредерік (1753—1805) — регент Данії та Норвегії у 1772—1784 роках, був одруженим із принцесою Мекленбург-Шверінською Софією Фредерікою, мав із нею п'ятеро дітей.
Шлюб не був щасливим. Фредерік волів вдруге одружитися із англійською принцесою, проте принцес відповідного віку у Британії не було, до того ж він сумував за померлою жінкою і мав коханок. Проте, коли чоловік захворів, Юліана віддано турбувалася про нього і ніколи не жалілася.
Королевою вона жила тихо та усамітнено, займаючись вихованням дітей. Для сина Фредеріка вона обрала вчителем Ове Гега-Гульдберга, оскільки бажала, щоб він виховувався у данському дусі. Сама вона ніколи не знала данської досконало, проте часто розмовляла нею та могла писати.
Після смерті чоловіка у 1766 році Юліана Марія мешкала у своїй резиденції, виділеної як удовина доля.
Вже за два роки у її пасинка Крістіана VII, який правив країною, діагностували психічне захворювання. В його оточенні все більшу вагу набирав молодий лікар Йоганн Фрідріх Струензе. У 1770 році він фактично прийшов до влади, отримавши від короля право підписувати замість нього укази та рескрипти, чим сміливо користувався. До того ж лікар став коханцем дружини Крістіана, королеви Кароліни Матильди, і жив у Крістіансборзі.
Пасинок ставився до Юліани прохолодно, відмовляючи у найменших проханнях, його дружина та її коханець були відверто жорстокими. Вдовіючою королевою відверто нехтували і не навідували, хоча між резиденціями було менше двох миль.
У середині січня 1772 року відбулася змова Юліани, її сина Фредеріка, Ове Гег-Гульдберга та кількох військових та державних високопосадовців з метою скинення Струнзеє. Після балу-маскараду лікаря та його найближчого прибічника Брандта було заарештовано, а королеву вислано у замок Кронборг. Переворот був зустрінутий в столиці загальною радістю. Після розслідування та суду Струнзеє та Брандта було страчено, а також відбулося розлучення короля та королеви, після чого Кароліна Матильда була вислана до Целлє.
На честь зміни влади була проведена амністія всіх ув'язнених, які були звільнені, але мали залишити столицю.
Регентом країни став син Юліани, Фредерік. Фактично ж вся повнота влади перейшла до неї. Міністром у справах держави Данії було відразу призначено Ове Гега-Гульдберга, який обіймав посаду весь час цього регентства. Перший період після перевороту Юліана відкрито відвідувала засідання ради уряду, але незабаром її від цього відмовили. Загалом врядування Гульдберга відзначалось миром та спокоєм. Правління могло слугувати зразком консерватизму. Були відновлені всі привілеї аристократії, відмінені при Струнзеє. У військовому відношенні Данія залишалась нейтральною, що багато чому зумовило її економічний розвиток. Данські компанії мали великі прибутки з Азії та Вест-Індії. Державою також підтримувалися промисловість та торгівля.
У 1779 році була заснована порцелянова фабрика у Копенгагені.
У 1784 році відбувся новий державний переворот, внаслідок якого до влади прийшов син Крістіана — 16-річний Фредерік, який правив до смерті батька як регент і після став королем. У 1785 році король Швеції Густав III пропонував Юліані скинути кронпринца, але вона відмовилася.
Останні роки провела у Крістіансборзі та Фреденсборзі, де і померла 10 жовтня 1796 року. Похована в соборі Роскілле.
У мистецтві
- Має кілька кіновтілень:
- Ольга Лімбург у німецькій чорно-білій німій стрічці «Любов королеви» 1923 року, реж. Людвіг Вольфф;
- Хелен Хейї у британській історичній мелодрамі «Диктатор» 1935 року, реж. Віктор Савілл;
- Елізабет Флікеншильд у німецькій драмі «Володар без корони» 1957 року, реж. Гаральд Браун;
- Тріне Дюрхольм у данському історичному фільмі-драмі «Королівський роман» 2012 року, реж. Ніколай Арсель;
- У літературі є персонажем історичної новели Нори Лофтс «Остання королева», виданому у 1969 році.
Титули
- 4 вересня 1729 —8 липня 1752 — Її Високість Принцеса Юліана Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська;
- 8 липня 1752 —14 січня 1766 — Її Величність Королева Данії та Норвегії;
- 14 січня 1766 —10 жовтня 1796 — Її Величність Вдовіюча Королева Данії та Норвегії.
Генеалогія
Август Молодший | Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська |  | Елеонора Катаріна Пфальцька | Антон Ульріх | Єлизавета Юліана Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзька | Альбрехт Ернест I | Крістіна Фредеріка Вюртемберзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фердинанд Альбрехт I | Крістіна Гессен-Ешвегеська | Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський | Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд Альбрехт II | Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юліана Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- У 1784 році влада у результаті перевороту перейшла до сина Крістіана, відомого як Фредерік VI.
- Ф. Алтофф: Переписка Фрідріха Великого із вдовіючою королевою Юліаною Марі Данською [1] [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Стаття у Норвезькій енциклопедії біографій [2] [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] (норв.)
- Данський словник «Юліана Марія (1729 - 1796)» [3] (дан.)
- Біографія Юліани Марії [4] [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Steffen Heiberg: Danske dronninger i tusind år, 2000
- Ole Feldbæk. Den lange fred (i: Olaf Olsen (red.): Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie, Bind 9: 1700-1800); København 1990;
- Knud Erik Svendsen. Perioden 1700-1818. (i: Knud Erik Svendsen, Svend Aage Hansen, Erling Olsen, Erik Hoffmeyer: Dansk Pengehistorie, I: Dansk Pengehistorie 1700-1914; Danmarks Nationalbank 1968)
- Kay Nielsen, Ib Askholm: Danmarks kongelige familier i 1000 år, 2007, .
- Rikke Agnete Olsen: Kongerækken, Kopenhaga 2005, .
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Юліани Марії Брауншвейг-Вольфенбюттельської [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фредеріка Данського [ 27 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Біографія королеви Юліани Марії [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] (дан.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuliana Mariya Braunshvejg Volfenbyuttelska nim Juliane Marie von Braunschweig Wolfenbuttel dan Juliane Marie af Braunschweig Wolfenbuttel 4 veresnya 1729 10 zhovtnya 1796 princesa Braunshvejg Volfenbyuttelska z rodu Velfiv donka gercoga Braunshvejg Volfenbyuttelya Ferdinanda Albrehta II ta princesi Braunshvejg Volfenbyuttelya Antuanetti Amaliyi druzhina korolya Daniyi ta Norvegiyi Frederika V Bula faktichnim pravitelem krayini u 1772 1784 rokah za pravlinnya bozhevilnogo Kristiana VII u toj chas yak oficijnim regentom vistupav yiyi sin Frederik Yiyi volodaryuvannya pripalo na chasi ekonomichnogo rozkvitu derzhavi Yuliana Mariya Braunshvejg Volfenbyuttelskanim Juliane Marie von Braunschweig WolfenbuttelYuliana Mariya Braunshvejg VolfenbyuttelskaPortret Yuliani Mariyi penzlya nevidomogo hudozhnikakoroleva konsort Daniyi ta NorvegiyiPochatok pravlinnya 8 lipnya 1752Kinec pravlinnya 14 sichnya 1766Koronaciya 8 lipnya 1752Poperednik Luyiza VelikobritanskaNastupnik Karolina Matilda VelikobritanskaData narodzhennya 4 veresnya 1729 1729 09 04 Misce narodzhennya Braunshvejg VolfenbyuttelKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 10 zhovtnya 1796 1796 10 10 67 rokiv Misce smerti FredensborgPohovannyaSobor RoskilleCholovik Frederik VDiti FrederikDinastiya Velfi OldenburgiBatko Ferdinand Albreht IIMati Antuanetta Amaliya Braunshvejg VolfenbyuttelskaYuliana Mariya Braunshvejg Volfenbyuttelska u Vikishovishi Listuvalasya iz korolem Prussiyi Fridrihom II vid 1772 ta rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II BiografiyaYuliana Mariya narodilasya 4 veresnya 1729 roku u Volfenbyutteli Vona bula dvanadcyatoyu ditinoyu ta shostoyu donkoyu v rodini gercoga Braunshvejg Bevernu Ferdinanda Albrehta II ta jogo druzhini Antuanetti Amaliyi Braunshvejg Volfenbyuttelskoyi Divchinka mala starshih brativ Karla Antona Ulriha Lyudviga Ernsta Ferdinanda ta Albrehta j sester Yelizavetu Kristinu Luyizu Sofiyu Antoniyu Sharlottu ta Terezu Nataliyu She odin brat pomer nemovlyam do yiyi narodzhennya Zgodom u neyi z yavilisya dva molodshi brati z yakih vizhiv lishe Fridrih Franc U berezni 1735 roku yiyi batko stav gercogom Braunshvejg Volfenbyuttelya ale za pivroku pomer Matir bilshe ne odruzhuvalasya Pravitelem stav 22 richnij brat Yuliani Karl yakij vzhe mav vlasnu rodinu i ochikuvav na pervistka Yuliana otrimala proste suvore vihovannya yak bulo prijnyato v toj chas u nimeckih knyazhih rodinah Ye vidomosti sho v ditinstvi vona zayikalasya U 1752 roci do neyi posvatavsya korol Daniyi ta Norvegiyi Frederika V chiyu uvagu na braunshvejzku princesu zvernuv tayemnij radnik Adam Gotlob Moltke pokazavshi yiyi portret volodarevi Frederik V U 22 rokiv vona bula vidana zamizh za 29 richnogo skandinavskogo pravitelya Vinchannya vidbulosya v Daniyi u zamku Fredensborg 8 lipnya 1752 roku Monarh ovidoviv lishe za pivroku do cogo tomu narod krayini vid pochatku nedovirlivo stavivsya do novoyi korolevi ne zvazhayuchi na yiyi osobisti yakosti ta priyemnu zovnishnist Vid pershogo shlyubu Frederika zalishilosya chetvero malolitnih ditej a nastupnogo roku u podruzhzhya narodivsya yedinij spilnij sin Frederik 1753 1805 regent Daniyi ta Norvegiyi u 1772 1784 rokah buv odruzhenim iz princesoyu Meklenburg Shverinskoyu Sofiyeyu Frederikoyu mav iz neyu p yatero ditej Shlyub ne buv shaslivim Frederik voliv vdruge odruzhitisya iz anglijskoyu princesoyu prote princes vidpovidnogo viku u Britaniyi ne bulo do togo zh vin sumuvav za pomerloyu zhinkoyu i mav kohanok Prote koli cholovik zahvoriv Yuliana viddano turbuvalasya pro nogo i nikoli ne zhalilasya Korolevoyu vona zhila tiho ta usamitneno zajmayuchis vihovannyam ditej Dlya sina Frederika vona obrala vchitelem Ove Gega Guldberga oskilki bazhala shob vin vihovuvavsya u danskomu dusi Sama vona nikoli ne znala danskoyi doskonalo prote chasto rozmovlyala neyu ta mogla pisati Pislya smerti cholovika u 1766 roci Yuliana Mariya meshkala u svoyij rezidenciyi vidilenoyi yak udovina dolya Vzhe za dva roki u yiyi pasinka Kristiana VII yakij praviv krayinoyu diagnostuvali psihichne zahvoryuvannya V jogo otochenni vse bilshu vagu nabirav molodij likar Jogann Fridrih Struenze U 1770 roci vin faktichno prijshov do vladi otrimavshi vid korolya pravo pidpisuvati zamist nogo ukazi ta reskripti chim smilivo koristuvavsya Do togo zh likar stav kohancem druzhini Kristiana korolevi Karolini Matildi i zhiv u Kristiansborzi Pasinok stavivsya do Yuliani proholodno vidmovlyayuchi u najmenshih prohannyah jogo druzhina ta yiyi kohanec buli vidverto zhorstokimi Vdoviyuchoyu korolevoyu vidverto nehtuvali i ne naviduvali hocha mizh rezidenciyami bulo menshe dvoh mil Yuliana na portreti Virgiliusa Eriksona 1776 U seredini sichnya 1772 roku vidbulasya zmova Yuliani yiyi sina Frederika Ove Geg Guldberga ta kilkoh vijskovih ta derzhavnih visokoposadovciv z metoyu skinennya Strunzeye Pislya balu maskaradu likarya ta jogo najblizhchogo pribichnika Brandta bulo zaareshtovano a korolevu vislano u zamok Kronborg Perevorot buv zustrinutij v stolici zagalnoyu radistyu Pislya rozsliduvannya ta sudu Strunzeye ta Brandta bulo stracheno a takozh vidbulosya rozluchennya korolya ta korolevi pislya chogo Karolina Matilda bula vislana do Cellye Na chest zmini vladi bula provedena amnistiya vsih uv yaznenih yaki buli zvilneni ale mali zalishiti stolicyu Regentom krayini stav sin Yuliani Frederik Faktichno zh vsya povnota vladi perejshla do neyi Ministrom u spravah derzhavi Daniyi bulo vidrazu priznacheno Ove Gega Guldberga yakij obijmav posadu ves chas cogo regentstva Pershij period pislya perevorotu Yuliana vidkrito vidviduvala zasidannya radi uryadu ale nezabarom yiyi vid cogo vidmovili Zagalom vryaduvannya Guldberga vidznachalos mirom ta spokoyem Pravlinnya moglo sluguvati zrazkom konservatizmu Buli vidnovleni vsi privileyi aristokratiyi vidmineni pri Strunzeye U vijskovomu vidnoshenni Daniya zalishalas nejtralnoyu sho bagato chomu zumovilo yiyi ekonomichnij rozvitok Danski kompaniyi mali veliki pributki z Aziyi ta Vest Indiyi Derzhavoyu takozh pidtrimuvalisya promislovist ta torgivlya U 1779 roci bula zasnovana porcelyanova fabrika u Kopengageni U 1784 roci vidbuvsya novij derzhavnij perevorot vnaslidok yakogo do vladi prijshov sin Kristiana 16 richnij Frederik yakij praviv do smerti batka yak regent i pislya stav korolem U 1785 roci korol Shveciyi Gustav III proponuvav Yuliani skinuti kronprinca ale vona vidmovilasya Ostanni roki provela u Kristiansborzi ta Fredensborzi de i pomerla 10 zhovtnya 1796 roku Pohovana v sobori Roskille U mistectviMaye kilka kinovtilen Olga Limburg u nimeckij chorno bilij nimij strichci Lyubov korolevi 1923 roku rezh Lyudvig Volff Helen Hejyi u britanskij istorichnij melodrami Diktator 1935 roku rezh Viktor Savill Elizabet Flikenshild u nimeckij drami Volodar bez koroni 1957 roku rezh Garald Braun Trine Dyurholm u danskomu istorichnomu filmi drami Korolivskij roman 2012 roku rezh Nikolaj Arsel U literaturi ye personazhem istorichnoyi noveli Nori Lofts Ostannya koroleva vidanomu u 1969 roci Tituli4 veresnya 1729 8 lipnya 1752 Yiyi Visokist Princesa Yuliana Mariya Braunshvejg Volfenbyuttelska 8 lipnya 1752 14 sichnya 1766 Yiyi Velichnist Koroleva Daniyi ta Norvegiyi 14 sichnya 1766 10 zhovtnya 1796 Yiyi Velichnist Vdoviyucha Koroleva Daniyi ta Norvegiyi GenealogiyaAvgust Molodshij Sofiya Yelizaveta Meklenburg Gyustrovska Eleonora Katarina Pfalcka Anton Ulrih Yelizaveta Yuliana Shlezvig Golshtejn Zonderburg Norburzka Albreht Ernest I Kristina Frederika Vyurtemberzka Ferdinand Albreht I Kristina Gessen Eshvegeska Lyudvig Rudolf Braunshvejg Volfenbyuttelskij Kristina Luyiza Ettingen Ettingenska Ferdinand Albreht II Antuanetta Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska Yuliana Mariya PrimitkiU 1784 roci vlada u rezultati perevorotu perejshla do sina Kristiana vidomogo yak Frederik VI F Altoff Perepiska Fridriha Velikogo iz vdoviyuchoyu korolevoyu Yulianoyu Mari Danskoyu 1 31 sichnya 2017 u Wayback Machine nim Stattya u Norvezkij enciklopediyi biografij 2 20 lipnya 2021 u Wayback Machine norv Danskij slovnik Yuliana Mariya 1729 1796 3 dan Biografiya Yuliani Mariyi 4 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl LiteraturaSteffen Heiberg Danske dronninger i tusind ar 2000 Ole Feldbaek Den lange fred i Olaf Olsen red Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie Bind 9 1700 1800 Kobenhavn 1990 ISBN 87 89068 11 4 Knud Erik Svendsen Perioden 1700 1818 i Knud Erik Svendsen Svend Aage Hansen Erling Olsen Erik Hoffmeyer Dansk Pengehistorie I Dansk Pengehistorie 1700 1914 Danmarks Nationalbank 1968 Kay Nielsen Ib Askholm Danmarks kongelige familier i 1000 ar 2007 ISBN 978 87 91679 09 4 Rikke Agnete Olsen Kongeraekken Kopenhaga 2005 ISBN 87 595 2525 8 PosilannyaProfil na Geneall net 6 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 1 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Yuliani Mariyi Braunshvejg Volfenbyuttelskoyi 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Frederika Danskogo 27 chervnya 2016 u Wayback Machine angl angl Biografiya korolevi Yuliani Mariyi 26 grudnya 2016 u Wayback Machine dan