Мельба золотокрила

Мельба золотокрила
Самець золотокрилої мельби
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Мельба (Pytilia) Вид: Мельба золотокрила
Біноміальна назва
Pytilia afra (Gmelin, 1789)
Синоніми
Fringilla afra
Посилання
Вікісховище: Pytilia afra Віківиди: Pytilia afra ITIS: 562662 МСОП: 22719340 NCBI: 247532

Ме́льба золотокрила (Pytilia afra) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Східній, Центральній і Південній Африці.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см, вага 14-15 г. Крила короткі, округлі, хвіст короткий, квадратної форми, дзьоб конічної форми, загострений. У самців лоб, обличчя, скроні і підборіддя червоні, тім'я і потилиця сірі. Спина і крила оливково-жовті, надхвістя і хвіст червоні, першорядні покривні пера крил оранжеві. Горло і верхня частина грудей блідо-сірі, решта нижньої частини тіла жовтувато-оливково-коричнева, поцяткована вузькими білими смужками, нижня частина живота і гузка білувато-сірі. У самиць голова повністю сіра, спина і крила більш тьмяні, ніж у самців, а смуги на нижній частині тіла більш широкі. Очі червонувато-карі, дзьоб роговий, пальці тілесного кольору.

Поширення і екологія

Золотокрилі мельби мешкають в центральній і південній Ефіопії, на півдні Південного Судану, в Кенії, Танзанії (зокрема, на острові Унгуджа), Уганді, Руанді, Бурунді, на півдні Демократичної Республіки Конго і Республіці Конго, в Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, на крайньому сході Намібії, в Ботсвані і на північному сході Південно-Африканської Республіки. Вони живуть на порослих чагарниками луках, в рідколіссях, лісистих саванах міомбо та на узліссях галерейних лісів, на висоті до 1800 м над рівнем моря. Уникають вологих тропічних лісів і відкритих саван, на півночі ареалу поширені більш локально. Зустрічаються поодинці, парами, або невеликими сімейними зграйками до 6 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом зі строкатими мельбами і савановими астрильдами-метеликами.

Золотокрилі мельби більшу частину дня проводять в чагарниках і високій траві. Вони живляться дрібним насінням трав, комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження у них припадає на другу половину сезону дощів, в басейні Конго він триває у квітні-травні, в Замбії і Зімбабве з січня по травень, в Малаві з березня по червень, в Танзанії з квітня по червень. Гніздо кулеподібне, робиться парою птахів з переплетених стебел трави і рослинних волокон, встелюються пір'ям, розміщується в густій рослинності. В кладці 3-4 білуватих яйця. Інкубаційний період триває приблизно 12-13 днів. Насиджують і доглядають за пташенятами самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 21 день після вилуплення, однак стають повністю самостійними ще через 2 тижні. Золотокрилі мельби іноді стають жертвами гніздового паразитизму райських і широкохвостих вдовичок.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pytilia afra: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
4. Clement, Peter (2010). Finches and Sparrows. A&C Black. с. 334. ISBN .
5. Stevenson, Terry; Fanshawe, John (2004). Birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. A&C Black. с. 540. ISBN .

Джерела

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
• Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .

Посилання

• Goldenbacked pytilia - Species text in The Atlas of Southern African Birds.