Вацлав Фіала (нар. 15 липня 1896, Прага - пом. 25 червня 1980 , Прага) — чеський академічний живописець, ілюстратор, графік, типограф та письменник., ученик Ладіслава Тракала(1873—1951).
Вацлав Фіала | |
---|---|
Народився | 15 липня 1896[1] Прага, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2] |
Помер | 25 червня 1980[1][2] (83 роки) Прага, Чехословаччина[2] |
Країна | Чехословаччина |
Діяльність | ілюстратор, художник, графік, прозаїк |
Галузь | малярство[1], d[1], літографія[1] і d[1] |
Знання мов | чеська[1] |
|
Життєпис
Спочатку Вацлав Фіала навчався в приватній школі живопису у Відні (1910-1911), потім в Академії мистецтв у Харкові (1911-1915) у Ладіслава Тракала (1873-1951) та в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1915-1916). У 1922 році він повернувся з Росії на батьківщину вже з дружиною. У них народився син (1922-1997), вони збудували віллу в Стрешовіце. Закінчив художню освіту в Академії образотворчих мистецтв у Празі під його керівництвом професора Макса Швабінського у 1923-1926 роках .
Після закінчення університету він отримав річну стипендію на поїздку до Франції, де в 1927 році взяв участь у виставці в Паризькому салоні та отримав почесну відзнаку за літографічні портрети важливих особистостей чеської культури. Він поступово перейшов до сучасного реалізму, який найбільш яскраво проявився в його соціальній графіці та в дослідженнях народних типів з подорожей до Словаччини та Підкарпатської Русі . У 1938 році він створив діораму Інавгурація президента Джорджа Вашингтона в 1789 році для Павільйону Чехословаччини на Всесвітній виставці в Нью-Йорку.
Він є автором епічних художніх творів (наприклад, історично вмотивованого циклу кольорових літографій Staroslovanský cyklus (укр. )з 1944 р.), займався виготовленням марок, банкнот та ілюстраціями до книг, для яких використовував переважно малюнок олівцем, графічний та кольоровий малюнки, акварель і в якому він звернув увагу на історичні реалії.
Він був членом Чехословацького блоку художників-візуалістів та членом і головою (Hollar). Він брав участь у багатьох виставках в країні та за кордоном і отримав ряд нагород (наприклад, срібну медаль на Всесвітній виставці в Парижі в 1937 році).
Творчість
Власні книги
- Ogasavara (укр. Огасавара) (1928) — бібліофілія з власними дереворитами, присвячена Бонінським островам
- Zahrada Ueno (укр. Сад Уено) (1931) — бібліофілія з власними дереворитами.
- Kaaran-Tamo, člověk s měsíce (укр. Кааран-Тамо, Людина з місяця) (1936).
- Zázračný kámen (укр. Чудо-камінь) (1949), коротка історія друку на камені.
- Let do Hellady (укр. Політ до Еллади) (1959), з власними дереворитами.
Ілюстрації до книг
Чеська література
- Čingiz Chán, bič boží (укр. Чингісхан, батіг Божий) (1936).
- Карел Яромір Ербен: Slovanské pohádky (укр. Слов'янські казки) (1974).
- : U snědeného krámu (укр. Біля зруйнованої крамниці) (1948).
- Алоїс Їрасек: Čechy hrdinské I. (укр. Героїчні чехи І.) (1951).
- Алоїс Їрасек: Čechy hrdinské II. (укр. Героїчні чехи ІІ.) (1955).
- Алоїс Їрасек: Skaláci (укр. Скалаки) (1957).
- Йозеф Копта: Modrý námořník (укр. Синій моряк) (1958).
- Карел Нові: Rytíři a lapkové (укр. Лицарі та розбійники) (1955).
- Франтішек Палацький: Z dějin národu českého I. (укр. З історії народу чеського І.) (1973).
- Франтішек Палацький: Z dějin národu českého II. (укр. З історії народу чеського ІІ.) (1975).
- : Kalich a půlměsíc (укр. Чаша та півмісяць) (1977).
- Едуард Петішка: Staré řecké báje a pověsti (укр. Давні грецькі міфи та легенди) (1958).
- : O třech penízích a jiné povídky (укр. Про три монети та інші повісті) (1957).
- : Zločin na Zlenicích hradě L. P. 1318 (укр. Злочин на замку Зленіце Л. П. 1318) (1941).
- : O králi Nalovi a princezně Damajantí (укр. Про короля Налу та принцесу Дамаянті) (1957).
- Їржі Волькер: Slunce je veliký básník (укр. Соце — великий поет) (1950).
Світова література
- Бажов Павло Петрович: Малахітова скринька (1960).
- Гоголь Микола Васильович: Тарас Бульба (1947).
- : Краса безмежна (1952).
- Еліас Льоннрот: Калевала (1980).
- Нізамі: Слава (1953).
- Нізамі: Сім красунь (1952).
- Овідій: Фасти (Римський календар) (1942).
- Пушкін Олександр Сергійович: Капітанська дочка (1961).
- Пушкін Олександр Сергійович: Три казки (1949).
- Тисяча й одна ніч (1948).
Зв'язок з Україною
У 1911 році родина Фіала оселяється в Харкові. Батьки віддають юнака до харківської Вищої художньої школи, де він навчається з 1911 по 1915 рік і яку закінчує з відзнакою. Після Харкова ще один рік проходить студії в Академії мистецтв в Петрограді (Санкт-Петербург).
У 1920 році доля зводить Вацлава Фіалу з українським художником-футуристом Давидом Бурлюком, який із сестрою Маріанною, дружиною Марією та двома синами тимчасово оселився в цьому далекосхідному місті. На момент зустрічі фінансові справи у Вацлава йшли не дуже добре, і Давид запропонував йому поселитись у них. Восени 1920 року Давид Бурлюк разом ще з одним українським художником Віктором Пальмовим організовують виставку-продаж в Японії у місті Токіо. Завдяки заробленим коштам до них невдовзі зможуть приєднатися родина Бурлюка та Вацлав. У Японії художники організовують виставки футуристів ще у двох містах — Осака та Кіото.
Дослідження народних типів та звичаїв привело митця на Підкарпатську Русь (назва Закарпаття за часів Першої Чехословацької республіки), де його приваблювала архаїка й той факт, що цей регіон мало зачепила цивілізація. Впродовж 1936-1937 років художник створив чимало робіт, присвячених цьому краю. Зі спогадів митця з цього періоду: «Гадаю, що моє перебування на Підкарпатській Русі було одним із найщасливіших періодів мого життя. Я працював із натхненням. Вабили мене як красива природа, так і прекрасні типи простих, нелукавих людей та їхнє патріархальне життя. У місцевому господарстві головну роль відігравав натуральний обмін. Мені здавалося, ніби я опинився в якійсь країні, де час повернувся назад на кілька століть. Доводилося всюди стикатися зі способом життя, традиціями, характером виробництва, які переносили мене в часи існування древніх слов'ян».
Вацлав провів багато персональних виставок: у Чехословаччині, Франції, США, Польщі, Великій Британії, Японії, Болгарії та СРСР (п'ять виставок), остання і найбільша (експонувалося понад 300 робіт а також багато ілюстрованих ним книг) виставка була відкрита у 1976 році у Львові.
Примітки
- Czech National Authority Database
- The Fine Art Archive — 2003.
- . Abart. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- Нова енциклопедія чеського образотворчого мистецтва, Академія, Прага, 1996, с. 174.
- . BrovdiArt. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
Література
- Нова енциклопедія чеського образотворчого мистецтва. — Академія, Прага: 1996, с. 174.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vaclav Fiala nar 15 lipnya 1896 Praga pom 25 chervnya 1980 Praga cheskij akademichnij zhivopisec ilyustrator grafik tipograf ta pismennik uchenik Ladislava Trakala 1873 1951 Vaclav FialaNarodivsya15 lipnya 1896 1896 07 15 1 Praga Bogemske korolivstvo Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 2 Pomer25 chervnya 1980 1980 06 25 1 2 83 roki Praga Chehoslovachchina 2 Krayina ChehoslovachchinaDiyalnistilyustrator hudozhnik grafik prozayikGaluzmalyarstvo 1 d 1 litografiya 1 i d 1 Znannya movcheska 1 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fiala ZhittyepisSpochatku Vaclav Fiala navchavsya v privatnij shkoli zhivopisu u Vidni 1910 1911 potim v Akademiyi mistectv u Harkovi 1911 1915 u Ladislava Trakala 1873 1951 ta v Akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi 1915 1916 U 1922 roci vin povernuvsya z Rosiyi na batkivshinu vzhe z druzhinoyu U nih narodivsya sin 1922 1997 voni zbuduvali villu v Streshovice Zakinchiv hudozhnyu osvitu v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Prazi pid jogo kerivnictvom profesora Maksa Shvabinskogo u 1923 1926 rokah Pislya zakinchennya universitetu vin otrimav richnu stipendiyu na poyizdku do Franciyi de v 1927 roci vzyav uchast u vistavci v Parizkomu saloni ta otrimav pochesnu vidznaku za litografichni portreti vazhlivih osobistostej cheskoyi kulturi Vin postupovo perejshov do suchasnogo realizmu yakij najbilsh yaskravo proyavivsya v jogo socialnij grafici ta v doslidzhennyah narodnih tipiv z podorozhej do Slovachchini ta Pidkarpatskoyi Rusi U 1938 roci vin stvoriv dioramu Inavguraciya prezidenta Dzhordzha Vashingtona v 1789 roci dlya Paviljonu Chehoslovachchini na Vsesvitnij vistavci v Nyu Jorku Vin ye avtorom epichnih hudozhnih tvoriv napriklad istorichno vmotivovanogo ciklu kolorovih litografij Staroslovansky cyklus ukr z 1944 r zajmavsya vigotovlennyam marok banknot ta ilyustraciyami do knig dlya yakih vikoristovuvav perevazhno malyunok olivcem grafichnij ta kolorovij malyunki akvarel i v yakomu vin zvernuv uvagu na istorichni realiyi Vin buv chlenom Chehoslovackogo bloku hudozhnikiv vizualistiv ta chlenom i golovoyu Hollar Vin brav uchast u bagatoh vistavkah v krayini ta za kordonom i otrimav ryad nagorod napriklad sribnu medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1937 roci TvorchistVlasni knigi Ogasavara ukr Ogasavara 1928 bibliofiliya z vlasnimi derevoritami prisvyachena Boninskim ostrovam Zahrada Ueno ukr Sad Ueno 1931 bibliofiliya z vlasnimi derevoritami Kaaran Tamo clovek s mesice ukr Kaaran Tamo Lyudina z misyacya 1936 Zazracny kamen ukr Chudo kamin 1949 korotka istoriya druku na kameni Let do Hellady ukr Polit do Elladi 1959 z vlasnimi derevoritami Ilyustraciyi do knig Cheska literatura Cingiz Chan bic bozi ukr Chingishan batig Bozhij 1936 Karel Yaromir Erben Slovanske pohadky ukr Slov yanski kazki 1974 U snedeneho kramu ukr Bilya zrujnovanoyi kramnici 1948 Aloyis Yirasek Cechy hrdinske I ukr Geroyichni chehi I 1951 Aloyis Yirasek Cechy hrdinske II ukr Geroyichni chehi II 1955 Aloyis Yirasek Skalaci ukr Skalaki 1957 Jozef Kopta Modry namornik ukr Sinij moryak 1958 Karel Novi Rytiri a lapkove ukr Licari ta rozbijniki 1955 Frantishek Palackij Z dejin narodu ceskeho I ukr Z istoriyi narodu cheskogo I 1973 Frantishek Palackij Z dejin narodu ceskeho II ukr Z istoriyi narodu cheskogo II 1975 Kalich a pulmesic ukr Chasha ta pivmisyac 1977 Eduard Petishka Stare recke baje a povesti ukr Davni grecki mifi ta legendi 1958 O trech penizich a jine povidky ukr Pro tri moneti ta inshi povisti 1957 Zlocin na Zlenicich hrade L P 1318 ukr Zlochin na zamku Zlenice L P 1318 1941 O krali Nalovi a princezne Damajanti ukr Pro korolya Nalu ta princesu Damayanti 1957 Yirzhi Volker Slunce je veliky basnik ukr Soce velikij poet 1950 Svitova literatura Bazhov Pavlo Petrovich Malahitova skrinka 1960 Gogol Mikola Vasilovich Taras Bulba 1947 Krasa bezmezhna 1952 Elias Lonnrot Kalevala 1980 Nizami Slava 1953 Nizami Sim krasun 1952 Ovidij Fasti Rimskij kalendar 1942 Pushkin Oleksandr Sergijovich Kapitanska dochka 1961 Pushkin Oleksandr Sergijovich Tri kazki 1949 Tisyacha j odna nich 1948 Zv yazok z UkrayinoyuU 1911 roci rodina Fiala oselyayetsya v Harkovi Batki viddayut yunaka do harkivskoyi Vishoyi hudozhnoyi shkoli de vin navchayetsya z 1911 po 1915 rik i yaku zakinchuye z vidznakoyu Pislya Harkova she odin rik prohodit studiyi v Akademiyi mistectv v Petrogradi Sankt Peterburg U 1920 roci dolya zvodit Vaclava Fialu z ukrayinskim hudozhnikom futuristom Davidom Burlyukom yakij iz sestroyu Mariannoyu druzhinoyu Mariyeyu ta dvoma sinami timchasovo oselivsya v comu dalekoshidnomu misti Na moment zustrichi finansovi spravi u Vaclava jshli ne duzhe dobre i David zaproponuvav jomu poselitis u nih Voseni 1920 roku David Burlyuk razom she z odnim ukrayinskim hudozhnikom Viktorom Palmovim organizovuyut vistavku prodazh v Yaponiyi u misti Tokio Zavdyaki zaroblenim koshtam do nih nevdovzi zmozhut priyednatisya rodina Burlyuka ta Vaclav U Yaponiyi hudozhniki organizovuyut vistavki futuristiv she u dvoh mistah Osaka ta Kioto Doslidzhennya narodnih tipiv ta zvichayiv privelo mitcya na Pidkarpatsku Rus nazva Zakarpattya za chasiv Pershoyi Chehoslovackoyi respubliki de jogo privablyuvala arhayika j toj fakt sho cej region malo zachepila civilizaciya Vprodovzh 1936 1937 rokiv hudozhnik stvoriv chimalo robit prisvyachenih comu krayu Zi spogadiv mitcya z cogo periodu Gadayu sho moye perebuvannya na Pidkarpatskij Rusi bulo odnim iz najshaslivishih periodiv mogo zhittya Ya pracyuvav iz nathnennyam Vabili mene yak krasiva priroda tak i prekrasni tipi prostih nelukavih lyudej ta yihnye patriarhalne zhittya U miscevomu gospodarstvi golovnu rol vidigravav naturalnij obmin Meni zdavalosya nibi ya opinivsya v yakijs krayini de chas povernuvsya nazad na kilka stolit Dovodilosya vsyudi stikatisya zi sposobom zhittya tradiciyami harakterom virobnictva yaki perenosili mene v chasi isnuvannya drevnih slov yan Vaclav proviv bagato personalnih vistavok u Chehoslovachchini Franciyi SShA Polshi Velikij Britaniyi Yaponiyi Bolgariyi ta SRSR p yat vistavok ostannya i najbilsha eksponuvalosya ponad 300 robit a takozh bagato ilyustrovanih nim knig vistavka bula vidkrita u 1976 roci u Lvovi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Abart Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Nova enciklopediya cheskogo obrazotvorchogo mistectva Akademiya Praga 1996 s 174 BrovdiArt Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 LiteraturaNova enciklopediya cheskogo obrazotvorchogo mistectva Akademiya Praga 1996 s 174