Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цегляна готика нім Backsteingotik пол Gotyk ceglany це особливий тип готичної архітектури поширений у Північній Європі о

Цегляна готика

Цегляна готика

Цегляна готика (нім. Backsteingotik, пол. Gotyk ceglany) — це особливий тип готичної архітектури, поширений у Північній Європі, особливо у північній Німеччині, Польщі та тих регіонах довкола Балтійського моря, які не мають місцевих джерел природного каменю. Будівлі фактично побудовані з використанням цегли.

image
Замок у Мальборку (Польща), найбільший у світі замок у стилі цегляної готики

Будівлі в стилі цегляної готики можна побачити в таких країнах, як Україна, Білорусь, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Росія та Швеція.

Оскільки використання обпаленої червоної цегли у Північній Європі почалося з 12-го сторіччя, найстаріші будинки з неї вважаються цегляною романікою. А в 16-му сторіччі нащадком цегляної готики стала архітектура .

Цегляна готика характеризується відсутністю фігурної архітектурної скульптури, яка була поширена в інших стилях готичної архітектури, а також своїм винахідливим поділом та структуруванням стін, з використанням вбудованих орнаментів та кольорового контрасту між червоною цеглою, глазурованою цеглою та білою вапняковою штукатуркою.

Досить багато центрів міст, у яких переважає цегляна готика, а також ряд окремих будівель були включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Поширення

image
Карта готичні цегли

Цегляна архітектура переважно поширена на територіях, які не мають достатньо природних запасів , зокрема це характерно для Середньоєвропейської рівнини. Оскільки значна частина цієї рівнини (у тому числі північно-німецька рівнина, за винятком Вестфалії та Рейнської області) переважно збігається з територіями, на яких була поширена Ганзейська ліга, цегляна готика стала символом цього об'єднання вільних міст. Нарівні з нижньонімецькою мовою цегляна готика є основним визначальним елементом північно-німецької культурної території, особливо в частині пізнього заснування міст і територій розселення на північ та схід від Ельби. У Середні віки та ранній сучасний період, ця культурна територія була поширена по всьому південному узбережжі Балтійського моря та мала значний вплив на Скандинавію. Найбільш південною же будівлею в Німеччині у стилі цегляної готики є Bergkirche (гірська церква) в Альтенбурзі (Тюрингія).

Також існували й інші національні або регіональні прив'язки стилю — наприклад, у Польщі будівлі у стилі цегляної готики деколи описують як належні до «польської готики». І хоча переважна більшість готичних будівель у межах сучасної Польщі побудована з цегли, цей термін також включає нецегляні готичні будівлі, наприклад, собор замкового комплексу Вавель у Кракові, який переважно побудований з каменю.

На північному сході, особливо вздовж річок Везер та Ельба, можна було відносно легко видобути пісковик з гір центральної Німеччини, що спричинило поєднання стилів зі сходу від Ельби з архітектурними традиціями Рейнської області. Тут цегла переважно використовувалась для стін, а пісковик для пластичних деталей. Оскільки цегла як така в цьому стилі не мала естетичної функції, більша частина північно-західної Німеччини фактично не є територією поширення цегляної готики.

Однак лише відсутність доступного каменю не обов'язково привела до розвитку виразного цегляного архітектурного стилю. Наприклад, на деяких територіях у Південній Німеччині, таких як Верхня Баварія або , також відчувалась нестача будівельного каменю, однак місцеві мешканці не створили типового стилю, заснованого лише на цеглі. Натомість вони закладали середину з цегли, оточували її нарізаним каменем та додавали архітектурну скульптуру з обробленого каміння. Прикладом цього стилю може слугувати церква святого Мартіна в Ландсгуті та Фрауенкірхе (Мюнхен).

Історичні умови

Під час середньовічного просування німців на схід, в 12-13 сторіччі слов'янські території на схід від Ельби були заселені торговцями та поселенцями з перенаселеної північно-західної Німеччини. У 1158 році Генріх Лев заснував Любек, в 1160 підкорив слов'янське князівство у Шверині. Ця місцями насильницька колонізація супроводжувалась хрещенням слов'ян та заснуванням діоцезій в Ратцебурзі (нім. Ratzeburg), Шверині, Камені-Поморському, та інших місцях.

Новозасновані міста досить швидко приєдналися до Ганзи та сформували «Вендське коло» з центром в Любеку та «Готландсько-лівонське коло» з головним центром в Таллінні (тоді — Ревал). Багаті торгові міста Ганзи особливо характеризуються релігійною та світською представницькою архітектурою, наприклад, , ратуші, приватні будинки купців або міські ворота. У сільській місцевості на розвиток цегляної архітектури основний вплив чинила монастирська архітектура різних орденів, особливо цистерціанців та премонстрантів. На території між Пруссією та Естонією, тевтонські лицарі убезпечували своє правління, будуючи численні замки, більшість з яких — з цегли.

Розвиток

Дерев'яна архітектура довго домінувала на прибалтійських територіях, однак не була придатною для монументальних будівель. На її зміну прийшла цегляна архітектура, що стала домінуючою в 12-му сторіччі, ще в рамках періоду романської архітектури. При цьому по всій території поширення цегляної готики, фахверкова архітектура лишалась типовою для менших будівель, особливо у сільській місцевості, ще тривалий час, аж до сучасності.

На територіях, де правили Вельфи, використання цегли на заміну природного каменю почалося з соборів та приходських церков у таких містах, як Ольденбург (Гольштейн), Бад Зегеберг, Ратцебург та Любек. Генріх Лев заклав наріжний камінь в 1173 році.

У маркграфстві Бранденбург потреба в альтернативних матеріалах була вищою через відсутність природного каменю та відстань до Балтійського моря (що, як і річки, використовувалось для транспортування важкого вантажу на суднах). Цегляна архітектура тут почалася з собору в Бранденбурзі в 1165 році за правління Альбрехта Ведмідя. Зокрема, головним об'єктом цегляної готики в Бранденбурзі виступає (на той час частина ), будівництво якого почалося ще 1148 року.

Характеристики цегляної готики

Цегляна архітектура в період романського мистецтва залишалась тісно пов'язаною з відповідною кам'яною архітектурою та просто відтворювала в новому матеріалі стиль і прийоми останнього. Натомість цегляна готика розробила свій власний характерний стиль, спричинений нестачею окремих матеріалів: будівлі були часто громіздкими й монументальними у стилі, але досить простими за зовнішнім виглядом, не маючи тієї витонченості, що в соборів далі на південь. А проте на них справили істотний вплив собори Франції та шельдська готика графства Фландрія, яка сама перебувала під впливом французької.

У більш пізній період поширилися прийоми, які привели до складнішого структурування церков: ніші в стінах покривали вапняковою штукатуркою, що створювало різкий контраст із більш темними цегляними стінами, а також почали виробляти формовану цеглу для імітації різьбленої з каменя архітектурної скульптури.

Елементи стилю:

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Цегла як основний матеріал

Оскільки використовувана цегла була зроблена з глини, яка у величезних кількостях доступна на Північно-німецькій рівнині, вона швидко була прийнята як поширена альтернатива будівельному каменю. Для важливих будівель стандартом став так званий монастичний формат цегли — розміром від близько 28 x 15 x 9  до 30 x 14 x 10 см, з дірками діаметром до 1.5 см. На відміну від готики з різьбленого каменю, цегла та формована цегла не вироблялась будівельниками на місці будівництва, а спеціальними підприємствами в іншому місці.

  • image
    Цегляна стіна в так званому «готичному поясі» (нім. gotischer Verband)
  • image
    Полив'яна цегла
  • image
    Формована цегла
  • image
    Формована цегла з чорною поливою

Приклади

Докладніше: Список будівель цегляної готики

Деякі приклади цегляної готики:

Цегляна готика в Україні представлена окремими будівлями в:

Неоготика

У 19-му сторіччі неоготика привела до відновлення стилів цегляної готики. Церкви, побудовані в 19-му сторіччі в неоготичному стилі, можна побачити в Північній Німеччині, Скандинавії, Польщі, Литві, Фінляндії, Росії та США.

Відомими архітекторами, які працювали в цьому стилі, є Фрідріх Август Штюлер в Берліні та Зімон Лошен в Бремені. І хоча стиль набув популярності з 1860-х, один з найкращих його прикладів був завершений у 1831 році — це Фрідріхсвердерська церква в Берліні архітектора Карла Фрідріха Шинкеля. У США прикладом цього стилю став комплекс церкви св. Марії 1880 року в Брукліні, Массачусетс.

В Україні кількість неоготичних споруд переважає над кількістю власне готичних. Цегляною неоготикою є костел Св. Анни в Озерянах, костел Найсвятішого Серця Ісуса в Стоянові, костел Найсвятішого Серця Ісуса в Чернівцях, Лютеранська кірха у Луцьку, Костел святого Йосипа у Гнівані тощо.

Див. також

Джерела

  • Hans Josef Böker: Die mittelalterliche Backsteinarchitektur Norddeutschlands. Darmstadt 1988.
  • Gottfried Kiesow: Wege zur Backsteingotik. Eine Einführung. Monumente-Publikationen der Deutschen Stiftung Denkmalschutz, Bonn 2003,
  • Angela Pfotenhauer, Florian Monheim, Carola Nathan: Backsteingotik. Monumente-Edition. Monumente-Publikation der Deutschen Stiftung Denkmalschutz, Bonn 2000,
  • Fritz Gottlob: Formenlehre der Norddeutschen Backsteingotik: Ein Beitrag zur Neogotik um 1900. 1907. Reprint of 2nd ed., Verlag Ludwig, 1999,
  • Gerlinde Thalheim (ed.) et al.: Gebrannte Größe — Wege zur Backsteingotik. 5 Vols. Monumente-Publikation der Deutschen Stiftung Denkmalschutz, Bonn, Gesamtausgabe aller 5 Bände unter
  • B. Busjan, G. Kiesow: Wismar: Bauten der Macht — Eine Kirchenbaustelle im Mittelalter. Monumente Publikationen der Deutschen Stiftung Denkmalschutz, 2002, (Vol. 2 of series of exhibition catalogues Wege zur Backsteingotik, )

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цегляна готика
  • Європейський маршрут цегляної готики [ 19 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • Виставка Wege zur Backsteingotik 2002–2005 [ 15 січня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ceglyana gotika nim Backsteingotik pol Gotyk ceglany ce osoblivij tip gotichnoyi arhitekturi poshirenij u Pivnichnij Yevropi osoblivo u pivnichnij Nimechchini Polshi ta tih regionah dovkola Baltijskogo morya yaki ne mayut miscevih dzherel prirodnogo kamenyu Budivli faktichno pobudovani z vikoristannyam cegli Zamok u Malborku Polsha najbilshij u sviti zamok u stili ceglyanoyi gotiki Budivli v stili ceglyanoyi gotiki mozhna pobachiti v takih krayinah yak Ukrayina Bilorus Daniya Estoniya Finlyandiya Nimechchina Latviya Litva Niderlandi Polsha Rosiya ta Shveciya Oskilki vikoristannya obpalenoyi chervonoyi cegli u Pivnichnij Yevropi pochalosya z 12 go storichchya najstarishi budinki z neyi vvazhayutsya ceglyanoyu romanikoyu A v 16 mu storichchi nashadkom ceglyanoyi gotiki stala arhitektura Ceglyana gotika harakterizuyetsya vidsutnistyu figurnoyi arhitekturnoyi skulpturi yaka bula poshirena v inshih stilyah gotichnoyi arhitekturi a takozh svoyim vinahidlivim podilom ta strukturuvannyam stin z vikoristannyam vbudovanih ornamentiv ta kolorovogo kontrastu mizh chervonoyu cegloyu glazurovanoyu cegloyu ta biloyu vapnyakovoyu shtukaturkoyu Dosit bagato centriv mist u yakih perevazhaye ceglyana gotika a takozh ryad okremih budivel buli vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO PoshirennyaKarta gotichni cegli Ceglyana arhitektura perevazhno poshirena na teritoriyah yaki ne mayut dostatno prirodnih zapasiv zokrema ce harakterno dlya Serednoyevropejskoyi rivnini Oskilki znachna chastina ciyeyi rivnini u tomu chisli pivnichno nimecka rivnina za vinyatkom Vestfaliyi ta Rejnskoyi oblasti perevazhno zbigayetsya z teritoriyami na yakih bula poshirena Ganzejska liga ceglyana gotika stala simvolom cogo ob yednannya vilnih mist Narivni z nizhnonimeckoyu movoyu ceglyana gotika ye osnovnim viznachalnim elementom pivnichno nimeckoyi kulturnoyi teritoriyi osoblivo v chastini piznogo zasnuvannya mist i teritorij rozselennya na pivnich ta shid vid Elbi U Seredni viki ta rannij suchasnij period cya kulturna teritoriya bula poshirena po vsomu pivdennomu uzberezhzhi Baltijskogo morya ta mala znachnij vpliv na Skandinaviyu Najbilsh pivdennoyu zhe budivleyu v Nimechchini u stili ceglyanoyi gotiki ye Bergkirche girska cerkva v Altenburzi Tyuringiya Takozh isnuvali j inshi nacionalni abo regionalni priv yazki stilyu napriklad u Polshi budivli u stili ceglyanoyi gotiki dekoli opisuyut yak nalezhni do polskoyi gotiki I hocha perevazhna bilshist gotichnih budivel u mezhah suchasnoyi Polshi pobudovana z cegli cej termin takozh vklyuchaye neceglyani gotichni budivli napriklad sobor zamkovogo kompleksu Vavel u Krakovi yakij perevazhno pobudovanij z kamenyu Na pivnichnomu shodi osoblivo vzdovzh richok Vezer ta Elba mozhna bulo vidnosno legko vidobuti piskovik z gir centralnoyi Nimechchini sho sprichinilo poyednannya stiliv zi shodu vid Elbi z arhitekturnimi tradiciyami Rejnskoyi oblasti Tut cegla perevazhno vikoristovuvalas dlya stin a piskovik dlya plastichnih detalej Oskilki cegla yak taka v comu stili ne mala estetichnoyi funkciyi bilsha chastina pivnichno zahidnoyi Nimechchini faktichno ne ye teritoriyeyu poshirennya ceglyanoyi gotiki Odnak lishe vidsutnist dostupnogo kamenyu ne obov yazkovo privela do rozvitku viraznogo ceglyanogo arhitekturnogo stilyu Napriklad na deyakih teritoriyah u Pivdennij Nimechchini takih yak Verhnya Bavariya abo takozh vidchuvalas nestacha budivelnogo kamenyu odnak miscevi meshkanci ne stvorili tipovogo stilyu zasnovanogo lishe na cegli Natomist voni zakladali seredinu z cegli otochuvali yiyi narizanim kamenem ta dodavali arhitekturnu skulpturu z obroblenogo kaminnya Prikladom cogo stilyu mozhe sluguvati cerkva svyatogo Martina v Landsguti ta Frauenkirhe Myunhen Istorichni umoviPid chas serednovichnogo prosuvannya nimciv na shid v 12 13 storichchi slov yanski teritoriyi na shid vid Elbi buli zaseleni torgovcyami ta poselencyami z perenaselenoyi pivnichno zahidnoyi Nimechchini U 1158 roci Genrih Lev zasnuvav Lyubek v 1160 pidkoriv slov yanske knyazivstvo u Shverini Cya miscyami nasilnicka kolonizaciya suprovodzhuvalas hreshennyam slov yan ta zasnuvannyam diocezij v Ratceburzi nim Ratzeburg Shverini Kameni Pomorskomu ta inshih miscyah Novozasnovani mista dosit shvidko priyednalisya do Ganzi ta sformuvali Vendske kolo z centrom v Lyubeku ta Gotlandsko livonske kolo z golovnim centrom v Tallinni todi Reval Bagati torgovi mista Ganzi osoblivo harakterizuyutsya religijnoyu ta svitskoyu predstavnickoyu arhitekturoyu napriklad ratushi privatni budinki kupciv abo miski vorota U silskij miscevosti na rozvitok ceglyanoyi arhitekturi osnovnij vpliv chinila monastirska arhitektura riznih ordeniv osoblivo cistercianciv ta premonstrantiv Na teritoriyi mizh Prussiyeyu ta Estoniyeyu tevtonski licari ubezpechuvali svoye pravlinnya buduyuchi chislenni zamki bilshist z yakih z cegli RozvitokDerev yana arhitektura dovgo dominuvala na pribaltijskih teritoriyah odnak ne bula pridatnoyu dlya monumentalnih budivel Na yiyi zminu prijshla ceglyana arhitektura sho stala dominuyuchoyu v 12 mu storichchi she v ramkah periodu romanskoyi arhitekturi Pri comu po vsij teritoriyi poshirennya ceglyanoyi gotiki fahverkova arhitektura lishalas tipovoyu dlya menshih budivel osoblivo u silskij miscevosti she trivalij chas azh do suchasnosti Na teritoriyah de pravili Velfi vikoristannya cegli na zaminu prirodnogo kamenyu pochalosya z soboriv ta prihodskih cerkov u takih mistah yak Oldenburg Golshtejn Bad Zegeberg Ratceburg ta Lyubek Genrih Lev zaklav narizhnij kamin v 1173 roci U markgrafstvi Brandenburg potreba v alternativnih materialah bula vishoyu cherez vidsutnist prirodnogo kamenyu ta vidstan do Baltijskogo morya sho yak i richki vikoristovuvalos dlya transportuvannya vazhkogo vantazhu na sudnah Ceglyana arhitektura tut pochalasya z soboru v Brandenburzi v 1165 roci za pravlinnya Albrehta Vedmidya Zokrema golovnim ob yektom ceglyanoyi gotiki v Brandenburzi vistupaye na toj chas chastina budivnictvo yakogo pochalosya she 1148 roku Harakteristiki ceglyanoyi gotikiCeglyana arhitektura v period romanskogo mistectva zalishalas tisno pov yazanoyu z vidpovidnoyu kam yanoyu arhitekturoyu ta prosto vidtvoryuvala v novomu materiali stil i prijomi ostannogo Natomist ceglyana gotika rozrobila svij vlasnij harakternij stil sprichinenij nestacheyu okremih materialiv budivli buli chasto gromizdkimi j monumentalnimi u stili ale dosit prostimi za zovnishnim viglyadom ne mayuchi tiyeyi vitonchenosti sho v soboriv dali na pivden A prote na nih spravili istotnij vpliv sobori Franciyi ta sheldska gotika grafstva Flandriya yaka sama perebuvala pid vplivom francuzkoyi U bilsh piznij period poshirilisya prijomi yaki priveli do skladnishogo strukturuvannya cerkov nishi v stinah pokrivali vapnyakovoyu shtukaturkoyu sho stvoryuvalo rizkij kontrast iz bilsh temnimi ceglyanimi stinami a takozh pochali viroblyati formovanu ceglu dlya imitaciyi rizblenoyi z kamenya arhitekturnoyi skulpturi Detal cerkvi rinku Vinshoten Niderlandi Detal cerkvi sv Mariyi Grajfsvald Nimechchina Detal Leninskogo abatstva Nimechchina Elementi inter yeru v stili ceglyanoyi gotiki cerkvi svyatogo Mikolaya Stokgolm Shveciya Elementi stilyu Cegla yak osnovnij materialOskilki vikoristovuvana cegla bula zroblena z glini yaka u velicheznih kilkostyah dostupna na Pivnichno nimeckij rivnini vona shvidko bula prijnyata yak poshirena alternativa budivelnomu kamenyu Dlya vazhlivih budivel standartom stav tak zvanij monastichnij format cegli rozmirom vid blizko 28 x 15 x 9 do 30 x 14 x 10 sm z dirkami diametrom do 1 5 sm Na vidminu vid gotiki z rizblenogo kamenyu cegla ta formovana cegla ne viroblyalas budivelnikami na misci budivnictva a specialnimi pidpriyemstvami v inshomu misci Ceglyana stina v tak zvanomu gotichnomu poyasi nim gotischer Verband Poliv yana cegla Formovana cegla Formovana cegla z chornoyu polivoyuPrikladiDokladnishe Spisok budivel ceglyanoyi gotiki Deyaki prikladi ceglyanoyi gotiki starij centr Lyubeka Nimechchina Zamok u Malborku Polsha najbilshij v sviti zamok v stili ceglyanoyi gotiki Bazilika svyatoyi Divi Mariyi Gdansk Polsha najbilsha v sviti cerkva v stili ceglyanoyi gotiki starij centr Rigi Latviya v tomu chisli Rizkij sobor sobor Roskille odnochasno priklad i ceglyanoyi romanskoyi arhitekturi i ceglyanoyi gotiki Dzvinicya Dyunkerk Franciya Cerkva Svyatoyi Katerini Belgiya Zala licariv Gaaga Niderlandi Miska ratusha v Kulemborg Niderlandi Miska ratusha v Dusburg Niderlandi Vajertor odni z chotiroh unikalnih miskih vorit v stili ceglyanoyi gotiki v Cyulpih Pivnichnij Rejn Vestfaliya Sobor v Ferdni Nizhnya Saksoniya Nimechchina poperedu Golstinski vorota v Lyubeku Cerkva svyatoyi Mariyi v Lyubeku Shpital Sv Duha ta jogo otochennya v Lyubeku Treptovski vorota odni z chotiroh unikalnih miskih vorit v stili ceglyanoyi gotiki v Nojbrandenburg Meklenburg Perednya Pomeraniya Bazilika svyatoyi Divi Mariyi Gdansk Sobor Ivana Hrestitelya u Vroclavi Polsha Miska ratusha Vroclava Polsha Kostel Divi Mariyi Krakiv Kostel svyatogo Varfolomiya Drogobich Ceglyana gotika v Ukrayini predstavlena okremimi budivlyami v Luckomu zamku Zimnenskomu monastiri NeogotikaU 19 mu storichchi neogotika privela do vidnovlennya stiliv ceglyanoyi gotiki Cerkvi pobudovani v 19 mu storichchi v neogotichnomu stili mozhna pobachiti v Pivnichnij Nimechchini Skandinaviyi Polshi Litvi Finlyandiyi Rosiyi ta SShA Vidomimi arhitektorami yaki pracyuvali v comu stili ye Fridrih Avgust Shtyuler v Berlini ta Zimon Loshen v Bremeni I hocha stil nabuv populyarnosti z 1860 h odin z najkrashih jogo prikladiv buv zavershenij u 1831 roci ce Fridrihsverderska cerkva v Berlini arhitektora Karla Fridriha Shinkelya U SShA prikladom cogo stilyu stav kompleks cerkvi sv Mariyi 1880 roku v Bruklini Massachusets V Ukrayini kilkist neogotichnih sporud perevazhaye nad kilkistyu vlasne gotichnih Ceglyanoyu neogotikoyu ye kostel Sv Anni v Ozeryanah kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa v Stoyanovi kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa v Chernivcyah Lyuteranska kirha u Lucku Kostel svyatogo Josipa u Gnivani tosho Fridrihsverderska cerkva Berlin 1831 rik Cerkva sv Mariyi ta budinok parafiyalnogo svyashenika Bruklin Massachusets SShA 1880 rikDiv takozhGotichna arhitektura Ganza Spisok budivel ceglyanoyi gotikiDzherelaHans Josef Boker Die mittelalterliche Backsteinarchitektur Norddeutschlands Darmstadt 1988 ISBN 3 534 02510 5 Gottfried Kiesow Wege zur Backsteingotik Eine Einfuhrung Monumente Publikationen der Deutschen Stiftung Denkmalschutz Bonn 2003 ISBN 3 936942 34 X Angela Pfotenhauer Florian Monheim Carola Nathan Backsteingotik Monumente Edition Monumente Publikation der Deutschen Stiftung Denkmalschutz Bonn 2000 ISBN 3 935208 00 6 Fritz Gottlob Formenlehre der Norddeutschen Backsteingotik Ein Beitrag zur Neogotik um 1900 1907 Reprint of 2nd ed Verlag Ludwig 1999 ISBN 3 9805480 8 2 Gerlinde Thalheim ed et al Gebrannte Grosse Wege zur Backsteingotik 5 Vols Monumente Publikation der Deutschen Stiftung Denkmalschutz Bonn Gesamtausgabe aller 5 Bande unter ISBN 3 936942 22 6 B Busjan G Kiesow Wismar Bauten der Macht Eine Kirchenbaustelle im Mittelalter Monumente Publikationen der Deutschen Stiftung Denkmalschutz 2002 ISBN 3 935208 14 6 Vol 2 of series of exhibition catalogues Wege zur Backsteingotik ISBN 3 935208 12 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ceglyana gotika Yevropejskij marshrut ceglyanoyi gotiki 19 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Vistavka Wege zur Backsteingotik 2002 2005 15 sichnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ