Респу́бліка Тува́ (Тива́; рос. Респу́блика Тыва́; тув. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.
Республіка Тува | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Республика Тыва тув. Тыва Республика | |||||
d і d | |||||
Країна | Росія | ||||
Фед. округ | Сибірський | ||||
Адмін. центр | Кизил | ||||
Глава | Кара-оол Шолбан Валерійович | ||||
Дата утворення | 24 травня 1991 | ||||
Оф. вебсайт | rtyva.ru(рос.) | ||||
Географія | |||||
Координати | 51°47′ пн. ш. 94°45′ сх. д. / 51.783° пн. ш. 94.750° сх. д. | ||||
Площа | 168 600 км² () | ||||
• внутр. вод | 0,5 % | ||||
Часовий пояс | MSK+4 () | ||||
Населення | |||||
Чисельність | 308160 (01.01.2011) (77-а) (2011) | ||||
Густота | 1,8 осіб/км² | ||||
Оф. мови | російська, тувинська | ||||
Економіка | |||||
Економ. район | Східно-Сибірський | ||||
Коди | |||||
ISO 3166-2 | RU-TY | ||||
ЗКАТО | 93 | ||||
Суб'єкта РФ | 17 | ||||
Телефонний | (+7) | ||||
Карти | |||||
| |||||
Тува у Вікісховищі |
Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.
У 2020 році регіон був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а у 2019 році — найбіднішим.
Історія
1914 року, після звернень прибічників приєднання Туви до Російської імперії, Микола II дав згоду на протекторат над п'ятьма хошунами Урянхайського краю, що на той час формально був частиною Китаю. 1921 року проголосили незалежність Туви як Народної Республіки Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), яку 1926 року перейменували на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня Монгольська Народна Республіка, у Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.
23 листопада 1943 року Франклін Делано Рузвельт під час бесіди з Чан Кайші на Каїрській конференції порушив тему статусу Зовнішньої Монголії і Танну-Туви та їхні стосунки зі своїми сусідами. Чан Кайші зазначив, що ці землі є невід'ємною частиною китайської Зовнішньої Монголії і анексовані Росією силою. Він сказав, що питання про Танну-Туву та Зовнішню Монголію повинно бути врегульоване з Радянською Росією. Деякі дослідники вважають, що саме зацікавленість у цьому питанні президента США підштовхнула Й. Сталіна до вирішення цього питання ще до кінця війни.
11 жовтня 1944 року Туву включили до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, утворили Тувинську автономну область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономну область перетворили в Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тува».
Прояви націоналізму
Із кінця 80-х років з республіки масово виїздять росіяни. У 1989 році в республіці відбулися маловідомі широкому загалові події: у столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.
У 1992—1993 роках Народний фронт «Хостуг Тива» («Вільна Тива»), закликаючи до незалежності Тиви та її виходу зі складу Росії, спровокував зіткнення з російським населенням. У результаті, за даними ЗМІ, з Туви виїхало понад 20 тисяч росіян.
У 1995 році російський та радянський етнограф [ru] писав:
Набагато гостріша ситуація склалася в Туві, територія якої (Урянхайський край) була приєднана до Радянського Союзу лише 1944 р. Національний рух серед тувинців, які становлять майже дві третини місцевого населення, одразу набув сепаратистського і значною мірою антиросійського характеру. Справа доходила навіть до нападу тувинських збройних загонів на російських поселенців. Не дивно, що багато росіян залишили територію Туви, а ті, хто залишився, не почуваються тут у безпеці. Оригінальний текст (рос.)Гораздо более острая ситуация сложилась в Туве, территория которой (Урянхайский край) была присоединена к Советскому Союзу лишь в 1944 г. Национальное движение среди тувинцев, составляющих почти две трети местного населения, сразу приобрело сепаратистский и в значительной степени антирусский характер. Дело доходило даже до нападения тувинских вооружённых отрядов на русских поселенцев. Неудивительно, что многие русские покинули территорию Тувы, а те, кто остался, не чувствуют себя здесь в безопасности.
До кінця 1990-х років «Хостуг Тива» і дочірня Народна партія суверенної Тиви, яка виступала за економічну відокремленість Туви від Російської Федерації, практично саморозпустилися.
У квітні 2016 року тувинська громадська організація «Союз російськомовних громадян „Росіяни“» (рос. «Союз русскоязычных граждан „Россияне“») звернулася до президента Росії зі скаргою на утиски росіян у республіці. Звернення не було розглянуто по суті, проте в липні того ж року стурбованість високим рівнем скарг жителів Туви на дискримінацію за національною ознакою висловив голова [ru] Росії [ru]. За даними російськомовного видання Meduza, представники тувинської адміністрації заперечували актуальність проблеми дискримінації росіян, а тривалий відтік російськомовного населення пояснили несприятливим станом економіки республіки та наслідками націоналістичних виступів, що відбувалися в 1990-ті роки.
Станом на 2021 рік, за даними останнього всеросійського перепису, відсоток росіян у республіці впав до 8 % і продовжував падіння. Росіян переслідують за національною ознакою.
Населення
Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 337 271 осіб (2023). Щільність населення — 2,00 чол./км² (2023). Міське населення — 54,65 % (2022).
Коефіцієнт народжуваності в республіці на 2020 р. становив 20.2, у 2016 році цей показник у Тиві був найвищим серед суб'єктів Російської Федерації.
Коефіцієнт природного приросту населення становив 14,4 ‰ у 2015 р., 11,5 ‰ у 2016 р., 11,4 ‰ у 2018 р., 10,3 ‰ у 2019 р., за цим показником Тува у 2016 році посідала третє місце в Росії після Чечні та Інгушетії.
Національний склад
Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2010 був наступним:
Народ | Чисельність, 2010, %. |
---|---|
Тувинці | 82,0 % |
Росіяни | 16,3 % |
Інші | 1,7 % |
Національний склад населення районів та міст Тиви за переписом 2010 року
населення | тувинці | росіяни | хакаси | |
---|---|---|---|---|
м. Кизил | 105 907 | 65,6 | 28,2 | 0,5 |
м. Ак-Довурак | 13 467 | 94,3 | 4,2 | |
Бай-Тайгінський кожуун | 10 805 | 98,9 | ||
Барун-Хемчицький кожуун | 12 841 | 99,4 | ||
Дзун-Хемчицький кожуун | 19 838 | 99,2 | ||
Ерзинський кожуун | 8 262 | 98,8 | ||
Каа-Хемський кожуун | 11 933 | 63,9 | 34,1 | |
Кизилський кожуун | 27 521 | 78,4 | 20,0 | |
Монгун-Тайгінський кожуун | 5 655 | 99,2 | ||
Овюрський кожуун | 7 023 | 98,1 | 1,0 | |
Пій-Хемський кожуун | 10 062 | 68,9 | 28,8 | |
Сут-Хольський кожуун | 8 029 | 99,3 | ||
Тандинський кожуун | 12 702 | 77,1 | 20,6 | 0,6 |
Тере-Хольський кожуун | 1 882 | 97,2 | 1,5 | |
Тес-Хемський кожуун | 8 169 | 96,9 | 1,3 | |
Тоджинський кожуун | 6 021 | 80,8 | 17,0 | |
Улуг-Хемський кожуун | 18 445 | 92,3 | 6,8 | |
Чаа-Хольський кожуун | 6 031 | 99,1 | ||
Чеді-Хольський кожуун | 7 679 | 93,1 | 5,6 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|
1 | Кизил | 109918 |
2 | Каа-Хем | 15044 |
3 | Ак-Довурак | 13468 |
4 | Шагонар | 10956 |
5 | Чадан | 9035 |
6 | Кизил-Мажалик | 5072 |
Адміністративний поділ
- Бай-Тайгінський кожуун
- Барун-Хемчицький кожуун
- Дзун-Хемчицький кожуун
- Ерзинський кожуун
- Каа-Хемський кожуун
- Кизилський кожуун
- Монгун-Тайгінський кожуун
- Овюрський кожуун
- Пій-Хемський кожуун
- Сут-Хольський кожуун
- Тандинський кожуун
- Тере-Хольський кожуун
- Тес-Хемський кожуун
- Тоджинський кожуун
- Улуг-Хемський кожуун
- Чаа-Хольський кожуун
- Чеді-Хольський кожуун
Економіка
Проєктують залізницю — Кизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви та постачань із північного напрямку. Але станом на 2022 рік залізницю так і не побудували.
У місті значне безробіття — 20 %, за межею бідності перебуває 40 % населення, це при тому, що в Кизилі одні з найвищих у регіоні ціни на квартири і одні з найнижчих зарплати в Росії.
Через значну корупцію та кримінал інвестори залишили місто. Місто, за словами місцевих журналістів та активістів, «належить» очільнику регіона Шолбан Кара-оолу та його родичам, які або займають високі посади в місті, або займають керівні посади в місцевомі бізнесі.
Культура
Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.
Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.
Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба . Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану , 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву «Долина Царів».
Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку з чим у столиці республіки встановлено обеліск .
Засоби масової інформації
Газети й журнали
- Молодіжний журнал «Ти & Я» видається із серпня 2008 року.
- Газета «Плюс Інформ». Видається з 1993 року, за назвою «Плюс Інформ» з 2001 року.
- Газета «Ризик Транзит». В 2007, 2008 роках видавалася за назвою «Ризик» і «Ризик експрес»
- Газета «Центр Азії» видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
- Газета «Тувинський кур'єр»
- Найстаріша газета республіки «Тувинська правда»
- Газета «Ефір». Тираж 10300 екз
- Газета «Шин» (у пер. «Правда»)
- Газета «Араттын созу» (у пер. «Слово Арата»)
- Газета «Тыва Республика»
- Газета «Вісті Туви»
- Журнал «Башкы» (у пер. «Учитель»)
- Рекламно-інформаційний довідник «Каталог».
Телекомпанії
- . Партнер телеканалу «Росія» у мережах. Мовлення по всій республіці російською і тувинською мовами.
- . Партнер телеканалу ТНТ у мережах, перший випуск новин вийшов 12 лютого 2001 року.
- СТС
- НТВ
- Перший канал
- Росія Культура / Euronews
- (планується мовлення)
Кримінальна ситуація
Туву й Кизил зокрема, вважають одним з найкримінальніших районів Росії і найбіднішим. У 2020 році він був першим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим. В регіоні розповсюджений алкоголізм та наркоманія. У 2021 році Кизил відвідав відомий блогер Ілля Варламов. Він зняв про місто відеоролик, який виклав у мережу. У ролику видно брудні вулиці та п'яних мешканців, кров на землі, розбиті пляшки.
Російське населення переслідують за національною ознакою, тому росіяни масово виїздять звідти. Російський журналіст Ілля Азаров у 2016 році відвідав регіон і опублікував репортаж. З його слів, менше росіян у відсотковому співвідношенні хіба що на Північному Кавказі.
Відомі тувинці
- Монгуш Кенін-Лопсан — всесвітньо відомий тувинський письменник, поет, збирач і популяризатор тувинського шаманського фольклору, довічний президент шаманів Тиви.
- — перший .
- Сергій Шойгу — міністр оборони РФ.
- — тувинський письменник, пише свої книги в основному німецькою мовою. Провідник одного з тувинських кланів, народився в 1940-х роках ХХ сторіччя у Західній Монголії, довгі роки живе в Німеччині.
- — лідер групи .
- Салчак Тока — перший секретар обкому КПРС Тувинської автономії в РРФСР, очолював республіку з моменту входження до складу РРФСР упродовж 29 років.
- — відома артистка етнічного жанру в Європі. Проживає у Швейцарії. Основна творча діяльність проходить у Європі.
- — балерина.
- — російська художниця-графік. За своє коротке життя виконала понад 10 000 робіт.
- — співак, рокер.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
- "Это Тува, братан, привыкай!" Как живет столица самого бедного региона страны [ 15 січня 2022 у Wayback Machine.], Сибирь.Реалии (Радио Свобода), 9 марта 2021
- У Радянському Союзі на той час називали «Монгольською Народною Республікою».
- У Радянському Союзі на той час називали «Тувинською Народною Республікою».
- Отрощенко И. Вхождение Тувы в состав СССР: альтернативные мнения // Новые исследования Тувы. — 2017. — № 4. — С. 40. (рос.)
- . Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- Хамраев Виктор. "Национализм вполне согласуется с демократией" : [ 31 грудня 2021] // Коммерсантъ Власть : журнал. — 2006. — № 35 (4 вересня). — С. 26.
- «Росіяни в Російській Федерації» [ 2015-09-24 у Wayback Machine.] В. И. Козлов, [ru]», 1995, том 65, М 3, с. 795—205
- Илья Азар (15 вересня 2016). Тувинская народная республика Почему с родины Сергея Шойгу уезжают русские. Meduza (рос.). оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 29 жовтня 2021.
- Тувинская народная республика Почему с родины Сергея Шойгу уезжают русские. Репортаж Ильи Азара [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.], Meduza, 15 сентября 2016
- «Демографический ежегодник России», 2017 г. Приложение: информация в разрезе субъектов Российской Федерации. оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 27 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- Преступность в Республике Тыва, tochno.st
- «Самый опасный регион России»: чего на самом деле ожидать от Тувы [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.], Вокруг света, 10 сентября 2021
- Тыва: шаманизм, национализм и алкоголизм | Безработица и преступность в русской Монголии [ 5 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, 15 червня 2021
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tuva |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Шойгу може втратити посаду: чому путін хоче його позбутися на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 червня. (рос.) |
- Офіційний сайт Республіки Тува [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики по Республіці Тува [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Головний новинний сайт республіки [ 12 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Сайт Тувинського Державного Університету [ 15 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформаційний портал [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фото Туви [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Хакасія | Красноярський край | Іркутська область Бурятія |
Республіка Алтай | Монголія | |
Монголія | Монголія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Tuva Tiva ros Respu blika Tyva tuv Tyva Respublika sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Sibirskogo federalnogo okrugu Stolicya misto Kizil Respublika Tuvaros Respublika Tyva tuv Tyva Respublika Prapor Tuvi Gerb Tuvi d i dKrayina RosiyaFed okrug SibirskijAdmin centr KizilGlava Kara ool Sholban ValerijovichData utvorennya 24 travnya 1991Of vebsajt rtyva ru ros GeografiyaKoordinati 51 47 pn sh 94 45 sh d 51 783 pn sh 94 750 sh d 51 783 94 750Plosha 168 600 km vnutr vod 0 5 Chasovij poyas MSK 4 UTC 7 NaselennyaChiselnist 308160 01 01 2011 77 a 2011 Gustota 1 8 osib km Of movi rosijska tuvinskaEkonomikaEkonom rajon Shidno SibirskijKodiISO 3166 2 RU TYZKATO 93Sub yekta RF 17Telefonnij 7 Karti Tuva u Vikishovishi Respublika mezhuye z Mongoliyeyu na shodi ta pivdni z inshimi sub yektami Rosijskoyi Federaciyi Krasnoyarskim krayem na pivnochi Hakasiyeyu na pivnichno zahodi Buryatiyeyu ta Irkutskoyu oblastyu na pivnichnomu shodi z Respublikoyu Altaj na zahodi U 2020 roci region buv pershim za kilkistyu vbivstv na dushu naselennya v RF a u 2019 roci najbidnishim Istoriya1914 roku pislya zvernen pribichnikiv priyednannya Tuvi do Rosijskoyi imperiyi Mikola II dav zgodu na protektorat nad p yatma hoshunami Uryanhajskogo krayu sho na toj chas formalno buv chastinoyu Kitayu 1921 roku progolosili nezalezhnist Tuvi yak Narodnoyi Respubliki Tannu Tuva Tannu visoka visokogirna Tuva samonazva tuvinciv yaku 1926 roku perejmenuvali na Tuvinsku Narodnu Respubliku Yak i susidnya Mongolska Narodna Respublika u Drugij svitovij vijni TNR brala uchast na boci SRSR 23 listopada 1943 roku Franklin Delano Ruzvelt pid chas besidi z Chan Kajshi na Kayirskij konferenciyi porushiv temu statusu Zovnishnoyi Mongoliyi i Tannu Tuvi ta yihni stosunki zi svoyimi susidami Chan Kajshi zaznachiv sho ci zemli ye nevid yemnoyu chastinoyu kitajskoyi Zovnishnoyi Mongoliyi i aneksovani Rosiyeyu siloyu Vin skazav sho pitannya pro Tannu Tuvu ta Zovnishnyu Mongoliyu povinno buti vregulovane z Radyanskoyu Rosiyeyu Deyaki doslidniki vvazhayut sho same zacikavlenist u comu pitanni prezidenta SShA pidshtovhnula J Stalina do virishennya cogo pitannya she do kincya vijni 11 zhovtnya 1944 roku Tuvu vklyuchili do skladu SRSR Pri comu u zv yazku z tim sho vona ne vidpovidala standartam dlya soyuznih i avtonomnih respublik za chiselnistyu naselennya ta deyakimi inshimi parametrami utvorili Tuvinsku avtonomnu oblast u skladi RRFSR 10 zhovtnya 1961 roku avtonomnu oblast peretvorili v Tuvinsku ARSR a v 1991 roci u suchasnu Respubliku Tuva Konstituciya RF prijnyata 12 grudnya 1993 roku zatverdila nazvu Respublika Tuva Proyavi nacionalizmuIz kincya 80 h rokiv z respubliki masovo viyizdyat rosiyani U 1989 roci v respublici vidbulisya malovidomi shirokomu zagalovi podiyi u stolici Tuvi misti Kizili vidbulisya zitknennya na mizhnacionalnomu grunti U 1992 1993 rokah Narodnij front Hostug Tiva Vilna Tiva zaklikayuchi do nezalezhnosti Tivi ta yiyi vihodu zi skladu Rosiyi sprovokuvav zitknennya z rosijskim naselennyam U rezultati za danimi ZMI z Tuvi viyihalo ponad 20 tisyach rosiyan U 1995 roci rosijskij ta radyanskij etnograf ru pisav Nabagato gostrisha situaciya sklalasya v Tuvi teritoriya yakoyi Uryanhajskij kraj bula priyednana do Radyanskogo Soyuzu lishe 1944 r Nacionalnij ruh sered tuvinciv yaki stanovlyat majzhe dvi tretini miscevogo naselennya odrazu nabuv separatistskogo i znachnoyu miroyu antirosijskogo harakteru Sprava dohodila navit do napadu tuvinskih zbrojnih zagoniv na rosijskih poselenciv Ne divno sho bagato rosiyan zalishili teritoriyu Tuvi a ti hto zalishivsya ne pochuvayutsya tut u bezpeci Originalnij tekst ros Gorazdo bolee ostraya situaciya slozhilas v Tuve territoriya kotoroj Uryanhajskij kraj byla prisoedinena k Sovetskomu Soyuzu lish v 1944 g Nacionalnoe dvizhenie sredi tuvincev sostavlyayushih pochti dve treti mestnogo naseleniya srazu priobrelo separatistskij i v znachitelnoj stepeni antirusskij harakter Delo dohodilo dazhe do napadeniya tuvinskih vooruzhyonnyh otryadov na russkih poselencev Neudivitelno chto mnogie russkie pokinuli territoriyu Tuvy a te kto ostalsya ne chuvstvuyut sebya zdes v bezopasnosti Do kincya 1990 h rokiv Hostug Tiva i dochirnya Narodna partiya suverennoyi Tivi yaka vistupala za ekonomichnu vidokremlenist Tuvi vid Rosijskoyi Federaciyi praktichno samorozpustilisya U kvitni 2016 roku tuvinska gromadska organizaciya Soyuz rosijskomovnih gromadyan Rosiyani ros Soyuz russkoyazychnyh grazhdan Rossiyane zvernulasya do prezidenta Rosiyi zi skargoyu na utiski rosiyan u respublici Zvernennya ne bulo rozglyanuto po suti prote v lipni togo zh roku sturbovanist visokim rivnem skarg zhiteliv Tuvi na diskriminaciyu za nacionalnoyu oznakoyu visloviv golova ru Rosiyi ru Za danimi rosijskomovnogo vidannya Meduza predstavniki tuvinskoyi administraciyi zaperechuvali aktualnist problemi diskriminaciyi rosiyan a trivalij vidtik rosijskomovnogo naselennya poyasnili nespriyatlivim stanom ekonomiki respubliki ta naslidkami nacionalistichnih vistupiv sho vidbuvalisya v 1990 ti roki Stanom na 2021 rik za danimi ostannogo vserosijskogo perepisu vidsotok rosiyan u respublici vpav do 8 i prodovzhuvav padinnya Rosiyan peresliduyut za nacionalnoyu oznakoyu NaselennyaEtnichna mapa Respubliki Tuvi za naselenimi punktami perepis 2010 r Etnografichna mapa Tuvi Dokladnishe Chiselnist naselennya respubliki za danimi Rosstatu stanovit 337 271 osib 2023 Shilnist naselennya 2 00 chol km 2023 Miske naselennya 54 65 2022 Koeficiyent narodzhuvanosti v respublici na 2020 r stanoviv 20 2 u 2016 roci cej pokaznik u Tivi buv najvishim sered sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Koeficiyent prirodnogo prirostu naselennya stanoviv 14 4 u 2015 r 11 5 u 2016 r 11 4 u 2018 r 10 3 u 2019 r za cim pokaznikom Tuva u 2016 roci posidala tretye misce v Rosiyi pislya Chechni ta Ingushetiyi Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya Tivi za danimi Vserosijskogo perepisu 2010 buv nastupnim Narod Chiselnist 2010 Tuvinci 82 0 Rosiyani 16 3 Inshi 1 7 Nacionalnij sklad naselennya rajoniv ta mist Tivi za perepisom 2010 roku naselennya tuvinci rosiyani hakasi m Kizil 105 907 65 6 28 2 0 5 m Ak Dovurak 13 467 94 3 4 2 Baj Tajginskij kozhuun 10 805 98 9 Barun Hemchickij kozhuun 12 841 99 4 Dzun Hemchickij kozhuun 19 838 99 2 Erzinskij kozhuun 8 262 98 8 Kaa Hemskij kozhuun 11 933 63 9 34 1 Kizilskij kozhuun 27 521 78 4 20 0 Mongun Tajginskij kozhuun 5 655 99 2 Ovyurskij kozhuun 7 023 98 1 1 0 Pij Hemskij kozhuun 10 062 68 9 28 8 Sut Holskij kozhuun 8 029 99 3 Tandinskij kozhuun 12 702 77 1 20 6 0 6 Tere Holskij kozhuun 1 882 97 2 1 5 Tes Hemskij kozhuun 8 169 96 9 1 3 Todzhinskij kozhuun 6 021 80 8 17 0 Ulug Hemskij kozhuun 18 445 92 3 6 8 Chaa Holskij kozhuun 6 031 99 1 Chedi Holskij kozhuun 7 679 93 1 5 6 Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2010 1 Kizil 109918 2 Kaa Hem 15044 3 Ak Dovurak 13468 4 Shagonar 10956 5 Chadan 9035 6 Kizil Mazhalik 5072Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Tivi Baj Tajginskij kozhuun Barun Hemchickij kozhuun Dzun Hemchickij kozhuun Erzinskij kozhuun Kaa Hemskij kozhuun Kizilskij kozhuun Mongun Tajginskij kozhuun Ovyurskij kozhuun Pij Hemskij kozhuun Sut Holskij kozhuun Tandinskij kozhuun Tere Holskij kozhuun Tes Hemskij kozhuun Todzhinskij kozhuun Ulug Hemskij kozhuun Chaa Holskij kozhuun Chedi Holskij kozhuunEkonomikaProyektuyut zaliznicyu Kizil yaka povinna virishiti problemi osvoyennya rodovish Tuvi ta postachan iz pivnichnogo napryamku Ale stanom na 2022 rik zaliznicyu tak i ne pobuduvali U misti znachne bezrobittya 20 za mezheyu bidnosti perebuvaye 40 naselennya ce pri tomu sho v Kizili odni z najvishih u regioni cini na kvartiri i odni z najnizhchih zarplati v Rosiyi Cherez znachnu korupciyu ta kriminal investori zalishili misto Misto za slovami miscevih zhurnalistiv ta aktivistiv nalezhit ochilniku regiona Sholban Kara oolu ta jogo rodicham yaki abo zajmayut visoki posadi v misti abo zajmayut kerivni posadi v miscevomi biznesi KulturaTradicijna kultura tuvinciv ce kultura kochivnikiv Zavdyaki svoyemu vidnosno izolovanomu polozhennyu vidsutnosti zaliznici goram sho otochuyut teritoriyu z usih bokiv u Tuvi donini zbereglisya samodostatni kochivnicki gospodarstva Tuvinci rozvodyat ovec konej u Todzhinskomu kozhuuni zberigayutsya olenyarstvo j polyuvannya yak osnovni zanyattya naselennya Tradicijna religiya tuvinciv shamanizm v ostannye desyatilittya perezhila druge narodzhennya Z yavilisya shamanski spilnoti a kamlannya shamaniv vidbuvayutsya u mistah yak oficijni zahodi Odnim iz pokazovih faktiv ye te sho shamanstvo v Tuvi spokijno vzhivayetsya z lamayizmom U veresni 1992 r Dalaj lama XIV sho ye duhovnim liderom buddistiv Tuvi zdijsniv tridennij vizit do respubliki Dovichnij prezident shamaniv Tuvi Mongush Kenin Lopsan Vsesvitnoyi populyarnosti zazhiv tuvinskij gorlovij spiv sho stav neoficijnim simvolom respubliki Sered inshih simvoliv kamenorizne mistectvo tradicijni kinni peregoni borotba Veliku populyarnist nabula arheologiya Tuvi Simvolom drevnoyi Tuvi stala bronzova pantera skruchena kilcem yaku viyavili pri rozkopkah kurganu 8 st do n e V 2002 r pri rozkopkah kurganu bulo viyavleno najbagatshe pohovannya sho oderzhalo nazvu Dolina Cariv Tuva roztashovana v samomu centri Aziyi u zv yazku z chim u stolici respubliki vstanovleno obelisk Zasobi masovoyi informaciyiGazeti j zhurnali Molodizhnij zhurnal Ti amp Ya vidayetsya iz serpnya 2008 roku Gazeta Plyus Inform Vidayetsya z 1993 roku za nazvoyu Plyus Inform z 2001 roku Gazeta Rizik Tranzit V 2007 2008 rokah vidavalasya za nazvoyu Rizik i Rizik ekspres Gazeta Centr Aziyi vidayetsya z 2 lyutogo 1991 roku v Interneti z lyutogo 1999 roku Gazeta Tuvinskij kur yer Najstarisha gazeta respubliki Tuvinska pravda Gazeta Efir Tirazh 10300 ekz Gazeta Shin u per Pravda Gazeta Arattyn sozu u per Slovo Arata Gazeta Tyva Respublika Gazeta Visti Tuvi Zhurnal Bashky u per Uchitel Reklamno informacijnij dovidnik Katalog Telekompaniyi Partner telekanalu Rosiya u merezhah Movlennya po vsij respublici rosijskoyu i tuvinskoyu movami Partner telekanalu TNT u merezhah pershij vipusk novin vijshov 12 lyutogo 2001 roku STS NTV Pershij kanal Rosiya Kultura Euronews planuyetsya movlennya Kriminalna situaciyaTuvu j Kizil zokrema vvazhayut odnim z najkriminalnishih rajoniv Rosiyi i najbidnishim U 2020 roci vin buv pershim za kilkistyu vbivstv na dushu naselennya v RF a v 2019 roci najbidnishim V regioni rozpovsyudzhenij alkogolizm ta narkomaniya U 2021 roci Kizil vidvidav vidomij bloger Illya Varlamov Vin znyav pro misto videorolik yakij viklav u merezhu U roliku vidno brudni vulici ta p yanih meshkanciv krov na zemli rozbiti plyashki Rosijske naselennya peresliduyut za nacionalnoyu oznakoyu tomu rosiyani masovo viyizdyat zvidti Rosijskij zhurnalist Illya Azarov u 2016 roci vidvidav region i opublikuvav reportazh Z jogo sliv menshe rosiyan u vidsotkovomu spivvidnoshenni hiba sho na Pivnichnomu Kavkazi Vidomi tuvinciMongush Kenin Lopsan vsesvitno vidomij tuvinskij pismennik poet zbirach i populyarizator tuvinskogo shamanskogo folkloru dovichnij prezident shamaniv Tivi pershij Sergij Shojgu ministr oboroni RF tuvinskij pismennik pishe svoyi knigi v osnovnomu nimeckoyu movoyu Providnik odnogo z tuvinskih klaniv narodivsya v 1940 h rokah HH storichchya u Zahidnij Mongoliyi dovgi roki zhive v Nimechchini lider grupi Salchak Toka pershij sekretar obkomu KPRS Tuvinskoyi avtonomiyi v RRFSR ocholyuvav respubliku z momentu vhodzhennya do skladu RRFSR uprodovzh 29 rokiv vidoma artistka etnichnogo zhanru v Yevropi Prozhivaye u Shvejcariyi Osnovna tvorcha diyalnist prohodit u Yevropi balerina rosijska hudozhnicya grafik Za svoye korotke zhittya vikonala ponad 10 000 robit spivak roker Div takozhHostug Tiva Tuvinska Narodna Respublika Ukrayinci TiviPrimitki Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Eto Tuva bratan privykaj Kak zhivet stolica samogo bednogo regiona strany 15 sichnya 2022 u Wayback Machine Sibir Realii Radio Svoboda 9 marta 2021 U Radyanskomu Soyuzi na toj chas nazivali Mongolskoyu Narodnoyu Respublikoyu U Radyanskomu Soyuzi na toj chas nazivali Tuvinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Otroshenko I Vhozhdenie Tuvy v sostav SSSR alternativnye mneniya Novye issledovaniya Tuvy 2017 4 S 40 ros Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 13 bereznya 2018 Hamraev Viktor Nacionalizm vpolne soglasuetsya s demokratiej 31 grudnya 2021 Kommersant Vlast zhurnal 2006 35 4 veresnya S 26 Rosiyani v Rosijskij Federaciyi 2015 09 24 u Wayback Machine V I Kozlov ru 1995 tom 65 M 3 s 795 205 Ilya Azar 15 veresnya 2016 Tuvinskaya narodnaya respublika Pochemu s rodiny Sergeya Shojgu uezzhayut russkie Meduza ros originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2021 Tuvinskaya narodnaya respublika Pochemu s rodiny Sergeya Shojgu uezzhayut russkie Reportazh Ili Azara 16 bereznya 2022 u Wayback Machine Meduza 15 sentyabrya 2016 Demograficheskij ezhegodnik Rossii 2017 g Prilozhenie informaciya v razreze subektov Rossijskoj Federacii originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 27 listopada 2019 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 Prestupnost v Respublike Tyva tochno st Samyj opasnyj region Rossii chego na samom dele ozhidat ot Tuvy 10 veresnya 2021 u Wayback Machine Vokrug sveta 10 sentyabrya 2021 Tyva shamanizm nacionalizm i alkogolizm Bezrabotica i prestupnost v russkoj Mongolii 5 lyutogo 2022 u Wayback Machine youtube com 15 chervnya 2021PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Tuva Zovnishni videofajli Shojgu mozhe vtratiti posadu chomu putin hoche jogo pozbutisya na YouTube GROShI 2022 28 chervnya ros Oficijnij sajt Respubliki Tuva 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Sajt Teritorialnogo organu Federalnoyi sluzhbi derzhavnoyi statistiki po Respublici Tuva 27 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros ros Golovnij novinnij sajt respubliki 12 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros ros Sajt Tuvinskogo Derzhavnogo Universitetu 15 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Informacijnij portal 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Foto Tuvi 29 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Hakasiya Krasnoyarskij kraj Irkutska oblast Buryatiya Respublika Altaj Mongoliya Mongoliya Mongoliya