Варламов Ілля Олександрович

Ілля́ Олекса́ндрович Варла́мов (рос. Илья́ Алекса́ндрович Варла́мов, нар. 7 січня 1984, Москва) — російський громадський діяч, журналіст і бізнесмен — засновник рекламно-девелоперського агентства iCube. Більш відомий як блогер в LiveJournal та відеоблогер на Youtube. Позиціонує себе як особу, що періодично займається правозахисною діяльністю, будучи одним з організаторів проєкту «Країна без дурниць». 2011 року заснував антипремію «Скляний болт». Неодноразово його звинувачували в антиукраїнських випадах й підіграванні російській пропаганді в межах неоголошеної російсько-української війни.

Варламов Ілля Олександрович
Народився	7 січня 1984(1984-01-07) (40 років) Москва, СРСР
Країна	Росія
Місце проживання	Москва
Діяльність	фотограф, блогер, громадський діяч, журналіст, підприємець, відеоблогер, ютубер
Alma mater	Московський архітектурний інститут
Знання мов	російська
Жанр	^d^[1] і ^d^[1]
Нагороди
IMDb	ID 12272826
Сайт	varlamov.ru
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варламов.

Разом з Максимом Кацом є автором проєкту «Міські проєкти», діяльність якого спрямована на вивчення проблем і покращень міст Росії. Активіст велосипедного руху, з 2013 року є співзасновником компанії «Колесо-Коліщатко» — офіційного дистриб'ютора автомобілів Peugeot, ^[fr], Definitive і ^[de] в Росії. Вийшов з проєкту у 2015 році. З 2018 року засновник і керівник фонду збереження культурної спадщини «Увага».

З 2017 року — активно веде канал на YouTube під назвою «varlamov», у якому більшість матеріалів присвячує темі урбаністики й політиці. Станом на початок жовтня 2023 року канал мав 4,6 млн підписників і понад 1,6 мільярдів переглядів.

Життєпис

Народився і виріс у Москві. Навчався в Московському архітектурному інституті, у період навчання організував компанію, яка згодом стала групою компаній iCube з річним оборотом 3 млн $.

За даними російської газети «Ведомости», свою компанію «Д. В. А. в кубі», яка працювала в області 3D-візуалізації, він створив 2002 року разом з Артемом Горбачовим. Того ж року її оборот становив 50 тис. $, а найбільшим замовленням стала візуалізація житлового комплексу хмарочосів «Червоні вітрила» компанії «Дон-строй». 2006 року компанію було перейменовано в iCube.

У серпні 2009 спільно з Дмитром Чистопрудовим заснував фотоагентство «28-300», що спеціалізується на комерційній фотозйомці та продажу фотографій. У вересні 2011-го запустив онлайн-ЗМІ «Рідус».

У квітні 2012 року, вигравши праймеріз «Громадянин мер», організовані виданням «Омськ політичний», подав документи в Омський міськвиборчком для участі у виборах мера Омська, які повинні були пройти 17 червня. 2 травня оголосив про припинення виборчої кампанії через проблеми зі збором підписів виборців на підтримку кандидата; згідно з його інформацією, його виборчого штабу вдалося зібрати близько 1500 достовірних підписів з необхідних 10 тис.

У червні 2012 оголосив про свій вихід із проєкту, після цього в Рідусі змінилася вся редакція.

4 червня 2012 року Варламов спільно з Максимом Кацом оголосив про запуск «Міських проєктів».

У квітні 2013-го Варламов заявив, що ні він, ні його дружина більше не мають стосунку до iCube.

Варламов і Україна

За порушення державного кордону України та в'їзд до анексованого Криму без перетину офіційного кордону Варламову було заборонено в'їзд до України строком на 5 років (відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства»). 8 жовтня 2017-го він заявив, що незважаючи на це він зміг приїхати до Одеси. Сайт Миротворець написав тоді, що дозвіл на в'їзд Ілля отримав за згоду співпрацювати з СБУ, проте ці дані не відповідали дійсності. Як виявилось, Варламов не в'їжджав до України.

Варламов стверджує, що території терористичних угруповань ЛНР та ДНР не відвідував і викладені у нього в блозі чотири репортажі звідти робив не він.

2 листопада 2021 року Ілля Варламов випустив пропагандистський фільм про Україну у рамках циклу «30 років без СРСР» в стилі Дмитра Кисельова, що викликало обурення з боку українців. Фільм «Україна: хитрість Кучми, корупція Порошенка, реформи Зеленського» з'явився на Youtube-каналі блогера 2 листопада, і вже за кілька діб устиг набрати більше негативних реакцій, аніж схвалення.

Разом з тим з лютого 2022 року Ілля Варламов виступає проти російського вторгнення в Україну 2022 року. На своєму Youtube-каналі він засуджує російську владу, війну на сході України та проголошення Путіним «незалежності» т.зв «ДНР» та «ЛНР»^[].

Блог

Ілля Варламов на мітингу 2011 року.

Як блогер-фотограф Ілля Варламов веде популярний блог varlamov.ru (раніше Zyalt), а також твіттер varlamov. Під час різних політичних акцій російської опозиції блог в ЖЖ часто стає джерелом інформації і ілюстрацій подій, що відбуваються. Зокрема, Варламов знімав фото і викладав їх собі в блог в режимі онлайн з (подій на Манежній площі), біля Торгового центру «Європейський», з «Маршем незгодних», «Днем гніву» у 2010—2011 роках.

У березні 2011 року «Російська газета» повідомила, що інформація з блогу Варламова про те, що авіакомпанії підняли ціни на квитки в Токіо, викликала широке обговорення серед блогерів. Під час Євромайдану у Києві на початку 2014 року Ілля активно висвітлював перебіг подій.

7 червня 2015 року Варламов оголосив про закриття блогу, що пізніше виявилося переїздом на домен varlamov.ru.

26 квітня 2017 року на Варламова було скоєно напад після прильоту до Ставрополя. В аеропорту зловмисники облили його (зеленкою), обсипали борошном і завдали кількох ударів. Згодом напад повторився вже в місті, коли біла (Lada Priora) протаранила його машину.. Варламов зажадав порушити кримінальну справу за статтею 144 КК РФ (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і звинуватив у причетності до нападів співробітників компанії «ЮгСтройИнвест», забудовника ЖК «Перспективний», а також депутата Ставропольської міськради Сергія Медведєва, заступника генерального директора зі зв'язків з громадськістю цієї компанії. 28 квітня пресслужба ставропольської поліції повідомила, що проводиться дослідча перевірка, а особи чотирьох учасників нападу вже встановлені.

Нагороди, номінації

• 2009 — входив у число номінантів премії «Прорив» у номінації «Про Бізнес». Премію не отримав.
• У грудні 2011 став переможцем конкурсу «РОТОР» у номінації «Блогер року».
• Конкурс «Срібна камера 2009—2010» — гран-прі в номінації «Події і повсякденне життя».
• У грудні 2010 — володар щорічної премії LiveJournal «Ринда Року» в номінації «Блогер року».
• Переможець номінації «події / повсякденне життя» конкурсу «Найкращі фотографії Росії» 2009, 2011 рік.
• Конкурс «Рік без цензури» — 3 місце за фотографію з розгону мітингу опозиції на Пушкінській площі 6 березня 2012 року.
• Переможець номінації «люди» конкурсу «Кращі фотографії Росії» 2012.

Бібліографія

• «Про Москву / About Moscow». 2012; Мови: Російська, Англійська; тираж 3 тис. прим. — .

Родина

Одружений, виховує доньку Олену. 8 вересня 2017 року народився син.

Примітки

Зовнішні відеофайли
	Знищити Україну в доброму сенсі: що не так з Латиніною, Варламовим, Шульман, Биковим [ENG, RUS SUBS] на YouTube // Телебачення Торонто. — 2022. — 19 червня.

1. Подкасти (Apple) — Apple.
   d:Track:Q70058728d:Track:Q312
2. . odintsovo.info. 20 травня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
3. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
4. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
5. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
6. Илья Варламов (9 жовтня 2013). . LiveJournal. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 23 жовтня 2017.
7. Екатерина Дранкина (17 березня 2008). . № 10 (667). . Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
8. Илья Варламов (21 серпня 2009). . LiveJournal. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
9. . . 1 вересня 2011. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
10. . (Газета.ру). 18 квітня 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
11. Илья Варламов (2 травня 2012). . LiveJournal. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
12. Илья Варламов (26 червня 2012). . LiveJournal. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 23 жовтня 2017.
13. Алиса По (4 червня 2012). Илья Варламов и Максим Кац запускают «Городские проекты». The Village. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
14. Илья Шепелин (11 квітня 2013). Агентство православной журналистики. Lenta.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2013.
15. . odesa.depo.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
16. Миротворець. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2017.
17. . Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
18. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017.
19. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
20. . Архів оригіналу за 4 листопада 2021.
21. . zyalt.livejournal.com. 2014. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 23 жовтня 2017.
22. . politonline.ru. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
23. Антон Благовещенский (19 березня 2011). . Российская газета. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
24. . NEWSru.com. 8 червня 2015. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
25. Никита Лихачёв (15 червня 2015). . TJornal. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.
26. На блогера Илью Варламова дважды за день напали в Ставрополе - BBC News Русская служба. BBC. 26 квітня 2017. оригіналу за 8 жовтня 2023. Процитовано 12 грудня 2023. (рос.)
27. . Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
28. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
29. . Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
30. . nashi.su. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 23 жовтня 2017.
31. . nashi.su. 17 грудня 2009. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 23 жовтня 2017.
32. РОТОР 2011: 5. Блогер года. . Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
33. . . 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 червня 2012.
34. . The Best of Russia. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010.
35. . The Best of Russia. Архів оригіналу за 19 січня 2012.
36. . . 12 жовтня 2012. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
37. Победители фотоконкурса «Год без цензуры»
38. . The Best of Russia. Архів оригіналу за 8 травня 2013.
39. . Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.