Чаа-Хольський кожуун (тив.: Чаа-Хөл кожуун кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Чаа-Холь.
Чаа-Хольський кожуун | |||
---|---|---|---|
Чаа-Хөл кожуун | |||
| |||
Адм. центр | село Чаа-Холь | ||
Країна | Росія | ||
Регіон | Тива | ||
Населення | |||
- повне | 6087 (2015) | ||
Площа | |||
- повна | 2900 км² км² | ||
Дата заснування | 1941 | ||
Вебсайт | gov.tuva.ru/region/msu/779/ | ||
|
Адміністративний поділ
Територія Чаа-Хольського кожууна займає площу 290310 га. Район створений у 1992 році. У своєму складі має 4 сумона:
Демографія
Населення станом на 1 січня 2015 року 6087 чоловік. Мешканці кожууна були переселені із зони затоплення Саяно-Шушенського водосховища на правий берег річки Чаа-Холь.
Розташування
Районний центр — селище Чаа-Холь розташований у центрально-східній частини Чаа-Хольського району. Зі столицею республіки пов'язує асфальтована дорога довжиною 189 км. Відстань до найближчої залізничної станції міста Абакан — 590 км. З півночі район межує з Красноярським краєм, зі східної — Улуг-Хемським кожууном, з південної — Дзун-Хемчицьким, на північному заході з Сут-Хольським кожуунами.
Гідрографія
Особливістю Чаа-Хольського кожууна є своєрідна гідрографічна сітка, яка включає Саяно-Шушенське водосховище, річки Кожай, Чаа-Холь, Хемчик, , , , Чинге, Орта-Хем, Куйлуг-Хем.
Рельєф та ґрунти
Рельєф переважно середньо та низькогірський. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства, вирощуються злакові та овочеві культури. Переважають ґрунти каштанового типу — 29,6%, чорнозем — 7%.
Клімат
Клімат різкоконтинентальний. Холодна тривала зима та спекотне коротке літо. Період із середньодобовою температурою понад 0 градусів починається у квітні і триває до жовтня. Період із середньодобовою температурою понад 10 градусів складає 125 днів. За природно-сільськогосподарським районуванням територія кожууна відноситься до сухо степової та степової зон.
Корисні копалини
Із розвіданих родовищ використовується родовище виробного каміння. Ариг-Узю, вапняку у місті Кара-Суг. Також планується видубуток глини для виробництва цегли. Ресурси мінеральних вод освоюються населенням стихійно з лікувальною метою. Це мінеральні джерела Уур-Сайир та Кара-Суг.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 вересня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaa Holskij kozhuun tiv Chaa Hol kozhuun kozhuun rajon respubliki Tiva Rosijskoyi Federaciyi Centr selo Chaa Hol Chaa Holskij kozhuunChaa Hol kozhuunPraporAdm centr selo Chaa HolKrayina RosiyaRegion TivaNaselennya povne 6087 2015 Plosha povna 2900 km km Data zasnuvannya 1941Vebsajt gov tuva ru region msu 779 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chaa Holskij kozhuunAdministrativnij podilTeritoriya Chaa Holskogo kozhuuna zajmaye ploshu 290310 ga Rajon stvorenij u 1992 roci U svoyemu skladi maye 4 sumona Chaa Hol Shanci Ak Turug Kizil DagDemografiyaNaselennya stanom na 1 sichnya 2015 roku 6087 cholovik Meshkanci kozhuuna buli pereseleni iz zoni zatoplennya Sayano Shushenskogo vodoshovisha na pravij bereg richki Chaa Hol RoztashuvannyaRajonnij centr selishe Chaa Hol roztashovanij u centralno shidnij chastini Chaa Holskogo rajonu Zi stoliceyu respubliki pov yazuye asfaltovana doroga dovzhinoyu 189 km Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi mista Abakan 590 km Z pivnochi rajon mezhuye z Krasnoyarskim krayem zi shidnoyi Ulug Hemskim kozhuunom z pivdennoyi Dzun Hemchickim na pivnichnomu zahodi z Sut Holskim kozhuunami GidrografiyaOsoblivistyu Chaa Holskogo kozhuuna ye svoyeridna gidrografichna sitka yaka vklyuchaye Sayano Shushenske vodoshovishe richki Kozhaj Chaa Hol Hemchik Chinge Orta Hem Kujlug Hem Relyef ta gruntiRelyef perevazhno seredno ta nizkogirskij Shiroki mizhgirski dolini ye osnovnimi zemlyami yaki vikoristovuyutsya dlya zroshuvanogo zemlerobstva viroshuyutsya zlakovi ta ovochevi kulturi Perevazhayut grunti kashtanovogo tipu 29 6 chornozem 7 KlimatKlimat rizkokontinentalnij Holodna trivala zima ta spekotne korotke lito Period iz serednodobovoyu temperaturoyu ponad 0 gradusiv pochinayetsya u kvitni i trivaye do zhovtnya Period iz serednodobovoyu temperaturoyu ponad 10 gradusiv skladaye 125 dniv Za prirodno silskogospodarskim rajonuvannyam teritoriya kozhuuna vidnositsya do suho stepovoyi ta stepovoyi zon Korisni kopaliniIz rozvidanih rodovish vikoristovuyetsya rodovishe virobnogo kaminnya Arig Uzyu vapnyaku u misti Kara Sug Takozh planuyetsya vidubutok glini dlya virobnictva cegli Resursi mineralnih vod osvoyuyutsya naselennyam stihijno z likuvalnoyu metoyu Ce mineralni dzherela Uur Sajir ta Kara Sug Primitki Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 19 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya