Тува республіка яка перебуває в складі Російської Федерації За свою складну і довгу історію країна неодноразово змінювал

Тува́ — республіка, яка перебуває в складі Російської Федерації. За свою складну і довгу історію, країна неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій. На сьогодні республіка Тува поділяється на 17 районів (кожуунів) та 2 міста респуліканського підпорядкування.

У складі Китаю

У середині XVIII століття Тува була частиною Китаю і поділялась на 4 кожууна (хошуна):

Тесінгольський (або Оюннарський)
Тоджинурський (Тоджинський)
Хемгольський (Салджацький)
Хубсугольський (Хасутський)

В 1808 році був утворений Хечицький кожуун, в 1878 році Хубсугольський кожуун відійшов до Північної Монголії. На початоку XX століття кількість кожуунів Туви досягло 7:

Бейсе
Даа
Маади
Оюннарський
Салчацький
Тоджинський
Чооду

адміністративно кожууни підпорядковувались генерал-губернатору Північної Монголії і поділялись на сумони, а ті на арбани.

Тувинська Народна Республіка

В 1921 році розділяє Туву на 7 кожуунів:

Бейсе
Даа
Маади
Юнаррський
Салчацький
Тоджинський
Шалик-Сартильський

В 1923 році був змінений адміністративний устрій країни і вона розділилась на 6 кожуунів:

Салчацький
Тес-Хемський
Тоджинський
Улуг-Хемський
Уюцький
Хемчицький (утворений з кожуунів Бейсе та Даа)

В 1929 році кожуун Бейсе був перейменований в Дзун-Хемчицький, Даа — в Барун-Хемчицький, Салчацький — в Каа-Хемський. Останній в 1932 році був розділений на 3 кожууни — Бій-Хемский, Танну-Ольський та Тере-Хольський. В 1941 році було утворено ще 6 нових кожуунів:

Бай-Тайгинський
Ерзинський
Монгун-Тайгинський
Овюрський
Сут-Хольський
Чаа-Хольський

В складі СРСР

Новий адміністративний поділ Туви був затверджений 7 серпня 1945 року. Столиця, місто Кизил, отримала статус міста обласного підпорядкування, а міста Туран, Чадан та Шагонар — районного. Були утворені смт , Емі, та (ліквідовані в 1956 році у зв'язку з припиненням видобутку золота), а також райони:

Бай-Тайгинський (центр — Теелі)
Барун-Хемчицький (Кизил-Мажалик)
Дзун-Хемчицький (Чадан)
Ерзинський (Сариг-Булун)
Каа-Хемський (Сариг-Сеп)
Кизильський (Кизил)
Монгун-Тайгинський (Мугур-Акси)
Овюрський (Хацдагайти)
Пій-Хемський (Туран)
Сут-Хольський (Суг-Акси)
Тандинський (Бай-Хаак)
Тере-Хольський (Чиргаланди)
Тес-Хемський (Самагалтай)
Тоджинський (Тоора-Хем)
Улуг-Хемський (Шагонар)
Чаа-Хольський (Чаа-Холь)

В 1953 році були ліквідовані Монгун-Тайгинський та Тере-Хольський райони, в 1957 році — Кизильський район, в 1961 році — Сут-Хольський та Чаа-Хольський, а в 1963 році — Бай-Тайгинський та Ерзинський райони. В 1964 році було утворено місто Ак-Довурак. В 1965 році було відновлено Бай-Тайгинський та Ерзинський район, в 1968 році — Монгун-Тайгинський, в 1975 році — Кизильський, в 1983 році — Сут-Хольський, а в 1992 році — Чаа-Хольський район. В 1993 році був утворений новий Чеди-Хольський район. В 1994 році всі райони дозволили називати . У 2003 році відновлено Тере-Хольський район.

Сучасний адміністративний поділ Туви

№	Назва	Тувинський оригінал	ЗКАТУ	Населення, осіб (2010)	Площа, км²	Щільність, осіб/км²	Адміністративний центр
1	Місто Кизил	Кызыл	93 401 000 000	109900	200,37	548,5
2	Місто Ак-Довурак	Ак-Довурак	93 403 000 000	13500	48,69	277,3
1	Бай-Тайгинський кожуун	Бай-Тайга кожуун	93 205 000 000	10800	7922,82	1,36	Теелі
2	Барун-Хемчицький кожуун	Барыын-Хемчик кожуун	93 210 000 000	12800	6259,66	2,04	Кизил-Мажалик
3	Дзун-Хемчицький кожуун	Чөөн-Хемчик кожуун	93 215 000 000	19900	6484,56	3,07	Чадан
4	Каа-Хемський кожуун	Каа-Хем кожуун	93 220 000 000	12300	25726,04	0,48	Сариг-Сеп
5	Кизилський кожуун	Кызыл кожуун	93 222 000 000	27600	8526,65	3,24	Каа-Хем
6	Монгун-Тайгинський кожуун	Монгун-Тайга кожуун	93 225 000 000	5700	4414,20	1,29
7	Овюрський кожуун	Өвүр кожуун	93 230 000 000	7000	4522,50	1,55	Хандагайти
8	Пій-Хемський кожуун	Бии-Хем кожуун	93 235 000 000	10100	8194,12	1,23	Туран
9	Сут-Хольський кожуун	Сүт-Хөл кожуун	93 238 000 000	8000	6691,25	1,20	Суг-Акси
10	Тандинський кожуун	Таңды кожуун	93 240 000 000	12900	5091,70	2,53	Бай-Хаак
11	Тере-Хольський кожуун	Тере-Хөл кожуун	93 243 000 000	1900	10050,02	0,19	Кунгуртуг
12	Тес-Хемський кожуун	Тес-Хем кожуун	93 245 000 000	8200	6687,23	1,23	Самагалтай
13	Тоджинський кожуун	Тожу кожуун	93 250 000 000	6000	44757,49	0,13	Тоора-Хем
14	Улуг-Хемський кожуун	Улуг-Хем кожуун	93 254 000 000	19300	5335,40	3,62	Шагонар
15	Чаа-Хольський кожуун	Чаа-Хөл кожуун	93 256 000 000	6000	2903,10	2,07	Чаа-Холь
16	Чеди-Хольський кожуун	Чеди-Хөл кожуун	93 257 000 000	7700	3706,32	2,08	Хову-Акси
17	Ерзинський кожуун	Эрзин кожуун	93 258 000 000	8300	11081,45	0,75	Ерзин

Примітки

http://www.r17.nalog.ru/document.php?id=25972&topic=ih17^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
http://www.tuvastat.ru/Docs/Численность%20гор.и%20сельск.населения%20по%20Туве%20по%20ВПН-2010.xls^{[недоступне посилання з червня 2019]}
http://r17.kadastr.ru/upload/r17/files/земельный%20фонд%20РТ%20испр.pdf^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Посилання

Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Administrative divisions of the Tuva Republic", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q32254138/uk. Докладніше: ; .

[1] ttp://www.r17.nalog.ru/document.php?id=25972&topic=ih17^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[2] ttp://www.tuvastat.ru/Docs/Численность%20гор.и%20сельск.населения%20по%20Туве%20по%20ВПН-2010.xls^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[3] ttp://r17.kadastr.ru/upload/r17/files/земельный%20фонд%20РТ%20испр.pdf^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Administrative divisions of the Tuva Republic", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q32254138/uk. Докладніше: ; .