Бай-Тайгинський кожуун (тив.: Бай-Тайга кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Теелі. Офіційний сайт: Розташований у західній частині Республіки Тива та межує на півночі з Республікою Хакасією, на сході — з Барун-Хемчицьким кожууном, на заході — з Республікою Алтай, на півдні — з Монгун-Тайгинським кожууном.
Бай-Тайгинський кожуун | |||||
---|---|---|---|---|---|
Бай-Тайга кожуун | |||||
| |||||
Адм. центр | село Теелі | ||||
Країна | Росія | ||||
Регіон | Тива | ||||
Населення | |||||
- повне | 12472 (2010) | ||||
Площа | |||||
- повна | 7922,82 км² км² | ||||
|
Населені пункти
У кожууні є 7 кожуунних та сумонних населених пункти.
Загальна чисельність населення станом на 1 січня 2010 р. — 12472 чоловіка.
Зв'язок із столицею Тиви — містом Кизилом здійснюється дорогою з твердим покриттям республіканського значення довжиною 350 км.
Територія
Загальна площа Бай-Тайгинського кожууна складає 792282 га, з них сільськогосподарські угіддя складають 248559 га, зокрема рілля 7780 га, зрошувані землі 40060 га, пасовища 237810 га. Також є особливо охоронювана територія кластерної ділянки «Кара-Хол» державного біосферного заповідника «Убсунурська котловина» площа якої становить 126413 га.
Економіка
Сільське господарство
Основний виробничий напрямок кожууна — сільське господарство з перевагою вівчарства. Через дуже низький вміст гумусу в ґрунті, попри сприятливі кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур, кожуун належить до зон ризикованого землеробства.
Корисні копалини
На території кожууна є такі родовища корисних копалин: Шивилигське родовище мінеральних вод, родовище виробного каміння Сариг Хай, Шуйське родовища будівельних матеріалів, золото на Чинге-Катському родовищі. У районі селища Бай-тал відомі однойменні радонові джерела та розвідано Шивилинське родовище радонових вод. Агальматоліт — єдиний камінь, який використовують тувинські каменерізи. Майже весь матеріал добувається кустарним способом на родовищі Сариг-Хая. На території кожууна є єдине родовище розсипного золота в Чинге Каітській дільниці, однак його видобуток та розвідка не проводяться. З численних проявів хромітової мінералізації найбільшими є дві рудних ділянки: Кооп-Соокська та Ак-Тейська. Перша ділянка розташована на відстані 50 км на захід від Ак-Довураку. Прогнозні ресурси складають 1 млн тонн трьохокису хрому до глибини 200 метрів. Ак-Тейська дільниця розташована за 5 км на північний захід від Кооп-Соокської ділянки. Тут встановлена рудна зона протяжністю 240 метрів. Прогнозовані ресурси на глибині до 15 метрів складають 350 тис. тонн. Шуйське родовище цегляних глин розташовано у 15 км на південний схід від Теелі та 4 км на захід від Шуй. Запаси оцінюються у 423 тис.м/куб Також на Шапшальській ділянці є родовище гранітів з яких можливе отримання декоративно-облицювальної плитки. Прогнозні запаси складають 100 тим. м/куб. Особливістю економічно-географічного становища Бай-Тайгинського кужууна є його віддаленість від центральних районів та столиці республіки. Окрім того він дуже віддалений від великих економічних районів, залізничних вузлів та промислових центрів Росії.
Рельєф
Рельєф кожууна здебільшого середньо- та низькогористий. Широкі міжгірські долини є основними землями, які використовуються для зрошуваного землеробства із злаковими та овочевими культурами.
Клімат
Клімат різкоконтинентальний, найнижча зимова температура: −52°С, середня температура січня −31°С нижче нуля. Зимовий період триває близько 180 днів. Котловинний характер рельєфу району при загальному переважанні взимку антициклонального режиму сприяє накопиченню холодного повітря в котловині і його додатковому охолодженню. Сніговий покрив лежить з середини листопада до початку квітня. Період із стійким сніжним покровом не перевищує 150 днів при максимальній товщині 200 мм, що дозволяє взимку випасати худобу. Для кожууну притаманна холодна, малосніжна зима, мала кількість опадів і велика амплітуда абсолютних та середніх добових температур. Найвітряніший період спостерігається навесні, швидкість вітру досягає 25-30 метрів на секунду. У середньому протягом року кількість днів з пиловими бурями складає 15-17, а заметілями — 5-7 днів. Амплітуда абсолютних температур повітря складає в середньому 83,7 градусів. Період з температурою вище нуля градусів складає 180 днів, тривалість вегетаційного періоду 157 днів. Гаряче та сухе літо наступає наприкінці травня і триває 85 днів. Середня температура липня +18 градусів, максимальна +35 градусів. Тривалість теплого (температура понад +10 градусів) періоду близько 125 днів. У цілому кліматичні умови району є суворими.
Примітки
- baitaiga.ru
- . Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 26 серпня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baj Tajginskij kozhuun tiv Baj Tajga kozhuun rajon respubliki Tiva Rosijskoyi Federaciyi Centr selo Teeli Oficijnij sajt Roztashovanij u zahidnij chastini Respubliki Tiva ta mezhuye na pivnochi z Respublikoyu Hakasiyeyu na shodi z Barun Hemchickim kozhuunom na zahodi z Respublikoyu Altaj na pivdni z Mongun Tajginskim kozhuunom Baj Tajginskij kozhuunBaj Tajga kozhuunGerb PraporAdm centr selo TeeliKrayina RosiyaRegion TivaNaselennya povne 12472 2010 Plosha povna 7922 82 km km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baj Tajginskij kozhuunNaseleni punktiU kozhuuni ye 7 kozhuunnih ta sumonnih naselenih punkti Baj Tal Kara Hol Kizil Dag Teeli Shuj Hemchik Eer Havak Zagalna chiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2010 r 12472 cholovika Zv yazok iz stoliceyu Tivi mistom Kizilom zdijsnyuyetsya dorogoyu z tverdim pokrittyam respublikanskogo znachennya dovzhinoyu 350 km TeritoriyaZagalna plosha Baj Tajginskogo kozhuuna skladaye 792282 ga z nih silskogospodarski ugiddya skladayut 248559 ga zokrema rillya 7780 ga zroshuvani zemli 40060 ga pasovisha 237810 ga Takozh ye osoblivo ohoronyuvana teritoriya klasternoyi dilyanki Kara Hol derzhavnogo biosfernogo zapovidnika Ubsunurska kotlovina plosha yakoyi stanovit 126413 ga EkonomikaSilske gospodarstvo Osnovnij virobnichij napryamok kozhuuna silske gospodarstvo z perevagoyu vivcharstva Cherez duzhe nizkij vmist gumusu v grunti popri spriyatlivi klimatichni umovi dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur kozhuun nalezhit do zon rizikovanogo zemlerobstva Korisni kopalini Na teritoriyi kozhuuna ye taki rodovisha korisnih kopalin Shiviligske rodovishe mineralnih vod rodovishe virobnogo kaminnya Sarig Haj Shujske rodovisha budivelnih materialiv zoloto na Chinge Katskomu rodovishi U rajoni selisha Baj tal vidomi odnojmenni radonovi dzherela ta rozvidano Shivilinske rodovishe radonovih vod Agalmatolit yedinij kamin yakij vikoristovuyut tuvinski kamenerizi Majzhe ves material dobuvayetsya kustarnim sposobom na rodovishi Sarig Haya Na teritoriyi kozhuuna ye yedine rodovishe rozsipnogo zolota v Chinge Kaitskij dilnici odnak jogo vidobutok ta rozvidka ne provodyatsya Z chislennih proyaviv hromitovoyi mineralizaciyi najbilshimi ye dvi rudnih dilyanki Koop Sookska ta Ak Tejska Persha dilyanka roztashovana na vidstani 50 km na zahid vid Ak Dovuraku Prognozni resursi skladayut 1 mln tonn trohokisu hromu do glibini 200 metriv Ak Tejska dilnicya roztashovana za 5 km na pivnichnij zahid vid Koop Sookskoyi dilyanki Tut vstanovlena rudna zona protyazhnistyu 240 metriv Prognozovani resursi na glibini do 15 metriv skladayut 350 tis tonn Shujske rodovishe ceglyanih glin roztashovano u 15 km na pivdennij shid vid Teeli ta 4 km na zahid vid Shuj Zapasi ocinyuyutsya u 423 tis m kub Takozh na Shapshalskij dilyanci ye rodovishe granitiv z yakih mozhlive otrimannya dekorativno oblicyuvalnoyi plitki Prognozni zapasi skladayut 100 tim m kub Osoblivistyu ekonomichno geografichnogo stanovisha Baj Tajginskogo kuzhuuna ye jogo viddalenist vid centralnih rajoniv ta stolici respubliki Okrim togo vin duzhe viddalenij vid velikih ekonomichnih rajoniv zaliznichnih vuzliv ta promislovih centriv Rosiyi RelyefRelyef kozhuuna zdebilshogo seredno ta nizkogoristij Shiroki mizhgirski dolini ye osnovnimi zemlyami yaki vikoristovuyutsya dlya zroshuvanogo zemlerobstva iz zlakovimi ta ovochevimi kulturami KlimatKlimat rizkokontinentalnij najnizhcha zimova temperatura 52 S serednya temperatura sichnya 31 S nizhche nulya Zimovij period trivaye blizko 180 dniv Kotlovinnij harakter relyefu rajonu pri zagalnomu perevazhanni vzimku anticiklonalnogo rezhimu spriyaye nakopichennyu holodnogo povitrya v kotlovini i jogo dodatkovomu oholodzhennyu Snigovij pokriv lezhit z seredini listopada do pochatku kvitnya Period iz stijkim snizhnim pokrovom ne perevishuye 150 dniv pri maksimalnij tovshini 200 mm sho dozvolyaye vzimku vipasati hudobu Dlya kozhuunu pritamanna holodna malosnizhna zima mala kilkist opadiv i velika amplituda absolyutnih ta serednih dobovih temperatur Najvitryanishij period sposterigayetsya navesni shvidkist vitru dosyagaye 25 30 metriv na sekundu U serednomu protyagom roku kilkist dniv z pilovimi buryami skladaye 15 17 a zametilyami 5 7 dniv Amplituda absolyutnih temperatur povitrya skladaye v serednomu 83 7 gradusiv Period z temperaturoyu vishe nulya gradusiv skladaye 180 dniv trivalist vegetacijnogo periodu 157 dniv Garyache ta suhe lito nastupaye naprikinci travnya i trivaye 85 dniv Serednya temperatura lipnya 18 gradusiv maksimalna 35 gradusiv Trivalist teplogo temperatura ponad 10 gradusiv periodu blizko 125 dniv U cilomu klimatichni umovi rajonu ye suvorimi Primitkibaitaiga ru Arhiv originalu za 17 lipnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya