Лімноло́гія, озерознавство (від дав.-гр. λίμνη — озеро і λόγος — знання; рос. лимнология, англ. limnology; нім. Limnologie f, Seekunde f) — наука про поверхневі з уповільненим водообміном — озера, ставки, водосховища. Розділ гідрології. Лімнологія використовує методи гідрології, метеорології, гідробіології, гідрохімії, гідрофізики, геоморфології та інші.
Об'єкт
Лімнологія вивчає комплекс взаємопов'язаних фізичних, хімічних та біологічних процесів, що протікають в озерах, форми, розміри, походження озерних западин, донні відклади, фізичні та хімічні властивості води, гідрологічний режим, рослинний та тваринний світ. Гідрологічний режим природних і штучних (водосховищ, ставків) водоймищ складається з окремих гідрологічних показників: температури, прозорості, кольору і хімічного складу води, товщини льоду, рівня води, глибин і рельєфу дна, течій і хвилювань на поверхні, стоку і наносів до та з озера, інших параметрів, які досліджує озерознавство.
Лімнологія досліджує:
- Геологію озерних улоговин (форму, розміри, геологічну будову, походження та еволюцію).
- Гідрологічний режим водойм (коливання рівня водного дзеркала, джерела живлення, водний баланс, хвилювання, течії, термічний і льодовий режими, донні відклади тощо).
- Гідрохімічний режим водойм.
- Гідробіологію водойм (життєдіяльність та взаємовідношення водних організмів).
Завдання
Завдання озерознавства: розрахунки та прогноз режиму водойм, охорона від забруднення.
Методи
В озерознавстві застосовують електро-, фото- і звукометричні методи досліджень; математичний, картографічний і аерокосмічний (аерофотозйомка, ДЗЗ) метод комплексного аналізу водойм. Матеріали для озерознавчих досліджень отримують в результаті спеціальних експедицій, збирають на стаціонарних , в . В Україні такі обсерваторії було створено на Кременчуцькому, Дніпровському і Каховському водосховищах. Отримані польові дані обробляють камерально в науково-дослідних закладах із застосуванням високоточного наукового обладнання. У методах сучасної лімнології математичне та гідравлічне моделювання гідродинамічних процесів.
Історія
Лімнологія як самостійна наука розвивається з кінця XIX століття. Засновником науки вважають швейцарського вченого Франсуа-Альфонса Фореля, який проводив багаторічні лімнологічні дослідження на Женевському озері, результати яких вийшли окремою монографією 1904 року, вперше сформулював цілі й задачі науки, видав першу настанову зі спостереження за режимом озер року. Попервах дослідження озер рухались в двох напрямках: гідролого-географічному (загальний опис, гідрометричні вимірювання окремих елементів режиму) та гідробіологічному (дослідження окремих елементів флори і фауни, спроби пошуку загальних закономірностей).
Впродовж 1860-1870-х років інтенсивно досліджуються озера Альп; 1887 року комплексно досліджуються озера штату Вісконсин у США. Значний внесок у розвиток лімнології зробили: англійський вчений Джон Меррей (шотландські озера — 1900—1910), американські вчені і (вісконсинські озера — 1900—1915). У напрямку досліджень озерної циркуляції спричиненої вітром працювали Едвард Бердж і австрієць В. Шмідт. На початку XX століття на перший план вийшли питання риборозведення, тому більшість лімнологічних питань розроблялось гідробіологами Росії, США, Німеччини, Польщі, Швеції, Швейцарії. Лімнологами зі Швеції (Ейнар Науманн) та Німеччини () була розроблена озерна типологія за ступенем їхньої трофності. Це вчення заклало основи для досліджень процесів утворення біологічної продукції, користуючись балансами окремих елементів гідрологічного режиму озер. року Тінеманн та Науманн заснували (англ. International Society of Limnology)а.
- Франсуа Форель
- Ейнар Науманн
- Август Тінеманн
- Едвард Азаель Бердж
- Дмитро Анучин
- Євген Бурксер
Матеріал для озерознавчих досліджень збирають на стаціонарних , в . Постійні озерні станції починають створюватись з кінця XIX століття. Першою такою станцією стала Почерницька на у Чехії року. року відкрита в Німеччині. Світового значення мають наукові дослідження проведені на озерних станціях Польщі (Вігри), Угорщини (Балатон), Німеччини (), Австрії ( в Тиролі), Данії (), Швеції (), США (Вісконсин).
В Росії та СРСР
У Російській імперії М. Стабровський 1854 року відкрив сейші на Онезькому озері. Експедиції А. П. Андрєєва впродовж 1857—1866 років комплексно досліджували Ладозьке озеро; В. І. Дибовського і В. Годлевського впродовж 1870-х років — Байкал.
Значний внесок у розвиток лімнології зробили російські вчені Дмитро Анучин (Верхньоволзькі озера — 1894—1895), Юлій Шокальський (Ладозьке озеро — 1897), Лев Берг (Аральське море — 1899—1902, Іссик-Куль — 1903), , (Севан — 1911), В. Н. Лебедєв (камчатські озера — 1908—1909). року Олександр Воєйков запропонував метод обчислення теплозапасу озер.
З 1890-х років у Росії розпочалася диференціація досліджень озер за гідрологічними, гідробіологічними та гідрохімічними напрямами, відкриваються перші . Перша озерна станція відкрилась року на озері під Москвою. 1896 року академік Іван Бородін відкрив станцію на озері . 1908 року відкрилась біологічна (пізніше лімнологічна) Косинська станція в під Москвою. За часів СРСР процес створення озерних станцій продовжився, 1926 року було створено станцію на високогірному озері Севан у Вірменії, 1928 року — на озері Байкал, 1931 року — на Онезькому озері.
1919 року в Росії було створено , який централізовано й на державному рівні розпочав науково-практичне вивчення водойм країни. Численними експедиціями інституту вже за перші десятиліття були досліджені найбільші озера країни: карельські озера (1920—1924), Ільмень (1924—1927), Ладозьке і Онезьке озера (1924—1933), Аральське (1925), Іссик-Куль (1928—1930), алтайські озера (1928—1931), Балхаш (1928—1931), Байкал, уральські озера. Соляна лабораторія АН СРСР досліджувала поклади солей в озерах Барабинського та Кулундинського степів (1928—1935), пізніше (1936—1951) це робив . У 1931—1933 роках Гідрометслужба провела комплексну , дані якої увійшли до видань . У перші роки радянської влади глибоко досліджувалось питання використання сапропелевих мулів у якості добрив для потреб сільського господарства, при АН СРСР було створено спеціальну комісію. 1936 року було створено . Проблемами озерознавства займались вчені та інших інститутів.
В Україні
Значний внесок у розвиток лімнології зробили українські вчені Євген Бурксер, , Юрій Марковський.
В Україні 1936 року на Дніпровському водосховищі почала роботу перша озерна . Пізніше гідрометеорологічні обсерваторії були створені на Кременчуцькому і Каховському водосховищах. Провідним науковим центром з озерознавства в Україні виступає Інститут гідробіології НАНУ, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Інститут гідромеханіки НАНУ, . Історично лімнологи України працюють в тісних зв'язках із озерознавцями Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Чехії та Словаччини. Українські вчені працюють в комплексній міжнародній науковій програмі .
Прикладне значення
Результатами досліджень користуються в організаціях та на підприємствах різних галузей економіки: водопостачання, рибництво, , гідроенергетика, зрошування, добування корисних копалин. Лімнологічні дослідження важливі для оцінки екологічних наслідків антропогенного впливу на водойми, наприклад, в результаті забирання води на зрошування, надходження забруднених стоків до водойм, теплового навантаження електростанцій на викопному паливі.
Див. також
Примітки
- «Труды Байкальской лимнологической станции».
- «Труды Гидробиологической станции на Глубоком озере».
- «Труды Лимнологической Станции в Косине».
- «Труды Севанской озерной станции».
Джерела
- Будкіна Л. Г. Озерознавство [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Озеро [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Новиков Б. І. Озеро // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — С. 450-451. — 480 с. — 33 000 екз. — .
- Озероведение // (Большая советская энциклопедия) : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1954. — Т. 30 : Николай — Олонки. — С. 563-565. (рос.)
- (рос.) Лебединцев А. А. Попытка определить запасы рыбы в озере по его кислородному балансу // Из Никольского рыбоводного завода. — 1908. — № 11. — С. 81–111.
- Wetzel R. G., 2001.
- (рос.) Берг Л. С. Аральское море. Опыт физико-географической монографии. — СПб, 1908.
- (рос.) Лебедев В. Н. Дневник гидрологических работ на Камчатке в 1908-1909 гг. // Камчатская экспедиция Ф. П. Рябушинского. Зоологическое отделение. — 1916. — Т. 1. — С. 344-432.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Хільчевський В. К., Ободовський О. Г., Гребінь В. В. та ін. Загальна гідрологія : Підручник. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. — .
- (англ.) Horne, Alexander J. Limnology. — 2nd ed. — N. Y. : McGraw-Hill, 1994. — 576 с. — .
- (англ.) Hutchinson G. E. A treatise on limnology. — N. Y., 1957. — Т. 1.
- (англ.) Wetzel R. G. Limnology : Lake and River Ecosystems. — 3rd ed. — San Diego : Academic Press, 2001. — 1006 с. — .
- Берг Л. С. Современное состояние и задачи озероведения в СССР // Известия Академии наук СССР. Серия геологическая. — 1945. — № 1.
- (рос.) Озероведение. — М., 1960.
- (рос.) Лимнология и пути ее современного развития. — Л., 1932.
- (рос.) Зайков Б. Д. Очерки по озероведению. — Л., 1955—1960.
- (рос.) Основы лимнологии для гидробиологов и ихтиологов. — Петрозаводск : Петрозаводск, 2007.
- (рос.) О методах исследования озер. Методика лимнологии. — СПб, 1902. — Т. 1.
- Муравейский С. Д. Очерки по теории и методам морфометрии озер // Вопросы географии. — 1948. — № 7.
- Задачи и установки лимнологии как науки // Труды Лимнологической станции в Косине. — 1934. — № 17.
- (рос.) Форель Ф. А. Руководство по озероведению. Общая лимнология, пер. с нем. — СПб., 1912.
- (рос.) Динамика и термика малых озёр. — Вильнюс : Минтис, 1969.
- (рос.) Гидрология озер и водохранилищ. — М. : Перо, 2014. — 400 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Limnolo giya ozeroznavstvo vid dav gr limnh ozero i logos znannya ros limnologiya angl limnology nim Limnologie f Seekunde f nauka pro poverhnevi z upovilnenim vodoobminom ozera stavki vodoshovisha Rozdil gidrologiyi Limnologiya vikoristovuye metodi gidrologiyi meteorologiyi gidrobiologiyi gidrohimiyi gidrofiziki geomorfologiyi ta inshi Ob yektLimnologiya vivchaye kompleks vzayemopov yazanih fizichnih himichnih ta biologichnih procesiv sho protikayut v ozerah formi rozmiri pohodzhennya ozernih zapadin donni vidkladi fizichni ta himichni vlastivosti vodi gidrologichnij rezhim roslinnij ta tvarinnij svit Gidrologichnij rezhim prirodnih i shtuchnih vodoshovish stavkiv vodojmish skladayetsya z okremih gidrologichnih pokaznikiv temperaturi prozorosti koloru i himichnogo skladu vodi tovshini lodu rivnya vodi glibin i relyefu dna techij i hvilyuvan na poverhni stoku i nanosiv do ta z ozera inshih parametriv yaki doslidzhuye ozeroznavstvo Limnologiya doslidzhuye Geologiyu ozernih ulogovin formu rozmiri geologichnu budovu pohodzhennya ta evolyuciyu Gidrologichnij rezhim vodojm kolivannya rivnya vodnogo dzerkala dzherela zhivlennya vodnij balans hvilyuvannya techiyi termichnij i lodovij rezhimi donni vidkladi tosho Gidrohimichnij rezhim vodojm Gidrobiologiyu vodojm zhittyediyalnist ta vzayemovidnoshennya vodnih organizmiv ZavdannyaZavdannya ozeroznavstva rozrahunki ta prognoz rezhimu vodojm ohorona vid zabrudnennya MetodiV ozeroznavstvi zastosovuyut elektro foto i zvukometrichni metodi doslidzhen matematichnij kartografichnij i aerokosmichnij aerofotozjomka DZZ metod kompleksnogo analizu vodojm Materiali dlya ozeroznavchih doslidzhen otrimuyut v rezultati specialnih ekspedicij zbirayut na stacionarnih v V Ukrayini taki observatoriyi bulo stvoreno na Kremenchuckomu Dniprovskomu i Kahovskomu vodoshovishah Otrimani polovi dani obroblyayut kameralno v naukovo doslidnih zakladah iz zastosuvannyam visokotochnogo naukovogo obladnannya U metodah suchasnoyi limnologiyi matematichne ta gidravlichne modelyuvannya gidrodinamichnih procesiv IstoriyaLimnologiya yak samostijna nauka rozvivayetsya z kincya XIX stolittya Zasnovnikom nauki vvazhayut shvejcarskogo vchenogo Fransua Alfonsa Forelya yakij provodiv bagatorichni limnologichni doslidzhennya na Zhenevskomu ozeri rezultati yakih vijshli okremoyu monografiyeyu 1904 roku vpershe sformulyuvav cili j zadachi nauki vidav pershu nastanovu zi sposterezhennya za rezhimom ozer roku Popervah doslidzhennya ozer ruhalis v dvoh napryamkah gidrologo geografichnomu zagalnij opis gidrometrichni vimiryuvannya okremih elementiv rezhimu ta gidrobiologichnomu doslidzhennya okremih elementiv flori i fauni sprobi poshuku zagalnih zakonomirnostej Vprodovzh 1860 1870 h rokiv intensivno doslidzhuyutsya ozera Alp 1887 roku kompleksno doslidzhuyutsya ozera shtatu Viskonsin u SShA Znachnij vnesok u rozvitok limnologiyi zrobili anglijskij vchenij Dzhon Merrej shotlandski ozera 1900 1910 amerikanski vcheni i viskonsinski ozera 1900 1915 U napryamku doslidzhen ozernoyi cirkulyaciyi sprichinenoyi vitrom pracyuvali Edvard Berdzh i avstriyec V Shmidt Na pochatku XX stolittya na pershij plan vijshli pitannya riborozvedennya tomu bilshist limnologichnih pitan rozroblyalos gidrobiologami Rosiyi SShA Nimechchini Polshi Shveciyi Shvejcariyi Limnologami zi Shveciyi Ejnar Naumann ta Nimechchini bula rozroblena ozerna tipologiya za stupenem yihnoyi trofnosti Ce vchennya zaklalo osnovi dlya doslidzhen procesiv utvorennya biologichnoyi produkciyi koristuyuchis balansami okremih elementiv gidrologichnogo rezhimu ozer roku Tinemann ta Naumann zasnuvali angl International Society of Limnology a Fransua Forel Ejnar Naumann Avgust Tinemann Edvard Azael Berdzh Dmitro Anuchin Yevgen Burkser Material dlya ozeroznavchih doslidzhen zbirayut na stacionarnih v Postijni ozerni stanciyi pochinayut stvoryuvatis z kincya XIX stolittya Pershoyu takoyu stanciyeyu stala Pochernicka na u Chehiyi roku roku vidkrita v Nimechchini Svitovogo znachennya mayut naukovi doslidzhennya provedeni na ozernih stanciyah Polshi Vigri Ugorshini Balaton Nimechchini Avstriyi v Tiroli Daniyi Shveciyi SShA Viskonsin V Rosiyi ta SRSRU Rosijskij imperiyi M Stabrovskij 1854 roku vidkriv sejshi na Onezkomu ozeri Ekspediciyi A P Andryeyeva vprodovzh 1857 1866 rokiv kompleksno doslidzhuvali Ladozke ozero V I Dibovskogo i V Godlevskogo vprodovzh 1870 h rokiv Bajkal Znachnij vnesok u rozvitok limnologiyi zrobili rosijski vcheni Dmitro Anuchin Verhnovolzki ozera 1894 1895 Yulij Shokalskij Ladozke ozero 1897 Lev Berg Aralske more 1899 1902 Issik Kul 1903 Sevan 1911 V N Lebedyev kamchatski ozera 1908 1909 roku Oleksandr Voyejkov zaproponuvav metod obchislennya teplozapasu ozer Z 1890 h rokiv u Rosiyi rozpochalasya diferenciaciya doslidzhen ozer za gidrologichnimi gidrobiologichnimi ta gidrohimichnimi napryamami vidkrivayutsya pershi Persha ozerna stanciya vidkrilas roku na ozeri pid Moskvoyu 1896 roku akademik Ivan Borodin vidkriv stanciyu na ozeri 1908 roku vidkrilas biologichna piznishe limnologichna Kosinska stanciya v pid Moskvoyu Za chasiv SRSR proces stvorennya ozernih stancij prodovzhivsya 1926 roku bulo stvoreno stanciyu na visokogirnomu ozeri Sevan u Virmeniyi 1928 roku na ozeri Bajkal 1931 roku na Onezkomu ozeri 1919 roku v Rosiyi bulo stvoreno yakij centralizovano j na derzhavnomu rivni rozpochav naukovo praktichne vivchennya vodojm krayini Chislennimi ekspediciyami institutu vzhe za pershi desyatilittya buli doslidzheni najbilshi ozera krayini karelski ozera 1920 1924 Ilmen 1924 1927 Ladozke i Onezke ozera 1924 1933 Aralske 1925 Issik Kul 1928 1930 altajski ozera 1928 1931 Balhash 1928 1931 Bajkal uralski ozera Solyana laboratoriya AN SRSR doslidzhuvala pokladi solej v ozerah Barabinskogo ta Kulundinskogo stepiv 1928 1935 piznishe 1936 1951 ce robiv U 1931 1933 rokah Gidrometsluzhba provela kompleksnu dani yakoyi uvijshli do vidan U pershi roki radyanskoyi vladi gliboko doslidzhuvalos pitannya vikoristannya sapropelevih muliv u yakosti dobriv dlya potreb silskogo gospodarstva pri AN SRSR bulo stvoreno specialnu komisiyu 1936 roku bulo stvoreno Problemami ozeroznavstva zajmalis vcheni ta inshih institutiv V UkrayiniDokladnishe Znachnij vnesok u rozvitok limnologiyi zrobili ukrayinski vcheni Yevgen Burkser Yurij Markovskij V Ukrayini 1936 roku na Dniprovskomu vodoshovishi pochala robotu persha ozerna Piznishe gidrometeorologichni observatoriyi buli stvoreni na Kremenchuckomu i Kahovskomu vodoshovishah Providnim naukovim centrom z ozeroznavstva v Ukrayini vistupaye Institut gidrobiologiyi NANU Ukrayinskij naukovo doslidnij gidrometeorologichnij institut Institut gidromehaniki NANU Istorichno limnologi Ukrayini pracyuyut v tisnih zv yazkah iz ozeroznavcyami Bilorusi Moldovi Polshi Rumuniyi Chehiyi ta Slovachchini Ukrayinski vcheni pracyuyut v kompleksnij mizhnarodnij naukovij programi Prikladne znachennyaRezultatami doslidzhen koristuyutsya v organizaciyah ta na pidpriyemstvah riznih galuzej ekonomiki vodopostachannya ribnictvo gidroenergetika zroshuvannya dobuvannya korisnih kopalin Limnologichni doslidzhennya vazhlivi dlya ocinki ekologichnih naslidkiv antropogennogo vplivu na vodojmi napriklad v rezultati zabirannya vodi na zroshuvannya nadhodzhennya zabrudnenih stokiv do vodojm teplovogo navantazhennya elektrostancij na vikopnomu palivi Div takozhGidrologiya Vodoshovishe Ozero Spisok najbilshih ozer svitu Spisok najglibshih ozer svituPrimitki Trudy Bajkalskoj limnologicheskoj stancii Trudy Gidrobiologicheskoj stancii na Glubokom ozere Trudy Limnologicheskoj Stancii v Kosine Trudy Sevanskoj ozernoj stancii DzherelaBudkina L G Ozeroznavstvo 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ozero 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Novikov B I Ozero Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 T 2 Z O S 450 451 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 012 3 Ozerovedenie Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 51 t gl red B A Vvedenskij 2 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1954 T 30 Nikolaj Olonki S 563 565 ros ros Lebedincev A A Popytka opredelit zapasy ryby v ozere po ego kislorodnomu balansu Iz Nikolskogo rybovodnogo zavoda 1908 11 S 81 111 Wetzel R G 2001 ros Berg L S Aralskoe more Opyt fiziko geograficheskoj monografii SPb 1908 ros Lebedev V N Dnevnik gidrologicheskih rabot na Kamchatke v 1908 1909 gg Kamchatskaya ekspediciya F P Ryabushinskogo Zoologicheskoe otdelenie 1916 T 1 S 344 432 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Hilchevskij V K Obodovskij O G Grebin V V ta in Zagalna gidrologiya Pidruchnik K VPC Kiyivskij universitet 2008 399 s ISBN 978 966 439 016 0 angl Horne Alexander J Limnology 2nd ed N Y McGraw Hill 1994 576 s ISBN 9780070236738 angl Hutchinson G E A treatise on limnology N Y 1957 T 1 angl Wetzel R G Limnology Lake and River Ecosystems 3rd ed San Diego Academic Press 2001 1006 s ISBN 9780127447605 Berg L S Sovremennoe sostoyanie i zadachi ozerovedeniya v SSSR Izvestiya Akademii nauk SSSR Seriya geologicheskaya 1945 1 ros Ozerovedenie M 1960 ros Limnologiya i puti ee sovremennogo razvitiya L 1932 ros Zajkov B D Ocherki po ozerovedeniyu L 1955 1960 ros Osnovy limnologii dlya gidrobiologov i ihtiologov Petrozavodsk Petrozavodsk 2007 ros O metodah issledovaniya ozer Metodika limnologii SPb 1902 T 1 Muravejskij S D Ocherki po teorii i metodam morfometrii ozer Voprosy geografii 1948 7 Zadachi i ustanovki limnologii kak nauki Trudy Limnologicheskoj stancii v Kosine 1934 17 ros Forel F A Rukovodstvo po ozerovedeniyu Obshaya limnologiya per s nem SPb 1912 ros Dinamika i termika malyh ozyor Vilnyus Mintis 1969 ros Gidrologiya ozer i vodohranilish M Pero 2014 400 s Posilannya