Євге́н Самі́йлович Бу́рксер (22 липня 1887 р., Одеса — 25 червня 1965 р., Київ) — український геохімік, радіолог. Доктор хімічних наук (1943), професор (1937), член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925), премія Народного комісаріату просвіти України (Наркомпрос), премія ім. Ф. Е. Дзержинського.
Євген Самійлович Бурксер | |
---|---|
Народився | 22 липня 1887 Одеса |
Помер | 25 червня 1965 (77 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Новоросійський університет |
Галузь | геохімія |
Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова Інститут геологічних наук НАН України |
Вчене звання | Професор, член-кореспондент АН України |
Науковий ступінь | Доктор хімічних наук |
Членство | НАН України |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографічні відомості
Народився 22 липня (4 серпня) 1887 року в Одесі в сім'ї лікаря. Батько його рано помер і вихованням сина займалася мати, яка закінчила міланську академію мистецтв і працювала викладачем у Одеських гімназіях. По закінченні у 1904 році Рішельєвської гімназії, Бурксер поступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Але навчання довелось перервати через участь у революційному русі 1905 року. Він залишає Одесу і їде у Париж. Протягом року Є. С. Бурксер слухає лекції у Сорбонському університеті. Знайомство з Марією Кюрі багато в чому визначило сферу наукових інтересів майбутнього вченого. Повернувшись до Новоросійського університету, Євген Самійлович вивчає хімію радіоактивних елементів.
Під керівництвом професора М. Г. Мелікішвілі він виконує першу наукову працю з гамавипромінювання солей урану. Студент Бурксер часто виступає з публічними лекціями по радіоактивності в Одесі,Кишиневі, Миколаєві.
Закінчивши у 1909 році університет Є. С. Бурксер працює в мінералогічному кабінеті у професора М. Д. Сидоренка.
Влітку 1910 р. Є. С. Бурксер отримав від Технічного товариства відрядження у Францію, Бельгію і Німеччину, де він ознайомився з радіологічним обладнанням і замовив його. При хімічному відділі Одеського відділення Імператорського Російського технічного товариства Є. С. Бурксер створив першу в Росії радіологічну лабораторію, в якій розгорнулося всебічне вивчення повітря, вод, ґрунтів, лиманних мулів, гірських порід. Молодий вчений досліджував вплив радіоактивного випромінювання на рослини і тварини, розробляв методу вилучення урану і полоню з ферганської руди. Для обладнання лабораторії Є. С. Бурксер використовував і власні кошти, отримані за роботу в приватних середніх навчальних закладах. З часу організації цієї лабораторії Є. С. Бурксер був її завідувачем і єдиним штатним працівником. З 1911 р. лабораторія почала видавати збірник «Труды химической и радиологической лаборатории».
Протягом 1911 р. вперше було досліджено радіоактивність одеських лиманів; з 1912 до 1918 р. були організовані радіологічні експедиції для дослідження радіоактивності мінеральних вод, повітря, лікарських грязей у Грузії, Абхазії, на Кубані, у Північному Криму, Бессарабії, Україні, Архангельській губ. Зусиллями Є. С. Бурксера та його співробітників у 1914 р. була створена науково-дослідна лабораторія в Іркутську для вивчення радіоактивності природних об'єктів Іркутської губ. У цей же час він вивчав фізичні і хімічні властивості урану, дію радіоелементів на рослини.
У 1919 р. за розпорядженням Раднаркому Є. С. Бурксер увійшов до складу Курортної колегії і зайнявся організацією курортного лікування поранених червоноармійців. З 1920 р. організував гідрологічне і гідрогеологічне відділення Курортного управління і керував ним, входив до складу Курортної комісії. Є. С. Бурксер продовжував хімічні й радіологічні дослідження одеських лиманів, фізичних властивостей лікарських грязей. Після ліквідації Технічного товариства на базі лабораторії було організовано виробництво хімічних реактивів і деяких медикаментів.
У 1921 р. за ініціативою Є. С. Бурксера на базі лабораторії створюється Інститут прикладної хімії і радіології. У 1924 р. він видав посібник «Руководство к практическим занятиям по изучению радиоактивности». У 1925 р. в Одесі відбулася Перша загальноукраїнська радіологічна нарада, яка відзначила роботу інституту.
Наукова діяльність Є. С. Бурксера продовжувалась і далі, коли Інститут прикладної хімії та радіології був об'єднаний з хімічним відділенням Одеського університету у вищий навчальний заклад, першим директором і завідувачем кафедри неорганічної хімії був Є. С. Бурксер. У 1925 р. він за видатні наукові досягнення був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. У 1926 р. на базі Інституту прикладної хімії створено Одеський хіміко-радіологічний інститут, директором якого було призначено Є. С. Бурксера.
Хіміко-технологічні роботи інституту дозволили створити технологію добування з вітчизняної сировини солей літію, рубідію, цезію, торію, лантаноїдів. Розроблена була також технологія добування агароїду та йоду з чорноморської водорості філофори. Велике значення мали дослідження Є. С. Бурксера по вивченню міграції солей в атмосфері, які поклали початок агрохімічним дослідженням в СРСР.
У 1925 р. Є. С. Бурксер був у відрядженні в Німеччині для ознайомлення з останніми досягненнями у галузі хімії і радіології. Це дало поштовх роботам з вивчення розсіювання у природі радіоактивних елементів. У 1933—1937 рр. Є. С. Бурксер читав спеціальний курс з радіоактивності, радіоелементів, геохімії і неорганічної хімії в Одеському університеті.
У 1932 р. у зв'язку з реорганізацією Хіміко-радіологічного інституту у два самостійних інститути, Є. С. Бурксер перейшов до Інституту рідкісних елементів на посаду заступника директора з наукової роботи, з 1934 р. після нової реорганізації і створення нового хімічного науково-дослідного інституту, став завідувачем сектору рідкісних елементів, після організації Державного НДІ рідкометалевої промисловості — завідувачем сектору рідкісних лужних металів.
У 1938 р. Є. С. Бурксер переїхав до Києва, де його призначено спочатку завідувачем відділу геохімії Інституту геологічних наук АН УРСР, а потім директором інституту. Одночасно він читав курс геохімії і радіо матерії в Київському університеті. В 1939 р. його було обрано головою Комітету з метеоритики АН УРСР. На цій посаді він працював до кінця життя.
Під час німецько-радянської війни, в евакуації в Уфі Є. С. Бурксер організував виробництво хімічних препаратів для потреб оборонної промисловості. В 1943 р. підготував і захистив докторську дисертацію «Соляные водоёмы Черноморского побережья юга Украины». Ці дослідження мали велике значення для використання соляних водоймищ півдня України для промисловості, бальнеології та курортології.
Повернувшись з евакуації, Євген Самійлович зосереджується на вивченні рідкісних елементів і їх розповсюдженні в породах Українського щита — геохімії скандію і германія, визначенню вмісту радіоактивних елементів у підземних водах. В ІГН АН УРСР 1959 році він створює відділ абсолютного віку геологічних формацій та ядерної геології. Виконується великий обсяг робіт по визначенню абсолютного віку гірських порід аргоновим, рубідієвостронцієвим і свинцевим методами.
Помер 25 червня 1965 року у Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).
Наукова діяльність
Є. С. Бурксер — дослідник широкого наукового профілю.
У галузі радіоактивності і хімії рідкісних елементів була розроблена технологія добування солей літію із сподумену, солей рубідію і цезію із лепідоліту. Радіологічні дослідження виявили на Україні сильно радіоактивні води у Новограді-Волинському. Одночасно вивчав склад природних газів України і Криму. Роботи по вивченню гідрохімії солоних водоймищ, представлені в монографії «Солоні озера та лимани України», були премійовані Наркомпросом України і премією ім. Ф. Е. Дзержинського. Багато уваги Є. С. Бурксер приділяв роботі з розвитку курортного будівництва, реорганізації грязевого господарства, зі створення штучних торф'яних лікарських грязей. У 1929 р. була створена фізико-хімічна лабораторія при Українському Інституті курортології та бальнеології в Одесі, якою керував Є. С. Бурксер.
Особливістю робіт Є. С. Бурксера в галузі неорганічної хімії є їх щільний зв'язок з геохімією. Перш за все це цикл робіт, присвячених хімії та технології рідкісних лужних матеріалів. Під керівництвом Є. С. Бурксера були розроблені процеси одержання солей літію, рубідію і цезію із лепідоліту щляхом реакції у твердій фазі з наступним розділенням за допомогою комплексних сполук. Ці технологічні процеси були здійснені на напіввиробничій установці в Одесі. Одночасно організовано виробництво металевого рубідію і цезію. Є. С. Бурксером виконані також дослідження по виділенню рідкісних лужних металів із алюмосилікатів шляхом іонного обміну у твердій фазі. Цикл робіт Є. С. Бурксера в цій галузі присвячений і рідкісноземельним елементам. Під його керівництвом вивчений процес хлорування мінералів рідкісноземельних елементів і розроблений метод їх одержання із ловчориту. Здійснено вилучення рідкісноземельних елементів і торію із ортиту і монациту.
Поряд з дослідженнями в галузі геохімії і неорганічної хімії виконані роботи, присвячені аналітичній хімії рідкісних елементів (рубідію, цезію, бору, скандію, радіоактивних елементів тощо) і методам їх визначення в промислових і природних об'єктах.
На наукові інтереси Є. С. Бурксера вплинули його стосунки з В. І. Вернадським, які він встановив ще у 1914 р., порадами якого він користувався. Як вченого його займали питання геохімії метеоритів. У 1961 р. він створив лабораторію абсолютного віку в ядерній геології.
Видатний учений, людина великої ерудиції і високої культури, Є. С. Бурксер все життя був пропагандистом науково-технічних знань. З часу утворення Загальносоюзного товариства політичних і наукових знань (1947) він був членом правління Українського відділення. Він написав понад 80 науково-популярних статей і брошур, підготував 15 кандидатів наук. Наукові дослідження узагальнені у 7 монографіях, ним опубліковано понад 300 наукових робіт.
Праці
- Радиоактивность одесской водопроводной воды / Е. С. Бурксер // Вестн. Бальнеологии. — 1911. — № 2. — С. 75-80.
- Исследование радиоактивности горных пород России / Е. С. Бурксер, С. Н. Зайцев, Э. А. Аризо, И. Ц. Ранев // Зап. Одес. отд. техн. о-ва. — 1912. — Т. 4 , № 1. — С. 87-89.
- К вопросу о выделении корпускул при химических реакциях / Е. С. Бурксер, С. М. Танатар // Журн. Рус. физ.-хим. о-ва Хим. ч. — 1913. — Т. 45, вып. 1. — С. 106.
- Действие радиоэлементов на растения: докл., прочит. на засед. Имп. о-ва с/х Юж. России / Е. С. Бурксер. — Одесса: «Славян.» тип. Н. Хрисогелоса, 1915. — 15 с.
- Химический анализ лечебной грязи / Е. С. Бурксер. — Одесса, 1926. — 16 с.
- Гидротехнические исследования Куяльницкого лимана во время впуска морской воды / Е. С. Бурксер. — Харьков: Науч. Мысль, 1927. — 29 с.
- Аэрохимические исследования на Украине / Е. С. Бурксер, В. В. Бурксер. — Киев, 1951. — 128 с.
- Как определять возраст горных пород и Земли / Е. С. Бурксер. — Киев: Изд-во АН УССР, 1954. — 32 с.
- Образование и разрушение химических элементов в Космосе / Е. С. Бурксер. — Киев: Изд-во АН УССР, 1956.
- Геохимическая обстановка в южных районах Украинской ССР и прогноз её изменения в результате орошения / Е. С. Бурксер. — Киев: Изд-во АН УССР, 1956.
- Геохімічні дослідження на Україні / Е. С. Бурксер // Нариси з історії техніки і природознавства. — 1963. — Вип. 3. — С. 91-114.
Література
- Якимюк О. Л. Є. С. Бурксер як історик та філософ науки / О. Л. Якимюк // Духовно-моральнісні основи та відповідальність особистості у долі людської цивілізації: зб. наук. пр. : за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 5-6 листопада 2014 р.): у 2 ч. / ред. О. Г. Романовський, Ю. І. Панфілов. — Харків: НТУ «ХПІ», 2015. — Ч. 2. — С. 429—432.
- Якимюк О. Л. Є. С. Бурксер як учений і організатор науки в роки його діяльності в Одесі / О. Л. Якимюк // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія і філософія науки і техніки. — 2013. — Т. 21, вип. 21. — С. 116—126.
- Якимюк О. Л. Біографія Є. С. Бурксера в контексті політичного життя України : 1920-ті — 1930-ті роки / О. Л. Якимюк // Українська біографістика. — 2013. — Вип. 10. — С. 145—154.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: біогр. слов. / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — Т. 2. — С. 65-68.[1] [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Бурксер Євген Самійлович : біобібліогр. покажчик літ. / ОДНБ ім. М. Горького ; упоряд. Т. І. Олейнікова. - Одеса, 1998. - 77 с. - (Вчені Одеси; [25])
Посилання
- Енциклопедія Сучасної України [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Одеський національний університет імені І. І. Мечникова [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Sami jlovich Bu rkser 22 lipnya 1887 r Odesa 25 chervnya 1965 r Kiyiv ukrayinskij geohimik radiolog Doktor himichnih nauk 1943 profesor 1937 chlen korespondent Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1925 premiya Narodnogo komisariatu prosviti Ukrayini Narkompros premiya im F E Dzerzhinskogo Yevgen Samijlovich BurkserNarodivsya 22 lipnya 1887 1887 07 22 OdesaPomer 25 chervnya 1965 1965 06 25 77 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist himikAlma mater Novorosijskij universitetGaluz geohimiyaZaklad ONU im I I Mechnikova Institut geologichnih nauk NAN UkrayiniVchene zvannya Profesor chlen korespondent AN UkrayiniNaukovij stupin Doktor himichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniRoboti u VikidzherelahBiografichni vidomostiNarodivsya 22 lipnya 4 serpnya 1887 roku v Odesi v sim yi likarya Batko jogo rano pomer i vihovannyam sina zajmalasya mati yaka zakinchila milansku akademiyu mistectv i pracyuvala vikladachem u Odeskih gimnaziyah Po zakinchenni u 1904 roci Rishelyevskoyi gimnaziyi Burkser postupaye na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Ale navchannya dovelos perervati cherez uchast u revolyucijnomu rusi 1905 roku Vin zalishaye Odesu i yide u Parizh Protyagom roku Ye S Burkser sluhaye lekciyi u Sorbonskomu universiteti Znajomstvo z Mariyeyu Kyuri bagato v chomu viznachilo sferu naukovih interesiv majbutnogo vchenogo Povernuvshis do Novorosijskogo universitetu Yevgen Samijlovich vivchaye himiyu radioaktivnih elementiv Pid kerivnictvom profesora M G Melikishvili vin vikonuye pershu naukovu pracyu z gamaviprominyuvannya solej uranu Student Burkser chasto vistupaye z publichnimi lekciyami po radioaktivnosti v Odesi Kishinevi Mikolayevi Zakinchivshi u 1909 roci universitet Ye S Burkser pracyuye v mineralogichnomu kabineti u profesora M D Sidorenka Vlitku 1910 r Ye S Burkser otrimav vid Tehnichnogo tovaristva vidryadzhennya u Franciyu Belgiyu i Nimechchinu de vin oznajomivsya z radiologichnim obladnannyam i zamoviv jogo Pri himichnomu viddili Odeskogo viddilennya Imperatorskogo Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Ye S Burkser stvoriv pershu v Rosiyi radiologichnu laboratoriyu v yakij rozgornulosya vsebichne vivchennya povitrya vod gruntiv limannih muliv girskih porid Molodij vchenij doslidzhuvav vpliv radioaktivnogo viprominyuvannya na roslini i tvarini rozroblyav metodu viluchennya uranu i polonyu z ferganskoyi rudi Dlya obladnannya laboratoriyi Ye S Burkser vikoristovuvav i vlasni koshti otrimani za robotu v privatnih serednih navchalnih zakladah Z chasu organizaciyi ciyeyi laboratoriyi Ye S Burkser buv yiyi zaviduvachem i yedinim shtatnim pracivnikom Z 1911 r laboratoriya pochala vidavati zbirnik Trudy himicheskoj i radiologicheskoj laboratorii Protyagom 1911 r vpershe bulo doslidzheno radioaktivnist odeskih limaniv z 1912 do 1918 r buli organizovani radiologichni ekspediciyi dlya doslidzhennya radioaktivnosti mineralnih vod povitrya likarskih gryazej u Gruziyi Abhaziyi na Kubani u Pivnichnomu Krimu Bessarabiyi Ukrayini Arhangelskij gub Zusillyami Ye S Burksera ta jogo spivrobitnikiv u 1914 r bula stvorena naukovo doslidna laboratoriya v Irkutsku dlya vivchennya radioaktivnosti prirodnih ob yektiv Irkutskoyi gub U cej zhe chas vin vivchav fizichni i himichni vlastivosti uranu diyu radioelementiv na roslini U 1919 r za rozporyadzhennyam Radnarkomu Ye S Burkser uvijshov do skladu Kurortnoyi kolegiyi i zajnyavsya organizaciyeyu kurortnogo likuvannya poranenih chervonoarmijciv Z 1920 r organizuvav gidrologichne i gidrogeologichne viddilennya Kurortnogo upravlinnya i keruvav nim vhodiv do skladu Kurortnoyi komisiyi Ye S Burkser prodovzhuvav himichni j radiologichni doslidzhennya odeskih limaniv fizichnih vlastivostej likarskih gryazej Pislya likvidaciyi Tehnichnogo tovaristva na bazi laboratoriyi bulo organizovano virobnictvo himichnih reaktiviv i deyakih medikamentiv U 1921 r za iniciativoyu Ye S Burksera na bazi laboratoriyi stvoryuyetsya Institut prikladnoyi himiyi i radiologiyi U 1924 r vin vidav posibnik Rukovodstvo k prakticheskim zanyatiyam po izucheniyu radioaktivnosti U 1925 r v Odesi vidbulasya Persha zagalnoukrayinska radiologichna narada yaka vidznachila robotu institutu Naukova diyalnist Ye S Burksera prodovzhuvalas i dali koli Institut prikladnoyi himiyi ta radiologiyi buv ob yednanij z himichnim viddilennyam Odeskogo universitetu u vishij navchalnij zaklad pershim direktorom i zaviduvachem kafedri neorganichnoyi himiyi buv Ye S Burkser U 1925 r vin za vidatni naukovi dosyagnennya buv obranij chlenom korespondentom AN URSR U 1926 r na bazi Institutu prikladnoyi himiyi stvoreno Odeskij himiko radiologichnij institut direktorom yakogo bulo priznacheno Ye S Burksera Himiko tehnologichni roboti institutu dozvolili stvoriti tehnologiyu dobuvannya z vitchiznyanoyi sirovini solej litiyu rubidiyu ceziyu toriyu lantanoyidiv Rozroblena bula takozh tehnologiya dobuvannya agaroyidu ta jodu z chornomorskoyi vodorosti filofori Velike znachennya mali doslidzhennya Ye S Burksera po vivchennyu migraciyi solej v atmosferi yaki poklali pochatok agrohimichnim doslidzhennyam v SRSR U 1925 r Ye S Burkser buv u vidryadzhenni v Nimechchini dlya oznajomlennya z ostannimi dosyagnennyami u galuzi himiyi i radiologiyi Ce dalo poshtovh robotam z vivchennya rozsiyuvannya u prirodi radioaktivnih elementiv U 1933 1937 rr Ye S Burkser chitav specialnij kurs z radioaktivnosti radioelementiv geohimiyi i neorganichnoyi himiyi v Odeskomu universiteti U 1932 r u zv yazku z reorganizaciyeyu Himiko radiologichnogo institutu u dva samostijnih instituti Ye S Burkser perejshov do Institutu ridkisnih elementiv na posadu zastupnika direktora z naukovoyi roboti z 1934 r pislya novoyi reorganizaciyi i stvorennya novogo himichnogo naukovo doslidnogo institutu stav zaviduvachem sektoru ridkisnih elementiv pislya organizaciyi Derzhavnogo NDI ridkometalevoyi promislovosti zaviduvachem sektoru ridkisnih luzhnih metaliv U 1938 r Ye S Burkser pereyihav do Kiyeva de jogo priznacheno spochatku zaviduvachem viddilu geohimiyi Institutu geologichnih nauk AN URSR a potim direktorom institutu Odnochasno vin chitav kurs geohimiyi i radio materiyi v Kiyivskomu universiteti V 1939 r jogo bulo obrano golovoyu Komitetu z meteoritiki AN URSR Na cij posadi vin pracyuvav do kincya zhittya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v evakuaciyi v Ufi Ye S Burkser organizuvav virobnictvo himichnih preparativ dlya potreb oboronnoyi promislovosti V 1943 r pidgotuvav i zahistiv doktorsku disertaciyu Solyanye vodoyomy Chernomorskogo poberezhya yuga Ukrainy Ci doslidzhennya mali velike znachennya dlya vikoristannya solyanih vodojmish pivdnya Ukrayini dlya promislovosti balneologiyi ta kurortologiyi Povernuvshis z evakuaciyi Yevgen Samijlovich zoseredzhuyetsya na vivchenni ridkisnih elementiv i yih rozpovsyudzhenni v porodah Ukrayinskogo shita geohimiyi skandiyu i germaniya viznachennyu vmistu radioaktivnih elementiv u pidzemnih vodah V IGN AN URSR 1959 roci vin stvoryuye viddil absolyutnogo viku geologichnih formacij ta yadernoyi geologiyi Vikonuyetsya velikij obsyag robit po viznachennyu absolyutnogo viku girskih porid argonovim rubidiyevostronciyevim i svincevim metodami Mogila Yevgena Burksera Pomer 25 chervnya 1965 roku u Kiyevi Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 Naukova diyalnistYe S Burkser doslidnik shirokogo naukovogo profilyu U galuzi radioaktivnosti i himiyi ridkisnih elementiv bula rozroblena tehnologiya dobuvannya solej litiyu iz spodumenu solej rubidiyu i ceziyu iz lepidolitu Radiologichni doslidzhennya viyavili na Ukrayini silno radioaktivni vodi u Novogradi Volinskomu Odnochasno vivchav sklad prirodnih gaziv Ukrayini i Krimu Roboti po vivchennyu gidrohimiyi solonih vodojmish predstavleni v monografiyi Soloni ozera ta limani Ukrayini buli premijovani Narkomprosom Ukrayini i premiyeyu im F E Dzerzhinskogo Bagato uvagi Ye S Burkser pridilyav roboti z rozvitku kurortnogo budivnictva reorganizaciyi gryazevogo gospodarstva zi stvorennya shtuchnih torf yanih likarskih gryazej U 1929 r bula stvorena fiziko himichna laboratoriya pri Ukrayinskomu Instituti kurortologiyi ta balneologiyi v Odesi yakoyu keruvav Ye S Burkser Osoblivistyu robit Ye S Burksera v galuzi neorganichnoyi himiyi ye yih shilnij zv yazok z geohimiyeyu Persh za vse ce cikl robit prisvyachenih himiyi ta tehnologiyi ridkisnih luzhnih materialiv Pid kerivnictvom Ye S Burksera buli rozrobleni procesi oderzhannya solej litiyu rubidiyu i ceziyu iz lepidolitu shlyahom reakciyi u tverdij fazi z nastupnim rozdilennyam za dopomogoyu kompleksnih spoluk Ci tehnologichni procesi buli zdijsneni na napivvirobnichij ustanovci v Odesi Odnochasno organizovano virobnictvo metalevogo rubidiyu i ceziyu Ye S Burkserom vikonani takozh doslidzhennya po vidilennyu ridkisnih luzhnih metaliv iz alyumosilikativ shlyahom ionnogo obminu u tverdij fazi Cikl robit Ye S Burksera v cij galuzi prisvyachenij i ridkisnozemelnim elementam Pid jogo kerivnictvom vivchenij proces hloruvannya mineraliv ridkisnozemelnih elementiv i rozroblenij metod yih oderzhannya iz lovchoritu Zdijsneno viluchennya ridkisnozemelnih elementiv i toriyu iz ortitu i monacitu Poryad z doslidzhennyami v galuzi geohimiyi i neorganichnoyi himiyi vikonani roboti prisvyacheni analitichnij himiyi ridkisnih elementiv rubidiyu ceziyu boru skandiyu radioaktivnih elementiv tosho i metodam yih viznachennya v promislovih i prirodnih ob yektah Na naukovi interesi Ye S Burksera vplinuli jogo stosunki z V I Vernadskim yaki vin vstanoviv she u 1914 r poradami yakogo vin koristuvavsya Yak vchenogo jogo zajmali pitannya geohimiyi meteoritiv U 1961 r vin stvoriv laboratoriyu absolyutnogo viku v yadernij geologiyi Vidatnij uchenij lyudina velikoyi erudiciyi i visokoyi kulturi Ye S Burkser vse zhittya buv propagandistom naukovo tehnichnih znan Z chasu utvorennya Zagalnosoyuznogo tovaristva politichnih i naukovih znan 1947 vin buv chlenom pravlinnya Ukrayinskogo viddilennya Vin napisav ponad 80 naukovo populyarnih statej i broshur pidgotuvav 15 kandidativ nauk Naukovi doslidzhennya uzagalneni u 7 monografiyah nim opublikovano ponad 300 naukovih robit PraciRadioaktivnost odesskoj vodoprovodnoj vody E S Burkser Vestn Balneologii 1911 2 S 75 80 Issledovanie radioaktivnosti gornyh porod Rossii E S Burkser S N Zajcev E A Arizo I C Ranev Zap Odes otd tehn o va 1912 T 4 1 S 87 89 K voprosu o vydelenii korpuskul pri himicheskih reakciyah E S Burkser S M Tanatar Zhurn Rus fiz him o va Him ch 1913 T 45 vyp 1 S 106 Dejstvie radioelementov na rasteniya dokl prochit na zased Imp o va s h Yuzh Rossii E S Burkser Odessa Slavyan tip N Hrisogelosa 1915 15 s Himicheskij analiz lechebnoj gryazi E S Burkser Odessa 1926 16 s Gidrotehnicheskie issledovaniya Kuyalnickogo limana vo vremya vpuska morskoj vody E S Burkser Harkov Nauch Mysl 1927 29 s Aerohimicheskie issledovaniya na Ukraine E S Burkser V V Burkser Kiev 1951 128 s Kak opredelyat vozrast gornyh porod i Zemli E S Burkser Kiev Izd vo AN USSR 1954 32 s Obrazovanie i razrushenie himicheskih elementov v Kosmose E S Burkser Kiev Izd vo AN USSR 1956 Geohimicheskaya obstanovka v yuzhnyh rajonah Ukrainskoj SSR i prognoz eyo izmeneniya v rezultate orosheniya E S Burkser Kiev Izd vo AN USSR 1956 Geohimichni doslidzhennya na Ukrayini E S Burkser Narisi z istoriyi tehniki i prirodoznavstva 1963 Vip 3 S 91 114 LiteraturaYakimyuk O L Ye S Burkser yak istorik ta filosof nauki O L Yakimyuk Duhovno moralnisni osnovi ta vidpovidalnist osobistosti u doli lyudskoyi civilizaciyi zb nauk pr za mater Mizhnar nauk prakt konf Harkiv 5 6 listopada 2014 r u 2 ch red O G Romanovskij Yu I Panfilov Harkiv NTU HPI 2015 Ch 2 S 429 432 Yakimyuk O L Ye S Burkser yak uchenij i organizator nauki v roki jogo diyalnosti v Odesi O L Yakimyuk Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Seriya Istoriya i filosofiya nauki i tehniki 2013 T 21 vip 21 S 116 126 Yakimyuk O L Biografiya Ye S Burksera v konteksti politichnogo zhittya Ukrayini 1920 ti 1930 ti roki O L Yakimyuk Ukrayinska biografistika 2013 Vip 10 S 145 154 Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka 2 ge vid dop Odesa Astroprint 2005 T 2 S 65 68 1 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine Burkser Yevgen Samijlovich biobibliogr pokazhchik lit ODNB im M Gorkogo uporyad T I Olejnikova Odesa 1998 77 s Vcheni Odesi 25 PosilannyaEnciklopediya Suchasnoyi Ukrayini 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine