Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монети Ногайського улусу почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70 х років XIII ст у містах Сакча Ак Ке

Монети Ногайського улусу

Монети Ногайського улусу

Монети Ногайського улусу почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у містах Сакча, Ак-Кермані, Солхаті та Тирновському царстві. Після його смерті у 1300 році карбувалися монети його сином Чаком, пізніше джучидами Токтою та Узбек-ханом. Карбувалися срібні дирхами (з 1310 данги) та мідні пули (фуллари, або фоллари). Також карбувалися мідні монети у генуезьких колоніях Подунав'я. Останні монети датовані 1316 (1320) роком і карбувалися за часів Узбек-хана.

Історія

Докладніше: Ногайський улус

У 1260 році нащадок половецького племені Тенгріанських жреців, онук хана Котяна, беклярбек Улусу Джучі Ногай, в поселеннях нижнього Дунаю (Подунав'я) заснував Ногайський улус зі столицею у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Землі Ногая на недовгий період потрапляють в управління його сина Чака, під керуванням джучида Токти-хана (1291–1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не залишали своїх намісників — територія управлялася місцевими володарями під контролем джучидів. У другому десятилітті XIV ст. території Ногая були доєднані до Кримського улусу.

Перші мідні монети почали карбуватися з 1270-х роках наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1308—1312 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті XIV в. карбувалася мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайців.

Монетний двір у Сакчі

Дирхами та данги

image
Карбування у Сакчі. Дирхама. Чака

Срібні дирхами Сакча (араб. ساقجي‎) почали карбуватися в 90-х роках XIII ст. за часів правління Ногая.

  • 1) ½ дирхама. 1291 (690 рік Гіджри) рік. На аверсі у крапковому чотирикутнику легенда в 3 рядки: «Шанування Аллаха та його послідовника справедливого Ногай-хана». На реверсі в крапковому чотирикутнику тамга Бату, позначення монетного двору та рік карбування. З боків чотирикутників віньєтки. Вага — 0,5-0,7 гр.
  • 2) Недатований дирхам (Бл. 1290—1310). На аверсі знак, схожий на лілію, з боків легенда: «Хан справедливий Ногай» (араб. ٮوغٮای العاٮل خان‎). На реверсі 2 тамги дому Бату та позначення монетного двору: «Шанування Аллаху. Сакчи» (араб. ٮاقچی العز لله‎). Існують також різновиди з однією тамгою Бату над лілією. Вага — 1,2-1,4 гр.
  • 3) На аверсі в подвійному лінійному колі коло з крапок, в полі монети лінійна легенда з трьох рядків: «Султан аль-Муаззан Чака-хан» (араб. چكا خان الاعطم السلطاب‎). На реверсі в крапковому чотирикутнику з легенда з 3 рядків, з боків віньєтки: «Карбування Сакчі аль-Махруса» (араб. المحروسة ساقچی ضرب‎).
  • 4) Дирхам. На аверсі легенда в 3 рядки. На реверсі тамга дому Бату, під нею зірка, з боків надписи. Під тамгою зображення барса крокуючого вправо. Існують різновиди з барсом крокуючим вліво.
  • 5) Дирхам. На аверсі легенда в 3 рядки. На реверсі тамга дому Бату, під нею зірка, з боків надписи. Під тамгою зображення птаха крокуючого вправо.
  • 6) Дирхам. 1299—1301. На аверсі вершник зі стягом на коні, праворуч латинська літера «Р» над зіркою. На реверсі в колі тамга Ногая, по колу монети позначення імені та титулу латинськими літерами.
  • 7) Данг. 1311—1313 (710—712 рр.Г.). На аверсі в крапковому колі надписи, на реверсі в крапковому чотирикутнику.

Пули

image
Карбування у Сакчі. Пул. Ногай 1291 (690 р.Г) рік

Мідні пули почали карбуватися за часів Ногая та його сина Чака (1273—1301/2)

  • 1) Мідні пули Сакчі 1273—1286 років карбувалися з зображенням трьоногої тамги Ногая, яка сполучалася з кільцем над нею. На реверсі карбувався візантійський надпис «ІС ХС». Відомі також різновиди з надписом «ІС ХС NIKA».
  • 2) 1273–1285/6, 1291. На реверсі зображувався стилізований двоголовий орел.
  • 3) На аверсі в трикутнику легенда, з боків легенда. На реверсі в трикутнику тамга Бату. В центрі трикутника позначення місця карбування.
  • 4) На аверсі в трикутнику легенда, з боків легенда. На реверсі 2 тамги дому Бату. В центрі розміщена лілія.
  • 5) На аверсі в чотирикутнику стилізоване зображення морди тварини. На реверсі тамга дому Бату, з боків позначення монетного двору.
  • 6) На аверсі розміщена 8-променева розета. На реверсі тамга Ногая та позначення монетного двору.
  • 7) На аверсі складний орнамент. На реверсі тамга Ногая та позначення монетного двору.
  • 8) 1286—1301. Сонце з людським обличчям. На реверсі тринога тамга Ногая зі сполученим колом вгорі, з боків позначення монетного двору.
  • 9) Часи правління Ногая, Чака, Токти та Узбека. 1291—1312. Анонімний пул. Двонога тамга дому Бату, навколо неї легенда: «Карбування у Сакчі» (араб. ساقجي ﺿﺭﺏ‎) На реверсі в чотирикутнику зображення лева крокуючого вліво. Існують також різновиди з головою лева в чотирикутнику.

Монетний двір у Ак-Кермані

За часів правління Менгу-Тимура (1269–1282) на берегах Чорного моря розбудовувались нові міста Ак-Керман, Кілія, Тавань, Азак та ін. Під час існування Ногайського улусу в поселеннях Ак-Керман та Кара-керман (турецька назва Ачі-Кале), знаходились оборонні фортеці. Фортеця Ак-керман будувалася на залишках грецького міста Тіра. У 1288 році Ногай, не маючи чим сплатити військам в боротьбі з іншими чингізидами, продав місто генуезьким торговцям. Під час походу Узбек-хана на Крим місто на декілька років опинилося під управлінням джучидів. Після його смерті знову повернувся під управління генуезців. Наприкінці XIV століття Ак-Керман потрапив до складу Молдовського князівства. В 1944 році місто Ак-Керман отримало назву Білгород-Дністровський. Сучасне місто Білгород-Дністровський знаходиться в Одеській області на Дністровському лимані у 18 км від Чорного моря.

Дирхами та данги

image
Карбування в Ак-Кермані, ½ Дирхама Ногай, бл. 1270-1290 рр.

В період з 1270—1290 роки карбувалися срібні фракції дирхамів з позначенням монетного двору Ак-Керман (араб. آق كرمان‎). На аверсі в потрійному колі (зовнішні лінійні, середній крапковий) серед крапок зображено стилізовану тамгу Ногая. На реверсі в подібних колах легенда:«Карбування у Ак-Кермані» (араб. آق كرمان ﺿﺭﺏ‎). В 1316 (деякі дослідники схиляються до думки, що рік на монеті зазначений як 719 (1320) за Гіджрою) році карбувалися срібні данги з позначенням монетного двору Ак-Керман. На аверсі позначалося ім'я хана Узбека, на реверсі монетний двір.

Монетний двір у Солхаті

Докладніше (Монетні двори Криму)

Під час панування на Криму Золотої Орди у середині ХІІІ ст. (бл. 1255 року) в столиці улус-юрта Солхаті, почав функціонувати монетний двір (дарабхан). У 1291 році за допомогу в поваленні джучида Тула-Буга, Ногай отримав від хана Токти право на співуправління в Солхаті (араб. صلغات‎).

Дирхами

image
Карбування в Криму, дирхам, Ногай-Токта (1291-1297)

Бл. 1291—1298 роках карбувалися срібні дирхами Ногая двох типів:

  • 1) На аверсі в подвійному лінійному колі (поміж ними крапкове) в полі легенда в 3 рядки : «Хан / Правосудний / Токта». На реверсі в крапковому колі шестидуговий картуш, в центрі якого тамга дому Бату, під нею тамга Ногая. З боків надпис: «Карбування Криму» (араб. قرم ﺿﺭﺏ‎).
  • 2) На аверсі в крапковому полі легенда в 3 рядки: «Хан / Правосудний / Ногай». На реверсі в крапковому колі шестидуговий картуш, в центрі якої тамга дому Бату. З боків від тамги позначення монетного двору (Крим), під тамгою шестикутна зірка.

Пули

image
Карбування в Солхаті, пул, Ногай-Токта (1291—1312)

За часів золотоординського хана Токти карбувалися мідні пули в період з 1291—1312 (690—713 рр.Г.) роки. На аверсі в подвійному лінійному колі зображувалось сонце з людським обличчям, між внутрішнім і зовнішнім колом геометричні лінії, що імітують сонячне проміння. На реверсі амга дому Бату, над нею тамга Ногая. Зліва від тамги надпис: «Карбування», праворуч «Солхат». Також існують і варіанти мідних монет із позначенням монетного двору «Крим» (араб. قرم‎).

Монетний двір Тирновського царства

У 1185 році, після повстання царів Болгарського царства (Тирновське царство) Петра, Івана Асеня та Калояна проти Візантійської імперії, відновлено було незалежність царства. У 1242 році Болгарія, під час монгольської навали, потрапила під контроль Золотої Орди. У 1285 році держава потрапляє під управління темника Ногая. У 1299 році син хана Ногая — Чака займає болгарський трон під контролем джучида Токти. Повставши проти Тохти Чака оголосив себе царем Болгарії. У 1301 році, у результаті повстання болгарів на чолі з Феодором Тертером, Чака був убитий, а його голову було відправлено хану Токті. Місце на болгарському престолі зайняв Феодор. У 1322 році, після смерті царя, в результаті кризи від Болгарського царства відокремлюється частина держави під назвою Добруджанське князівство. У 1371 році від Тирновського царства відокремилася частина під назвою Відінське царство. У 1396 році Болгарське царство було завойоване османами включно з незалежними державами. Тирновському царству османами було надане право на обмежене самоуправління.

Дирхами

image
Карбування в Болгарському царстві, дирхам, Чак-Токта

Під час недовгого правління Чака (1299—1300), під керуванням джучида Токти, в Болгарському царстві карбувалися анепіграфічні дирхами. На аверсі в потрійному колі (середній крапковий) в трикутнику тамга Чака — малий трикутник з колом на верхньому куті. В центрі тамги зірки та крапки. З боків трикутника віньєтки. На реверсі в потрійному колі (середній крапковий) у п'ятикутній зірці зображувалась тамга дому Бату. В сегментах зірки — крапки. З боків віньєтки.

Генуезькі колонії Подунав'я

Монетний двір у Вікіна

Точне місце знаходження міста [en] невідоме. Дослідники припускаються думки, що воно знаходилось поміж генуезькими колоніями Кілією-Веке та Бреїлою на півночі Добруджа. Перші згадки про місто належать Анні Комніній, де у своїх записах за 1148 рік вона згадує місто під назвою Біцина (лат. Bitzina). У 1261 році, згідно Німфейського договору генуезцям було надане право вести торгівлю на землях Західного Причорномор'я. Наприкінці XIV ст. місто потрапило під візантійський контроль. Після візантійсько-генуезької війни 1348—1349 років вплив візантійців на землях Нижнього Дунаю припинився, тоді як Вікіна перебувала у війнах поміж монголами та болгарами, а пізніше з турками. Занепад Вікіні привів до створення колонії в Бреїлі, та Кілії-Веке.

Фоллари

image
Карбування у Вікіні (Генуезька колонія), фоллар

На початку 60-х років румунським дослідником Е. Обреландером знайдені монети на території фортеці Енісала з надписами були визначні як карбування Вікіни. Він припустив, що літери «VI» ліворуч від тамги і позначають назву міста. За реконструкцією даних монет він визначив, що вони карбувалися в 1308—1312 (707—711 рік Гіджри) роках в період правління хана Токти (1291–1312). Деякі дослідники схиляються до думки, що місто Сакча мала і іншу назву, і карбовання фолларів віднесене ним до цього міста. Але враховуючи малу кількість знахідок подібних монет, дослідники не дійшли спільної думки. На аверсі монет зображувалася тамга дому Бату, ліворуч латинські літери «VI». На реверсі в лінійному колі лотарінгійський хрест, із боків літери «S/A/T/Y». Вага — 1,2-1,4 гр..


Примітки

  1. Кузев Ал., 1981 – Кузев. Ал. Облучица-Исакча – Български средновековни градове и крепости. Т. 1. Градове и крепости по Дунав и Черно море. – Варна, 1981. – С. 211–216(болг.)
  2. Iliescu O., Simion G. Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles // Revue des etudes sud-est europeenne. — Vol. II. — 1964. — № 1-2. — P. 217–220.(ісп.)
  3. Л.Ц. Лазаров «Джучидские монеты, чеканенные в Сакчи на территории современной Болгарии» Нумизматика Золотой Орды. Вып. 2. 2012. Ст. 11-22(рос.)
  4. А. В. Кривенко, А. А. Казаров. Джучидские монеты Сакчи из находок на городище Костешты в Молдове. Stratum plus №6. 2010(рос.)
  5. Oberländer-Târnoveanu E., The coinage of the Genoese settlements of the Western Black sea shore and on the Danube – Peuce, seria noua, II (XV). – Tulcea 2004а, р. 287(рум.)
  6. Oberländer Târnoveanu Е., Byzantino-tartarica – lemonnayage dans la zone des Boushes du Danube à la fin du XIIIe et au commencement du XIVe siècle –I l Mar Nero, II, Roma – Paris, 1995/ 961995/96, p. 201–202(рум.)
  7. Хромов К.: Наследники Чингисхана и их монеты. Монеты и монетные дворы улуса Джучи. Западное Причерноморье. Исакчи, Чилла, Вициния. 2004(рос.)]
  8. Oberländer-Târnoveanu. Un atelier monétaire inconnu de la Hor de d’Or sur le Danube: Saqčy-lsaccea (XIIIe-XIVe siècles). In: Hackens T., Moucharte G. (dir.). Actes du XIe Congrès International de Numismatique. Bruxelles, 8—13 septembre 1991. Vol. III. Louvain-la-Neuve: Séminaire de Numismatique Marcel Hoc,1993:рр. 298(рум.)
  9. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том 1. — СПб, 1884, с. 456(рос.)
  10. . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  11. Полевой Л. Л. К топографии кладов и находок монет, обращавшихся на территории Молдавии в конце XIII—XIV в. // Известия Молдавского филиала АН СССР. — 1956. — № 4 (31). — С. 91—103.(рос.)
  12. Веселовский Н.И., 1022. Хан из темников Золотой Орды Ногай и его время // Записки Российской Академии Наук по отделению исторических наук и филологии. Т. XIII, VIII серия. Петроград., с.52-53(рос.)
  13. Северова М.Б., 1995. О некоторых монетах Ногая // Тезисы докладов ВНК-III, Владимир, 1995. М., с.17-19
  14. Северова М.Б., 2002. И снова о монете с именем Ногая, а также о редкой крымской монете с двумя тамгами // Тезисы докладов и сообщений ВНК-Х. Псков 2002. М., с.76-78
  15. К. Хромов «Монеты Солхата» / «Нумизматика и Эпиграфика» 1999 г. №4. – С.31-32(рос.)
  16. . Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 31 січня 2018.
  17. Oberländer-Târnoveanu, E. Un atelier monétaire de la Horde d’Or au sud de la Dobroudja, à la fin du XIIIe siècle et son importance historique, in Prinos lui Petre Diaconu la 80 de ani, ed I. Cândea, V. Sîrbu şi M. Neagu, Brăila, 2004, pp. 535-556.(нім.)
  18. Traian-Valentin Poncea, Geneza orașului medieval românesc Extra-Carpatic (secolele X-XIV), Editura Biblioteca Bucureștilor, 1999, (італ.)
  19. Селища зі схожими назвами Біцина-Унгурень та Біцина-Пеминтень знаходяться на відстані бл. 250 км² від Кілії-Веке. Згідно знахідок монет у Кілії-Веке та Енісалі розташування давнього поселення в цих місцинах залишається спірним. Також варто зазначити, що в тих місцинах Дунай знаходиться далеко від Чорного моря, а отже імовірність торгівлі через ці міста виключена
  20. Laurențiu Rădvan, At Europe's Borders: Medieval Towns in the Romanian Principalities, Brill, 2010, (англ.)
  21. Oberländer-Târnoveanu E., Oberländer-Târnoveanu I. Contributii la cunoasterea emisiunilor monetare si a formatiunilor politice din zona Gurilor Dunarii în secolele XIII-XI // Studia cercetări şi istoria vece şi archeologoa. Bucureşti, 1981. Nr. 32.1. P. 89-110.(англ.)
  22. Iliescu O. Emisiuni monetare ale oraselor medievale de la Dunarea de Jos. Peuce, 1971, Vol. 2, pp. 261-266.(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moneti Nogajskogo ulusu pochali karbuvatisya beklyarbekom Nogayem v pershij polovini 70 h rokiv XIII st u mistah Sakcha Ak Kermani Solhati ta Tirnovskomu carstvi Pislya jogo smerti u 1300 roci karbuvalisya moneti jogo sinom Chakom piznishe dzhuchidami Toktoyu ta Uzbek hanom Karbuvalisya sribni dirhami z 1310 dangi ta midni puli fullari abo follari Takozh karbuvalisya midni moneti u genuezkih koloniyah Podunav ya Ostanni moneti datovani 1316 1320 rokom i karbuvalisya za chasiv Uzbek hana IstoriyaDokladnishe Nogajskij ulus U 1260 roci nashadok poloveckogo plemeni Tengrianskih zhreciv onuk hana Kotyana beklyarbek Ulusu Dzhuchi Nogaj v poselennyah nizhnogo Dunayu Podunav ya zasnuvav Nogajskij ulus zi stoliceyu u misti Sakcha U 1300 h rokah pislya smerti Nogaya ulus pripinyaye svoye isnuvannya Zemli Nogaya na nedovgij period potraplyayut v upravlinnya jogo sina Chaka pid keruvannyam dzhuchida Tokti hana 1291 1312 Z 1301 roku pislya smerti Chaka hani ne zalishali svoyih namisnikiv teritoriya upravlyalasya miscevimi volodaryami pid kontrolem dzhuchidiv U drugomu desyatilitti XIV st teritoriyi Nogaya buli doyednani do Krimskogo ulusu Pershi midni moneti pochali karbuvatisya z 1270 h rokah nasliduyuchi vizantijski midni moneti pid syuzerenitetom Nogaya U 1286 1296 1301 1313 rokah karbuvalisya sribni ta midni moneti haniv Ulus Dzhuchi U 1308 1312 rokah karbuvalisya midni moneti genuezkoyi sinjoriyi U drugomu desyatilitti XIV v karbuvalasya midna emisiya sinjoriyi za vizantijskoyu tradiciyeyu pid syuzerenitetom zolotoordinskogo hana ta midni imitaciyi monet dzhuchidiv i nogajciv Monetnij dvir u SakchiDirhami ta dangi Karbuvannya u Sakchi Dirhama Chaka Sribni dirhami Sakcha arab ساقجي pochali karbuvatisya v 90 h rokah XIII st za chasiv pravlinnya Nogaya 1 dirhama 1291 690 rik Gidzhri rik Na aversi u krapkovomu chotirikutniku legenda v 3 ryadki Shanuvannya Allaha ta jogo poslidovnika spravedlivogo Nogaj hana Na reversi v krapkovomu chotirikutniku tamga Batu poznachennya monetnogo dvoru ta rik karbuvannya Z bokiv chotirikutnikiv vinyetki Vaga 0 5 0 7 gr 2 Nedatovanij dirham Bl 1290 1310 Na aversi znak shozhij na liliyu z bokiv legenda Han spravedlivij Nogaj arab ٮوغٮای العاٮل خان Na reversi 2 tamgi domu Batu ta poznachennya monetnogo dvoru Shanuvannya Allahu Sakchi arab ٮاقچی العز لله Isnuyut takozh riznovidi z odniyeyu tamgoyu Batu nad liliyeyu Vaga 1 2 1 4 gr 3 Na aversi v podvijnomu linijnomu koli kolo z krapok v poli moneti linijna legenda z troh ryadkiv Sultan al Muazzan Chaka han arab چكا خان الاعطم السلطاب Na reversi v krapkovomu chotirikutniku z legenda z 3 ryadkiv z bokiv vinyetki Karbuvannya Sakchi al Mahrusa arab المحروسة ساقچی ضرب 4 Dirham Na aversi legenda v 3 ryadki Na reversi tamga domu Batu pid neyu zirka z bokiv nadpisi Pid tamgoyu zobrazhennya barsa krokuyuchogo vpravo Isnuyut riznovidi z barsom krokuyuchim vlivo 5 Dirham Na aversi legenda v 3 ryadki Na reversi tamga domu Batu pid neyu zirka z bokiv nadpisi Pid tamgoyu zobrazhennya ptaha krokuyuchogo vpravo 6 Dirham 1299 1301 Na aversi vershnik zi styagom na koni pravoruch latinska litera R nad zirkoyu Na reversi v koli tamga Nogaya po kolu moneti poznachennya imeni ta titulu latinskimi literami 7 Dang 1311 1313 710 712 rr G Na aversi v krapkovomu koli nadpisi na reversi v krapkovomu chotirikutniku Puli Karbuvannya u Sakchi Pul Nogaj 1291 690 r G rik Midni puli pochali karbuvatisya za chasiv Nogaya ta jogo sina Chaka 1273 1301 2 1 Midni puli Sakchi 1273 1286 rokiv karbuvalisya z zobrazhennyam tronogoyi tamgi Nogaya yaka spoluchalasya z kilcem nad neyu Na reversi karbuvavsya vizantijskij nadpis IS HS Vidomi takozh riznovidi z nadpisom IS HS NIKA 2 1273 1285 6 1291 Na reversi zobrazhuvavsya stilizovanij dvogolovij orel 3 Na aversi v trikutniku legenda z bokiv legenda Na reversi v trikutniku tamga Batu V centri trikutnika poznachennya miscya karbuvannya 4 Na aversi v trikutniku legenda z bokiv legenda Na reversi 2 tamgi domu Batu V centri rozmishena liliya 5 Na aversi v chotirikutniku stilizovane zobrazhennya mordi tvarini Na reversi tamga domu Batu z bokiv poznachennya monetnogo dvoru 6 Na aversi rozmishena 8 promeneva rozeta Na reversi tamga Nogaya ta poznachennya monetnogo dvoru 7 Na aversi skladnij ornament Na reversi tamga Nogaya ta poznachennya monetnogo dvoru 8 1286 1301 Sonce z lyudskim oblichchyam Na reversi trinoga tamga Nogaya zi spoluchenim kolom vgori z bokiv poznachennya monetnogo dvoru 9 Chasi pravlinnya Nogaya Chaka Tokti ta Uzbeka 1291 1312 Anonimnij pul Dvonoga tamga domu Batu navkolo neyi legenda Karbuvannya u Sakchi arab ساقجي ﺿﺭﺏ Na reversi v chotirikutniku zobrazhennya leva krokuyuchogo vlivo Isnuyut takozh riznovidi z golovoyu leva v chotirikutniku Monetnij dvir u Ak KermaniZa chasiv pravlinnya Mengu Timura 1269 1282 na beregah Chornogo morya rozbudovuvalis novi mista Ak Kerman Kiliya Tavan Azak ta in Pid chas isnuvannya Nogajskogo ulusu v poselennyah Ak Kerman ta Kara kerman turecka nazva Achi Kale znahodilis oboronni forteci Fortecya Ak kerman buduvalasya na zalishkah greckogo mista Tira U 1288 roci Nogaj ne mayuchi chim splatiti vijskam v borotbi z inshimi chingizidami prodav misto genuezkim torgovcyam Pid chas pohodu Uzbek hana na Krim misto na dekilka rokiv opinilosya pid upravlinnyam dzhuchidiv Pislya jogo smerti znovu povernuvsya pid upravlinnya genuezciv Naprikinci XIV stolittya Ak Kerman potrapiv do skladu Moldovskogo knyazivstva V 1944 roci misto Ak Kerman otrimalo nazvu Bilgorod Dnistrovskij Suchasne misto Bilgorod Dnistrovskij znahoditsya v Odeskij oblasti na Dnistrovskomu limani u 18 km vid Chornogo morya Dirhami ta dangi Karbuvannya v Ak Kermani Dirhama Nogaj bl 1270 1290 rr V period z 1270 1290 roki karbuvalisya sribni frakciyi dirhamiv z poznachennyam monetnogo dvoru Ak Kerman arab آق كرمان Na aversi v potrijnomu koli zovnishni linijni serednij krapkovij sered krapok zobrazheno stilizovanu tamgu Nogaya Na reversi v podibnih kolah legenda Karbuvannya u Ak Kermani arab آق كرمان ﺿﺭﺏ V 1316 deyaki doslidniki shilyayutsya do dumki sho rik na moneti zaznachenij yak 719 1320 za Gidzhroyu roci karbuvalisya sribni dangi z poznachennyam monetnogo dvoru Ak Kerman Na aversi poznachalosya im ya hana Uzbeka na reversi monetnij dvir Monetnij dvir u SolhatiDokladnishe Monetni dvori Krimu Pid chas panuvannya na Krimu Zolotoyi Ordi u seredini HIII st bl 1255 roku v stolici ulus yurta Solhati pochav funkcionuvati monetnij dvir darabhan U 1291 roci za dopomogu v povalenni dzhuchida Tula Buga Nogaj otrimav vid hana Tokti pravo na spivupravlinnya v Solhati arab صلغات Dirhami Karbuvannya v Krimu dirham Nogaj Tokta 1291 1297 Bl 1291 1298 rokah karbuvalisya sribni dirhami Nogaya dvoh tipiv 1 Na aversi v podvijnomu linijnomu koli pomizh nimi krapkove v poli legenda v 3 ryadki Han Pravosudnij Tokta Na reversi v krapkovomu koli shestidugovij kartush v centri yakogo tamga domu Batu pid neyu tamga Nogaya Z bokiv nadpis Karbuvannya Krimu arab قرم ﺿﺭﺏ 2 Na aversi v krapkovomu poli legenda v 3 ryadki Han Pravosudnij Nogaj Na reversi v krapkovomu koli shestidugovij kartush v centri yakoyi tamga domu Batu Z bokiv vid tamgi poznachennya monetnogo dvoru Krim pid tamgoyu shestikutna zirka Puli Karbuvannya v Solhati pul Nogaj Tokta 1291 1312 Za chasiv zolotoordinskogo hana Tokti karbuvalisya midni puli v period z 1291 1312 690 713 rr G roki Na aversi v podvijnomu linijnomu koli zobrazhuvalos sonce z lyudskim oblichchyam mizh vnutrishnim i zovnishnim kolom geometrichni liniyi sho imituyut sonyachne prominnya Na reversi amga domu Batu nad neyu tamga Nogaya Zliva vid tamgi nadpis Karbuvannya pravoruch Solhat Takozh isnuyut i varianti midnih monet iz poznachennyam monetnogo dvoru Krim arab قرم Monetnij dvir Tirnovskogo carstvaU 1185 roci pislya povstannya cariv Bolgarskogo carstva Tirnovske carstvo Petra Ivana Asenya ta Kaloyana proti Vizantijskoyi imperiyi vidnovleno bulo nezalezhnist carstva U 1242 roci Bolgariya pid chas mongolskoyi navali potrapila pid kontrol Zolotoyi Ordi U 1285 roci derzhava potraplyaye pid upravlinnya temnika Nogaya U 1299 roci sin hana Nogaya Chaka zajmaye bolgarskij tron pid kontrolem dzhuchida Tokti Povstavshi proti Tohti Chaka ogolosiv sebe carem Bolgariyi U 1301 roci u rezultati povstannya bolgariv na choli z Feodorom Terterom Chaka buv ubitij a jogo golovu bulo vidpravleno hanu Tokti Misce na bolgarskomu prestoli zajnyav Feodor U 1322 roci pislya smerti carya v rezultati krizi vid Bolgarskogo carstva vidokremlyuyetsya chastina derzhavi pid nazvoyu Dobrudzhanske knyazivstvo U 1371 roci vid Tirnovskogo carstva vidokremilasya chastina pid nazvoyu Vidinske carstvo U 1396 roci Bolgarske carstvo bulo zavojovane osmanami vklyuchno z nezalezhnimi derzhavami Tirnovskomu carstvu osmanami bulo nadane pravo na obmezhene samoupravlinnya Dirhami Karbuvannya v Bolgarskomu carstvi dirham Chak Tokta Pid chas nedovgogo pravlinnya Chaka 1299 1300 pid keruvannyam dzhuchida Tokti v Bolgarskomu carstvi karbuvalisya anepigrafichni dirhami Na aversi v potrijnomu koli serednij krapkovij v trikutniku tamga Chaka malij trikutnik z kolom na verhnomu kuti V centri tamgi zirki ta krapki Z bokiv trikutnika vinyetki Na reversi v potrijnomu koli serednij krapkovij u p yatikutnij zirci zobrazhuvalas tamga domu Batu V segmentah zirki krapki Z bokiv vinyetki Genuezki koloniyi Podunav yaMonetnij dvir u Vikina Tochne misce znahodzhennya mista en nevidome Doslidniki pripuskayutsya dumki sho vono znahodilos pomizh genuezkimi koloniyami Kiliyeyu Veke ta Breyiloyu na pivnochi Dobrudzha Pershi zgadki pro misto nalezhat Anni Komninij de u svoyih zapisah za 1148 rik vona zgaduye misto pid nazvoyu Bicina lat Bitzina U 1261 roci zgidno Nimfejskogo dogovoru genuezcyam bulo nadane pravo vesti torgivlyu na zemlyah Zahidnogo Prichornomor ya Naprikinci XIV st misto potrapilo pid vizantijskij kontrol Pislya vizantijsko genuezkoyi vijni 1348 1349 rokiv vpliv vizantijciv na zemlyah Nizhnogo Dunayu pripinivsya todi yak Vikina perebuvala u vijnah pomizh mongolami ta bolgarami a piznishe z turkami Zanepad Vikini priviv do stvorennya koloniyi v Breyili ta Kiliyi Veke Follari Karbuvannya u Vikini Genuezka koloniya follar Na pochatku 60 h rokiv rumunskim doslidnikom E Obrelanderom znajdeni moneti na teritoriyi forteci Enisala z nadpisami buli viznachni yak karbuvannya Vikini Vin pripustiv sho literi VI livoruch vid tamgi i poznachayut nazvu mista Za rekonstrukciyeyu danih monet vin viznachiv sho voni karbuvalisya v 1308 1312 707 711 rik Gidzhri rokah v period pravlinnya hana Tokti 1291 1312 Deyaki doslidniki shilyayutsya do dumki sho misto Sakcha mala i inshu nazvu i karbovannya follariv vidnesene nim do cogo mista Ale vrahovuyuchi malu kilkist znahidok podibnih monet doslidniki ne dijshli spilnoyi dumki Na aversi monet zobrazhuvalasya tamga domu Batu livoruch latinski literi VI Na reversi v linijnomu koli lotaringijskij hrest iz bokiv literi S A T Y Vaga 1 2 1 4 gr PrimitkiKuzev Al 1981 Kuzev Al Obluchica Isakcha Blgarski srednovekovni gradove i kreposti T 1 Gradove i kreposti po Dunav i Cherno more Varna 1981 S 211 216 bolg Iliescu O Simion G Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles Revue des etudes sud est europeenne Vol II 1964 1 2 P 217 220 isp L C Lazarov Dzhuchidskie monety chekanennye v Sakchi na territorii sovremennoj Bolgarii Numizmatika Zolotoj Ordy Vyp 2 2012 St 11 22 ros A V Krivenko A A Kazarov Dzhuchidskie monety Sakchi iz nahodok na gorodishe Kosteshty v Moldove Stratum plus 6 2010 ros Oberlander Tarnoveanu E The coinage of the Genoese settlements of the Western Black sea shore and on the Danube Peuce seria noua II XV Tulcea 2004a r 287 rum Oberlander Tarnoveanu E Byzantino tartarica lemonnayage dans la zone des Boushes du Danube a la fin du XIIIe et au commencement du XIVe siecle I l Mar Nero II Roma Paris 1995 961995 96 p 201 202 rum Hromov K Nasledniki Chingishana i ih monety Monety i monetnye dvory ulusa Dzhuchi Zapadnoe Prichernomore Isakchi Chilla Viciniya 2004 ros Oberlander Tarnoveanu Un atelier monetaire inconnu de la Hor de d Or sur le Danube Saqcy lsaccea XIIIe XIVe siecles In Hackens T Moucharte G dir Actes du XIe Congres International de Numismatique Bruxelles 8 13 septembre 1991 Vol III Louvain la Neuve Seminaire de Numismatique Marcel Hoc 1993 rr 298 rum Tizengauzen V G Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy Tom 1 SPb 1884 s 456 ros Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 Polevoj L L K topografii kladov i nahodok monet obrashavshihsya na territorii Moldavii v konce XIII XIV v Izvestiya Moldavskogo filiala AN SSSR 1956 4 31 S 91 103 ros Veselovskij N I 1022 Han iz temnikov Zolotoj Ordy Nogaj i ego vremya Zapiski Rossijskoj Akademii Nauk po otdeleniyu istoricheskih nauk i filologii T XIII VIII seriya Petrograd s 52 53 ros Severova M B 1995 O nekotoryh monetah Nogaya Tezisy dokladov VNK III Vladimir 1995 M s 17 19 Severova M B 2002 I snova o monete s imenem Nogaya a takzhe o redkoj krymskoj monete s dvumya tamgami Tezisy dokladov i soobshenij VNK H Pskov 2002 M s 76 78 K Hromov Monety Solhata Numizmatika i Epigrafika 1999 g 4 S 31 32 ros Arhiv originalu za 10 listopada 2009 Procitovano 31 sichnya 2018 Oberlander Tarnoveanu E Un atelier monetaire de la Horde d Or au sud de la Dobroudja a la fin du XIIIe siecle et son importance historique in Prinos lui Petre Diaconu la 80 de ani ed I Candea V Sirbu si M Neagu Brăila 2004 pp 535 556 nim Traian Valentin Poncea Geneza orașului medieval romanesc Extra Carpatic secolele X XIV Editura Biblioteca Bucureștilor 1999 ISBN 973 98918 4 5 ital Selisha zi shozhimi nazvami Bicina Unguren ta Bicina Peminten znahodyatsya na vidstani bl 250 km vid Kiliyi Veke Zgidno znahidok monet u Kiliyi Veke ta Enisali roztashuvannya davnogo poselennya v cih miscinah zalishayetsya spirnim Takozh varto zaznachiti sho v tih miscinah Dunaj znahoditsya daleko vid Chornogo morya a otzhe imovirnist torgivli cherez ci mista viklyuchena Laurențiu Rădvan At Europe s Borders Medieval Towns in the Romanian Principalities Brill 2010 ISBN 9789004180109 angl Oberlander Tarnoveanu E Oberlander Tarnoveanu I Contributii la cunoasterea emisiunilor monetare si a formatiunilor politice din zona Gurilor Dunarii in secolele XIII XI Studia cercetări si istoria vece si archeologoa Bucuresti 1981 Nr 32 1 P 89 110 angl Iliescu O Emisiuni monetare ale oraselor medievale de la Dunarea de Jos Peuce 1971 Vol 2 pp 261 266 angl

Дата публікації:
Топ