Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Успенський Єлецький монастир УПЦ (МП) — православний монастир та пам'ятка національного значення в місті Чернігів. Один із найстаріших монастирів України.
| Успенський Єлецький жіночий монастир УПЦ (МП) | |
|---|---|
 Успенський собор і дзвіниця | |
| 51°29′08″ пн. ш. 31°17′43″ сх. д. / 51.48556° пн. ш. 31.29528° сх. д.Координати: 51°29′08″ пн. ш. 31°17′43″ сх. д. / 51.48556° пн. ш. 31.29528° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і монастир |
| Розташування |  Україна, Чернігів, вул. Князя Чорного, 1 |
| Початок будівництва | 1060 |
| Зруйновано | 1239 |
| Відбудовано | 1680-ті рр. |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | УГКЦ(1635—1649) УПЦ (1649—1921) УПЦ МП (з 1992) |
  Єлецький монастир (Чернігівська область) | |
 Єлецький монастир у Вікісховищі | |
Заснований 1060 чернігівським князем Святославом Ярославичем як чоловічий монастир. Розташований на підвищеному правому березі річки Десна між Чернігівським дитинцем і Троїцько-Іллінським монастирем. Складова історичної панорами Чернігова. Зруйнований 1239 року під час монгольської навали. 1623 року відновлений за панування Речі Посполитої, переданий Греко-католицькій церкві. 1649 року внаслідок Хмельниччини захоплений правосланими. Капітально перебудований у стилі українського бароко за головування архімандрита Йоаникія Ґалятовського в 1669—1688 роках. 1786 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ позбавлений землеволодінь. 1921 року закритий рішенням радянської влади. У 1944—1964 роках належав Чернігівській обласній філармонії. Відновлений як жіночий монастир після здобуття Україною незалежності (1991). Від 1992 року перебуває в оренді Московського патріархату під назвою Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир, на честь головного храму Успіння Богородиці.
Історія
Широковідома за багатьма літературними джерелами легенда свідчить, що засновано Успенський монастир ще в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв'язку з появою 3 лютого (або 6 листопада) 1060 року на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Згідно з тим же переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський.
Літописних відомостей про монастирську обитель небагато. Крім повідомлення про прибуття до Чернігова св. Антонія і заснування ним на Болдиних горах печерного Богородицького монастиря (1069), згадується у 1177 році «Єфрем — ігумен святої Богородиці».
В середині Ⅻ століття на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм в честь Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Увінчаний єдиною масивною главою тринефний, триапсидний двадцятип'ятиметрової висоти собор було видно не тільки з будь-якого кінця міста, але і з навколишніх сіл. Він зберігся до наших днів і його добре видно з південної частини Чернігова.
У 1239 році монголо-татари штурмом взяли Чернігів. Місто було спалено і пограбовано. Не минув цієї долі і Єлецький монастир. Він довгий час знаходився в запустінні. Про це свідчить той факт, що до кінця ⅩⅤ століття і сам Чернігів перебував у занепаді.
На початку ⅩⅥ століття Чернігів переходить під владу Москви. Є відомості, що давня обитель на той час відновлюється, її укріпили і в ній поселили московських іноків.
У 1611 році Чернігів спалив воєвода Горностай. Після цього ченці повернулися до Москви. Через 7 років місто підпадає під Польщу. Пошкоджений і залишений Успенський собор не витримує тиску часу. Спочатку впали бокові глави, а потім і центральний купол.
Після 1623 року Єлецький монастир відремонтували і передали уніатам. Найвідомішим ігуменом монастиря того часу був Кирило Транквіліон-Ставровецький. У 1646 році він випустив першу в Чернігові друковану книгу «Перло многоцѣнное».
У 1649 році Чернігів було визволено від поляків і Єлецький монастир невдовзі знову стає православним. Серед його ігуменів були майбутній архієпископ Лазар Баранович, Феодосій Углицький та його спадкоємець архієпископ Іоанн Максимович — засновник Чернігівського колегіуму, Данило Туптало — відомий релігійний і церковний діяч, більше відомий як св. Дмитро Ростовський.
Чимало зробив для відродження обителі І. Галятовський ((*бл. 1620–1688). При ньому було реконструйовано Успенський собор, побудовані муровані келії, зведена трапезна Петропавловська церква. Він же створив у монастирі бібліотеку.
У 1757 році настоятелем монастиря був призначений Гервасій Линцевський (з того ж року — єпископ Переяслівський та Бориспільський), який щойно повернувся зі служби у .
У ⅩⅧ столітті Єлецький Успенський монастир перетворюється у великого землевласника. Але указ імператриці Катерини Ⅱ поклав цьому кінець. У 1786 році до казни були передані кріпаки, які перебували у його власності, — 1256 чоловіків і 1169 жінок, 7 пекарень, 8 шинків, винокурня, 4 бані, 9 млинів, 4 поромні переправи та багато іншого майна. З того часу тут припинилось велике будівництво.
В кінці 1921 року Єлецький монастир було закрито. З 1944 по 1964 на території монастиря розташовувалася Чернігівська обласна філармонія. На початку 90-х років XX століття релігійне життя у монастирі відновилось. Тут заснували жіночий монастир.
Як і інші монастирі, обитель на Єлецькій горі являла собою некрополь. В різні часи на її території були поховані великий князь Всеволод Святославович Трубчевський, полковник Леонтій Полуботок, генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, губернатор Андрій Милорадович, полковник Яків Лизогуб та інші.
У товщі гори під садибою монастиря сховані великі підземелля. Відома легенда пов'язує їх початок з іменем Антонія Печерського, однак у 1892 році дослідниками Київського церковно-археологічного товариства була доведена повна безпідставність подібних тверджень.
У наш час підземелля Єлецького монастиря являють комплекс закладених цеглою підземних камер і переходів, що розміщуються кількома ярусами. До них додається підземна галерея довжиною 70 метрів, яка з'єднує Успенський собор і Петропавловську церкву.
За огорожею Єлецького монастиря на північ від нього піднімається великий земляний насип — всесвітньовідомий курган Чорна могила. Він насипаний у 60-их роках Ⅹ століття над похованням знатного воїна, як вважають більшість істориків, останнього чернігівського дохристиянського князя, який фігурує як князь Чорний. Крім Чорної могили, поруч з монастирем збереглися ще дві пам'ятки минулого: двоповерховий будинок колишнього чоловічого духовного училища, спорудженого у 1879 році, і тюремний замок, побудований у 1803–1806 роках на ділянці городу Єлецького монастиря магістратом, який придбав цю землю у 1803 році за 100 карбованців.
Єлецький Успенський монастир і Чорна могила входять до туристичного маршруту визначних пам'яток Чернігова.
Будівлі
До складу архітектурного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входять:
- Успенський собор — головний храм (2-а пол. XII ст.)
- Церква-усипальниця Якова Кіндратовича Лизогуба, 1689 року — збудована з південного боку Успенського собору на замовлення Юхима Лизогуба, сина полковника Я. К. Лизогуба. Згодом використовувалась як бібліотека і ризниця. Складається з 2-ох приміщень розділених тамбуром;
- Надбрамна дзвіниця 1670—1675 років — найдавніша висотна споруда Чернігова, її висота — 36 м. Збудована на місці старішої дерев'яної дзвіниці;
- Трапезна Петропавловська церква XVII століття над Єлецькими печерами (1069 рік);
- Келії того ж періоду — найдавніша цегляна жила будівля, що збереглась на Лівобережній Україні. Складаються з трьох корпусів: палатного, східного і південно-західного;
- Мурована огорожа;
- Руїни будинку ігумена XVIII століття.
- Дерев'яний житловий будиночок, відомий як будинок архімандрита Феодосія Углицького, побудований у 1688 році — найдавніша дерев'яна будівля, що збереглась на Лівобережній Україні.
Настоятелі
Ігумени
- 1177: Єфрем
Архімандрити
- 1628—1646: Кирило Транквіліон-Ставровецький
- 1653—1667: Лазар Баранович
- 1669—1688: Іоаникій Ґалятовський
- 1688—1696: Феодосій Углицький
- 1697—1699: Димитрій Туптало
- 1755—1757: Гервасій Линцевський
- 1761—1762: Панкратій Чарниський
- 1763—1773: Панкратій Чарниський
- 1813—1818: Феофіл Татарський
- 1818—1822: Мелетій Носков
- 1850—1852: Климент Можаров
Примітки
- Черниговская ученая архивная комиссия. Труды Черниговской ученой архивной комиссии. - Чернигов, 1897-1898
Література
- І.М. Ігнатенко. Чернігівський Свято-Успенський Єлецький монастир [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 525. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
Посилання
- 3D-модель Єлецького Успенського монастиря (Google Earth)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єлецький монастир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uspenskij Yeleckij monastir UPC MP pravoslavnij monastir ta pam yatka nacionalnogo znachennya v misti Chernigiv Odin iz najstarishih monastiriv Ukrayini Uspenskij Yeleckij zhinochij monastir UPC MP Uspenskij sobor i dzvinicya51 29 08 pn sh 31 17 43 sh d 51 48556 pn sh 31 29528 sh d 51 48556 31 29528 Koordinati 51 29 08 pn sh 31 17 43 sh d 51 48556 pn sh 31 29528 sh d 51 48556 31 29528Tip sporudi cerkva i monastirRoztashuvannya Ukrayina Chernigiv vul Knyazya Chornogo 1Pochatok budivnictva 1060Zrujnovano 1239Vidbudovano 1680 ti rr Stil ukrayinske barokoNalezhnist UGKC 1635 1649 UPC 1649 1921 UPC MP z 1992 Yeleckij monastir Chernigivska oblast Yeleckij monastir u Vikishovishi Zasnovanij 1060 chernigivskim knyazem Svyatoslavom Yaroslavichem yak cholovichij monastir Roztashovanij na pidvishenomu pravomu berezi richki Desna mizh Chernigivskim ditincem i Troyicko Illinskim monastirem Skladova istorichnoyi panorami Chernigova Zrujnovanij 1239 roku pid chas mongolskoyi navali 1623 roku vidnovlenij za panuvannya Rechi Pospolitoyi peredanij Greko katolickij cerkvi 1649 roku vnaslidok Hmelnichchini zahoplenij pravoslanimi Kapitalno perebudovanij u stili ukrayinskogo baroko za golovuvannya arhimandrita Joanikiya Galyatovskogo v 1669 1688 rokah 1786 roku za nakazom rosijskoyi imperatrici Katerini II pozbavlenij zemlevolodin 1921 roku zakritij rishennyam radyanskoyi vladi U 1944 1964 rokah nalezhav Chernigivskij oblasnij filarmoniyi Vidnovlenij yak zhinochij monastir pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti 1991 Vid 1992 roku perebuvaye v orendi Moskovskogo patriarhatu pid nazvoyu Svyato Uspenskij Yeleckij zhinochij monastir na chest golovnogo hramu Uspinnya Bogorodici IstoriyaShirokovidoma za bagatma literaturnimi dzherelami legenda svidchit sho zasnovano Uspenskij monastir she v seredini XI stolittya knyazem Svyatoslavom Yaroslavichem u zv yazku z poyavoyu 3 lyutogo abo 6 listopada 1060 roku na odnij z yalin v cij miscevosti ikoni Bozhoyi Materi Zgidno z tim zhe perekazom v monastiri u 1069 r deyakij chas perebuvav batko ruskogo chernectva Antonij Pecherskij Litopisnih vidomostej pro monastirsku obitel nebagato Krim povidomlennya pro pributtya do Chernigova sv Antoniya i zasnuvannya nim na Boldinih gorah pechernogo Bogorodickogo monastirya 1069 zgaduyetsya u 1177 roci Yefrem igumen svyatoyi Bogorodici V seredini stolittya na misci de z yavilasya svyata ikona sporudili murovanij hram v chest Uspinnya Bozhoyi Materi Ce bula grandiozna dlya svogo chasu arhitekturna sporuda Uvinchanij yedinoyu masivnoyu glavoyu trinefnij triapsidnij dvadcyatip yatimetrovoyi visoti sobor bulo vidno ne tilki z bud yakogo kincya mista ale i z navkolishnih sil Vin zberigsya do nashih dniv i jogo dobre vidno z pivdennoyi chastini Chernigova U 1239 roci mongolo tatari shturmom vzyali Chernigiv Misto bulo spaleno i pograbovano Ne minuv ciyeyi doli i Yeleckij monastir Vin dovgij chas znahodivsya v zapustinni Pro ce svidchit toj fakt sho do kincya stolittya i sam Chernigiv perebuvav u zanepadi Na pochatku stolittya Chernigiv perehodit pid vladu Moskvi Ye vidomosti sho davnya obitel na toj chas vidnovlyuyetsya yiyi ukripili i v nij poselili moskovskih inokiv U 1611 roci Chernigiv spaliv voyevoda Gornostaj Pislya cogo chenci povernulisya do Moskvi Cherez 7 rokiv misto pidpadaye pid Polshu Poshkodzhenij i zalishenij Uspenskij sobor ne vitrimuye tisku chasu Spochatku vpali bokovi glavi a potim i centralnij kupol Pislya 1623 roku Yeleckij monastir vidremontuvali i peredali uniatam Najvidomishim igumenom monastirya togo chasu buv Kirilo Trankvilion Stavroveckij U 1646 roci vin vipustiv pershu v Chernigovi drukovanu knigu Perlo mnogocѣnnoe U 1649 roci Chernigiv bulo vizvoleno vid polyakiv i Yeleckij monastir nevdovzi znovu staye pravoslavnim Sered jogo igumeniv buli majbutnij arhiyepiskop Lazar Baranovich Feodosij Uglickij ta jogo spadkoyemec arhiyepiskop Ioann Maksimovich zasnovnik Chernigivskogo kolegiumu Danilo Tuptalo vidomij religijnij i cerkovnij diyach bilshe vidomij yak sv Dmitro Rostovskij Chimalo zrobiv dlya vidrodzhennya obiteli I Galyatovskij bl 1620 1688 Pri nomu bulo rekonstrujovano Uspenskij sobor pobudovani murovani keliyi zvedena trapezna Petropavlovska cerkva Vin zhe stvoriv u monastiri biblioteku U 1757 roci nastoyatelem monastirya buv priznachenij Gervasij Lincevskij z togo zh roku yepiskop Pereyaslivskij ta Borispilskij yakij shojno povernuvsya zi sluzhbi u U stolitti Yeleckij Uspenskij monastir peretvoryuyetsya u velikogo zemlevlasnika Ale ukaz imperatrici Katerini poklav comu kinec U 1786 roci do kazni buli peredani kripaki yaki perebuvali u jogo vlasnosti 1256 cholovikiv i 1169 zhinok 7 pekaren 8 shinkiv vinokurnya 4 bani 9 mliniv 4 poromni perepravi ta bagato inshogo majna Z togo chasu tut pripinilos velike budivnictvo Pechatka Yeleckogo monastirya V kinci 1921 roku Yeleckij monastir bulo zakrito Z 1944 po 1964 na teritoriyi monastirya roztashovuvalasya Chernigivska oblasna filarmoniya Na pochatku 90 h rokiv XX stolittya religijne zhittya u monastiri vidnovilos Tut zasnuvali zhinochij monastir Yak i inshi monastiri obitel na Yeleckij gori yavlyala soboyu nekropol V rizni chasi na yiyi teritoriyi buli pohovani velikij knyaz Vsevolod Svyatoslavovich Trubchevskij polkovnik Leontij Polubotok generalnij oboznij Vasil Dunin Borkovskij gubernator Andrij Miloradovich polkovnik Yakiv Lizogub ta inshi U tovshi gori pid sadiboyu monastirya shovani veliki pidzemellya Vidoma legenda pov yazuye yih pochatok z imenem Antoniya Pecherskogo odnak u 1892 roci doslidnikami Kiyivskogo cerkovno arheologichnogo tovaristva bula dovedena povna bezpidstavnist podibnih tverdzhen Pam yatna moneta NBU prisvyachena Yeleckomu monastiryu avers U nash chas pidzemellya Yeleckogo monastirya yavlyayut kompleks zakladenih cegloyu pidzemnih kamer i perehodiv sho rozmishuyutsya kilkoma yarusami Do nih dodayetsya pidzemna galereya dovzhinoyu 70 metriv yaka z yednuye Uspenskij sobor i Petropavlovsku cerkvu Za ogorozheyu Yeleckogo monastirya na pivnich vid nogo pidnimayetsya velikij zemlyanij nasip vsesvitnovidomij kurgan Chorna mogila Vin nasipanij u 60 ih rokah stolittya nad pohovannyam znatnogo voyina yak vvazhayut bilshist istorikiv ostannogo chernigivskogo dohristiyanskogo knyazya yakij figuruye yak knyaz Chornij Krim Chornoyi mogili poruch z monastirem zbereglisya she dvi pam yatki minulogo dvopoverhovij budinok kolishnogo cholovichogo duhovnogo uchilisha sporudzhenogo u 1879 roci i tyuremnij zamok pobudovanij u 1803 1806 rokah na dilyanci gorodu Yeleckogo monastirya magistratom yakij pridbav cyu zemlyu u 1803 roci za 100 karbovanciv Yeleckij Uspenskij monastir i Chorna mogila vhodyat do turistichnogo marshrutu viznachnih pam yatok Chernigova BudivliDo skladu arhitekturnogo ansamblyu Yeleckogo Uspenskogo monastirya vhodyat Uspenskij sobor golovnij hram 2 a pol XII st Cerkva usipalnicya Yakova Kindratovicha Lizoguba 1689 roku zbudovana z pivdennogo boku Uspenskogo soboru na zamovlennya Yuhima Lizoguba sina polkovnika Ya K Lizoguba Zgodom vikoristovuvalas yak biblioteka i riznicya Skladayetsya z 2 oh primishen rozdilenih tamburom Nadbramna dzvinicya 1670 1675 rokiv najdavnisha visotna sporuda Chernigova yiyi visota 36 m Zbudovana na misci starishoyi derev yanoyi dzvinici Trapezna Petropavlovska cerkva XVII stolittya nad Yeleckimi pecherami 1069 rik Keliyi togo zh periodu najdavnisha ceglyana zhila budivlya sho zbereglas na Livoberezhnij Ukrayini Skladayutsya z troh korpusiv palatnogo shidnogo i pivdenno zahidnogo Murovana ogorozha Ruyini budinku igumena XVIII stolittya Derev yanij zhitlovij budinochok vidomij yak budinok arhimandrita Feodosiya Uglickogo pobudovanij u 1688 roci najdavnisha derev yana budivlya sho zbereglas na Livoberezhnij Ukrayini Yeleckij Uspenskij monastir Krayevid z Boldinih gir Dzvinicya Uspenskogo soboru 1670 ti Perlo bagatocinne 1646 Titulnij list Petropavlivska cerkva z trapeznoyuNastoyateliIgumeni 1177 Yefrem Arhimandriti 1628 1646 Kirilo Trankvilion Stavroveckij 1653 1667 Lazar Baranovich 1669 1688 Ioanikij Galyatovskij 1688 1696 Feodosij Uglickij 1697 1699 Dimitrij Tuptalo 1755 1757 Gervasij Lincevskij 1761 1762 Pankratij Charniskij 1763 1773 Pankratij Charniskij 1813 1818 Feofil Tatarskij 1818 1822 Meletij Noskov 1850 1852 Kliment MozharovPrimitkiChernigovskaya uchenaya arhivnaya komissiya Trudy Chernigovskoj uchenoj arhivnoj komissii Chernigov 1897 1898LiteraturaI M Ignatenko Chernigivskij Svyato Uspenskij Yeleckij monastir 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 525 ISBN 978 966 00 1359 9 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 PosilannyaPortal Arhitektura 3D model Yeleckogo Uspenskogo monastirya Google Earth Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yeleckij monastir