Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (травень 2024) |
«Суздальський літопис» (староцерк.-слов. Суздальскаѧ Лѣтопись; рос. Суздальская летопись; англ. Suzdalian Chronicle), також відомий як «Володимиро-Суздальський літопис», «Суздальсько-Володимирський літопис» or «Лаврентіївський-Радзивіллівський-Академічний літопис» (англ. Laurentian–Radziwiłł–Academic Chronicle, LRAC), літопис про Київську Русь. Це одне з кількох продовжень «Повість минулих літ» (ПВЛ).
У строгому сенсі слова, «Суздальський літопис» означає лише відрізок між 1177 і 1203 роками, збережені вихідні тексти якого дуже схожі в чотирьох збережених рукописах: «Лаврентіївський літопис», «Радзивіллівський літопис», , і «Літописець Переяславля Суздальського» (ЛПС). У найширшому розумінні «Суздальський літопис» охоплює події з 1111 по 1305 рік, як вони передані в «Лаврентіївському літописі» (найдавніша збережена копія, датована 1377 роком, у стовпчиках 289—437). Літопис розповідає про пізній період Київської Русі, а Лаврентіївський звід, продовжений до 1305 року, фіксує також події наступних руських князівств у ранній період панування Золотої Орди. Він має династичний ухил на користь Юрійовичів і зосереджується на північно-східних князівствах Володимиро-Суздальського, де літопис був складений.
Текстові свідчення
- «Радзивіллівський літопис» (чи «Кенігсберзький рукопис») містить продовження до 1206 року, засноване на записах міста Володимира на Клязьмі.
- [en]» (чи «Академічний літопис/рукопис») містить текст, майже ідентичний тексту «Радзивіллівського літопису» до 1206 року, потім текст, майже ідентичний тексту [en]» за 1205/1206–1238 роки. Нарешті, з 1238/1240 по 1418 рік у ньому міститься збірка ростовських літописів, що стосуються насамперед подій у Ростові та навколо нього.
- «Лаврентіївський літопис» містить окреме продовження до 1305 року, засноване на втраченому Тверському кодексі 1305 року. Копія літопису, знайдена в «Лаврентіївському літописі», має шість відсутніх аркушів: після арк. 169 не вистачає п'яти аркушів про події 6771–6791 (1263—1283) рр.; після арк. 170 не вистачає одного аркуша про події 6796–6802 (1288—1293) рр. Кількість втрачених аркушів оцінюється на основі паралельних текстів із сусідніх літописів. Існує також гіпотеза, що остання лакуна пов'язана не з втратою аркуша, а з пропуском у протографі.[]
- «Літописець Переяславля Суздальського» (ЛПС) входить до збірки 15-го століття. Він починається з 1139 року і продовжується до 1214 року.
Зміст
- У «Лаврентіївському літописі», «Суздальський літопис» складається зі стовпців 289—437 (всього 148 стовпців, починаючи з арк. 96).
- Колонки 312—351 (загалом 40 колонок) висвітлюють тривалу боротьбу за київський престол у 1146—1162 роках.
- Колонки 323—326 охоплюють 1149—1155 роки і присвячені спробам Юрія Долгорукого (за підтримки Андрія Боголюбського) посісти київський престол.
- У колонці 346, датованій 1155 роком, Андрій викрадає ікону Пресвятої Богородиці з Вишгорода і переносить її до Володимира на Клязьмі.
- Колонки 351—352 розповідають про суперечку про піст 1164 року в Суздалі.
- Колонки 354—355 розповідають про Розорення Києва (1169), що «Суздальсько-Володимирський літопис» обґрунтовує насамперед посиланням на суперечку про піст 1164 року в Суздалі.
- Колонки 367—369 містять короткий панегірик Андрію Боголюбському. (Довгий панегірик Андрію Боголюбському міститься у колонках 580—595 «Київського літопису»).
- Колонки 409—411 розповідають про спустошливу пожежу 1193 року у Володимирі на Клязьмі, яка знищила значну частину міста. У «Лаврентіївському» тексті тут додається проповідь, яка пояснює вогонь з точки зору гріха і необхідність покаяння перед Богом, що закінчується словом «амінь» (аминь). У «Радзивіллівському літописі» та «Переяславсько-Суздальському літописці» (ПСЛ) відсутня вся проповідь 1193 року; однак обидва літописи згадують слово «амінь» наприкінці запису під 1185 роком, чого немає в «Лаврентіївському» літописі.
- Колонки 312—351 (загалом 40 колонок) висвітлюють тривалу боротьбу за київський престол у 1146—1162 роках.
Наукові дослідження
Композиція
«Лаврентіївський літопис» уклав кілька кодексів володимирських літописів. «Лаврентіївський літопис» був не просто переписаний Нижньогородським монахом Лаврентієм (на замовлення 1377 року, або митрополитом Діонісієм Суздальським, або князем Дмитро Костянтинович суздальсько-нижньоновгородський). Деякі вчені вважають, що весь перший розділ «Володимиро-Суздальського літопису» до 1193 року був написаний протягом 1177—1193 років.
Оскільки «Лаврентіївська» проповідь 1093 р. відсутня у «Радзивіллівському» та ЛПС, які мають «Амінь» під 1185 р. там, де Лаврентіївський не має, ранні дослідники, такі як Шахматов (1902, 1938), Приселков (1940) та Прохоров (1989) припускали, що «Володимирський» літопис був складений у кілька етапів, з двома або трьома можливими редакціями, що мали місце в середині 1170-х років, у 1185 році та/або у 1193 році. Алан Тімберлейк (Alan Timberlake, 2000) перевірив ці гіпотези лінгвістично і знайшов докази існування чотирьох різних сегментів: 1177—1185а, 1185б–1188, 1189—1190 та 1192—1203. Хоча він зміг підтвердити редакторську діяльність у 1185 році, він виявив інші мовні поділи, яких не пропонував жоден попередній дослідник. Він дійшов висновку, що в 1193 році не було ніякої межі, а натомість був безперервний наратив з 1192 по 1203 рік. «Лаврентіївський», «Радзивіллівський» і ЛПС «досить схожі до 1203 року, після чого вони розходяться».
Оригінальним текстом про події 1284—1305 років був втрачений кодекс, складений для великого князя Михайла Ярославича Тверського у 1305 році. Але Лаврентій переробив представлення Юрія Всеволодовича, засновника Нижнього Новгорода, з позитивного на негативне, частково реабілітувавши роль татар. Василь Л. Комарович (1976) дослідив сліди змін всередині рукопису і висунув гіпотезу про відмінності між версією Лаврентія та втраченою версією Тверського літопису.
Порівняння з «Київським літописом»
Текст «Суздальсько-Володимирського літопису» демонструє сильну схожість з текстом «Київського літопису», що міститься в «Іпатіївському літописі», але також має деякі суттєві відмінності. Польський історик Ярослав Пекенський (1988) зробив наступне порівняння (курсив Пеленського):
«Київський літопис» | «Суздальсько-Володимирський літопис» |
---|---|
Того ж року [1155] князь Андрій пішов від батька свого з Вишгорода до Суздаля без дозволу батька свого, і він взяв з Вишгорода ікону Пресвятої Богородиці, яку привезли з Царгорода на одному кораблі з Пирогощі [іконою]. І він поставив її в оправу тридцять гривень золотом за вагою, і срібло, і дорогоцінне каміння, і великі перли. І так прикрасивши [ікону], поставив її у власній церкві Божої Матері у Володимирі. | Того ж року [1155] князь Андрій пішов від батька свого до Суздаля, і він привіз із собою ікону Пресвятої Богородиці, яку привезли з Царгорода на одному кораблі з Пирогощі [іконою]. І він поставив її в оправу тридцять гривень золотом за вагою, і срібло, і дорогоцінне каміння, і великі перли. І так прикрасивши [ікону], поставив її у власній церкві у Володимирі. |
Пеленський зауважив, що «Київський літопис» представив дії Андрія як неналежні та незаконні, тоді як «Суздальсько-Володимирський літопис» не містить жодної подібної згадки. Це відповідає тому, як «Київський літопис» загалом неоднозначно або відкрито критикує правління Андрія, тоді як «Суздальсько-Володимирський літопис» є позитивним і компліментарним щодо його дій.
Френсіс Батлер (Francis Butler, 2012) зауважив, що «Легенда про Гориславу Полоцьку» 1128 року міститься в «Суздальському літописі», а не в «Київському літописі». Проте, обидва є продовженням «Повісті временних літ», яка згадує пов'язану з нею «Легенду про Рогнеду Полоцьку» 980 року.
Примітки
- Butler, 2012, с. 335.
- Thuis, 2015, с. 249.
- Pelenski, 1988, с. 762—763.
- Timberlake, 2000, с. 239.
- Bermel, Neil (1997). Context and the lexicon in the development of Russian aspect. University of California publications in linguistics. Т. 129. University of California Press. с. 4. ISBN .
- Thuis, 2015, с. 287.
- Kuchkin, V. A. (1994). Suzdal Chronicle. У Joseph L. Wieczynski (ред.). The Modern encyclopedia of Russian and Soviet history. Т. 38. Academic International Press. с. 86. ISBN .
- Thuis, 2015, с. 248—249.
- Pelenski, 1987, с. 309.
- Pelenski, 1987, с. 310.
- Pelenski, 1987, с. 311.
- Pelenski, 1987, с. 312.
- Pelenski, 1987, с. 307.
- Pelenski, 1987, с. 303.
- Pelenski, 1987, с. 314.
- Timberlake, 2000, с. 238.
- Timberlake, 2000, с. 237.
- Комарович, Василь Л. (1976). Из наблюдений над Лаврентьевской летописью [Зі спостережень над Лаврентіївським літописом]. Труды Отдела древне русской литературы Института русской литературы АН СССР Л. 30: 27—57.
- Thuis, 2015, с. 248.
- Timberlake, 2000, с. 237–239.
- Timberlake, 2000, с. 260.
- Timberlake, 2000, с. 260–261.
- Pelenski, 1988, с. 762.
- Pelenski, 1988, с. 763.
Бібліографія
Критичне видання
- Лаврентьевская летопись. Полное Собрание Русских Литописей. Т. 1. Ленінгра́д: Видавництво АН СРСР. 1926–1928.
Література
- Butler, Francis (2012). The “Legend of Gorislava” (not “Rogned’” or “Rogneda”): An Edition, Commentary, and Translation. Dubitando: Studies in History and Culture in Honor of Donald Ostrowski [«Легенда про Гориславу» (не «Рогнедь» чи «Рогнеда»): Редакція, коментар і переклад] (PDF) (англ.). Bloomington: Slavica Publishers. с. 335—352. ISBN . Процитовано 31 березня 2024.
- Pelenski, Jaroslaw (1988). The Contest for the "Kievan Succession" (1155–1175): The Religious-Ecclesiastical Dimension [Боротьба за «київський престол» (1155–1175): Релігійно-церковний вимір]. Harvard Ukrainian Studies (англ.). 12/13: 776. JSTOR 41036344.
- Pelenski, Jaroslaw (1987). The Sack of Kiev of 1169: Its Significance for the Succession to Kievan Rus' [Пограбування Києва 1169 року: його значення для правонаступництва Київської Русі]. Harvard Ukrainian Studies (англ.). Harvard Ukrainian Research Institute. 11 (3): 303—316. JSTOR 41036277. Передрук мовою Пеленський (Pelenski), The Contest for the Legacy of Kievan Rus ' («Конкурс Спадщина Київської Русі»).
- Thuis, Hans (2015). Nestorkroniek. De oudste geschiedenis van het Kievse Rijk [Несторівський літопис. Найдавніша історія Київської Русі] (нід.). Nijmegen: Uitgeverij Vantilt. с. 304. ISBN .
- Timberlake, Alan (2000). Who Wrote the Laurentian Chronicle (1177–1203)? [Хто написав Лаврентіївський літопис (1177–1203)?]. Zeitschrift für Slavische Philologie (англ.). Universitätsverlag WINTER. 59 (2): 237—265.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2024 Suzdalskij litopis starocerk slov Suzdalskaѧ Lѣtopis ros Suzdalskaya letopis angl Suzdalian Chronicle takozh vidomij yak Volodimiro Suzdalskij litopis Suzdalsko Volodimirskij litopis or Lavrentiyivskij Radzivillivskij Akademichnij litopis angl Laurentian Radziwill Academic Chronicle LRAC litopis pro Kiyivsku Rus Ce odne z kilkoh prodovzhen Povist minulih lit PVL U strogomu sensi slova Suzdalskij litopis oznachaye lishe vidrizok mizh 1177 i 1203 rokami zberezheni vihidni teksti yakogo duzhe shozhi v chotiroh zberezhenih rukopisah Lavrentiyivskij litopis Radzivillivskij litopis i Litopisec Pereyaslavlya Suzdalskogo LPS U najshirshomu rozuminni Suzdalskij litopis ohoplyuye podiyi z 1111 po 1305 rik yak voni peredani v Lavrentiyivskomu litopisi najdavnisha zberezhena kopiya datovana 1377 rokom u stovpchikah 289 437 Litopis rozpovidaye pro piznij period Kiyivskoyi Rusi a Lavrentiyivskij zvid prodovzhenij do 1305 roku fiksuye takozh podiyi nastupnih ruskih knyazivstv u rannij period panuvannya Zolotoyi Ordi Vin maye dinastichnij uhil na korist Yurijovichiv i zoseredzhuyetsya na pivnichno shidnih knyazivstvah Volodimiro Suzdalskogo de litopis buv skladenij Tekstovi svidchennyaPivnichno shidni ruski knyazivstva Volodimiro Suzdalske ta yihni susidi pislya Lipicka bitva 1216 Radzivillivskij litopis chi Kenigsberzkij rukopis mistit prodovzhennya do 1206 roku zasnovane na zapisah mista Volodimira na Klyazmi en chi Akademichnij litopis rukopis mistit tekst majzhe identichnij tekstu Radzivillivskogo litopisu do 1206 roku potim tekst majzhe identichnij tekstu en za 1205 1206 1238 roki Nareshti z 1238 1240 po 1418 rik u nomu mistitsya zbirka rostovskih litopisiv sho stosuyutsya nasampered podij u Rostovi ta navkolo nogo Lavrentiyivskij litopis mistit okreme prodovzhennya do 1305 roku zasnovane na vtrachenomu Tverskomu kodeksi 1305 roku Kopiya litopisu znajdena v Lavrentiyivskomu litopisi maye shist vidsutnih arkushiv pislya ark 169 ne vistachaye p yati arkushiv pro podiyi 6771 6791 1263 1283 rr pislya ark 170 ne vistachaye odnogo arkusha pro podiyi 6796 6802 1288 1293 rr Kilkist vtrachenih arkushiv ocinyuyetsya na osnovi paralelnih tekstiv iz susidnih litopisiv Isnuye takozh gipoteza sho ostannya lakuna pov yazana ne z vtratoyu arkusha a z propuskom u protografi dzherelo Litopisec Pereyaslavlya Suzdalskogo LPS vhodit do zbirki 15 go stolittya Vin pochinayetsya z 1139 roku i prodovzhuyetsya do 1214 roku ZmistU Lavrentiyivskomu litopisi Suzdalskij litopis skladayetsya zi stovpciv 289 437 vsogo 148 stovpciv pochinayuchi z ark 96 Kolonki 312 351 zagalom 40 kolonok visvitlyuyut trivalu borotbu za kiyivskij prestol u 1146 1162 rokah Kolonki 323 326 ohoplyuyut 1149 1155 roki i prisvyacheni sprobam Yuriya Dolgorukogo za pidtrimki Andriya Bogolyubskogo posisti kiyivskij prestol U kolonci 346 datovanij 1155 rokom Andrij vikradaye ikonu Presvyatoyi Bogorodici z Vishgoroda i perenosit yiyi do Volodimira na Klyazmi Kolonki 351 352 rozpovidayut pro superechku pro pist 1164 roku v Suzdali Kolonki 354 355 rozpovidayut pro Rozorennya Kiyeva 1169 sho Suzdalsko Volodimirskij litopis obgruntovuye nasampered posilannyam na superechku pro pist 1164 roku v Suzdali Kolonki 367 369 mistyat korotkij panegirik Andriyu Bogolyubskomu Dovgij panegirik Andriyu Bogolyubskomu mistitsya u kolonkah 580 595 Kiyivskogo litopisu Kolonki 409 411 rozpovidayut pro spustoshlivu pozhezhu 1193 roku u Volodimiri na Klyazmi yaka znishila znachnu chastinu mista U Lavrentiyivskomu teksti tut dodayetsya propovid yaka poyasnyuye vogon z tochki zoru griha i neobhidnist pokayannya pered Bogom sho zakinchuyetsya slovom amin amin U Radzivillivskomu litopisi ta Pereyaslavsko Suzdalskomu litopisci PSL vidsutnya vsya propovid 1193 roku odnak obidva litopisi zgaduyut slovo amin naprikinci zapisu pid 1185 rokom chogo nemaye v Lavrentiyivskomu litopisi Naukovi doslidzhennyaKompoziciya Lavrentiyivskij litopis uklav kilka kodeksiv volodimirskih litopisiv Lavrentiyivskij litopis buv ne prosto perepisanij Nizhnogorodskim monahom Lavrentiyem na zamovlennya 1377 roku abo mitropolitom Dionisiyem Suzdalskim abo knyazem Dmitro Kostyantinovich suzdalsko nizhnonovgorodskij Deyaki vcheni vvazhayut sho ves pershij rozdil Volodimiro Suzdalskogo litopisu do 1193 roku buv napisanij protyagom 1177 1193 rokiv Oskilki Lavrentiyivska propovid 1093 r vidsutnya u Radzivillivskomu ta LPS yaki mayut Amin pid 1185 r tam de Lavrentiyivskij ne maye ranni doslidniki taki yak Shahmatov 1902 1938 Priselkov 1940 ta Prohorov 1989 pripuskali sho Volodimirskij litopis buv skladenij u kilka etapiv z dvoma abo troma mozhlivimi redakciyami sho mali misce v seredini 1170 h rokiv u 1185 roci ta abo u 1193 roci Alan Timberlejk Alan Timberlake 2000 pereviriv ci gipotezi lingvistichno i znajshov dokazi isnuvannya chotiroh riznih segmentiv 1177 1185a 1185b 1188 1189 1190 ta 1192 1203 Hocha vin zmig pidtverditi redaktorsku diyalnist u 1185 roci vin viyaviv inshi movni podili yakih ne proponuvav zhoden poperednij doslidnik Vin dijshov visnovku sho v 1193 roci ne bulo niyakoyi mezhi a natomist buv bezperervnij narativ z 1192 po 1203 rik Lavrentiyivskij Radzivillivskij i LPS dosit shozhi do 1203 roku pislya chogo voni rozhodyatsya Originalnim tekstom pro podiyi 1284 1305 rokiv buv vtrachenij kodeks skladenij dlya velikogo knyazya Mihajla Yaroslavicha Tverskogo u 1305 roci Ale Lavrentij pererobiv predstavlennya Yuriya Vsevolodovicha zasnovnika Nizhnogo Novgoroda z pozitivnogo na negativne chastkovo reabilituvavshi rol tatar Vasil L Komarovich 1976 doslidiv slidi zmin vseredini rukopisu i visunuv gipotezu pro vidminnosti mizh versiyeyu Lavrentiya ta vtrachenoyu versiyeyu Tverskogo litopisu Porivnyannya z Kiyivskim litopisom Tekst Suzdalsko Volodimirskogo litopisu demonstruye silnu shozhist z tekstom Kiyivskogo litopisu sho mistitsya v Ipatiyivskomu litopisi ale takozh maye deyaki suttyevi vidminnosti Polskij istorik Yaroslav Pekenskij 1988 zrobiv nastupne porivnyannya kursiv Pelenskogo Kiyivskij litopis Suzdalsko Volodimirskij litopis Togo zh roku 1155 knyaz Andrij pishov vid batka svogo z Vishgoroda do Suzdalya bez dozvolu batka svogo i vin vzyav z Vishgoroda ikonu Presvyatoyi Bogorodici yaku privezli z Cargoroda na odnomu korabli z Pirogoshi ikonoyu I vin postaviv yiyi v opravu tridcyat griven zolotom za vagoyu i sriblo i dorogocinne kaminnya i veliki perli I tak prikrasivshi ikonu postaviv yiyi u vlasnij cerkvi Bozhoyi Materi u Volodimiri Togo zh roku 1155 knyaz Andrij pishov vid batka svogo do Suzdalya i vin priviz iz soboyu ikonu Presvyatoyi Bogorodici yaku privezli z Cargoroda na odnomu korabli z Pirogoshi ikonoyu I vin postaviv yiyi v opravu tridcyat griven zolotom za vagoyu i sriblo i dorogocinne kaminnya i veliki perli I tak prikrasivshi ikonu postaviv yiyi u vlasnij cerkvi u Volodimiri Pelenskij zauvazhiv sho Kiyivskij litopis predstaviv diyi Andriya yak nenalezhni ta nezakonni todi yak Suzdalsko Volodimirskij litopis ne mistit zhodnoyi podibnoyi zgadki Ce vidpovidaye tomu yak Kiyivskij litopis zagalom neodnoznachno abo vidkrito kritikuye pravlinnya Andriya todi yak Suzdalsko Volodimirskij litopis ye pozitivnim i komplimentarnim shodo jogo dij Frensis Batler Francis Butler 2012 zauvazhiv sho Legenda pro Gorislavu Polocku 1128 roku mistitsya v Suzdalskomu litopisi a ne v Kiyivskomu litopisi Prote obidva ye prodovzhennyam Povisti vremennih lit yaka zgaduye pov yazanu z neyu Legendu pro Rognedu Polocku 980 roku PrimitkiButler 2012 s 335 Thuis 2015 s 249 Pelenski 1988 s 762 763 Timberlake 2000 s 239 Bermel Neil 1997 Context and the lexicon in the development of Russian aspect University of California publications in linguistics T 129 University of California Press s 4 ISBN 978 0 520 09812 1 Thuis 2015 s 287 Kuchkin V A 1994 Suzdal Chronicle U Joseph L Wieczynski red The Modern encyclopedia of Russian and Soviet history T 38 Academic International Press s 86 ISBN 978 0 87569 064 3 Thuis 2015 s 248 249 Pelenski 1987 s 309 Pelenski 1987 s 310 Pelenski 1987 s 311 Pelenski 1987 s 312 Pelenski 1987 s 307 Pelenski 1987 s 303 Pelenski 1987 s 314 Timberlake 2000 s 238 Timberlake 2000 s 237 Komarovich Vasil L 1976 Iz nablyudenij nad Lavrentevskoj letopisyu Zi sposterezhen nad Lavrentiyivskim litopisom Trudy Otdela drevne russkoj literatury Instituta russkoj literatury AN SSSR L 30 27 57 Thuis 2015 s 248 Timberlake 2000 s 237 239 Timberlake 2000 s 260 Timberlake 2000 s 260 261 Pelenski 1988 s 762 Pelenski 1988 s 763 BibliografiyaKritichne vidannya Lavrentevskaya letopis Polnoe Sobranie Russkih Litopisej T 1 Leningra d Vidavnictvo AN SRSR 1926 1928 Literatura Butler Francis 2012 The Legend of Gorislava not Rogned or Rogneda An Edition Commentary and Translation Dubitando Studies in History and Culture in Honor of Donald Ostrowski Legenda pro Gorislavu ne Rogned chi Rogneda Redakciya komentar i pereklad PDF angl Bloomington Slavica Publishers s 335 352 ISBN 9780893574048 Procitovano 31 bereznya 2024 Pelenski Jaroslaw 1988 The Contest for the Kievan Succession 1155 1175 The Religious Ecclesiastical Dimension Borotba za kiyivskij prestol 1155 1175 Religijno cerkovnij vimir Harvard Ukrainian Studies angl 12 13 776 JSTOR 41036344 Pelenski Jaroslaw 1987 The Sack of Kiev of 1169 Its Significance for the Succession to Kievan Rus Pograbuvannya Kiyeva 1169 roku jogo znachennya dlya pravonastupnictva Kiyivskoyi Rusi Harvard Ukrainian Studies angl Harvard Ukrainian Research Institute 11 3 303 316 JSTOR 41036277 Peredruk movoyu Pelenskij Pelenski The Contest for the Legacy of Kievan Rus Konkurs Spadshina Kiyivskoyi Rusi Thuis Hans 2015 Nestorkroniek De oudste geschiedenis van het Kievse Rijk Nestorivskij litopis Najdavnisha istoriya Kiyivskoyi Rusi nid Nijmegen Uitgeverij Vantilt s 304 ISBN 9789460042287 Timberlake Alan 2000 Who Wrote the Laurentian Chronicle 1177 1203 Hto napisav Lavrentiyivskij litopis 1177 1203 Zeitschrift fur Slavische Philologie angl Universitatsverlag WINTER 59 2 237 265