Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор Фе́дорович Страви́нський (5 (17) червня 1882, Оранієнбаум, Петербурзька губернія, Російська імперія — 6 квітня 1971, Нью-Йорк, США) — композитор і диригент російського, польського та українського козацького походження. Син співака Федора Гнатовича Стравинського.
| Стравинський Ігор Федорович | |
|---|---|
| рос. Игорь Фёдорович Стравинский | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 червня 1882[1][2][3] |
| Місце народження | Ломоносов, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[5][2] |
| Дата смерті | 6 квітня 1971[1][6][…] (88 років) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[6][2] |
| Причина смерті | серцева недостатність |
| Поховання | d |
| Громадянство | Франція[8][9], Російська імперія і США[8] |
| Віросповідання | православ'я |
| Професії | композитор, диригент, піаніст, музикант |
| Освіта | Санкт-Петербурзький Імператорський університет і Друга Санкт-Петербурзька гімназія |
| Вчителі | Римський-Корсаков Микола Андрійович і Калафаті Василь Павлович |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | англійська |
| Жанри | опера, симфонія, камерна музика і класична музика XX століття |
| Лейбли | RCA Victor[d], Columbia Records і CBS[d] |
| Нагороди | |
| Батько | Стравінський Федір Гнатович |
| Діти | Святослав Сулима-Стравинський і d |
| Автограф |  |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Походження
Рід Стравинських походить з Волині. За словами директора музею в Устилузі Володимира Терещука, герб Стравинських успадкував елементи герба гетьмана Івана Сулими. У родині пишалися належністю до цього старовинного українського роду. Сам композитор писав: «Наше прізвище було Сулима-Стравинські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то „Сулима“ з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища». Цю втрату він компенсував, давши своєму синові Святославу подвійне прізвище Сулима-Стравинський.
Батько композитора, співак Федір Стравинський (1843—1902), був родом з Чернігівської губернії. Спершу навчався в Ніжинському ліцеї, дебютував на сцені Київського оперного театру (1873), у Києві співав до 1876 року. Тут 24 травня 1874 року обвінчався з киянкою Ганною Холодовською (11.08.1854, Київ — 7.06.1939, Женева), піаністкою і співачкою, яка походила з козацького роду Холодовських. З 1876 року співав у Маріїнському театрі Санкт-Петербурга. Дружина Ганна Холодовська була незмінним концертмейстром на концертах свого чоловіка.
У Російській імперії
Народився в Оранієнбаумі поблизу Санкт-Петербурга. З дитячих років вчився грати на фортепіано у і .
У 1900—1905 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету. Випускні іспити в університеті не складав і тому диплома не отримав.
У 1903—1908 роках брав уроки композиції у Миколи Римського-Корсакова, якого називав своїм духовним батьком. Перші значні твори І. Стравинського — вокальна сюїта «Фавн і пастушка» на слова О. Пушкіна (1906) і симфонія (1907). У 1906 одружився зі своєю двоюрідною сестрою, випускницею Київського інституту шляхетних дівчат Катериною Носенко, з якою мав двох синів (1907, 1910) і двох дочок (1908, 1913).
У 1909 році на прем'єрі «Феєрверку» познайомився з імпресаріо Сергієм Дягілєвим. Згодом на його замовлення написав низку балетів, які поставили у «Російських сезонах» в Парижі. У родовому маєтку в Устилузі, де щоліта з 1907 до 1914 року жив і працював, композитор створив блискучі балети «Жар-птиця» (1910), «Петрушка» (1911), «Весна священна» (1913), які принесли йому світову славу.
За межами Російської імперії
З 1910 року тривалий час жив за кордоном. Через хворобу дружини з 1914 року оселився у Швейцарії, а після початку першої світової війни вже не повертався на батьківщину понад 50 років. Родина Стравинських наймала житло, спершу в у диригента Ернеста Ансерме, друга та однодумця композитора. Навесні 1915 року родина переїжджає до міста Морж, що поблизу Лозанни.
У Швейцарії значною роботою Стравинського стала , поставлена під орудою Ернста Ансерме. Прем'єра «Історії солдата» відбулася в Лозанні 29 вересня 1918 року, а за два роки виставу показали на сцені Женевської опери.
З 1920 року жив у Франції, де співпрацював з виробником механічних піаніно Pleyel, переклав для цього інструмента низку власних творів. У 1934 прийняв французьке громадянство.
З 1939 року — в США (з 1945 року — американське громадянство). Вів широку концертну діяльність (диригував переважно власними творами, виступав і як піаніст). У 1962 році відбулися авторські концерти в Москві та Ленінграді.
Помер 6 квітня 1971 від серцевої недостатності. Похований на кладовищі Сан-Мікеле у Венеції (Італія) поряд зі своєю дружиною.
Стиль
Творчість вирізняється образно-стилістичною різноманітністю, проте підпорядкованою в кожен творчий період своїй стрижневій тенденції.
У так званий російський період (1908 — початок 20-х років) Стравинський виявляв особливу цікавість до давньоруського і сучасного йому українського фольклору, до ритуальних і обрядових образів, до балагану, лубка. До цей період припадають балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», хореографічні сцени «Весілля» (1917, остаточний варіант 1923). В музеї Ігоря Стравинського в Устилузі є світлина, подарована фондом Пауля Захера з Базеля (Швейцарія), на якій Стравинський записує українського лірника на порозі свого будинку в Устилузі в період роботи над «Весною священною». У ці роки формуються принципи музичної естетики Стравинського, пов'язані з «театром уявлення», закладаються основні елементи музичної мови — «поспівковий» тематизм, вільний метроритм, остинатність, варіантний розвиток тощо.
Наступний, так званий неокласичний період, розпочинається у 1920-х роках, коли Стравінський висуває гасло «Назад, до Баха», смисл якого полягав у поєднанні бахівської логіки, принципів розвитку та конструювання музичної форми з новітніми засобами музичної мови. Стравинський звертався до різних стильових моделей, освоюючи прийоми і засоби європейської музики бароко (опера-ораторія «Цар Едіп», 1927), техніку старовинного поліфонічного мистецтва («Симфонія псалмів» для хору і оркестру, 1930) та інші[]. Названі твори, а також балет зі співом «Пульчінелла» (на теми Дж. Б. Перголезі, 1920), балети «Поцілунок феї» (1928), «Орфей» (1947), 2-а і 3-а симфонії (1940, 1945), опера (1951) — не стільки високі зразки стилізації, скільки яскраві оригінальні твори (використовуючи різні історико-стилістичні моделі, композитор відповідно до своїх індивідуальних якостей створює сучасні за звучанням твори)[].
Пізній період(з 1950-х) композитор звертається до серійної техніки. Перші серійні композиції — «Кантата», «Септет» і «Три пісні з Вільяма Шекспіра». В «Canticum sacrum» (1955), одна з п'яти частин (Surge Aquilo) повінстю додекафонна. Згодом композитор використав серійну техніку в своїх творах «Агон» (1957), (1958), «Проповідь, притча и молитва» (1961, два останніх засновані на біблійних текстах и мотивах), а також у містерії «Потоп» (1962), що поєднує фрагменти з Книги Буття із середньовічними англійськими містеріями; в «Потопі» також використовується текст католицького гімна Te Deum.
Стравинський і Україна
Для сучасної української музичної спільноти актуальними є дослідження духовних зв'язків Ігоря Стравинського з українською культурою. Значну частину своїх творів Стравинський писав на українській землі, а їхні джерела знаходив в українському фольклорі.[][] Райським куточком для своєї творчості Ігор Стравинський називав містечко Устилуг поблизу Володимира. Він приїжджав сюди до родини. Тут зустрів своє кохання, жінку, з якою поєднав долю, — киянку Катерину Носенко. Дочка лікаря і землевласника Гавриїла Носенка і Катерини Холодовської, двоюрідна сестра І. Ф. Стравинського (їхні матері були сестрами), була першою дружиною (з 1906) і стала матір'ю чотирьох дітей композитора, зокрема художника (1907—1989), композитора і піаніста Святослава Сулима-Стравинського (1910—1994).
Після одруження 1906 року Ігор Стравинський розробив проєкт, за яким на околиці Устилуга був побудований його власний дім на зразок швейцарського шале. Разом з братом Гурієм він посадив липову алею, яка й нині милує око відвідувачів музею композитора і вихованців музичної школи, розміщеної в його будинку.
Щоліта з 1907 року до початку Першої світової війни композитор писав свої твори в Устилузі. Тут він написав перший твір — фантазію для оркестру «Феєрверк», над яким напружено працював півтора місяця. Загалом же в Устилузі композитор працював над 17 творами, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна».
У 1994 році у Луцьку вперше проведено міжнародний фестиваль «Стравинський та Україна», у програмі якого були концерти, а також наукова конференція, на якій чи не вперше в Україні розглядалося питання духовного зв'язку Ігоря Стравинського з українською культурою. У 2005 році було проведено другий, надалі фестиваль проводиться щорічно.
У 1990 році в місті Устилуг Волинської області відкрито перший у світі музей видатного композитора. Базою музею став дім Стравинського, побудований за його власним проєктом. Хоча формування фондів майбутнього музею розпочалося ще 1979 році, коли в приміщенні діяла музична школа.
Список творів
Балети
| Жар-птиця | для симфонічного оркестру | 1910 |
| Петрушка | для симфонічного оркестру | 1911 |
| Весна священна | для симфонічного оркестру | 1913 |
| для голосу-соло, хору та оркестру | 1914 | |
| Байка про Півня, Лисицю, Кота і Барана | для 4 солістів та камерного оркестру | 1916 |
| для камерного оркестру та трьох оповідачів | 1918 | |
| Пульчінелла | для камерного оркестру та солістів | 1920 |
| Весіллячко | для 4 фортепіано, ударних, хору і солістів | 1923 |
| для струнного оркестру | 1928 | |
| для симфонічного оркестру | 1928 | |
| для симфонічного оркестру | 1933 | |
| для симфонічного оркестру | 1936 | |
| Балетні сцени | для симфонічного оркестру | 1944 |
| для камерного оркестру | 1947 | |
| для камерного оркестру | 1957 |
Опери
| (див. Балети) | 1914 |
| Байка (див. Балети) | 1916 |
| Мавра | 1922 |
| Едіп-цар | 1927 |
| для читця, солістів, камерного оркестру | 1933 |
| 1944 | |
| (англ. Rake's Progress, рос. Похождения повесы) | 1951 |
| 1962 |
Оркестрові твори
| Симфонія мі-бемоль мажор | для симфонічного оркестру | 1907 |
| Фантастичне скерцо | для симфонічного оркестру | 1908 |
| Феєрверк | для симфонічного оркестру | 1908 |
| Пісня солов'я | для симфонічного оркестру | 1917 |
| 4 етюди | для симфонічного оркестру | 1918 |
| Симфонія для духових | 1920 | |
| Сюїта з балету «Пульчинелла» | для симфонічного оркестру | 1920 |
| Сюїта № 1 | для камерного оркестру | 1921 |
| Сюїта № 2 | для камерного оркестру | 1925 |
| Концерт для фортепіано та духових | 1923-24/1950 | |
| Капричіо для фортепіано з оркестром | 1929/1949 | |
| Концерт для скрипки з оркестром in D | 1931 | |
| Сюїта з балету «Поцілунок Феї», | для симфонічного оркестру | 1934 |
| Прелюдія для джаз-бенду | 1937 | |
| Концерт in Es «Dumbarton Oaks» | для камерного оркестру | 1938 |
| Симфонія in C | для симфонічного оркестру | 1940 |
| Полька для циркового слона | для симфонічного оркестру | 1942 |
| Концертні танці | для камерного оркестру | 1942 |
| 4 норвезьких враження | для симфонічного оркестру | 1942 |
| Ода | для симфонічного оркестру | 1943 |
| Scherzo à la Russe | для оркестру (версія для 's band) | 1944, |
| Симфонія в трьох частинах | для симфонічного оркестру | 1945 |
| «Ебеновий концерт» | для кларнета і джаз-бенду | 1945 |
| Концерт in D | для струнного оркестру | 1946 |
| Танго | для камерного оркестру | 1940/1953 |
| Привітальна прелюдія | для симфонічного оркестру | 1955 |
| «Рухи» | для фортепіано з оркестром | 1958/1959 |
| 8 інструментальних мініатюр | для 15 виконавців (оркестровка Les Cinq Doigts) | 1963 |
| Варіації пам'яті Олдоса Хакслі | •| 1963/1964 |
Фортепіанні твори
| Тарантела | 1898 |
| Скерцо | 1902 |
| Соната фа-дієз мінор | 1903-4 |
| 4 етюди Op.7 | 1908 |
| Весна священна, перекладення для двох фортепіано | 1913 |
| Вальс квітів, для двох фортепіано | 1914 |
| Trois pièces faciles для двох фортепіано | 1915 |
| Souvenir d'une Marche Boche for piano | 1915 |
| Cinq pièces faciles для двох фортепіано | 1917 |
| Вальс для дітей | 1917 |
| (Регтайм) | 1919 |
| Хорал | 1920 |
| 1921 | |
| Соната | 1924 |
| Серенада | 1925 |
| Концерт для двох фортепіано | 1935 |
| Танго | 1940 |
| Соната для двох фортепіано | 1943 |
| 2 ескізи для сонати | 1967 |
Камерні твори
| Три п'єси | для струнного квартету | 1914 |
| Pour Pablo Picasso, | для кларнета | 1917 |
| Канон | для двох валторн | 1917 |
| Дует | для двох фаготів | 1918 |
| Сюїта з Історії солдата | для скрипки, кларнета і фортепіано | 1919 |
| Три п'єси | для кларнета | 1919 |
| Концертино | для струнного квартету | 1920 |
| Октет | для духових | 1923 |
| Концертний дует | для скрипки і фортепіано | 1932 |
| Пастораль | для скрипки і фортепіано | 1933 |
| Італійська сюїта (із Пульчинели) | для скрипки, віолончелі і фортепіано | 1933/1934 |
| Елегія | для альта соло | 1944 |
| Септет | 1953 | |
| Епітафія | для флейти, кларнета і арфи | 1959 |
| Подвійний канон | для струнного квартету пам'яті | 1959 |
| Monumentum Pro Gesualdo Di Venosa (arrangement) | для камерного ансамблю | 1960 |
| Фанфара для Нового Театру | для двох труб | 1964 |
Хорові твори
| Зореликий | для чоловічого хору й оркестру | 1912 |
| Pater Noster | 1926 | |
| Симфонія псалмів | для хору і оркестру | 1930 |
| Меса | 1948 | |
| Кантата | для сопрано, тенора, жіночого хору, 2 флейт, гобою, англійського ріжка, віолончелі | 1953-1954 |
| Canticum Sacrum | 1955 | |
| Threni | 1958 | |
| A Sermon, a Narrative and a Prayer | 1961 | |
| Anthem (The dove descending breaks the air) | для хору a capella | 1962 |
| Авраам і Ісаак | 1963 | |
| Introitus | 1965 | |
| Requiem Canticles | 1966 | |
Вокальні твори
- Фавн і пастушка для мецо-сопрано та оркестру Op. 2 (1907)
- Пастораль сопрано без слів та фортепіано (1907)
- Дві мелодії для мецо-сопрано та фортепіано Романс «Маргаритки» Op.6 (1908)
- Дві поеми Поля Верлена для баритона та фортепіано або оркестру Op.9 (1910/1951)
- Дві поеми К. Бальмонта для голосу і фортепіано або маленького оркестру (1911/1954)
- Три поезії з японської лірики для голосу, фортепіано і камерного оркестру (1913)
- Три маленьких пісні для голосу і фортепіано (або маленького оркестру) (1913/1930)
- Небилиці для голосу, флейти, гобоя, кларнета, фагота, скрипки, альта, віолончелі і контрабаса (1914)
- для контральто і трьох кларнетів (1916)
- Три казки для дітей для голосу і фортепіано (1917)
- Чотири російські селянські пісні для жіночого голосу без акомпанементу (1917)
- Berceuse для голосу і фортепіано (1918)
- Чотири російські пісні для голосу і фортепіано (1918/1919)
- Petit ramusianum harmonique single voice or voices (1938)
- Три пісні з Вільяма Шекспіра для мецо-сопрано, флейти, кларнета і альта (1953)
- Чотири російські пісні для мецо-сопрано, флейти, арфи і гітари (1954, версія Quatre chants russes та Три казки для дітей)
- (Dirge Canons and Song) (1954)
- для баритона і трьох кларнетів (1964)
- Сова і кіт для сопрано і фортепіано (1966)
Вшанування пам'яті
31 січня 2024 року у місті Луцьк вулицю Скрябіна перейменували на вулицю Ігоря Стравинського.
Див. також
- 4382 Стравинський — астероїд, який названо на честь композитора.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Stravinsky, Igor // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga. — P. 582.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118642545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Taruskin R., White E. W. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- LIBRIS — 2012.
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k65478206/f49.item.r=Stravinsky
- Роман Влад, Stravinsky, Cambridge University Press, 1978, p. 3
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — c.50-51.
- VIP-Стравінський, газета «День»
- . Український тижневик Міст. 14 червня 2012. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
- Келдыш Ю. В. Неоклассицизм / Ю. В. Келдыш // Музыкальная энциклопедия в 6 т., т.3.–М.: Сов. энциклопедия, 1976.– C. 960—963.
- Straus 2001, p. 4.
- White 1979, p. 510.
- Положення про музичний фестиваль «Стравинський та Україна»[недоступне посилання з червня 2019]
- Малеончук, Галина (21.07.2012). . Музейний простір Волині. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10.11.2021.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Герасимова Г. П. Стравинський Ігор Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 864. — .
- VIP-Стравінський
- Стравінський Ігор // Біографія на сайті UaModna, 17 червня 2015
- У Луцьку відкрився ІІ музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
- Музичний фестиваль «Стравінський і Україна» відбудеться вже втретє
- стаття в енциклопедії «Кругосвет»
- інформація на сайті chubrik.ru, також аудіо.
- Семейный круг Стравинских (рос.)
- Меморіальна дошка Ігорю Стравінському в Києві
Література
- Стравинский И. Ф. Хроника моей жизни / И. Ф. Стравинский; предисл., коммент., послесл. И. Я. Вершинина ; пер. Л. В. Яковлева-Шапорина. — М. : Композитор, 2005. — 464 с. — .
- Стравинский И. Ф. Диалоги. Воспоминания. Размышления. Комментарии / И. Ф. Стравинский; Пер. с английскоrо В. А. Линник, послесловие и общ. ред. М. С. Друскина. — Л. : Музыка, 1971. — 414 с.
- Стравинский И. Ф. Переписка с русскими корреспондентами: Материалы к биографии, т.1: 1882–1912 / И. Ф. Стравинский ; сост., текстологич. ред., коммент. В. П. Варунца. — М. : Композитор, 1998. — 414 с. — .
- Стравинский И. Ф. Переписка с русскими корреспондентами: Материалы к биографии, т.2: 1913–1922 / И. Ф. Стравинский ; сост., текстологич. ред., коммент. В. П. Варунца. — М. : Композитор, 2000. — 799 с. — .
- Стравинский И. Ф. Переписка с русскими корреспондентами: Материалы к биографии, т.3: 1923–1939 / И. Ф. Стравинский ; сост., текстологич. ред., коммент. В. П. Варунца. — М. : Композитор, 2003. — 943 с. — .
- Денисенко Л. Про Анжеліну Ісадору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндгрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ / Л. Денисенко. — К. : Грані-Т, 2008. — 128 с. — (Життя видатних дітей) — .
- Балабко О. В. "Київ, Іринінська, Лифарям..." : Повість за листами митця. — Чернівці : Букрек, 2011. — 236 с. — .
- Ярустовский Б. Игорь Стравинский. — Л. : Музыка, 1982. — 264 с.
- Савенко С. И. Мир Стравинского. — М. : Издательский дом «Композитор», 2001. — 355 с. — .
Жулковський Б. Ігор Стравінський і Православна Церква / Б. Жулковський // Нова педагогічна думка. - 2018. - № 1. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2018_1_37.
Посилання
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 73. Ігор Стравінський і Віктор Косенко
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stravinskij I gor Fe dorovich Stravi nskij 5 17 chervnya 1882 18820617 Oraniyenbaum Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 6 kvitnya 1971 Nyu Jork SShA kompozitor i dirigent rosijskogo polskogo ta ukrayinskogo kozackogo pohodzhennya Sin spivaka Fedora Gnatovicha Stravinskogo Stravinskij Igor Fedorovichros Igor Fyodorovich StravinskijOsnovna informaciyaData narodzhennya17 chervnya 1882 1882 06 17 1 2 3 Misce narodzhennyaLomonosov Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 5 2 Data smerti6 kvitnya 1971 1971 04 06 1 6 88 rokiv Misce smertiNyu Jork Nyu Jork SShA 6 2 Prichina smertiserceva nedostatnistPohovannyadGromadyanstvoFranciya 8 9 Rosijska imperiya i SShA 8 Virospovidannyapravoslav yaProfesiyikompozitor dirigent pianist muzikantOsvitaSankt Peterburzkij Imperatorskij universitet i Druga Sankt Peterburzka gimnaziyaVchiteliRimskij Korsakov Mikola Andrijovich i Kalafati Vasil PavlovichInstrumentifortepianoMovaanglijskaZhanriopera simfoniya kamerna muzika i klasichna muzika XX stolittyaLejbliRCA Victor d Columbia Records i CBS d Nagorodipremiya Leoni Sonning 1959 d 1962 d 1962 d 1961 d 1961 d 1967 d 1999 d 1954 d 1963 zirka na gollivudskij Aleyi slavi d dBatkoStravinskij Fedir GnatovichDitiSvyatoslav Sulima Stravinskij i dAvtografCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Rid Stravinskih pohodit z Volini Za slovami direktora muzeyu v Ustiluzi Volodimira Tereshuka gerb Stravinskih uspadkuvav elementi gerba getmana Ivana Sulimi U rodini pishalisya nalezhnistyu do cogo starovinnogo ukrayinskogo rodu Sam kompozitor pisav Nashe prizvishe bulo Sulima Stravinski odnak koli Rosiya aneksuvala chastinu Polshi to Sulima z yakoyis prichini bulo vipushene z nashogo prizvisha Cyu vtratu vin kompensuvav davshi svoyemu sinovi Svyatoslavu podvijne prizvishe Sulima Stravinskij Batko kompozitora spivak Fedir Stravinskij 1843 1902 buv rodom z Chernigivskoyi guberniyi Spershu navchavsya v Nizhinskomu liceyi debyutuvav na sceni Kiyivskogo opernogo teatru 1873 u Kiyevi spivav do 1876 roku Tut 24 travnya 1874 roku obvinchavsya z kiyankoyu Gannoyu Holodovskoyu 11 08 1854 Kiyiv 7 06 1939 Zheneva pianistkoyu i spivachkoyu yaka pohodila z kozackogo rodu Holodovskih Z 1876 roku spivav u Mariyinskomu teatri Sankt Peterburga Druzhina Ganna Holodovska bula nezminnim koncertmejstrom na koncertah svogo cholovika U Rosijskij imperiyi Narodivsya v Oraniyenbaumi poblizu Sankt Peterburga Z dityachih rokiv vchivsya grati na fortepiano u i U 1900 1905 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu Vipuskni ispiti v universiteti ne skladav i tomu diploma ne otrimav U 1903 1908 rokah brav uroki kompoziciyi u Mikoli Rimskogo Korsakova yakogo nazivav svoyim duhovnim batkom Pershi znachni tvori I Stravinskogo vokalna syuyita Favn i pastushka na slova O Pushkina 1906 i simfoniya 1907 U 1906 odruzhivsya zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu vipuskniceyu Kiyivskogo institutu shlyahetnih divchat Katerinoyu Nosenko z yakoyu mav dvoh siniv 1907 1910 i dvoh dochok 1908 1913 U 1909 roci na prem yeri Feyerverku poznajomivsya z impresario Sergiyem Dyagilyevim Zgodom na jogo zamovlennya napisav nizku baletiv yaki postavili u Rosijskih sezonah v Parizhi U rodovomu mayetku v Ustiluzi de sholita z 1907 do 1914 roku zhiv i pracyuvav kompozitor stvoriv bliskuchi baleti Zhar pticya 1910 Petrushka 1911 Vesna svyashenna 1913 yaki prinesli jomu svitovu slavu Za mezhami Rosijskoyi imperiyi Z 1910 roku trivalij chas zhiv za kordonom Cherez hvorobu druzhini z 1914 roku oselivsya u Shvejcariyi a pislya pochatku pershoyi svitovoyi vijni vzhe ne povertavsya na batkivshinu ponad 50 rokiv Rodina Stravinskih najmala zhitlo spershu v u dirigenta Ernesta Anserme druga ta odnodumcya kompozitora Navesni 1915 roku rodina pereyizhdzhaye do mista Morzh sho poblizu Lozanni U Shvejcariyi znachnoyu robotoyu Stravinskogo stala postavlena pid orudoyu Ernsta Anserme Prem yera Istoriyi soldata vidbulasya v Lozanni 29 veresnya 1918 roku a za dva roki vistavu pokazali na sceni Zhenevskoyi operi Z 1920 roku zhiv u Franciyi de spivpracyuvav z virobnikom mehanichnih pianino Pleyel pereklav dlya cogo instrumenta nizku vlasnih tvoriv U 1934 prijnyav francuzke gromadyanstvo Z 1939 roku v SShA z 1945 roku amerikanske gromadyanstvo Viv shiroku koncertnu diyalnist diriguvav perevazhno vlasnimi tvorami vistupav i yak pianist U 1962 roci vidbulisya avtorski koncerti v Moskvi ta Leningradi Pomer 6 kvitnya 1971 vid sercevoyi nedostatnosti Pohovanij na kladovishi San Mikele u Veneciyi Italiya poryad zi svoyeyu druzhinoyu StilTvorchist viriznyayetsya obrazno stilistichnoyu riznomanitnistyu prote pidporyadkovanoyu v kozhen tvorchij period svoyij strizhnevij tendenciyi U tak zvanij rosijskij period 1908 pochatok 20 h rokiv Stravinskij viyavlyav osoblivu cikavist do davnoruskogo i suchasnogo jomu ukrayinskogo folkloru do ritualnih i obryadovih obraziv do balaganu lubka Do cej period pripadayut baleti Zhar pticya Petrushka Vesna svyashenna horeografichni sceni Vesillya 1917 ostatochnij variant 1923 V muzeyi Igorya Stravinskogo v Ustiluzi ye svitlina podarovana fondom Paulya Zahera z Bazelya Shvejcariya na yakij Stravinskij zapisuye ukrayinskogo lirnika na porozi svogo budinku v Ustiluzi v period roboti nad Vesnoyu svyashennoyu U ci roki formuyutsya principi muzichnoyi estetiki Stravinskogo pov yazani z teatrom uyavlennya zakladayutsya osnovni elementi muzichnoyi movi pospivkovij tematizm vilnij metroritm ostinatnist variantnij rozvitok tosho Nastupnij tak zvanij neoklasichnij period rozpochinayetsya u 1920 h rokah koli Stravinskij visuvaye gaslo Nazad do Baha smisl yakogo polyagav u poyednanni bahivskoyi logiki principiv rozvitku ta konstruyuvannya muzichnoyi formi z novitnimi zasobami muzichnoyi movi Stravinskij zvertavsya do riznih stilovih modelej osvoyuyuchi prijomi i zasobi yevropejskoyi muziki baroko opera oratoriya Car Edip 1927 tehniku starovinnogo polifonichnogo mistectva Simfoniya psalmiv dlya horu i orkestru 1930 ta inshi dzherelo Nazvani tvori a takozh balet zi spivom Pulchinella na temi Dzh B Pergolezi 1920 baleti Pocilunok feyi 1928 Orfej 1947 2 a i 3 a simfoniyi 1940 1945 opera 1951 ne stilki visoki zrazki stilizaciyi skilki yaskravi originalni tvori vikoristovuyuchi rizni istoriko stilistichni modeli kompozitor vidpovidno do svoyih individualnih yakostej stvoryuye suchasni za zvuchannyam tvori dzherelo Piznij period z 1950 h kompozitor zvertayetsya do serijnoyi tehniki Pershi serijni kompoziciyi Kantata Septet i Tri pisni z Vilyama Shekspira V Canticum sacrum 1955 odna z p yati chastin Surge Aquilo povinstyu dodekafonna Zgodom kompozitor vikoristav serijnu tehniku v svoyih tvorah Agon 1957 1958 Propovid pritcha i molitva 1961 dva ostannih zasnovani na biblijnih tekstah i motivah a takozh u misteriyi Potop 1962 sho poyednuye fragmenti z Knigi Buttya iz serednovichnimi anglijskimi misteriyami v Potopi takozh vikoristovuyetsya tekst katolickogo gimna Te Deum Stravinskij i UkrayinaPoshtova marka Ukrayini iz zobrazhennyam I F Stravinskogo Dlya suchasnoyi ukrayinskoyi muzichnoyi spilnoti aktualnimi ye doslidzhennya duhovnih zv yazkiv Igorya Stravinskogo z ukrayinskoyu kulturoyu Znachnu chastinu svoyih tvoriv Stravinskij pisav na ukrayinskij zemli a yihni dzherela znahodiv v ukrayinskomu folklori dzherelo proyasniti Rajskim kutochkom dlya svoyeyi tvorchosti Igor Stravinskij nazivav mistechko Ustilug poblizu Volodimira Vin priyizhdzhav syudi do rodini Tut zustriv svoye kohannya zhinku z yakoyu poyednav dolyu kiyanku Katerinu Nosenko Dochka likarya i zemlevlasnika Gavriyila Nosenka i Katerini Holodovskoyi dvoyuridna sestra I F Stravinskogo yihni materi buli sestrami bula pershoyu druzhinoyu z 1906 i stala matir yu chotiroh ditej kompozitora zokrema hudozhnika 1907 1989 kompozitora i pianista Svyatoslava Sulima Stravinskogo 1910 1994 Pislya odruzhennya 1906 roku Igor Stravinskij rozrobiv proyekt za yakim na okolici Ustiluga buv pobudovanij jogo vlasnij dim na zrazok shvejcarskogo shale Razom z bratom Guriyem vin posadiv lipovu aleyu yaka j nini miluye oko vidviduvachiv muzeyu kompozitora i vihovanciv muzichnoyi shkoli rozmishenoyi v jogo budinku Sholita z 1907 roku do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kompozitor pisav svoyi tvori v Ustiluzi Tut vin napisav pershij tvir fantaziyu dlya orkestru Feyerverk nad yakim napruzheno pracyuvav pivtora misyacya Zagalom zhe v Ustiluzi kompozitor pracyuvav nad 17 tvorami sered yakih Zhar pticya Petrushka i shiroko vidoma Vesna svyashenna 5 Mizhnarodnij festival Stravinskij ta Ukrayina Ustilug 17 chervnya 2008 r U 1994 roci u Lucku vpershe provedeno mizhnarodnij festival Stravinskij ta Ukrayina u programi yakogo buli koncerti a takozh naukova konferenciya na yakij chi ne vpershe v Ukrayini rozglyadalosya pitannya duhovnogo zv yazku Igorya Stravinskogo z ukrayinskoyu kulturoyu U 2005 roci bulo provedeno drugij nadali festival provoditsya shorichno U 1990 roci v misti Ustilug Volinskoyi oblasti vidkrito pershij u sviti muzej vidatnogo kompozitora Bazoyu muzeyu stav dim Stravinskogo pobudovanij za jogo vlasnim proyektom Hocha formuvannya fondiv majbutnogo muzeyu rozpochalosya she 1979 roci koli v primishenni diyala muzichna shkola Spisok tvorivBaleti Zhar pticya dlya simfonichnogo orkestru 1910 Petrushka dlya simfonichnogo orkestru 1911 Vesna svyashenna dlya simfonichnogo orkestru 1913 dlya golosu solo horu ta orkestru 1914 Bajka pro Pivnya Lisicyu Kota i Barana dlya 4 solistiv ta kamernogo orkestru 1916 dlya kamernogo orkestru ta troh opovidachiv 1918 Pulchinella dlya kamernogo orkestru ta solistiv 1920 Vesillyachko dlya 4 fortepiano udarnih horu i solistiv 1923 dlya strunnogo orkestru 1928 dlya simfonichnogo orkestru 1928 dlya simfonichnogo orkestru 1933 dlya simfonichnogo orkestru 1936 Baletni sceni dlya simfonichnogo orkestru 1944 dlya kamernogo orkestru 1947 dlya kamernogo orkestru 1957 Operi div Baleti 1914 Bajka div Baleti 1916 Mavra 1922 Edip car 1927 dlya chitcya solistiv kamernogo orkestru 1933 1944 angl Rake s Progress ros Pohozhdeniya povesy 1951 1962 Orkestrovi tvori Simfoniya mi bemol mazhor dlya simfonichnogo orkestru 1907 Fantastichne skerco dlya simfonichnogo orkestru 1908 Feyerverk dlya simfonichnogo orkestru 1908 Pisnya solov ya dlya simfonichnogo orkestru 1917 4 etyudi dlya simfonichnogo orkestru 1918 Simfoniya dlya duhovih 1920 Syuyita z baletu Pulchinella dlya simfonichnogo orkestru 1920 Syuyita 1 dlya kamernogo orkestru 1921 Syuyita 2 dlya kamernogo orkestru 1925 Koncert dlya fortepiano ta duhovih 1923 24 1950 Kaprichio dlya fortepiano z orkestrom 1929 1949 Koncert dlya skripki z orkestrom in D 1931 Syuyita z baletu Pocilunok Feyi dlya simfonichnogo orkestru 1934 Prelyudiya dlya dzhaz bendu 1937 Koncert in Es Dumbarton Oaks dlya kamernogo orkestru 1938 Simfoniya in C dlya simfonichnogo orkestru 1940 Polka dlya cirkovogo slona dlya simfonichnogo orkestru 1942 Koncertni tanci dlya kamernogo orkestru 1942 4 norvezkih vrazhennya dlya simfonichnogo orkestru 1942 Oda dlya simfonichnogo orkestru 1943 Scherzo a la Russe dlya orkestru versiya dlya s band 1944 Simfoniya v troh chastinah dlya simfonichnogo orkestru 1945 Ebenovij koncert dlya klarneta i dzhaz bendu 1945 Koncert in D dlya strunnogo orkestru 1946 Tango dlya kamernogo orkestru 1940 1953 Privitalna prelyudiya dlya simfonichnogo orkestru 1955 Ruhi dlya fortepiano z orkestrom 1958 1959 8 instrumentalnih miniatyur dlya 15 vikonavciv orkestrovka Les Cinq Doigts 1963 Variaciyi pam yati Oldosa Haksli 1963 1964 Fortepianni tvori Tarantela 1898 Skerco 1902 Sonata fa diyez minor 1903 4 4 etyudi Op 7 1908 Vesna svyashenna perekladennya dlya dvoh fortepiano 1913 Vals kvitiv dlya dvoh fortepiano 1914 Trois pieces faciles dlya dvoh fortepiano 1915 Souvenir d une Marche Boche for piano 1915 Cinq pieces faciles dlya dvoh fortepiano 1917 Vals dlya ditej 1917 Regtajm 1919 Horal 1920 1921 Sonata 1924 Serenada 1925 Koncert dlya dvoh fortepiano 1935 Tango 1940 Sonata dlya dvoh fortepiano 1943 2 eskizi dlya sonati 1967 Kamerni tvori Tri p yesi dlya strunnogo kvartetu 1914 Pour Pablo Picasso dlya klarneta 1917 Kanon dlya dvoh valtorn 1917 Duet dlya dvoh fagotiv 1918 Syuyita z Istoriyi soldata dlya skripki klarneta i fortepiano 1919 Tri p yesi dlya klarneta 1919 Koncertino dlya strunnogo kvartetu 1920 Oktet dlya duhovih 1923 Koncertnij duet dlya skripki i fortepiano 1932 Pastoral dlya skripki i fortepiano 1933 Italijska syuyita iz Pulchineli dlya skripki violoncheli i fortepiano 1933 1934 Elegiya dlya alta solo 1944 Septet 1953 Epitafiya dlya flejti klarneta i arfi 1959 Podvijnij kanon dlya strunnogo kvartetu pam yati 1959 Monumentum Pro Gesualdo Di Venosa arrangement dlya kamernogo ansamblyu 1960 Fanfara dlya Novogo Teatru dlya dvoh trub 1964 Horovi tvori Zorelikij dlya cholovichogo horu j orkestru 1912 Pater Noster 1926 Simfoniya psalmiv dlya horu i orkestru 1930 Mesa 1948 Kantata dlya soprano tenora zhinochogo horu 2 flejt goboyu anglijskogo rizhka violoncheli 1953 1954 Canticum Sacrum 1955 Threni 1958 A Sermon a Narrative and a Prayer 1961 Anthem The dove descending breaks the air dlya horu a capella 1962 Avraam i Isaak 1963 Introitus 1965 Requiem Canticles 1966 Vokalni tvori Favn i pastushka dlya meco soprano ta orkestru Op 2 1907 Pastoral soprano bez sliv ta fortepiano 1907 Dvi melodiyi dlya meco soprano ta fortepiano Romans Margaritki Op 6 1908 Dvi poemi Polya Verlena dlya baritona ta fortepiano abo orkestru Op 9 1910 1951 Dvi poemi K Balmonta dlya golosu i fortepiano abo malenkogo orkestru 1911 1954 Tri poeziyi z yaponskoyi liriki dlya golosu fortepiano i kamernogo orkestru 1913 Tri malenkih pisni dlya golosu i fortepiano abo malenkogo orkestru 1913 1930 Nebilici dlya golosu flejti goboya klarneta fagota skripki alta violoncheli i kontrabasa 1914 dlya kontralto i troh klarnetiv 1916 Tri kazki dlya ditej dlya golosu i fortepiano 1917 Chotiri rosijski selyanski pisni dlya zhinochogo golosu bez akompanementu 1917 Berceuse dlya golosu i fortepiano 1918 Chotiri rosijski pisni dlya golosu i fortepiano 1918 1919 Petit ramusianum harmonique single voice or voices 1938 Tri pisni z Vilyama Shekspira dlya meco soprano flejti klarneta i alta 1953 Chotiri rosijski pisni dlya meco soprano flejti arfi i gitari 1954 versiya Quatre chants russes ta Tri kazki dlya ditej Dirge Canons and Song 1954 dlya baritona i troh klarnetiv 1964 Sova i kit dlya soprano i fortepiano 1966 Vshanuvannya pam yati31 sichnya 2024 roku u misti Luck vulicyu Skryabina perejmenuvali na vulicyu Igorya Stravinskogo Div takozh4382 Stravinskij asteroyid yakij nazvano na chest kompozitora PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Stravinsky Igor The Enciclopaedia Britannica 12 London NYC 1922 Vol XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga P 582 d Track Q38179097d Track Q84d Track Q15987490d Track Q38187760d Track Q60 Deutsche Nationalbibliothek Record 118642545 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Taruskin R White E W Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k65478206 f49 item r Stravinsky Roman Vlad Stravinsky Cambridge University Press 1978 p 3 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 c 50 51 VIP Stravinskij gazeta Den Ukrayinskij tizhnevik Mist 14 chervnya 2012 Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 5 grudnya 2016 Keldysh Yu V Neoklassicizm Yu V Keldysh Muzykalnaya enciklopediya v 6 t t 3 M Sov enciklopediya 1976 C 960 963 Straus 2001 p 4 White 1979 p 510 Polozhennya pro muzichnij festival Stravinskij ta Ukrayina nedostupne posilannya z chervnya 2019 Maleonchuk Galina 21 07 2012 Muzejnij prostir Volini Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 11 2021 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaGerasimova G P Stravinskij Igor Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 864 ISBN 978 966 00 1290 5 VIP Stravinskij Stravinskij Igor Biografiya na sajti UaModna 17 chervnya 2015 U Lucku vidkrivsya II muzichnij festival Stravinskij ta Ukrayina Muzichnij festival Stravinskij i Ukrayina vidbudetsya vzhe vtretye stattya v enciklopediyi Krugosvet informaciya na sajti chubrik ru takozh audio Semejnyj krug Stravinskih ros Memorialna doshka Igoryu Stravinskomu v KiyeviLiteraturaStravinskij I F Hronika moej zhizni I F Stravinskij predisl komment poslesl I Ya Vershinina per L V Yakovleva Shaporina M Kompozitor 2005 464 s ISBN 5 85285 724 6 Stravinskij I F Dialogi Vospominaniya Razmyshleniya Kommentarii I F Stravinskij Per s anglijskoro V A Linnik posleslovie i obsh red M S Druskina L Muzyka 1971 414 s Stravinskij I F Perepiska s russkimi korrespondentami Materialy k biografii t 1 1882 1912 I F Stravinskij sost tekstologich red komment V P Varunca M Kompozitor 1998 414 s ISBN 5 85285 485 9 Stravinskij I F Perepiska s russkimi korrespondentami Materialy k biografii t 2 1913 1922 I F Stravinskij sost tekstologich red komment V P Varunca M Kompozitor 2000 799 s ISBN 5 85285 220 1 Stravinskij I F Perepiska s russkimi korrespondentami Materialy k biografii t 3 1923 1939 I F Stravinskij sost tekstologich red komment V P Varunca M Kompozitor 2003 943 s ISBN 5 85285 611 8 Denisenko L Pro Anzhelinu Isadoru Dunkan Maksima Rilskogo Igora Stravinskogo Astrid Lindgren Dzhonni Hristofera Deppa II L Denisenko K Grani T 2008 128 s Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 Balabko O V Kiyiv Irininska Lifaryam Povist za listami mitcya Chernivci Bukrek 2011 236 s ISBN 978 966 356 0 Yarustovskij B Igor Stravinskij L Muzyka 1982 264 s Savenko S I Mir Stravinskogo M Izdatelskij dom Kompozitor 2001 355 s ISBN 5 85285 492 1 Zhulkovskij B Igor Stravinskij i Pravoslavna Cerkva B Zhulkovskij Nova pedagogichna dumka 2018 1 S 147 150 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Npd 2018 1 37 PosilannyaMarko Robert Steh Ochima kulturi 73 Igor Stravinskij i Viktor Kosenko