Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Весіллячко» (рос. Свадебка, фр. Les Noces) — музичний твір І. Ф. Стравінського для чотирьох співаків, хору, чотирьох фортепіано і ударних (1923). Авторське позначення жанру — «російські хореографічні сцени з музикою і співом». Лібрето автора на основі російських народних пісень зі збірки фольклориста П. В. Киреєвського. Прем'єра «Весіллячка» відбулася в Парижі в році (хореографія Б. Ф. Ніжинської, диригент Е. Ансерме). Нині твір виконується переважно на концертній естраді на зразок кантати (без костюмів і хореографії). Орієнтовна тривалість: 23–25 хвилин.
| Весіллячко | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Свадебка фр. Les Noces угор. Menyegező англ. The Wedding | ||||
 | ||||
| Композитор | Ігор Стравінський | |||
| Створено | 1917 | |||
| Прем'єра | ||||
| Дата | 13 червня 1923 | |||
| | ||||
 Весіллячко у Вікісховищі | ||||
Історія створення
Стравінський задумав «Весіллячко» в 1913 році. Про первісний задум композитор писав у мемуарах таке: «У той же час я хотів написати великий дивертисмент, вірніше, кантату, що оспівує сільське весілля» . Робота над твором почалася восени 1914 року.
Клавір першої версії для солістів, хору та симфонічного оркестру був завершений 4 квітня 1917 року . Спочатку композитор планував інструментувати твір для великого оркестру на зразок балету «Весна священна», але інструментував для камерного оркестру. Потім прийшла ідея використовувати механічні музичні інструменти, від якої довелося відмовитися, оскільки паризька фабрика «Плейель» не поставила вчасно цимбали. Оркестровку 1-й і 2-й картин другої версії композитор закінчив в 1919 році. Робота над остаточною редакцією тривала з 1921 року по 6 квітня 1923 року . В остаточній редакції «Весілля» розписана для сопрано, меццо-сопрано, тенора, баса, мішаного хору, 4 фортепіано і 6 груп ударних інструментів.
Навесні 1915 року композитор вирішив присвятити цей твір С. Дягілєву, рішення прийшло після довгоочікуваної зустрічі антрепренера і композитора й описано у спогадах І. Стріавінського так: «Тоді, щоб винагородити його за довге очікування, я зіграв йому дві перші картини „Весіллячка“. Він був такий схвильований, його захоплення здався мені настільки щирим і зворушливим, що найкраще, що я міг зробити, — це присвятити йому цю річ»..
Прем'єра балету відбулася в Парижі 13 червня 1923 року під керуванням Е. Ансерме у версії лібрето на французькій мові. Згодом автор оцінив «Аполлон Мусагет» (1928), свій останній балет для дягілевської трупи, вище «Весіллячка» . У програмі до прем'єри в Маріїнському театрі (2003) Ольга Макарова писала: «Паризька прем'єра» Весіллячка «в 1923 році стала успіхом, вона відкрила світові балетмейстера, якому вже однієї цієї постановки було б достатньо для пропуску в пантеон великих хореографів XX століття» .
Характеристика
Е. Я. Суріц оцінила хореографію Б. Ф. Ніжинської як кращу роботу за всю її творче життя. Балетовед дала опис твори: «„Весілля“ — ритуал, що відкриває простір глибоких роздумів про життя. Тут і сувора урочистість, якої дотримуються за традицією, і трагічність (похорон дівоцтва і волі дівочої), і еротика (заклинання і прославляння здорового чоловічого начала). Щоб розкрити зміст твору, всі його автори відмовилися від вже звичної для театру російської екзотики і зовнішньої барвистості. Н. Гончарова створила гранично лаконічне і водночас виразне оформлення сцени: однотонний задник-екран з крихітним віконечком, за що відкривається в кімнату молодят дверима — спрощене зображення ліжка з горою подушок. І ще на сцені стояли чотири рояля. Костюми були настільки ж умовні і пофарбовані в чорний і коричневий кольори. Ніжинська йшла тим же шляхом. Вона змусила жінок рухатися на пальцях, аби фігури виглядали витягнутими, масові танці, які в балеті переважали, будувала на геометричних малюнках, що давало змогу бачити танцюючих у незвичайних ракурсах, широко використовувала пірамідальні побудови, ставлячи групи танцюристів один на одного. Один з головних танців був присвячений розплітанню кіс нареченої, причому коси були довжиною в кілька метрів. Жінки в танці то піднімалися на пальці, то опускалися, завиваючи складний малюнок танцю з зімкнутих тіл, з'єднаних рук, схилені голів». .
Ольга Макарова писала: «Граничний мінімалізм в підпорядкованості танцю холоднуватої геометрії малюнка, в наполегливому повторенні одноманітних рухів, в простоті двоколірних коричнево-білих костюмів, придуманих Наталією Гончаровою, в навмисною безпристрасності виконавців — все у виставі було актуально в контексті авангарду 1920-х. І в гострій сучасності балету не загубилася вихідна російськість «Весіллячка» — не лубкова і сувенірна, а умовно ритуальна, де дія відбувається, як в заведеному механізмі: фігурки танцівників монотонно переміщаються, немов підкоряючись волі одного повелителя, старовинного і непорушного обряду».
Структура
«Весілля» складається з двох частин і чотирьох картин, які виконуються без перерви :
- частина I
- Картина 1. Коса
- Картина 2. У нареченого
- Картина 3. Проводи нареченої
частина II
- Картина 4. Красний стіл
Прем'єра балету
- 1959 — І. Ф. Стравінський (Columbia Records; на англ. мовою)
- 1961 — Е. Ансерме (Decca Records ; на фр. мовою)
- 1964 — К. Анчерл (Supraphon)
- 1965 — П. Булез (Guilde Internationale du Disque; основна редакція)
- 1977 — Л. Бернстайн (DG)
- 1988 — П. Етвеша (дві редакції; Hungaroton ; на рус. мовою)
- 1994 — В. Ашкеназі (Decca; на рус. мовою)
- 1994 — Д. Покровський (Electra Nonesuch; на рус. мовою)
- 2005 — Д. Ройс (Harmonia Mundi)
Примітки
- Стравинский, 2005, с. 108, Часть I. Глава III.
- Стравинский, 2005, с. 418, Указатель произведений.
- Стравинский, 2005, с. 144, Часть I. Глава IV.
- Стравинский, 2005, с. 310, Часть II. Глава IX.
- Мариинский театр, Макарова. О спектакле.
- Суриц, 2009, с. 48.
- Стравинский, 2005, с. 417—418, Указатель произведений.
- Григорьев, 1993, с. 153, Глава 15. 1923.
- Григорьев, 1993, с. 330, Список балетов, осуществлённых Русским балетом С. П. Дягилева.
- Les ballets russes, 2009, с. 286.
- Les ballets russes, 2009, с. 291.
- оизв
- СТРАВІНСЬКИЙ ЗНОВУ НА ВОЛИНІ. www.volyn.com.ua. 23 червня 2009. Процитовано 6 лютого 2021.
Література
- Балет Дягилева, 1909—1929 = The Diaghilev Ballet. 1909—1929 / Пер. с англ. Чистяковой Н. А.; предисл. и ком. . — М. : Артист. Режиссёр. Театр, 1993. — 383 с. — (). — 5 000 екз. — .
- Лоснова Д. Весільний обряд та його особливості у творчості І. Стравінського (на прикладі музично-сценічної кантати "Весіллячко") / Д. Лоснова // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені А. В. Нежданової. - 2013. - Вип. 18. - С. 109-118.
- Парфенова И. Н., Пешкова И. М. Дягилев и музыка : Краткий энциклопедический словарь / Общ. ред. О. В. Фраёновой. — М. : Артист. Режиссёр. Театр, 2017. — 432 с. — 500 екз. — .
- Стравинский И. Ф. Хроника моей жизни = Chroniques de ma vie / Пер. с фр. Л. В. Яковлевой-Шапориной / предисл., ком., послесл. и общ. текстологическая ред. И. Я. Вершининой. — М. : Издательский дом «Композитор», 2005. — 464 с. — .
- История «Русского балета», реальная и фантастическая в рисунках, мемуарах и фотографиях из архива Михаила Ларионова / Научн. ред. Елизавета Суриц, . — М. : Издательская программа «Интерроса», 2009. — 432 с. — («Первая публикация») — .
- Les ballets russes : ( )[фр.] : Catalog d’exposition [Paris, Bibliothèque-musée de l'Opéra, 24 novembre 2009 – 23 mai 2010] / Direction de Mathias Auclair et Pierre Vidal ; assistés de Jean-Michel Vinciguerra ; préface de Bruno Racine. — Montreuil : Gourcuff Gradenigo, 2009. — 299 p. — .
Посилання
- Les noces (Stravinsky, Igor): ноты произведения на International Music Score Library Project
- . Маріїнський театр. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2019.
- Свадебка // Балет : энциклопедия / Гл. ред. . — М. : Советская энциклопедия, 1981. — 623 с.
- Свадебка // Русский балет : Энциклопедия / Ред. Е. П. Белова, , , . — М. : Большая Российская энциклопедия, Согласие, 1997. — 632 с. — 10 000 екз. — .
- (фр.). . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 15 липня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesillyachko ros Svadebka fr Les Noces muzichnij tvir I F Stravinskogo dlya chotiroh spivakiv horu chotiroh fortepiano i udarnih 1923 Avtorske poznachennya zhanru rosijski horeografichni sceni z muzikoyu i spivom Libreto avtora na osnovi rosijskih narodnih pisen zi zbirki folklorista P V Kireyevskogo Prem yera Vesillyachka vidbulasya v Parizhi v roci horeografiya B F Nizhinskoyi dirigent E Anserme Nini tvir vikonuyetsya perevazhno na koncertnij estradi na zrazok kantati bez kostyumiv i horeografiyi Oriyentovna trivalist 23 25 hvilin Vesillyachkoros Svadebka fr Les Noces ugor Menyegezo angl The WeddingKompozitorIgor StravinskijStvoreno1917Prem yeraData13 chervnya 1923 Vesillyachko u VikishovishiIstoriya stvorennyaStravinskij zadumav Vesillyachko v 1913 roci Pro pervisnij zadum kompozitor pisav u memuarah take U toj zhe chas ya hotiv napisati velikij divertisment virnishe kantatu sho ospivuye silske vesillya Robota nad tvorom pochalasya voseni 1914 roku Klavir pershoyi versiyi dlya solistiv horu ta simfonichnogo orkestru buv zavershenij 4 kvitnya 1917 roku Spochatku kompozitor planuvav instrumentuvati tvir dlya velikogo orkestru na zrazok baletu Vesna svyashenna ale instrumentuvav dlya kamernogo orkestru Potim prijshla ideya vikoristovuvati mehanichni muzichni instrumenti vid yakoyi dovelosya vidmovitisya oskilki parizka fabrika Plejel ne postavila vchasno cimbali Orkestrovku 1 j i 2 j kartin drugoyi versiyi kompozitor zakinchiv v 1919 roci Robota nad ostatochnoyu redakciyeyu trivala z 1921 roku po 6 kvitnya 1923 roku V ostatochnij redakciyi Vesillya rozpisana dlya soprano mecco soprano tenora basa mishanogo horu 4 fortepiano i 6 grup udarnih instrumentiv Navesni 1915 roku kompozitor virishiv prisvyatiti cej tvir S Dyagilyevu rishennya prijshlo pislya dovgoochikuvanoyi zustrichi antreprenera i kompozitora j opisano u spogadah I Striavinskogo tak Todi shob vinagoroditi jogo za dovge ochikuvannya ya zigrav jomu dvi pershi kartini Vesillyachka Vin buv takij shvilovanij jogo zahoplennya zdavsya meni nastilki shirim i zvorushlivim sho najkrashe sho ya mig zrobiti ce prisvyatiti jomu cyu rich Prem yera baletu vidbulasya v Parizhi 13 chervnya 1923 roku pid keruvannyam E Anserme u versiyi libreto na francuzkij movi Zgodom avtor ociniv Apollon Musaget 1928 svij ostannij balet dlya dyagilevskoyi trupi vishe Vesillyachka U programi do prem yeri v Mariyinskomu teatri 2003 Olga Makarova pisala Parizka prem yera Vesillyachka v 1923 roci stala uspihom vona vidkrila svitovi baletmejstera yakomu vzhe odniyeyi ciyeyi postanovki bulo b dostatno dlya propusku v panteon velikih horeografiv XX stolittya HarakteristikaGoncharova N S Eskiz do nezdijsnenogo variantu zavisi do baletu Vesillya Kinec 1910 h rokiv E Ya Suric ocinila horeografiyu B F Nizhinskoyi yak krashu robotu za vsyu yiyi tvorche zhittya Baletoved dala opis tvori Vesillya ritual sho vidkrivaye prostir glibokih rozdumiv pro zhittya Tut i suvora urochistist yakoyi dotrimuyutsya za tradiciyeyu i tragichnist pohoron divoctva i voli divochoyi i erotika zaklinannya i proslavlyannya zdorovogo cholovichogo nachala Shob rozkriti zmist tvoru vsi jogo avtori vidmovilisya vid vzhe zvichnoyi dlya teatru rosijskoyi ekzotiki i zovnishnoyi barvistosti N Goncharova stvorila granichno lakonichne i vodnochas virazne oformlennya sceni odnotonnij zadnik ekran z krihitnim vikonechkom za sho vidkrivayetsya v kimnatu molodyat dverima sproshene zobrazhennya lizhka z goroyu podushok I she na sceni stoyali chotiri royalya Kostyumi buli nastilki zh umovni i pofarbovani v chornij i korichnevij kolori Nizhinska jshla tim zhe shlyahom Vona zmusila zhinok ruhatisya na palcyah abi figuri viglyadali vityagnutimi masovi tanci yaki v baleti perevazhali buduvala na geometrichnih malyunkah sho davalo zmogu bachiti tancyuyuchih u nezvichajnih rakursah shiroko vikoristovuvala piramidalni pobudovi stavlyachi grupi tancyuristiv odin na odnogo Odin z golovnih tanciv buv prisvyachenij rozplitannyu kis narechenoyi prichomu kosi buli dovzhinoyu v kilka metriv Zhinki v tanci to pidnimalisya na palci to opuskalisya zavivayuchi skladnij malyunok tancyu z zimknutih til z yednanih ruk shileni goliv Olga Makarova pisala Granichnij minimalizm v pidporyadkovanosti tancyu holodnuvatoyi geometriyi malyunka v napoleglivomu povtorenni odnomanitnih ruhiv v prostoti dvokolirnih korichnevo bilih kostyumiv pridumanih Nataliyeyu Goncharovoyu v navmisnoyu bezpristrasnosti vikonavciv vse u vistavi bulo aktualno v konteksti avangardu 1920 h I v gostrij suchasnosti baletu ne zagubilasya vihidna rosijskist Vesillyachka ne lubkova i suvenirna a umovno ritualna de diya vidbuvayetsya yak v zavedenomu mehanizmi figurki tancivnikiv monotonno peremishayutsya nemov pidkoryayuchis voli odnogo povelitelya starovinnogo i neporushnogo obryadu Struktura Vesillya skladayetsya z dvoh chastin i chotiroh kartin yaki vikonuyutsya bez perervi chastina IKartina 1 Kosa Kartina 2 U narechenogo Kartina 3 Provodi narechenoyi chastina II Kartina 4 Krasnij stilPrem yera baletu1959 I F Stravinskij Columbia Records na angl movoyu 1961 E Anserme Decca Records na fr movoyu 1964 K Ancherl Supraphon 1965 P Bulez Guilde Internationale du Disque osnovna redakciya 1977 L Bernstajn DG 1988 P Etvesha dvi redakciyi Hungaroton na rus movoyu 1994 V Ashkenazi Decca na rus movoyu 1994 D Pokrovskij Electra Nonesuch na rus movoyu 2005 D Rojs Harmonia Mundi PrimitkiStravinskij 2005 s 108 Chast I Glava III Stravinskij 2005 s 418 Ukazatel proizvedenij Stravinskij 2005 s 144 Chast I Glava IV Stravinskij 2005 s 310 Chast II Glava IX Mariinskij teatr Makarova O spektakle Suric 2009 s 48 Stravinskij 2005 s 417 418 Ukazatel proizvedenij Grigorev 1993 s 153 Glava 15 1923 Grigorev 1993 s 330 Spisok baletov osushestvlyonnyh Russkim baletom S P Dyagileva Les ballets russes 2009 s 286 Les ballets russes 2009 s 291 oizv STRAVINSKIJ ZNOVU NA VOLINI www volyn com ua 23 chervnya 2009 Procitovano 6 lyutogo 2021 LiteraturaBalet Dyagileva 1909 1929 The Diaghilev Ballet 1909 1929 Per s angl Chistyakovoj N A predisl i kom M Artist Rezhissyor Teatr 1993 383 s 5 000 ekz ISBN 5 87334 002 1 Losnova D Vesilnij obryad ta jogo osoblivosti u tvorchosti I Stravinskogo na prikladi muzichno scenichnoyi kantati Vesillyachko D Losnova Muzichne mistectvo i kultura Naukovij visnik ODMA imeni A V Nezhdanovoyi 2013 Vip 18 S 109 118 Parfenova I N Peshkova I M Dyagilev i muzyka Kratkij enciklopedicheskij slovar Obsh red O V Frayonovoj M Artist Rezhissyor Teatr 2017 432 s 500 ekz ISBN 978 5 87334 102 3 Stravinskij I F Hronika moej zhizni Chroniques de ma vie Per s fr L V Yakovlevoj Shaporinoj predisl kom poslesl i obsh tekstologicheskaya red I Ya Vershininoj M Izdatelskij dom Kompozitor 2005 464 s ISBN 5 85285 724 6 Istoriya Russkogo baleta realnaya i fantasticheskaya v risunkah memuarah i fotografiyah iz arhiva Mihaila Larionova Nauchn red Elizaveta Suric M Izdatelskaya programma Interrosa 2009 432 s Pervaya publikaciya ISBN 978 5 91491 013 3 Les ballets russes fr Catalog d exposition Paris Bibliotheque musee de l Opera 24 novembre 2009 23 mai 2010 Direction de Mathias Auclair et Pierre Vidal assistes de Jean Michel Vinciguerra preface de Bruno Racine Montreuil Gourcuff Gradenigo 2009 299 p ISBN 978 2 35340 067 6 PosilannyaLes noces Stravinsky Igor noty proizvedeniya na International Music Score Library Project Mariyinskij teatr Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 18 lipnya 2019 Svadebka Balet enciklopediya Gl red M Sovetskaya enciklopediya 1981 623 s Svadebka Russkij balet Enciklopediya Red E P Belova M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya Soglasie 1997 632 s 10 000 ekz ISBN 5 85270 099 1 fr Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 15 lipnya 2019