Калафаті Василь Павлович

Калафаті Василь Павлович (29 січня [10 лютого] 1869, Євпаторія — 20 березня (за іншими відомостями, 30 січня) 1942, Ленінград) — російський і радянський композитор і музичний педагог.

Калафаті Василь Павлович
Основна інформація
Дата народження	10 лютого 1869(1869-02-10)^[1]
Місце народження	Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія
Дата смерті	20 березня 1942(1942-03-20)^[1] (73 роки)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР^[2]
Громадянство	СРСР і Російська імперія
Професії	композитор, музичний педагог, викладач університету
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні	Ігор Стравінський, Трамбицький Віктор Миколайович і Дранишников Володимир Олександрович
Жанри	класична музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова

Перші уроки музики маленький Василь отримав у віці восьми років. Грі на фортепіано, а також початкове навчання композиції він пройшов у Криму. Уже в 18 років склав свої перші твори для фортепіано, а також «Дует для двох скрипок», які, на жаль, не збереглися.

У 1899 році закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова. З 1906 по 1929 викладав у консерваторії поліфонію (з 1913 — професор), серед його учнів — Борис Асаф'єв, Узеїр Гаджибеков, Хейно Еллер, Володимир Щербачов, Марія Юдіна, Володимир Цибін, , Віктор Трамбицький, Дмитро Шостакович та багато інших. Приватно займався з І. Ф. Стравінським, який характеризував його як обдарованого педагога, але консервативного в музичних поглядах. За словами Стравінського: "Калафаті навчив мене вдаватися до слуху як до першого і останнього критерію, за що я йому вдячний. Я займався у нього більше двох років ".

За радянських часів композитор продовжував вести активну музично-просвітницьку та педагогічну діяльність, помер під час блокади Ленінграда взимку 1942 року. Син композитора, Анатолій, що пішов по стопах свого батька, зберіг його архів, який згодом потрапив в одну з антикварних крамниць Монастиракі в Афінах, звідки він був викуплений Музичною студією факультету музичної освіти Іонічного університету і перевезений на острів Корфу.

Стиль Калафаті перегукується з творами Римського-Корсакова і композиторів Бєляєвського гуртка. Серед його творів найбільш відома симфонічна поема «Легенда», написана в пам'ять про Франца Шуберта і яка отримала премію на Міжнародному шубертівському конкурсі, що проводився у Відні в 1928.

Посилання

• Калафаті Василь // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 285-286.

1. International Music Score Library Project — 2006.
   d:Track:Q523660
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #141059559 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578