Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Миха́йлович Ченде́й (17 (20) травня 1922, Дубове (смт) — 29 листопада 2005) — український письменник, кіносценарист, журналіст, фольклорист, перекладач, співзасновник Народного Руху та PEN-Ukraine, лауреат Шевченківської премії (1994).
| Чендей Іван Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 20 травня 1922 Дубове | |||
| Помер | 29 листопада 2005[1] (83 роки) Ужгород, Україна | |||
| Поховання | Ужгород | |||
| Громадянство |  Чехословаччина УРСР Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, кіносценарист, перекладач | |||
| Сфера роботи | d[2], d[2] і перекладацтво[d][2] | |||
| Alma mater | Хустська школа № 1 імені Августина Волошина (1940-ві) | |||
| Мова творів | українська | |||
| Премії | Національна премія України імені Тараса Шевченка 1994 | |||
| | ||||
Співавтор сценарію всесвітньовідомого фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків» (1964).
Життєпис
Народився у с. Дубове на Тячівщині. Навчався в Хустській державній реальній гімназії з українською мовою навчання.
Першим літературним учителем Івана Чендея була народна творчість — казка, легенда, пісня-коломийка. Їх він чув від матері, потім вичитував у журналі . Були ще різдвяні вертепи з колядками-лицедіями, народні весняні забави, похоронні голосіння, ворожіння й заклинання, верховинські весілля… Все це збагачувало уяву, захоплювало, вражало…
На час звільнення Закарпаття 1944 року Іван Чендей був учасником літературного гуртка хустських гімназистів, якими опікувався викладач, письменник Василь Лінтур. Літературні доробки гуртківців були опубліковані у альманасі «Будет День». Головною школою для майбутнього письменника стала праця в обласній газеті , до редакції якої він прийшов у березні 1945 p. на посаду літературного працівника.
Згодом Іван Чендей закінчив філологічний факультет Ужгородського університету (1952), Вищі літературні курси в Москві при Літературному інституті імені М.Горького (1960—1962).
Літературна творчість
Творчість І. Чендея присвячена соціальним, духовним і моральним проблемам історії Закарпаття.
За оцінкою літературної критики (Г.Корабельников) письменника називали «Верховинським Королем Лір»
Новела «Чайки летять на Схід» дала назву першій, у 1955 p. виданій книжечці оповідань Івана Чендея. Назва ця сконденсувала високу символіку віками очікуваного й виборюваного закарпатцями єднання з братами на Сході. У новелі через трагедійну велич самопожертви батька й сина розкривається незламність народного духу.
Зворушливо й правдиво, духовно сильними й благородними зображує своїх земляків письменник і в інших оповіданнях, нарисах, повістях, зібраних у збірках «Вітер з полонин» (1958), «Ватри не згасають» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962).
У 1965 p. виходить друком роман «Птахи полишають гнізда…», у 1967 році — збірка «Березневий сніг», що містить відому повість «Іван». Були і «Терен цвіте» (1967), «Коли на ранок благословлялось» (1967). Ці книги, які перекладають мовами світу, приносять славу письменнику, але водночас і наражають на критику збоку партноменклатури. Тоді ж Івана Чендея знимають з посади відповідального секретаря закарпатського відділення СПУ (1968), виключають з партії, позбавляють можливостей елементарного заробітку. Потім були 9 років переслідувань та вимушеного мовчання. Смерть сина Мирослава. Відкриті кримінальні справи за виступи на підтримку Івана Дзюби. Інкрімінували за злочин причетність до передачі статті Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» за кордон.
Потім були книги: «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода» (1980), 1989 — «Скрип колиски» та ін.
В Архіві І.Чендея зберігся укладений письменником план-проспект видання творів у 4-х тт. І том охоплював 49 новел та оповідань; ІІ том — повісті «Терен цвіте», «Чорна сальва»."Луна блакитного овиду", «Казка білого інею», «Кринична вода»; ІІІ том — роман «Птахи полишають гнізда», повісті «Іван», «Іванові журавлі» та 6 оповідань; IV том — роман «Скрип колиски», «Житіє Антона Кукурічки», оповідання «Теплий дощ», «Останній дощ», «Останній дзвоник у вересні», «Ялинка», «Сосна і баба», «Преображенна Маріка».
«Тіні забутих предків»
Сценарій фільму «Тіні забутих предків», знятий 1964 року на кіностудії імені Олександра Довженка, написали Іван Чендей та Сергій Параджанов, режисер Київської кіностудії. В часи опали прізвища Івана Чендея у титрах не було.
«Тіні забутих предків» — це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Поетична драма про велике кохання розгортається у серці Карпат, на Гуцульщині. Палійчуки та Гутенюки — два смертельно ворожі роди. Але поки батьки сипали прокльони, їхні діти, Іван і Марічка, покохали одне одного, та бути разом на цьому світі їм не судилося.
Фільм Сергія Параджанова здобув світову славу: стрічку показували на фестивалях у Венеції, Локарно, Барселоні, Нью-Йорку та Лондоні. Роль Івана стала знаковою для Івана Миколайчука і зробила його одним із символів українського кіно.
«Моє завдання, — казав Чендей в інтерв'ю Олександрові Гаврошу, — в тому, аби перекласти повість Коцюбинського кінематографічною мовою». Одначе, додавав він, «не треба було йти сліпо за книжкою. Так і виникло дещо, чого в повісті не було».
Дмитро Кремінь, один із улюбленців Івана Чендея, так пригадує ті часи: «У сяйві письменницької слави Іван Чендей зустрічав тут, на вулиці Високій, 15, молодого кіногенія Івана Миколайчука, який залишив (а я його пам'ятаю) ув альбомі почесних гостей свій автограф. І Сергій Параджанов, із яким Іван Чендей писав сценарій майбутнього світового кіно-шедевру, сидів на веранді з Іваном Чендеєм, і художник Федір Манайло, і ще немала черідка, як любив казати письменник, осяяних примхливою славою артистів, поетів, творчої богеми початку шістдесятих ХХ століття».
Юрій Копинець писав, що коли писався сценарій фільму «Тіні забутих предків», то режисер Київської кіностудії Сергій Параджанов жив вдома у сім'ї Чендеїв майже цілий місяць. Учив дружину письменника (та на той час упорядника закарпатського фольклору) Марію робити голубці з виноградного листя і навіть спав у робочому кабінеті Івана Михайловича. А після вечері лягав на диван і кілька годин розповідав письменникові про технології написання кіносценаріїв.
Епістолярій
Ініціатори упорядкування листів Івана Чендея — професор , дочка письменника Марія Чендей-Трещак, її чоловік Іван Трещак за сприяння Міжнародного благодійного фонду імені Івана Чендея. Видано 3-томник з майбутнього 10-томного проєкту «Епістолярні джерела чендеєзнавства», в якому містяться листи до знаних українських критиків К.Волинського, І.Дзюби, Л.Коваленка, В.Костюченка, В.Дончика, М.Жулинського, М.Ільницького, Л.Новиченка, Г.Сивоконя, Д.Стрельбицького, В.Фащенка, а також відомих у світі літераторів: М.Бажана, В.Астаф'єва, С.Баруздіна, Д.Бедзика, Ю.Бачі, В.Брюггена, Ірини Вільде, І.ІВишневського, О.Гончара, І.Денисюка, Л.Забашти, П.Загребельного, Р.Іваничука, Раїси Іванченко, Д.Креміня, Р.Лубківського, А.Малишка, П.Мідянки, М.Мушинки, Б.Олійника, Д.Павличка, П.Панча, С.Параджанова, П.Перебийноса, О.Руденка-Десняка, С.Тельнюка, П.Тичини, Гр. Тютюнника, Р.Федоріва та ін.
Сидір Кіраль — автор монографії «Іван Чендей та київські критики: епістолярні діалоги» (2021), в якій розкрито актуальні питання з питань тогочасного літературного життя, питання функціонування української мови, духовного життя народу та ін.
Громадська діяльність
Очолював Закарпатську організацію Спілки письменників України (був відповідальним секретарем) (1958—1968). Був головою Закарпатського відділення Українського фонду культури (1990-ті рр).
Відіграв важливу роль у створенні та відкритті меморіальних музеїв художників Й.Бокшая, А.Ерделі, Ф.Манайла. Почесний громадянин м.Ужгорода.
Був серед в числі 41 письменника, причетних до створення українського ПЕН-клубу в грудні 1989 р. До цієї когорти увійшли: М. Горбаль, І. Калинець, Л. Лук'яненко, М. Осадчий, С. Сапеляк, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Сеник, В. Чорновіл (почесні члени); В. Герасим'юк, Л. Голота, І. Дзюба, Г. Кочур, П. Мовчан, С. Чернілевський (члени СПУ); В. Барладяну, Б. Горинь, І. Калинець, М. Коцюбинська, Р. Лиша, А. Пашко, Л. Сеник, І. Сокульський, голова СПУ Ю. Мушкетик, І. Драч, О. Гончар, П. Загребельний, Б. Олійник, В. Яворівський, Ю. Щербак, А. Дімаров, М. Жулинський, Р. Лубківський, І. Чендей, М. Вінграновський, Р. Іваничук, І. Дзюба, П. Мовчан, В. Шевчук, Л. Талалай, Є. Гуцало. Першим головою обрано М.Вінграновського, заступниками — Є.Сверстюка і П.Мовчана.
Підтримував обдаровану молодь. Серед його похресників у літературі — Шевченківські лауреати Дмитро Кремінь, Петро Мідянка, Оксана Луцишина та ін.
Нагороди
Лауреат премії імені А. В. Головка за 1987 рік в галузі романістики за роман «Скрип колиски» (1987).
Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (1992).
Лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка за книжку «Калина під снігом», повість «Іван» (1994).
Вшанування пам'яті
На вшанування пам'яті Івана Чендея дочка Марія Чендей-Трещак та її чоловік Іван Трещак заснували Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея та періодично проводять Всеукраїнський літературний конкурс малої прози «Чендей Фест». Літературна премія імені Івана Чендея в рамках «Чендей Фесту» — серед найпрестижніших в Україні.
Щороку конкурс набуває все більшого масштабу. Організатори доповнили проведення комплексного заходу кількаденним тренінгом та заснуванням нового туристичного маршруту на Тячівщині «Стежками Івана Чендея». Проєкт спрямовано на популяризацію та розвиток української літератури та вивчення творчої спадщини письменника..
Педагогічний колектив Ужгородського ліцею № 5 у 2022 році — в рік 100-річного ювілею письменника — ухвалив рішення та звернувся до Ужгородської міської ради про присвоєння імені Івана Чендея цьому навчальному закладові. Ужгородська влада у цьому питанні проявила повну байдужість і відсутність компетенцій.
Педагогічний музей України вніс матеріали про письменника у свою експозицію
Міжнародний культурний портал "Експеримент" розмістив широкий матеріал про Івана Чендея
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України докладно подає свої матеріали про Івана Чендея, письменника і кіносценариста https://csamm.archives.gov.ua/2022/05/20/ivan-chendei-1922-2005/
Вулиці Івана Чендея в Україні:
- м. Чернівці (з'явилася 27 жовтня 2022 року);
- м. Ужгород (з'явилася у травні 2024 року);
- м. Мукачево;
- м. Виноградів (з'явилася у 2023 році);
- м. Тячів;
- м. Хуст;
- м. Чоп;
- смт. Тересва (з'явилася у 2022 році);
- смт. Дубове (рідне селище);
- с. Біла Церква.
- с. Ганичі.
- с. Дулово.
- с. Калини.
- с. Кіреші.
- с. Красна.
- с. Новоселиця.
- с. Нересниця.
- с. Петрушів.
- с. Поляна.
- с. Терново.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- . Вопросы литературы (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- . Національний центр Олександра Довженка. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 6 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2015.
- Тримбач, Сергій (04 лютого 2022). Що записано в книгу життя. https://m.day.kyiv.ua/.
- Кремінь, Дмитро (26 березня 2017). Сяйво незгасної ватри.
- Копинець, Юрій (19.10.2021). Іван Чендей – співець краси Закарпаття та сценарист культової стрічки «Тіні забутих предків».
- УКФ, УКФ (1.01.2020). Чендей Фест.
- [<iframe ttttttttt ttttttttt src="https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9QR0VnY21Wc1BRPT0u."nofollow" class="external free" href="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpedmuzua%2Fposts%2F2221295938033608&show_text=true&width=500">https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpedmuzua%2Fposts%2F2221295938033608&show_text=true&width=500" width="500" height="712" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe> Іван Чендей - 100].
- Іван Чендей. Біографія. Критика. Твори. md-eksperiment.org (укр.). Процитовано 5 лютого 2024.
Посилання
- Біографія [ 6 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- Шевченківський комітет [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія на Uatvory [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Чендей у колі сучасників: зб. спогадів, ст., есе, худож. творів. бібліогр. джерел: до 95-річчя від дня народж. письменника / Упр. культури Закарпат. облдержадмін., Закарпат. обл. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка ; уклад.: О. Д. Гаврош та ін. — Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2017. — 420 с. [ 26 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- М. Жулинський. Історія української літератури ХХ ст. — Кн. 2. — К.: Либідь, 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Miha jlovich Chende j 17 20 travnya 1922 19220520 Dubove smt 29 listopada 2005 ukrayinskij pismennik kinoscenarist zhurnalist folklorist perekladach spivzasnovnik Narodnogo Ruhu ta PEN Ukraine laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1994 Chendej Ivan MihajlovichNarodivsya20 travnya 1922 1922 05 20 DubovePomer29 listopada 2005 2005 11 29 1 83 roki Uzhgorod UkrayinaPohovannyaUzhgorodGromadyanstvo Chehoslovachchina URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik kinoscenarist perekladachSfera robotid 2 d 2 i perekladactvo d 2 Alma materHustska shkola 1 imeni Avgustina Voloshina 1940 vi Mova tvorivukrayinskaPremiyiNacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1994 Mizhnarodna premiya imeni Volodimira Vinnichenka 1992 Spivavtor scenariyu vsesvitnovidomogo filmu S Paradzhanova Tini zabutih predkiv 1964 ZhittyepisNarodivsya u s Dubove na Tyachivshini Navchavsya v Hustskij derzhavnij realnij gimnaziyi z ukrayinskoyu movoyu navchannya Pershim literaturnim uchitelem Ivana Chendeya bula narodna tvorchist kazka legenda pisnya kolomijka Yih vin chuv vid materi potim vichituvav u zhurnali Buli she rizdvyani vertepi z kolyadkami licediyami narodni vesnyani zabavi pohoronni golosinnya vorozhinnya j zaklinannya verhovinski vesillya Vse ce zbagachuvalo uyavu zahoplyuvalo vrazhalo Na chas zvilnennya Zakarpattya 1944 roku Ivan Chendej buv uchasnikom literaturnogo gurtka hustskih gimnazistiv yakimi opikuvavsya vikladach pismennik Vasil Lintur Literaturni dorobki gurtkivciv buli opublikovani u almanasi Budet Den Golovnoyu shkoloyu dlya majbutnogo pismennika stala pracya v oblasnij gazeti do redakciyi yakoyi vin prijshov u berezni 1945 p na posadu literaturnogo pracivnika Zgodom Ivan Chendej zakinchiv filologichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu 1952 Vishi literaturni kursi v Moskvi pri Literaturnomu instituti imeni M Gorkogo 1960 1962 Literaturna tvorchistTvorchist I Chendeya prisvyachena socialnim duhovnim i moralnim problemam istoriyi Zakarpattya Za ocinkoyu literaturnoyi kritiki G Korabelnikov pismennika nazivali Verhovinskim Korolem Lir Novela Chajki letyat na Shid dala nazvu pershij u 1955 p vidanij knizhechci opovidan Ivana Chendeya Nazva cya skondensuvala visoku simvoliku vikami ochikuvanogo j viboryuvanogo zakarpatcyami yednannya z bratami na Shodi U noveli cherez tragedijnu velich samopozhertvi batka j sina rozkrivayetsya nezlamnist narodnogo duhu Zvorushlivo j pravdivo duhovno silnimi j blagorodnimi zobrazhuye svoyih zemlyakiv pismennik i v inshih opovidannyah narisah povistyah zibranih u zbirkah Viter z polonin 1958 Vatri ne zgasayut 1960 Chornoknizhnik 1961 Poyedinok 1962 U 1965 p vihodit drukom roman Ptahi polishayut gnizda u 1967 roci zbirka Bereznevij snig sho mistit vidomu povist Ivan Buli i Teren cvite 1967 Koli na ranok blagoslovlyalos 1967 Ci knigi yaki perekladayut movami svitu prinosyat slavu pismenniku ale vodnochas i narazhayut na kritiku zboku partnomenklaturi Todi zh Ivana Chendeya znimayut z posadi vidpovidalnogo sekretarya zakarpatskogo viddilennya SPU 1968 viklyuchayut z partiyi pozbavlyayut mozhlivostej elementarnogo zarobitku Potim buli 9 rokiv peresliduvan ta vimushenogo movchannya Smert sina Miroslava Vidkriti kriminalni spravi za vistupi na pidtrimku Ivana Dzyubi Inkriminuvali za zlochin prichetnist do peredachi statti Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya za kordon Potim buli knigi Zelena Verhovina 1975 Svalyavski zustrichi 1977 Teplij dosh 1979 Kazka bilogo ineyu 1979 Krinichna voda 1980 1989 Skrip koliski ta in V Arhivi I Chendeya zberigsya ukladenij pismennikom plan prospekt vidannya tvoriv u 4 h tt I tom ohoplyuvav 49 novel ta opovidan II tom povisti Teren cvite Chorna salva Luna blakitnogo ovidu Kazka bilogo ineyu Krinichna voda III tom roman Ptahi polishayut gnizda povisti Ivan Ivanovi zhuravli ta 6 opovidan IV tom roman Skrip koliski Zhitiye Antona Kukurichki opovidannya Teplij dosh Ostannij dosh Ostannij dzvonik u veresni Yalinka Sosna i baba Preobrazhenna Marika Tini zabutih predkiv Scenarij filmu Tini zabutih predkiv znyatij 1964 roku na kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka napisali Ivan Chendej ta Sergij Paradzhanov rezhiser Kiyivskoyi kinostudiyi V chasi opali prizvisha Ivana Chendeya u titrah ne bulo Tini zabutih predkiv ce ekranizaciya odnojmennoyi povisti Mihajla Kocyubinskogo Poetichna drama pro velike kohannya rozgortayetsya u serci Karpat na Guculshini Palijchuki ta Gutenyuki dva smertelno vorozhi rodi Ale poki batki sipali prokloni yihni diti Ivan i Marichka pokohali odne odnogo ta buti razom na comu sviti yim ne sudilosya Film Sergiya Paradzhanova zdobuv svitovu slavu strichku pokazuvali na festivalyah u Veneciyi Lokarno Barseloni Nyu Jorku ta Londoni Rol Ivana stala znakovoyu dlya Ivana Mikolajchuka i zrobila jogo odnim iz simvoliv ukrayinskogo kino Moye zavdannya kazav Chendej v interv yu Oleksandrovi Gavroshu v tomu abi pereklasti povist Kocyubinskogo kinematografichnoyu movoyu Odnache dodavav vin ne treba bulo jti slipo za knizhkoyu Tak i viniklo desho chogo v povisti ne bulo Dmitro Kremin odin iz ulyublenciv Ivana Chendeya tak prigaduye ti chasi U syajvi pismennickoyi slavi Ivan Chendej zustrichav tut na vulici Visokij 15 molodogo kinogeniya Ivana Mikolajchuka yakij zalishiv a ya jogo pam yatayu uv albomi pochesnih gostej svij avtograf I Sergij Paradzhanov iz yakim Ivan Chendej pisav scenarij majbutnogo svitovogo kino shedevru sidiv na verandi z Ivanom Chendeyem i hudozhnik Fedir Manajlo i she nemala cheridka yak lyubiv kazati pismennik osyayanih primhlivoyu slavoyu artistiv poetiv tvorchoyi bogemi pochatku shistdesyatih HH stolittya Yurij Kopinec pisav sho koli pisavsya scenarij filmu Tini zabutih predkiv to rezhiser Kiyivskoyi kinostudiyi Sergij Paradzhanov zhiv vdoma u sim yi Chendeyiv majzhe cilij misyac Uchiv druzhinu pismennika ta na toj chas uporyadnika zakarpatskogo folkloru Mariyu robiti golubci z vinogradnogo listya i navit spav u robochomu kabineti Ivana Mihajlovicha A pislya vecheri lyagav na divan i kilka godin rozpovidav pismennikovi pro tehnologiyi napisannya kinoscenariyiv EpistolyarijIniciatori uporyadkuvannya listiv Ivana Chendeya profesor dochka pismennika Mariya Chendej Treshak yiyi cholovik Ivan Treshak za spriyannya Mizhnarodnogo blagodijnogo fondu imeni Ivana Chendeya Vidano 3 tomnik z majbutnogo 10 tomnogo proyektu Epistolyarni dzherela chendeyeznavstva v yakomu mistyatsya listi do znanih ukrayinskih kritikiv K Volinskogo I Dzyubi L Kovalenka V Kostyuchenka V Donchika M Zhulinskogo M Ilnickogo L Novichenka G Sivokonya D Strelbickogo V Fashenka a takozh vidomih u sviti literatoriv M Bazhana V Astaf yeva S Baruzdina D Bedzika Yu Bachi V Bryuggena Irini Vilde I IVishnevskogo O Gonchara I Denisyuka L Zabashti P Zagrebelnogo R Ivanichuka Rayisi Ivanchenko D Kreminya R Lubkivskogo A Malishka P Midyanki M Mushinki B Olijnika D Pavlichka P Pancha S Paradzhanova P Perebijnosa O Rudenka Desnyaka S Telnyuka P Tichini Gr Tyutyunnika R Fedoriva ta in Sidir Kiral avtor monografiyi Ivan Chendej ta kiyivski kritiki epistolyarni dialogi 2021 v yakij rozkrito aktualni pitannya z pitan togochasnogo literaturnogo zhittya pitannya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi duhovnogo zhittya narodu ta in Gromadska diyalnistOcholyuvav Zakarpatsku organizaciyu Spilki pismennikiv Ukrayini buv vidpovidalnim sekretarem 1958 1968 Buv golovoyu Zakarpatskogo viddilennya Ukrayinskogo fondu kulturi 1990 ti rr Vidigrav vazhlivu rol u stvorenni ta vidkritti memorialnih muzeyiv hudozhnikiv J Bokshaya A Erdeli F Manajla Pochesnij gromadyanin m Uzhgoroda Buv sered v chisli 41 pismennika prichetnih do stvorennya ukrayinskogo PEN klubu v grudni 1989 r Do ciyeyi kogorti uvijshli M Gorbal I Kalinec L Luk yanenko M Osadchij S Sapelyak Ye Sverstyuk I Svitlichnij I Senik V Chornovil pochesni chleni V Gerasim yuk L Golota I Dzyuba G Kochur P Movchan S Chernilevskij chleni SPU V Barladyanu B Gorin I Kalinec M Kocyubinska R Lisha A Pashko L Senik I Sokulskij golova SPU Yu Mushketik I Drach O Gonchar P Zagrebelnij B Olijnik V Yavorivskij Yu Sherbak A Dimarov M Zhulinskij R Lubkivskij I Chendej M Vingranovskij R Ivanichuk I Dzyuba P Movchan V Shevchuk L Talalaj Ye Gucalo Pershim golovoyu obrano M Vingranovskogo zastupnikami Ye Sverstyuka i P Movchana Pidtrimuvav obdarovanu molod Sered jogo pohresnikiv u literaturi Shevchenkivski laureati Dmitro Kremin Petro Midyanka Oksana Lucishina ta in NagorodiLaureat premiyi imeni A V Golovka za 1987 rik v galuzi romanistiki za roman Skrip koliski 1987 Mizhnarodna premiya imeni Volodimira Vinnichenka 1992 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T Shevchenka za knizhku Kalina pid snigom povist Ivan 1994 Vshanuvannya pam yatiNa vshanuvannya pam yati Ivana Chendeya dochka Mariya Chendej Treshak ta yiyi cholovik Ivan Treshak zasnuvali Mizhnarodnij blagodijnij fond imeni Ivana Chendeya ta periodichno provodyat Vseukrayinskij literaturnij konkurs maloyi prozi Chendej Fest Literaturna premiya imeni Ivana Chendeya v ramkah Chendej Festu sered najprestizhnishih v Ukrayini Shoroku konkurs nabuvaye vse bilshogo masshtabu Organizatori dopovnili provedennya kompleksnogo zahodu kilkadennim treningom ta zasnuvannyam novogo turistichnogo marshrutu na Tyachivshini Stezhkami Ivana Chendeya Proyekt spryamovano na populyarizaciyu ta rozvitok ukrayinskoyi literaturi ta vivchennya tvorchoyi spadshini pismennika Pedagogichnij kolektiv Uzhgorodskogo liceyu 5 u 2022 roci v rik 100 richnogo yuvileyu pismennika uhvaliv rishennya ta zvernuvsya do Uzhgorodskoyi miskoyi radi pro prisvoyennya imeni Ivana Chendeya comu navchalnomu zakladovi Uzhgorodska vlada u comu pitanni proyavila povnu bajduzhist i vidsutnist kompetencij Pedagogichnij muzej Ukrayini vnis materiali pro pismennika u svoyu ekspoziciyu Mizhnarodnij kulturnij portal Eksperiment rozmistiv shirokij material pro Ivana Chendeya Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini dokladno podaye svoyi materiali pro Ivana Chendeya pismennika i kinoscenarista https csamm archives gov ua 2022 05 20 ivan chendei 1922 2005 Vulici Ivana Chendeya v Ukrayini m Chernivci z yavilasya 27 zhovtnya 2022 roku m Uzhgorod z yavilasya u travni 2024 roku m Mukachevo m Vinogradiv z yavilasya u 2023 roci m Tyachiv m Hust m Chop smt Teresva z yavilasya u 2022 roci smt Dubove ridne selishe s Bila Cerkva s Ganichi s Dulovo s Kalini s Kireshi s Krasna s Novoselicya s Neresnicya s Petrushiv s Polyana s Ternovo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Voprosy literatury ru RU Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 ru RU Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Nacionalnij centr Oleksandra Dovzhenka Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 grudnya 2015 Trimbach Sergij 04 lyutogo 2022 Sho zapisano v knigu zhittya https m day kyiv ua Kremin Dmitro 26 bereznya 2017 Syajvo nezgasnoyi vatri Kopinec Yurij 19 10 2021 Ivan Chendej spivec krasi Zakarpattya ta scenarist kultovoyi strichki Tini zabutih predkiv UKF UKF 1 01 2020 Chendej Fest lt iframe ttttttttt src https www wikidata uk ua nina az image PGEgcmVsPQ nofollow class external free href https www facebook com plugins post php href https 3A 2F 2Fwww facebook com 2Fpedmuzua 2Fposts 2F2221295938033608 amp show text true amp width 500 https www facebook com plugins post php href https 3A 2F 2Fwww facebook com 2Fpedmuzua 2Fposts 2F2221295938033608 amp show text true amp width 500 a width 500 height 712 style border none overflow hidden scrolling no frameborder 0 allowfullscreen true allow autoplay clipboard write encrypted media picture in picture web share gt lt iframe gt Ivan Chendej 100 Ivan Chendej Biografiya Kritika Tvori md eksperiment org ukr Procitovano 5 lyutogo 2024 PosilannyaBiografiya 6 grudnya 2004 u Wayback Machine Shevchenkivskij komitet 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya na Uatvory 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivan Chendej u koli suchasnikiv zb spogadiv st ese hudozh tvoriv bibliogr dzherel do 95 richchya vid dnya narodzh pismennika Upr kulturi Zakarpat oblderzhadmin Zakarpat obl univers nauk b ka im F Potushnyaka uklad O D Gavrosh ta in Uzhgorod TOV RIK U 2017 420 s 26 veresnya 2018 u Wayback Machine DzherelaM Zhulinskij Istoriya ukrayinskoyi literaturi HH st Kn 2 K Libid 1998