Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новосе́лиця — село у Тячівському районі, Закарпатській області, Україна. Населення становить 3120 осіб. Входить до складу Нересницької сільської громади.
| село Новоселиця | |
|---|---|
 (1798 р., не збереглась) (1798 р., не збереглась) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Тячівський район |
| Громада | Нересницька громада |
| Код КАТОТТГ | UA21080090040056408 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1630 |
| Населення | 3120 |
| Площа | 27 км² |
| Поштовий індекс | 90533 |
| Телефонний код | +380 3134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′01″ пн. ш. 23°45′28″ сх. д. / 48.16694° пн. ш. 23.75778° сх. д.Координати: 48°10′01″ пн. ш. 23°45′28″ сх. д. / 48.16694° пн. ш. 23.75778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 346 м |
| Водойми | р. Лужанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90533. с. Новоселиця, вул. Борканюка, 143 |
| Карта | |
  Новоселиця | |
 Новоселиця | |
| Мапа | |
| | |
Природно-географічні умови
Високогірне село Новоселиця розташоване неподалік гори і полонини Менчул (1501 м. над р. м.), за 29 км від районного центру, міста Тячів. Новоселиця славна своїми околицями: присілки Полянське, Камінці, Заверх, а також колишній присілок, а з 1960-х рр. повноцінне село, Тисалово. У підніжжі Менчула народжується прудка, хоч і порівняно невелика (30-км) річка Лужанка. Річка спочатку перетинає село Широкий Луг, північного сусіда Новоселиці. Південніше, у селі Нересниця, вона зливається з норовливою і повноводною Тересвою.
Історія
Новоселиця вперше згадана в писемному джерелі уже шість з половиною століть тому — 15 вересня 1371 року як Nerezleuche.
Інші згадки: 1371: Felseu-Nerezlenche (DocVal. 239), Felsew-Nerezlenche (Mihályi 64), 1600: Felső Nereznice (Bélay 176), 1610: Felsö Nyireznicze (uo.), 1725: Felső Nyeresznicze (Revizki), 1753: Felső Neresnicze (Szabó T. 440), 1808: Nyeresháza (Felső-), Horňi-Neressca, Horni Nérežnice (Lipszky: Rep. 468), 1828: Neresznicze (Felső), Nowoselica (Nagy 197), 1838: FelsőNereznicze (Schem. 59), 1851: Felső-Nyéresháza (Fényes 3: 149), 1877: Nereznice (Felső-), Novoszelica (M), 1913: Taracújfalu (Hnt.), 1925: Novoselice Višni, 1930: Novoselica (ComMarmUg. 95–6), 1944: Felsőneresznice, Новоселица (Hnt.), 1983: Новоселиця, Новоселица (ZO).
Новоселиця - найдавніше поселення долини річки Тересва, яке було королівським маєтком до 1371 року. Король Людовик I 1371 року передав його синам угорського воєводи Долгаї. У 1389 р. село подарував король Сигізмунд синам Апруса Ердо та Гетешу. У 1553 році Новоселиця перейшла знову у власність Долгаїв та їх родини. У 1553 році власником був Імре Долгай, 1600 - поява родин Ласло Бернат, Дьордь Фаркаш, Дьордь Корніш, Петер Росалія Куна та Ласло Вер. Поселення вперше згадується в статуті в 1610 році під назвою Верхня Нересниця.
У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням дуба, на який з одного боку спирається лев, а з другого ведмідь. Довкола герба напис угорською мовою: FELSŐNERESZNITZA HELYSEGENEK PECSETJE 1842 ("Печатка селища Верхня Нересниця. 1842").
Релігія
храм Вознесіння Господнього. 1931.
У 1702 р. в селі була дерев’яна церква св. Михайла під берегом Осуй, освячена єпископом Чумальовським Йосифом (якщо це Йосиф Стойка, що став єпископом у 1692 р., то й церква не могла бути закінчена скоріш як того року), яку згадують у 1751 p., як церкву з двома дзвонами і двома дерев’яними свічниками, без вежі, у поганому стані і яка, згідно з народним переказом, згоріла. Останнє здається сумнівним, бо іконостас цієї церкви перенесли до чудової готичної церкви Вознесіння Господнього, збудованої з ясена та в’яза в 1798 р. зусиллями уряду та місцевої громади і посвяченої сигітським вікарієм Георгієм Кевсеґі. Церква мала довжину 10 м, ширину 6 м, висоту 5 м. Вежа була заввишки 16 м. Іконостас було встановлено 1819р.
На початку XX ст. В. Залозецький описав великі образи Страшного Суду і Страстей Господніх, виконані на полотні, по яких під час дощів текла вода, змиваючи фарбу. Біля церкви стояла дерев’яна дзвіниця.
За свідченням новоселицького пароха Степана Бендаса, 4 вересня 1928 р. пополудні церкву навмисне підпалили православні (про це проговорився сам палій Михайло Шпилька). С. Бендас, ризикуючи життям, викидав з палаючої церкви книги, чаші та інші цінності. Він також залишив детальний опис пожежі у своїй “Хроніці села Новоселиця”. Згоріла також дзвіниця – два дзвони збереглися, а найменший розплавився. У церковних книгах збереглися цікаві записи. Так, “Апостол”, виданий у Львові в 1696 р., був куплений 12 лютого 1702 р. за “півдесята золотого угорського”, а від парохіян підписався Піргій Юра Ковачів.У Євангелії 1636 р. записали, що в 1718 р. при ієреї Іоані Тяскові купили селяни дзвін за 20 золотих. Один золотий дав піп Іван (далі обрізано).У “Єірмологіоні” 1698 р. видання отець І. Тяско записав, що книгу купили в листопаді 1725 р. брати Дмитро, Михайло і Семен Томишинці разом з дружинами та матір’ю. “Трефолой” купили в 1758 р. Дмитро і Семен Томишинці та Василь Дзуґан за 31 золотий вонаш. У “Хроніці” описано зведення нової церкви з каменю, до чого готувалися ще в 1863 р. Заслугою о. Г. Грибовського громада купила концесії на корчму, що мало забезпечити надходження на будівництво церкви. Місцеві євреї погодились платити громаді 25 флоренів річно за умови, що конкуруючу корчму не відкриють, але записів про сплату не збереглося. О. Грибовський записав, що землю під церкву дав Юрій Тяско, але пізніше йому землю повернули, бо Василь Рарич виміняв в Івана Тяска вигіднішу ділянку і передав її для спорудження церкви. У 1909 р. громаді треба було зібрати 42 618 корон угорських, але вдалося зібрати лише 25 883. Поступово збирали гроші та матеріали (60 тисяч чехословацьких корон виручили від продажу дубового лісу, купили 200 тисяч цеглин), і в травні 1930 р. розпочалося будівництво за проектом ужгородського інженера Е. Еґреші. Обрали 10 кураторів для ведення будівництва.
Головну роль у спорудженні відіграв Юрій Томишинець, а також Василь Лемак, Василь Джуган, Стефан Проданець. Парох С. Бендас умовив селян виконати ручну роботу безоплатно. Влітку 1930 р. вдалося отримати 93 тисячі чехословацьких корон від міністерства землеробства і таким чином завершити будівництво і вкрити церкву дахом. Навесні 1931 р. знову проведено збір коштів серед селян і зібрано 61 370 корон, а також складено розмітку на збір ще 63 465 корон. Багато родин здавало більше 1000 корон. На церкві встановили 6 позолочених хрестів – найбільший купила громада, а інші, за 600 корон кожен, купили Іван Джуган, Василь Іванцюк, Юрій Павлюк, Василь Тяско та Іван Поковба з Широкого Лугу. Щоб уникнути осідання м’якого ґрунту, під вежею спорудили бетонну платформу розмірами 7: 7 м, а під неї вбили 36 семиметрових дубових паль. Довжина церкви склала 33,7 м, ширина нави – 9,2 м, а у притворах – 20,4 м, висота стін – 8,7 м, висота вежі без хреста – 28,5 м, з главкою і хрестом – 31,8 м.
У кінці 1931 р. кошти вичерпалися, притвор і хори лишилися незакінченими, але декан о. Теодор Коссей пішов на зустріч вірникам і 4 грудня благословив церкву. Внутрішнє спорядження подарувала дубівська греко-католицька громада. Пам’ятний список жертвувачів замурували у фундамент позаду вівтаря. У 1934 р. купили дзвін вагою 39 кг. (Два давні дзвони реквізували на військові потреби 14 березня 1917 р.). Хори добудували в 1936 р. За часів СРСР церква належала православним і була переосвячена на Благовіщення пр. богородиці, а в 1991 р. її повернуто греко-католикам. У вівтарі на арці склепіння написано: “Церква мальована | рока Божого 1988 при | св. Кубинець Вас. Ів. гол. дв. Тяско Ів. Ів. | касир Джуган Вас. Ник. Худ. Пригара Ол. Іл.”. Церква Благовіщення пр. богородиці. 1993.
храм Благовіщення пр. богородиці. 1993.
У Новоселиці поширення православ’я припадає на 1923 p., коли створили Православний комітет. У березні того ж року скликали збори й обговорили план спорудження православної церкви, яку чехословацька влада дозволила будувати біля греко-католицької церкви. На збільшення церковної ділянки пішла частина землі Стефана Рарича. Першим священиком став російський емігрант Владімір Потапов, що називав себе морським офіцером. Церкву збудували 1925 р. і о. Потапов посвятив її на св. Володимира, але з часом храмове свято перенесли на Благовіщення. Поряд спорудили дерев’яну каркасну двоярусну дзвіницю.
З приходом радянської влади муровану греко-католицьку церкву передали православним, а православну перетворили на школу. В 1960-х роках ґанок і турню розібрали. У 1990 р. муровану церкву повернуто греко-католикам, а школу, що була церквою, – православним. З 1991 до 1993 р. довкола дерев’яної церкви зведено нову муровану, а стару – розібрано.
Присілки
Полянське
Полянське - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Новоселиця рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка у ХІХ ст.
Туристичні місця
- храм Благовіщення пр. богородиці. 1993.
- храм Вознесіння Господнього. 1931.
- Оголені скелі на вершині гори Великий Каменець
- Відслонення альбдатської товщі крейди
- Джерело № 1 (Новоселиця)
Посилання
Погода в селі
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novose licya selo u Tyachivskomu rajoni Zakarpatskij oblasti Ukrayina Naselennya stanovit 3120 osib Vhodit do skladu Neresnickoyi silskoyi gromadi selo NovoselicyaDerev yana greko katolicka cerkva Voznesinnya 1798 r ne zbereglas Derev yana greko katolicka cerkva Voznesinnya 1798 r ne zbereglas Krayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Tyachivskij rajonGromada Neresnicka gromadaKod KATOTTG UA21080090040056408Osnovni daniZasnovane 1630Naselennya 3120Plosha 27 km Poshtovij indeks 90533Telefonnij kod 380 3134Geografichni daniGeografichni koordinati 48 10 01 pn sh 23 45 28 sh d 48 16694 pn sh 23 75778 sh d 48 16694 23 75778 Koordinati 48 10 01 pn sh 23 45 28 sh d 48 16694 pn sh 23 75778 sh d 48 16694 23 75778Serednya visota nad rivnem morya 346 mVodojmi r LuzhankaMisceva vladaAdresa radi 90533 s Novoselicya vul Borkanyuka 143KartaNovoselicyaNovoselicyaMapa Novoselicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novoselicya znachennya Prirodno geografichni umoviVisokogirne selo Novoselicya roztashovane nepodalik gori i polonini Menchul 1501 m nad r m za 29 km vid rajonnogo centru mista Tyachiv Novoselicya slavna svoyimi okolicyami prisilki Polyanske Kaminci Zaverh a takozh kolishnij prisilok a z 1960 h rr povnocinne selo Tisalovo U pidnizhzhi Menchula narodzhuyetsya prudka hoch i porivnyano nevelika 30 km richka Luzhanka Richka spochatku peretinaye selo Shirokij Lug pivnichnogo susida Novoselici Pivdennishe u seli Neresnicya vona zlivayetsya z norovlivoyu i povnovodnoyu Teresvoyu IstoriyaNovoselicya vpershe zgadana v pisemnomu dzhereli uzhe shist z polovinoyu stolit tomu 15 veresnya 1371 roku yak Nerezleuche Inshi zgadki 1371 Felseu Nerezlenche DocVal 239 Felsew Nerezlenche Mihalyi 64 1600 Felso Nereznice Belay 176 1610 Felso Nyireznicze uo 1725 Felso Nyeresznicze Revizki 1753 Felso Neresnicze Szabo T 440 1808 Nyereshaza Felso Horni Neressca Horni Nereznice Lipszky Rep 468 1828 Neresznicze Felso Nowoselica Nagy 197 1838 FelsoNereznicze Schem 59 1851 Felso Nyereshaza Fenyes 3 149 1877 Nereznice Felso Novoszelica M 1913 Taracujfalu Hnt 1925 Novoselice Visni 1930 Novoselica ComMarmUg 95 6 1944 Felsoneresznice Novoselica Hnt 1983 Novoselicya Novoselica ZO Novoselicya najdavnishe poselennya dolini richki Teresva yake bulo korolivskim mayetkom do 1371 roku Korol Lyudovik I 1371 roku peredav jogo sinam ugorskogo voyevodi Dolgayi U 1389 r selo podaruvav korol Sigizmund sinam Aprusa Erdo ta Geteshu U 1553 roci Novoselicya perejshla znovu u vlasnist Dolgayiv ta yih rodini U 1553 roci vlasnikom buv Imre Dolgaj 1600 poyava rodin Laslo Bernat Dord Farkash Dord Kornish Peter Rosaliya Kuna ta Laslo Ver Poselennya vpershe zgaduyetsya v statuti v 1610 roci pid nazvoyu Verhnya Neresnicya U HIH st selishe malo vlasnu simvoliku pechatku z zobrazhennyam duba na yakij z odnogo boku spirayetsya lev a z drugogo vedmid Dovkola gerba napis ugorskoyu movoyu FELSONERESZNITZA HELYSEGENEK PECSETJE 1842 Pechatka selisha Verhnya Neresnicya 1842 Religiyahram Voznesinnya Gospodnogo 1931 U 1702 r v seli bula derev yana cerkva sv Mihajla pid beregom Osuj osvyachena yepiskopom Chumalovskim Josifom yaksho ce Josif Stojka sho stav yepiskopom u 1692 r to j cerkva ne mogla buti zakinchena skorish yak togo roku yaku zgaduyut u 1751 p yak cerkvu z dvoma dzvonami i dvoma derev yanimi svichnikami bez vezhi u poganomu stani i yaka zgidno z narodnim perekazom zgorila Ostannye zdayetsya sumnivnim bo ikonostas ciyeyi cerkvi perenesli do chudovoyi gotichnoyi cerkvi Voznesinnya Gospodnogo zbudovanoyi z yasena ta v yaza v 1798 r zusillyami uryadu ta miscevoyi gromadi i posvyachenoyi sigitskim vikariyem Georgiyem Kevsegi Cerkva mala dovzhinu 10 m shirinu 6 m visotu 5 m Vezha bula zavvishki 16 m Ikonostas bulo vstanovleno 1819r Na pochatku XX st V Zalozeckij opisav veliki obrazi Strashnogo Sudu i Strastej Gospodnih vikonani na polotni po yakih pid chas doshiv tekla voda zmivayuchi farbu Bilya cerkvi stoyala derev yana dzvinicya Za svidchennyam novoselickogo paroha Stepana Bendasa 4 veresnya 1928 r popoludni cerkvu navmisne pidpalili pravoslavni pro ce progovorivsya sam palij Mihajlo Shpilka S Bendas rizikuyuchi zhittyam vikidav z palayuchoyi cerkvi knigi chashi ta inshi cinnosti Vin takozh zalishiv detalnij opis pozhezhi u svoyij Hronici sela Novoselicya Zgorila takozh dzvinicya dva dzvoni zbereglisya a najmenshij rozplavivsya U cerkovnih knigah zbereglisya cikavi zapisi Tak Apostol vidanij u Lvovi v 1696 r buv kuplenij 12 lyutogo 1702 r za pivdesyata zolotogo ugorskogo a vid parohiyan pidpisavsya Pirgij Yura Kovachiv U Yevangeliyi 1636 r zapisali sho v 1718 r pri iyereyi Ioani Tyaskovi kupili selyani dzvin za 20 zolotih Odin zolotij dav pip Ivan dali obrizano U Yeirmologioni 1698 r vidannya otec I Tyasko zapisav sho knigu kupili v listopadi 1725 r brati Dmitro Mihajlo i Semen Tomishinci razom z druzhinami ta matir yu Trefoloj kupili v 1758 r Dmitro i Semen Tomishinci ta Vasil Dzugan za 31 zolotij vonash U Hronici opisano zvedennya novoyi cerkvi z kamenyu do chogo gotuvalisya she v 1863 r Zaslugoyu o G Gribovskogo gromada kupila koncesiyi na korchmu sho malo zabezpechiti nadhodzhennya na budivnictvo cerkvi Miscevi yevreyi pogodilis platiti gromadi 25 floreniv richno za umovi sho konkuruyuchu korchmu ne vidkriyut ale zapisiv pro splatu ne zbereglosya O Gribovskij zapisav sho zemlyu pid cerkvu dav Yurij Tyasko ale piznishe jomu zemlyu povernuli bo Vasil Rarich viminyav v Ivana Tyaska vigidnishu dilyanku i peredav yiyi dlya sporudzhennya cerkvi U 1909 r gromadi treba bulo zibrati 42 618 koron ugorskih ale vdalosya zibrati lishe 25 883 Postupovo zbirali groshi ta materiali 60 tisyach chehoslovackih koron viruchili vid prodazhu dubovogo lisu kupili 200 tisyach ceglin i v travni 1930 r rozpochalosya budivnictvo za proektom uzhgorodskogo inzhenera E Egreshi Obrali 10 kuratoriv dlya vedennya budivnictva Golovnu rol u sporudzhenni vidigrav Yurij Tomishinec a takozh Vasil Lemak Vasil Dzhugan Stefan Prodanec Paroh S Bendas umoviv selyan vikonati ruchnu robotu bezoplatno Vlitku 1930 r vdalosya otrimati 93 tisyachi chehoslovackih koron vid ministerstva zemlerobstva i takim chinom zavershiti budivnictvo i vkriti cerkvu dahom Navesni 1931 r znovu provedeno zbir koshtiv sered selyan i zibrano 61 370 koron a takozh skladeno rozmitku na zbir she 63 465 koron Bagato rodin zdavalo bilshe 1000 koron Na cerkvi vstanovili 6 pozolochenih hrestiv najbilshij kupila gromada a inshi za 600 koron kozhen kupili Ivan Dzhugan Vasil Ivancyuk Yurij Pavlyuk Vasil Tyasko ta Ivan Pokovba z Shirokogo Lugu Shob uniknuti osidannya m yakogo gruntu pid vezheyu sporudili betonnu platformu rozmirami 7 7 m a pid neyi vbili 36 semimetrovih dubovih pal Dovzhina cerkvi sklala 33 7 m shirina navi 9 2 m a u pritvorah 20 4 m visota stin 8 7 m visota vezhi bez hresta 28 5 m z glavkoyu i hrestom 31 8 m U kinci 1931 r koshti vicherpalisya pritvor i hori lishilisya nezakinchenimi ale dekan o Teodor Kossej pishov na zustrich virnikam i 4 grudnya blagosloviv cerkvu Vnutrishnye sporyadzhennya podaruvala dubivska greko katolicka gromada Pam yatnij spisok zhertvuvachiv zamuruvali u fundament pozadu vivtarya U 1934 r kupili dzvin vagoyu 39 kg Dva davni dzvoni rekvizuvali na vijskovi potrebi 14 bereznya 1917 r Hori dobuduvali v 1936 r Za chasiv SRSR cerkva nalezhala pravoslavnim i bula pereosvyachena na Blagovishennya pr bogorodici a v 1991 r yiyi povernuto greko katolikam U vivtari na arci sklepinnya napisano Cerkva malovana roka Bozhogo 1988 pri sv Kubinec Vas Iv gol dv Tyasko Iv Iv kasir Dzhugan Vas Nik Hud Prigara Ol Il Cerkva Blagovishennya pr bogorodici 1993 hram Blagovishennya pr bogorodici 1993 U Novoselici poshirennya pravoslav ya pripadaye na 1923 p koli stvorili Pravoslavnij komitet U berezni togo zh roku sklikali zbori j obgovorili plan sporudzhennya pravoslavnoyi cerkvi yaku chehoslovacka vlada dozvolila buduvati bilya greko katolickoyi cerkvi Na zbilshennya cerkovnoyi dilyanki pishla chastina zemli Stefana Raricha Pershim svyashenikom stav rosijskij emigrant Vladimir Potapov sho nazivav sebe morskim oficerom Cerkvu zbuduvali 1925 r i o Potapov posvyativ yiyi na sv Volodimira ale z chasom hramove svyato perenesli na Blagovishennya Poryad sporudili derev yanu karkasnu dvoyarusnu dzvinicyu Z prihodom radyanskoyi vladi murovanu greko katolicku cerkvu peredali pravoslavnim a pravoslavnu peretvorili na shkolu V 1960 h rokah ganok i turnyu rozibrali U 1990 r murovanu cerkvu povernuto greko katolikam a shkolu sho bula cerkvoyu pravoslavnim Z 1991 do 1993 r dovkola derev yanoyi cerkvi zvedeno novu murovanu a staru rozibrano Prisilki Polyanske Polyanske kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Novoselicya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u HIH st Turistichni miscyahram Blagovishennya pr bogorodici 1993 hram Voznesinnya Gospodnogo 1931 Ogoleni skeli na vershini gori Velikij Kamenec Vidslonennya albdatskoyi tovshi krejdi Dzherelo 1 Novoselicya PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi