У математиці , особливо теорії гомотопії , конус відображення є конструкцією визначеною для кожного неперервного відображення між топологічними просторами. Конус відображення можна розглядати як циліндр відображення , один кінець якого стискується до точки. Конуси відображення часто застосовуються у теорії гомотопії просторів із виділеною точкою.
Означення
Нехай є неперервним відображенням між топологічними просторами. Конус відображення є фактор-простором циліндра відображення згідно відношення еквівалентності , на X. Тут позначає одиничний відрізок [0,1] із стандартною топологією.
Для відображення просторів із виділеною точкою (при якому ), також відбувається ідентифікація всіх точок виду ; тобто,
Подвійний циліндр відображення
Конус відображення є окремим випадком подвійного циліндра відображення. Цей простір є циліндром один кінець якого приєднується до через неперервне відображення
а інший кінець до простору через неперервне відображення
Конус відображення є прикладом подвійного циліндра відображення для якого один із просторів є одноточковим.
Приклади
- Якщо є колом , конус відображення можна розглядати як фактор-простір диз'юнктного об'єднання Y із кругом через ідентифікацію точок x на границі круга із точками у Y.
- Нехай, наприклад, Y є кругом і є стандартним включенням як границі . Тоді конус відображення є гомеоморфним двом кругам склеєним на по їх границях, тобто гомеоморфним сфері .
- Якщо є відображенням склеювання у CW-комплексі , де позначає -скелет, то конус є гомеоморфним -скелету .
- Для топологічного простору X і петлі що представляє елемент фундаментальної групи простору X, можна побудувати конус відображення . При цьому петлю можна стягнути у і тому клас еквівалентності у фундаментальній групі простору буде одиничним елементом. Для групи заданої породжуючими елементами і їх відношеннями таким чином можна одержати 2-комплекс із цією фундаментальною групою.
- Відображення між однозв'язними CW-комплексами є гомотопною еквівалентністю тоді і тільки тоді коли його конус відображення є стягуваним. Більш загально, відображення називається n-зв'язним якщо його конус відображення є n-зв'язним простором.
Властивості
- Простір є підпростором , оскільки відображення факторизації на просторі є ін'єктивним.
- Якщо є ін'єктивним і відносно відкритим, тобто гомеоморфізмом тоді конус і відповідно є підпросторами .
- Для тотожного відображення , конус і конус відображення є гомеоморфними: .
Всі вказані властивості є також справедливими для просторів із виділеними точками.
- Якщо є просторами із виділеними точками і є константою, то , де позначає (редуковану надбудову) простору , а є букетом просторів.
- Редукований конус відображення є гомотопно еквівалентним звичайному конусу відображення.
- Нехай є гомологією. Відображення породжує ізоморфізми на , якщо і тільки якщо відображення породжує ізоморфізми на , тобто .
- За допомогою конуса відображення можна інтерпретувати гомологію пари просторів, як редуковану гомологію фактор-простору. А саме, якщо H є гомологією і є кофібрацією, то
- .
- Якщо відображення є гомотопними, то конуси відображення і є гомотопно еквівалентними.
- Якщо є підпростором і є кофібрацією, то є гомотопно еквівалентним фактор-простору і для просторів із виділеними точками всі гомотопії є із збереженням виділених точок.
- Вкладення завжди є кофібрацією. Конус цього відображення таким чином є гомотопно еквівалентним простору де позначає надбудову простору . Для просторів із виділеними точками конус цього відображення є гомотопно еквівалентним редукованій надбудові
- Для просторів із виділеними точками відображення і довільного простору із виділеною точкою послідовність на класах гомотопії:
- є точною. У даному випадку це означає, що образ відображення що переводить клас гомотопії відображення із у (із збереженням виділених точок) у клас гомотопії належить прообразу тобто є константою, що переводить увесь простір у виділену точку
- Із попередніх властивостей випливає, що відображення породжує точну послідовність на класах гомотопії для довільного простору із виділеною точкою :
Див. також
Примітки
- Hatcher, Allen (2002). . Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 25 червня 2020.
- May, J. Peter (1999). (PDF). Chicago Lectures in Mathematics. See Chapter 6. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2020. Процитовано 25 червня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U matematici osoblivo teoriyi gomotopiyi konus vidobrazhennya C f displaystyle C f ye konstrukciyeyu viznachenoyu dlya kozhnogo neperervnogo vidobrazhennya mizh topologichnimi prostorami Konus vidobrazhennya mozhna rozglyadati yak cilindr vidobrazhennya M f displaystyle Mf odin kinec yakogo stiskuyetsya do tochki Konusi vidobrazhennya chasto zastosovuyutsya u teoriyi gomotopiyi prostoriv iz vidilenoyu tochkoyu OznachennyaNehaj f X Y displaystyle f colon X to Y ye neperervnim vidobrazhennyam mizh topologichnimi prostorami Konus vidobrazhennya C f displaystyle C f ye faktor prostorom cilindra vidobrazhennya X I f Y displaystyle X times I sqcup f Y zgidno vidnoshennya ekvivalentnosti x 0 x 0 displaystyle x 0 sim x 0 x 1 f x displaystyle x 1 sim f x na X Tut I displaystyle I poznachaye odinichnij vidrizok 0 1 iz standartnoyu topologiyeyu Dlya vidobrazhennya prostoriv iz vidilenoyu tochkoyu f X x 0 Y y 0 displaystyle f colon X x 0 to Y y 0 pri yakomu f x 0 y 0 displaystyle f colon x 0 mapsto y 0 takozh vidbuvayetsya identifikaciya vsih tochok vidu x 0 I displaystyle x 0 times I tobto x 0 t x 0 t displaystyle x 0 t sim x 0 t Podvijnij cilindr vidobrazhennya Konus vidobrazhennya ye okremim vipadkom podvijnogo cilindra vidobrazhennya Cej prostir ye cilindrom X I displaystyle X times I odin kinec yakogo priyednuyetsya do Y 1 displaystyle Y 1 cherez neperervne vidobrazhennya f 1 X Y 1 displaystyle f 1 X to Y 1 a inshij kinec do prostoru Y 2 displaystyle Y 2 cherez neperervne vidobrazhennya f 2 X Y 2 displaystyle f 2 X to Y 2 Konus vidobrazhennya ye prikladom podvijnogo cilindra vidobrazhennya dlya yakogo odin iz prostoriv Y 1 Y 2 displaystyle Y 1 Y 2 ye odnotochkovim PrikladiYaksho X displaystyle X ye kolom S 1 displaystyle S 1 konus vidobrazhennya C f displaystyle C f mozhna rozglyadati yak faktor prostir diz yunktnogo ob yednannya Y iz krugom D 2 displaystyle D 2 cherez identifikaciyu tochok x na granici kruga D 2 displaystyle D 2 iz tochkami f x displaystyle f x u Y Nehaj napriklad Y ye krugom D 2 displaystyle D 2 i f S 1 Y D 2 displaystyle f colon S 1 to Y D 2 ye standartnim vklyuchennyam S 1 displaystyle S 1 yak granici D 2 displaystyle D 2 Todi konus vidobrazhennya C f displaystyle C f ye gomeomorfnim dvom krugam skleyenim na po yih granicyah tobto gomeomorfnim sferi S 2 displaystyle S 2 Yaksho f i I S i n X n displaystyle textstyle f colon coprod i in I S i n rightarrow X n ye vidobrazhennyam skleyuvannya u CW kompleksi X displaystyle X de X n displaystyle X n poznachaye n displaystyle n skelet to konus C f displaystyle Cf ye gomeomorfnim n 1 displaystyle n 1 skeletu X n 1 displaystyle X n 1 Dlya topologichnogo prostoru X i petli a S 1 X displaystyle alpha colon S 1 to X sho predstavlyaye element fundamentalnoyi grupi prostoru X mozhna pobuduvati konus vidobrazhennya C a displaystyle C alpha Pri comu petlyu a displaystyle alpha mozhna styagnuti u C a displaystyle C alpha i tomu klas ekvivalentnosti a displaystyle alpha u fundamentalnij grupi prostoru C a displaystyle C alpha bude odinichnim elementom Dlya grupi zadanoyi porodzhuyuchimi elementami i yih vidnoshennyami takim chinom mozhna oderzhati 2 kompleks iz ciyeyu fundamentalnoyu grupoyu Vidobrazhennya f X Y displaystyle f colon X rightarrow Y mizh odnozv yaznimi CW kompleksami ye gomotopnoyu ekvivalentnistyu todi i tilki todi koli jogo konus vidobrazhennya ye styaguvanim Bilsh zagalno vidobrazhennya nazivayetsya n zv yaznim yaksho jogo konus vidobrazhennya ye n zv yaznim prostorom VlastivostiProstir Y displaystyle Y ye pidprostorom C f displaystyle C f oskilki vidobrazhennya faktorizaciyi C X Y C f displaystyle CX sqcup Y to C f na prostori Y displaystyle Y ye in yektivnim Yaksho f displaystyle f ye in yektivnim i vidnosno vidkritim tobto gomeomorfizmom todi konus C X displaystyle CX i vidpovidno X displaystyle X ye pidprostorami C f displaystyle C f Dlya totozhnogo vidobrazhennya i d X X x x displaystyle id colon X rightarrow X x mapsto x konus i konus vidobrazhennya ye gomeomorfnimi C i d C X displaystyle C id cong CX Vsi vkazani vlastivosti ye takozh spravedlivimi dlya prostoriv iz vidilenimi tochkami Yaksho X Y displaystyle X Y ye prostorami iz vidilenimi tochkami i f y 0 displaystyle f equiv y 0 ye konstantoyu to C f S X Y displaystyle C f cong Sigma X vee Y de S X displaystyle Sigma X poznachaye redukovanu nadbudovu prostoru X displaystyle X a displaystyle vee ye buketom prostoriv Redukovanij konus vidobrazhennya ye gomotopno ekvivalentnim zvichajnomu konusu vidobrazhennya Nehaj H displaystyle mathbb H ye gomologiyeyu Vidobrazhennya f X Y displaystyle f colon X rightarrow Y porodzhuye izomorfizmi na H displaystyle H yaksho i tilki yaksho vidobrazhennya p t C f displaystyle pt hookrightarrow C f porodzhuye izomorfizmi na H displaystyle H tobto H C f p t 0 displaystyle H C f pt 0 Za dopomogoyu konusa vidobrazhennya mozhna interpretuvati gomologiyu pari prostoriv yak redukovanu gomologiyu faktor prostoru A same yaksho H ye gomologiyeyu i i A X displaystyle i colon A to X ye kofibraciyeyu to H X A H X A H X A displaystyle H X A H X A tilde H X A Yaksho vidobrazhennya f g X Y displaystyle f g colon X rightarrow Y ye gomotopnimi to konusi vidobrazhennya C f displaystyle C f i C g displaystyle C g ye gomotopno ekvivalentnimi Yaksho A X displaystyle A subseteq X ye pidprostorom i i A X displaystyle i colon A hookrightarrow X ye kofibraciyeyu to C i displaystyle C i ye gomotopno ekvivalentnim faktor prostoru X A displaystyle X A i dlya prostoriv iz vidilenimi tochkami vsi gomotopiyi ye iz zberezhennyam vidilenih tochok Vkladennya j Y C f displaystyle j colon Y hookrightarrow C f zavzhdi ye kofibraciyeyu Konus cogo vidobrazhennya takim chinom ye gomotopno ekvivalentnim prostoru C f Y S X displaystyle C f Y cong SX de S X displaystyle SX poznachaye nadbudovu prostoru X displaystyle X Dlya prostoriv iz vidilenimi tochkami konus cogo vidobrazhennya ye gomotopno ekvivalentnim redukovanij nadbudovi S X displaystyle Sigma X Dlya prostoriv iz vidilenimi tochkami vidobrazhennya f X x 0 Y y 0 displaystyle f colon X x 0 to Y y 0 i dovilnogo prostoru iz vidilenoyu tochkoyu Z z 0 displaystyle Z z 0 poslidovnist na klasah gomotopiyi C f Z j Y Z f X Z displaystyle C f Z xrightarrow j Y Z xrightarrow f X Z dd ye tochnoyu U danomu vipadku ce oznachaye sho obraz vidobrazhennya j displaystyle j sho perevodit klas gomotopiyi vidobrazhennya g displaystyle g iz C f displaystyle C f u Z displaystyle Z iz zberezhennyam vidilenih tochok u klas gomotopiyi g j displaystyle g circ j nalezhit proobrazu f displaystyle f tobto g j f displaystyle g circ j circ f ye konstantoyu sho perevodit uves prostir X displaystyle X u vidilenu tochku z 0 displaystyle z 0 Iz poperednih vlastivostej viplivaye sho vidobrazhennya f X x 0 Y y 0 displaystyle f colon X x 0 to Y y 0 porodzhuye tochnu poslidovnist na klasah gomotopiyi dlya dovilnogo prostoru iz vidilenoyu tochkoyu Z z 0 displaystyle Z z 0 S Y Z S X Z C f Z Y Z X Z displaystyle dots rightarrow Sigma Y Z rightarrow Sigma X Z rightarrow C f Z rightarrow Y Z rightarrow X Z dd Div takozhKofibraciya Cilindr vidobrazhennyaPrimitkiHatcher Allen 2002 Cambridge Cambridge University Press ISBN 9780521795401 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 25 chervnya 2020 May J Peter 1999 PDF Chicago Lectures in Mathematics See Chapter 6 ISBN 0 226 51183 9 Arhiv originalu PDF za 9 listopada 2020 Procitovano 25 chervnya 2020