Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (липень 2022) |
Каракалпакста́н (Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Каракалпакстан Республикаси, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси) — автономна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.
| Каракалпацька Республіка | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Нукус | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Нукус | ||||
| Офіційні мови | Каракалпацька, узбецька | ||||
| Суверенна держава |  Узбекистан | ||||
| Форма правління | Автономна Республіка в складі Узбекистану | ||||
| Президент | Муса Єрніязов | ||||
| 1991 | 25 грудня | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 164 900 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2013 | 1 711 800 | ||||
| - Густота | 7,5/км² | ||||
| Валюта | Сум (UZS) | ||||
| Часовий пояс | +5 | ||||
| Домен | |||||
| |||||
Населення
Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.
У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям.
Каракалпацька мова є ближчою до казахської мови, аніж до узбецької, що часто стає причиною етнічних суперечок. Навіть побутує думка, що каракалпаки як народ взагалі були вигадані Радянською владою, аби роз'єднати єдиний казахський народ обабіч кордону.
За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.
Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.
Історія
Давня історія
Під час розкопок поблизу каналу , що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.
Сучасна історія
Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.
Протести 2022 року
На громадське обговорення було винесено проект нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протести.
Адміністративний поділ
Республіка поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahri) республіканського підпорядкування (станом на 1.01.2011 року).
 | ||||||||
| № на карті | Район, місто | Центр | Площа, км² (2004) | Населення (перепис 1989) | К-сть міст | К-сть міських селищ | К-сть ССГ | Дата утворення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Амудар'їнський | місто Мангіт | 1021 | 108675 | 1 | 4 | 15 | 18.12.1957 |
| 2 | Бірунійський | місто Біруні | 3952 | 109698 | 1 | 1 | 13 | 31.12.1964 |
| 3 | Елліккалинський | місто Бустан | 5419 | 83207 | 1 | 0 | 13 | 23.03.1977 |
| 4 | Канликульський | міське селище Канликуль | 744 | 29614 | 0 | 1 | 7 | 1970 |
| 5 | Караузяцький | міське селище Караузяк | 6053 | 35376 | 0 | 1 | 8 | 1975 |
| 6 | Кеґейлійський | міське селище Кеґейлі | 924 | 58584 | 1 | 2 | 9 | бл.1926 |
| 7 | Кунградський | місто Кунград | 74496 | 90238 | 1 | 6 | 11 | 22.02.1964 |
| 8 | Муйнацький | місто Муйнак | 37487 | 27417 | 1 | 0 | 6 | бл.1926 |
| 9 | Нукуський | міське селище Акмангіт | 953 | 41890 | 1 | 0 | 6 | 25.12.1968 |
| 10 | Тахтакупирський | міське селище Тахтакупир | 21122 | 38710 | 0 | 1 | 8 | 1965 |
| 11 | Турткульський | місто Турткуль | 7483 | 115918 | 1 | 5 | 15 | 3.07.1927 |
| 12 | Ходжейлійський | місто Ходжейлі | 2353 | 118190 | 1 | 2 | 8 | бл.1926 |
| 13 | Чимбайський | місто Чимбай | 1444 | 76422 | 1 | 1 | 11 | бл. 1926 |
| 14 | Шуманайський | місто Шуманай | 636 | 36330 | 1 | 0 | 7 | 9.01.1967 |
(скасований у 2004) | селище Казанкеткен | 2269 | … | |||||
| Нукуський хокіміят | … | 212 | 202219 | 1 | 1 | 0 | бл.1933 | |
| Тахіатаський хокіміят | … | 23 | 42960 | 1 | 0 | 0 | 28.09.1971 | |
| Загалом | Нукус | 166591 | 1215448 | 14 | 26 | 137 | 16.02.1925 | |
скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.
18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.
- Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
- Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
- Раніше існував у 1926—1963 роках.
- Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
- Раніше існував у 1926—1963 роках.
Населені пункти
Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.
Міста | Міські селища | |
Незалежницький рух
Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.
Протести 2022 року
2 липня в Каракалпакстані розпочалися протести після того, як президент Узбекистану запропонував скасувати автономію республіки.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Рада міністрів Республіки Каракалпакстан [Архівовано 23 грудня 2012 у WebCite](рос.)(узб.)(кар.)(англ.)
Примітки
- ukr.net
- В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
- СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
- Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
- Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
- Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
- Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) [ 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lipen 2022 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karakalpakiya znachennya Karakalpaksta n Karakalpacka Respublika Karakalpakiya kar Qaraqalpaqstan Respublikasi Karakalpakstan Respublikasi uzb Qoraqalpog iston Respublikasi Қorakalpogiston Respublikasi avtonomna respublika na pivnichnomu zahodi Uzbekistanu Plosha respubliki stanovit 166 tis km Stoliceyu respubliki ye misto Nukus Karakalpacka Respublika Qaraqalpaqstan Respublikasi Prapor Gerb Roztashuvannya Karakalpackoyi Respubliki Stolicya Nukus Najbilshe misto Nukus Oficijni movi Karakalpacka uzbecka Suverenna derzhava Uzbekistan Forma pravlinnya Avtonomna Respublika v skladi Uzbekistanu Prezident Musa Yerniyazov 1991 25 grudnya Plosha Zagalom 164 900 km Naselennya perepis 2013 1 711 800 Gustota 7 5 km Valyuta Sum a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 UZS a Chasovij poyas 5 Domen Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KarakalpakstanNaselennyaChiselnist naselennya Karakalpakstanu ocinyuyetsya v 1 2 mln osib 400 tisyach z yakih etnichni karakalpaki 400 tisyach uzbeki 300 tisyach kazahi U davninu karakalpaki buli skotaryami i ribalkami persha zgadka pro nih datuyetsya 16 stolittyam Karakalpacka mova ye blizhchoyu do kazahskoyi movi anizh do uzbeckoyi sho chasto staye prichinoyu etnichnih superechok Navit pobutuye dumka sho karakalpaki yak narod vzagali buli vigadani Radyanskoyu vladoyu abi roz yednati yedinij kazahskij narod obabich kordonu dzherelo ne vkazane 740 dniv Za chasiv SRSR karakalpacka mova poslugovuvalasya kiriliceyu iz 1996 roku yak i v uzbeckij trivaye perehid na latinicyu Veliki mista krim stolici Nukusa Hodzhejli Chimbaj Kungrad Tahiatash IstoriyaDavnya istoriya Pid chas rozkopok poblizu kanalu sho provodilis pid kerivnictvom radyanskogo arheologa S P Tolstova bula vidilena tak zvana Amirabadska kultura bronzovoyi dobi Suchasna istoriya Kara Kalpacka avtonomna oblast z centrom u Turtkuli u 1929 1932 rokah centrom buv Chimbaj bula stvorena u 1924 roci v skladi Kirgizkoyi ARSR a v 1930 roci bula perepidporyadkovana bezposeredno RRFSR U 1932 roci peretvorena na ARSR a 5 grudnya 1936 roku vvijshla do skladu Uzbeckoyi RSR U 1933 roci centrom stav Nukus U 1964 roci perejmenovana na Karakalpacku ARSR Z 1992 roku Respublika Karakalpakstan Protesti 2022 roku Dokladnishe Protesti v Karakalpakstani 2022 Na gromadske obgovorennya bulo vineseno proekt novoyi redakciyi Konstituciyi Uzbekistanu v kotrij iz opisu statusa Respubliki Karakalpakstan vidaleno slovo suverenna a takozh zabrano zgadku pro pravo respubliki na vidokremlennya vid Uzbekistanu 1 lipnya 2022 roku v respublici pochalisya protesti Administrativnij podilRespublika podilena na 14 rajoniv tumani i 2 mista shahri respublikanskogo pidporyadkuvannya stanom na 1 01 2011 roku na karti Rajon misto Centr Plosha km 2004 Naselennya perepis 1989 K st mist K st miskih selish K st SSG Data utvorennya 1 Amudar yinskij misto Mangit 1021 108675 1 4 15 18 12 1957 2 Birunijskij misto Biruni 3952 109698 1 1 13 31 12 1964 3 Ellikkalinskij misto Bustan 5419 83207 1 0 13 23 03 1977 4 Kanlikulskij miske selishe Kanlikul 744 29614 0 1 7 1970 5 Karauzyackij miske selishe Karauzyak 6053 35376 0 1 8 1975 6 Kegejlijskij miske selishe Kegejli 924 58584 1 2 9 bl 1926 7 Kungradskij misto Kungrad 74496 90238 1 6 11 22 02 1964 8 Mujnackij misto Mujnak 37487 27417 1 0 6 bl 1926 9 Nukuskij miske selishe Akmangit 953 41890 1 0 6 25 12 1968 10 Tahtakupirskij miske selishe Tahtakupir 21122 38710 0 1 8 1965 11 Turtkulskij misto Turtkul 7483 115918 1 5 15 3 07 1927 12 Hodzhejlijskij misto Hodzhejli 2353 118190 1 2 8 bl 1926 13 Chimbajskij misto Chimbaj 1444 76422 1 1 11 bl 1926 14 Shumanajskij misto Shumanaj 636 36330 1 0 7 9 01 1967 skasovanij u 2004 selishe Kazanketken 2269 Nukuskij hokimiyat 212 202219 1 1 0 bl 1933 Tahiataskij hokimiyat 23 42960 1 0 0 28 09 1971 Zagalom Nukus 166591 1215448 14 26 137 16 02 1925 skasovanij 11 lyutogo 2004 roku Jogo teritoriya vklyuchena do Kegejlijskogo ta Chimbajskogo rajoniv 18 listopada 2010 roku silskij shid Begzhap Hodzhejlijskogo rajonu peredanij u pidporyadkuvannya Shumanajskomu rajonu Ranishe isnuvav u 1926 1963 rokah do 1957 Shabbazkij Ranishe isnuvav u 1926 1959 pid nazvoyu Kara Uzyackij Ranishe isnuvav u 1926 1963 rokah Ranishe isnuvav u 1928 1963 pid nazvoyu Tahta Kupirskij Ranishe isnuvav u 1926 1963 rokah Naseleni punktiStanom na 1 sichnya 2011 roku v respublici nalichuyetsya 14 mist 26 miskih selish i 137 silskih shodiv gromadyan Mista Miski selisha Biruni Bustan Kungrad Mangit Mujnak Nukus Tahiatash Turtkul Halkabad Hodzhejli Chimbaj Shumanaj Ajteke Akmangit Altinkul Amirabad Bulish Vodnik Dzhumurtau Elabad Zhaslik Kazanketken Kanlikul Karakalpakstan Karatau Karauzyak Kegejli Kilichbaj Kipchak Kirikkiz Kubla Ustyurt Miskin Najmankul Nurliyul Tazabag Tahtakupir Turkmenkul HitajNezalezhnickij ruhSered nacionalno nalashtovanoyi inteligenciyi shiritsya ruh za vid yednannya Karakalpakstanu vid Uzbekistanu Osnovnimi prichinami ye samobutnist karakalpakiv vidnosna viddalenist respubliki vid Tashkenta a takozh nepridilennya centrom uvagi osnovnim problemam Karakalpakstanu ekologichnim problemam zokrema zabrudnennyu dovkillya osushennyu Aralu poganim socialnim umovam tosho Oficijnij Tashkent vsilyako zaperechuye isnuvannya v respublici serjoznih separatistskih nastroyiv Protesti 2022 roku 2 lipnya v Karakalpakstani rozpochalisya protesti pislya togo yak prezident Uzbekistanu zaproponuvav skasuvati avtonomiyu respubliki DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaRada ministriv Respubliki Karakalpakstan Arhivovano 23 grudnya 2012 u WebCite ros uzb kar angl Primitkiukr net V uzbeckomu Karakalpakstani spalahnuli masshtabni protesti cherez sprobu skasuvati avtonomiyu foto video TSN 2 lipnya 2022 SOATO ros uzb Arhivovano z pershodzherela 25 chervnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Chislennost naseleniya soyuznyh respublik SSSR i ih territorialnyh edinic po polu 22 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Yaksho rajon buv likvidovanij potim znovu utvorenij vkazana data ostannbogo utvorennya Dzherelo statti pro rajoni Bez chastini teritoriyi Bozatauskogo rajonu priyednanoyi u 2004 roci Plosha Bozatauskogo rajonu podana okremo Vrahovuyuchi teritoriyu silskogo shodu gromadyan Begzhap peredanoyi Shumanajskomu rajonu v 2010 roci Bez teritoriyi silskogo shodu gromadyan Begzhap vklyuchenoyi do Shumanajskomu rajonu v 2010 roci Postanovlenie Kengasha Olij Mazhlisa Respubliki Uzbekistan ot 11 02 2004 g N 598 II O predlozhenii Zhokargy Kenesa Respubliki Karakalpakstan ob uprazdnenii Bozatauskogo rajonnogo administrativno territorialnogo obrazovaniya Respubliki Karakalpakstan 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Goskomstatom provedena rabota po vneseniyu izmenenij v spravochnik Sistema oboznachenij administrativno territorialnogo obrazovaniya SOATO 4 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi