Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євре́йська автоно́мна о́бласть (рос. Евре́йская автоно́мная о́бласть; їд. ייִדישע אװטאָנאָמע געגנט — їдише автономе ґеґнт) — автономна область Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.
| Єврейська автономна область | |||
|---|---|---|---|
| рос. Еврейская автономная область ייִדישע אװטאָנאָמע געגנט | |||
 | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Фед. округ | Далекосхідний | ||
| Адмін. центр | Біробіджан | ||
| Глава | Гольдштейн Ростислав Ернстович | ||
| Дата утворення | 7 травня 1934 | ||
| Оф. вебсайт | eao.ru(рос.) | ||
| Географія | |||
| Координати | 48°28′42″ пн. ш. 132°08′21″ сх. д. / 48.47861100002777590° пн. ш. 132.13916700002775428° сх. д. | ||
| Площа | 36 300 км² () | ||
| Часовий пояс | MSK+7 () | ||
| Населення | |||
| Чисельність | 177 256 (82-а) (2010) | ||
| Густота | 4.88 осіб/км² | ||
| Оф. мови | російська і їдиш | ||
| Економіка | |||
| Економ. район | Далекосхідний | ||
| Коди | |||
| ISO 3166-2 | RU-YEV | ||
| ЗКАТО | 99 | ||
| Суб'єкта РФ | 79 | ||
| Телефонний | (+7)426 | ||
| Карти | |||
| |||
 Єврейська автономна область у Вікісховищі | |||
Адміністративний центр — м. Біробіджан.
Межує на півдні з Китаєм (по річці Амур), на заході — з Амурською областю, на сході — з Хабаровським краєм.
Утворено 28 березня 1928.
Географічне положення
За своїми природними і кліматичними умовами область належить до одного зі сприятливих куточків Далекого Сходу Росії. Її територію представлено двома типами рельєфу — гірським і рівнинним. Гірські області — південна частина великої , що займає приблизно половину всієї площі. Рівнинна частина, що простирається на півдні й сході, представляє західну окраїну .
Клімат помірний, мусонний. Зима мало сніжна й холодна (середні температури -25…-40 °C), літо тепле й вологе. Значний вплив на клімат робить рельєф місцевості. Протягом року на рівнині випадає 450—500 мм опадів, причому близько 75 відсотків опадів випадає в період із травня по вересень.
Головне багатство області — , різноманітні корисні копалини, річки Амур, Біра, і їхні притоки з різноманітною іхтіофауною, великі ліси. З 2,2 млн га лісових угідь 170 тис. га зайнято кедровими лісами, 223 тис. га — ялиново-ялицевими, 145 тис. га — листяними. Запас деревини становить 167 млн м³.
З південного заходу, півдня й південного сходу протягом 584 км територія області омивається водами однієї з найбільших річок Євразії — Амуру. Ширина русла в західних межах області (біля села Пашково) — 1,5 км, у східних — 2,5 км. Амур покритий льодом 5 місяців — з кінця листопада до двадцятих чисел квітня. Узимку товщина льоду досягає 2 м, що дозволяє здійснювати по річці вантажні й пасажирські перевезення. Навігація триває в середньому 180 днів. До басейну Амуру належить ряд великих (завдовжки більше 10 км) і 1146 малих (завдовжки менш 10 км) річок. Це Біра, , Біракан, Ін, Урмі, й інші. Загальна довжина річкової мережі становить 8231 км. Верхів'я річок Біра й служать нерестовищем для далекосхідної кети.
Флора області налічує сотні найменувань рослин, у тому числі більше 200 медоносних, близько 300 видів лікарських, тайга багата ягодами, грибами й горіхом. Різноманітний тваринний світ: тут водяться бурий і гімалайський ведмеді, непальська куниця, лисиця, норка, соболь, кабан, лось, , фазан, різні породи качок. Фауна ссавців нараховує 59 видів.
У водоймах області живе 73 види риб, у тому числі білий і чорний амур, верхогляд, , калуга, кета, ленок, , осетер, короп, минь, таймень, товстолоб, харіус, щука й інші. Сім видів, що перебувають під особливою охороною, занесені в . Для відтворення далекосхідної популяції лососевих риб в області діє два риборозплідні заводи потужністю закладки 64,5 млн ікринок на рік.
П'ять державних природних комплексних заповідників займають 225 тис. га, що становить 7% території області.
Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, значна тривалість вегетаційного періоду, висока річна сума позитивних температур і достаток опадів у теплий період року дозволяють вирощувати багато сільськогосподарських культур — зернові й зернобобові (у тому числі сою), овочі, картоплю, баштанні. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є м'ясне й молочне тваринництво, птахівництво.
Земельні ресурси області становлять 36 266 км². Є 391,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі близько 136,1 тис. га орних земель. При проведенні меліоративних робіт площа ріллі може бути збільшена в 3-4 рази.
Історія
28 березня 1928 Президія ЦВК СРСР ухвалює постанову «Про закріплення за для потреб суцільного заселення працюючими євреями вільних земель у приамурській смузі Далекосхідного краю». 20 серпня 1930 ЦВК РРФСР приймає постанову «Про утворення в складі Далекосхідного краю Біро-Біджанського національного району».
Після перетворення всіх інших автономних областей РРФСР/РФ у республіки на початку 1990-х років Єврейська АО залишилася єдиною автономною областю РФ. Від інших національних автономій у складі Росії (а раніше й усього СРСР) Єврейська АО відрізняється унікальною історією; вона створена на початку 1930-х років як національно-територіальне утворення для переселенців, що прибули туди вже в роки Радянської влади, на території, що ніколи раніше не була місцем компактного проживання цього народу. Євреї-переселенці, що прибули в Приамур'я в 1930-і роки, і їхні нащадки ніколи не становили більшості населення АО, а після масштабної еміграції в Ізраїль в 1990-і роки стали дуже невеликою меншістю. Однак назва й статус автономної області, що підтримується неповторним символічно-культурним колоритом і історичною долею, зберігається.
1-і секретарі Єврейського обласного комітету ВКП(б)/КПРС
- 1934—1937 —
- 1937—1937 —
- 1937—1941 — Сухарєв Гірш Нохимович
- 1941—1943 — Савік Павло Степанович
- 1943—1949 — Бахмутський Олександр Наумович
- 1949—1952 — Симонов Павло Васильович
- 1952—1955 — Шитиков Олексій Павлович
- 1955—1957 — Бенькович Лев Єфремович
- 1957—1959 — Патлай Інокентій Якимович
- 1959—1962 — Чорний Олексій Клементійович
- 1962—1970 — Подгаєв Григорій Юхимович
- 1970—1987 — Шапіро Лев Борисович
- 1987—1990 —
- 1990—1991 —
Голови виконавчого комітету Єврейської обласної ради
- 1934—1936 —
- 1936—1937 — Каттель Михайло Абрамович
- 1937—1938 — , в.о.
- 1938—1939 — , в.о.
- 1939—1940 — , в.о.
- 1940—1941 —
- 1941—1947 — Зільберштейн Михайло Нафтулович
- 1947—1949 — Левітін Михайло Євелевич
- 1949—1955 — Бенькович Лев Єфремович
- 1955—1960 —
- 1961—1962 — Подгаєв Григорій Юхимович
- 1962—1971 —
- 1971—1985 —
- 1985—1991 —
Населення
Населення області — 188,7 тис. осіб (на 1 січня 2005); ЄАО — один із найменше населених суб'єктів РФ. За даними Всеросійського перепису населення 2002 та 2012 року національний склад області такий:
| Народ | Чисельність, 2002. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]) | 2012. (* [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.]) |
|---|---|---|
| Росіяни | 171 697 (89,94 %) | 160 185 (92,7 %) |
| Українці | 8 483 (4,44 %) | 4 871 (2,8 %) |
| Євреї | 2 327 (1,22 %) | 1 628 (1,0 %) |
| Татари | 1 196 (0,63 %) | 879 (0.5 %) |
До 1917 територія ЄАО перебувала у складі Амурської області та була переважно заселена амурськими козаками, а також українськими та російськими селянами.
Від 1928 цей терен, що входив до складу Далекосхіднього краю, починає інтенсивно колонізуватися єврейськими переселенцями з західної частини СССР (зокрема і з України) та інших країн світу.
У 1970-1990-х відбувалася інтенсивна репатріація єврейського населення до Ізраїлю.
Українці
За переписом 1926 в тодішньому Біробіджанському районі мешкало 2252 українців (6,9 %).
У 1989 році Біробіджанським відділенням Фонду культури СССР було проведено свято української культури «Ласкаво просимо на свято», в рамках якого було влаштовано виставки української літератури, та української національної кухні. У святі взяв участь український поет Станіслав Тельнюк.
У 1990 в ЄАО побували українські літератори — поети Л. Горлач, А. Мищенко, письменник А. Деко.
На початку 1990-х у Біробіджані робилися спроби організації українського громадського життя — створено клуб української культури «Світанок» (голова — Ніна Бредова), гуртки української пісні та вишивки, проводилися дні української культури тощо. Представники ЄАО брали участь у V Українському Далекосхідному з'їзді (1993).
У селі Тельмана діяла незареєстрована парафія Української Православної Церкви — Київського Патріархату, організована ієреєм о. В. Бубнюком (1999—2001). У с. Смидовицького району діє український фольклорний ансамбль «Камишинка».
Нині українське населення області неухильно скорочується через смертність старшого покоління та тотальну русифікацію молодшого, а також через від'їзд уродженців України до батьківщини.
Релігія
На 1 жовтня 2004 р. в області зареєстровано 34 релігійні юдейські організації, а також 17 організацій євангельських християн-баптистів та інші. У дні святкування 70-річчя Єврейської автономної області відбулося відкриття Головної синагоги, побудованої за всіма канонами юдаїзму.
Адміністративний устрій
Міський округ:
- Місто Біробіджан
Райони:
Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 2 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Мінеральні ресурси
На території ЄАО виявлені й розвідані родовища більше 20 видів корисних копалин, у тому числі великі родовища заліза, марганцю, олова, золота, графіту, брусита, магнезитів, цеолітів, будматеріалів, є цілющі . По насиченості родовищ і рудопроявлений, концентрації корисних копалин область є однієї з найбагатших територій Росії. Однак потенціал її природних ресурсів до кінця не вивчений і не розвіданий. До того ж переважна частина продукції мінерально-сировинного комплексу вивозиться,переробних підприємств украй мало. Найперспективніші поклади корисних копалин можуть і повинні привернути увагу вітчизняних і закордонних інвесторів. Це дозволило б повніше використовувати мінерально-сировинну базу ЄАО.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011.
- У стандартному ідиші: ייִדישע אױטאָנאָמע געגנט, їдише ойтономе ґеґнт
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jewish Autonomous Oblast |
- Єврейська автономна область — офіційний сайт [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Біробіджан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- (рос.)
Посилання
- Гриневич В.А. Біробіджанський проект [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
 Амурська область |  Хабаровський край | Хабаровський край |
 КНР |  | Хабаровський край |
| КНР | КНР |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevre jska avtono mna o blast ros Evre jskaya avtono mnaya o blast yid יי דישע אװטא נא מע געגנט yidishe avtonome gegnt avtonomna oblast Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Dalekoshidnogo federalnogo okrugu Yevrejska avtonomna oblastros Evrejskaya avtonomnaya oblast יי דישע אװטא נא מע געגנט Prapor Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Gerb Yevrejskoyi avtonomnoyi oblastiKrayina RosiyaFed okrugDalekoshidnijAdmin centrBirobidzhanGlavaGoldshtejn Rostislav ErnstovichData utvorennya7 travnya 1934Of vebsajteao ru ros GeografiyaKoordinati48 28 42 pn sh 132 08 21 sh d 48 47861100002777590 pn sh 132 13916700002775428 sh d 48 47861100002777590 132 13916700002775428Plosha36 300 km Chasovij poyasMSK 7 UTC 10 NaselennyaChiselnist177 256 82 a 2010 Gustota4 88 osib km Of movirosijska i yidishEkonomikaEkonom rajonDalekoshidnijKodiISO 3166 2RU YEVZKATO99Sub yekta RF79Telefonnij 7 426Karti Yevrejska avtonomna oblast u Vikishovishi Administrativnij centr m Birobidzhan Mezhuye na pivdni z Kitayem po richci Amur na zahodi z Amurskoyu oblastyu na shodi z Habarovskim krayem Utvoreno 28 bereznya 1928 Geografichne polozhennyaZa svoyimi prirodnimi i klimatichnimi umovami oblast nalezhit do odnogo zi spriyatlivih kutochkiv Dalekogo Shodu Rosiyi Yiyi teritoriyu predstavleno dvoma tipami relyefu girskim i rivninnim Girski oblasti pivdenna chastina velikoyi sho zajmaye priblizno polovinu vsiyeyi ploshi Rivninna chastina sho prostirayetsya na pivdni j shodi predstavlyaye zahidnu okrayinu Klimat pomirnij musonnij Zima malo snizhna j holodna seredni temperaturi 25 40 C lito teple j vologe Znachnij vpliv na klimat robit relyef miscevosti Protyagom roku na rivnini vipadaye 450 500 mm opadiv prichomu blizko 75 vidsotkiv opadiv vipadaye v period iz travnya po veresen Golovne bagatstvo oblasti riznomanitni korisni kopalini richki Amur Bira i yihni pritoki z riznomanitnoyu ihtiofaunoyu veliki lisi Z 2 2 mln ga lisovih ugid 170 tis ga zajnyato kedrovimi lisami 223 tis ga yalinovo yalicevimi 145 tis ga listyanimi Zapas derevini stanovit 167 mln m Z pivdennogo zahodu pivdnya j pivdennogo shodu protyagom 584 km teritoriya oblasti omivayetsya vodami odniyeyi z najbilshih richok Yevraziyi Amuru Shirina rusla v zahidnih mezhah oblasti bilya sela Pashkovo 1 5 km u shidnih 2 5 km Amur pokritij lodom 5 misyaciv z kincya listopada do dvadcyatih chisel kvitnya Uzimku tovshina lodu dosyagaye 2 m sho dozvolyaye zdijsnyuvati po richci vantazhni j pasazhirski perevezennya Navigaciya trivaye v serednomu 180 dniv Do basejnu Amuru nalezhit ryad velikih zavdovzhki bilshe 10 km i 1146 malih zavdovzhki mensh 10 km richok Ce Bira Birakan In Urmi j inshi Zagalna dovzhina richkovoyi merezhi stanovit 8231 km Verhiv ya richok Bira j sluzhat nerestovishem dlya dalekoshidnoyi keti Flora oblasti nalichuye sotni najmenuvan roslin u tomu chisli bilshe 200 medonosnih blizko 300 vidiv likarskih tajga bagata yagodami gribami j gorihom Riznomanitnij tvarinnij svit tut vodyatsya burij i gimalajskij vedmedi nepalska kunicya lisicya norka sobol kaban los fazan rizni porodi kachok Fauna ssavciv narahovuye 59 vidiv U vodojmah oblasti zhive 73 vidi rib u tomu chisli bilij i chornij amur verhoglyad kaluga keta lenok oseter korop min tajmen tovstolob harius shuka j inshi Sim vidiv sho perebuvayut pid osoblivoyu ohoronoyu zaneseni v Dlya vidtvorennya dalekoshidnoyi populyaciyi lososevih rib v oblasti diye dva riborozplidni zavodi potuzhnistyu zakladki 64 5 mln ikrinok na rik P yat derzhavnih prirodnih kompleksnih zapovidnikiv zajmayut 225 tis ga sho stanovit 7 teritoriyi oblasti Spriyatlivi gruntovo klimatichni umovi znachna trivalist vegetacijnogo periodu visoka richna suma pozitivnih temperatur i dostatok opadiv u teplij period roku dozvolyayut viroshuvati bagato silskogospodarskih kultur zernovi j zernobobovi u tomu chisli soyu ovochi kartoplyu bashtanni Vazhlivimi galuzyami silskogospodarskogo virobnictva ye m yasne j molochne tvarinnictvo ptahivnictvo Zemelni resursi oblasti stanovlyat 36 266 km Ye 391 1 tis ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli blizko 136 1 tis ga ornih zemel Pri provedenni meliorativnih robit plosha rilli mozhe buti zbilshena v 3 4 razi Istoriyamapa Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti v 1960 28 bereznya 1928 Prezidiya CVK SRSR uhvalyuye postanovu Pro zakriplennya za dlya potreb sucilnogo zaselennya pracyuyuchimi yevreyami vilnih zemel u priamurskij smuzi Dalekoshidnogo krayu 20 serpnya 1930 CVK RRFSR prijmaye postanovu Pro utvorennya v skladi Dalekoshidnogo krayu Biro Bidzhanskogo nacionalnogo rajonu Pislya peretvorennya vsih inshih avtonomnih oblastej RRFSR RF u respubliki na pochatku 1990 h rokiv Yevrejska AO zalishilasya yedinoyu avtonomnoyu oblastyu RF Vid inshih nacionalnih avtonomij u skladi Rosiyi a ranishe j usogo SRSR Yevrejska AO vidriznyayetsya unikalnoyu istoriyeyu vona stvorena na pochatku 1930 h rokiv yak nacionalno teritorialne utvorennya dlya pereselenciv sho pribuli tudi vzhe v roki Radyanskoyi vladi na teritoriyi sho nikoli ranishe ne bula miscem kompaktnogo prozhivannya cogo narodu Yevreyi pereselenci sho pribuli v Priamur ya v 1930 i roki i yihni nashadki nikoli ne stanovili bilshosti naselennya AO a pislya masshtabnoyi emigraciyi v Izrayil v 1990 i roki stali duzhe nevelikoyu menshistyu Odnak nazva j status avtonomnoyi oblasti sho pidtrimuyetsya nepovtornim simvolichno kulturnim koloritom i istorichnoyu doleyu zberigayetsya 1 i sekretari Yevrejskogo oblasnogo komitetu VKP b KPRS1934 1937 1937 1937 1937 1941 Suharyev Girsh Nohimovich 1941 1943 Savik Pavlo Stepanovich 1943 1949 Bahmutskij Oleksandr Naumovich 1949 1952 Simonov Pavlo Vasilovich 1952 1955 Shitikov Oleksij Pavlovich 1955 1957 Benkovich Lev Yefremovich 1957 1959 Patlaj Inokentij Yakimovich 1959 1962 Chornij Oleksij Klementijovich 1962 1970 Podgayev Grigorij Yuhimovich 1970 1987 Shapiro Lev Borisovich 1987 1990 1990 1991 Golovi vikonavchogo komitetu Yevrejskoyi oblasnoyi radi1934 1936 1936 1937 Kattel Mihajlo Abramovich 1937 1938 v o 1938 1939 v o 1939 1940 v o 1940 1941 1941 1947 Zilbershtejn Mihajlo Naftulovich 1947 1949 Levitin Mihajlo Yevelevich 1949 1955 Benkovich Lev Yefremovich 1955 1960 1961 1962 Podgayev Grigorij Yuhimovich 1962 1971 1971 1985 1985 1991 NaselennyaNaselennya oblasti 188 7 tis osib na 1 sichnya 2005 YeAO odin iz najmenshe naselenih sub yektiv RF Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 ta 2012 roku nacionalnij sklad oblasti takij Narod Chiselnist 2002 Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite 2012 1 travnya 2020 u Wayback Machine Rosiyani 171 697 89 94 160 185 92 7 Ukrayinci 8 483 4 44 4 871 2 8 Yevreyi 2 327 1 22 1 628 1 0 Tatari 1 196 0 63 879 0 5 Do 1917 teritoriya YeAO perebuvala u skladi Amurskoyi oblasti ta bula perevazhno zaselena amurskimi kozakami a takozh ukrayinskimi ta rosijskimi selyanami Vid 1928 cej teren sho vhodiv do skladu Dalekoshidnogo krayu pochinaye intensivno kolonizuvatisya yevrejskimi pereselencyami z zahidnoyi chastini SSSR zokrema i z Ukrayini ta inshih krayin svitu U 1970 1990 h vidbuvalasya intensivna repatriaciya yevrejskogo naselennya do Izrayilyu Ukrayinci Za perepisom 1926 v todishnomu Birobidzhanskomu rajoni meshkalo 2252 ukrayinciv 6 9 U 1989 roci Birobidzhanskim viddilennyam Fondu kulturi SSSR bulo provedeno svyato ukrayinskoyi kulturi Laskavo prosimo na svyato v ramkah yakogo bulo vlashtovano vistavki ukrayinskoyi literaturi ta ukrayinskoyi nacionalnoyi kuhni U svyati vzyav uchast ukrayinskij poet Stanislav Telnyuk U 1990 v YeAO pobuvali ukrayinski literatori poeti L Gorlach A Mishenko pismennik A Deko Na pochatku 1990 h u Birobidzhani robilisya sprobi organizaciyi ukrayinskogo gromadskogo zhittya stvoreno klub ukrayinskoyi kulturi Svitanok golova Nina Bredova gurtki ukrayinskoyi pisni ta vishivki provodilisya dni ukrayinskoyi kulturi tosho Predstavniki YeAO brali uchast u V Ukrayinskomu Dalekoshidnomu z yizdi 1993 U seli Telmana diyala nezareyestrovana parafiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu organizovana iyereyem o V Bubnyukom 1999 2001 U s Smidovickogo rajonu diye ukrayinskij folklornij ansambl Kamishinka Nini ukrayinske naselennya oblasti neuhilno skorochuyetsya cherez smertnist starshogo pokolinnya ta totalnu rusifikaciyu molodshogo a takozh cherez vid yizd urodzhenciv Ukrayini do batkivshini ReligiyaNa 1 zhovtnya 2004 r v oblasti zareyestrovano 34 religijni yudejski organizaciyi a takozh 17 organizacij yevangelskih hristiyan baptistiv ta inshi U dni svyatkuvannya 70 richchya Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti vidbulosya vidkrittya Golovnoyi sinagogi pobudovanoyi za vsima kanonami yudayizmu Administrativnij ustrijMiskij okrug Misto Birobidzhan Rajoni Birobidzhanskij rajon Leninskij rajon Obluchenskij rajon Smidovickij rajon Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 2 tisyach 2007 Birobidzhan 74 7 Priamurskij 3 9 Obluch ye 10 8 3 8 2003 7 7 Bira 3 7 Leninske 7 0 2003 3 0 2003 5 4 Birakan 2 5 Amurzet 5 4 2003 Izvestkovij 2 0 5 0Mineralni resursiNa teritoriyi YeAO viyavleni j rozvidani rodovisha bilshe 20 vidiv korisnih kopalin u tomu chisli veliki rodovisha zaliza margancyu olova zolota grafitu brusita magnezitiv ceolitiv budmaterialiv ye cilyushi Po nasichenosti rodovish i rudoproyavlenij koncentraciyi korisnih kopalin oblast ye odniyeyi z najbagatshih teritorij Rosiyi Odnak potencial yiyi prirodnih resursiv do kincya ne vivchenij i ne rozvidanij Do togo zh perevazhna chastina produkciyi mineralno sirovinnogo kompleksu vivozitsya pererobnih pidpriyemstv ukraj malo Najperspektivnishi pokladi korisnih kopalin mozhut i povinni privernuti uvagu vitchiznyanih i zakordonnih investoriv Ce dozvolilo b povnishe vikoristovuvati mineralno sirovinnu bazu YeAO Div takozhOrganizaciya yevrejskoyi kolonizaciyi v RosiyiPrimitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2011 U standartnomu idishi יי דישע אױטא נא מע געגנט yidishe ojtonome gegntDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Jewish Autonomous Oblast Yevrejska avtonomna oblast oficijnij sajt 8 grudnya 2015 u Wayback Machine ros ros Birobidzhan Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros PosilannyaGrinevich V A Birobidzhanskij proekt 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Zelenij Klin Ukrayinskij Dalekij Shid Enciklopedichnij dovidnik Ukl V Chornomaz Vladivostok 2011 Amurska oblast Habarovskij kraj Habarovskij kraj KNR Habarovskij kraj KNR KNR