Станіслав Тельнюк

|Ukrcenter=

Станіслав Володимирович Тельнюк
Народився	26 квітня 1935(1935-04-26) Іскрівка, Якимівський район, Запорізька область
Помер	31 серпня 1990(1990-08-31) (55 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник, поет, літературний критик
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів	українська
Брати, сестри	Тельнюк-Адамчук Володимир Володимирович
Діти	Батьковська Галина Станіславівна і Репецька Леся Станіславівна
Премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тельнюк.

Станісла́в Володи́мирович Тельню́к (26 квітня 1935, Іскрівка — 31 серпня 1990, Київ) — український поет, прозаїк і літературний критик. Батько українських співачок Лесі і Галі Тельнюк, учасниць дуету «Сестри Тельнюк».

Життєпис

Народився 26 квітня 1935 року в селі Іскрівці (зняте з обліку 1973 року) Якимівського району Запорізької області в родині агронома. Прізвище його батька було Тельнюк-Демірскі-Адамчук. Він був великим оригіналом, мав чотирьох дітей і дав їм різні прізвища. Тому Станіслав, який був старшим сином, його рідний брат Тельнюк-Адамчук, і сестри мали різні частини цього прізвища.

Володимир Тельнюк-Адамчук став відомим математиком і астрономом, директором Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В 1954 році Станіслав Тельнюк закінчив Переяслав-Хмельницьке педагогічне училище; в 1959 році — Київський університет. В 1962–1966 роках працював у редакції газети «Літературна Україна», далі відповідальний секретар Комісії критики та теорії літератури Спілки письменників України.

У 1976–1977 роках працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі.

Лауреат Республіканської комсомольської премії імені Миколи Островського за 1984 рік.

Співініціатор і співзасновник масового політичного об'єднання «Народного руху України за перебудову».

Могила Станіслава Тельнюка

Помер в Києві 31 серпня 1990 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість

Друкувався з 1952. Видав 8 збірок поезій, зокрема «Леґенда про будні» (1963), «Залізняки» (1966), «Опівнічне» (1972), «Робота» (1976), «Мить» (1985); повісті «Туди, де сонце сходить» (1967), «Грає синє море» (1971); літературно-критичний нарис «Червоних сонць протуберанці» (1968); працював також як перекладач, перекладав з 15 мов (зокрема з кількох тюркських мов).

У 1960-х роках у самвидаві були поширені сатиричні поезії Станіслава Тельнюка проти русифікації.

Увічнення пам'яті

На честь Станіслава Тельнюка названий астероїд головного поясу 7632 Станіслав, відкритий 20 жовтня 1982 року українським астрономом Людмилою Карачкіною.(англ.) Астероїд з наступним номером — 7633 Володимир, відкритий нею ж наступного дня, отримав ім'я брата Станіслава Тельнюка — Володимира.(англ.)

В журналі «Перець» № 10 за 1985 р. розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 50-річчю митця.

У 2024 році його згадано в мюзіклу "Ти (Романтика)".

Примітки

1. Вишуканий симбіоз музики і слова. Українсько-польський двотижневик «Волинський монітор». 26.06.2014. Процитовано 05.07.2018.
2. Володимир Володимирович Тельнюк-Адамчук (1936—2003). Український астрономічний портал. Процитовано 05.07.2018.
3. Процес перебудови в СРСР та її наслідки для України
4. (7632) Stanislav = 1972 TC1 = 1982 UT5 = 1984 FP. The Minor Planet Center. Смітсонівська астрофізична обсерваторія. Процитовано 09.07.2018.
5. (7633) Volodymyr = 1982 UD7 = 1986 UF. The Minor Planet Center. Смітсонівська астрофізична обсерваторія. Процитовано 09.07.2018.
6. Журнал перець 1985 10. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 21 квітня 2021.
7. "Ти [Романтика" — історичний альбом-мюзикл про письменників "Розстріляного відродження"]

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

• Тельнюк Станіслав Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 77.