Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.
Праскандинавська мова | |
---|---|
Поширена в | Скандинавія |
Носії | 0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті) |
Писемність | Старший футарк |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Фонетика
Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.
Приголосні
Губно-губний приголосний | Ясенний приголосний | Середньопіднебінний приголосний | Задньоязиковий приголосний | Лабіовелярний приголосний | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Носовий приголосний | m | n | (ŋ) | (ŋʷ) | |||
Проривний приголосний | p b | t d | k ɡ | kʷ ɡʷ | |||
Фрикативний приголосний | ɸ (β) | θ (ð) | s | z | h (ɣ) | hʷ | |
Вібрант | r | ||||||
Апроксимант | j | w | |||||
Латеральний приголосний | l |
Голосні
Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.
|
|
Дифтонги
В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.
Наголос
У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.
Пам'ятки
Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.
Приклади:
- Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
- Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
- Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200–450 роками нашої ери;
- Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
- Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
- Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
- Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.
Запозичення з праскандинавської
Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.
Приклади:
- Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
- Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
- Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
- Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
- Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
- Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
- Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
- Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
- Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)
Джерела
- (англ.)
- Праскандинавська мова [ 16 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- Мови світу. Германські та кельтські мови [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praskandinavska mova protoskandinavska protopivnichnogermanska indoyevropejska mova yaka bula poshirena v Skandinaviyi vidililas z pragermanskoyi movi jmovirno piznishe 1 stolittya n e Poyava yiyi pov yazuyetsya z najdavnishoyu znajdenoyu skandinavskoyu pisemnoyu pam yatkoyu napisanoyu starshim futarkom Praskandinavska mova perehodit davnoskandinavsku z pochatkom dobi vikingiv u 8 stolitti Praskandinavska movaPoshirena v SkandinaviyaNosiyi 0 pererosla v davnoskandinavsku v 8 stolitti Pisemnist Starshij futarkKlasifikaciya Indoyevropejski movi Germanski moviPivnichnogermanski movi dd Oficijnij statusKodi moviFonetikaPraskandinavska fonetika v cilomu malo vidriznyalas vid fonetiki pragermanskoyi movi Prigolosni Prigolosni praskandinavskoyi movi Gubno gubnij prigolosnij Yasennij prigolosnij Serednopidnebinnij prigolosnij Zadnoyazikovij prigolosnij Labiovelyarnij prigolosnijNosovij prigolosnij m n ŋ ŋʷ Prorivnij prigolosnij p b t d k ɡ kʷ ɡʷFrikativnij prigolosnij ɸ b 8 d s z h ɣ hʷVibrant rAproksimant j wLateralnij prigolosnij lGolosni Sistema golosnih trohi bilshe vidriznyayetsya vid pragermanskoyi movi nizh sistema prigolosnih Rannye ɛː ponizilos do ɑː nenagolosheni ai ta au rozvinulis v eː ta ɔː Korotki kincevi golosni posunuli pragermanski dovgi golosni Rotovi golosni Golosnij perednogo ryadu Golosnij zadnogo ryadukorotkij dovgij korotkij dovgijGolosnij visokogo pidnesennya i iː u uːGolosnij serednogo pidnesennya e eː o ɔːGolosnij nizkogo pidnesennya ɑ ɑː Nosovi golosni Golosnij perednogo ryadu Golosnij zadnogo ryadukorotkij dovgij korotkij dovgijGolosnij visokogo pidnesennya ĩ ĩː ũ ũːGolosnij serednogo pidnesennya ɔ ɔ ːGolosnij nizkogo pidnesennya ɑ ɑ ːDiftongi V praskandinavskij movi buli prisutni taki diftongi aei ɑu eu iu Nagolos U praskandinavskij movi nagolos padav na pershij sklad Deyaki shkoli vislovlyuyut dumku sho praskandinavska mala i muzichnij nagolos yakij vona uspadkuvala vid indoyevropejskoyi movi yakij v svoyu chergu perejshov v tonalnij nagolos v suchasnih shvedskij ta norvezkij movah ta tak zvanij poshtovh stod v suchasnij danskij movi Pam yatkiRunichnij kamin v landskapi Vermland Vsi vcilili pam yatki praskandinavskoyi movi ye runichnimi i napisani starshim futarkom Vsogo isnuye 260 pam yatok najstarsha z nih datuyetsya 2 stolittyam Prikladi Ovre Stabu spearhead najstarishij zi znajdenih napisiv datuyetsya 2 stolittyam Zoloti rogi z Gallehusa dva zoloti rogi odin bilshij za inshij viyavleni v Gallehusi na pivnochi vid Tendera v Pivdennij Yutlandiyi Daniya Runichnij kamin z Tune rajon Estfol Norvegiya datuyetsya 200 450 rokami nashoyi eri Runichnij kamin Ejnang znajdenij v Norvegiyi datuyetsya 4 stolittyam Spis Kragehul spis znajdenij v Daniyi datuyetsya priblizno 500 rokom Runichnij kamin z Bjorketorpu roztashovanij v landskapi Blekinge Shveciya 500 700 rik nashoyi eri Runichnij kamin z Ro znajdenij u 1919 roci na ostrovi Ottero nepodalik shvedskogo mista Grebbestadt v landskapi Boguslen Zapozichennya z praskandinavskoyiDeyaka kilkist zapozichen z praskandinavskoyi zalishilas u pribaltijsko finskih movah Prikladi Estonska Finska kuningas lt kuningaz korol praskandinavska kunungr konungr Finska ruhtinas princ lt druhtinaz knyaz praskandinavska drottinn Finska sairas hvorij lt sairaz hvorij praskandinavska sarr Estonska juust Finska juusto sir lt justaz praskandinavska ostr Estonska Finska lammas vivcya lt lambaz baranina praskandinavska lamb Finska hurskas blagochestivij lt hurskaz mudrij shvidkomislyachij praskandinavska horskr Finska runo poema runa lt runo tayemnicya runa praskandinavska run Finska vaate odyag lt wadiz praskandinavska vad Finska viisas mudrij lt wisaz praskandinavska viss Dzherela angl Praskandinavska mova 16 sichnya 2022 u Wayback Machine angl Movi svitu Germanski ta keltski movi 28 chervnya 2020 u Wayback Machine ros