Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балеа́рські острови́ (кат. Illes Balears, ісп. Islas Baleares) — архіпелаг на заході Середземного моря, розташований приблизно на рівній відстані від східного узбережжя Піренейського півострова, півдня Франції та північного берега Африки.
| Балеарські острови | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Illes Balears | |||||
| |||||
 | |||||
| Карта Балеарських островів | |||||
| Адм. центр | Пальма-де-Майорка | ||||
| Найбільше місто | Пальма-де-Майорка | ||||
| Країна |  Іспанія | ||||
| Регіон | Балеарські острови[d] | ||||
| Офіційна мова | каталонська, іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 106 049 | ||||
| Етнікон | балеарець | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 4 992 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1436 м (d) | ||||
| Вебсайт | caib.es | ||||
| |||||
Найбільші острови: Майорка, Менорка, Івіса (більш знана як Ібіца) та Форментера. Архіпелаг є автономною спільнотою та провінцією Іспанії, має власний уряд. Адміністративний центр — місто Пальма-де-Майорка на найбільшому острові Майорка.
Офіційні мови на Балеарських островах — каталонська та іспанська.
Етимологія
Офіційна назва Балеарських островів каталонською — Illes Balears, хоча в Іспанії частіше вживається Islas Baleares. Назва «Балеарський» походить з грецької (дав.-гр. Γυμνησίαι/Гімнесія та дав.-гр. Βαλλιαρεῖς/Балліар'єс) та латини (лат. Baleares/Балеарес).
З різноманітних теорій походження давньогрецької (Гімнесія) та латинської (Балеарес) назв островів, класичні джерела підтверджують дві.
У поемі Лікофрона «Александра» острови мають назву Гімнесія (дав.-гр. Γυμνησίαι), від слова «гімнос» (дав.-гр. γυμνός), що грецькою значило голий), тому що їх мешканці зазвичай ходили голими, можливо, через сприятливий клімат протягом цілого року.
Інший варіант назви мешканців островів, Балеарес, давньогрецькі та давньоримські письменники виводили з їх вміння стропувати (дав.-гр. βαλεαρεῖς, від слова «балло» (дав.-гр. βάλλω): давньогрецькою «спускати судно на воду»). За Страбоном, корінь «бал» вказує на фінікійське походження, зокрема, «балеарес» є фінікійським еквівалентом легкоозброєних вояків, які грецькою називалися «гімнетас» (дав.-гр. γυμνῆτας). Страбон помітив схожість фінікійського слова та грецького кореня ΒΑΛ (у слові βάλλω), пов'язав це із заняттям мешканців островів та досить переконливо обґрунтував те, що греки асимілювали чужоземні слова до своєї мови. Безумовно можна стверджувати лише те, що найпершою грецькою назвою островів було саме «Гімнесія» (дав.-гр. Γυμνησίαι), а назву «Балеарес» стали вживати пізніше.
Історія
Балеарські острови були відомі ще фінікійцям, їх також відвідували грецькі та іберійські мореплавці. До 201 року до н. е. островами володів Карфаген, у 123 році до н. е. їх захопила Римська республіка та включила їх до складу своєї провінції Тарраконська Іспанія (лат. Hispania Tarraconensis). Римський консул Квінт Цецилій Метелл Балеарік, який захопив острови, переселив туди романізованих іберійців та заснував міста Пальма та Поленція.
Балеарські пращники дуже цінувалися як найманці, вони воювали як у війську Ганнібала, так і в римських військах. Під час розпаду Західної Римської імперії острови захопили спочатку вандали у 426 році, а потім вестготи. За часів Юстиніана I острови підпали під владу Візантії, за Карла Великого — під владу франків.
У 798 році острови завоювали араби з Кордовського халіфату. Після розпаду останнього, Балеарські острови отримали певну незалежність і стали одним з головних центрів піратства та работоргівлі у Середземному морі.
У 1229–1235 роках острови завоював арагонський король Хайме I. 1236 року він передав їх як сеньйорію уржельському графу Педру, після смерті якого в 1258 році приєднав до Арагонського королівства.
У 1276–1333 роках на Балеарських островах існувало незалежне Майорканське королівство, приєднане у 1333 році до Арагону. З XV століття з невеликими перервами Балеарські острови належать Іспанії. У 1756–1763 роках островами володіла Франція, окрім Менорки, яка з 1708 по 1782 рік перебувала під владою Британської імперії.
У 1833 році Балеарські острови стають провінцією Іспанії. Наприкінці XIX століття на островах виник сепаратистський рух, але його представникам так і не вдалося об'єднатися. У 1931 році островам було запропоновано статус автономії, проте відповідний закон було прийнято тільки у 1983 році.
Під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років Балеарські острови підтримували генерала Франко, на Майорці базувався італійський флот, проте острів Менорка був на боці республіканського уряду.
Географія та гідрографія
Балеарські острови розташовані на відстані від 80 до 300 км від східного берега Іспанії. Головними островами автономії є Майорка (ісп. Mallorca), Менорка (ісп. Menorca), Ібіца та Форментера.
Архіпелаг складається з двох груп островів — (на північному сході) та Пітіузи (на південному заході), та численних острівців. До складу Гімнесій (кат. Illes Gimnèsies) входять Майорка, Менорка та Кабрера, до складу Пітіуз (кат. Illes Pitiüses), які ще неофіційно називають Сосновими — Ібіца та Форментера. Поряд з великим островами розташована низка маленьких острівців: Ес Конійс (Es Conills), Ес Ведра (Es Vedrà), Са Конійєра (Sa Conillera), Драгонера (Dragonera), Еспальмадор (S'Espalmador), Еспардей (S'Espardell), Сес Бледес (Ses Bledes), Санта Еуларія (Santa Eulària), Плана (Plana), Тагомаго (Tagomago), На Редона (Na Redona), Колом (Colom), Л'Ейр (L'Aire) та інші.
На острові Кабрера розташований .
 |  |  | Майорка (Mallorca) |
 |  |  | Менорка (Menorca) |
 |  |  | Ібіца (Ibiza) |
 | |  | Форментера (Formentera) |
Рельєф
Рельєф Балеарських островів, за винятком Менорки, досить різноманітний, тут є і рівнини, і височини. На Майорці розташовані два гірські пасма, протяжність кожного з яких становить близько 70 км: Сьєрра Трамунтана (ісп. Sierra de Tramuntana) на північному заході та Сьєрра де Леванте (ісп. Sierra de Levante) на сході. На Менорці є плато висотою до 358 м. На островах поширені карстові утворення.
Острови мають континентальне походження, за однією з версій вони є продовженням Піренейських гір.
Клімат
Балеарські острови розташовані між Європою та Африкою, таким чином, клімат архіпелагу відзначається досить комфортними середніми температурами та нерівномірним розподілом опадів впродовж року. Середня річна температура становить +18 °C. Найспекотніший та найсухіший сезон — літо. Майже половина річної норми опадів (40%) випадає зазвичай з вересня по листопад, чверть — навесні та взимку. Влітку (червень — серпень) норма опадів становить лише 10%. Дощі переважно зливові: короткочасні, проте інтенсивні. У літній період сонце світить по 11 годин на день. Середньорічна температура на островах, окрім високогірних областей Майорки, становить 16-18 °C. Влітку середня денна температура коливається у межах 29-31 °C (у липні-серпні вона може сягати 37 °C, проте вночі, завдяки близькості моря, падає до 20 °C), середня нічна температура взимку становить 5-9 °C.
Економіка
Продукція: інжир, оливки, апельсини, вино, бренді, вугілля, залізо, сланці. Основна галузь економіки — туризм
Мова
Див. також
- 19776 Балеарс — астероїд, названий на честь островів.
Примітки
- База даних малих космічних тіл JPL: Балеарські острови (англ.) .
Посилання
- Соціолінгвістична ситуація на Балеарських о-вах, знання каталанської мови[недоступне посилання з травня 2019]. (кат.)
- (кат.)
 | Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balea rski ostrovi kat Illes Balears isp Islas Baleares arhipelag na zahodi Seredzemnogo morya roztashovanij priblizno na rivnij vidstani vid shidnogo uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova pivdnya Franciyi ta pivnichnogo berega Afriki Balearski ostrovi Illes Balears Gerb Balearskih ostroviv Prapor Balearskih ostroviv Karta Balearskih ostroviv Karta Balearskih ostroviv Adm centr Palma de Majorka Najbilshe misto Palma de Majorka Krayina Ispaniya Region Balearski ostrovi d Oficijna mova katalonska ispanska Naselennya povne 1 106 049 Etnikon balearec Plosha povna 4 992 km Visota maksimalna 1436 m d Vebsajt caib es Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Balearski ostrovi Najbilshi ostrovi Majorka Menorka Ivisa bilsh znana yak Ibica ta Formentera Arhipelag ye avtonomnoyu spilnotoyu ta provinciyeyu Ispaniyi maye vlasnij uryad Administrativnij centr misto Palma de Majorka na najbilshomu ostrovi Majorka Oficijni movi na Balearskih ostrovah katalonska ta ispanska EtimologiyaOficijna nazva Balearskih ostroviv katalonskoyu Illes Balears hocha v Ispaniyi chastishe vzhivayetsya Islas Baleares Nazva Balearskij pohodit z greckoyi dav gr Gymnhsiai Gimnesiya ta dav gr Balliareῖs Balliar yes ta latini lat Baleares Baleares Z riznomanitnih teorij pohodzhennya davnogreckoyi Gimnesiya ta latinskoyi Baleares nazv ostroviv klasichni dzherela pidtverdzhuyut dvi U poemi Likofrona Aleksandra ostrovi mayut nazvu Gimnesiya dav gr Gymnhsiai vid slova gimnos dav gr gymnos sho greckoyu znachilo golij tomu sho yih meshkanci zazvichaj hodili golimi mozhlivo cherez spriyatlivij klimat protyagom cilogo roku Inshij variant nazvi meshkanciv ostroviv Baleares davnogrecki ta davnorimski pismenniki vivodili z yih vminnya stropuvati dav gr baleareῖs vid slova ballo dav gr ballw davnogreckoyu spuskati sudno na vodu Za Strabonom korin bal vkazuye na finikijske pohodzhennya zokrema baleares ye finikijskim ekvivalentom legkoozbroyenih voyakiv yaki greckoyu nazivalisya gimnetas dav gr gymnῆtas Strabon pomitiv shozhist finikijskogo slova ta greckogo korenya BAL u slovi ballw pov yazav ce iz zanyattyam meshkanciv ostroviv ta dosit perekonlivo obgruntuvav te sho greki asimilyuvali chuzhozemni slova do svoyeyi movi Bezumovno mozhna stverdzhuvati lishe te sho najpershoyu greckoyu nazvoyu ostroviv bulo same Gimnesiya dav gr Gymnhsiai a nazvu Baleares stali vzhivati piznishe IstoriyaDokladnishe Div takozh Dotalajotskij period Balearski ostrovi buli vidomi she finikijcyam yih takozh vidviduvali grecki ta iberijski moreplavci Do 201 roku do n e ostrovami volodiv Karfagen u 123 roci do n e yih zahopila Rimska respublika ta vklyuchila yih do skladu svoyeyi provinciyi Tarrakonska Ispaniya lat Hispania Tarraconensis Rimskij konsul Kvint Cecilij Metell Balearik yakij zahopiv ostrovi pereseliv tudi romanizovanih iberijciv ta zasnuvav mista Palma ta Polenciya Balearski prashniki duzhe cinuvalisya yak najmanci voni voyuvali yak u vijsku Gannibala tak i v rimskih vijskah Pid chas rozpadu Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ostrovi zahopili spochatku vandali u 426 roci a potim vestgoti Za chasiv Yustiniana I ostrovi pidpali pid vladu Vizantiyi za Karla Velikogo pid vladu frankiv U 798 roci ostrovi zavoyuvali arabi z Kordovskogo halifatu Pislya rozpadu ostannogo Balearski ostrovi otrimali pevnu nezalezhnist i stali odnim z golovnih centriv piratstva ta rabotorgivli u Seredzemnomu mori U 1229 1235 rokah ostrovi zavoyuvav aragonskij korol Hajme I 1236 roku vin peredav yih yak senjoriyu urzhelskomu grafu Pedru pislya smerti yakogo v 1258 roci priyednav do Aragonskogo korolivstva U 1276 1333 rokah na Balearskih ostrovah isnuvalo nezalezhne Majorkanske korolivstvo priyednane u 1333 roci do Aragonu Z XV stolittya z nevelikimi perervami Balearski ostrovi nalezhat Ispaniyi U 1756 1763 rokah ostrovami volodila Franciya okrim Menorki yaka z 1708 po 1782 rik perebuvala pid vladoyu Britanskoyi imperiyi U 1833 roci Balearski ostrovi stayut provinciyeyu Ispaniyi Naprikinci XIX stolittya na ostrovah vinik separatistskij ruh ale jogo predstavnikam tak i ne vdalosya ob yednatisya U 1931 roci ostrovam bulo zaproponovano status avtonomiyi prote vidpovidnij zakon bulo prijnyato tilki u 1983 roci Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv Balearski ostrovi pidtrimuvali generala Franko na Majorci bazuvavsya italijskij flot prote ostriv Menorka buv na boci respublikanskogo uryadu Geografiya ta gidrografiyaBalearski ostrovi roztashovani na vidstani vid 80 do 300 km vid shidnogo berega Ispaniyi Golovnimi ostrovami avtonomiyi ye Majorka isp Mallorca Menorka isp Menorca Ibica ta Formentera Arhipelag skladayetsya z dvoh grup ostroviv na pivnichnomu shodi ta Pitiuzi na pivdennomu zahodi ta chislennih ostrivciv Do skladu Gimnesij kat Illes Gimnesies vhodyat Majorka Menorka ta Kabrera do skladu Pitiuz kat Illes Pitiuses yaki she neoficijno nazivayut Sosnovimi Ibica ta Formentera Poryad z velikim ostrovami roztashovana nizka malenkih ostrivciv Es Konijs Es Conills Es Vedra Es Vedra Sa Konijyera Sa Conillera Dragonera Dragonera Espalmador S Espalmador Espardej S Espardell Ses Bledes Ses Bledes Santa Eulariya Santa Eularia Plana Plana Tagomago Tagomago Na Redona Na Redona Kolom Colom L Ejr L Aire ta inshi Na ostrovi Kabrera roztashovanij Majorka Mallorca Menorka Menorca Ibica Ibiza Formentera Formentera RelyefRelyef Balearskih ostroviv za vinyatkom Menorki dosit riznomanitnij tut ye i rivnini i visochini Na Majorci roztashovani dva girski pasma protyazhnist kozhnogo z yakih stanovit blizko 70 km Syerra Tramuntana isp Sierra de Tramuntana na pivnichnomu zahodi ta Syerra de Levante isp Sierra de Levante na shodi Na Menorci ye plato visotoyu do 358 m Na ostrovah poshireni karstovi utvorennya Ostrovi mayut kontinentalne pohodzhennya za odniyeyu z versij voni ye prodovzhennyam Pirenejskih gir KlimatBalearski ostrovi roztashovani mizh Yevropoyu ta Afrikoyu takim chinom klimat arhipelagu vidznachayetsya dosit komfortnimi serednimi temperaturami ta nerivnomirnim rozpodilom opadiv vprodovzh roku Serednya richna temperatura stanovit 18 C Najspekotnishij ta najsuhishij sezon lito Majzhe polovina richnoyi normi opadiv 40 vipadaye zazvichaj z veresnya po listopad chvert navesni ta vzimku Vlitku cherven serpen norma opadiv stanovit lishe 10 Doshi perevazhno zlivovi korotkochasni prote intensivni U litnij period sonce svitit po 11 godin na den Serednorichna temperatura na ostrovah okrim visokogirnih oblastej Majorki stanovit 16 18 C Vlitku serednya denna temperatura kolivayetsya u mezhah 29 31 C u lipni serpni vona mozhe syagati 37 C prote vnochi zavdyaki blizkosti morya padaye do 20 C serednya nichna temperatura vzimku stanovit 5 9 C EkonomikaProdukciya inzhir olivki apelsini vino brendi vugillya zalizo slanci Osnovna galuz ekonomiki turizmMovaDiv Katalanska mova Balearskij dialekt Div takozh19776 Balears asteroyid nazvanij na chest ostroviv PrimitkiBaza danih malih kosmichnih til JPL Balearski ostrovi angl PosilannyaSociolingvistichna situaciya na Balearskih o vah znannya katalanskoyi movi nedostupne posilannya z travnya 2019 kat kat Portal Kataloniya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi