Тарраконська Іспанія (лат. Hispania Tarraconensis, ісп. Tarraconense) — провінція Римської імперії з центром Таррако (лат. Tarraco), сучасна Таррагона в Каталонії. Тарраконська Іспанія була однією з трьох римських провінцій на Піренейському півострові. Цій провінції належало майже все середземноморське узбережжя сучасної Іспанії, частина атлантичного узбережжя Іспанії та Португалії. Південна частина Піренейського півострова, іменована зараз Андалузія, називалася Бетіка, а на західному узбережжі знаходилася провінція Лузітанія.
Тарраконська Іспанія | |
Названо на честь | Таррако[1] |
---|---|
Континент | Європа |
Країна | Стародавній Рим |
Столиця | Таррако |
Адміністративна одиниця | Римська Іспанія |
Розташовується на водоймі | Середземне море, d |
Юрисдикція | Стародавній Рим |
Спільний кордон із | Бетіка, Лузітанія, Нарбонська Галлія |
Замінений на | Вестготське королівство |
На заміну | Ближня Іспанія |
Історичний період | античність |
Час/дата припинення існування | 459 |
Тарраконська Іспанія у Вікісховищі |
Координати: 41°06′59″ пн. ш. 1°15′18″ сх. д. / 41.11650000002777716° пн. ш. 1.255200000028° сх. д.
Історія
Провінцію Тарраконська Іспанія було утворено у 27 р. до н. е. під час реформи провінційної системи, яку ініціював імператор Август. Свою назву отримала на честь столиці, Colonia Urbs Triumphalis Tarraco.
Створена на основні республіканської провінції Ближня Іспанія (лат. Hispania Citerior).
Через своє безпекове та економічне значення віднесена Августом до складу імператорських провінцій. Управлялася прокураторами, серед яких найбільш відомі Сульпіцій Гальба (61-68 р. н. е.) та Пліній Старший (бл. 73 р. н. е.)
Кордони провінції остаточно узгоджені у 12-7 р. до н.е.. Тоді від Бетики (сенатська провінція) були відмежовані землі племені бастетанів з рудними покладами, а зі складу Лузітанії - вилучено землі галлеків.
Попередньо було скасовано провінцію Трансдуріану із центром у Августі Астурікорум, яка існувала у 16-13 р. до н.е. і охоплювала весь північний-захід Піренейського півострова, включно із щойно підкореними землями астурійців та кантабрів.
Утворена провінція стала другою за площею (понад 380 тис. км2) після Єгипту. Принаймні до анексії Дакії у 106 р. н.е. відігравала роль основного постачальника срібла (сучасна Мурсія) та золота (Галлеція).
Початково включала території з різним правовим статусом (в основному - племенні округи). Гай Юлій Цезар поселив колоністів і надав статусу колоній містам Тарракон, Картаго Нова, Валенція, Цельса, Емпорій. Імператор Август додав до уього списку міста Цезаравгуста, Барцино, Дертоса, Лібісоса, Ілікі. Протягом I століття колоніями стали Флавіобріга та Клунія Сульпіція.
За результатом Кантабрійських воєн (29-19 рр. до н. е.) Август залишив на північному заході провінції три легіони з центрами у Августі Астурікорум, Ланції та Легіо Геміна. Їх функцією було придушення можливих повстань підкореного населення, а також охорона стратегічних золотих промислів, де використовувався переважно рабський труд. Із стабілізацією ситуації у регіоні Гай Калігула лишив 2 легіони, а з часів Нерона в Іспанії перебував лише один легіон.
У 74 р. н. е. імператор Веспасіан дав 179 місцевим громадам статус муніципію латинського права. Оскільки на півночі і заході провінції все ще існували громади без міських центрів, їх осередки отримали назви на честь правлячої династії Флавіїв. Так на мапі римської Іспанії з'явилися містечка Флавія Августа, Флавія Ламбріс, Флавіонавія тощо.
За повідомленням Плінія Старшого (Naturalis Historia 3.18) до того часу у Тарраконській Іспанії існувало 293 громади, у тому числі 189 міст. Серед них було 12 колоній, 13 міст з римським громадянством, 18 міст латинського права і 1 місто - на правах федератів. Ще 135 "стипендіарних" міст не мали жодних привілеїв.
Зазначимо, що наведені Плінієм дані про кількість громад можуть бути неточними або спотвореним пізнішим переписником. Далі він наводить дані про кількість громад у кожному судовому окрузі Іспанії, де їх загальна кількість становить вже 263 (без Балеарських островів).
Адміністративний устрій провінції
Ще за часів Августа Тарраконська Іспанія отримала поділ на судові округи - конвенти. Ця система існувала до остаточної реорганізації провінції імператором Діоклетіаном у 293 р.
Запроваджено 7 конвентів:
- Тарраконський (Conventus Tarraconensis) - 42 громади, приблизно 40 тис. км2;
- Карфагенський (Conventus Carthaginensis) - 65 громад, 115 тис. км2;
- Цезаравгустанський (Conventus Caesaravgustanorum) - 55 громад, 90 тис. км2;
- Клунійський (Conventus Cluniensis) - 40 громад, 65 тис. км2;
- Бракарський, Астурійський та Лукенський (Bracaraugustanorum, Asturicensis, Lucensis) - загалом 61 громада, 74 тис. км2.
Навіть окремі конвенти за територією були співставні з цілими провінціями - Далмацією, Бетикою, Белгікою, Віфінією.
Романізація провінції відбувалася нерівномірно. Якщо у Тарраконському конвенті основні міста мали статус колонії або муніципія вже за Августа, то переважна частина громад Клунійського, Бракарського та Лукенського конвентів отримали відповідні права лише за Флавіїв.
Три західні конвенти у 214-235 роках були виділені в окрему провінцію Галлецію.
Після реформи Діоклетіана 293 року провінція була розділена на чотири частини: Галлеція (лат. Gallaecia), Карфагеніка (лат. Carthaginiensis), Тарраконіка (лат. Tarraconensis) та Балеаріка (лат. Hispania Balearica)
Тарраконська Іспанія була втрачена Римом на початку V ст. в результаті вторгнення вестготів і повстань басків і кантабрів, що почалися в той самий час. У результаті, на території Тарраконської Іспанії виникло королівство вестготів.
Значення провінції
Незважаючи на свої розміри, багаті поклади руд та різноманітність природніх умов, в античності Тарраконська Іспанія сприймалася здебільшого як дика і доволі бідна країна.
Показовий опис наводить Страбон ("Географія", кн. ІІІ, р. 1):
"Більшість її має рідкісне населення... У більшій частині країни жителі мешкають у горах, лісах і на рівнинах з бідним ґрунтом і, до того ж, нерівномірно зрошуваним. Північна Іберія, при нерівності рельєфу не тільки зовсім холодна, але... позбавлена зв'язків з іншими країнами, набула негостинного характеру, тому вона надзвичайно незручна для життя. Такий характер північних частин країни; навпаки, майже вся південна Іберія родюча".
Таким чином, Тарраконська Іспанія протиставляється більш плодючій та зручній Бетиці. Саме значно менша територіально Бетика дала Риму більшість представників так званого "іспанського клану". Серед них - поет Марк Анней Лукан, філософ і політик Луцій Анней Сенека, імператори Марк Ульпій Траян та Публій Елій Адріан, Марк Аврелій.
З Тарраконської Іспанії, між тим, походили поет Марк Валерій Марціал (Більбіліс), ритор Марк Фабій Квінтиліан (Калагурріс), сенатор та ритор Марк Куріацій Матерн (Едета), діяч I-II століть Луцій Ліциній Сура (Барцино). У Римі багато заможних іспанців селилися на Авентині - і саме там Сура побудував свої терми.
Вже у часи Пізньої Імперіі на теренах провінції (Каука) народився імператор Феодосій.
Економіка
Головним експортним товаром провінції у були метали та вироби з них. Загалом в римській Іспанії виявлено 173 рудники І-ІІ століть. Більша їх частина знаходилися саме у Тарраконській Іспанії.
Околиці Нового Карфагену були провідним центром видобутку срібла, міді та інших кольорових металів. За повідомленням Страбона, на місцевих копальнях працювало 40 тисяч рабів. Інший гірничо-металургійний кластер розташовувався на північному-заході, у Астурійському та Лукенському конвентах. Тут розвивався не лише видобуток металів, а й ливарні промисли. Тут же, у районі Лас Медулас, існували найбільші золоті розробки давнього світу. За словами Плінія Старшого, тут у кращі роки добувалося до 20000 фунтів золота (6,6 тон). Для порівняння, протягом XVI століття до Європи з Америки було завезено 185 тон золота, що спричинило революцію цін у Старому Світі. Виробництвом виробів із заліза особливо славилося місто Толетум у центральній Іспанії.
Галузь досягла свого піку на середину ІІ ст. Надалі виробництво металів лише скорочувалося, особливо різко - внаслідок Антонінової чуми та кризи ІІІ століття. На кінець IV ст. на Піренейському півострові діяв лише 21 рудник, а на кінець V cт. - тільки 2.
Монетні двори, за даними Pieter Houten, існували у Тараконі, Цезаравгусті, Клунії, Новому Карфагені, а також Сагунті, Дертосі, Ілерді, Граккурісі, Калагуррісі, Сегобрізі та Ебусі. Примітна відсутність монетних дворів у ключовому гірничому регіоні - Галлеції.
Основою ж економіки у всі часи було сільське господарство. Деякі райони розвинули галузі спеціалізації. Зокрема, грецький поліс Емпорій було знаний завдяки виробництву якісних лляних тканей. Новий Карфаген та Луцентум постачали популярний рибний соус гарум. Міста Тарракон, Валенція, Сагунтум, мали виноробські традиції, але іспанські вина не мали такої відомості у Римському світі, як італійські, галльські чи азійські. Передгір'я Піренеїв експортували шинку, а посушливі степи у центрі півострова спеціалізувалися на розведенні коней - зазначає Страбон.
В цілому ж через віддаленість від Середземного моря, посушливий клімат та складний рельєф на більшості території, за своїм економічним розвитком Тараконська Іспанія помітно поступалася сусіднім провінціям як Іспанії, так і Галлії.
Населення
Етнічний склад. Населення Тарраконської Іспанії було надзвичайно строкатим. Уздовж узбережжя проживали іберійські племена, з яких найбільш значними були eдетани, ілергети, ілеркавони, контестани. Ця частина країни була окупована ще наприкінці Другої Пунічної війни і зазнала глибокої романізації ще до початку нової ери.
На решті території переважало кельтське та кельтіберське населення, а на крайній півночі - васкони, предки сучасних басків. У цій частині романізація носила поверхневий характер, а перехід населення на розмовну латину остаточно завершився лише у ранньохристиянський період.
Особливості розселення. Як зазначає археолог Carreras Monfort, у Римській Іспанії домінувало хутірське розселення і лише на півночі були поширені села.
Що стосується міст, то складний рельєф та низька продуктивність земель не сприяли концентрації населення. Pieter Houton наводить дані про 201 місто Тарраконської Іспанії, але дійсно великими були лише Тарракон, Новий Карфаген та Клунія, мали площу 70-90 гектарів і, можливо, 15-20 тисяч мешканців. Більшість значних міст місцевого значення, таких як Валенція, Сагунт, Більбіліс, Оска та Калагурріс, мали всього 15-25 га площі і, ймовірно, 3-4 тисячі мешканців.
Згідно даних Pieter Houton, загальна площа 132 досліджених міст провінції становить 2,4 тис. гектарів. При цьому деякі з міст, незважаючи на великі розміри, не мали значних громадських споруд і фактично були великими селами. Такі "міста" були поширені серед кельських племен на півночі Іспанії (Лакобріга, Тонгобріга, Августобріга, Каука, Уксама Барка та інші).
Чисельність населення. Більшість оцінок істориків грунтуються на повідомленні Плінія Старшого (Naturalis Historia 3.28). Як прокуратор Тарраконської Іспанії він зафіксував 691 тисячу вільних жителів у громадах Бракарського (285000), Лукенського (166 000) та Астурійського (240 000) конвентів. На підставі цих даних, Карл Белох у своїй праці "Die Bevölkerung der griechisch-roemischen Welt" оцінив все населення цілої Іспанії у I cтолітті у 6 млн осіб.
Висновки щодо населення власне Тарраконської Іспанії та її округів можна зробити на підставі даних про кількість громад. За Плінієм, у Бракарському конвенті існувавло 24 громади, в Астурійському - 22, у Лукенському - 15. Відповідно, в кожному з конвентів населення громади складало 11-12 тис. осіб. У Екстраполювавши ці дані на цілу провінцію (263 громади) та врахувавши невеликий відсоток рабського населення, можна отримати величину 3,2-3,5 млн осіб.
Для Тарраконського конвенту (42 громади) таким чином можна отримати цифру в 500-550 тис. мешканців або 12,5-14 осіб/км2. Для порівняння, Каталонія за переписом 1626 р. мала 475 тис. жителів за щільності населення 14,8 осіб/км2. Величина для Цезаравгустанського конвенту (55 громад) може скласти 660-720 тис. мешканців або 7-8 осіб/км2 . Відповідно, Арагон бл. 1650 року мав 390 тис. населення або 8,3 осіб/км2 [1]. Таким чином, найбільш розвинені північно-східні території Тарраконської Іспанії за своїм демографічним розвитком знаходилися на рівні першої половина XVII cт.
Динаміка населення. Польові археологічні дослідження показують, що піку кількості сільських поселень було досягнуто на середину ІІ ст. За підрахунками Тамари Льюїтт, у першій половині ІІІ ст. кількість поселень становила 96% від докризового рівня, у другій половині ІІІ ст. - лише 61%. З початком IV ст. сільске населення знову відновилося, але у V cт. знов скоротилося майже удвічі, до 54% показника епохи Антонінів..
Загалом демографічна ситуація в Іспанії у пізньоримський час була кращою, ніж в інших провінціях. Певну роль у цьому зіграли кліматичні зміни, а саме збільшення вологості протягом 150-350 рр. У цей час, зокрема, з'являються ліси у раніше посушливих регіонах Астурії.
Міста
- Астурійський конвент:
- Астуріка Августа (Асторга). Столиця конвенту. Площа - 27 га. Центр торгівлі та ремесел. Місто мало театр та амфітеатр.
- Легіо Геміна (Леон). Центр легіону. Місто засноване у 29 р. до н. е. Міські мури охоплюють 20 га і на сьогодні є одним із символів сучасного Леону. Це - найкраще збережені римські укріплення. Амфітеатр міста був збудований близько 74 р. н.е. За оцінкою археолога Vidal Encinas cпоруда розмірами 90x70 могла вмістити понад 12 тисяч глядачів.
- Ланція. Міські стіни охоплюють 44 га. Після відводу частини військ із Галлеції значення міста впало.
- Бракарський конвент:
- Бракара Августа (Брага) - столиця конвенту і найбільше місто Галлеції. Мури охоплюють 42 гектари. Права муніципія отримані за Августа. Місто мало амфітеатр, театр і значні терми. Капітальний амфітеатр датується епохою Флавіїв (68-96 рік). За своїми розмірами (132x82) посідав третє місце у провінції і, можливо, вміщав до 20 тисяч глядачів.
- Акве Флавіе (Шавеш). Площа - 15 гектарів. Амфітеатр. Місто було широко відоме як бальнеологічний курорт завдяки термальним джерелам і мінеральним водам.
- Тонгобріга. Найбільше з урбанізованих кельтських поселень (30 га). Місто мало капітальний театр.
- Карфагенський конвент:
- Новий Карфаген (Картахена). Одне з найбагатших міст античності завдяки срібним промислам та виробництву вишуканих "марок" рибного соусу гарум. Значний порт. Площа - 80 га, населення - можливо, до 20 тисяч. Добре зберігся вишуканий театр на 6 тисяч місць. Також місто мало амфітеатр і цирк.
- Кастулон (Лінарес). Значний (40 гектарів) торговий центр на шляху до Бетіки. В околицях - рудні промисли. Статус муніципія надано Цезарем. Місто мало амфітеатр, театр та цирк.
- Толетум (Толедо). Місто засноване римлянами у 192 р. до н.е. на території племені карпетанів. Набуло великого розвитку як торговий центр на перетині сухопутних та річкових шляхів, а також завдяки покладам заліза. Місто карбувало власну монету. Статус муніципія надано Августом. Площа укріплень - 40 га. Мало амфітеатр, театр і цирк. Останній, за деякими оцінками, міг вмістити до 30 тисяч глядачів (тобто населення цілої округи).
- Сегобріга (район Куенки) - невеликий (10,5 га), але багатий центр сільськогосподарського та гірничого району. Статус муніципія надано Августом. Місто мало амфітеатр, театр та цирк. Амфітеатр, за даними Jonathan Hackett, був збудований у середині І століття і вміщував до 10 тисяч осіб - значно більше, ніж населення міста.
- Ебус - найбільше місто Балеарських островів (21 га). Монетний двір. Театр.
- Інші значні міста: Консабура (30 га, цирк), Еравіка (19 га), Оретум (17 га), Аккі (15 га, театр), Валерія (14 га), Баріа (11 га), Ілікі, Сетабіс, Саларія (по 10 га).
- Клунійський конвент:
- Клунія - столиця конвенту. Місто було чудово укріплене завдяки розташуванню на великому пагорбі з крутими схилами. Площа укріплень - 130 га, самого міста - до 70 га. Статус муніципія надано Тіберієм, колонії - Веспасіаном. Місто мало великий форум і театр, карбувало монету. При цьому Клунія - найбільше римське місто, яке не мало власного амфітеатру та цирку, що може свідчити про відносну бідність місцевих еліт.
- Уксама Аргела (28 га) - один із численних кельтських міських центрів, але єдиний, який мав свій театр. Статус муніципія отримало від Тіберія.
- Сеговія (18 га) - невелике місто у передгір'ї Центральної Кордильєри, знане завдяки одному з найбільших збережених аркадних акведуків Pax Romana (довжина 813 м, висота - до 28 м). Акведук споруджено або за Флавіїв (68-96), або за Адріана (117-138).
- Інші міста та урбанізовані поселення: Лакобріга (70 га), Конфлуенція (50 га), Августобріга Пелендонів (49 га), Гелла (49 га), Амайя (42 га), Каука (рідне місто імператора Феодосія), Оцелум Дурі та Деобріга (по 26 га), Інтеркатія та Пінтія (по 25 га), Брігеціум (22 га), Альбоцела, Юліобріга, Термес (по 20 га), Інтеркатія Ваккея (19 га), Паланція Ваккея (15 га).
- Лукенський конвент: Найменший зі згаданих Плінієм Старшим конвентів мав лише два значні міста - Лукус Августі (Луго) - 35 га та Ірію Флавію (23 га). Решта містечок менші 10 га. Наявність у столиці конвенту кам'яного амфітеатру є дискутабельною.
- Тарраконський конвент:
- Тарракон - столиця і найбільше місто провінції. Своїм статусом Тарракон завдячує як зручному розташуванню на сухопутних шляхах з Італії та Галлії на захід і південь Іберійського півострова, так і м'якому клімату місцевості, що сприяв продуктивному сільському господарству. Розвитку міста сприяли Цезар і Август - останній зимував тут у 26/25 р. до н.е., під час війни з кантабрами. Третину площі міста займав громадський центр із цирком, храмовим комплексом, провінційним і місцевим форумами. На житлові квартали припадало лише 60 га. Втім, Тарракон мав значні передмістя (30-40 га) та високу концентрацію вілл довкола. Населення всього міста могло перевищувати 15 тисяч осіб. У Тарраконі були капітальні споруди цирку, театру та амфітеатру. Останній, за даними Jonathan Hackett, збудовано у першій чверті І століття. За розмірів 148x119 метрів він міг вмістити до 33 тисяч глядачів.
- Емпорій. Романізований грецький поліс. Місто та його округа спеціалізувалися на ткацтві. Площа - 31 га.
- Сагунтум (Сагунт)- старовинне іберійське місто-держава, союзник Риму на початок Другої Пунічної війни. За Цезаря отримав статус муніципія. Карбував власну монету. Мав театр та цирк, що вміщував від 15 до 20 тисяч глядачів. При цьому сам міський центр був невеликий - лише 20 гектарів.
- Валенція (Валенсія) - одна з перших римських колоній в Іспанії. Ще у 138 р. до н.е. консул Децим Юній Брут Каллаік надав тут земельні ділянки 2000 ветеранів. Згодом місто виросло до 20 га (з передмістями, виробничими зонами та некрополями - вже 37 га). Містобудівна структура Валенції добре досліджена і показує аристократичний характер міста: значу частину його займали великі, до 1,5-2 тис. кв. м. будинки багатих землевласниців.
- Барцино (Барселона) - невелике (10,5 га), але багате місто землевласників у процвітаючому землеробському регіоні. Батьківщина сенатора Ліцинія Сури та префекта Риму Педанія Секунда. За даними Jonathan Hackett амфітеатр Барцино мав розміри 117x98 м і міг вмістити понад 20 тисяч глядачів - імовірно, удесятеро більше, ніж налічувало саме місто, задумане як осередок зручностей для найбагатших верств населення.
- Інші значні міста конвенту: Ессо (18 га), Дертоса (важливий річковий порт, 15 га), Едета, Бланди та Субур (по 10 га). Решта міст були ще менші.
Цезаравгустанський конвент:
- Цезаравгуста (Сарагоса) - столиця і найбільше місто конвенту (56 га). Населення міста і передмість, можливо, сягали 10-12 тисяч. За Августа отримало статус колонії. Мало капітальні театр та амфітеатр.
- Цельса - колонія, започаткована Другим Тріумвіратом. Площа 44 га, театр.
- Калагурріс (Калаорра) - муніципій, започаткований Юлієм Цезарем. З мешканців території була сформована легендарна "калагуррітанська варта", що охороняла перших імператорів. За площі 16 га місто мало амфітеатр та цирк.
- Августа Більбіліс - батьківщина Валерія Марціала ("мила серцю Більбіла сільська"). Щільно забудоване іберійське місто площею 21 га і могло налічувати бл. 4 тисяч мешканців. Статус муніципія надано Августом. Вже у І столітті побудовано театр. Центр металічних промислів та коноводства.
- Інші важливі міста: Верея (27 га), Таррага (26 га), Сегонтія (21 га), Оциліс (20 га), Оска, Кара та Граккуріс (по 17 га), Ояссо (15 га), Велея, Помпело (по 12 га). Частина містечок конвентів займали лише 3-5 га, тож їх населення навряд перевищувало 1000 осіб.
Література
- Tilmann Bechert: Die Provinzen des römischen Reiches: Einführung und Überblick. von Zabern, Mainz 1999.
- Pieter Houten: Urbanisation in Roman Spain and Portugal: сivitates hispaniae in the early empire
- Jonathan Luke Hackett: Quantifying the popularity of amphitheatre spectacles in the Roman West
- Dr. Julius Beloch: Die Bevölkerung der griechisch-roemischen Welt
- Сesar Carreras Monfort: A new perspective for the demographic study of Roman Spain
- Enrique Gozables Gravioto: La demografia de la Hispania Romana: tres decadas despues
- Сarmen Aranegui: The most important roman cities in Valencian Land until the 3rd century
- https://everything-everywhere.com/archaeological-ensemble-tarraco/
- Baker, David. Demographic-Structural Theory and the Roman Dominate. sociostudies.org.
- Simon i Tarres, Antoni. La poblacio catalana a l`epoca moderna. Sintesi i actualitzacio. raco.cat (catala) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ispaniya znachennya Tarrakonska Ispaniya lat Hispania Tarraconensis isp Tarraconense provinciya Rimskoyi imperiyi z centrom Tarrako lat Tarraco suchasna Tarragona v Kataloniyi Tarrakonska Ispaniya bula odniyeyu z troh rimskih provincij na Pirenejskomu pivostrovi Cij provinciyi nalezhalo majzhe vse seredzemnomorske uzberezhzhya suchasnoyi Ispaniyi chastina atlantichnogo uzberezhzhya Ispaniyi ta Portugaliyi Pivdenna chastina Pirenejskogo pivostrova imenovana zaraz Andaluziya nazivalasya Betika a na zahidnomu uzberezhzhi znahodilasya provinciya Luzitaniya Tarrakonska Ispaniya Nazvano na chestTarrako 1 KontinentYevropa KrayinaStarodavnij Rim StolicyaTarrako Administrativna odinicyaRimska Ispaniya Roztashovuyetsya na vodojmiSeredzemne more d YurisdikciyaStarodavnij Rim Spilnij kordon izBetika Luzitaniya Narbonska Galliya Zaminenij naVestgotske korolivstvo Na zaminuBlizhnya Ispaniya Istorichnij periodantichnist Chas data pripinennya isnuvannya459 Tarrakonska Ispaniya u Vikishovishi Koordinati 41 06 59 pn sh 1 15 18 sh d 41 11650000002777716 pn sh 1 255200000028 sh d 41 11650000002777716 1 255200000028IstoriyaProvinciyu Tarrakonska Ispaniya bulo utvoreno u 27 r do n e pid chas reformi provincijnoyi sistemi yaku iniciyuvav imperator Avgust Svoyu nazvu otrimala na chest stolici Colonia Urbs Triumphalis Tarraco Stvorena na osnovni respublikanskoyi provinciyi Blizhnya Ispaniya lat Hispania Citerior Cherez svoye bezpekove ta ekonomichne znachennya vidnesena Avgustom do skladu imperatorskih provincij Upravlyalasya prokuratorami sered yakih najbilsh vidomi Sulpicij Galba 61 68 r n e ta Plinij Starshij bl 73 r n e Kordoni provinciyi ostatochno uzgodzheni u 12 7 r do n e Todi vid Betiki senatska provinciya buli vidmezhovani zemli plemeni bastetaniv z rudnimi pokladami a zi skladu Luzitaniyi vilucheno zemli gallekiv Poperedno bulo skasovano provinciyu Transdurianu iz centrom u Avgusti Asturikorum yaka isnuvala u 16 13 r do n e i ohoplyuvala ves pivnichnij zahid Pirenejskogo pivostrova vklyuchno iz shojno pidkorenimi zemlyami asturijciv ta kantabriv Utvorena provinciya stala drugoyu za plosheyu ponad 380 tis km2 pislya Yegiptu Prinajmni do aneksiyi Dakiyi u 106 r n e vidigravala rol osnovnogo postachalnika sribla suchasna Mursiya ta zolota Galleciya Pochatkovo vklyuchala teritoriyi z riznim pravovim statusom v osnovnomu plemenni okrugi Gaj Yulij Cezar poseliv kolonistiv i nadav statusu kolonij mistam Tarrakon Kartago Nova Valenciya Celsa Emporij Imperator Avgust dodav do uogo spisku mista Cezaravgusta Barcino Dertosa Libisosa Iliki Protyagom I stolittya koloniyami stali Flaviobriga ta Kluniya Sulpiciya Za rezultatom Kantabrijskih voyen 29 19 rr do n e Avgust zalishiv na pivnichnomu zahodi provinciyi tri legioni z centrami u Avgusti Asturikorum Lanciyi ta Legio Gemina Yih funkciyeyu bulo pridushennya mozhlivih povstan pidkorenogo naselennya a takozh ohorona strategichnih zolotih promisliv de vikoristovuvavsya perevazhno rabskij trud Iz stabilizaciyeyu situaciyi u regioni Gaj Kaligula lishiv 2 legioni a z chasiv Nerona v Ispaniyi perebuvav lishe odin legion U 74 r n e imperator Vespasian dav 179 miscevim gromadam status municipiyu latinskogo prava Oskilki na pivnochi i zahodi provinciyi vse she isnuvali gromadi bez miskih centriv yih oseredki otrimali nazvi na chest pravlyachoyi dinastiyi Flaviyiv Tak na mapi rimskoyi Ispaniyi z yavilisya mistechka Flaviya Avgusta Flaviya Lambris Flavionaviya tosho Za povidomlennyam Pliniya Starshogo Naturalis Historia 3 18 do togo chasu u Tarrakonskij Ispaniyi isnuvalo 293 gromadi u tomu chisli 189 mist Sered nih bulo 12 kolonij 13 mist z rimskim gromadyanstvom 18 mist latinskogo prava i 1 misto na pravah federativ She 135 stipendiarnih mist ne mali zhodnih privileyiv Zaznachimo sho navedeni Pliniyem dani pro kilkist gromad mozhut buti netochnimi abo spotvorenim piznishim perepisnikom Dali vin navodit dani pro kilkist gromad u kozhnomu sudovomu okruzi Ispaniyi de yih zagalna kilkist stanovit vzhe 263 bez Balearskih ostroviv Administrativnij ustrij provinciyi She za chasiv Avgusta Tarrakonska Ispaniya otrimala podil na sudovi okrugi konventi Cya sistema isnuvala do ostatochnoyi reorganizaciyi provinciyi imperatorom Diokletianom u 293 r Zaprovadzheno 7 konventiv Tarrakonskij Conventus Tarraconensis 42 gromadi priblizno 40 tis km2 Podil ispanskih provincij na konventi 12 r do n e 293 r n e Karfagenskij Conventus Carthaginensis 65 gromad 115 tis km2 Cezaravgustanskij Conventus Caesaravgustanorum 55 gromad 90 tis km2 Klunijskij Conventus Cluniensis 40 gromad 65 tis km2 Brakarskij Asturijskij ta Lukenskij Bracaraugustanorum Asturicensis Lucensis zagalom 61 gromada 74 tis km2 Navit okremi konventi za teritoriyeyu buli spivstavni z cilimi provinciyami Dalmaciyeyu Betikoyu Belgikoyu Vifiniyeyu Romanizaciya provinciyi vidbuvalasya nerivnomirno Yaksho u Tarrakonskomu konventi osnovni mista mali status koloniyi abo municipiya vzhe za Avgusta to perevazhna chastina gromad Klunijskogo Brakarskogo ta Lukenskogo konventiv otrimali vidpovidni prava lishe za Flaviyiv Podil ispanskih provincij u 293 406 rokah Tri zahidni konventi u 214 235 rokah buli vidileni v okremu provinciyu Galleciyu Pislya reformi Diokletiana 293 roku provinciya bula rozdilena na chotiri chastini Galleciya lat Gallaecia Karfagenika lat Carthaginiensis Tarrakonika lat Tarraconensis ta Balearika lat Hispania Balearica Tarrakonska Ispaniya bula vtrachena Rimom na pochatku V st v rezultati vtorgnennya vestgotiv i povstan baskiv i kantabriv sho pochalisya v toj samij chas U rezultati na teritoriyi Tarrakonskoyi Ispaniyi viniklo korolivstvo vestgotiv Znachennya provinciyiNezvazhayuchi na svoyi rozmiri bagati pokladi rud ta riznomanitnist prirodnih umov v antichnosti Tarrakonska Ispaniya sprijmalasya zdebilshogo yak dika i dovoli bidna krayina Pokazovij opis navodit Strabon Geografiya kn III r 1 Bilshist yiyi maye ridkisne naselennya U bilshij chastini krayini zhiteli meshkayut u gorah lisah i na rivninah z bidnim gruntom i do togo zh nerivnomirno zroshuvanim Pivnichna Iberiya pri nerivnosti relyefu ne tilki zovsim holodna ale pozbavlena zv yazkiv z inshimi krayinami nabula negostinnogo harakteru tomu vona nadzvichajno nezruchna dlya zhittya Takij harakter pivnichnih chastin krayini navpaki majzhe vsya pivdenna Iberiya rodyucha Takim chinom Tarrakonska Ispaniya protistavlyayetsya bilsh plodyuchij ta zruchnij Betici Same znachno mensha teritorialno Betika dala Rimu bilshist predstavnikiv tak zvanogo ispanskogo klanu Sered nih poet Mark Annej Lukan filosof i politik Lucij Annej Seneka imperatori Mark Ulpij Trayan ta Publij Elij Adrian Mark Avrelij Z Tarrakonskoyi Ispaniyi mizh tim pohodili poet Mark Valerij Marcial Bilbilis ritor Mark Fabij Kvintilian Kalagurris senator ta ritor Mark Kuriacij Matern Edeta diyach I II stolit Lucij Licinij Sura Barcino U Rimi bagato zamozhnih ispanciv selilisya na Aventini i same tam Sura pobuduvav svoyi termi Vzhe u chasi Piznoyi Imperii na terenah provinciyi Kauka narodivsya imperator Feodosij EkonomikaRajon rimskih zolotih rozrobok u Las Medulas Galisiya Golovnim eksportnim tovarom provinciyi u buli metali ta virobi z nih Zagalom v rimskij Ispaniyi viyavleno 173 rudniki I II stolit Bilsha yih chastina znahodilisya same u Tarrakonskij Ispaniyi Okolici Novogo Karfagenu buli providnim centrom vidobutku sribla midi ta inshih kolorovih metaliv Za povidomlennyam Strabona na miscevih kopalnyah pracyuvalo 40 tisyach rabiv Inshij girnicho metalurgijnij klaster roztashovuvavsya na pivnichnomu zahodi u Asturijskomu ta Lukenskomu konventah Tut rozvivavsya ne lishe vidobutok metaliv a j livarni promisli Tut zhe u rajoni Las Medulas isnuvali najbilshi zoloti rozrobki davnogo svitu Za slovami Pliniya Starshogo tut u krashi roki dobuvalosya do 20000 funtiv zolota 6 6 ton Dlya porivnyannya protyagom XVI stolittya do Yevropi z Ameriki bulo zavezeno 185 ton zolota sho sprichinilo revolyuciyu cin u Staromu Sviti Virobnictvom virobiv iz zaliza osoblivo slavilosya misto Toletum u centralnij Ispaniyi Galuz dosyagla svogo piku na seredinu II st Nadali virobnictvo metaliv lishe skorochuvalosya osoblivo rizko vnaslidok Antoninovoyi chumi ta krizi III stolittya Na kinec IV st na Pirenejskomu pivostrovi diyav lishe 21 rudnik a na kinec V ct tilki 2 Monetni dvori za danimi Pieter Houten isnuvali u Tarakoni Cezaravgusti Kluniyi Novomu Karfageni a takozh Sagunti Dertosi Ilerdi Grakkurisi Kalagurrisi Segobrizi ta Ebusi Primitna vidsutnist monetnih dvoriv u klyuchovomu girnichomu regioni Galleciyi Osnovoyu zh ekonomiki u vsi chasi bulo silske gospodarstvo Deyaki rajoni rozvinuli galuzi specializaciyi Zokrema greckij polis Emporij bulo znanij zavdyaki virobnictvu yakisnih llyanih tkanej Novij Karfagen ta Lucentum postachali populyarnij ribnij sous garum Mista Tarrakon Valenciya Saguntum mali vinorobski tradiciyi ale ispanski vina ne mali takoyi vidomosti u Rimskomu sviti yak italijski gallski chi azijski Peredgir ya Pireneyiv eksportuvali shinku a posushlivi stepi u centri pivostrova specializuvalisya na rozvedenni konej zaznachaye Strabon V cilomu zh cherez viddalenist vid Seredzemnogo morya posushlivij klimat ta skladnij relyef na bilshosti teritoriyi za svoyim ekonomichnim rozvitkom Tarakonska Ispaniya pomitno postupalasya susidnim provinciyam yak Ispaniyi tak i Galliyi NaselennyaEtnichnij sklad Naselennya Tarrakonskoyi Ispaniyi bulo nadzvichajno strokatim Uzdovzh uzberezhzhya prozhivali iberijski plemena z yakih najbilsh znachnimi buli edetani ilergeti ilerkavoni kontestani Cya chastina krayini bula okupovana she naprikinci Drugoyi Punichnoyi vijni i zaznala glibokoyi romanizaciyi she do pochatku novoyi eri Narodi Ispaniyi u dorimskij period Na reshti teritoriyi perevazhalo keltske ta keltiberske naselennya a na krajnij pivnochi vaskoni predki suchasnih baskiv U cij chastini romanizaciya nosila poverhnevij harakter a perehid naselennya na rozmovnu latinu ostatochno zavershivsya lishe u rannohristiyanskij period Osoblivosti rozselennya Yak zaznachaye arheolog Carreras Monfort u Rimskij Ispaniyi dominuvalo hutirske rozselennya i lishe na pivnochi buli poshireni sela Sho stosuyetsya mist to skladnij relyef ta nizka produktivnist zemel ne spriyali koncentraciyi naselennya Pieter Houton navodit dani pro 201 misto Tarrakonskoyi Ispaniyi ale dijsno velikimi buli lishe Tarrakon Novij Karfagen ta Kluniya mali ploshu 70 90 gektariv i mozhlivo 15 20 tisyach meshkanciv Bilshist znachnih mist miscevogo znachennya takih yak Valenciya Sagunt Bilbilis Oska ta Kalagurris mali vsogo 15 25 ga ploshi i jmovirno 3 4 tisyachi meshkanciv Zgidno danih Pieter Houton zagalna plosha 132 doslidzhenih mist provinciyi stanovit 2 4 tis gektariv Pri comu deyaki z mist nezvazhayuchi na veliki rozmiri ne mali znachnih gromadskih sporud i faktichno buli velikimi selami Taki mista buli poshireni sered kelskih plemen na pivnochi Ispaniyi Lakobriga Tongobriga Avgustobriga Kauka Uksama Barka ta inshi Chiselnist naselennya Bilshist ocinok istorikiv gruntuyutsya na povidomlenni Pliniya Starshogo Naturalis Historia 3 28 Yak prokurator Tarrakonskoyi Ispaniyi vin zafiksuvav 691 tisyachu vilnih zhiteliv u gromadah Brakarskogo 285000 Lukenskogo 166 000 ta Asturijskogo 240 000 konventiv Na pidstavi cih danih Karl Beloh u svoyij praci Die Bevolkerung der griechisch roemischen Welt ociniv vse naselennya ciloyi Ispaniyi u I ctolitti u 6 mln osib Visnovki shodo naselennya vlasne Tarrakonskoyi Ispaniyi ta yiyi okrugiv mozhna zrobiti na pidstavi danih pro kilkist gromad Za Pliniyem u Brakarskomu konventi isnuvavlo 24 gromadi v Asturijskomu 22 u Lukenskomu 15 Vidpovidno v kozhnomu z konventiv naselennya gromadi skladalo 11 12 tis osib U Ekstrapolyuvavshi ci dani na cilu provinciyu 263 gromadi ta vrahuvavshi nevelikij vidsotok rabskogo naselennya mozhna otrimati velichinu 3 2 3 5 mln osib Dlya Tarrakonskogo konventu 42 gromadi takim chinom mozhna otrimati cifru v 500 550 tis meshkanciv abo 12 5 14 osib km2 Dlya porivnyannya Kataloniya za perepisom 1626 r mala 475 tis zhiteliv za shilnosti naselennya 14 8 osib km2 Velichina dlya Cezaravgustanskogo konventu 55 gromad mozhe sklasti 660 720 tis meshkanciv abo 7 8 osib km2 Vidpovidno Aragon bl 1650 roku mav 390 tis naselennya abo 8 3 osib km2 1 Takim chinom najbilsh rozvineni pivnichno shidni teritoriyi Tarrakonskoyi Ispaniyi za svoyim demografichnim rozvitkom znahodilisya na rivni pershoyi polovina XVII ct Dinamika naselennya Polovi arheologichni doslidzhennya pokazuyut sho piku kilkosti silskih poselen bulo dosyagnuto na seredinu II st Za pidrahunkami Tamari Lyuyitt u pershij polovini III st kilkist poselen stanovila 96 vid dokrizovogo rivnya u drugij polovini III st lishe 61 Z pochatkom IV st silske naselennya znovu vidnovilosya ale u V ct znov skorotilosya majzhe udvichi do 54 pokaznika epohi Antoniniv Zagalom demografichna situaciya v Ispaniyi u piznorimskij chas bula krashoyu nizh v inshih provinciyah Pevnu rol u comu zigrali klimatichni zmini a same zbilshennya vologosti protyagom 150 350 rr U cej chas zokrema z yavlyayutsya lisi u ranishe posushlivih regionah Asturiyi MistaAsturijskij konvent Asturika Avgusta Astorga Stolicya konventu Plosha 27 ga Centr torgivli ta remesel Misto malo teatr ta amfiteatr Legio Gemina Leon Centr legionu Misto zasnovane u 29 r do n e Miski muri ohoplyuyut 20 ga i na sogodni ye odnim iz simvoliv suchasnogo Leonu Ce najkrashe zberezheni rimski ukriplennya Amfiteatr mista buv zbudovanij blizko 74 r n e Za ocinkoyu arheologa Vidal Encinas cporuda rozmirami 90x70 mogla vmistiti ponad 12 tisyach glyadachiv Lanciya Miski stini ohoplyuyut 44 ga Pislya vidvodu chastini vijsk iz Galleciyi znachennya mista vpalo Brakarskij konvent Brakara Avgusta Braga stolicya konventu i najbilshe misto Galleciyi Muri ohoplyuyut 42 gektari Prava municipiya otrimani za Avgusta Misto malo amfiteatr teatr i znachni termi Kapitalnij amfiteatr datuyetsya epohoyu Flaviyiv 68 96 rik Za svoyimi rozmirami 132x82 posidav tretye misce u provinciyi i mozhlivo vmishav do 20 tisyach glyadachiv Akve Flavie Shavesh Plosha 15 gektariv Amfiteatr Misto bulo shiroko vidome yak balneologichnij kurort zavdyaki termalnim dzherelam i mineralnim vodam Tongobriga Najbilshe z urbanizovanih keltskih poselen 30 ga Misto malo kapitalnij teatr Karfagenskij konvent Novij Karfagen Kartahena Odne z najbagatshih mist antichnosti zavdyaki sribnim promislam ta virobnictvu vishukanih marok ribnogo sousu garum Znachnij port Plosha 80 ga naselennya mozhlivo do 20 tisyach Dobre zberigsya vishukanij teatr na 6 tisyach misc Takozh misto malo amfiteatr i cirk Kastulon Linares Znachnij 40 gektariv torgovij centr na shlyahu do Betiki V okolicyah rudni promisli Status municipiya nadano Cezarem Misto malo amfiteatr teatr ta cirk Toletum Toledo Misto zasnovane rimlyanami u 192 r do n e na teritoriyi plemeni karpetaniv Nabulo velikogo rozvitku yak torgovij centr na peretini suhoputnih ta richkovih shlyahiv a takozh zavdyaki pokladam zaliza Misto karbuvalo vlasnu monetu Status municipiya nadano Avgustom Plosha ukriplen 40 ga Malo amfiteatr teatr i cirk Ostannij za deyakimi ocinkami mig vmistiti do 30 tisyach glyadachiv tobto naselennya ciloyi okrugi Segobriga rajon Kuenki nevelikij 10 5 ga ale bagatij centr silskogospodarskogo ta girnichogo rajonu Status municipiya nadano Avgustom Misto malo amfiteatr teatr ta cirk Amfiteatr za danimi Jonathan Hackett buv zbudovanij u seredini I stolittya i vmishuvav do 10 tisyach osib znachno bilshe nizh naselennya mista Ebus najbilshe misto Balearskih ostroviv 21 ga Monetnij dvir Teatr Inshi znachni mista Konsabura 30 ga cirk Eravika 19 ga Oretum 17 ga Akki 15 ga teatr Valeriya 14 ga Baria 11 ga Iliki Setabis Salariya po 10 ga Klunijskij konvent Teatr mista KluniyaKluniya stolicya konventu Misto bulo chudovo ukriplene zavdyaki roztashuvannyu na velikomu pagorbi z krutimi shilami Plosha ukriplen 130 ga samogo mista do 70 ga Status municipiya nadano Tiberiyem koloniyi Vespasianom Misto malo velikij forum i teatr karbuvalo monetu Pri comu Kluniya najbilshe rimske misto yake ne malo vlasnogo amfiteatru ta cirku sho mozhe svidchiti pro vidnosnu bidnist miscevih elit Uksama Argela 28 ga odin iz chislennih keltskih miskih centriv ale yedinij yakij mav svij teatr Status municipiya otrimalo vid Tiberiya Segoviya 18 ga nevelike misto u peredgir yi Centralnoyi Kordilyeri znane zavdyaki odnomu z najbilshih zberezhenih arkadnih akvedukiv Pax Romana dovzhina 813 m visota do 28 m Akveduk sporudzheno abo za Flaviyiv 68 96 abo za Adriana 117 138 Inshi mista ta urbanizovani poselennya Lakobriga 70 ga Konfluenciya 50 ga Avgustobriga Pelendoniv 49 ga Gella 49 ga Amajya 42 ga Kauka ridne misto imperatora Feodosiya Ocelum Duri ta Deobriga po 26 ga Interkatiya ta Pintiya po 25 ga Brigecium 22 ga Albocela Yuliobriga Termes po 20 ga Interkatiya Vakkeya 19 ga Palanciya Vakkeya 15 ga Generalnij plan Tarrakona Lukenskij konvent Najmenshij zi zgadanih Pliniyem Starshim konventiv mav lishe dva znachni mista Lukus Avgusti Lugo 35 ga ta Iriyu Flaviyu 23 ga Reshta mistechok menshi 10 ga Nayavnist u stolici konventu kam yanogo amfiteatru ye diskutabelnoyu Tarrakonskij konvent Tarrakon stolicya i najbilshe misto provinciyi Svoyim statusom Tarrakon zavdyachuye yak zruchnomu roztashuvannyu na suhoputnih shlyahah z Italiyi ta Galliyi na zahid i pivden Iberijskogo pivostrova tak i m yakomu klimatu miscevosti sho spriyav produktivnomu silskomu gospodarstvu Rozvitku mista spriyali Cezar i Avgust ostannij zimuvav tut u 26 25 r do n e pid chas vijni z kantabrami Tretinu ploshi mista zajmav gromadskij centr iz cirkom hramovim kompleksom provincijnim i miscevim forumami Na zhitlovi kvartali pripadalo lishe 60 ga Vtim Tarrakon mav znachni peredmistya 30 40 ga ta visoku koncentraciyu vill dovkola Naselennya vsogo mista moglo perevishuvati 15 tisyach osib U Tarrakoni buli kapitalni sporudi cirku teatru ta amfiteatru Ostannij za danimi Jonathan Hackett zbudovano u pershij chverti I stolittya Za rozmiriv 148x119 metriv vin mig vmistiti do 33 tisyach glyadachiv Emporij Romanizovanij greckij polis Misto ta jogo okruga specializuvalisya na tkactvi Plosha 31 ga Saguntum Sagunt starovinne iberijske misto derzhava soyuznik Rimu na pochatok Drugoyi Punichnoyi vijni Za Cezarya otrimav status municipiya Karbuvav vlasnu monetu Mav teatr ta cirk sho vmishuvav vid 15 do 20 tisyach glyadachiv Pri comu sam miskij centr buv nevelikij lishe 20 gektariv Valenciya Valensiya odna z pershih rimskih kolonij v Ispaniyi She u 138 r do n e konsul Decim Yunij Brut Kallaik nadav tut zemelni dilyanki 2000 veteraniv Zgodom misto viroslo do 20 ga z peredmistyami virobnichimi zonami ta nekropolyami vzhe 37 ga Mistobudivna struktura Valenciyi dobre doslidzhena i pokazuye aristokratichnij harakter mista znachu chastinu jogo zajmali veliki do 1 5 2 tis kv m budinki bagatih zemlevlasniciv Barcino Barselona nevelike 10 5 ga ale bagate misto zemlevlasnikiv u procvitayuchomu zemlerobskomu regioni Batkivshina senatora Liciniya Suri ta prefekta Rimu Pedaniya Sekunda Za danimi Jonathan Hackett amfiteatr Barcino mav rozmiri 117x98 m i mig vmistiti ponad 20 tisyach glyadachiv imovirno udesyatero bilshe nizh nalichuvalo same misto zadumane yak oseredok zruchnostej dlya najbagatshih verstv naselennya Inshi znachni mista konventu Esso 18 ga Dertosa vazhlivij richkovij port 15 ga Edeta Blandi ta Subur po 10 ga Reshta mist buli she menshi Cezaravgustanskij konvent Planuvalna struktura mista CezaravgustaCezaravgusta Saragosa stolicya i najbilshe misto konventu 56 ga Naselennya mista i peredmist mozhlivo syagali 10 12 tisyach Za Avgusta otrimalo status koloniyi Malo kapitalni teatr ta amfiteatr Celsa koloniya zapochatkovana Drugim Triumviratom Plosha 44 ga teatr Kalagurris Kalaorra municipij zapochatkovanij Yuliyem Cezarem Z meshkanciv teritoriyi bula sformovana legendarna kalagurritanska varta sho ohoronyala pershih imperatoriv Za ploshi 16 ga misto malo amfiteatr ta cirk Avgusta Bilbilis batkivshina Valeriya Marciala mila sercyu Bilbila silska Shilno zabudovane iberijske misto plosheyu 21 ga i moglo nalichuvati bl 4 tisyach meshkanciv Status municipiya nadano Avgustom Vzhe u I stolitti pobudovano teatr Centr metalichnih promisliv ta konovodstva Inshi vazhlivi mista Vereya 27 ga Tarraga 26 ga Segontiya 21 ga Ocilis 20 ga Oska Kara ta Grakkuris po 17 ga Oyasso 15 ga Veleya Pompelo po 12 ga Chastina mistechok konventiv zajmali lishe 3 5 ga tozh yih naselennya navryad perevishuvalo 1000 osib LiteraturaTilmann Bechert Die Provinzen des romischen Reiches Einfuhrung und Uberblick von Zabern Mainz 1999 Pieter Houten Urbanisation in Roman Spain and Portugal sivitates hispaniae in the early empire Jonathan Luke Hackett Quantifying the popularity of amphitheatre spectacles in the Roman West Dr Julius Beloch Die Bevolkerung der griechisch roemischen Welt Sesar Carreras Monfort A new perspective for the demographic study of Roman Spain Enrique Gozables Gravioto La demografia de la Hispania Romana tres decadas despues Sarmen Aranegui The most important roman cities in Valencian Land until the 3rd century https everything everywhere com archaeological ensemble tarraco Baker David Demographic Structural Theory and the Roman Dominate sociostudies org Simon i Tarres Antoni La poblacio catalana a l epoca moderna Sintesi i actualitzacio raco cat catala