Ле́рида (ісп. Lérida, МФА: [ˈleɾiða]), або Льє́йда (кат. Lleida, МФА: [ʎ'eјðə]) — муніципалітет і місто в Іспанії, у Автономній області Каталонія. Розташоване у районі (кумарці) Саґрія провінції Льєйда, згідно з новою адміністративною реформою перебуватиме у складі Західної баґарії.
Льєйда Lleida | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Головні дані | |||||
Країна | Іспанія | ||||
Авт. область | Каталонія | ||||
Провінція | Провінція Льєйда | ||||
Lleida | |||||
Район | Саґрія | ||||
Segrià | |||||
Населення | 140 797 | ||||
Рік опитування | 2022 р. | ||||
Самоназва | lleidatà, lleidatana | ||||
Площа | 212,3 км² | ||||
Щільн. насел. | 599,7 осіб/км² | ||||
Вис. над рівн. моря | 155 м | ||||
Поштові індекси | 25xxx | ||||
Геогр. коорд. | 41°32′ пн. ш. 2°26′ сх. д. / 41.533° пн. ш. 2.433° сх. д.Координати: 41°32′ пн. ш. 2°26′ сх. д. / 41.533° пн. ш. 2.433° сх. д. | ||||
День міста | 11 травня (день Св. Анастасія) та 29 вересня (день Св. Михаїла) | ||||
Фото | |||||
Міська влада | |||||
Вебсторінка | http://www.paeria.es/cat/ | ||||
Міський голова | Анжал Рос-і-Думінґу (Àngel Ros i Domingo) (PSC) |
Назва
Походить від латинської назви міста Іле́рда (лат. Ilerda), від назви місцевого іберійського народу ілерґетів.
Відповідно до закону "Про мовну політику" № 1/1998 від 7 січня 1998 р. (кат. De política lingüística), зокрема статті 2 цього закону, каталанська мова є «мовою топонімії Каталонії». Відповідно до статті 18 цього ж закону, топоніми у Каталонії мають «єдину офіційну версію, [затверджену] Інститутом каталонських студій».
Відповідно до зазначеного вище закону назва міста транскрибується з каталанської мови як Льєйда. Раніше транскрипція робилася з іспанської мови, назва міста звучала як Леріда[недоступне посилання з червня 2019]. Сьогодні в Іспанії в офіційних документах, деяких іспаномовних періодичних виданнях, на пр., у іспаномовній газеті «Ель-Паїс» вживається лише назва Льєйда. Відповідно до закону 2/1992 від 28 лютого 1992 р. провінція Леріда була офіційно перейменована у провінцію Льєйда — див. тут.
Населення
Населення міста (у 2022 р.) становить 140,797 осіб (з них менше 14 років — 14,8 %, від 15 до 64 — 69,4 %, понад 65 років — 15,8 %). У 2006 р. народжуваність склала 1.564 особи, смертність — 1.159 осіб, зареєстровано 706 шлюбів. У 2001 р. активне населення становило 54.162 особи, з них безробітних — 4.631 особа.
Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 81.211 народилися в Каталонії (з них 66.264 особи у тому самому районі, або кумарці), 26.254 особи приїхали з інших областей Іспанії, а 4.734 особи приїхали з-за кордону.
Університетську освіту має 16 % усього населення.
У 2001 р. нараховувалося 40.448 домогосподарств (з них 20,5 % складалися з однієї особи, 26,6 % з двох осіб,23,1 % з 3 осіб, 20,6 % з 4 осіб, 6,4 % з 5 осіб, 2 % з 6 осіб, 0,5 % з 7 осіб, 0,2 % з 8 осіб і 0,2 % з 9 і більше осіб).
Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності: у сільському господарстві — 4,2 %, у промисловості — 13,1 %, на будівництві — 11,3 % і у сфері обслуговування — 71,4 %.
У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 51.278 осіб, поза районом — 9.450 осіб.
Традиційна культура
Традиційні святкування включають головне щорічне свято міста: Феста Майор; Fira de Sant Miquel і L’Aplec del Caragol (фестиваль поїдання ескарго, найбільший у світі подібного роду, який проводиться в Camps Elisis з 1980 року). Останнє — це гастрономічне свято, присвячене приготуванню ескарго, яке відзначається щорічно наприкінці травня. «L'Aplec» збирає тисячі людей за столом, щоб скуштувати найтрадиційніші страви Леріди. Через його велику популярність у 2002 році Женералітат Каталонії оголосив його традиційним святом національного масштабу, а через два роки уряд Іспанії також оголосив його таким. Основні традиційні святкування в Леріді проводяться під головуванням дванадцяти символічних «Gegants de la Paeria» (Велетні ратуші), два найстаріших з яких були створені в 1840 році.
Залізниця
Лерида обслуговується високошвидкісною залізничною лінією Ренфе Мадрид-Барселона, яка обслуговує Барселону, Сарагосу, Калатаюд, Гвадалахару та Мадрид. У січні 2010 року в Леріді був відкритий новий аеропорт і невеликий аеродром в Альфесі. Крім того, місто є західною кінцевою станцією Eix Transversal Lleida-Girona, і зараз планується будівництво залізниці, що охоплює таку ж відстань (Eix Transversal Ferroviari). Єдина пасажирська залізнична станція Леріди - це Леріда Пірінеус. Його обслуговують залізничні лінії Renfe і Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. У майбутньому мережа приміських поїздів Rodalies Lleida з’єднає місто з прилеглою територією та головними містами провінції, покращуючи існуючу мережу за рахунок збільшення частоти поїздів та нової інфраструктури. Друга залізнична станція — Pla de la Vilanoveta в промисловій зоні, і використовується лише для вантажних поїздів. У його приміщеннях буде розташований майбутній музей залізниці. З 2008 року більшість громадського транспорту в околицях Леріди, в основному були автобуси, що експлуатуються декількома компаніями, і управляються Autoritat Territorial de la Mobilitat de l'Àrea de Lleida.
Доходи населення
У 2002 р. доходи населення розподілялися таким чином :
|
Безробіття
У 2007 р. нараховувалося 3.802 безробітних (у 2006 р. — 4.363 безробітних), з них чоловіки становили 43 %, а жінки — 57 %.
Економіка
У 1996 р. валовий внутрішній продукт розподілявся по сферах діяльності таким чином :
|
Підприємства міста
Промислові підприємства
|
Роздрібна торгівля
|
Сфера послуг
|
Житловий фонд
У 2001 р. 5,5 % усіх родин (домогосподарств) мали житло метражем до 59 м², 35,3 % — від 60 до 89 м², 44,9 % — від 90 до 119 м² і 14,3 % — понад 120 м².
З усіх будівель у 2001 р. 31,7 % було одноповерховими, 21 % — двоповерховими, 11,2 % — триповерховими, 10,8 % — чотириповерховими, 9,1 % — п'ятиповерховими, 4,9 % — шестиповерховими, 4 % — семиповерховими, 7,3 % — з вісьмома та більше поверхами.
Автопарк
|
Вживання каталанської мови
У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 96,3 % усього населення (у 1996 р. — 97,3 %), вміли говорити нею 81,3 % (у 1996 р. — 82,1 %), вміли читати 79,2 % (у 1996 р. — 77 %), вміли писати 53,9 % (у 1996 р. — 49,4 %). Не розуміли каталанської мови 3,7 %.
Політичні уподобання
У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 49.099 осіб (у 2003 р. — 56.117 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:
|
У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 46.623 особи (у 2003 р. — 54.680 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:
|
Релігія
- Центр Католицької церкви.
Відомі уродженці
- Пабло Хасель — репер, активіст за незалежність Каталонії.
Примітки
- За іншими даними це перейменування відбулося 27 червня 1980 р. [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
- Дані Інституту статистики Каталонії [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- Льєйда (кат.)
- Етимологія назви міста, вимова у літературній каталанській мові та її діалектах [ 26 серпня 2004 у Wayback Machine.] (кат.)
Це незавершена стаття про Каталонію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyejda provinciya Le rida isp Lerida MFA ˈleɾida abo Lye jda kat Lleida MFA ʎ eјde municipalitet i misto v Ispaniyi u Avtonomnij oblasti Kataloniya Roztashovane u rajoni kumarci Sagriya provinciyi Lyejda zgidno z novoyu administrativnoyu reformoyu perebuvatime u skladi Zahidnoyi bagariyi Lyejda LleidaRajon Sagriya u Kataloniyi Misto Lyejda u rajoni SagriyaGolovni daniKrayina IspaniyaAvt oblast KataloniyaProvinciya Provinciya LyejdaLleidaRajon SagriyaSegriaNaselennya 140 797Rik opituvannya 2022 r Samonazva lleidata lleidatanaPlosha 212 3 km Shiln nasel 599 7 osib km Vis nad rivn morya 155 mPoshtovi indeksi 25xxxGeogr koord 41 32 pn sh 2 26 sh d 41 533 pn sh 2 433 sh d 41 533 2 433 Koordinati 41 32 pn sh 2 26 sh d 41 533 pn sh 2 433 sh d 41 533 2 433Den mista 11 travnya den Sv Anastasiya ta 29 veresnya den Sv Mihayila FotoLa Paariya budivlya Miskoyi radi u m LyejdaMiska vladaVebstorinka http www paeria es cat Miskij golova Anzhal Ros i Dumingu Angel Ros i Domingo PSC NazvaPohodit vid latinskoyi nazvi mista Ile rda lat Ilerda vid nazvi miscevogo iberijskogo narodu ilergetiv Vidpovidno do zakonu Pro movnu politiku 1 1998 vid 7 sichnya 1998 r kat De politica linguistica zokrema statti 2 cogo zakonu katalanska mova ye movoyu toponimiyi Kataloniyi Vidpovidno do statti 18 cogo zh zakonu toponimi u Kataloniyi mayut yedinu oficijnu versiyu zatverdzhenu Institutom katalonskih studij Vidpovidno do zaznachenogo vishe zakonu nazva mista transkribuyetsya z katalanskoyi movi yak Lyejda Ranishe transkripciya robilasya z ispanskoyi movi nazva mista zvuchala yak Lerida nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sogodni v Ispaniyi v oficijnih dokumentah deyakih ispanomovnih periodichnih vidannyah na pr u ispanomovnij gazeti El Payis vzhivayetsya lishe nazva Lyejda Vidpovidno do zakonu 2 1992 vid 28 lyutogo 1992 r provinciya Lerida bula oficijno perejmenovana u provinciyu Lyejda div tut NaselennyaNaselennya mista u 2022 r stanovit 140 797 osib z nih menshe 14 rokiv 14 8 vid 15 do 64 69 4 ponad 65 rokiv 15 8 U 2006 r narodzhuvanist sklala 1 564 osobi smertnist 1 159 osib zareyestrovano 706 shlyubiv U 2001 r aktivne naselennya stanovilo 54 162 osobi z nih bezrobitnih 4 631 osoba Sered osib yaki prozhivali na teritoriyi mista u 2001 r 81 211 narodilisya v Kataloniyi z nih 66 264 osobi u tomu samomu rajoni abo kumarci 26 254 osobi priyihali z inshih oblastej Ispaniyi a 4 734 osobi priyihali z za kordonu Universitetsku osvitu maye 16 usogo naselennya U 2001 r narahovuvalosya 40 448 domogospodarstv z nih 20 5 skladalisya z odniyeyi osobi 26 6 z dvoh osib 23 1 z 3 osib 20 6 z 4 osib 6 4 z 5 osib 2 z 6 osib 0 5 z 7 osib 0 2 z 8 osib i 0 2 z 9 i bilshe osib Aktivne naselennya mista u 2001 r pracyuvalo u takih sferah diyalnosti u silskomu gospodarstvi 4 2 u promislovosti 13 1 na budivnictvi 11 3 i u sferi obslugovuvannya 71 4 U municipaliteti abo u vlasnomu rajoni kumarci pracyuye 51 278 osib poza rajonom 9 450 osib Tradicijna kulturaTradicijni svyatkuvannya vklyuchayut golovne shorichne svyato mista Festa Major Fira de Sant Miquel i L Aplec del Caragol festival poyidannya eskargo najbilshij u sviti podibnogo rodu yakij provoditsya v Camps Elisis z 1980 roku Ostannye ce gastronomichne svyato prisvyachene prigotuvannyu eskargo yake vidznachayetsya shorichno naprikinci travnya L Aplec zbiraye tisyachi lyudej za stolom shob skushtuvati najtradicijnishi stravi Leridi Cherez jogo veliku populyarnist u 2002 roci Zheneralitat Kataloniyi ogolosiv jogo tradicijnim svyatom nacionalnogo masshtabu a cherez dva roki uryad Ispaniyi takozh ogolosiv jogo takim Osnovni tradicijni svyatkuvannya v Leridi provodyatsya pid golovuvannyam dvanadcyati simvolichnih Gegants de la Paeria Veletni ratushi dva najstarishih z yakih buli stvoreni v 1840 roci ZaliznicyaLerida obslugovuyetsya visokoshvidkisnoyu zaliznichnoyu liniyeyu Renfe Madrid Barselona yaka obslugovuye Barselonu Saragosu Kalatayud Gvadalaharu ta Madrid U sichni 2010 roku v Leridi buv vidkritij novij aeroport i nevelikij aerodrom v Alfesi Krim togo misto ye zahidnoyu kincevoyu stanciyeyu Eix Transversal Lleida Girona i zaraz planuyetsya budivnictvo zaliznici sho ohoplyuye taku zh vidstan Eix Transversal Ferroviari Yedina pasazhirska zaliznichna stanciya Leridi ce Lerida Pirineus Jogo obslugovuyut zaliznichni liniyi Renfe i Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya U majbutnomu merezha primiskih poyizdiv Rodalies Lleida z yednaye misto z prilegloyu teritoriyeyu ta golovnimi mistami provinciyi pokrashuyuchi isnuyuchu merezhu za rahunok zbilshennya chastoti poyizdiv ta novoyi infrastrukturi Druga zaliznichna stanciya Pla de la Vilanoveta v promislovij zoni i vikoristovuyetsya lishe dlya vantazhnih poyizdiv U jogo primishennyah bude roztashovanij majbutnij muzej zaliznici Z 2008 roku bilshist gromadskogo transportu v okolicyah Leridi v osnovnomu buli avtobusi sho ekspluatuyutsya dekilkoma kompaniyami i upravlyayutsya Autoritat Territorial de la Mobilitat de l Area de Lleida Dohodi naselennya U 2002 r dohodi naselennya rozpodilyalisya takim chinom Dohodi naselennya za stattyami dohodivRik 2002 r 2001 r Zarobitna platnya 65 65 1 Dohodi vid vedennya biznesu 22 3 22 2 Socialna dopomoga 12 8 12 7 Bezrobittya U 2007 r narahovuvalosya 3 802 bezrobitnih u 2006 r 4 363 bezrobitnih z nih choloviki stanovili 43 a zhinki 57 EkonomikaU 1996 r valovij vnutrishnij produkt rozpodilyavsya po sferah diyalnosti takim chinom Valovij vnutrishnij produktRik 1996 r 1991 r Silske gospodarstvo 3 4 4 Promislovist 19 9 18 4 Budivnictvo 7 9 8 7 Poslugi 69 3 68 6 Pidpriyemstva mista Promislovi pidpriyemstva Promislovi pidpriyemstva mista za sferoyu diyalnostiRik 2002 r 2001 r Energetichni ta vodni resursi 1 1 1 Himiya ta metali 4 9 5 2 Pererobka metaliv 36 8 36 1 Produkti harchuvannya 10 9 10 6 Tekstil 11 8 11 3 Virobnictvo mebliv vidannya 32 4 33 6 Inshe 2 2 2 1 Usogo pidpriyemstv 552 574 Rozdribna torgivlya Pidpriyemstva rozdribnoyi torgivli mista za sferoyu diyalnostiRik 2002 r 2001 r Produkti harchuvannya 27 8 28 Odyag ta vzuttya 23 4 23 7 Tovari dlya domu 13 6 13 2 Knigi ta periodichni vidannya 5 5 1 Promislova himichna produkciya 7 7 7 7 Produkciya pov yazana z transportnimi zasobami 3 7 3 6 Inshe 18 7 18 5 Usogo pidpriyemstv 2 299 2 389 Sfera poslug Pidpriyemstva mista sho pracyuyut u sferi poslug za diyalnistyuRik 2002 r 2001 r Gurtova torgivlya 14 14 4 Goteli ta gotelnij biznes 16 3 16 8 Transport ta zv yazok 17 7 17 7 Poserednicki finansovi poslugi 5 7 5 7 Poslugi pidpriyemstvam 10 1 9 9 Poslugi fizichnim osobam 28 7 28 6 Neruhomist ta in 7 5 7 Usogo pidpriyemstv 4 979 4 991 Zhitlovij fondU 2001 r 5 5 usih rodin domogospodarstv mali zhitlo metrazhem do 59 m 35 3 vid 60 do 89 m 44 9 vid 90 do 119 m i 14 3 ponad 120 m Z usih budivel u 2001 r 31 7 bulo odnopoverhovimi 21 dvopoverhovimi 11 2 tripoverhovimi 10 8 chotiripoverhovimi 9 1 p yatipoverhovimi 4 9 shestipoverhovimi 4 semipoverhovimi 7 3 z vismoma ta bilshe poverhami AvtoparkAvtomobili zareyestrovani u misti za priznachennyamRik 2006 r 2005 r Privatni avtomobili 70 8 71 5 Motocikli 7 7 7 2 Vantazhivki 16 3 16 3 Traktori 1 3 1 4 Avtobusi ta in 3 8 3 6 Usogo avtomobiliv 76 943 sht 75 237 sht Vzhivannya katalanskoyi moviU 2001 r katalansku movu u misti rozumili 96 3 usogo naselennya u 1996 r 97 3 vmili govoriti neyu 81 3 u 1996 r 82 1 vmili chitati 79 2 u 1996 r 77 vmili pisati 53 9 u 1996 r 49 4 Ne rozumili katalanskoyi movi 3 7 Politichni upodobannyaU viborah do Parlamentu Kataloniyi u 2006 r vzyalo uchast 49 099 osib u 2003 r 56 117 osib Golosi za politichni sili rozpodililisya takim chinom Vibori do Parlamentu KataloniyiRik 2006 r 2003 r Konvergenciya ta Yednannya CiU 34 33 7 Socialistichna partiya Kataloniyi PSC 26 6 28 7 Narodna partiya PP 13 9 14 5 Iniciativa za zelenu Kataloniyu IC 8 2 6 2 Respublikanska livicya Kataloniyi ERC 13 5 15 7 Gromadyanska partiya C s 2 2 0 Inshi 1 5 1 2 U municipalnih viborah u 2007 r vzyalo uchast 46 623 osobi u 2003 r 54 680 osib Golosi za politichni sili rozpodililisya takim chinom Municipalni viboriRik 2007 r 2003 r Konvergenciya ta Yednannya CiU 20 6 23 8 Socialistichna partiya Kataloniyi PSC 47 6 36 9 Narodna partiya PP 12 2 14 1 Iniciativa za zelenu Kataloniyu IC 5 9 10 5 Respublikanska livicya Kataloniyi ERC 7 2 12 8 Gromadyanska partiya C s 0 0 Inshi 6 6 1 9 ReligiyaCentr Katolickoyi cerkvi Vidomi urodzhenciPablo Hasel reper aktivist za nezalezhnist Kataloniyi PrimitkiZa inshimi danimi ce perejmenuvannya vidbulosya 27 chervnya 1980 r 18 sichnya 2017 u Wayback Machine angl Div takozhPortal Kataloniya Dani Institutu statistiki Kataloniyi 9 travnya 2008 u Wayback Machine kat Lyejda kat Etimologiya nazvi mista vimova u literaturnij katalanskij movi ta yiyi dialektah 26 serpnya 2004 u Wayback Machine kat Ce nezavershena stattya pro Kataloniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi