Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доталайотський період — термін, що охоплює доісторичний період розвитку Балеарських островів до виникнення культури будівельників талайотів. Альтернативний термін «доталайотська культура» неточний, оскільки період включає декілька історичних епох і культур.
Хронологія
Доталайотський період має поділ на декілька відрізків:
- Дзвоноподібні кубки (тільки Менорка, близько 2300-2000 рр. до Р. Х.)
- Період дольменів (2000-1600 рр. до Р. Х)
- Період кораблеподібних гробниць - «навет» (1600-1100 рр. до Р. Х)
- Прототалайотський період (1100-850 рр. до Р. Х)
Перші мешканці (пізній енеоліт)
До кінця XX століття багато археологів вважали, що заселення Балеарських островів розпочалося близько 5-6 тис. до Р. Х. До цього періоду, дійсно, відносяться кам'яні знаряддя, знайдені в місцевості Бінімелла-де-Меркадал (Менорка), проте ця хвиля поселенців, мабуть, не привела до заселення островів — вони були лише проміжною зупинкою для мореплавців того часу.
Сучасне датування археологічних відкриттів на острові не дозволяє припускати появу постійних поселень раніше 3 тис. до Р. Х. Культура перших поселенців належить до пізнього енеоліту. Характерні особливості поховань та матеріальної культури вказують на їх прибуття з території Лангедоку і Провансу, дещо менше схожість помітна у синхронній матеріальній культурі Каталонії. Це були носії культури дзвоноподібних келихів.
Найімовірніше, Балеарський козел (Myotragus balearicus) вимер в 4 тис. до Р. Х., приблизно за тисячу років до появи на островах перших мешканців. До цього острова, мабуть, не приваблювали поселенців. Ймовірно, що їх могла відлякувати занадто густа і непрохідна рослинність островів та відсутність кам'яної сировини, придатної для виготовлення інструментів. Стимулом до появи перших поселенців могли послужити одночасно зростання технологій, розвиток соціальної організації й зростання насильства у континентальній Європі.
Доісторичний період Балеарських островів погано вивчений через малу кількістю знахідок того часу. Відомо, що перші мешканці островів займалися полюванням і сільським господарством, що проявлялося в знахідки кісткових останків домашніх тварин (вівці, кози, свині і корови), що не існували на островах до прибуття людей. Про сільське господарство можна судити по знахідках великої кількості крем'яних серпів навколо найдавніших поселень острова.
Через декілька століть після прибуття перших поселенців на Балеарських островах дзвоноподібні келихи зникають, проте з'являються характерні для більшої частини західної Європи того часу мегаліти (дольмени).
Суспільство має мирний характер (відсутність знахідок спеціалізованого характеру), зв'язки з континентом були слабкими, металеві вироби вкрай нечисленні (наконечники стріл та копій).
Рання бронзова доба (період кораблеподібних гробниць)
Близько 1600 р. до Р.Х. дольмени змінюються характерними гробницями у вигляді перевернутих кораблів («навета»). Одночасно зростають торговельні зв'язки з континентом: з'являється бронза, для виготовлення якої використовували мідь та олово, які були відсутні на архіпелазі. Стає дуже багатим набір похоронних дарів.
Мешканці Балеарських островів бронзової доби жили у великих будинках з фундаментом у вигляді витягнутої підкови, виконаних з каменю з дахом з гілок, скріплених глиною. Такі житла називають «кораблеподібними» через їх схожості з місцевими гробницями «навета» у вигляді перевернутих човнів. Стіни виконувалися з каменю сухою кладкою таким чином, що найбільші камені лягали у підмурівок, а вище розташовувалися дрібніші. Аналогічну технологію використовували для спорудження мегалітів, наприклад, дольменів.
Економіка ґрунтувалася на сімейному господарстві: кожен будинок міг вміщати велику самодостатню родину, члени якої виконували різні завдання в залежності від своєї статі та віку. Імовірно існувала практика вбивства «надлишкових» немовлят жіночої статі (жіночі поховання - набагато більш рідкісні, ніж чоловічі).
Сільське господарство було засновано на підсічно-вогневому методі, тобто засіву на місці випаленого лісу, що надавало руйнівний екологічний ефект на місцеву екологію. З плугом місцеве населення не було знайоме. Для пізніх етапів даної культури археологи відзначають зменшення кількості рослинної їжі (а також залишків рослин, як можна судити по слідах пилку) і, відповідно, зростання скотарства.
Поховання були майже у всіх випадках печерними (див. Балеарські печери): нечисленні збережені дольмени продовжували безперервно використовуватися як мінімум у першій половині 2 тис. до Р. Х. Проте, зустрічаються також поховання у цистах, у природних печерах, у перебудованих природних печерах, а також у штучно видовбаних в скелі печерах. Штучні печери різних епох є на , однак штучні печери бронзової доби найчастіше зустрічаються на Мальорці. Деякі штучні печери, безумовно належать до бронзової доби, мають подовжену основу і виконані з великою технічною майстерністю, з вхідним коридором, бічними камерами та низкою інших відмінних рис.
«Доталайотські культури» існували також на Пітіузьких островах, однак мали свої особливості: відомий дольмен на о. Форментера, а також поселення епохи бронзової доби на Ібіці і на Форментера. З іншого боку, на цих островах з невідомих досі причин не виникла талайотська культура.
Прототалайотський період
У цей період раціон був заснований майже виключно на тваринних білках, оскільки родючість землі була невисока Такий раціон був причиною постійного недоїдання, оскільки зростання тварин є істотно більш повільним, ніж врожайність злаків. Ресурси виявлялися все більш мізерними у міру зростання місцевого населення, що призвело до кризи місцевого способу життя і зростання внутрішньої агресії. Руйнування колишнього способу життя призвело до утворення на рубежі 2 і 1 тис. до Р. Х. до утворення ієрархічного суспільства, що відбивається у виникненні прототалайотських кам'яних монументів кінця 2 тис. до Р. Х. Перехід від прототалайотів до власне талайотської культури був поступовим, проте до недавнього часу археологи розглядали талайоти як результат навали ззовні, тим більше що час виникнення перших талайотів приблизно збігалося з міграцією «народів моря» в кінці 13 ст. до Р. Х.
Істотною відмінністю Менорки від Майорки було збереження високої різноманітності поховальних споруд (загальним для двох островів було збереження обряду поховання в печерах, а також інші деталі матеріальної культури, що говорить про збереження зв'язків між островами). В цей час похоронні дари стають особливо рясними і різноманітними в порівнянні з попередніми періодами. Крім зброї, серед них з'являються бронзові прикраси, окремі залізні предмети.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
- The Oxford Handbook of the European Bronze Age, 2013, p. 621.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доталайотський період
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dotalajotskij period termin sho ohoplyuye doistorichnij period rozvitku Balearskih ostroviv do viniknennya kulturi budivelnikiv talajotiv Alternativnij termin dotalajotska kultura netochnij oskilki period vklyuchaye dekilka istorichnih epoh i kultur Rekonstrukciya balearskogo kozla Myotragus balearicusPidzemna grobnicya na MalorciHronologiyaDotalajotskij period maye podil na dekilka vidrizkiv Dzvonopodibni kubki tilki Menorka blizko 2300 2000 rr do R H Period dolmeniv 2000 1600 rr do R H Period korablepodibnih grobnic navet 1600 1100 rr do R H Prototalajotskij period 1100 850 rr do R H Pershi meshkanci piznij eneolit Do kincya XX stolittya bagato arheologiv vvazhali sho zaselennya Balearskih ostroviv rozpochalosya blizko 5 6 tis do R H Do cogo periodu dijsno vidnosyatsya kam yani znaryaddya znajdeni v miscevosti Binimella de Merkadal Menorka prote cya hvilya poselenciv mabut ne privela do zaselennya ostroviv voni buli lishe promizhnoyu zupinkoyu dlya moreplavciv togo chasu Suchasne datuvannya arheologichnih vidkrittiv na ostrovi ne dozvolyaye pripuskati poyavu postijnih poselen ranishe 3 tis do R H Kultura pershih poselenciv nalezhit do piznogo eneolitu Harakterni osoblivosti pohovan ta materialnoyi kulturi vkazuyut na yih pributtya z teritoriyi Langedoku i Provansu desho menshe shozhist pomitna u sinhronnij materialnij kulturi Kataloniyi Ce buli nosiyi kulturi dzvonopodibnih kelihiv Najimovirnishe Balearskij kozel Myotragus balearicus vimer v 4 tis do R H priblizno za tisyachu rokiv do poyavi na ostrovah pershih meshkanciv Do cogo ostrova mabut ne privablyuvali poselenciv Jmovirno sho yih mogla vidlyakuvati zanadto gusta i neprohidna roslinnist ostroviv ta vidsutnist kam yanoyi sirovini pridatnoyi dlya vigotovlennya instrumentiv Stimulom do poyavi pershih poselenciv mogli posluzhiti odnochasno zrostannya tehnologij rozvitok socialnoyi organizaciyi j zrostannya nasilstva u kontinentalnij Yevropi Doistorichnij period Balearskih ostroviv pogano vivchenij cherez malu kilkistyu znahidok togo chasu Vidomo sho pershi meshkanci ostroviv zajmalisya polyuvannyam i silskim gospodarstvom sho proyavlyalosya v znahidki kistkovih ostankiv domashnih tvarin vivci kozi svini i korovi sho ne isnuvali na ostrovah do pributtya lyudej Pro silske gospodarstvo mozhna suditi po znahidkah velikoyi kilkosti krem yanih serpiv navkolo najdavnishih poselen ostrova Cherez dekilka stolit pislya pributtya pershih poselenciv na Balearskih ostrovah dzvonopodibni kelihi znikayut prote z yavlyayutsya harakterni dlya bilshoyi chastini zahidnoyi Yevropi togo chasu megaliti dolmeni Suspilstvo maye mirnij harakter vidsutnist znahidok specializovanogo harakteru zv yazki z kontinentom buli slabkimi metalevi virobi vkraj nechislenni nakonechniki stril ta kopij Rannya bronzova doba period korablepodibnih grobnic Korablepodibne zhitlo na Malorci Do togo zh chasu vidnosyatsya korablepodibni grobnici naveta Blizko 1600 r do R H dolmeni zminyuyutsya harakternimi grobnicyami u viglyadi perevernutih korabliv naveta Odnochasno zrostayut torgovelni zv yazki z kontinentom z yavlyayetsya bronza dlya vigotovlennya yakoyi vikoristovuvali mid ta olovo yaki buli vidsutni na arhipelazi Staye duzhe bagatim nabir pohoronnih dariv Meshkanci Balearskih ostroviv bronzovoyi dobi zhili u velikih budinkah z fundamentom u viglyadi vityagnutoyi pidkovi vikonanih z kamenyu z dahom z gilok skriplenih glinoyu Taki zhitla nazivayut korablepodibnimi cherez yih shozhosti z miscevimi grobnicyami naveta u viglyadi perevernutih chovniv Stini vikonuvalisya z kamenyu suhoyu kladkoyu takim chinom sho najbilshi kameni lyagali u pidmurivok a vishe roztashovuvalisya dribnishi Analogichnu tehnologiyu vikoristovuvali dlya sporudzhennya megalitiv napriklad dolmeniv Ekonomika gruntuvalasya na simejnomu gospodarstvi kozhen budinok mig vmishati veliku samodostatnyu rodinu chleni yakoyi vikonuvali rizni zavdannya v zalezhnosti vid svoyeyi stati ta viku Imovirno isnuvala praktika vbivstva nadlishkovih nemovlyat zhinochoyi stati zhinochi pohovannya nabagato bilsh ridkisni nizh cholovichi Silske gospodarstvo bulo zasnovano na pidsichno vognevomu metodi tobto zasivu na misci vipalenogo lisu sho nadavalo rujnivnij ekologichnij efekt na miscevu ekologiyu Z plugom misceve naselennya ne bulo znajome Dlya piznih etapiv danoyi kulturi arheologi vidznachayut zmenshennya kilkosti roslinnoyi yizhi a takozh zalishkiv roslin yak mozhna suditi po slidah pilku i vidpovidno zrostannya skotarstva Pohovannya buli majzhe u vsih vipadkah pechernimi div Balearski pecheri nechislenni zberezheni dolmeni prodovzhuvali bezperervno vikoristovuvatisya yak minimum u pershij polovini 2 tis do R H Prote zustrichayutsya takozh pohovannya u cistah u prirodnih pecherah u perebudovanih prirodnih pecherah a takozh u shtuchno vidovbanih v skeli pecherah Shtuchni pecheri riznih epoh ye na odnak shtuchni pecheri bronzovoyi dobi najchastishe zustrichayutsya na Malorci Deyaki shtuchni pecheri bezumovno nalezhat do bronzovoyi dobi mayut podovzhenu osnovu i vikonani z velikoyu tehnichnoyu majsternistyu z vhidnim koridorom bichnimi kamerami ta nizkoyu inshih vidminnih ris Dotalajotski kulturi isnuvali takozh na Pitiuzkih ostrovah odnak mali svoyi osoblivosti vidomij dolmen na o Formentera a takozh poselennya epohi bronzovoyi dobi na Ibici i na Formentera Z inshogo boku na cih ostrovah z nevidomih dosi prichin ne vinikla talajotska kultura Prototalajotskij periodU cej period racion buv zasnovanij majzhe viklyuchno na tvarinnih bilkah oskilki rodyuchist zemli bula nevisoka Takij racion buv prichinoyu postijnogo nedoyidannya oskilki zrostannya tvarin ye istotno bilsh povilnim nizh vrozhajnist zlakiv Resursi viyavlyalisya vse bilsh mizernimi u miru zrostannya miscevogo naselennya sho prizvelo do krizi miscevogo sposobu zhittya i zrostannya vnutrishnoyi agresiyi Rujnuvannya kolishnogo sposobu zhittya prizvelo do utvorennya na rubezhi 2 i 1 tis do R H do utvorennya iyerarhichnogo suspilstva sho vidbivayetsya u viniknenni prototalajotskih kam yanih monumentiv kincya 2 tis do R H Perehid vid prototalajotiv do vlasne talajotskoyi kulturi buv postupovim prote do nedavnogo chasu arheologi rozglyadali talajoti yak rezultat navali zzovni tim bilshe sho chas viniknennya pershih talajotiv priblizno zbigalosya z migraciyeyu narodiv morya v kinci 13 st do R H Istotnoyu vidminnistyu Menorki vid Majorki bulo zberezhennya visokoyi riznomanitnosti pohovalnih sporud zagalnim dlya dvoh ostroviv bulo zberezhennya obryadu pohovannya v pecherah a takozh inshi detali materialnoyi kulturi sho govorit pro zberezhennya zv yazkiv mizh ostrovami V cej chas pohoronni dari stayut osoblivo ryasnimi i riznomanitnimi v porivnyanni z poperednimi periodami Krim zbroyi sered nih z yavlyayutsya bronzovi prikrasi okremi zalizni predmeti Primitki Arhiv originalu za 2 listopada 2019 Procitovano 2 listopada 2019 The Oxford Handbook of the European Bronze Age 2013 p 621 Div takozhPosttalajotskij period Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dotalajotskij period