Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт А льбрехт нім Albrecht 17 травня 1490 14900517 20 березня 1568 ве

Альберт фон Бранденбург

Альберт фон Бранденбург
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт.

А́льбрехт (нім. Albrecht; 17 травня 1490(14900517) — 20 березня 1568) — великий магістр Тевтонського ордену (1511—1523), перший (прусський герцог) (1525—1568). Представник династії Гогенцоллернів. Один з перших європейських правителів, що оголосили лютеранство офіційною конфесією у своїх землях. Народився в Ансбасі, Франконія. Син бранденбург-ансбахського маркграфа . Небіж польського короля Сигізмунда I Старого. Батько другого прусського герцога Альбрехта-Фрідріха. Брат ризького архієпископа Вільгельма. Кельнський канонік.

Альбрехт
нім. Albrecht von Brandenburg-Ansbach
image
Альбрехт
image
37-й Великий магістр Тевтонського ордену
13 лютого 1511 — 10 квітня 1525
Попередник: Фрідріх Саксонський
Наступник:
Герцог Пруссії
10 квітня 1525 — 20 березня 1568
Попередник: засновано
Наступник: Альбрехт-Фрідріх
 
Народження: 17 травня 1490[1]
Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1]
Смерть: 20 березня 1568[2][3][…] (77 років)
Замок Тапіау, Гвардєйськ, Герцогство Пруссія
Поховання: Кафедральний собор Кенігсберга
Релігія: лютеранство
Рід: Гогенцоллерни
Батько: d
Мати: Софія Ягеллонка
Шлюб: Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгська і Доротея Данська
Діти: Анна Софія Прусська, Альберт Фрідріх, d[4], d[4], d[4], d[4], d[4] і d[4]

image Медіафайли у Вікісховищі

На посту великого магістра безуспішно намагався унезалежнити державу Тевтонського ордену від Польщі. Через відсутність допомоги Рима і Священної Римської імперії зазнав поразки в польсько-тевтонській війні (1519—1521). Під впливом та Мартіна Лютера став прибічником Реформації, перейшов у лютеранство (1522). За умовами Краківського миру з Польщею секуляризував католицьку тевтонську державу, перетворивши її на світське Прусське герцогство; визнав себе васалом польського короля в обмін на спадковість влади прусських герцогів (1525). Займався поширенням Реформації в Пруссії, конфіскував власність Католицької церкви, навернув більшість населення в лютеранство. Відлучений від церкви папою Климентом VII. Фундатор Кенігсбергського колегіуму (1544, майбутнього університету), найбільшого протестантського релігійно-освітнього центру в Центрально-Східній Європі. На короткий період відновив економічне життя Пруссії. Невільно посприяв поглибленню ідеологічно розколу в середовищі прусських протестантів. Помер у Тапіау, Пруссія. Похований у Кенігсберзькому соборі. Також — А́льберт, А́льбрехт Пру́сський (нім. Albrecht von Preußen), А́льбрехт Гогенцо́ллерн.

Біографія

Молоді роки

Альбрехт народився 17 травня 1490 року в франконському Ансбасі. Він був третім сином , німецького маркграфа , і польської принцеси литовського походження Софії Ягеллонки. Дідами хлопця були бранденбурзький маркграф Альбрехт ІІІ Ахілл і польський король Казимир IV, прадідами — бранденбурзький маркграф , , польський король і великий князь литовський Владислав II Ягайло, німецький король Альбрехт II. По жіночій лінії Альберт був праправнуком київського князя Андрія Гольшанського. З дитинства був косоокий.

Відповідно до положень (1473) батьки готували Альбрехта до духовної кар'єри. З 10 років хлопець виховувався при дворі і курфюрста , що зробив його каноніком. Після смерті архієпископа Альбрехт перейшов на службу до імператора Максиміліана І. 1508 року він взяв у імператорському поході до Італії, але захворів у дорозі й був змушений повернутися назад. Згодом, деякий час, Альбрехт перебував в Угорщині.

Великий магістр

image
Присяга Альбрехта польському королю Сигізмунду І (Марчелло Баччареллі, 1796)

Після смерті великого магістра Тевтонського ордену Фрідріха Саксонського (14 грудня 1510) брати-лицарі Ордену обрали його наступником Альбрехта. 13 лютого 1511 року він став новим великим магістром, прийнявши офіційні орденські клейноди, а в листопаді 1512 року урочисто в'їхав до Кенігсбергу. Брати-лицарі сподівалися, що обрання Альбрехта, який був небожем польського короля Сигізмунда І Старого, допоможе Ордену звільнитися від васальної залежності від Польщі. Проте довгі перемовини з поляками з цього питання призвели до дипломатичного розриву та війни, що спалахнула в грудні 1519 року. Альбрехт звертався за допомогою до Римської курії, імператора та князів Священної Римської імперії, але всюди отримав відмову. В результаті багаторічних воєнних дій терени держави Тевтонського ордену були спустошені, й великий магістр був змушений укласти в 1521 році з Польщею.

Під час подорожей Німеччиною в 1519—1521 роках, в яких марно шукав підтримки у війні з поляками, Альбрехт познайомився з провідниками Реформації — Мартіном Лютером у Віттенберзі та в Нюрнберзі. Вони схилили великого магістра на бік реформаторів, а Лютер порадив йому перетворити духовну державу Тевтонського ордену на світське герцогство. Весною того ж року Альбрехт публічно підтримав Реформацію в промові у Нюрнберзькому рейхстазі 1522 року, а 28 лютого 1523 року звернувся з відкритим листом «До лицарів Тевтонського ордену», в якому закликав провідних братів перейти в лютеранство, одружитися і покінчити з чернечим життям.

Не отримавши допомоги від католицького світу у протистоянні з Польщею, 8 квітня 1525 року Альбрехт підписав із польським королем мир у Кракові. За умовами цього миру на основі духовної держави Тевтонського ордену створювалася світська держава — герцогство Пруссія. Вона проголошувалася леном Польської корони, а її правителі — прусські герцоги — спадковими, нащадками роду Альбрехта. 10 квітня того ж року, на міській площі Кракова, Альбрехт публічно склав присягу королю Польщі як герцог Пруссії.

Герцог

image
Альбрехт причащається в реформованому Кенгісберзькому соборі (Людвіг Розенфельдер, 1852).
image
Саркофаг Альбрехта і його 1-ї дружини в Кенігсберзькому соборі (1899).

Ставши герцогом, Альбрехт скасував Орден у Пруссії, але зберіг його систему управління краєм: орденські намісники стали (старшими радниками), комтури — головами округів. Офіційною релігією Пруссії проголошувалося лютеранство, церковні володіння стали власністю герцога. Економіку вдалося налагодити за рахунок мігрантів — німецькомовних протестантських купців, які були гнані з Центральної та Західної Європи. Частина братів-лицарів Ордену не визнала нововведень Альбрехта й обрала новим магістром , якого визнав Аугсбурзький рейхстаг.

1526 року Альбрехт одружився із данською принцесою Доротеєю. Вона народила йому 6-х дітей (з яких вижила лише одна дочка) і померла 1547 року. Не маючи спадкоємця, 1550 року 60-річний герцог одружився вдруге з 17-річною брауншвейзькою принцесою Анною-Марією. Вона принесла йому довгоочікуваного сина Альбрехта-Фрідріха, який, однак, мав психічні розлади.

Альбрехт сприяв поширенню книгодрукування і освіти в Пруссії з метою поширення реформаційних ідей. 1529 року він заснував в Кенігсберзі так звану , яка на кінець життя герцога нараховувала близько 9 тисяч найменувань. За прикладом європейських монарших дворів, Альбрехт створив власний хор і інструментальну капелу; він сам укладав збірники релігійних гімнів й власноруч написав хорал (нім. Was mein Gott will, gescheh allzeit).

1544 року Альбрехт відкрив Кенігсберзький колегіум (Альбертинський колегіум, лат. Collegium Albertinum, майбутній Кенігсберзький університет), куди запросив викладати провідних протестантських пасторів та самого Оссіандера (з 1549). Заклад став одним із форпостів Реформації в Центрально-Східній Європі, але, водночас, перетворився на осередок ідеологічної боротьби між старо- і новолютеранськими партіями, що постійно втручалися у політику. Як результат, придворні Альбрехта й старолютерани об'єдналися проти талановитих радників герцога, усунули їх з влади, а деяких довели до ешафоту.

Розколи та боротьба протестантів між собою, опір прусського лицарства централізації, майже щорічні католицькі виступи селян, душевна хвороба єдиного сина-спадкоємця негативно вплинули на Альбрехта. Розбитий морально і тілесно, він помер 20 березня 1568 року, у віці 78-ми років від чуми в замку Тапіау. Герцога поховали у Кенігсберзькому катедральному соборі, біля східної стіни. Герцогство успадкував його 15-річний син Альбрехт-Фрідріх, що був душевно хворим. Радники обмежили його у свободі пересування і запропонували оселитися у віддаленому палаці. Владу у країні на певний час фактично перебрала .

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни
image
Герб Альбрехта з гербами Бранденбургу, Ансбаху, Нюрнберга, Гогенцоллерна та хрестом Тевтонського ордену.

Родовід

Портрети

  • image
    Робота Лукаса Кранаха Старшого, 1512
  • image
    Робота Ганса Крелла, 1522
  • image
    Робота Лукаса Кранаха Старшого, 1528
  • image
    Робота Гієроніма Кока, 1558
  • image
    Невідомий художник, XVI ст.
  • image
    Робота Петера Трошеля, 1650
  • image
    Робота Йоганна Ренча, 1682
  • image
    Робота Александра Регульського, 1863
  • image
    Грош 1534 року
  • image
    Студентський значок Кенігсберзького університету, ХІХ ст.
  • image
    Німецька марка, 1944
  • image
    Кенігсберзький пам'ятник, 1908
  • image
    Калінінградський пам'ятник, 2005
  • image
    Мальборцький пам'ятник, ХХ ст.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118637673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Stephan Herbert Dolezel: Das preußisch-polnische Lehnsverhältnis unter Herzog Albrecht von Preußen (1525—1568) (= Studien zur Geschichte Preussens. Hrsg. von Walther Hubatsch. Band 14). Grote, Köln und Berlin 1967.
  • Erich Joachim: Die Politik des letzten Hochmeisters in Preußen Albrecht von Brandenburg. 3 Teile. Hirzel, Leipzig 1892—1895 (Digitalisat [ 15 травня 2016 у Wayback Machine.])
  • Europäische Briefe im Reformationszeitalter. 200 Briefe an Markgraf Albrecht von Brandenburg-Ansbach, Herzog in Preusse, hg. von Walther Hubatsch, Kitzingen/Main 1949
  • Kurt Forstreuter: Zu den Kriegsstudien des Herzogs Albrecht von Preußen, Altpreußische Forschungen 19 (1942), S. 234—249; ND in: Ders.: Beiträge zur preußischen Geschichte im 15. und 16. Jahrhundert (= Studien zur Geschichte Preußens 7), Heidelberg 1960, S. 56–72
  • Walther Hubatsch: Albrecht von Brandenburg-Ansbach. Deutschordens-Hochmeister und Herzog in Preußen 1490—1568. Grote, Köln, Berlin 1965 [Neuausg.]
  • Oliver Volckart: Die Münzpolitik im Ordensland und Herzogtum Preußen von 1370 bis 1550, Wiesbaden 1996 (Digitalisat)
  • Friedrich Wilhelm Bautz. Albrecht von Preußen. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 93–94}}. ()
  • K. Lohmeyer. Albrecht // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1875, Band 1, S. 293–310.
  • Walther Hubatsch. Albrecht der Ältere. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 171–173 (Digitalisat).
  • Almut Bues und Igor Kąkolewski (Hrsg.): Die Testamente Herzog Albrechts von Preußen aus den sechziger Jahren des 16. Jahrhunderts (= Deutsches Historisches Institut Warschau. Quellen und Studien; Bd. 9). Wiesbaden 1999
  • Die Kriegsordnung des Markgrafen zu Brandenburg Ansbach und Herzogs zu Preussen Albrecht des Älteren, Königsberg 1555, 2 Bände. [Faksimile und Kommentar] im Auftrag des MGFA und in Zusammenarbeit mit dem DHI Warschau hg. von Hans-Jürgen Bömelburg, Bernhard Chiari und Michael Thomae, Braunschweig 2006
  • Almut Bues (Hrsg.): Die Apologien Herzog Albrechts (= Deutsches Historisches Institut Warschau. Quellen und Studien; Bd. 20). Wiesbaden 2009
  • Stefan Hartmann: Äußerungen Herzog Albrechts zum Militärwesen in bisher kaum bekannten Quellen — Kriegsbuch und Briefwechsel. In: Beiträge zur Militärgeschichte des Preußenlandes von der Ordenszeit bis zum Zeitalter der Weltkriege. Sven Ekdahl anläßlich seines 75. Geburtstages am 4. Juni 2010 gewidmet, hg. von Bernhart Jähnig (= Veröffentlichungen der Kommission für ost- und westpreußische Landesforschung 25), Marburg 2010, S. 191—232
  • Albrecht von Brandenburg-Ansbach und die Kultur seiner Zeit. Ausstellungskatalog des Rheinischen Landesmuseums Bonn. Rheinland Verlag, Düsseldorf 1968
  • Альбрехт, магистр Тевтонского ордена // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт (герцог Пруссії)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht A lbreht nim Albrecht 17 travnya 1490 14900517 20 bereznya 1568 velikij magistr Tevtonskogo ordenu 1511 1523 pershij prusskij gercog 1525 1568 Predstavnik dinastiyi Gogencollerniv Odin z pershih yevropejskih praviteliv sho ogolosili lyuteranstvo oficijnoyu konfesiyeyu u svoyih zemlyah Narodivsya v Ansbasi Frankoniya Sin brandenburg ansbahskogo markgrafa Nebizh polskogo korolya Sigizmunda I Starogo Batko drugogo prusskogo gercoga Albrehta Fridriha Brat rizkogo arhiyepiskopa Vilgelma Kelnskij kanonik Albreht nim Albrecht von Brandenburg AnsbachAlbreht 37 j Velikij magistr Tevtonskogo ordenu 13 lyutogo 1511 10 kvitnya 1525 Poperednik Fridrih Saksonskij Nastupnik Gercog Prussiyi 10 kvitnya 1525 20 bereznya 1568 Poperednik zasnovano Nastupnik Albreht Fridrih Narodzhennya 17 travnya 1490 1 Ansbah Frankonskij okrug Svyashenna Rimska imperiya 1 Smert 20 bereznya 1568 2 3 77 rokiv Zamok Tapiau Gvardyejsk Gercogstvo PrussiyaPohovannya Kafedralnij sobor KenigsbergaReligiya lyuteranstvoRid GogencollerniBatko dMati Sofiya YagellonkaShlyub Anna Mariya Braunshvejg Kalenberg Gettingska i Doroteya DanskaDiti Anna Sofiya Prusska Albert Fridrih d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 i d 4 Mediafajli b u Vikishovishi Na postu velikogo magistra bezuspishno namagavsya unezalezhniti derzhavu Tevtonskogo ordenu vid Polshi Cherez vidsutnist dopomogi Rima i Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zaznav porazki v polsko tevtonskij vijni 1519 1521 Pid vplivom ta Martina Lyutera stav pribichnikom Reformaciyi perejshov u lyuteranstvo 1522 Za umovami Krakivskogo miru z Polsheyu sekulyarizuvav katolicku tevtonsku derzhavu peretvorivshi yiyi na svitske Prusske gercogstvo viznav sebe vasalom polskogo korolya v obmin na spadkovist vladi prusskih gercogiv 1525 Zajmavsya poshirennyam Reformaciyi v Prussiyi konfiskuvav vlasnist Katolickoyi cerkvi navernuv bilshist naselennya v lyuteranstvo Vidluchenij vid cerkvi papoyu Klimentom VII Fundator Kenigsbergskogo kolegiumu 1544 majbutnogo universitetu najbilshogo protestantskogo religijno osvitnogo centru v Centralno Shidnij Yevropi Na korotkij period vidnoviv ekonomichne zhittya Prussiyi Nevilno pospriyav pogliblennyu ideologichno rozkolu v seredovishi prusskih protestantiv Pomer u Tapiau Prussiya Pohovanij u Kenigsberzkomu sobori Takozh A lbert A lbreht Pru sskij nim Albrecht von Preussen A lbreht Gogenco llern BiografiyaMolodi roki Albreht narodivsya 17 travnya 1490 roku v frankonskomu Ansbasi Vin buv tretim sinom nimeckogo markgrafa i polskoyi princesi litovskogo pohodzhennya Sofiyi Yagellonki Didami hlopcya buli brandenburzkij markgraf Albreht III Ahill i polskij korol Kazimir IV pradidami brandenburzkij markgraf polskij korol i velikij knyaz litovskij Vladislav II Yagajlo nimeckij korol Albreht II Po zhinochij liniyi Albert buv prapravnukom kiyivskogo knyazya Andriya Golshanskogo Z ditinstva buv kosookij Vidpovidno do polozhen 1473 batki gotuvali Albrehta do duhovnoyi kar yeri Z 10 rokiv hlopec vihovuvavsya pri dvori i kurfyursta sho zrobiv jogo kanonikom Pislya smerti arhiyepiskopa Albreht perejshov na sluzhbu do imperatora Maksimiliana I 1508 roku vin vzyav u imperatorskomu pohodi do Italiyi ale zahvoriv u dorozi j buv zmushenij povernutisya nazad Zgodom deyakij chas Albreht perebuvav v Ugorshini Velikij magistr Prisyaga Albrehta polskomu korolyu Sigizmundu I Marchello Bachcharelli 1796 Pislya smerti velikogo magistra Tevtonskogo ordenu Fridriha Saksonskogo 14 grudnya 1510 brati licari Ordenu obrali jogo nastupnikom Albrehta 13 lyutogo 1511 roku vin stav novim velikim magistrom prijnyavshi oficijni ordenski klejnodi a v listopadi 1512 roku urochisto v yihav do Kenigsbergu Brati licari spodivalisya sho obrannya Albrehta yakij buv nebozhem polskogo korolya Sigizmunda I Starogo dopomozhe Ordenu zvilnitisya vid vasalnoyi zalezhnosti vid Polshi Prote dovgi peremovini z polyakami z cogo pitannya prizveli do diplomatichnogo rozrivu ta vijni sho spalahnula v grudni 1519 roku Albreht zvertavsya za dopomogoyu do Rimskoyi kuriyi imperatora ta knyaziv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale vsyudi otrimav vidmovu V rezultati bagatorichnih voyennih dij tereni derzhavi Tevtonskogo ordenu buli spustosheni j velikij magistr buv zmushenij uklasti v 1521 roci z Polsheyu Pid chas podorozhej Nimechchinoyu v 1519 1521 rokah v yakih marno shukav pidtrimki u vijni z polyakami Albreht poznajomivsya z providnikami Reformaciyi Martinom Lyuterom u Vittenberzi ta v Nyurnberzi Voni shilili velikogo magistra na bik reformatoriv a Lyuter poradiv jomu peretvoriti duhovnu derzhavu Tevtonskogo ordenu na svitske gercogstvo Vesnoyu togo zh roku Albreht publichno pidtrimav Reformaciyu v promovi u Nyurnberzkomu rejhstazi 1522 roku a 28 lyutogo 1523 roku zvernuvsya z vidkritim listom Do licariv Tevtonskogo ordenu v yakomu zaklikav providnih brativ perejti v lyuteranstvo odruzhitisya i pokinchiti z chernechim zhittyam Ne otrimavshi dopomogi vid katolickogo svitu u protistoyanni z Polsheyu 8 kvitnya 1525 roku Albreht pidpisav iz polskim korolem mir u Krakovi Za umovami cogo miru na osnovi duhovnoyi derzhavi Tevtonskogo ordenu stvoryuvalasya svitska derzhava gercogstvo Prussiya Vona progoloshuvalasya lenom Polskoyi koroni a yiyi praviteli prusski gercogi spadkovimi nashadkami rodu Albrehta 10 kvitnya togo zh roku na miskij ploshi Krakova Albreht publichno sklav prisyagu korolyu Polshi yak gercog Prussiyi Gercog Albreht prichashayetsya v reformovanomu Kengisberzkomu sobori Lyudvig Rozenfelder 1852 Sarkofag Albrehta i jogo 1 yi druzhini v Kenigsberzkomu sobori 1899 Stavshi gercogom Albreht skasuvav Orden u Prussiyi ale zberig jogo sistemu upravlinnya krayem ordenski namisniki stali starshimi radnikami komturi golovami okrugiv Oficijnoyu religiyeyu Prussiyi progoloshuvalosya lyuteranstvo cerkovni volodinnya stali vlasnistyu gercoga Ekonomiku vdalosya nalagoditi za rahunok migrantiv nimeckomovnih protestantskih kupciv yaki buli gnani z Centralnoyi ta Zahidnoyi Yevropi Chastina brativ licariv Ordenu ne viznala novovveden Albrehta j obrala novim magistrom yakogo viznav Augsburzkij rejhstag 1526 roku Albreht odruzhivsya iz danskoyu princesoyu Doroteyeyu Vona narodila jomu 6 h ditej z yakih vizhila lishe odna dochka i pomerla 1547 roku Ne mayuchi spadkoyemcya 1550 roku 60 richnij gercog odruzhivsya vdruge z 17 richnoyu braunshvejzkoyu princesoyu Annoyu Mariyeyu Vona prinesla jomu dovgoochikuvanogo sina Albrehta Fridriha yakij odnak mav psihichni rozladi Albreht spriyav poshirennyu knigodrukuvannya i osviti v Prussiyi z metoyu poshirennya reformacijnih idej 1529 roku vin zasnuvav v Kenigsberzi tak zvanu yaka na kinec zhittya gercoga narahovuvala blizko 9 tisyach najmenuvan Za prikladom yevropejskih monarshih dvoriv Albreht stvoriv vlasnij hor i instrumentalnu kapelu vin sam ukladav zbirniki religijnih gimniv j vlasnoruch napisav horal nim Was mein Gott will gescheh allzeit 1544 roku Albreht vidkriv Kenigsberzkij kolegium Albertinskij kolegium lat Collegium Albertinum majbutnij Kenigsberzkij universitet kudi zaprosiv vikladati providnih protestantskih pastoriv ta samogo Ossiandera z 1549 Zaklad stav odnim iz forpostiv Reformaciyi v Centralno Shidnij Yevropi ale vodnochas peretvorivsya na oseredok ideologichnoyi borotbi mizh staro i novolyuteranskimi partiyami sho postijno vtruchalisya u politiku Yak rezultat pridvorni Albrehta j starolyuterani ob yednalisya proti talanovitih radnikiv gercoga usunuli yih z vladi a deyakih doveli do eshafotu Rozkoli ta borotba protestantiv mizh soboyu opir prusskogo licarstva centralizaciyi majzhe shorichni katolicki vistupi selyan dushevna hvoroba yedinogo sina spadkoyemcya negativno vplinuli na Albrehta Rozbitij moralno i tilesno vin pomer 20 bereznya 1568 roku u vici 78 mi rokiv vid chumi v zamku Tapiau Gercoga pohovali u Kenigsberzkomu katedralnomu sobori bilya shidnoyi stini Gercogstvo uspadkuvav jogo 15 richnij sin Albreht Fridrih sho buv dushevno hvorim Radniki obmezhili jogo u svobodi peresuvannya i zaproponuvali oselitisya u viddalenomu palaci Vladu u krayini na pevnij chas faktichno perebrala Sim yaDokladnishe Gogencollerni Gerb Albrehta z gerbami Brandenburgu Ansbahu Nyurnberga Gogencollerna ta hrestom Tevtonskogo ordenu Batko Matir Sofiya Yagellonka polska princesa Brat Vilgelm arhiyepiskop Rizkij 1 sha druzhina z 1 lipnya 1526 Doroteya Danska donka Frederika I korolya Daniyi ta Norvegiyi Diti Anna Sofiya 1527 1591 Katerina 24 lyutogo 1528 pomerla pislya narodzhennya Fridrih Albreht 5 grudnya 1529 1 sichnya 1530 pomer nemovlyam Lyuciya Doroteya 8 kvitnya 1531 1 lyutogo 1532 pomerla nemovlyam Lyuciya 3 lyutogo 1537 traven 1539 pomerla nemovlyam Albreht berezen 1539 pomer pislya narodzhennya 2 ga druzhina z 1550 Anna Mariya Braunshvejg Kalenberg Gettingenska donka braunshvejzkogo gercoga Eriha I Diti Yelizaveta 1551 1596 Albreht Fridrih 1553 1618 prusskij gercog RodovidPortretiRobota Lukasa Kranaha Starshogo 1512 Robota Gansa Krella 1522 Robota Lukasa Kranaha Starshogo 1528 Robota Giyeronima Koka 1558 Nevidomij hudozhnik XVI st Robota Petera Troshelya 1650 Robota Joganna Rencha 1682 Robota Aleksandra Regulskogo 1863 Grosh 1534 roku Studentskij znachok Kenigsberzkogo universitetu HIH st Nimecka marka 1944 Kenigsberzkij pam yatnik 1908 Kaliningradskij pam yatnik 2005 Malborckij pam yatnik HH st PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118637673 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaStephan Herbert Dolezel Das preussisch polnische Lehnsverhaltnis unter Herzog Albrecht von Preussen 1525 1568 Studien zur Geschichte Preussens Hrsg von Walther Hubatsch Band 14 Grote Koln und Berlin 1967 Erich Joachim Die Politik des letzten Hochmeisters in Preussen Albrecht von Brandenburg 3 Teile Hirzel Leipzig 1892 1895 Digitalisat 15 travnya 2016 u Wayback Machine Europaische Briefe im Reformationszeitalter 200 Briefe an Markgraf Albrecht von Brandenburg Ansbach Herzog in Preusse hg von Walther Hubatsch Kitzingen Main 1949 Kurt Forstreuter Zu den Kriegsstudien des Herzogs Albrecht von Preussen Altpreussische Forschungen 19 1942 S 234 249 ND in Ders Beitrage zur preussischen Geschichte im 15 und 16 Jahrhundert Studien zur Geschichte Preussens 7 Heidelberg 1960 S 56 72 Walther Hubatsch Albrecht von Brandenburg Ansbach Deutschordens Hochmeister und Herzog in Preussen 1490 1568 Grote Koln Berlin 1965 Neuausg Oliver Volckart Die Munzpolitik im Ordensland und Herzogtum Preussen von 1370 bis 1550 Wiesbaden 1996 Digitalisat Friedrich Wilhelm Bautz Albrecht von Preussen Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 93 94 K Lohmeyer Albrecht Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1875 Band 1 S 293 310 Walther Hubatsch Albrecht der Altere Neue Deutsche Biographie Berlin 1953 Band 1 S 171 173 Digitalisat Almut Bues und Igor Kakolewski Hrsg Die Testamente Herzog Albrechts von Preussen aus den sechziger Jahren des 16 Jahrhunderts Deutsches Historisches Institut Warschau Quellen und Studien Bd 9 Wiesbaden 1999 Die Kriegsordnung des Markgrafen zu Brandenburg Ansbach und Herzogs zu Preussen Albrecht des Alteren Konigsberg 1555 2 Bande Faksimile und Kommentar im Auftrag des MGFA und in Zusammenarbeit mit dem DHI Warschau hg von Hans Jurgen Bomelburg Bernhard Chiari und Michael Thomae Braunschweig 2006 Almut Bues Hrsg Die Apologien Herzog Albrechts Deutsches Historisches Institut Warschau Quellen und Studien Bd 20 Wiesbaden 2009 Stefan Hartmann Ausserungen Herzog Albrechts zum Militarwesen in bisher kaum bekannten Quellen Kriegsbuch und Briefwechsel In Beitrage zur Militargeschichte des Preussenlandes von der Ordenszeit bis zum Zeitalter der Weltkriege Sven Ekdahl anlasslich seines 75 Geburtstages am 4 Juni 2010 gewidmet hg von Bernhart Jahnig Veroffentlichungen der Kommission fur ost und westpreussische Landesforschung 25 Marburg 2010 S 191 232 Albrecht von Brandenburg Ansbach und die Kultur seiner Zeit Ausstellungskatalog des Rheinischen Landesmuseums Bonn Rheinland Verlag Dusseldorf 1968 Albreht magistr Tevtonskogo ordena Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albreht gercog Prussiyi Bibliografiya Albrecht Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Albreht Cifrova biblioteka Nimechchini K P Faber Briefe Luthers an Herzog Albrecht 1811 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine Profil na Geneall net 15 chervnya 2008 u Wayback Machine Profil na Thepeerage com 31 travnya 2020 u Wayback Machine Genealogiya Alberta Pruskogo 5 chervnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ