Музей «Зелене склепіння» (нім. Grünes Gewölbe) — знаменита колекція коштовностей в Дрездені, колишня князівська скарбниця Веттінів, що охоплює період від Ренесансу до класицизму. Назва найбагатшої колекції коштовностей в Європі походить від колон Залу коштовностей «Pretiosensaal» (від лат. pretios — цінний), що мали малахітово-зелений колір, а зараз закриті дзеркалами.
Музей «Зелене склепіння» | |
---|---|
нім. Grünes Gewölbe | |
51°03′10″ пн. ш. 13°44′11″ сх. д. / 51.05280000002777285° пн. ш. 13.73640000002777661° сх. д.Координати: 51°03′10″ пн. ш. 13°44′11″ сх. д. / 51.05280000002777285° пн. ш. 13.73640000002777661° сх. д. | |
Тип | музей |
Частина від | Державні художні зібрання Дрездена |
Країна | Німеччина |
Розташування | Дрезден, Німеччина |
Адреса | Taschenberg[d] (2)[1] |
Засновано | 1723–1729 |
Директор | d, d, d, d, d і d |
Сайт | skd.museum/de/museen-institutionen/residenzschloss/gruenes-gewoelbe/index.html |
Зелене склепіння (Німеччина) | |
Зелене склепіння у Вікісховищі |
Музей «Зелене склепіння» входить до складу Державних художніх зібрань Дрездена і є їхнім історичним ядром, з якого виділилися окремі музейні колекції, наприклад, Фізико-математичний салон та .
Колекція демонструється у двох постійних експозиціях — «Історичне зелене склепіння» та «Нове зелене склепіння» , що розташовані в західному крилі дрезденського палацу-резиденції.
Історія
Частина приміщень дрезденської резиденції, де зараз розміщується скарбниця, ще в XVI ст. носили назву «таємне сховище» . Тут зберігалися цінні предмети і виготовлялося їхнє обрамлення, але для публіки колекція була закрита. Ці приміщення вважалися найбільш безпечними у випадку пожежі.
Саксонський курфюрст та король Польщі Август Сильний в 1723—1729 роках велів облаштувати в 9 залах кунсткамеру, де відвідувачі в оточенні барокової архітектури могли ознайомитися з художніми експонатами та раритетами, зібраними ним та його попередниками. Під час будівельних робіт до старих приміщень «Зеленого склепіння» було приєднано 8 додаткових кімнат. Архітектурний проект скарбниці виконав Маттеус Даніель Пеппельманн, автор Цвінгера, внутрішнє оформлення було доручено Ремону Лепла (Raymond Leplat). У цьому вигляді «Зелене склепіння» збереглося аж до XX століття. Тож музей може претендувати на звання найдавнішого музею світу, яке зараз неофіційно носить Британський музей.
Під час бомбардування Дрездена 13 лютого 1945 р. було зруйновано три з дев'яти залів скарбниці. Самі експонати за кілька років до цього були перевезені в фортецю Кенігштайн. В кінці Другої світової війни вони були вивезені в СССР та 1958 року повернуті в соціалістичну НДР за рішенням радянського уряду.
З 1959 року до початку 2004 року експозиція «Зеленого склепіння» тимчасово розташовувалася в дрезденському Альбертінумі. 7 вересня 2004 р. відкрилися 10 виставкових залів «Нового Зеленого склепіння» на другому поверсі західного крила палацу-резиденції.
1 вересня 2006 року після реконструкції відкрилося «Історичне Зелене склепіння», що займає 2000 кв.м. на першому поверсі палацу. Інтер'єри було відновлено за збереженими документами 1733 р. і максимально відтворюють оригінальний вигляд скарбниці Августа Сильного. На своє історичне місце повернулося понад 3000 експонатів. Тільки відновлення історичного оформлення стін обійшлося землі Саксонія в 13 млн євро, а загальна сума видатків на реставрацію «Зеленого склепіння» становила 45 млн євро.
2007 року, у перший рік після реставрації, «Зелене склепіння» відвідали 460 тисяч осіб.
25 листопада 2019 року всесвітньо відому скарбницю пограбували невідомі. За даними МВС Саксонії, сума збитку оцінюється приблизно в мільярд євро. Зловмисники, яким удалося втекти, пошкодили електропостачання, проникли до скарбниці через вікно, звідки забрали коштовності, але залишили великі предмети, на кшталт, ваз і картин.(докладніше див. пограбування музею «Зелене склепіння»).
Експозиція
У колекції саксонських курфюрстів та королів налічується більше 4000 унікальних витворів мистецтва. У нових залах «Зеленого склепіння» представлено майже 1100 предметів ювелірного мистецтва, близько 3000 предметів знаходяться в експозиції історичних залів. Зважаючи на обмеженість площ в експозицію музею включено лише найвідоміші та найцінніші шедеври ювелірної справи.
На відміну від експозиції в «Новому Зеленому склепінні» на другому поверсі музею, де в центрі уваги знаходяться самі предмети мистецтва, в історичних залах «Зеленого склепіння» інтерес для відвідувачів становлять і самі розкішні інтер'єри.
Багато визначних творів з колекції музею було створено придворним ювеліром Йоганном Мельхіором Дінглінгером та його синами:
- Мавр зі смарагдовим штуфом — скульптура з грушевого дерева висотою 64 см прикрашена смарагдами, рубінами, сапфірами, топазами, гранатами, альмандинами з використанням деталей з черепахового панцира. «Мавра» було створено у співпраці з Бальтазар Пермозер, він датується приблизно 1724 роком. Мавр, тобто африканець, судячи з його прикрас мав за оригінальним задумом уособлювати індіанця.
- Фігурна композиція «Палацовий прийом в Делі у день народження Великого Могола Аурангзеба» відображає уявлення європейських монархів про пишність палацу Могула. Ні Август Сильний, ні Дінглінгер ніколи не були в Індії, тому твір створювався виключно на основі оповідей. Після довгої та клопіткої роботи в період з 1701 до 1708 року з'явилася настільна композиція мініатюр розміром 58 см х 142 см х 114 см, що складається з 137 людських фігур, а також тварин, прикрашених 5 223 діамантами, 189 рубінами, 175 смарагдами, одним сапфіром і 53 перлинами. Цей шедевр обійшовся саксонському курфюрсту в 58 485 рейхсталерів, що становило на ті часи річний дохід цілої тисячі чиновників. «Палацовий прийом» з 2004 року розміщується в експозиції нових залів «Зеленого склепіння».
- Обеліск Августа (лат. Obeliscus Augustalis) створений в період з 1719 по 1721 роки. Це складний у виконанні картуш заввишки близько 2,3 м з овальним зображенням Августа Сильного в центрі. У його композиції налічується 240 та камей, оброблених каменів та скульптур, покритих золотою емаллю. Його вартість на момент виготовлення прирівнювалася до вартості барокового палацу.
- Купальня Діани — декоративна чаша зі скульптурним зображенням римської богині. Чаша з халцедону в золотій оправі висотою 38 см була створена 1705 року й прикрашена перлами, діамантами, емаллю, орнаментом на сріблі та сталі та скульптурними зображеннями тварин. Основа вази виконана у формі емальованої голови оленя.
- Золотий кавовий сервіз , що був виготовлений у 1697–1701 роки. Для його створення використовувалися такі матеріали, як золото, срібло, емаль, слонова кістка та близько 5600 діамантів. Сервіз оцінювався на 50 000 талерів — еквівалент палацу. Експонується в нових залах «Зеленого склепіння».
Окрім творів придворних ювелірів у «Зеленому склепінні» представлені унікальні шедеври мистецтва. Частину з них було подаровано саксонському курфюрсту європейськими монархами:
- Дрезденський зелений діамант на 41 карат — один з найбільших діамантів у світі. Припускають, що він був виявлений в Індії. Своїм унікальним зеленим кольором зобов'язаний природній радіоактивності.
- на 48 карат, а також єдиний у своєму роді сапфір на 648 карат були подаровані Петром Першим.
- Вишнева кісточка , на якій вирізано 185 портретів. Цей витвір мистецтва було створено 1589 року з використанням лупи. Вишнева кісточка оправлена в дорогу сережку. Фактично можна розрізнити принаймні 113 осіб.
- Бурштинова шафа-кабінет , що була подарована королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом I. Виготовлена 1742 року в Кенігсберзі. У бурштинової кімнаті представленотй інші твори мистецтва з бурштину.
- Гарнітури ювелірних прикрас в «Зеленому склепінні» утворюють найбільшу колекцію коштовностей Європи і є уособленням величі абсолютизму. Найраніші з них було виготовлено ще для Августа Сильного. Проте більша частина ювелірних прикрас увійшла в колекцію пізніше та відображає різні модні тенденції того часу. У колекції в залежності від використовуваного матеріалу виділяється шість різних стилів. З благородних каменів використовувалися сапфіри, карнеоли, діаманти, рубіни та перли.
- В експозиції також є багато прикрашених посудин для пиття, у тому числі келих Мартіна Лютера та чаша для пиття Івана Грозного.
Література
- Gerhard Glaser: Das Grüne Gewölbe im Dresdner Schloss. in: Sächsische Heimatblätter 52(2006)4, S. 286-305
- Dirk Syndram, Jutta Kappel, Ulrike Weinhold: Die barocke Schatzkammer. Das Grüne Gewölbe zu Dresden. Staatliche Kunstsammlungen Dresden, Deutscher Kunstverlag, München/ Berlin 2006, .
- Dirk Syndram: Prunkstücke des Grünen Gewölbes zu Dresden. 5. Auflage. Seemann, Leipzig 2006, .
Посилання
- "Зелене склепіння" на сайті Державних художніх зібрань Дрездена [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- ISIL- und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattet — Державна бібліотека в Берліні, 2016.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Zelene sklepinnya nim Grunes Gewolbe znamenita kolekciya koshtovnostej v Drezdeni kolishnya knyazivska skarbnicya Vettiniv sho ohoplyuye period vid Renesansu do klasicizmu Nazva najbagatshoyi kolekciyi koshtovnostej v Yevropi pohodit vid kolon Zalu koshtovnostej Pretiosensaal vid lat pretios cinnij sho mali malahitovo zelenij kolir a zaraz zakriti dzerkalami Muzej Zelene sklepinnya nim Grunes Gewolbe51 03 10 pn sh 13 44 11 sh d 51 05280000002777285 pn sh 13 73640000002777661 sh d 51 05280000002777285 13 73640000002777661 Koordinati 51 03 10 pn sh 13 44 11 sh d 51 05280000002777285 pn sh 13 73640000002777661 sh d 51 05280000002777285 13 73640000002777661TipmuzejChastina vidDerzhavni hudozhni zibrannya DrezdenaKrayina NimechchinaRoztashuvannyaDrezden NimechchinaAdresaTaschenberg d 2 1 Zasnovano1723 1729Direktord d d d d i dSajtskd museum de museen institutionen residenzschloss gruenes gewoelbe index htmlZelene sklepinnya Nimechchina Zelene sklepinnya u Vikishovishi Muzej Zelene sklepinnya vhodit do skladu Derzhavnih hudozhnih zibran Drezdena i ye yihnim istorichnim yadrom z yakogo vidililisya okremi muzejni kolekciyi napriklad Fiziko matematichnij salon ta Kolekciya demonstruyetsya u dvoh postijnih ekspoziciyah Istorichne zelene sklepinnya ta Nove zelene sklepinnya sho roztashovani v zahidnomu krili drezdenskogo palacu rezidenciyi IstoriyaZal Pretiosensaal 1904 r Yuvelirna kimnata 1904 r Chastina primishen drezdenskoyi rezidenciyi de zaraz rozmishuyetsya skarbnicya she v XVI st nosili nazvu tayemne shovishe Tut zberigalisya cinni predmeti i vigotovlyalosya yihnye obramlennya ale dlya publiki kolekciya bula zakrita Ci primishennya vvazhalisya najbilsh bezpechnimi u vipadku pozhezhi Saksonskij kurfyurst ta korol Polshi Avgust Silnij v 1723 1729 rokah veliv oblashtuvati v 9 zalah kunstkameru de vidviduvachi v otochenni barokovoyi arhitekturi mogli oznajomitisya z hudozhnimi eksponatami ta raritetami zibranimi nim ta jogo poperednikami Pid chas budivelnih robit do starih primishen Zelenogo sklepinnya bulo priyednano 8 dodatkovih kimnat Arhitekturnij proekt skarbnici vikonav Matteus Daniel Peppelmann avtor Cvingera vnutrishnye oformlennya bulo dorucheno Remonu Lepla Raymond Leplat U comu viglyadi Zelene sklepinnya zbereglosya azh do XX stolittya Tozh muzej mozhe pretenduvati na zvannya najdavnishogo muzeyu svitu yake zaraz neoficijno nosit Britanskij muzej Pid chas bombarduvannya Drezdena 13 lyutogo 1945 r bulo zrujnovano tri z dev yati zaliv skarbnici Sami eksponati za kilka rokiv do cogo buli perevezeni v fortecyu Kenigshtajn V kinci Drugoyi svitovoyi vijni voni buli vivezeni v SSSR ta 1958 roku povernuti v socialistichnu NDR za rishennyam radyanskogo uryadu Z 1959 roku do pochatku 2004 roku ekspoziciya Zelenogo sklepinnya timchasovo roztashovuvalasya v drezdenskomu Albertinumi 7 veresnya 2004 r vidkrilisya 10 vistavkovih zaliv Novogo Zelenogo sklepinnya na drugomu poversi zahidnogo krila palacu rezidenciyi 1 veresnya 2006 roku pislya rekonstrukciyi vidkrilosya Istorichne Zelene sklepinnya sho zajmaye 2000 kv m na pershomu poversi palacu Inter yeri bulo vidnovleno za zberezhenimi dokumentami 1733 r i maksimalno vidtvoryuyut originalnij viglyad skarbnici Avgusta Silnogo Na svoye istorichne misce povernulosya ponad 3000 eksponativ Tilki vidnovlennya istorichnogo oformlennya stin obijshlosya zemli Saksoniya v 13 mln yevro a zagalna suma vidatkiv na restavraciyu Zelenogo sklepinnya stanovila 45 mln yevro 2007 roku u pershij rik pislya restavraciyi Zelene sklepinnya vidvidali 460 tisyach osib 25 listopada 2019 roku vsesvitno vidomu skarbnicyu pograbuvali nevidomi Za danimi MVS Saksoniyi suma zbitku ocinyuyetsya priblizno v milyard yevro Zlovmisniki yakim udalosya vtekti poshkodili elektropostachannya pronikli do skarbnici cherez vikno zvidki zabrali koshtovnosti ale zalishili veliki predmeti na kshtalt vaz i kartin dokladnishe div pograbuvannya muzeyu Zelene sklepinnya EkspoziciyaFigurna kompoziciya Palacovij prijom v Deli u den narodzhennya Velikogo Mogola Aurangzeba zi 137 lyudskimi figurkami fragment kompoziciyi U kolekciyi saksonskih kurfyurstiv ta koroliv nalichuyetsya bilshe 4000 unikalnih vitvoriv mistectva U novih zalah Zelenogo sklepinnya predstavleno majzhe 1100 predmetiv yuvelirnogo mistectva blizko 3000 predmetiv znahodyatsya v ekspoziciyi istorichnih zaliv Zvazhayuchi na obmezhenist plosh v ekspoziciyu muzeyu vklyucheno lishe najvidomishi ta najcinnishi shedevri yuvelirnoyi spravi Na vidminu vid ekspoziciyi v Novomu Zelenomu sklepinni na drugomu poversi muzeyu de v centri uvagi znahodyatsya sami predmeti mistectva v istorichnih zalah Zelenogo sklepinnya interes dlya vidviduvachiv stanovlyat i sami rozkishni inter yeri Bagato viznachnih tvoriv z kolekciyi muzeyu bulo stvoreno pridvornim yuvelirom Jogannom Melhiorom Dinglingerom ta jogo sinami Mavr zi smaragdovim shtufom Kupalnya Diani Mavr zi smaragdovim shtufom skulptura z grushevogo dereva visotoyu 64 sm prikrashena smaragdami rubinami sapfirami topazami granatami almandinami z vikoristannyam detalej z cherepahovogo pancira Mavra bulo stvoreno u spivpraci z Baltazar Permozer vin datuyetsya priblizno 1724 rokom Mavr tobto afrikanec sudyachi z jogo prikras mav za originalnim zadumom uosoblyuvati indiancya Figurna kompoziciya Palacovij prijom v Deli u den narodzhennya Velikogo Mogola Aurangzeba vidobrazhaye uyavlennya yevropejskih monarhiv pro pishnist palacu Mogula Ni Avgust Silnij ni Dinglinger nikoli ne buli v Indiyi tomu tvir stvoryuvavsya viklyuchno na osnovi opovidej Pislya dovgoyi ta klopitkoyi roboti v period z 1701 do 1708 roku z yavilasya nastilna kompoziciya miniatyur rozmirom 58 sm h 142 sm h 114 sm sho skladayetsya z 137 lyudskih figur a takozh tvarin prikrashenih 5 223 diamantami 189 rubinami 175 smaragdami odnim sapfirom i 53 perlinami Cej shedevr obijshovsya saksonskomu kurfyurstu v 58 485 rejhstaleriv sho stanovilo na ti chasi richnij dohid ciloyi tisyachi chinovnikiv Palacovij prijom z 2004 roku rozmishuyetsya v ekspoziciyi novih zaliv Zelenogo sklepinnya Obelisk Avgusta lat Obeliscus Augustalis stvorenij v period z 1719 po 1721 roki Ce skladnij u vikonanni kartush zavvishki blizko 2 3 m z ovalnim zobrazhennyam Avgusta Silnogo v centri U jogo kompoziciyi nalichuyetsya 240 ta kamej obroblenih kameniv ta skulptur pokritih zolotoyu emallyu Jogo vartist na moment vigotovlennya pririvnyuvalasya do vartosti barokovogo palacu Kupalnya Diani dekorativna chasha zi skulpturnim zobrazhennyam rimskoyi bogini Chasha z halcedonu v zolotij opravi visotoyu 38 sm bula stvorena 1705 roku j prikrashena perlami diamantami emallyu ornamentom na sribli ta stali ta skulpturnimi zobrazhennyami tvarin Osnova vazi vikonana u formi emalovanoyi golovi olenya Zolotij kavovij serviz sho buv vigotovlenij u 1697 1701 roki Dlya jogo stvorennya vikoristovuvalisya taki materiali yak zoloto sriblo emal slonova kistka ta blizko 5600 diamantiv Serviz ocinyuvavsya na 50 000 taleriv ekvivalent palacu Eksponuyetsya v novih zalah Zelenogo sklepinnya Okrim tvoriv pridvornih yuveliriv u Zelenomu sklepinni predstavleni unikalni shedevri mistectva Chastinu z nih bulo podarovano saksonskomu kurfyurstu yevropejskimi monarhami Drezdenskij zelenij diamant na 41 karat odin z najbilshih diamantiv u sviti Pripuskayut sho vin buv viyavlenij v Indiyi Svoyim unikalnim zelenim kolorom zobov yazanij prirodnij radioaktivnosti na 48 karat a takozh yedinij u svoyemu rodi sapfir na 648 karat buli podarovani Petrom Pershim Vishneva kistochka na yakij virizano 185 portretiv Cej vitvir mistectva bulo stvoreno 1589 roku z vikoristannyam lupi Vishneva kistochka opravlena v dorogu serezhku Faktichno mozhna rozrizniti prinajmni 113 osib Burshtinova shafa kabinet sho bula podarovana korolem Prussiyi Fridrihom Vilgelmom I Vigotovlena 1742 roku v Kenigsberzi U burshtinovoyi kimnati predstavlenotj inshi tvori mistectva z burshtinu Garnituri yuvelirnih prikras v Zelenomu sklepinni utvoryuyut najbilshu kolekciyu koshtovnostej Yevropi i ye uosoblennyam velichi absolyutizmu Najranishi z nih bulo vigotovleno she dlya Avgusta Silnogo Prote bilsha chastina yuvelirnih prikras uvijshla v kolekciyu piznishe ta vidobrazhaye rizni modni tendenciyi togo chasu U kolekciyi v zalezhnosti vid vikoristovuvanogo materialu vidilyayetsya shist riznih stiliv Z blagorodnih kameniv vikoristovuvalisya sapfiri karneoli diamanti rubini ta perli V ekspoziciyi takozh ye bagato prikrashenih posudin dlya pittya u tomu chisli kelih Martina Lyutera ta chasha dlya pittya Ivana Groznogo LiteraturaGerhard Glaser Das Grune Gewolbe im Dresdner Schloss in Sachsische Heimatblatter 52 2006 4 S 286 305 Dirk Syndram Jutta Kappel Ulrike Weinhold Die barocke Schatzkammer Das Grune Gewolbe zu Dresden Staatliche Kunstsammlungen Dresden Deutscher Kunstverlag Munchen Berlin 2006 ISBN 3 422 06643 8 Dirk Syndram Prunkstucke des Grunen Gewolbes zu Dresden 5 Auflage Seemann Leipzig 2006 ISBN 3 86502 150 6 PosilannyaPortal Muzeyi Zelene sklepinnya na sajti Derzhavnih hudozhnih zibran Drezdena 29 bereznya 2013 u Wayback Machine nim ISIL und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattet Derzhavna biblioteka v Berlini 2016 d Track Q28657655d Track Q170109 Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 25 listopada 2019