Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смоленське князівство — удільне руське князівство XI—XV століть зі столицею у місті Смоленськ. Займало територію у верхів'ях річок Дніпра, Західної Двіни, Сожі, Десни та Волги. Виникло в XI ст. і до середини XII ст. залишалось під управлінням князів залежних від Києва. Відособлення князівства почалось за правління Ростислава Мстиславича (1125—1159), нащадки якого правили Смоленською землею аж до остаточної ліквідації князівства Вітовтом у 1404 році.
| Смоленське князівство | |
| Дата створення / заснування | 1010 |
|---|---|
| Офіційна мова | давньоруська мова |
| Континент | Європа |
| Столиця | Смоленськ |
| Посада голови держави | d |
| Голова держави | Станіслав Володимирович, Вячеслав Ярославич, Ігор Ярославич і Володимир Мономах |
| Час/дата припинення існування | 1508 |
 | |
| Офіційна релігія | православ'я |
 Смоленське князівство у Вікісховищі | |
Географія
Історія
Смоленська Земля у складі Київської Русі
Смоленськ — одне з найдавніших міст Київської Русі. Згідно Повісті временних літ, Віщий Олег у 882 році підкорив місто і приєднав його до своїх володінь. З того часу Смоленська земля підпорядковувалась безпосередньо київському князю через намісників, принаймні, літописи не згадують місцевих князів до середини XI ст.
Після смерті Ярослава Мудрого у 1054 році смоленськими князями були його молодші сини — В'ячеслав і, згодом, Ігор. На рубежі XI—XII ст. князем в Смоленську був Святослав Володимирович, один зі старших синів Володимира Мономаха.
За правління у Києві Мстислава Великого (1125—1132) в Смоленську сидів його син Ростислав (з 1127). Він підтримував своїх братів Всеволода та Ізяслава в боротьбі з дядьком Юрієм Долгоруким і Чернігівськими Ольговичами. Ростислав утримував за собою Смоленськ навіть у невдалі для його братів періоди війни й став родоначальником династії смоленських князів (Ростиславичів).
Розквіт Смоленського князівства
В середині XII ст. — 1240 р. смоленські князі брали активну участь в боротьбі за Київ. Володіння Ростиславичами Києвом та уділами Київського князівства перешкоджало внутрішньому дробленню Смоленського князівства. Починаючи з 1160-х рр. Ростиславичі мали значний вплив на політичну ситуацію в Полоцькому князівстві, підтримуючи в боротьбі за Полоцьк вітебських (1160—70-і рр., з 1190-х рр.), друцьких або мінських князів (1180-і рр.). У 2-й пол. XII ст. в деяких з міст Смоленського князівства протягом короткого часу існували князівські столи, в останній третині XII ст. виділилося Торопецьке князівство, а в 1210-х рр. з його складу . Правителі Смоленська брали активну участь в міжнародній торгівлі, укладали договори з Ригою і Готським берегом (перший з відомих відноситься до 1215—1223 років).
Монголо-татарська навала та початок занепаду Смоленська
Монголо-татарські війська, які в 1238 році почали вторгнення в Русь оминули Смоленськ, проте серйозно розорили Посожжя. В цей же час близько 1239 року Смоленськ був ненадовго захоплений литвою. Завдяки воєнній допомозі владимирського князя Ярослава Всеволодовича в тому ж році литовці були вигнані, а влада в Смоленському князівстві повернулася в руки Ростиславичів. У середині XIII ст. війська литовського короля Міндовга, діючи спільно з полочанами (наприклад в 1258 році), неодноразово розоряли Смоленщину. У 1274 році татари здійснили похід проти Смоленська та підпорядкували його собі. Однак, незважаючи на постійні вторгнення, смоленським Ростиславичам, за підтримки владимирських князів вдалось значно розширити свої володіння на Русі. Вони закріпили за собою князівські столи в Вітебську і, мабуть, в Друцьку. Смоленське князівство переживало підйом в правління князя Федора Ростиславича Чорного (1279—1297). В останній третині XIII ст. князівство починає дробитись на уділи: з його складу виділилося , в кін. XIII — на поч. XIV ст. сформувалося Вяземське князівство, князівські столи в кін. XIII—XIV ст. існували і в Дорогобужі, , Ростиславлі.
Переворот 1297 року на користь князя Олександра Глібовича (1297—1313) викликав кризу в Смоленському князівстві, оскільки правителі уділів на півдні та сході князівства не визнали зміну влади. У 1300 Олександр Глібович і його брат, Роман Глібович, зазнали поразки під Дорогобужем від раті свого двоюрідного брата, вяземського кн. , в 1303 Можайськ з уділом був долучений до Московського князівства. Проте на початку XIV ст. при воєнній підтримці Орди князям Олександру і Роману Глібовичам вдалося повернути під свій контроль міста Мстиславль і Кричев в Посожжі, а також встановити контроль над Брянським князівством. Мабуть, тоді ж Олександру Глібовичу вдалося спалити Дорогобуж і змусити Андрія Михайловича покинути Вяземське князівство.
Смоленськ між Литвою та Москвою
Міжусобиці в Смоленському князівстві призвели до початку процесу втрати місцевими князями своїх володінь, що посилився в правління великих князів смоленських Івана Олександровича (не пізніше 1333—1359) і Святослава Івановича (1359—1386). Смоленськ неодноразово зазнавав литовських вторгнень (1356, 1359, 1365, 1375, 1386, 1395, 1401; 1404, двічі). Близько 1359 року великий князь литовський Ольгерд Гедимінович захопив Мстиславль та приєднав його до своєї держави. Невдовзі місто стало центром удільного князівства під владою сина Ольгерда, Коригайла, а пізніше — Лугвенія.
1386 року смоленські князі підтримали повстання полоцького князя Андрія Ольгердовича проти свого брата Ягайла, який невдовзі перед тим став польським королем, та облягли Мстиславль. У відповідь Ягайло послав проти смолян армію на чолі зі своїми братами Скиргайлом та Вітовтом, яка розбила смоленську рать на річці Вихрі. У битві загинув великий князь Святослав Іванович, його старший син, Гліб Святославич, потрапив у полон до литовців, а молодший, Юрій Святославич став смоленським князем, однак був змушений визнати себе васалом Ягайла.
Завоювання князівства Гедиміновичами
В 1390-х рр. після початку князювання у Великому князівстві Литовському Вітовта Кейстутовича, одруженого зі смоленською княжною Анною Святославною (? — 1418), зміцніла боярська партія прихильників переходу Смоленського князівства під владу Литовсько-Руської держави. У 1395 році Вітовту вперше вдалося захопити Смоленськ. У серпні 1401 року за підтримки свого тестя — великого князя рязанського Олега Івановича, частини боярства, городян і чорних людей князь Юрій Святославович відвоював Смоленськ. Проте вже 1404 року місто після тривалої облоги, було остаточно завойоване литовцями, а Смоленське князівство перетворене у Смоленську землю в складі Великого князівства Литовського. У 1508 році створено Смоленське воєводство.
Уділи
Економіка
Територія Смоленщини не була багата родючими ґрунтами (переважали глиняні дерново-підзолисті ґрунти), тому основний потенціал регіону був зосереджений на річковій торгівлі, оскільки через повноводні річки Дніпра і Волги проходив важливий торговельний шлях із варягів у греки. Основним товаром на продаж були: деревина, віск, мед диких бджіл, пушнина, шкури та роги лосів.
Князівство було розташоване фактично у центральних територіях Русі, тому через нього проходили основні торговельні міжрегіональні та транспортні шляхи, що й сформулювало економіку князівства
Правителі
Див. також
Примітки
Література
- Войтович Л. В. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — .
- Голубовский П. В. История Смоленской земли до начала XV ст.: Монография П. В. Голубовского. — Киев: Типография Императорского университета Св. Владимира, 1895. — II, 34, 11 с. с 2 л. табл.
- Маковский Д. П. Смоленское княжество / Смоленский краеведческий научно-исследовательский институт. — Смоленск, 1948 г. — 272 с. (рос.)
- Рудаков В. Е. Смоленская земля // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907.(рос.)
Посилання
- Кузьмин А. В., Пятнов А. П. Смоленское княжество [ 17 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smolenske knyazivstvo udilne ruske knyazivstvo XI XV stolit zi stoliceyu u misti Smolensk Zajmalo teritoriyu u verhiv yah richok Dnipra Zahidnoyi Dvini Sozhi Desni ta Volgi Viniklo v XI st i do seredini XII st zalishalos pid upravlinnyam knyaziv zalezhnih vid Kiyeva Vidosoblennya knyazivstva pochalos za pravlinnya Rostislava Mstislavicha 1125 1159 nashadki yakogo pravili Smolenskoyu zemleyu azh do ostatochnoyi likvidaciyi knyazivstva Vitovtom u 1404 roci Smolenske knyazivstvoData stvorennya zasnuvannya1010Oficijna movadavnoruska movaKontinentYevropaStolicyaSmolenskPosada golovi derzhavidGolova derzhaviStanislav Volodimirovich Vyacheslav Yaroslavich Igor Yaroslavich i Volodimir MonomahChas data pripinennya isnuvannya1508Oficijna religiyapravoslav ya Smolenske knyazivstvo u VikishovishiBilij vedmid na chervonomu shiti simvol Smolenskogo knyazivstvaGeografiyaIstoriyaSmolenska Zemlya u skladi Kiyivskoyi Rusi Smolensk odne z najdavnishih mist Kiyivskoyi Rusi Zgidno Povisti vremennih lit Vishij Oleg u 882 roci pidkoriv misto i priyednav jogo do svoyih volodin Z togo chasu Smolenska zemlya pidporyadkovuvalas bezposeredno kiyivskomu knyazyu cherez namisnikiv prinajmni litopisi ne zgaduyut miscevih knyaziv do seredini XI st Pislya smerti Yaroslava Mudrogo u 1054 roci smolenskimi knyazyami buli jogo molodshi sini V yacheslav i zgodom Igor Na rubezhi XI XII st knyazem v Smolensku buv Svyatoslav Volodimirovich odin zi starshih siniv Volodimira Monomaha Za pravlinnya u Kiyevi Mstislava Velikogo 1125 1132 v Smolensku sidiv jogo sin Rostislav z 1127 Vin pidtrimuvav svoyih brativ Vsevoloda ta Izyaslava v borotbi z dyadkom Yuriyem Dolgorukim i Chernigivskimi Olgovichami Rostislav utrimuvav za soboyu Smolensk navit u nevdali dlya jogo brativ periodi vijni j stav rodonachalnikom dinastiyi smolenskih knyaziv Rostislavichiv Rozkvit Smolenskogo knyazivstva V seredini XII st 1240 r smolenski knyazi brali aktivnu uchast v borotbi za Kiyiv Volodinnya Rostislavichami Kiyevom ta udilami Kiyivskogo knyazivstva pereshkodzhalo vnutrishnomu droblennyu Smolenskogo knyazivstva Pochinayuchi z 1160 h rr Rostislavichi mali znachnij vpliv na politichnu situaciyu v Polockomu knyazivstvi pidtrimuyuchi v borotbi za Polock vitebskih 1160 70 i rr z 1190 h rr druckih abo minskih knyaziv 1180 i rr U 2 j pol XII st v deyakih z mist Smolenskogo knyazivstva protyagom korotkogo chasu isnuvali knyazivski stoli v ostannij tretini XII st vidililosya Toropecke knyazivstvo a v 1210 h rr z jogo skladu Praviteli Smolenska brali aktivnu uchast v mizhnarodnij torgivli ukladali dogovori z Rigoyu i Gotskim beregom pershij z vidomih vidnositsya do 1215 1223 rokiv Mongolo tatarska navala ta pochatok zanepadu Smolenska Mongolo tatarski vijska yaki v 1238 roci pochali vtorgnennya v Rus ominuli Smolensk prote serjozno rozorili Posozhzhya V cej zhe chas blizko 1239 roku Smolensk buv nenadovgo zahoplenij litvoyu Zavdyaki voyennij dopomozi vladimirskogo knyazya Yaroslava Vsevolodovicha v tomu zh roci litovci buli vignani a vlada v Smolenskomu knyazivstvi povernulasya v ruki Rostislavichiv U seredini XIII st vijska litovskogo korolya Mindovga diyuchi spilno z polochanami napriklad v 1258 roci neodnorazovo rozoryali Smolenshinu U 1274 roci tatari zdijsnili pohid proti Smolenska ta pidporyadkuvali jogo sobi Odnak nezvazhayuchi na postijni vtorgnennya smolenskim Rostislavicham za pidtrimki vladimirskih knyaziv vdalos znachno rozshiriti svoyi volodinnya na Rusi Voni zakripili za soboyu knyazivski stoli v Vitebsku i mabut v Drucku Smolenske knyazivstvo perezhivalo pidjom v pravlinnya knyazya Fedora Rostislavicha Chornogo 1279 1297 V ostannij tretini XIII st knyazivstvo pochinaye drobitis na udili z jogo skladu vidililosya v kin XIII na poch XIV st sformuvalosya Vyazemske knyazivstvo knyazivski stoli v kin XIII XIV st isnuvali i v Dorogobuzhi Rostislavli Perevorot 1297 roku na korist knyazya Oleksandra Glibovicha 1297 1313 viklikav krizu v Smolenskomu knyazivstvi oskilki praviteli udiliv na pivdni ta shodi knyazivstva ne viznali zminu vladi U 1300 Oleksandr Glibovich i jogo brat Roman Glibovich zaznali porazki pid Dorogobuzhem vid rati svogo dvoyuridnogo brata vyazemskogo kn v 1303 Mozhajsk z udilom buv doluchenij do Moskovskogo knyazivstva Prote na pochatku XIV st pri voyennij pidtrimci Ordi knyazyam Oleksandru i Romanu Glibovicham vdalosya povernuti pid svij kontrol mista Mstislavl i Krichev v Posozhzhi a takozh vstanoviti kontrol nad Bryanskim knyazivstvom Mabut todi zh Oleksandru Glibovichu vdalosya spaliti Dorogobuzh i zmusiti Andriya Mihajlovicha pokinuti Vyazemske knyazivstvo Smolensk mizh Litvoyu ta Moskvoyu Mizhusobici v Smolenskomu knyazivstvi prizveli do pochatku procesu vtrati miscevimi knyazyami svoyih volodin sho posilivsya v pravlinnya velikih knyaziv smolenskih Ivana Oleksandrovicha ne piznishe 1333 1359 i Svyatoslava Ivanovicha 1359 1386 Smolensk neodnorazovo zaznavav litovskih vtorgnen 1356 1359 1365 1375 1386 1395 1401 1404 dvichi Blizko 1359 roku velikij knyaz litovskij Olgerd Gediminovich zahopiv Mstislavl ta priyednav jogo do svoyeyi derzhavi Nevdovzi misto stalo centrom udilnogo knyazivstva pid vladoyu sina Olgerda Korigajla a piznishe Lugveniya 1386 roku smolenski knyazi pidtrimali povstannya polockogo knyazya Andriya Olgerdovicha proti svogo brata Yagajla yakij nevdovzi pered tim stav polskim korolem ta oblyagli Mstislavl U vidpovid Yagajlo poslav proti smolyan armiyu na choli zi svoyimi bratami Skirgajlom ta Vitovtom yaka rozbila smolensku rat na richci Vihri U bitvi zaginuv velikij knyaz Svyatoslav Ivanovich jogo starshij sin Glib Svyatoslavich potrapiv u polon do litovciv a molodshij Yurij Svyatoslavich stav smolenskim knyazem odnak buv zmushenij viznati sebe vasalom Yagajla Zavoyuvannya knyazivstva Gediminovichami V 1390 h rr pislya pochatku knyazyuvannya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Vitovta Kejstutovicha odruzhenogo zi smolenskoyu knyazhnoyu Annoyu Svyatoslavnoyu 1418 zmicnila boyarska partiya prihilnikiv perehodu Smolenskogo knyazivstva pid vladu Litovsko Ruskoyi derzhavi U 1395 roci Vitovtu vpershe vdalosya zahopiti Smolensk U serpni 1401 roku za pidtrimki svogo testya velikogo knyazya ryazanskogo Olega Ivanovicha chastini boyarstva gorodyan i chornih lyudej knyaz Yurij Svyatoslavovich vidvoyuvav Smolensk Prote vzhe 1404 roku misto pislya trivaloyi oblogi bulo ostatochno zavojovane litovcyami a Smolenske knyazivstvo peretvorene u Smolensku zemlyu v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1508 roci stvoreno Smolenske voyevodstvo UdiliToropecke knyazivstvo Vyazemske knyazivstvo Dorogobuzke knyazivstvo Mstislavske knyazivstvoEkonomikaTeritoriya Smolenshini ne bula bagata rodyuchimi gruntami perevazhali glinyani dernovo pidzolisti grunti tomu osnovnij potencial regionu buv zoseredzhenij na richkovij torgivli oskilki cherez povnovodni richki Dnipra i Volgi prohodiv vazhlivij torgovelnij shlyah iz varyagiv u greki Osnovnim tovarom na prodazh buli derevina visk med dikih bdzhil pushnina shkuri ta rogi losiv Knyazivstvo bulo roztashovane faktichno u centralnih teritoriyah Rusi tomu cherez nogo prohodili osnovni torgovelni mizhregionalni ta transportni shlyahi sho j sformulyuvalo ekonomiku knyazivstvaPraviteliDokladnishe Smolenski knyaziDiv takozhRostislavichi Smolenski Ryurik Rostislavich Mstislav Udatnij Bitva na Kalci Bitva na VorskliPrimitkiLiteraturaVojtovich L V 3 16 Smolenska gilka Monomahovichiv Smolenska i Yaroslavska dinastiyi Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2000 649 s ISBN 966 02 1683 1 Golubovskij P V Istoriya Smolenskoj zemli do nachala XV st Monografiya P V Golubovskogo Kiev Tipografiya Imperatorskogo universiteta Sv Vladimira 1895 II 34 11 s s 2 l tabl Makovskij D P Smolenskoe knyazhestvo Smolenskij kraevedcheskij nauchno issledovatelskij institut Smolensk 1948 g 272 s ros Rudakov V E Smolenskaya zemlya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros PosilannyaKuzmin A V Pyatnov A P Smolenskoe knyazhestvo 17 lyutogo 2019 u Wayback Machine