Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орбітер, Орбітальний апарат або «Спейс Шаттл» — компонент космічного літака «Спейс Шаттл», частково багаторазової системи орбітального космічного корабля, яка була частиною припиненої програми «Спейс Шаттл». З 1977 по 2011 рік космічним агентством США NASA, цей транспортний засіб міг перевозити астронавтів і корисний вантаж на низьку навколоземну орбіту, виконувати операції в космосі, а потім знову входити в атмосферу і приземлятися як планер, повертаючи свій екіпаж і будь-який бортовий корисний вантаж на Землю.
| Орбітер | |
 | |
| Маса | 74 844 кг[1] |
|---|---|
| Власник | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору |
| Країна походження |  США |
| Тривалість | 115 263 404 s[2] |
| Дистанція | 872 906 380 км[2] |
| Ракета-носій | космічний човник |
| Оператор | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору |
| Кількість орбітальних витків | 21 152[2] |
| Виробник | Rockwell International[3] |
| Місце створення | d[3] |
| Розмах крил | 23,79 м[1] |
| Усього вироблено | 6[4] |
| Довжина або відстань | 37,24 м[1] |
| Висота | 17,25 м[1] |
 Орбітер у Вікісховищі | |
Для польотів було побудовано шість орбітальних апаратів: «Ентерпрайз», «Колумбія», «Челленджер», «Діскавері», "Атлантіс " і «Індевор». Усі вони були побудовані в Палмдейлі, штат Каліфорнія, компанією Rockwell International з Піттсбурга, штат Пенсільванія. Перший орбітальний корабель Enterprise здійснив свій перший політ у 1977 році. Безмоторний планер перевозився модифікованим авіалайнером Boeing 747 під назвою Shuttle Carrier Aircraft і був випущений для серії випробувальних польотів і посадок в атмосфері. Enterprise був частково розібраний і знятий з експлуатації після завершення критичних випробувань. Решта орбітальних апаратів були повністю готовими космічними кораблями і були запущені вертикально як частина стека космічних човників.
Колумбія була першим орбітальним апаратом, гідним польоту в космос; він здійснив свій перший політ у 1981 році. У 1983, 1984 та 1985 роках вийшли відповідно Challenger, Discovery та Atlantis. У 1986 році «Челленджер» був знищений в результаті аварії незабаром після свого 10-го запуску. Endeavour був побудований як Challenger і вперше був запущений у 1992 році. У 2003 році «Колумбія» була знищена під час входу в атмосферу, залишивши лише три орбітальні апарати. «Діскавері» завершив свій останній політ 9 березня 2011 року, а «Індевор» завершив свій останній політ 1 червня 2011 року. 21 липня 2011 року Atlantis здійснив останній політ шаттла STS-135.
Окрім екіпажу та корисного навантаження, багаторазовий орбітальний корабель перевозив більшу частину рідинної ракетної системи Space Shuttle System, але і рідке водневе паливо, і рідкий кисневий окислювач для трьох основних ракетних двигунів подавалися від зовнішнього кріогенного палива. танк . Крім того, два багаторазові твердопаливні ракетні прискорювачі (SRB) забезпечували додаткову тягу приблизно протягом перших двох хвилин запуску. Самі орбітальні кораблі справді мали гіперголічне паливо для двигунів системи управління реакцією (RCS) і двигунів системи орбітального маневрування (OMS).
Опис
Приблизно розміром із McDonnell Douglas DC-9, орбітальний корабель «Спейс Шаттл» за своєю конструкцією нагадував літак зі стандартним фюзеляжем і двома подвійними дельтовидними крилами, обидва зі стрілоподібними крилами під кутом 81 градус у внутрішньому напрямку . країв і 45 градусів на їхніх зовнішніх передніх краях. Вертикальний стабілізатор орбітального апарату мав передню кромку, яка була відхилена назад під кутом 45 градусів. Було чотири елевони, встановлені на задніх краях дельтаподібних крил, а комбінація керма та гальма швидкості була прикріплена до задньої кромки вертикального стабілізатора . Вони, а також рухома кришка корпусу, розташована під головними двигунами, керували орбітальним апаратом на наступних етапах входу в атмосферу.
Реактивна система керування
Система управління реакцією (RCS) складалася з 44 невеликих ракетних двигунів на рідкому паливі та їхньої дуже складної системи керування польотом по дротам, яка використовувала цифрову фільтрацію Калмана, що потребує інтенсивних обчислень. Ця система керування виконувала звичайне керування положенням уздовж осей тангажу, крену та повороту під час усіх етапів польоту: запуску, виходу на орбіту та входу в атмосферу. Ця система також виконувала будь-які необхідні орбітальні маневри, включаючи всі зміни висоти орбіти, орбітальної площини та ексцентриситету. Усі ці операції вимагали більше поштовху та імпульсу, ніж простого контролю позиції.
Гермокабіна
Польотна кабіна або кабіна орбітального літака спочатку мала 2214 елементів керування та дисплеїв, приблизно в три рази більше, ніж у (командному модулі Apollo). Кабіна екіпажу складалася з польотної палуби, середньої палуби та підсобної зони. Найвищою з них була пілотна кабіна, в якій сиділи командир і пілот космічного човника, а за ними сиділи до двох спеціалістів місії. Середня палуба, яка була нижче екіпажу, мала ще три місця для решти членів екіпажу.
Камбуз, туалет, місця для сну, шафи для зберігання та бічний люк для входу та виходу з орбітального корабля також розташовувалися на середній палубі, а також шлюз . Шлюз мав додатковий люк у відсік корисного вантажу. Цей повітряний шлюз дозволяв двом або трьом астронавтам, одягненим у скафандр позакорабельної мобільності (EMU), скинути тиск перед виходом у відкритий космос (EVA), а також повторно герметизувати та знову увійти в орбітальний апарат після завершення виходу в космос.
Підсобна зона була розташована під підлогою середньої палуби та містила резервуари для повітря та води на додаток до системи очищення вуглекислого газу.
Силова установка
Три головні двигуни космічного човника (SSMEs) були встановлені на задній частині фюзеляжу орбітального корабля у вигляді рівностороннього трикутника. Ці три двигуни на рідкому паливі можна було повертати на 10,5 градусів по вертикалі та на 8,5 градусів по горизонталі під час підйому орбітального апарату з ракетою, щоб змінити напрямок їхньої тяги. Таким чином, вони керували всім космічним човником, а також забезпечували ракетну тягу до орбіти. У кормовій частині фюзеляжу також розташовувалися три допоміжні силові установки (ДСУ). ВСУ хімічно перетворювали гідразинове паливо з рідкого стану в газоподібний, приводячи в дію гідравлічний насос, який забезпечував тиск для всієї гідравлічної системи, включаючи гідравлічну підсистему, яка направляла три основні рідинні ракетні двигуни, під комп'ютеризованим керуванням польотом. Створений гідравлічний тиск також використовувався для керування всіма поверхнями управління польотом орбітального апарату (елевонами, кермом, гальмом швидкості тощо), для розгортання шасі орбітального апарату та для втягування з'єднувальних дверей пуповини, розташованих біля задньої частини. шасі, що забезпечувало ССМЕ орбітального корабля рідким воднем і киснем із зовнішнього бака.
Тепловий захист
Орбітальні апарати були захищені матеріалами системи теплового захисту (TPS) (розробленими Rockwell Space Systems) всередині та зовні, від зовнішньої поверхні орбітального апарату до відсіку корисного вантажу. TPS захищав його від холоду −121 °C (−186 °F) у космосі до 1 649 °C (3 000 °F) теплота повторного входу. Нижні, чорні черепичні матеріали складалися здебільшого з повітря, що утримувалося в майже чистих кремнеземних волокнах, що робило його ефективним у вогнетривкій ізоляції, яка поглинала та перенаправляла тепло назад у повітря, і була покрита боридами кремнію та боросилікатним склом. Верхні білі матеріали були виготовлені з бета-тканини, сплетених кремнеземних волокон, покритих тефлоном.
Шасі
Орбітальний корабель «Спейс Шаттл» мав три набори шасі, які виходили вниз через двері в тепловому екрані. З міркувань економії ваги шасі не можна було втягнути після розгортання. Оскільки будь-яке передчасний випуск шасі був би дуже ймовірно катастрофічним (оскільки воно відкривалося через шари теплозахисного екрана), шасі можна було опустити лише за допомогою ручного керування, а не будь-якої автоматичної системи.
Маркування та знаки розрізнення
На орбітальному кораблі «Спейс Шаттл» використовувався шрифт Helvetica.
Прототип орбітального корабля «Ентерпрайз» спочатку мав прапор Сполучених Штатів на верхній поверхні лівого крила та літери «USA» чорного кольору на правому крилі. Назва «Enterprise» чорним кольором була намальована на дверях відсіку корисного вантажу трохи вище передньої петлі та позаду модуля екіпажу; на кормовій частині дверей відсіку корисного вантажу містився логотип NASA «черв'як» сірого кольору. Під задньою частиною дверей відсіку корисного вантажу збоку фюзеляжу трохи вище крила був текст «Сполучені Штати» чорного кольору з прапором Сполучених Штатів попереду.
Флот
Окремі орбітальні апарати Space Shuttle були названі на честь старовинних вітрильних кораблів військово-морських сил світу (хоча випробувальний орбітальний корабель «Ентерпрайз», який спочатку мав назву «Конституція», змінив назву на честь зорельота Star Trek, названого на честь серії американських кораблів). Кораблі ВМС), і вони також були пронумеровані за допомогою системи позначення орбітальних апаратів NASA. Три назви також були надані космічним кораблям «Аполлон» між 1969 і 1972 роками: «Аполлон-11» — командний модуль «Колумбія», «Аполлон-15», командний модуль «Індевор» і «Аполлон-17», місячний модуль «Челленджер».
Позначення орбітального корабля
Кожне позначення NASA Спейс Шаттл складалося з префікса та суфікса, розділених тире. Префікс для оперативних шаттлів — OV, для Orbiter Vehicle . Суфікс складається з двох частин: серії та номера автомобіля; «0» використовувався для орбітальних апаратів, які не готові до польоту, а «1» використовувався для орбітальних апаратів, готових до польоту. Номер автомобіля присвоюється послідовно всередині серії, починаючи з 1. Таким чином, ніколи не може бути OV-100, оскільки він читатиметься як «Orbiter Vehicle Series 1 Vehicle 0». У багатьох пропозиціях щодо створення другого покоління орбітальних апаратів, зовні сумісних із поточною системою, але внутрішньо нових, вони називаються «OV-200» або «OV-2xx», щоб відрізнити їх від «першого покоління», OV- 100-ті. Ця термінологія є неофіційною, і малоймовірно, що будь-який транспортний засіб, побудований на базі Shuttle, отримає таке позначення. Спочатку «Челленджер» передбачалося використовувати як структурний випробувальний матеріал (STA), а не як літальний орбітальний апарат; як така, нумерація була змінена під час її перебудови. З іншого боку, «Ентерпрайз» планувалося перебудувати в літальний орбітальний апарат; виявилося, що відновити STA-099 дешевше, ніж OV-101, тому він так і не пішов. Позначення не були змінені, незважаючи на ці зміни в планах. Позначення «OV-106» було дано набору структурних компонентів, виготовлених для заміни тих, що використовувалися в будівництві Endeavour ; однак незабаром після цього контракт на них було скасовано, і вони так і не були завершені. Позначення «096» і «097» були надані статтям для структурних випробувань, які були скасовані, але хоча вони існують у деяких записах NASA, Офіс історії NASA не має офіційних записів про STA-096 і STA-097.
| Орбітальні апарати | Тестові статті | ||
|---|---|---|---|
| Позначення | транспортний засіб | Позначення | транспортний засіб |
| OV-099 | Челленджер | OV-095 | Макет лабораторії авіоніки Shuttle Integration Laboratory (SAIL). |
| OV-101 | Ентерпрайз | СТА-096 | ECLSS Structural Test Стаття |
| OV-102 | Колумбія | СТА-097 | Стаття про віброакустичні структурні випробування |
| OV-103 | Діскавері | OV-098 | Слідознавець |
| OV-104 | Атлантіс | MPTA-098 | Основна стаття випробування силової установки |
| OV-105 | Ендевор | ||
| |||
Оперативні орбітери
| Оперативні орбітальні апарати | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ім'я | Зображення | OVD | Перший політ | Кількість рейсів | Останній рейс | Статус | посилання |
| Атлантіс |  | ОВ-104 | STS-51-J 3–7 жовтня 1985 р | 33 | STS-135 8–21 липня 2011 р | ||
| Челленджер |  | ОВ-099 | СТС-6 4–9 квітня 1983 р | 10 | СТС-51-Л 28 січня 1986 року | ||
| Колумбія |  | ОВ-102 | СТС-1 12–14 квітня 1981 р | 28 | STS-107 16 січня — 1 лютого 2003 року | ||
| Діскавері |  | ОВ-103 | СТС-41-Д 30 серпня 1984 року | 39 | STS-133 24 лютого 2011 року | ||
| Ендевор |  | ОВ-105 | СТС-49 7 травня 1992 року | 25 | STS-134 16 травня 2011 року | ||
| Ентерпрайз | | ОВ-101 | Випробувальний політ № 1 12 серпня 1977 року | 5 (суборбітальний) | Безкоштовний політ ALT № 5 26 жовтня 1977 року | ||
Див. також
- Спейс Шаттл для історії програми та опису операцій
- (програма багаторазових човників СРСР)
- Dream Chaser
Примітки
- https://history.nasa.gov/SP-4225/diagrams/shuttle/shuttle-diagram-1.htm
- https://www.nasa.gov/pdf/566250main_SHUTTLE%20ERA%20FACTS_040412.pdf
- https://www.latimes.com/business/la-xpm-2011-jul-05-la-fi-shuttle-legacy-20110705-story.html
- https://www.grc.nasa.gov/www/k-12/aerosim/LessonHS97/SpaceShuttle.html
- . NASA. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 22 березня 2023.
- Stevens, William K.; Times, Special To the New York (6 квітня 1981). New Generation of Astronauts Poised for Shuttle Era. The New York Times (амер.). с. A1. ISSN 0362-4331. Процитовано 14 липня 2020.
- Automotive Design & Manufacturing. NASA Tech Briefs. 40 Years of Innovations. 22 (9): 26. September 1998.
- STS-6 Press Information (PDF). Rockwell International – Space Transportation & Systems Group. March 1983. с. 7. Процитовано 16 березня 2023.
Orbital maneuvering system/reaction control system low temperature reusable surface insulation tiles (LRSI) replaced with advanced flexible reusable surface insulation (AFRSI) consisting of a sewn composite quilted fabric blanket with same silica tile material sandwiched between outer and inner blanket.
- (PDF). NASA. 2006. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2023. Процитовано 16 березня 2023.
- Helvetica (Documentary). 12 вересня 2007.
- SPACE TRANSPORTATION SYSTEM HAER No. TX-116, page 59, note 205 Retrieved June 8, 2017
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - SPACE TRANSPORTATION SYSTEM HAER No. TX-116, page 55 Retrieved June 24, 2014
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. - . NASA. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 березня 2013.
![image]()
Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orbiter Orbitalnij aparat abo Spejs Shattl komponent kosmichnogo litaka Spejs Shattl chastkovo bagatorazovoyi sistemi orbitalnogo kosmichnogo korablya yaka bula chastinoyu pripinenoyi programi Spejs Shattl Z 1977 po 2011 rik kosmichnim agentstvom SShA NASA cej transportnij zasib mig perevoziti astronavtiv i korisnij vantazh na nizku navkolozemnu orbitu vikonuvati operaciyi v kosmosi a potim znovu vhoditi v atmosferu i prizemlyatisya yak planer povertayuchi svij ekipazh i bud yakij bortovij korisnij vantazh na Zemlyu OrbiterMasa74 844 kg 1 VlasnikNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruKrayina pohodzhennya SShATrivalist115 263 404 s 2 Distanciya872 906 380 km 2 Raketa nosijkosmichnij chovnikOperatorNacionalne upravlinnya z aeronavtiki i doslidzhennya kosmichnogo prostoruKilkist orbitalnih vitkiv21 152 2 VirobnikRockwell International 3 Misce stvorennyad 3 Rozmah kril23 79 m 1 Usogo virobleno6 4 Dovzhina abo vidstan37 24 m 1 Visota17 25 m 1 Orbiter u Vikishovishi Dlya polotiv bulo pobudovano shist orbitalnih aparativ Enterprajz Kolumbiya Chellendzher Diskaveri Atlantis i Indevor Usi voni buli pobudovani v Palmdejli shtat Kaliforniya kompaniyeyu Rockwell International z Pittsburga shtat Pensilvaniya Pershij orbitalnij korabel Enterprise zdijsniv svij pershij polit u 1977 roci Bezmotornij planer perevozivsya modifikovanim avialajnerom Boeing 747 pid nazvoyu Shuttle Carrier Aircraft i buv vipushenij dlya seriyi viprobuvalnih polotiv i posadok v atmosferi Enterprise buv chastkovo rozibranij i znyatij z ekspluataciyi pislya zavershennya kritichnih viprobuvan Reshta orbitalnih aparativ buli povnistyu gotovimi kosmichnimi korablyami i buli zapusheni vertikalno yak chastina steka kosmichnih chovnikiv Kolumbiya bula pershim orbitalnim aparatom gidnim polotu v kosmos vin zdijsniv svij pershij polit u 1981 roci U 1983 1984 ta 1985 rokah vijshli vidpovidno Challenger Discovery ta Atlantis U 1986 roci Chellendzher buv znishenij v rezultati avariyi nezabarom pislya svogo 10 go zapusku Endeavour buv pobudovanij yak Challenger i vpershe buv zapushenij u 1992 roci U 2003 roci Kolumbiya bula znishena pid chas vhodu v atmosferu zalishivshi lishe tri orbitalni aparati Diskaveri zavershiv svij ostannij polit 9 bereznya 2011 roku a Indevor zavershiv svij ostannij polit 1 chervnya 2011 roku 21 lipnya 2011 roku Atlantis zdijsniv ostannij polit shattla STS 135 Okrim ekipazhu ta korisnogo navantazhennya bagatorazovij orbitalnij korabel perevoziv bilshu chastinu ridinnoyi raketnoyi sistemi Space Shuttle System ale i ridke vodneve palivo i ridkij kisnevij okislyuvach dlya troh osnovnih raketnih dviguniv podavalisya vid zovnishnogo kriogennogo paliva tank Krim togo dva bagatorazovi tverdopalivni raketni priskoryuvachi SRB zabezpechuvali dodatkovu tyagu priblizno protyagom pershih dvoh hvilin zapusku Sami orbitalni korabli spravdi mali gipergolichne palivo dlya dviguniv sistemi upravlinnya reakciyeyu RCS i dviguniv sistemi orbitalnogo manevruvannya OMS OpisPriblizno rozmirom iz McDonnell Douglas DC 9 orbitalnij korabel Spejs Shattl za svoyeyu konstrukciyeyu nagaduvav litak zi standartnim fyuzelyazhem i dvoma podvijnimi deltovidnimi krilami obidva zi strilopodibnimi krilami pid kutom 81 gradus u vnutrishnomu napryamku krayiv i 45 gradusiv na yihnih zovnishnih perednih krayah Vertikalnij stabilizator orbitalnogo aparatu mav perednyu kromku yaka bula vidhilena nazad pid kutom 45 gradusiv Bulo chotiri elevoni vstanovleni na zadnih krayah deltapodibnih kril a kombinaciya kerma ta galma shvidkosti bula prikriplena do zadnoyi kromki vertikalnogo stabilizatora Voni a takozh ruhoma krishka korpusu roztashovana pid golovnimi dvigunami keruvali orbitalnim aparatom na nastupnih etapah vhodu v atmosferu Reaktivna sistema keruvannya Sopla dviguniv RSK u nosovij chastini Diskaveri Sistema upravlinnya reakciyeyu RCS skladalasya z 44 nevelikih raketnih dviguniv na ridkomu palivi ta yihnoyi duzhe skladnoyi sistemi keruvannya polotom po drotam yaka vikoristovuvala cifrovu filtraciyu Kalmana sho potrebuye intensivnih obchislen Cya sistema keruvannya vikonuvala zvichajne keruvannya polozhennyam uzdovzh osej tangazhu krenu ta povorotu pid chas usih etapiv polotu zapusku vihodu na orbitu ta vhodu v atmosferu Cya sistema takozh vikonuvala bud yaki neobhidni orbitalni manevri vklyuchayuchi vsi zmini visoti orbiti orbitalnoyi ploshini ta ekscentrisitetu Usi ci operaciyi vimagali bilshe poshtovhu ta impulsu nizh prostogo kontrolyu poziciyi Germokabina Sklyana kabina kosmichnogo chovnika imitaciya skladene zobrazhennya Vikno na kormovij palubi Indevor Polotna kabina abo kabina orbitalnogo litaka spochatku mala 2214 elementiv keruvannya ta displeyiv priblizno v tri razi bilshe nizh u komandnomu moduli Apollo Kabina ekipazhu skladalasya z polotnoyi palubi serednoyi palubi ta pidsobnoyi zoni Najvishoyu z nih bula pilotna kabina v yakij sidili komandir i pilot kosmichnogo chovnika a za nimi sidili do dvoh specialistiv misiyi Serednya paluba yaka bula nizhche ekipazhu mala she tri miscya dlya reshti chleniv ekipazhu Kambuz tualet miscya dlya snu shafi dlya zberigannya ta bichnij lyuk dlya vhodu ta vihodu z orbitalnogo korablya takozh roztashovuvalisya na serednij palubi a takozh shlyuz Shlyuz mav dodatkovij lyuk u vidsik korisnogo vantazhu Cej povitryanij shlyuz dozvolyav dvom abo trom astronavtam odyagnenim u skafandr pozakorabelnoyi mobilnosti EMU skinuti tisk pered vihodom u vidkritij kosmos EVA a takozh povtorno germetizuvati ta znovu uvijti v orbitalnij aparat pislya zavershennya vihodu v kosmos Pidsobna zona bula roztashovana pid pidlogoyu serednoyi palubi ta mistila rezervuari dlya povitrya ta vodi na dodatok do sistemi ochishennya vuglekislogo gazu Silova ustanovka Golovni dviguni Atlantisa pid chas zapusku Tri golovni dviguni kosmichnogo chovnika SSMEs buli vstanovleni na zadnij chastini fyuzelyazhu orbitalnogo korablya u viglyadi rivnostoronnogo trikutnika Ci tri dviguni na ridkomu palivi mozhna bulo povertati na 10 5 gradusiv po vertikali ta na 8 5 gradusiv po gorizontali pid chas pidjomu orbitalnogo aparatu z raketoyu shob zminiti napryamok yihnoyi tyagi Takim chinom voni keruvali vsim kosmichnim chovnikom a takozh zabezpechuvali raketnu tyagu do orbiti U kormovij chastini fyuzelyazhu takozh roztashovuvalisya tri dopomizhni silovi ustanovki DSU VSU himichno peretvoryuvali gidrazinove palivo z ridkogo stanu v gazopodibnij privodyachi v diyu gidravlichnij nasos yakij zabezpechuvav tisk dlya vsiyeyi gidravlichnoyi sistemi vklyuchayuchi gidravlichnu pidsistemu yaka napravlyala tri osnovni ridinni raketni dviguni pid komp yuterizovanim keruvannyam polotom Stvorenij gidravlichnij tisk takozh vikoristovuvavsya dlya keruvannya vsima poverhnyami upravlinnya polotom orbitalnogo aparatu elevonami kermom galmom shvidkosti tosho dlya rozgortannya shasi orbitalnogo aparatu ta dlya vtyaguvannya z yednuvalnih dverej pupovini roztashovanih bilya zadnoyi chastini shasi sho zabezpechuvalo SSME orbitalnogo korablya ridkim vodnem i kisnem iz zovnishnogo baka Teplovij zahist Sistema teplovogo zahistu Discovery Orbitalni aparati buli zahisheni materialami sistemi teplovogo zahistu TPS rozroblenimi Rockwell Space Systems vseredini ta zovni vid zovnishnoyi poverhni orbitalnogo aparatu do vidsiku korisnogo vantazhu TPS zahishav jogo vid holodu 121 C 186 F u kosmosi do 1 649 C 3 000 F teplota povtornogo vhodu Nizhni chorni cherepichni materiali skladalisya zdebilshogo z povitrya sho utrimuvalosya v majzhe chistih kremnezemnih voloknah sho robilo jogo efektivnim u vognetrivkij izolyaciyi yaka poglinala ta perenapravlyala teplo nazad u povitrya i bula pokrita boridami kremniyu ta borosilikatnim sklom Verhni bili materiali buli vigotovleni z beta tkanini spletenih kremnezemnih volokon pokritih teflonom Shasi Shasi Atlantisa rozgortayutsya pislya povernennya missiyi STS 122 Orbitalnij korabel Spejs Shattl mav tri nabori shasi yaki vihodili vniz cherez dveri v teplovomu ekrani Z mirkuvan ekonomiyi vagi shasi ne mozhna bulo vtyagnuti pislya rozgortannya Oskilki bud yake peredchasnij vipusk shasi buv bi duzhe jmovirno katastrofichnim oskilki vono vidkrivalosya cherez shari teplozahisnogo ekrana shasi mozhna bulo opustiti lishe za dopomogoyu ruchnogo keruvannya a ne bud yakoyi avtomatichnoyi sistemi Markuvannya ta znaki rozriznennya Orbitalnij korabel Spejs Shattl posidaye druge misce sered pershih u sviti kosmichnih litakiv jomu pereduye lishe pivnichnoamerikanskij X 15 a za nim jdut Buran SpaceShipOne i Boeing X 37 Pidpriyemstvo sho demonstruye markuvannya orbitalnogo aparatu Na orbitalnomu korabli Spejs Shattl vikoristovuvavsya shrift Helvetica Prototip orbitalnogo korablya Enterprajz spochatku mav prapor Spoluchenih Shtativ na verhnij poverhni livogo krila ta literi USA chornogo koloru na pravomu krili Nazva Enterprise chornim kolorom bula namalovana na dveryah vidsiku korisnogo vantazhu trohi vishe perednoyi petli ta pozadu modulya ekipazhu na kormovij chastini dverej vidsiku korisnogo vantazhu mistivsya logotip NASA cherv yak sirogo koloru Pid zadnoyu chastinoyu dverej vidsiku korisnogo vantazhu zboku fyuzelyazhu trohi vishe krila buv tekst Spolucheni Shtati chornogo koloru z praporom Spoluchenih Shtativ poperedu FlotProfili zapusku shattla Zliva napravo Kolumbiya Chellendzher Diskaveri Atlantis ta Indevor Okremi orbitalni aparati Space Shuttle buli nazvani na chest starovinnih vitrilnih korabliv vijskovo morskih sil svitu hocha viprobuvalnij orbitalnij korabel Enterprajz yakij spochatku mav nazvu Konstituciya zminiv nazvu na chest zorelota Star Trek nazvanogo na chest seriyi amerikanskih korabliv Korabli VMS i voni takozh buli pronumerovani za dopomogoyu sistemi poznachennya orbitalnih aparativ NASA Tri nazvi takozh buli nadani kosmichnim korablyam Apollon mizh 1969 i 1972 rokami Apollon 11 komandnij modul Kolumbiya Apollon 15 komandnij modul Indevor i Apollon 17 misyachnij modul Chellendzher Poznachennya orbitalnogo korablya Kozhne poznachennya NASA Spejs Shattl skladalosya z prefiksa ta sufiksa rozdilenih tire Prefiks dlya operativnih shattliv OV dlya Orbiter Vehicle Sufiks skladayetsya z dvoh chastin seriyi ta nomera avtomobilya 0 vikoristovuvavsya dlya orbitalnih aparativ yaki ne gotovi do polotu a 1 vikoristovuvavsya dlya orbitalnih aparativ gotovih do polotu Nomer avtomobilya prisvoyuyetsya poslidovno vseredini seriyi pochinayuchi z 1 Takim chinom nikoli ne mozhe buti OV 100 oskilki vin chitatimetsya yak Orbiter Vehicle Series 1 Vehicle 0 U bagatoh propoziciyah shodo stvorennya drugogo pokolinnya orbitalnih aparativ zovni sumisnih iz potochnoyu sistemoyu ale vnutrishno novih voni nazivayutsya OV 200 abo OV 2xx shob vidrizniti yih vid pershogo pokolinnya OV 100 ti Cya terminologiya ye neoficijnoyu i malojmovirno sho bud yakij transportnij zasib pobudovanij na bazi Shuttle otrimaye take poznachennya Spochatku Chellendzher peredbachalosya vikoristovuvati yak strukturnij viprobuvalnij material STA a ne yak litalnij orbitalnij aparat yak taka numeraciya bula zminena pid chas yiyi perebudovi Z inshogo boku Enterprajz planuvalosya perebuduvati v litalnij orbitalnij aparat viyavilosya sho vidnoviti STA 099 deshevshe nizh OV 101 tomu vin tak i ne pishov Poznachennya ne buli zmineni nezvazhayuchi na ci zmini v planah Poznachennya OV 106 bulo dano naboru strukturnih komponentiv vigotovlenih dlya zamini tih sho vikoristovuvalisya v budivnictvi Endeavour odnak nezabarom pislya cogo kontrakt na nih bulo skasovano i voni tak i ne buli zaversheni Poznachennya 096 i 097 buli nadani stattyam dlya strukturnih viprobuvan yaki buli skasovani ale hocha voni isnuyut u deyakih zapisah NASA Ofis istoriyi NASA ne maye oficijnih zapisiv pro STA 096 i STA 097 Orbitalni aparati Testovi stattiPoznachennya transportnij zasib Poznachennya transportnij zasibOV 099 Chellendzher OV 095 Maket laboratoriyi avioniki Shuttle Integration Laboratory SAIL OV 101 Enterprajz STA 096 ECLSS Structural Test StattyaOV 102 Kolumbiya STA 097 Stattya pro vibroakustichni strukturni viprobuvannyaOV 103 Diskaveri OV 098 SlidoznavecOV 104 Atlantis MPTA 098 Osnovna stattya viprobuvannya silovoyi ustanovkiOV 105 EndevorRanishe buv vidomij yak STA 099 Pochesne najmenuvannya zadnim chislomOperativni orbiteri Operativni orbitalni aparatiIm ya Zobrazhennya OVD Pershij polit Kilkist rejsiv Ostannij rejs Status posilannyaAtlantis OV 104 STS 51 J 3 7 zhovtnya 1985 r 33 STS 135 8 21 lipnya 2011 rChellendzher OV 099 STS 6 4 9 kvitnya 1983 r 10 STS 51 L 28 sichnya 1986 rokuKolumbiya OV 102 STS 1 12 14 kvitnya 1981 r 28 STS 107 16 sichnya 1 lyutogo 2003 rokuDiskaveri OV 103 STS 41 D 30 serpnya 1984 roku 39 STS 133 24 lyutogo 2011 rokuEndevor OV 105 STS 49 7 travnya 1992 roku 25 STS 134 16 travnya 2011 rokuEnterprajz OV 101 Viprobuvalnij polit 1 12 serpnya 1977 roku 5 suborbitalnij Bezkoshtovnij polit ALT 5 26 zhovtnya 1977 rokuDiv takozhSpejs Shattl dlya istoriyi programi ta opisu operacij programa bagatorazovih chovnikiv SRSR Dream ChaserPrimitkihttps history nasa gov SP 4225 diagrams shuttle shuttle diagram 1 htm https www nasa gov pdf 566250main SHUTTLE 20ERA 20FACTS 040412 pdf https www latimes com business la xpm 2011 jul 05 la fi shuttle legacy 20110705 story html https www grc nasa gov www k 12 aerosim LessonHS97 SpaceShuttle html NASA Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 22 bereznya 2023 Stevens William K Times Special To the New York 6 kvitnya 1981 New Generation of Astronauts Poised for Shuttle Era The New York Times amer s A1 ISSN 0362 4331 Procitovano 14 lipnya 2020 Automotive Design amp Manufacturing NASA Tech Briefs 40 Years of Innovations 22 9 26 September 1998 STS 6 Press Information PDF Rockwell International Space Transportation amp Systems Group March 1983 s 7 Procitovano 16 bereznya 2023 Orbital maneuvering system reaction control system low temperature reusable surface insulation tiles LRSI replaced with advanced flexible reusable surface insulation AFRSI consisting of a sewn composite quilted fabric blanket with same silica tile material sandwiched between outer and inner blanket PDF NASA 2006 s 3 Arhiv originalu PDF za 12 lyutogo 2023 Procitovano 16 bereznya 2023 Helvetica Documentary 12 veresnya 2007 SPACE TRANSPORTATION SYSTEM HAER No TX 116 page 59 note 205 Retrieved June 8 2017 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni SPACE TRANSPORTATION SYSTEM HAER No TX 116 page 55 Retrieved June 24 2014 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 28 serpnya 2011 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 1 travnya 2011 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni NASA Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2013 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni