Ця стаття не має . |
Давньоримська наука дістала у спадок низку грецьких досліджень, але на відміну від них (особливо у сфері математики та механіки) набула переважно прикладного характеру. Через це всесвітнє розповсюдження здобули саме римська нумерація та юліанський календар. Водночас характерною рисою римської науки були виклад наукових питань у літературно-цікавій формі. Особливого розквіту досягли юриспруденція та сільськогосподарські науки, багато творів було присвячено архітектурі, містобудівній та військовій техніці.
Система Всесвіту за Птолемеєм, досягнення у астрономії та астрології
Нарівні з природними науками набули подальшого поширення астрономія та астрологія, але тут успіхів було не так багато, як в інших областях знань. Так, Клавдій Птоломей відмовився від геліоцентричної теорії Арістарха Самосського. Замість її він запропонував теорію, згідно з якою центром Сонячної системи була Земля, а Сонце й інші небесні тіла оберталися навколо неї. Пізніше ця теорія була запозичена християнськими теологами і стала основою середньовічного розуміння устрою Всесвіту. Астрологія була занесена в Рим з Месопотамії і була популярна у II і особливо у III століттях.
Помітним внеском римської науки було створення цілого ряду енциклопедичних робіт, що систематизували знання, нагромаджені в різних сферах. Так, основні ідеї античної матеріалістичної думки про атоми, про смертність душі, незалежність природи від волі богів викладає Тит Лукрецій Кар в науково-просвітницькій поемі «Про природу речей». Найвизначнішими представниками природознавства були вчені-енциклопедисти Гай Пліній Секунд Старший, Марк Теренцій Варрон і Луцій Анней Сенека.
Досягнення у науці
Загальні відомості
У другій половині I ст. Пліній Секунд написав велику "Природничу історію", яка була першою енциклопедією з фізичної географії, ботаніки, зоології і мінералогії. У кінці I – на початку II ст. відомий римський історик Тацит у своїх двох творах "" і "Німеччина" описав побут і суспільний устрій племен Центральної Європи, які продовжували зберігати свою незалежність від Римської імперії.
Юриспруденція
Найбільш розвиненою з наук у Римі була юриспруденція. До видатних досягнень римлян належить створена ними правова система, що відіграла вирішальну роль у подальшому розвитку юридичної думки. В середині V ст. до н. е., в період ранньої республіки значною подією стало укладання закону 12 таблиць, у якому були викладені принципи устрою римської родини, стверджувалась рівність громадян, розглядалися питання спадкового права. В подальшому сформувалася спеціальність професійних юристів, і з ІІІ ст. до н. е. вони вже проводили юридичні консультації з клієнтами. В І ст. до н. е. в Римській державі існувала юридична література, серед авторів якої вирізнявся Муцій Сцевола (140–82 рр. до н. е.). В цей період відбулася спеціалізація права, що розділилося на особове та громадське
Географія
Класична праця з географії належить Страбону, що зібрав в своїй «Географії» всі відомі тоді зведення про країни і народи — від Британії до Індії. Птолемей, узагальнюючи астрономічні спостереження, розробив геоцентричну модель світу, згідно з якою навколо кулястої Землі обертаються Сонце та інші планети. Ця модель залишалася пануючою аж до Нового часу.
Філософія
Давньоримська філософія розвивалася переважно у фарватері грецької, з якою вона була значною мірою пов'язана. Популярність отримали насамперед морально-етичні вчення. Майже офіційною доктриною римської держави став стоїцизм, який бачив мету філософії в тому, щоб указати шлях до щастя. Великим представником цього напряму був Сенека. Він відігравав помітну політичну роль при дворі імператора Нерона, але закінчилася його кар'єра трагічно. Запідозривши Сенеку у змові, Нерон змусив філософа покінчити життя самогубством. Сенека розробляв проблеми практичної моралі: подолання страху смерті, важливість стриманості, етична рівність людей. Філософська розробка такого кола ідей дозволяє вважати вчення Сенеки одним з джерел християнської етики.
Медицина
Видатних успіхів досягла римська наука у сфері медицини. Серед видатних медиків Стародавнього Риму можна відзначити: Діоскоріда — фармаколога та одного із засновниківботаніки, Сорана Ефеського — акушера і педіатра, Клавдія Галена — талановитого анатома, який розкрив функції нервів і головного мозку, проводив досліди з вивчення дихання, діяльності спинного мозку. Галену належить перша в історії науки концепція кровообігу. Вагомий внесок також зробили Скрибоній Ларг, Марцел Емпірик, Секстій Нігер.
Історія
З урахуванням особливого відношення римлян до своєї держави зрозуміла та виняткова роль, яку відігравала історична наука. У Давньому Римі історики, як правило, займали високе суспільне положення і активно брали участь в політичному житті. Історичні твори належать перу Юлія Цезаря («Записки про галльську війну»). Близьким до Октавіана Августа бувТит Лівій, твори якого є часто єдиним джерелом для вивчення цілих періодів в історії раннього Рима. Тацит намалював картину римської історії часів Імперії, приділивши значне місце опису варварських племен, що нападали на Рим, згадавши серед інших і венедів (одна з назв слов'янських племен у давні часи).
Див. також
Примітки
- Andrews, Evan. 10 Innovations That Built Ancient Rome. HISTORY (англ.). Процитовано 24 травня 2020.
- DI PASQUALE, GIOVANNI (2008). Antiquity and Middle Ages SERAFINA CUOMO, Technology and culture in Greek and Roman Antiquity. Cambridge: Cambridge University Press, 2007. 212 pp., ISBN 978-0-521-00903-4. Nuncius. Т. 23, № 1. с. 127—128. doi:10.1163/182539108x00067. ISSN 0394-7394. Процитовано 24 травня 2020.
- Walker, Michael; Hodges, Henry (1971-01). Technology in the Ancient World. Technology and Culture. Т. 12, № 1. с. 89. doi:10.2307/3102284. ISSN 0040-165X. Процитовано 24 травня 2020.
- Archontidou, Aglaia. Un atelier de préparation de l’alun à partir de l’alunite dans l’île de Lesbos. L'alun de Méditerranée. Publications du Centre Jean Bérard. с. 85—88. ISBN .
Література
- Теодор Моммзен. Римська історія
- The Cambrige Ancient History (in 14 volumes). — Cambrige: Cambrige University Press, 2008. — Vol. VII, Part 2 — XIV.
- Балух В. О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. — Т. 2. Стародавній Рим: Підручник. — Чернівці: ТОВ «Наші книги», 2008. — 848 с.
- Історія світової науки. – Харків, 1983.
Посилання
- Історія Стародавнього Риму.
- Nova Roma — Educational Organization about «All Things Roman»
- United Nations of Roma Victrix (UNRV) History
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Davnorimska nauka distala u spadok nizku greckih doslidzhen ale na vidminu vid nih osoblivo u sferi matematiki ta mehaniki nabula perevazhno prikladnogo harakteru Cherez ce vsesvitnye rozpovsyudzhennya zdobuli same rimska numeraciya ta yulianskij kalendar Vodnochas harakternoyu risoyu rimskoyi nauki buli viklad naukovih pitan u literaturno cikavij formi Osoblivogo rozkvitu dosyagli yurisprudenciya ta silskogospodarski nauki bagato tvoriv bulo prisvyacheno arhitekturi mistobudivnij ta vijskovij tehnici Sistema Vsesvitu za Ptolemeyem dosyagnennya u astronomiyi ta astrologiyiSistema vsesvitu za Klavdiyem Ptolemeyem Narivni z prirodnimi naukami nabuli podalshogo poshirennya astronomiya ta astrologiya ale tut uspihiv bulo ne tak bagato yak v inshih oblastyah znan Tak Klavdij Ptolomej vidmovivsya vid geliocentrichnoyi teoriyi Aristarha Samosskogo Zamist yiyi vin zaproponuvav teoriyu zgidno z yakoyu centrom Sonyachnoyi sistemi bula Zemlya a Sonce j inshi nebesni tila obertalisya navkolo neyi Piznishe cya teoriya bula zapozichena hristiyanskimi teologami i stala osnovoyu serednovichnogo rozuminnya ustroyu Vsesvitu Astrologiya bula zanesena v Rim z Mesopotamiyi i bula populyarna u II i osoblivo u III stolittyah Pomitnim vneskom rimskoyi nauki bulo stvorennya cilogo ryadu enciklopedichnih robit sho sistematizuvali znannya nagromadzheni v riznih sferah Tak osnovni ideyi antichnoyi materialistichnoyi dumki pro atomi pro smertnist dushi nezalezhnist prirodi vid voli bogiv vikladaye Tit Lukrecij Kar v naukovo prosvitnickij poemi Pro prirodu rechej Najviznachnishimi predstavnikami prirodoznavstva buli vcheni enciklopedisti Gaj Plinij Sekund Starshij Mark Terencij Varron i Lucij Annej Seneka Dosyagnennya u nauciZagalni vidomosti U drugij polovini I st Plinij Sekund napisav veliku Prirodnichu istoriyu yaka bula pershoyu enciklopediyeyu z fizichnoyi geografiyi botaniki zoologiyi i mineralogiyi U kinci I na pochatku II st vidomij rimskij istorik Tacit u svoyih dvoh tvorah i Nimechchina opisav pobut i suspilnij ustrij plemen Centralnoyi Yevropi yaki prodovzhuvali zberigati svoyu nezalezhnist vid Rimskoyi imperiyi Yurisprudenciya Najbilsh rozvinenoyu z nauk u Rimi bula yurisprudenciya Do vidatnih dosyagnen rimlyan nalezhit stvorena nimi pravova sistema sho vidigrala virishalnu rol u podalshomu rozvitku yuridichnoyi dumki V seredini V st do n e v period rannoyi respubliki znachnoyu podiyeyu stalo ukladannya zakonu 12 tablic u yakomu buli vikladeni principi ustroyu rimskoyi rodini stverdzhuvalas rivnist gromadyan rozglyadalisya pitannya spadkovogo prava V podalshomu sformuvalasya specialnist profesijnih yuristiv i z III st do n e voni vzhe provodili yuridichni konsultaciyi z kliyentami V I st do n e v Rimskij derzhavi isnuvala yuridichna literatura sered avtoriv yakoyi viriznyavsya Mucij Scevola 140 82 rr do n e V cej period vidbulasya specializaciya prava sho rozdililosya na osobove ta gromadske Geografiya Klasichna pracya z geografiyi nalezhit Strabonu sho zibrav v svoyij Geografiyi vsi vidomi todi zvedennya pro krayini i narodi vid Britaniyi do Indiyi Ptolemej uzagalnyuyuchi astronomichni sposterezhennya rozrobiv geocentrichnu model svitu zgidno z yakoyu navkolo kulyastoyi Zemli obertayutsya Sonce ta inshi planeti Cya model zalishalasya panuyuchoyu azh do Novogo chasu Filosofiya Davnorimska filosofiya rozvivalasya perevazhno u farvateri greckoyi z yakoyu vona bula znachnoyu miroyu pov yazana Populyarnist otrimali nasampered moralno etichni vchennya Majzhe oficijnoyu doktrinoyu rimskoyi derzhavi stav stoyicizm yakij bachiv metu filosofiyi v tomu shob ukazati shlyah do shastya Velikim predstavnikom cogo napryamu buv Seneka Vin vidigravav pomitnu politichnu rol pri dvori imperatora Nerona ale zakinchilasya jogo kar yera tragichno Zapidozrivshi Seneku u zmovi Neron zmusiv filosofa pokinchiti zhittya samogubstvom Seneka rozroblyav problemi praktichnoyi morali podolannya strahu smerti vazhlivist strimanosti etichna rivnist lyudej Filosofska rozrobka takogo kola idej dozvolyaye vvazhati vchennya Seneki odnim z dzherel hristiyanskoyi etiki Medicina Vidatnih uspihiv dosyagla rimska nauka u sferi medicini Sered vidatnih medikiv Starodavnogo Rimu mozhna vidznachiti Dioskorida farmakologa ta odnogo iz zasnovnikivbotaniki Sorana Efeskogo akushera i pediatra Klavdiya Galena talanovitogo anatoma yakij rozkriv funkciyi nerviv i golovnogo mozku provodiv doslidi z vivchennya dihannya diyalnosti spinnogo mozku Galenu nalezhit persha v istoriyi nauki koncepciya krovoobigu Vagomij vnesok takozh zrobili Skribonij Larg Marcel Empirik Sekstij Niger Istoriya Z urahuvannyam osoblivogo vidnoshennya rimlyan do svoyeyi derzhavi zrozumila ta vinyatkova rol yaku vidigravala istorichna nauka U Davnomu Rimi istoriki yak pravilo zajmali visoke suspilne polozhennya i aktivno brali uchast v politichnomu zhitti Istorichni tvori nalezhat peru Yuliya Cezarya Zapiski pro gallsku vijnu Blizkim do Oktaviana Avgusta buvTit Livij tvori yakogo ye chasto yedinim dzherelom dlya vivchennya cilih periodiv v istoriyi rannogo Rima Tacit namalyuvav kartinu rimskoyi istoriyi chasiv Imperiyi pridilivshi znachne misce opisu varvarskih plemen sho napadali na Rim zgadavshi sered inshih i venediv odna z nazv slov yanskih plemen u davni chasi Div takozhStarodavnij Rim Klavdij Ptolemej Mesopotamiya Plinij Sekund Tacit Strabon Yulij Cezar Oktavian Avgust Tit LivijPrimitkiAndrews Evan 10 Innovations That Built Ancient Rome HISTORY angl Procitovano 24 travnya 2020 DI PASQUALE GIOVANNI 2008 Antiquity and Middle Ages SERAFINA CUOMO Technology and culture in Greek and Roman Antiquity Cambridge Cambridge University Press 2007 212 pp ISBN 978 0 521 00903 4 Nuncius T 23 1 s 127 128 doi 10 1163 182539108x00067 ISSN 0394 7394 Procitovano 24 travnya 2020 Walker Michael Hodges Henry 1971 01 Technology in the Ancient World Technology and Culture T 12 1 s 89 doi 10 2307 3102284 ISSN 0040 165X Procitovano 24 travnya 2020 Archontidou Aglaia Un atelier de preparation de l alun a partir de l alunite dans l ile de Lesbos L alun de Mediterranee Publications du Centre Jean Berard s 85 88 ISBN 978 2 903189 84 6 LiteraturaTeodor Mommzen Rimska istoriya The Cambrige Ancient History in 14 volumes Cambrige Cambrige University Press 2008 Vol VII Part 2 XIV Baluh V O Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 h t T 2 Starodavnij Rim Pidruchnik Chernivci TOV Nashi knigi 2008 848 s Istoriya svitovoyi nauki Harkiv 1983 PosilannyaIstoriya Starodavnogo Rimu Nova Roma Educational Organization about All Things Roman United Nations of Roma Victrix UNRV History