Аравійське море англ Arabian Sea напівзамкнене окраїнне море Індійського океану між півостровами Сомалі Аравійським та І

Аравійське море (англ. Arabian Sea) — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км². Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰.

Аравійське море
Аравійське море у Вікісховищі

16° пн. ш. 64° сх. д. / 16° пн. ш. 64° сх. д. / 16; 64
Розташування	Індійський океан
Прибережні країни	Індія, Іран, Мальдіви, Оман, Пакистан, Сомалі і НДРЄ
Довжина	2400 км
Ширина	2400 км
Найбільша глибина	5800 м
Середня глибина	2734 м
Площа	3 862 000 км²
Впадаючі річки	Інд, Дашт
Впадаюча річка	^d, ^d, ^d, Інд, ^d, ^d, Нармада, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Дашт, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Сарасваті, ^d, ^d і ^d

Назва

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське, Сіндху Сагар (море Сіндху), Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море.

Фізико-географічне положення

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські.

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки. Найбільші затоки:

Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
Кач на північному сході;
Камбейська затока на північному сході.

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході.

Геологія і рельєф дна

Тектоніка

Характер залягання гірських порід земної кори в Аравійському морі, закономірність поєднань та взаємодії її структурних елементів різного порядку, від дрібних складок та розривів — до розломів, викликають досить сильні землетруси. Так, 01 березня 2024 року, о 19:29:45 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано дуже сильний землетрус магнітудою 5,9 балів (за шкалою Ріхтера) з району розлому Оуена, Аравійське море, гіпоцентр якого залягав на глибині 10 км.

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Клімат

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм.

Зима

Зима — ясна, суха.

Літо

Літо — хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Гідрологія

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰.

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг.

Припливи й хвилювання

Припливи — неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Гідрохімія

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

Біологія

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів.

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники.

Історія

Господарське використання

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден.

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

Дослідження

Стихійні лиха

Екологія і охорона природи

Див. також

Примітки

Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
(рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.
. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 11 березня 2021.
Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
01 березня 2024 року зареєстровано землетрус з району розлому Оуена, Аравійське море. 01.03.2024
Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
(рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література

(рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. .
(рос.) Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
(рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
(англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аравійське море

(рос.) Аравійське море [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] — в публікаціях часопису «Вокруг света».

[УРЕ-1] Аравійське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[ВРЕ-2] Аравийское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[СГЕ1-3] (рос.) Аравийское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.

[4] . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 червня 2014.

[5] . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 11 березня 2021.

[6] Аравийское море // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[7] 01 березня 2024 року зареєстровано землетрус з району розлому Оуена, Аравійське море. 01.03.2024

[Атлас7-8] Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-9] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-10] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-11] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.