Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дороте́я фон Біро́н (нім. Dorothea von Biron; 23 серпня 1793 — 19 вересня 1862) — курляндська принцеса, герцогиня Заганська (1843—1862). За життя прославився як неймовірна красуня. Представниця шляхетного німецького роду Біронів. Донька останнього курляндського герцога Петера і Доротеї фон Медем. Онука курляндського герцога Ернста Бірона. Коханка Талейрана. Грала видатну роль при французькому дворі в епоху Наполеона I і Реставрації. В 1817 році отримала титул герцогині Діно, в 1838 році-герцогині Талейран, 1843 році успадкува герцогство Заган від своєї сестри Вільгельміни. Померла в Загані, Пруссія.
| Доротея фон Бірон | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1843 — 1862 | ||
| Народження: | 21 серпня 1793[1][2] палац Фрідріхсфельде, Ліхтенберґ[d], Берлін, Королівство Пруссія | |
| Смерть: | 19 вересня 1862[1][3](69 років) Заган, Пруссія | |
| Поховання: | Любуське воєводство | |
| Національність: | німець | |
| Країна: | Королівство Пруссія | |
| Релігія: | лютеранка | |
| Рід: | Бірони | |
| Батько: | Петро Бірон | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d | |
| Діти: | d, d, d[4] і d[5] | |
| | ||
Імена
- Дороте́я фон Біро́н (нім. Dorothea von Biron, фр. Dorothée von Biron) — з родовим іменем.
- Дороте́я Заганська (нім. Dorothea von Sagan), або Дороте́я Сага́нська (фр. Dorothée de Sagan) — за назвою Заганського герцогства.
- Дороте́я Курля́ндська (нім. Dorothea von Kurland, фр. Dorothée de Courlande) — за назвою колишнього герцогства.
- Йоганна-Доротея фон Бірон
Біографія
Молодша дочка останнього Курляндського герцога Петра Бірона і графині Доротеї фон Медем, племінниця поетеси Елізи фон дер Реккі . Як вказують, її справжнім батьком за поширеною версією був коханець її матері польський дипломат граф Олександр Батовського. Після смерті Петра Бірона в 1800 році успадкувала великі володіння. Здобула освіту під керівництвом княжни Луїзи Радзивілл і відомого вченого Сципіона Пьяттолі. Жила в маєтку матері в Лебіхау, де зав'язала безліч знайомств серед європейської еліти. Уже в ранній молодості налічувала в числі прихильників найбільш знаменитих людей свого часу і була присвячена в таємниці європейської дипломатії.
Шлюб
У пошуках багатої нареченої для свого племінника Талейран, колишній коханець її матері, попросив імператора Олександра I сприяти цьому шлюбу. 21-22 квітня 1809 у Франкфурті-на-Майні відбулося вінчання Доротеї з генералом графом Едмоном Талейран-де-Перігор (1787—1872). Йшли наполеонівські війни, і Доротеї, яка отримала освіту в Німеччині, спочатку було складно в паризькому вищому світі, так як вона опинилася в «стані ворога», ставши дамою при дворі Наполеона I. Три її сестри також були налаштовані антифранцузька. Шлюб не був щасливим: хоча Доротея народила дітей, її чоловік більше займався грою, війною та іншими жінками.
Їх діти:
- Луї-Наполеон (12.03.1811-1898), герцог де Талейран-Перигор
- Доротея (1812—1814)
- Олександр-Едмон (15.12.1813-1894), герцог Діно
- Жозефіна-Пауліна (р.29.12.1820)
Віденський конгрес
Падіння Наполеона і Віденський конгрес, на якому дядько її чоловіка Талейран представляв Францію, сприяв зближенню Доротеї, чоловік якої поїхав до Північної Італії до місця дислокації свого полку, і великого дипломата. Під час свого перебування у Відні вони живуть у палаці Кауниц, і судячи з усього, саме тоді вона починає відігравати важливу роль в житті Тайлерана.
Ймовірно, вона стала його коханкою після 1815 року. "Не дивлячись на величезну різницю у віці (майже 40 років), Талейран знайшов в 20-річній подрузі ученицю і помічницю, якій можна довірити саму секретну інформацію і, в кінцевому підсумку, однодумницю і політичну союзницю. Нерідко подібний зв'язок викликав скандал у вищому суспільстві, але в даному випадку імператорський двір у Відні мовчав, розуміючи, що занадто багато чого залежить від репутації іменитого дипломата. Йому були надані розкішні апартаменти палацу князя Кауница, де Доротея приймала численних гостей, підкоряючи їх блиском своєї краси і туалетів, що були зразком вишуканого смаку. Вона вміло вела переговори, отримуючи цінну дипломатичну інформацію, а також допомагала Талейрану вести таємне листування. Після завершення Віденського конгресу вони разом повернулися до Франції і більше не розлучалися.
31 серпня 1817 році він отримав від Людовіка XVIII титул герцога, а 2 грудня — герцогство Діно (острів поблизу Калабрії) від короля Сицилії на знак вдячності за допомогу на конгресі. Талейран передав Діно своєму племіннику, так що Доротея та її чоловік стали герцогами Діно.
Життя з Талейраном
З 24 березня 1818 року вона почала жити окремо від свого чоловіка, хоча формально шлюб був розірваний лише 6 листопада 1824 року.
3 липня 1820 року разом з Талейраном, який був на 39 років її старше, поїхала жити з Парижа в його замок Валансі, вагітна дочкою Поліною, батьківство якої часто приписується не закон чоловікові, а його дядькові. У 1827 році купила замок Рошкот, облаштувала для перебування в зимовий час. Він являє собою чудову віллу з італійської терасою, де сьогодні розташовується чотиризірковий приватний готель. У 1837 році продала берлінський Курляндський палац (нім. Palais Kurland) на Унтер-ден-Лінден, що належав її матері, царю Миколі I.
У наступні роки мала ще кілька коханців і прославилася як приголомшлива спокусниця. Вважається, що вона народила трьох незаконних дочок: першу від Клам-Мартініц в 1816 році, подальша доля дитини невідома (існує версія, що нею була Божена Нємцова, відома чеська письменниця, офіційно її матір'ю була ключниця в герцогстві Саган (за іншою версією матір'ю Божени була Вільгельміна Саган), потім в 1825 році Антоніну, і в 1827 році Жюлі Зельмі.
Разом зі своєю сестрою Вільгельміною фон Саган перейшла в 1827 році в Римі в католицтво і зайнялася благодійністю.
Коли в 1830 році Талейран став послом в Лондоні, вона супроводжувала його в поїздці, відчуваючи себе в Англії комфортніше, ніж в Парижі, де Сен-Жерменське передмістя ніколи не давало їй забути, що вона іноземка. У Лондоні вони жили до 1834 року.
Подальше життя
Після смерті Талейрана (1838) вона успадкувала титул герцогині Талейран і все його колосальне стан. Покинула Париж, і відправилася в 1843 році в одержане нею від своєї сестри герцогство Саган (суч. Жагань) в Сілезії. Там вона вступила в романтичний зв'язок з князем Феліксом Ліхновським. (У 1842-му році Доротея купила у своєї сестри Поліни герцогство Саган і переїхала жити в свої нові володіння, а в 1845-му році після смерті сестри отримала титул герцогині де Саган від короля Пруссії).
6 січня 1845 король Пруссії затвердив її в праві володіння, з привілеєм успадкування по жіночій лінії (потім Саган успадкував її син Луї-Наполеон, хрещеник Бонапарта, а також внук Босон де Талейран-Перігор, в майбутньому відомий денді). Свій маєток в Рошкоте (fr: Château de Rochecotte) вона подарувала доньці Поліні в 1847 році.
Маєток Саган включав 130 будівель на 1200 гектарах. Доротея модернізувала і розширила замок, займалася своїми підданими: заснувала школу, притулок для бездоглядних дітей, лікарню. Відновила церкву Крейцкірхе в неоготичному стилі. Її переїзд привів до пожвавлення культурної та благодійної діяльності, а її палаци в Жагані і Zatoniu стали важливими центрами політичного і культурного життя в районі. Підтримувала тісні зв'язки з рядом правителів і артистів, в тому числі у неї бували король Фрідріх Вільгельм IV, Ференц Ліст, Шопен і Олександр Фредро.
Вона панувала в цих володіннях, поки не постраждала в аварії з каретою в червні 1861 року, після чого 19 вересня 1862 померла. Незважаючи на своє бажання, виражене в листах і заповіті, щоб її серце було поховано в могилі Талейрана, її поховали в Крейцкірхе в Сагане, поруч з її сестрою Вільгельміною і сином Луї.
Залишила мемуари. Добре малювала — була пейзажисткою, в 1820 році Королівська Прусська академія мистецтв організувала її виставку.
Мемуари
- Dorothée, princesse de Courlande, duchesse de Dino, Mémoires . Tome I, 1794–1808 : souvenirs d'enfance de la princesse de Courlande (texte établi par Clémence Muller). Clermont-Ferrand : Paleo, coll. « Sources de l'histoire de France », 2003. .
У хронологічному порядку:
- Mémoires. Tome II, 1831–1834.
- Mémoires . Tome III, 1835–1837.
- Mémoires . Tome IV, 1838–1840.
- Mémoires . Tome V, 1840–1843.
- Mémoires . Tome VI, 1844–1853.
- Mémoires . Tome VII, 1854–1862.
Цікаві факти
- Французька письменниця Франсуаза Саган (справж. ім'я Франсуаза Куаро) взяла свій псевдонім під впливом фрагмента з Марселя Пруста ("У пошуках втраченого часу"), де мова йде про герцогиню (в рос. перекладі — «герцогиня Саганская»).
- У паризькому готелі де Саган, де з 1873 року проживав онук Доротеї Бозон де Талейран-Перігор, зараз розміщується посольство Польщі.
В літературі
- Доротея Курляндська з'являється на сторінках серій Жульєтти Бенцоні «Маріанна» та «Вовки Лозарга».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119377829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.talleyrand.org/vieprivee/talleyrand_thermalisme.html
- Lundy D. R. The Peerage
- «Принцесса Иоганна Доротея фон Бирон (1793—1862), Герцогиня фон Саган в 1840—1862 гг. появилась на свет Божий 10 (23) августа 1793 года, браковенчалась в г. Франкфурт 12 (25) апреля 1809 года с Герцогом Александром Эдмундом де Тайлеран-Перигор дн Дино, Герцогом де Тайлеран (ум. 1872). Скончалась на 70-м году от рождения в г. Саган»(Августейшие союзники России [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.])
- Батовский Александр Бенедикт (1760—1841), граф, политик и дипломат, был послом Сейма Четырёхлетнего, членом Товарищества Друзей Народной Конституции. Во время восстания Костюшки проводил дипломатическую работу, направленную на оказание помощи Франции восставшим. Во время Герцогства Варшавского представлял Комиссию Правительственную при Наполеоне. Присутствовал при подписании конституции Герцогства Варшавского королём саксонским. После падения Наполеона во Франции. Вернулся на родину после возрождения Королевства Польского.
- «В тот период я стремился женить своего племянника Эдмонда Перигора. Нужно было действовать так, чтобы мой выбор жены для него не вызвал недовольства Наполеона, не желавшего выпустить из-под своего ревнивого влияния молодого человека, носившего одно из самых громких имен Франции. Он полагал, что за несколько лет до того я способствовал отказу моей племянницы графини Жюст Ноайль, руки которой он просил у меня для своего приемного сына Евгения Богарнэ. Поэтому, какой бы выбор я ни сделал для своего племянника, мне предстояло встретить неодобрение императора. Он не позволил бы мне выбрать невесту во Франции, потому что блестящие партии, которые могли быть в ней заключены, он сохранял для преданных ему генералов. Итак, я обратил взоры за границу. В Германии и Польше я часто слышал о герцогине Курляндской и знал, что она выделялась благородством чувств, возвышенностью характера, а также чрезвычайной любезностью и блеском. Младшая из её дочерей была на выданье. Этот выбор не мог не понравиться Наполеону, так как не лишал партии никого из его генералов, которые все неизбежно получили бы отказ. Он должен был даже льстить его тщеславию, заставлявшему его привлекать во Францию громкие иностранные имена. Это тщеславие побудило его незадолго до того способствовать браку маршала с одной из баварских принцесс. Поэтому я решился просить для моего племянника руку принцессы Доротеи Курляндской, а чтобы император Наполеон не мог, передумав или из каприза, взять назад уже данное им одобрение, я склонил добрейшего императора Александра, который был личным другом герцогини Курляндской, самому просить у неё для моего племянника руку её дочери. Я имел счастье получить её согласие, и свадьба состоялась во Франкфурте-на-Майне 22 апреля 1809 г.» (Талейран. «Мемуары»)
- Родословие Талейранов[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 10 лютого 2009.
Бібліографія
Монографії
- Brühl, C. Die Sagan. Berlin, 1941.
- Dupuy, M. La Duchesse de Dino, égérie de Talleyrand, princesse de Courlande. Paris: Perrin, 2002.
- Erbe, G. Dorothea Herzogin von Sagan (1793–1862). Eine deutsch-französische Karriere. Köln-Weimar-Wien, 2009.
- Kermina, F. Les Dames de Courlande. Égéries russes au XIXe siècle. Paris: Perrin, 2013.
- Theis, L.; Theis, A. Souvenirs et chronique de la duchesse de Dino. Bouquins: Robert Laffont, 2016.
- Ziegler, P. Die Herzogin von Dino. München, 1965.
Довідники
- Oehlke, H. Dorothea Herzogin von Sagan // Schlesische Lebensbilder, Band 3, S. 239—246.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доротея фон Бірон
- Biron, Dorothea (1793-1862) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- Прекрасні курляндки [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doroteya Dorote ya fon Biro n nim Dorothea von Biron 23 serpnya 1793 17930823 19 veresnya 1862 kurlyandska princesa gercoginya Zaganska 1843 1862 Za zhittya proslavivsya yak nejmovirna krasunya Predstavnicya shlyahetnogo nimeckogo rodu Bironiv Donka ostannogo kurlyandskogo gercoga Petera i Doroteyi fon Medem Onuka kurlyandskogo gercoga Ernsta Birona Kohanka Talejrana Grala vidatnu rol pri francuzkomu dvori v epohu Napoleona I i Restavraciyi V 1817 roci otrimala titul gercogini Dino v 1838 roci gercogini Talejran 1843 roci uspadkuva gercogstvo Zagan vid svoyeyi sestri Vilgelmini Pomerla v Zagani Prussiya Doroteya fon BironGercoginya Zaganska1843 1862 Narodzhennya 21 serpnya 1793 1793 08 21 1 2 palac Fridrihsfelde Lihtenberg d Berlin Korolivstvo PrussiyaSmert 19 veresnya 1862 1862 09 19 1 3 69 rokiv Zagan PrussiyaPohovannya Lyubuske voyevodstvoNacionalnist nimecKrayina Korolivstvo PrussiyaReligiya lyuterankaRid BironiBatko Petro BironMati dShlyub dDiti d d d 4 i d 5 Mediafajli b u VikishovishiImenaDorote ya fon Biro n nim Dorothea von Biron fr Dorothee von Biron z rodovim imenem Dorote ya Zaganska nim Dorothea von Sagan abo Dorote ya Saga nska fr Dorothee de Sagan za nazvoyu Zaganskogo gercogstva Dorote ya Kurlya ndska nim Dorothea von Kurland fr Dorothee de Courlande za nazvoyu kolishnogo gercogstva Joganna Doroteya fon BironBiografiyaGeneral Edmon de Talejran Perigor cholovik Doroteyi Molodsha dochka ostannogo Kurlyandskogo gercoga Petra Birona i grafini Doroteyi fon Medem pleminnicya poetesi Elizi fon der Rekki Yak vkazuyut yiyi spravzhnim batkom za poshirenoyu versiyeyu buv kohanec yiyi materi polskij diplomat graf Oleksandr Batovskogo Pislya smerti Petra Birona v 1800 roci uspadkuvala veliki volodinnya Zdobula osvitu pid kerivnictvom knyazhni Luyizi Radzivill i vidomogo vchenogo Scipiona Pyattoli Zhila v mayetku materi v Lebihau de zav yazala bezlich znajomstv sered yevropejskoyi eliti Uzhe v rannij molodosti nalichuvala v chisli prihilnikiv najbilsh znamenitih lyudej svogo chasu i bula prisvyachena v tayemnici yevropejskoyi diplomatiyi Shlyub U poshukah bagatoyi narechenoyi dlya svogo pleminnika Talejran kolishnij kohanec yiyi materi poprosiv imperatora Oleksandra I spriyati comu shlyubu 21 22 kvitnya 1809 u Frankfurti na Majni vidbulosya vinchannya Doroteyi z generalom grafom Edmonom Talejran de Perigor 1787 1872 Jshli napoleonivski vijni i Doroteyi yaka otrimala osvitu v Nimechchini spochatku bulo skladno v parizkomu vishomu sviti tak yak vona opinilasya v stani voroga stavshi damoyu pri dvori Napoleona I Tri yiyi sestri takozh buli nalashtovani antifrancuzka Shlyub ne buv shaslivim hocha Doroteya narodila ditej yiyi cholovik bilshe zajmavsya groyu vijnoyu ta inshimi zhinkami Yih diti Luyi Napoleon 12 03 1811 1898 gercog de Talejran Perigor Doroteya 1812 1814 Oleksandr Edmon 15 12 1813 1894 gercog Dino Zhozefina Paulina r 29 12 1820 Videnskij kongres Padinnya Napoleona i Videnskij kongres na yakomu dyadko yiyi cholovika Talejran predstavlyav Franciyu spriyav zblizhennyu Doroteyi cholovik yakoyi poyihav do Pivnichnoyi Italiyi do miscya dislokaciyi svogo polku i velikogo diplomata Pid chas svogo perebuvannya u Vidni voni zhivut u palaci Kaunic i sudyachi z usogo same todi vona pochinaye vidigravati vazhlivu rol v zhitti Tajlerana Jmovirno vona stala jogo kohankoyu pislya 1815 roku Ne divlyachis na velicheznu riznicyu u vici majzhe 40 rokiv Talejran znajshov v 20 richnij podruzi uchenicyu i pomichnicyu yakij mozhna doviriti samu sekretnu informaciyu i v kincevomu pidsumku odnodumnicyu i politichnu soyuznicyu Neridko podibnij zv yazok viklikav skandal u vishomu suspilstvi ale v danomu vipadku imperatorskij dvir u Vidni movchav rozumiyuchi sho zanadto bagato chogo zalezhit vid reputaciyi imenitogo diplomata Jomu buli nadani rozkishni apartamenti palacu knyazya Kaunica de Doroteya prijmala chislennih gostej pidkoryayuchi yih bliskom svoyeyi krasi i tualetiv sho buli zrazkom vishukanogo smaku Vona vmilo vela peregovori otrimuyuchi cinnu diplomatichnu informaciyu a takozh dopomagala Talejranu vesti tayemne listuvannya Pislya zavershennya Videnskogo kongresu voni razom povernulisya do Franciyi i bilshe ne rozluchalisya 31 serpnya 1817 roci vin otrimav vid Lyudovika XVIII titul gercoga a 2 grudnya gercogstvo Dino ostriv poblizu Kalabriyi vid korolya Siciliyi na znak vdyachnosti za dopomogu na kongresi Talejran peredav Dino svoyemu pleminniku tak sho Doroteya ta yiyi cholovik stali gercogami Dino Ministr Talejran kohanec DoroteyiZhittya z Talejranom Doroteya i Talejran v Londoni Z 24 bereznya 1818 roku vona pochala zhiti okremo vid svogo cholovika hocha formalno shlyub buv rozirvanij lishe 6 listopada 1824 roku 3 lipnya 1820 roku razom z Talejranom yakij buv na 39 rokiv yiyi starshe poyihala zhiti z Parizha v jogo zamok Valansi vagitna dochkoyu Polinoyu batkivstvo yakoyi chasto pripisuyetsya ne zakon cholovikovi a jogo dyadkovi U 1827 roci kupila zamok Roshkot oblashtuvala dlya perebuvannya v zimovij chas Vin yavlyaye soboyu chudovu villu z italijskoyi terasoyu de sogodni roztashovuyetsya chotirizirkovij privatnij gotel U 1837 roci prodala berlinskij Kurlyandskij palac nim Palais Kurland na Unter den Linden sho nalezhav yiyi materi caryu Mikoli I U nastupni roki mala she kilka kohanciv i proslavilasya yak prigolomshliva spokusnicya Vvazhayetsya sho vona narodila troh nezakonnih dochok pershu vid Klam Martinic v 1816 roci podalsha dolya ditini nevidoma isnuye versiya sho neyu bula Bozhena Nyemcova vidoma cheska pismennicya oficijno yiyi matir yu bula klyuchnicya v gercogstvi Sagan za inshoyu versiyeyu matir yu Bozheni bula Vilgelmina Sagan potim v 1825 roci Antoninu i v 1827 roci Zhyuli Zelmi Razom zi svoyeyu sestroyu Vilgelminoyu fon Sagan perejshla v 1827 roci v Rimi v katolictvo i zajnyalasya blagodijnistyu Koli v 1830 roci Talejran stav poslom v Londoni vona suprovodzhuvala jogo v poyizdci vidchuvayuchi sebe v Angliyi komfortnishe nizh v Parizhi de Sen Zhermenske peredmistya nikoli ne davalo yij zabuti sho vona inozemka U Londoni voni zhili do 1834 roku Podalshe zhittya Zhaganskij palac 1670 84 Pislya smerti Talejrana 1838 vona uspadkuvala titul gercogini Talejran i vse jogo kolosalne stan Pokinula Parizh i vidpravilasya v 1843 roci v oderzhane neyu vid svoyeyi sestri gercogstvo Sagan such Zhagan v Sileziyi Tam vona vstupila v romantichnij zv yazok z knyazem Feliksom Lihnovskim U 1842 mu roci Doroteya kupila u svoyeyi sestri Polini gercogstvo Sagan i pereyihala zhiti v svoyi novi volodinnya a v 1845 mu roci pislya smerti sestri otrimala titul gercogini de Sagan vid korolya Prussiyi 6 sichnya 1845 korol Prussiyi zatverdiv yiyi v pravi volodinnya z privileyem uspadkuvannya po zhinochij liniyi potim Sagan uspadkuvav yiyi sin Luyi Napoleon hreshenik Bonaparta a takozh vnuk Boson de Talejran Perigor v majbutnomu vidomij dendi Svij mayetok v Roshkote fr Chateau de Rochecotte vona podaruvala donci Polini v 1847 roci Mayetok Sagan vklyuchav 130 budivel na 1200 gektarah Doroteya modernizuvala i rozshirila zamok zajmalasya svoyimi piddanimi zasnuvala shkolu pritulok dlya bezdoglyadnih ditej likarnyu Vidnovila cerkvu Krejckirhe v neogotichnomu stili Yiyi pereyizd priviv do pozhvavlennya kulturnoyi ta blagodijnoyi diyalnosti a yiyi palaci v Zhagani i Zatoniu stali vazhlivimi centrami politichnogo i kulturnogo zhittya v rajoni Pidtrimuvala tisni zv yazki z ryadom praviteliv i artistiv v tomu chisli u neyi buvali korol Fridrih Vilgelm IV Ferenc List Shopen i Oleksandr Fredro Vona panuvala v cih volodinnyah poki ne postrazhdala v avariyi z karetoyu v chervni 1861 roku pislya chogo 19 veresnya 1862 pomerla Nezvazhayuchi na svoye bazhannya virazhene v listah i zapoviti shob yiyi serce bulo pohovano v mogili Talejrana yiyi pohovali v Krejckirhe v Sagane poruch z yiyi sestroyu Vilgelminoyu i sinom Luyi Zalishila memuari Dobre malyuvala bula pejzazhistkoyu v 1820 roci Korolivska Prusska akademiya mistectv organizuvala yiyi vistavku MemuariDorothee princesse de Courlande duchesse de Dino Memoires Tome I 1794 1808 souvenirs d enfance de la princesse de Courlande texte etabli par Clemence Muller Clermont Ferrand Paleo coll Sources de l histoire de France 2003 ISBN 2 84909 022 0 U hronologichnomu poryadku Memoires Tome II 1831 1834 Memoires Tome III 1835 1837 Memoires Tome IV 1838 1840 Memoires Tome V 1840 1843 Memoires Tome VI 1844 1853 Memoires Tome VII 1854 1862 Cikavi faktiFrancuzka pismennicya Fransuaza Sagan spravzh im ya Fransuaza Kuaro vzyala svij psevdonim pid vplivom fragmenta z Marselya Prusta U poshukah vtrachenogo chasu de mova jde pro gercoginyu v ros perekladi gercoginya Saganskaya U parizkomu goteli de Sagan de z 1873 roku prozhivav onuk Doroteyi Bozon de Talejran Perigor zaraz rozmishuyetsya posolstvo Polshi V literaturiDoroteya Kurlyandska z yavlyayetsya na storinkah serij Zhulyetti Benconi Marianna ta Vovki Lozarga PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119377829 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www talleyrand org vieprivee talleyrand thermalisme html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Princessa Ioganna Doroteya fon Biron 1793 1862 Gercoginya fon Sagan v 1840 1862 gg poyavilas na svet Bozhij 10 23 avgusta 1793 goda brakovenchalas v g Frankfurt 12 25 aprelya 1809 goda s Gercogom Aleksandrom Edmundom de Tajleran Perigor dn Dino Gercogom de Tajleran um 1872 Skonchalas na 70 m godu ot rozhdeniya v g Sagan Avgustejshie soyuzniki Rossii 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Batovskij Aleksandr Benedikt 1760 1841 graf politik i diplomat byl poslom Sejma Chetyryohletnego chlenom Tovarishestva Druzej Narodnoj Konstitucii Vo vremya vosstaniya Kostyushki provodil diplomaticheskuyu rabotu napravlennuyu na okazanie pomoshi Francii vosstavshim Vo vremya Gercogstva Varshavskogo predstavlyal Komissiyu Pravitelstvennuyu pri Napoleone Prisutstvoval pri podpisanii konstitucii Gercogstva Varshavskogo korolyom saksonskim Posle padeniya Napoleona vo Francii Vernulsya na rodinu posle vozrozhdeniya Korolevstva Polskogo V tot period ya stremilsya zhenit svoego plemyannika Edmonda Perigora Nuzhno bylo dejstvovat tak chtoby moj vybor zheny dlya nego ne vyzval nedovolstva Napoleona ne zhelavshego vypustit iz pod svoego revnivogo vliyaniya molodogo cheloveka nosivshego odno iz samyh gromkih imen Francii On polagal chto za neskolko let do togo ya sposobstvoval otkazu moej plemyannicy grafini Zhyust Noajl ruki kotoroj on prosil u menya dlya svoego priemnogo syna Evgeniya Bogarne Poetomu kakoj by vybor ya ni sdelal dlya svoego plemyannika mne predstoyalo vstretit neodobrenie imperatora On ne pozvolil by mne vybrat nevestu vo Francii potomu chto blestyashie partii kotorye mogli byt v nej zaklyucheny on sohranyal dlya predannyh emu generalov Itak ya obratil vzory za granicu V Germanii i Polshe ya chasto slyshal o gercogine Kurlyandskoj i znal chto ona vydelyalas blagorodstvom chuvstv vozvyshennostyu haraktera a takzhe chrezvychajnoj lyubeznostyu i bleskom Mladshaya iz eyo docherej byla na vydane Etot vybor ne mog ne ponravitsya Napoleonu tak kak ne lishal partii nikogo iz ego generalov kotorye vse neizbezhno poluchili by otkaz On dolzhen byl dazhe lstit ego tsheslaviyu zastavlyavshemu ego privlekat vo Franciyu gromkie inostrannye imena Eto tsheslavie pobudilo ego nezadolgo do togo sposobstvovat braku marshala s odnoj iz bavarskih princess Poetomu ya reshilsya prosit dlya moego plemyannika ruku princessy Dorotei Kurlyandskoj a chtoby imperator Napoleon ne mog peredumav ili iz kapriza vzyat nazad uzhe dannoe im odobrenie ya sklonil dobrejshego imperatora Aleksandra kotoryj byl lichnym drugom gercogini Kurlyandskoj samomu prosit u neyo dlya moego plemyannika ruku eyo docheri Ya imel schaste poluchit eyo soglasie i svadba sostoyalas vo Frankfurte na Majne 22 aprelya 1809 g Talejran Memuary Rodoslovie Talejranov nedostupne posilannya z Noyabr 2018 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Procitovano 10 lyutogo 2009 BibliografiyaMonografiyi Bruhl C Die Sagan Berlin 1941 Dupuy M La Duchesse de Dino egerie de Talleyrand princesse de Courlande Paris Perrin 2002 Erbe G Dorothea Herzogin von Sagan 1793 1862 Eine deutsch franzosische Karriere Koln Weimar Wien 2009 Kermina F Les Dames de Courlande Egeries russes au XIXe siecle Paris Perrin 2013 Theis L Theis A Souvenirs et chronique de la duchesse de Dino Bouquins Robert Laffont 2016 Ziegler P Die Herzogin von Dino Munchen 1965 Dovidniki Oehlke H Dorothea Herzogin von Sagan Schlesische Lebensbilder Band 3 S 239 246 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Doroteya fon Biron Biron Dorothea 1793 1862 Baltisches biografisches Lexikon digital Prekrasni kurlyandki 8 bereznya 2022 u Wayback Machine